CC BY
13
Summary
EXTRACEREBRAL ZINC-DEPENDENT DISORDERS AND THEIR CORRECTION IN PATIENTS WITH ACUTE CEREBRAL
INSUFFICIENCY
Teriv P.S.
Key words: acute cerebral insufficiency, zinc, thiol compounds, fatty-acid-binding proteins, interleukin 1-p; intensive care.
Introduction: zinc metabolism disorders, which often accompany the development of a critical state, may lead to numerous heterogeneous metabolic and functional disorders, both in the nervous system and in the other body systems. Objective: to improve intensive care of patients with acute cerebral insufficiency by correcting extracerebral disorders associated with zinc deficiency. Materials and methods: a clinical randomized cohort study included 94 patients aged 18 years with acute cerebral insufficiency. The concentrations of zinc, thiol compounds, intestinal fatty-acid-binding proteins, and interleukin-1 p were analyzed. The dynamic changes of these indicators, their relationships with each other, depending on the underlying pathology and the medical correction of zinc sulphate monohydrate and acetylcysteine, were evaluated. Results and discussion: there was a decrease in zinc and thiol compounds serum level in the examined patients that indicates an impairment of transport zinc regulation and antioxidant defence, an increase in the level of intestinal fatty-acid-binding proteins that is a marker of gastrointestinal damage of the mucous membrane of the tract. These changes, as well as the concentration of interleukin-1 p, are interrelated and depend on the zinc concentration. The exogenous introduction of zinc sulphate monohydrate and acetylcysteine promotes the normalization of the parameters studied. Conclusions: Patients with acute cerebral insufficiency have extracerebral disorders in the content of thiol compounds, as well as the disorders of the gastrointestinal mucous membrane and pro-inflammatory response. The exogenous introduction of zinc sulphate monohydrate and acetylcysteine contribute to eliminating such disorders.
DOI 10.31718/2077-1096.19.2. 86 УДК 616.12-008.1 -072.7+616.24-007.63 Тягла О. С.
ПАРАМЕТРИ СПЕКТРАЛЬНОГО ТА ЧАСОВОГО АНАЛ1ЗУ ВАР1АБЕЛЬНОСТ1 СЕРЦЕВОГО РИТМУ В УМОВАХ ДИСРЕГУЛЯЦП АПОПТОТИЧНО1 АКТИВНОСТ1 ПРИ БРОНХО-ЛЕГЕНЕВ1Й ПАТОЛОГИ У КОМОРБ1ДНОСТ1 13 АРТЕР1АЛЬНОЮ Г1ПЕРТЕН316Ю
3anopi3bK^ державний медичний уыверситет
Зг'дно досл'джень цлого ряду вчених, частота виникнення системноТ артер1ально'У г1пертензП' у хрон1чних пульмонолог1чних хворих варюе eid 0,4 до 27,7%. Мета: досл'дження зм/'н параметрie ва-р'абельност'! серцевого ритму в залежностi в/'д р1вня стану апоптотичних процес'т у хворих ¡з ар-тер1альною г1пертенз1ею на тл1 хрон1чного обструктивного захворювання легень. Матер'али та методи. Було обстежено 25 чоловтв з д'агнозом г1пертон1чна хвороба II стади i хрон1чне обструк-тивне захворювання легень II стади без кл1н1чно значущоТ супутньоТ патолога, середнш вк 51,72±1,22, бльше 80% активн курц1, ¡ндекс пачко-рок'т 17,0б±2,41, на шк/'дливий професйний фактор (виробничий) вказали 1/4 осб. Результати. Index SDNN статистично достоврно (p<0,05) па-ралельно ¡з елевац/'ею значень маркера апопозу каспази-9 знижувався на 13,68%, пор1внюючи м'ж групами пац1ент1в менше i бльше IV квартиля зг/'дно значень каспази-9. Значення LF у пац1ент1в когорт менше i бльше IV квартиля зг/'дно значень каспази-9 демонструвало зниження на третину -32,67% статистично достоврно (p<0,05). HF при наростанн активност1 процесв апоптозу згдно значень каспази-9 знизився найбльш суттево - на 48,92% статистично достоврно (p<0,05). Ви-сновок. У пац1ент1в ¡з хрон1чними обструктивним захворюванням легень на тл1 артер1ально'У г1пер-тензи виявлена елевац1я стану симпатичного вЮд'ту вегетативно'!' нервовоТ системи i зниження активност'! парасимпатичноТ частини вегетативного забезпечення, що може потенц1йно асоц1ю-ватися ¡з пдвищеним ризиком появи серйозних кардоваскулярних кейсв у пац1ент1в ¡з даною комор-бЮн'ютю.
Ключов1 слова: симпатовагальний баланс, каспаза-9, часовий i спектральний анал1з, коморбщнють, апоптоз. Дана стаття е фрагментом НДР кафедри кл1н1чно)' фармакологи, фармацп, фармакотерапп i косметологи ЗДМУ «Кл1нжо-б1ох1м1чн1 та морфолог1чн1 аспекти б1агностики та можливост1 фармакотерапевтичноТ корекцп карбюваскулярноТ патологи у оаб р1зних вжових груп», № держ. реестрацп 0114U001393.
Згщно дослщжень цтого ряду вчених [1], частота виникнення системно! артерiальноT ппер-тензп (АГ) у хроычних пульмонолопчних хворих варше вщ 0,4 до 27,7%. Пщвищення системного артерiального тиску (АТ) зумовлено поеднанням
легеневого захворювання з есен^альною арте-рiальною гiпертензiею. Проте, це положення за-лишаеться стрним, осктьки справжня есен^а-льна артерiальна гiпертензiя виявляеться ттьки у 3-8% вах хворих з АГ при хрошчному обструк-
тивному захворюванн легень (ХОЗЛ). З одного боку, поширенють АГ за останнi 10 рош не змн нилася, обiзнанiсть хворих про наявнiсть даного захворювання зросла до 78%, приймають анти-гiпертензивнi препарати 59% хворих АГ. З шшо-го боку, ефективно лкуються лише 22% хворих АГ [2]. Незаперечним е положення про роль АГ як фактора ризику розвитку ураження оргашв «мшеней» i пов'язаних з ними ускладнень - це-ребральних i когнiтивних (судинн захворювання головного мозку, в тому чи^ транзиторне i гос-тре порушення мозкового кровообiгу, з подаль-шим можливим розвитком рiзноманiтних варiан-тiв деменци (постшсультноТ та судинноТ пщкор-ковоТ або бiнсвангерiвского типу), коронарних (iшемiчна хвороба серця, включаючи iнфаркт мь окарда, серцева недостатнють), ниркових (хро-нiчна ниркова недостатнють), що призводить до швалщизаци та смертност пацiентiв [3]. Меха-шзм пiдвищення артерiального тиску при леге-невiй i легенево-серцевiй недостатностi ще не досить ясний. Морфолопчна, а, отже, i функцю-нальна неповноцшнють перебудованих гiлок бронхiальних артерiй, а також вторинш змiни в них (тромбоз) можуть iстотно змiнити гемодина-мiку, що проявляеться клiнiчно пщвищенням ар-терiального тиску - пульмоногенною артерiаль-ною гiпертензiею, а морфолопчно - ппертрофн ею лiвого шлуночка.
Артерiальна гiпертензiя, що може виникнути на фош хронiчного обструктивного захворювання легень, залежить вщ ступеня тяжкост перебн гу даноТ легеневоТ патологiТ, прохiдностi бронхн ального дерева та зазвичай називаеться пульмоногенною, зус^чаючись у 18-30% випадш. Проте, можливий розвиток ХОЗЛ i на фон раш-ше iснуючоТ ппертошчноТ хвороби або симпто-матичноТ артерiальноТ гiпертензiТ. Кожна з цих нозологш значно змiнюе перебiг та наслщки цих захворювань[4].
Проблема артерiальноТ ппертензи е загаль-носвiтовою внаслiдок своеТ високоТ поширеностi та супутнього ризику захворювань. Результати великого числа дослщжень, опублiкованих про-тягом останнiх десятил^ь, виявили вiдмiнностi в перебiгу АГ, що, ймовiрно, вiдображае вплив таких чинниш, як вiк населення, загальний стан здоров'я, еколопя, навколишне середовище, культура та iнше. Рiвень поширеностi АГ за прогнозами буде збтьшуватися, що пов'язано з такими факторами, як недолк фiзичноТ активностi, зловживання алкоголем, надмiрне споживання солi, сiмейний анамнез ппертензи [5].
Структурно-функцiональнi змiни стану мюка-рду та системного кровотоку визначають особ-ливостi перебiгу i прогнози для ХОЗЛ. Це поед-нання зумовлене рiзними факторами, найбiльш значущими з яких е: порушення вентиляцшноТ функци легень, викликана гiпоксiею дистрофiя мiокарда, токсичнi впливи на мюкард продуктiв бронхолегеневого запалення, еритроцитоз, що збтьшуе навантаження на серце та пперкатехо-
ламiнемiя. При наявностi подiбного нозологiчно-го альянсу виникае взаемне ускладнення пато-логiй. Гiпоксемiя та ешзоди Т'Т посилення призво-дять до прогресування ппертензи, яка порушуе альвеолярно-каптярну дифузiю i газовий обмiн, знижуе насичення гемоглобiну киснем, i, отже, збтьшуе ризик розвитку ппертошчноТ хвороби. Наявнють порушень гемодинамiки створюють передумови для виникнення i прогресс серцевоТ недостатностi. З боку ХОЗЛ до таких патолопч-них проявiв можна вщнести гiпоксичну пперка-техоламiнемiю, ресшраторний ацидоз, ппомаг-незiемiю i гiпокалiемiю. Одним з найбiльш частих ускладнень у цш категорiТ хворих е легенева п-пертензiя. Частота раптовоТ смертi у хворих з ХОЗЛ зростае в 2 рази порiвняно з патентами без гiпоксичних зрушень. Артерiальна гiпоксемiя стимулюе розростання волокон еластину i кола-гену не ттьки в мiокардi, але i в судинах легенiв, периферичних судинах, що сприяе розвитку п-пертрофи i дисфункцiТ мiокарда обох шлуночюв [6].
Проблемi вивчення варiабельностi серцевого ритму (ВСР) у хворих з АГ присвячена досить велика ктькють публкацш [7], в яких описуються деяк особливост спiввiдношення тонусу симпатичного i парасимпатичного вiддiлiв вегетативноТ нервовоТ системи порiвняно з такими в оаб з нормальним артерiальним тиском. Бiльшiстю авторiв продемонстровано зниження ВСР на фош ппертошчноТ хвороби, переважно за раху-нок показниш SDNN, pNN50 i RMSSD, що вка-зуе на зменшення парасимпатичних впливiв на ритм серця i вiдносне збiльшення симпатичного тонусу. Ступiнь зниження ВСР прямо залежить вщ рiвня артерiального тиску i тривалост АГ i корелюе з показником «навантаження тиском» i ризиком раптовоТ смерт при АГ [8]. Проте, в на-явних лiтературних джерелах практично вщсутш вiдомостi щодо особливостей ВСР у хворих iз таким важким коморбщним станом, як Аг та ХОЗЛ, що i обумовлюе актуальнють даного до-слiдження.
В останш десятилiття iнтерес вчених у всьо-му свiтi привертае дослщження ролi загибелi клiтин органiзму в розвитку серцево-судинних i легеневих захворювань. Уже накопичено чимало експериментальних доказiв посилення апоптозу в мiокардi при шеми, гострому i хронiчному пе-ревантаженнях, мiокардитах [9]. Апоптогенними стимулами при ппертензи можуть виступати ак-тивш форми кисню (АФК), ангютензин II, розтяг-нення кардiомiоцитiв та iншi фактори. Можливо також, що ютотний вплив на загибель серцевих мюци^в надае гiпертрофiя мiокарда, що розви-ваеться при АГ. Разом з тим, незважаючи на дослщження, що проводяться в цш галуз^ багато аспек^в, що стосуються ^^аци та реалiзацiТ апоптотичноТ програми в серцево-судиннш i ле-геневш системах, залишаються не до кшця ви-вченими. Так, зокрема, практично немае ведомостей про вплив хрошчного гемодинамiчного пе-
ревантаження лiвого шлуночка на програмовану загибель кл^ин мюкарда правого шлуночка [10].
Для розробки нових пiдходiв до лкування за-хворювань серцево-судинноТ системи потрiбно бiльш детальне вивчення молекулярних мехаш-змiв, залучених в програмовану загибель кл^ин [11]. В даний час пропонуються рiзнi способи прямого придушення апоптозу, в тому чи^ при-гнiчення каспаз i блокада Fas-рецепторiв. Проте, неселективна супресiя апоптотичноТ загибелi може привести до збереження в органiзмi гене-тично дефектних i функцiонально неповноцiнних клiтин. Слщ враховувати i той факт, що поси-лення апоптозу вказуе на суттeвi порушення фь зiологiчних внутр^ньокл^инних процесiв, тому бiльш доцiльним буде дослщження можливостi придушення не самоТ загибелi клiтин, а мехашз-мiв, що створюють умови для шдукцп даного процесу [12].
Мета роботи
Дослщження змш параметрiв варiабельностi серцевого ритму в залежност вiд рiвня стану апоптотичних процесiв у хворих iз артерiальною гiпертензieю на ™i хронiчного обструктивного захворювання легень.
Матерiали та методи дослiдження
Було обстежено 25 чоловiкiв з дiагнозом п-пертонiчна хвороба (ГХ) II стадп i ХОЗЛ II стадп без кл^чно значущоТ супутньоТ патологiТ, сере-днiй вiк 51,72±1,22, бiльше 80% активы курц^ ш-декс пачко-рош 17,06±2,41, на шкiдливий про-фесшний фактор (виробничий) вказали 1/4 оаб.
Ключовi критерiТ включення у дослщження: наявнють реeстрацiТ синусового ритму у оаб iз АГ та об'ективними даними ХОЗЛ III-IV стадiТ (ОФВ1<50% та ОФВ1/ФЖеЛ<70%).
Всi пацieнти дали письмову добровтьну зго-ду на участь в дослщженш та отримували тра-дицiйну терапiю, вiдповiдно до рекомендацш ВООЗ та локальних протоколiв МОЗ.
Дiагностика ХОЗЛ проводилася на пiдставi загальноприйнятих критерiТв. Хворi, як брали участь в дослiдженнi, мали переважно ХОЗЛ се-реднього i важкого ступеня (по GOLD). Оцшюва-ли рiвень обсягу форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) i величину стввщношення обсягу форсованого видиху за першу секунду до фо-рсованоТ життевоТ eмностi легень (ОФВ1 / ФЖЕЛ). Визначення функцп зовнiшнього дихан-ня здiйснювалося за стандартною методикою на спiрографiчному апарат «СПРОКОМ» з викори-станням програмного забезпечення вщповщно до рекомендацiй АмериканськоТ торакальноТ та СвропейськоТ респiраторноТ сптьноти. При ана-лiзi показникiв функци зовнiшнього дихання сту-пiнь бронхообструктивного синдрому оцшювали згiдно з рекоменда^ями бвропейського ресшра-торного товариства [13], як легкий при об'емi форсованого видиху за 1 с (ОФВ1) бтьше жж 70% вiд належного, середнш - 50 - 69%, тяжкий
- менше жж 50%.
Верифкацш АГ проводили згiдно з Наказом МОЗ УкраТни вiд 24.05.2012 № 384. У вах хворих дiагностовано II стадш гiпертонiчноТ хворо-би. Ступiнь АГ була у 12% перша, у 28% друга та у 60%, вщповщно, третя.
Дослщження ВСР проводили в умовах, максимально наближених до стану основного обмн ну. Використовували прилад <^аСа^ 2.0» (Сольвейг, УкраТна) для добового можторування ЕКГ. Реестра^я ЕКГ проводилася в юмнат^ iзо-льованш вщ сторонжх шумiв i надлишкового освiтлення, в один i той же час (з 8.00 до 10.00), патент перебував у положены лежачи на спиж з закритими очима протягом 10 хвилин, пюля чого вш вiв звичайний, характерний для нього споаб життя. Вивчали 5-хвилинний в^^зок запису кардiоiнтервалограм. Користувалися тимчасо-вими та спектральними показниками, прийняти-ми Робочою групою бвропейського товариства кардюлопв по вивченню варiабельностi серцевого ритму. Оцшювали наступж показники:
SDNN - стандартне вiдхилення повного ма-сиву кардiоiнтервалiв, вiдображае сумарний ефект вегетативноТ регуляцiТ кровообiгу
- RMSSD - квадратний корiнь iз суми квадра-тiв рiзницi величин послщовних пар NN штерва-лiв, виражений в мс;
- PNN50% - вщсоток NN iнтервалiв вiд зага-льноТ кiлькостi послiдовних пар iнтервалiв, що
розрiзняються бiльш нiж на 50 мс, виражений в
%;
- LF - потужнють низькочастотного спектра кардюштервалограм в дiапазонi 0,04-0,15 Гц, розрахована методом швидкого перетворення Фур'е виражена в мс2/Гц;
- HF - потужнють високочастотного спектра кардюштервалограм в дiапазонi 0,15-0,4 Гц, розрахована методом швидкого перетворення Фур'е, виражена в мс2/Гц;
- LFn - потужнють низькочастотного спектра кардюштервалограм, виражена в нормалiзова-них одиницях, розраховували за формулою: LFn = 100 х LF/(LF + HF), де LF - потужнють низькочастотного спектра, виражена в мс2/Гц; HF - потужнють високочастотного спектра, виражена в мс2/Гц;
- HFn - потужнють високочастотного спектра кардюштервалограм, виражена в нормалiзова-них одиницях, розраховували за формулою: HFn = 100 х HF/(LF + HF), де LF - потужнють низькочастотного спектру, виражена в мс2/Гц; HF -потужнють високочастотного спектру, виражена в мс2/Гц;
- LF/HF - вщношення симпатовагального балансу, розраховували шляхом дтення значення потужносп низькочастотного спектра на значення потужност високочастотного спектра.
Вмют CASPASE-9 в плазмi кровi визначали з використанням вiдповiдних тест-систем 1ФА (ви-робник - Bender Medsystems, Австрiя) в Навча-льному медико-лабораторному центрi ЗДМУ зп-
дно з доданою до набору iнструкцieю (зав. проф. Абрамов А.В.).
Використовували в рамках статистичноТ об-робцi даних лщензшну програму «STATISTICA for Windows 6.1» (StatSoft Inc., США, сершний номер RGXR412D674002FWC7). Аналiз норма-льност розподiлу оцiнювали за критерieм Shapiro-Wilk (W). Данi представленi у виглядi се-реднього i стандартноТ помилки репрезентатив-ностi вибiркового середнього значення (95% до-вiрчий iнтервал (95% Д1)). Порiвняння груп за якюною ознакою, а також при дослщженш часто-ти зустрiчi показникiв проводили за допомогою критерiю х2 з аналiзом таблиць спряженостi. До-
стовiрними вважали вiдмiнностi при рiвнi значу-щостi менше 0,05.
Результати дослщження та 1х обговорення
У таблицi розглянутi особливостi ВСР у пацн eнтiв основноТ групи залежно вщ степеню актив-ностi реалiзацN апоптозноТ програми у хворих iз ХОЗЛ при ГХ. З ^ею метою ми розподтили хворих на 2 пщгрупи в залежносп вщ ступеня екс-пресiТ цистеТновоТ протеази 9 типу: ММ vs IV квартиля.
При аналiзi часових показниш у хворих, яких обстежували в рамках цiеТ роботи, ми виявили наступн змiни ВСР (таблиця).
Таблиця
Характеристика параметр/в вар1абельност1 серцевого ритму в обстежених осб в залежност'1 вЮ ¡нтенсивност'1 процесв апоптозу
Показники Рiвень каспази 9 Рiзниця мiж групами
Менше IV квартиль (<Q75) Бiльше IV квартиль (>Q75)
1 2
Часовий аналiз
index SDNN, мс 42,53±3,41 (35,84-49,22) 36,71±2,96 (30,92-42,51)* -13,68%
SDNN, мс 87,47±11,39 (65,15-109,78) 84,43±10,61 (63,64-105,22) -3,48%
SDANN, мс 118,73±15,32 (88,7-148,77) 148,43±30,3 (89,05-207,81) 25,01%
RMSSD, мс 19,2±1,63 (16-22,4) 13,14±1,24 (10,71-15,58)* -31,56%
pNN50, % 1,95±0,62 (0,75-3,16) 0,44±0,12 (0,21-0,68)* -77,44%
Спектральний аналiз
LF, мс2/Гц 511,73±105,5 (304,95-718,52) 344,57±80,34 (187,1-502,04)* -32,67%
LFn, н.од. 81,34±0,59 (80,19-82,49) 86,33±0,89 (84,59-88,08) 6,13%
HF, мс2/Гц 114,67±24,2 (67,24-162,09) 58,57±18,02 (23,26-93,88) * -48,92%
HFn, н.од. 18,66±0,59 (17,51-19,81) 13,67±0,89 (11,92-15,41) * -26,74%
LF/HF, ум.од. 4,47±0,26 (3,97-4,97) 6,46±0,37 (5,73-7,2) * 44,52%
TP, мс2/Гц 1929,13±293,66 (1353,55-2504,71) 1435±199,6 (1043,79-1826,21) * -25,61%
Прим1тка: * - в1дм1нност1 з 1 пЮарупою достов1рн1 (p<0,05).
Так, шдекс стандартного вщхилення вах ш-тервалiв NN - index SDNN статистично достовн рно (p<0,05) паралельно iз елевацiею значень маркера апоптозу каспази-9 знижувався на 13,68%, порiвнюючи мiж групами пацiентiв менше i бiльше IV квартиля згщно значень каспази-9. Стандартне вщхилення вах iнтервaлiв NN -SDNN при цьому зменшилось iз 87,47±11,39 до 84,43±10,61 мс, тобто на 3,48% iз збiльшенням значень каспази-9.
Стандартне вщхилення середшх значень NN iнтервaлiв, обчислених за вама 5-хвилинними сегментами протягом всього запису (SDANN) збтьшилось на 25,01% вщповщно до пщвищен-ня рiвня каспази-9 у пaцiентiв бтьше IV квартиля порiвняно iз пaцiентaми менше IV квартиля.
Квадратний коршь з середньо! суми квадра^в
рiзниць мiж сумiжними NN штервалами -RMSSD iз ростом значень каспази-9 у когортах дослщжуваних па^етчв зменшився на третину -31,56% статистично достовiрно (p<0,05).
Вiдсоток рiзницi мiж сумiжними NN штерва-лами, що в^зняються бiльш нiж на 50 мс -pNN50 демонстрував найбтьшу рiзницю мiж групами па^етчв менше i бiльше IV квартиля згщно значень каспази-9, адже депреая даного показника ВСР iз збтьшенням активностi апоп-тотичних процесiв у па^етчв iз коморбiднiстю ХОЗЛ та ГХ становила 77,44%, будучи при цьому статистично значимою (p<0,05).
Отже, чим вище активнють процеав апоптозу в органiзмi пацiентiв iз поеднаним захворюван-ням легеневоТ та серцево-судинноТ системи, тим менше показники часового аналiзу ВСР, що свн
дчить про високий ризик розвитку несприятли-вих кардюваскулярних подш у даноТ когорти хворих.
Також був проведений спектральний аналiз ВСР пацiентiв iз рiзними значеннями каспази-9. Дослiджували, зокрема, низькочастотний (low frequency - LF) показник, на потужнють в цьому дiапазонi мае вплив змша тонусу обох компоне-нтiв вегетативноТ нервовоТ системи (ВНС) - симпатично!' та парасимпатичноТ. Згщно з даними бшьшосп дослiджень, потужнiсть низькочастот-ного компонента вщображае рiвень тонусу симпатичного вщдту ВНС. Значення LF у па^етчв когорт менше i бтьше IV квартиля згiдно зна-чень каспази-9 демонструвало зниження на тре-тину - 32,67% статистично достовiрно (p<0,05). LFn% - нормована потужнють низьких частот при цьому збтьшилася на 6,13%.
Високочастотний показник (high frequency -HF) - потужнють в цьому частотному дiапазонi визначаеться в основному парасимпатичним впливом i обумовлена дихальноТ аритмiею. HF при наростанн активностi процесiв апоптозу зпдно значень каспази-9 знизився найбтьш сутте-во - на 48,92% статистично достовiрно (p<0,05) порiвняно мiж пацiентами менше i бiльше lV квартиля рiвня каспази-9. HFn% - нормована потужнють високих частот статистично достовiрно (p<0,05) знизилась на 26,74%.
Iндекс LF/HF, що е маркером сшввщношення симпатичного i парасимпатичного впливiв на се-рцево-судинну систему, збтьшився на 44,52% при елевацп каспази-9 до IV квартиля. При цьому TP - загальна спектральна потужнють змен-шилась на 25,61% статистично достовiрно (p<0,05).
Отриман результати спектрального аналiзу ВСР свщчать про значну активацiю симпатичного вщдту ВНС при одночасному зниженн тонусу парасимпатичного вщдту ВНС у па^етчв iз бiльш високими значеннями маркеру активносп апоптозу - каспази-9, що в майбутньому може призвести до обтяження переб^у АГ на фон ХОЗЛ та до виникнення цтого ряду кардiальних ускладнень.
Причому, слщ зазначити, що у когорт осiб iз високими концентрацiйними показниками рiвня каспази-9, достовiрно частiше рееструвалися хворi iз низькими значеннями показника SDANN, предиктору негативного прогнозу (х2=4,1 при р<0,05).
Таким чином, у па^етчв iз ХОЗЛ на тлi АГ виявлена елева^я стану симпатичного вщдту вегетативноТ нервовоТ системи i зниження акти-вностi парасимпатичноТ частини вегетативного забезпечення, що може потенцшно асоцшвати-ся iз пiдвищеним ризиком появи серйозних кардюваскулярних кейав у па^етчв iз даною комо-рбщнютю
Далi, для оцiнки спрямованостi, тюноти та характеру пов'язаностi мiж показниками мiж до-слiджуваними змiнними, був проведений регре-
сiйний аналiз з метою побудови функцюнальноТ залежностi. В якост незалежного аргументу (Х) розглядали рiвень активностi каспази-9, а в яко-стi залежноТ змшноТ (У) - показник LF/HF. Отри-ман данi свiдчили про те, що взаемозв'язок мiж числовими змiнними у па^етчв iз рiвнем каспа-зи-9 менше 4 квартиля мала недостовiрний характер, при цьому у хворих високою експреаею даноТ цистеТновоТ протеази отримане сшввщно-шення з високим ступенем точност i адекватно-стi апроксимувалось моделлю експонен^ально-го вигляду, а саме: У = 4,0578*ехр(0,0901*Х) при R = 0,547, R2 = 0,30, нормований R2 = 0,29, р=0,0083). Таким чином, був продемонстрований достовiрний щiльний взаемозв'язок мiж значеннями представника сигнального ланцюга апоптозу, ефекторноТ каспази, i степенем порушення вiдношення низькочастотного i високочастотного компонентiв варiабельностi серцевого ритму, причому ця модель пояснюе близько 30% ваеТ дисперсiТ ключового показника активацiТ симпа-тичноТ системи, що свщчить про потенцiйно високий ризик розвитку кардюваскулярних ускладнень. Таким чином, проведений регресшний аналiз показав наявнють змiн параметрiв варiа-бельностi серцевого ритму в залежност вiд рiв-ня експресп каспази-9 у хворих iз АГ на ™ ХОЗЛ, що свщчить про можливу нову «мiшень» терапевтичноТ стратегiТ при ХОЗЛ - модуля^я апоптотичноТ регуляцiТ
Згiдно лiтературних даних, для хворих на ар-терiальну гiпертензiю в поеднаннi з ХОЗЛ харак-тернi значнi коливання кл^чних вимiрювань ар-терiального тиску, особливо систолiчного, який знижуеться на ^ медикаментозноТ терап^ тiль-ки в денний час, залишаючись без ютотних ко-ливань в нiчний час, у зв'язку з чим, можна роз-цшити цей фактор, як такий, що мае причинно-наслщковий зв'язок iз розвитком резистентностi до терапи. Перебiг артерiальноТ гiпертензiТ характеризуемся бiльш раннiм (вiд моменту маыфе-стацiТ артерiальноТ гiпертензiТ') проявом уражень оргашв-м^еней i асоцiацiею факторiв ризику (дисметаболiчних i гемодинамiчних), серед яких особливо видтяються пiдвищення шдексу талiя / стегно, зниження фракци викиду i порушення дiастолiчноТ функци лiвого шлуночка, гiперлiпi-демiя i гiперкоагуляцiя. Ураження серця при ар-терiальнiй гiпертензiТ в поеднаннi з ХоЗл проходить в своему розвитку ряд еташв: прихована дисфунк^я дiастоли лiвого шлуночка, дiастолiч-на дисфунк^я лiвого шлуночка в спокоТ по гiпер-трофiчному типу, декомпенса^я серцевоТ дiяль-ностi та розвиток дiастолiчноТ форми хронiчноТ серцевоТ недостатностк Змiни субпопуляцiйних спiввiдношень Т-лiмфоцитiв - зниження експресп СД4-позитивних i збiльшення експресiТ CDs-позитивних Т-кл^ин з iнверсiею iмунорегулятор-ного шдексу у хворих резистентною артерiаль-ною гiпертензiею свiдчать про наявнiсть iмуно-патологiчних зрушень [14]. Про пщвищення антигенного навантаження у хворих з артерiаль-
ною гiпертензiею свiдчить пiдвищення вщносно-го i абсолютного вмiсту натуральних кiлерiв i моноцитiв / макрофагiв. Збiльшення вмюту 1Л-2 (на тлi вiдсутностi змши СД-4) при артерiальнiй гiпертензiТ свщчить про вибiркове пiдвищення активностi ТЫ субпопуляцп Т-хелперних клiтин при розвитку резистентност до антиппертензив-ноТ терапи. Пiдвищення вмiсту iнтерлейкiну 1Л-2 (що сприяе зниженню чутливостi лiмфоцитiв до апоптозу) та 1Л-8 (е протизапальним цитокшом, що стимулюе адгезивнi властивост нейтрофiлiв) при вiдсутностi iстотних зрушень вмiсту цитокiна ФНПа у хворих з артерiальною гiпертензiею в поеднанш з ХОЗЛ вказуе на можливють юнуван-ня причинно-наслiдкового взаемозв'язку мiж про-гресуючим перебiгом органних уражень i особ-ливiстю цитокiнового профтю при данiй патоло-гiТ. Посилення експреси Fas-рецептора при зни-женш iндексу реалiзацiТ апоптозу при артерiаль-нiй гiпертензiТ може свiдчити про наявнють iму-нозалежних аутоагресивних реакцш. Пщвищен-ня вмiсту фактора Втебранда на тлi пперлтоп-ротеТнемiТ у хворих з артерiальною гiпертензiею свщчить про виражену ендотелiальну дисфунк-цш, що сприяе збiльшенню ризику розвитку су-динних ускладнень. Для артерiальноТ гiпертензiТ характерна стимуляцiя неспецифiчноТ запальноТ реакцiТ з порушенням медiаторноТ рiвноваги, що веде до зрушень у вмют бiлкiв гостроТ фази, ди-сфункцiТ ендотелiю судин i розвитку тромбофтн чних станiв, якi пщвищують ризик розвитку су-динних ускладнень i посилюють органнi уражен-ня [15].
Артерiальна гiпертензiя в поеднанш з ХОЗЛ, незалежно вщ варiанту пiдвищення артерiально-го тиску, супроводжуеться ремоделюванням лi-вого шлуночка переважно за типом концентрич-ноТ гiпертрофiТ (53%) з прогресуванням вк-залежного порушення його дiастолiчноТ функцiТ, в основному, по рестриктивному типу (85%), а також збтьшенням кшцевого дiастолiчного роз-мiру лiвого передсердя. Незалежними факторами формування ппертрофи лiвого шлуночка у хворих на артерiальну ппертензш в данiй кате-горiТ па^етчв е пiдвищення середньоденного систолiчного артерiального тиску i вiдносне зна-чення потужност низьких частот, а предикторами прогресування порушення його дiастолiчноТ функцп - вiдсутнiсть адекватного зниження дiас-толiчного артерiального тиску в шчш години i збiльшення холестерину лтопротеТшв низькоТ щiльностi [16].
Аналiз ВСР свiдчить про наявнiсть асо^аци зниження ВСР з розвитком АГ. У рядi дослн джень показано, що АГ характеризуеться зрос-танням низькочастотних (переважно симпатич-них) впливiв на серцевий ритм. Iншi автори вщ-значають у хворих на артерiальну гiпертензiю зниження високочастотного (вагусного) компонента спектру, що свщчить про зменшення тонусу парасимпатичного вщдту вегетативноТ нер-вовоТ системи. У Фремiнгемському дослiдження
найбтьш прогностично значущим в планi розви-тку АГ був низькочастотний параметр спектру, але ттьки у чоловiкiв. Виявлено вщмшносп характеристик ВСР при I i II стадiях гiпертонiчноТ хвороби (ГХ), що може служити неспецифiчними диференцiйно-дiагностичними маркерами функ-цюнальних порушень судинного тонусу i проце-сiв кардiоваскулярного ремоделювання [17].
Результати дослщжень свiдчать про те, що при збтьшенш ступеня АГ знижуеться загальна ВРС. Проте ряд авторiв вважае, що на тимчасовi показники ВСР впливае не ступшь АГ, а наявнють у хворих високого i дуже високого ризику серцево-судинних ускладнень. Виявлено ютотне зниження ВСР в груш па^ен^в iз вираженою, переважно нiчною, Аг i високим ступенем ризику. Вивчення кореляцшних зв'язкiв часових пока-зниш ВСР i рiвня артерiального тиску показало бтьш низьку варiабельнiсть ритму серця у оаб з високими цифрами дiастолiчного тиску. У той же час, приблизно у кожного четвертого хворого спостеркаеться невщповщнють мiж ступенем тяжкостi АГ i показниками спектральноТ потуж-ностi ВСР [18].
В даний час вщсутнють адекватного фiзiоло-гiчного нiчного зниження АТ розглядаеться в якосп самостiйного прогностичного фактора в плаш розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих АГ, однак причини порушення добового ритму у виглядi монофазноТ кривоТ без зниження АТ вночi до кiнця не вивчеш. е данi про пщви-щення активностi симпатичного вiддiлу вегетативноТ нервовоТ системи у хворих АГ у випадках стабтьного пщвищення АТ без його нiчного зниження. У той же час в рядi дослщжень показано, що циркадш параметри артерiального тиску визначаються активнютю парасимпатичного вiддiлу нервовоТ системи. Пщвищена варiабель-нiсть АТ також може бути вщображенням над-лишковоТ реактивностi симпатичного вiддiлу вегетативноТ нервовоТ системи. Однак ряд дослщ-ниш не знайшли зв'язку вегетативноТ регуляци ритму серця i добовоТ динамiки АТ i констатують виражену iндивiдуальнiсть вiдношення показни-ш ВСР i АТ у конкретного патента [19].
Оцiнка вихiдного вегетативного статусу у хворих на ГХ i спрямованостi його змiн шсля прийому антигiпертензивних препаратiв, проведена в рамках гострих медикаментозних проб, дозволяе говорити про можливють адекватно здшснити вибiр медикаментозноТ терапiТ та про-гнозувати Т'Т ефективнiсть. Разом з тим даних, що свщчать про позитивний вплив антиппертен-зивноТ фармакотерапiТ на варiабельнiсть ритму серця та можливосп корекцiТ вегетативноТ дис-функцiТ, недостатньо [20].
В останш роки отриманi данi, що свщчать про зв'язок АГ з дихальними порушеннями пщ час сну, зокрема з синдромом обструктивного апное увi сш, який зустрiчаеться приблизно у 30% па-цiентiв з ГХ i призводить до збiльшення варiабе-льностi i порушення добового ритму АТ, рефра-
ктерност до антиппертензивноТ терапи. Причиною спотвореного жчного профiлю АТ у даноТ групи пацiентiв можуть бути част повторнi мк-ропробудження пюля закiнчення нападу апное, що призводять до вираженоТ стимуляцiТ симпа-тоадреналових механiзмiв, особливо в ранковий час. Вщзначено високу симпатичну активнiсть не ттьки в нiчний, але i в денний час, що пов'язано з наявнютю денного гiпопное у даноТ групи хво-рих [21].
1снують данi про те, що у хворих з генетично обумовленою ппертожею вщбуваеться посилен-ня апоптозу з вком. Причому воно передуе зна-чним змiнам артерiального тиску. Так, у дослн дженнi показано, що в оаб з обтяженим амей-ним анамнезом по АГ i хворих на гiпертонiчну хворобу бтьш високий систолiчний АТ i дiасто-лiчний АТ асоцiйований з носшством генотипу ТЗ в геж апоптоз-iндукуючого фактора AIF. По-лiморфнi маркери гена каспаз 9 CASp9 у хворих ГБ асоцiйованi з рiзними дiапазонами (квартилями) швидкост Na+- Li+ -антитранспорта в мембран еритроцита. Також полiморфiзм GA в геш CASP9, за даними багатофакторного аналн зу, е одним з основних факторiв, що формуе прогноз антиппертензивноТ терапи [22].
При пошкодженж тканин серцево-судинноТ i легеневоТ систем значно пщвищуеться концент-рацiя бтюв теплового шоку-70 (HSP70), фiбри-ногену, фiбронектину, якi е ендогенними лендами для То11-подiбних рецепторiв-4 (TLR4) -ключових рецепторiв вродженого iмунiтету, ак-тивацiя яких супроводжуеться експреаею генiв цитокiнiв та iнших сигнальних пептидiв. Одним з основних ефекторних цитомжв активацГТ TLR4 е фактор некрозу пухлини-альфа (ФНП-альфа), ефекторнi рецептори якого (ФНП-рецептор 1-го типу, Fas-рецептор) беруть участь, в тому числ^ i в регуляцiТ апоптозу. Осередок гострого шемн чного пошкодження тканини стае джерелом ма-триксних металопротеТназ, а також рiзних бiлкiв i молекул, якi iнiцiюють аутоiмунну вщповщь, що супроводжуеться продукцiею iмуноглобулiнiв з аномальною температурною розчиннютю, здат-них утворювати iмуннi комплекси з крювласти-востями [23].
У раннiй фазi iнфекцiТ запальна вщповщь за-лучае в осередок шфекцп неспецифiчнi фактори захисту, зокрема, запальж клiтини: гранулоцити i макрофаги. ^зжше в осередок запалення про-никають ефекторнi клiтини специфiчноТ iмунноТ вiдповiдi - Т-лiмфоцити. Пiдвищена проникнють судин дозволяе виходити в шфковаж тканини антитiлам-iмуноглобулiнам i компонентам комплементу. Антитта iзотипу iмуноглобулiну Е здатж зв'язуватися з високоафiнними рецепторами на мембранах опасистих кл^ин i базофiлiв. Надалi вони взаемодшть з полiвалентними молекулами антигену, вщбуваеться викид попере-дньо синтезованих медiаторiв запалення i «запуск» запальноТ вiдповiдi. Хронiчнi запальнi про-цеси пiдтримуються за участю Т^мфоцитв, якi
своТми продуктами - цитокшами активують макрофаги.
Активованi макрофаги викликають мiсцеве пошкодження тканин за рахунок секрецп цитокн жв. Кл^ини i молекули iмунноТ системи беруть безпосередню участь в запальних реак^ях, вза-eмодiючи з клiтинами ендотелш судин, сполуч-ноТ тканини та шшими. Всi цi клiтини продукують i секретують медiатори запалення, прозапальж цитокiни та iншi молекули, як беруть участь в запаленнi [24].
Поряд iз мiсцевими ефектами прозапальж цитокiни викликають ряд системних реакцш. Одним iз системних ефектв прозапальних цитокiнiв е iндукцiя лейкоцитозу, тобто збтьшення ктько-стi циркулюючих лейкоцитiв за рахунок приско-рення Тх виходу з кiсткового мозку i депо, де вони можуть тривалий час збер^атися в стаж ад-гезiТ. Прозапальнi цитокши рекрутують у вогни-ще запалення не ттьки фагоцитуючi клiтини, але i лiмфоцити, зокрема Т-лiмфоцити, як пiд впливом цитокiнiв активуються i починають про-дукувати i секретувати цитокши: IL-2, IL-4, IL-10, IL-13, IFN i iншi. Протизапальнi цитокши (IL-4, IL-10) можуть пригжчувати продукцш та секрецiю прозапальних цитокжв на бiльш пiзнiх етапах запалення, коли включаються механiзми негати-вноТ регуляцiТ зi зворотним зв'язком [25].
Реак^я апоптозу в комплекснiй оцшц iмунно-го статусу набувае велику практичну значимють для дiагностики, прогнозування та можторингу захворювання. У зв'язку з цим вивчення мехаж-зму участ клiтинних факторiв, iмунноТ системи в цтому, молекул адгезiТ, учасниш реакцiТ апоптозу в розвитку дисфункцп ендотелiю при леге-невих захворюваннях у хворих АГ е важливим актуальним завданням. Мехажзми, що регулю-ють iмунну вiдповiдь при АГ в поеднанж з ХОЗЛ, мало вивчеж, до кiнця не з'ясована роль реакцп апоптозу в переб^у захворювання. Дослщження процесiв, як контролюють пролiферативнi i апо-птотичж механiзми при АГ в поеднанж з ХОЗЛ можуть буди цшними в дiагностицi уражень ор-гажв-мшеней, що мае важливе прогностичне значення i дозволить уточнити деякi ланки патогенезу.
Висновки
1. У па^ентв iз ХОЗЛ на ™i АГ виявлена елевацiя стану симпатичного вщдту вегетатив-ноТ нервовоТ системи i зниження активностi па-расимпатичноТ частини вегетативного забезпе-чення, що може потенцшно асоцiюватися iз пщ-вищеним ризиком появи серйозних кардюваску-лярних кейсiв у пацiентiв iз даною коморбiднiс-тю.
2. Iнтенсифiкацiя апоптотичних процеав до-стовiрно спряжена iз активацiею симпатичного вiддiлу вегетативноТ нервовоТ системи, про що свщчить статистично значуще зростання показ-ника симпато-вагального балансу LF/HF на 44,52%.
3. У когорт осiб iз високими концентрацшни-ми показниками рiвня каспази-9, достовiрно час-тiше рееструвалися хвор iз низькими значення-ми показника SDANN (х =4,1 при р<0,05).
4. Проведений регресшний аналiз показав наявнють змiн параметрiв варiабельностi серце-вого ритму в залежност вiд рiвня експресiТ кас-пази-9 у хворих iз АГ на тлi ХОЗЛ, що свщчить про можливу нову «мшень» терапевтичноТ стра-тегiТ при ХОЗЛ - модуля^я апоптотичноТ регу-ляцiТ.
Перспективою для подальших дослщжень е оцiнка динамiки клiнiчного ефекту терапи хворих з розглянутоТ коморбщнютю в залежностi вiд ко-варiати - початкового рiвня каспази-9, як потен-цiйного предиктора позитивностi лкування.
Лiтература
1. Huang YL, Min J, Li GH, Zheng YQ, Wu LH, Wang SJ, et al. The Clinical Study of Comorbidities and Systemic Inflammation in COPD. Sichuan Da Xue Xue Bao Yi Xue Ban. 2019 Jan; 50(1): 88-108.
2. Brassington K, Selemidis S, Bozinovski S, Vlahos R. New frontiers in the treatment of comorbid cardiovascular disease in chronic obstructive pulmonary disease. Clin Sci (Lond). 2019 Apr 12; 133(7): 885-904. doi: 10.1042/CS20180316
3. Eriksson B, Backman H, Ekerljung L, Axelsson M, Lindberg A, Rönmark E, et al. Pattern of Cardiovascular Comorbidity in COPD in a Country with Low-smoking Prevalence: Results from Two-population-based Cohorts from Sweden. COPD. 2018 Oct; 15(5): 454-63. doi: 10.1080/15412555.2018.1535580
4. Arslan S, Yildiz G, Özdemir L, Kaysoydu E, Özdemir B. Association between blood pressure, inflammation and spirometry parameters in chronic obstructive pulmonary disease. Korean J Intern Med. 2019 Jan; 34(1): 108-15. doi: 10.3904/kjim.2017.284
5. Hong Y, Graham MM, Southern D, McMurtry MS. The Association between Chronic Obstructive Pulmonary Disease and Coronary Artery Disease in Patients Undergoing Coronary Angiography. COPD. 2019 Mar 22: 1-6. doi: 10.1080/15412555.2019.1566894
6. Aramburu A, Arostegui I, Moraza J, Barrio I, Aburto M, Garcia-Loizaga A, et al. COPD classification models and mortality prediction capacity. Int J Chron Obstruct Pulmon Dis. 2019 Mar 7; 14: 605-13. doi: 10.2147/COPD
7. Witte C, Meyer Zur Heide Genannt Meyer-Arend JU, Andrie R, Schrickel JW, Hammerstingl C, Schwab JO, et al. Heart Rate Variability and Arrhythmic Burden in Pulmonary Hypertension. Adv Exp Med Biol. 2016; 934: 9-22. doi: 10.1007/5584_2016_18
8. Volchkova EA, ZateTshchikova AA, Shavrin IV, Kiselev DG, Brazhnik VA, Privalov DV, et al. Association of parameters of heart rate variability with severity of bronchial obstruction and presence of pulmonary hypertension in patients with chronic obstructive pulmonary disease. Kardiologiia. 2012; 52(7): 42-9.
9. Bubnova VS. Gypertonycheskaya bolezn u muzhchyn molodogo vozrasta: vozmozhnosty lechenyya [Hypertension in young men: treatment options]. Arteryalnaya gypertenzyya. 2010; 1: 62-5. [Russian]
10. Burmasova AV, Karpyn VA, Shuvalova OY. Kompleksnaya terapyya bolnykh rannymy formamy arteryalnoy gypertenzyy [Combined therapy of patients with early forms of arterial hypertension]. Lechashchyy vrach. 2012; 2: 27-31. [Russian]
11. Sauler M, Bazan IS, Lee PJ. Cell Death in the Lung: The Apoptosis-Necroptosis Axis. Annu Rev Physiol. 2019 Feb 10; 81: 375-402. doi: 10.1146/annurev-physiol-020518-114320
12. Kobalava ZhD, Kotovskaya YuV. Ynnovatsyonnye podkhody k lechenyyu arteryalnoy gypertonyy [Innovative approaches to the treatment of arterial hypertension]. Vrach. 2010; 4: 2-7. [Russian]
13. Siafakas NM, Vermeire P, Pride NB, Paoletti P, Gibson J, Howard P, et al. Optimal assessment and management of chronic obstructive pulmonary disease (COPD). The European Respiratory Society Task Force. Eur Respir J. 1995; 8: 1398-420.
14. Mitchell GF, Hwang SJ, Vasan RS, Larson MG, Pencina MJ, Hamburg NM, et al. Arterial stiffness and cardiovascular events Study: the Framingham Heart. Circulation. 2010; 121(4): 505-11.
15. Fujita M, Ouchi H, Ikegame S, Harada E, Matsumoto T, Uchino J, et al. Critical role of tumor necrosis factor receptor 1 in the pathogenesis of pulmonary emphysema in mice. Int J Chron Obstruct Pulmon Dis. 2016 Jul 28; 11: 1705-12. doi: 10.2147/C0PD.S 108919
16. Aksenova TA, Gorbunov VV, Tsarenok SY. Pulse wave velocity and other indicators of arterial stiffness in hypertension comorbidity and chronic obstructive pulmonary disease. Ter Arkh. 2018 Apr 19; 90(3): 10-5. doi: 10.26442/terarkh201890310-15
17. Rasheedy D, Taha HM. Cardiac autonomic neuropathy: The hidden cardiovascular comorbidity in elderly patients with chronic obstructive pulmonary disease attending primary care settings. Geriatr Gerontol Int. 2016 Mar; 16(3): 329-35. doi: 10.1111 /ggi.12473
18. Iturriaga R, Moya EA, Del Rio R. Cardiorespiratory alterations induced by intermittent hypoxia in a rat model of sleep apnea. Adv Exp Med Biol. 2010; 669: 271-4. doi: 10.1007/978-1-4419-5692-7_55
19. Courtney R, Cohen M, van Dixhoorn J. Relationship between dysfunctional breathing patterns and ability to achieve target heart rate variability with features of "coherence" during biofeedback. Altern Ther Health Med. 2011 May-Jun; 17(3): 38-44.
20. Dalal J, Dasbiswas A, Sathyamurthy I, Maddury SR, Kerkar P, Bansal S, et al. Heart Rate in Hypertension: Review and Expert Opinion. Int J Hypertens. 2019 Feb 19; 2019: 2087064. doi: 10.1155/2019/2087064
21. Hill LK, Thayer JF. The Autonomic Nervous System and Hypertension: Ethnic Differences and Psychosocial Factors. Curr Cardiol Rep. 2019 Feb 28; 21(3): 15. doi: 10.1007/s11886-019-1100-5
22. . Burgel PR, Bourdin A, Pilette C, Garcia G, Chanez P, Tillie-Leblond I. Structural abnormalities and inflammation in COPD: a focus on small airways. Rev Mal Respir. 2011 Jun; 28(6): 749-60. doi: 10.1016/j.rmr.2011.01.009
23. Belolapenko YA, Abdrashytova AT. Narushenye regulyatsyy apoptoza pry starenyy [Dysregulation of apoptosis during aging]. Astrakhanskyy medytsynskyy zhurnal. 2010; 2: 26-31. [Russian]
24. Yu WC, Guo CH. Apoptosis versus proliferation activities of pulmonary artery smooth muscle cells in pulmonary arterial hypertension associated with chronic obstructive pulmonary disease. Zhonghua Jie He He Hu Xi Za Zhi. 2007 Sep; 30(9): 65761.
25. Luo L, Liu Y, Chen D, Chen F, Lan HB, Xie C. CD30 Is Highly Expressed in Chronic Obstructive Pulmonary Disease and Induces the Pulmonary Vascular Remodeling. Biomed Res Int. 2018 Jun 10; 2018: 3261436. doi: 10.1155/2018/3261436
Реферат
ПАРАМЕТРЫ СПЕКТРАЛЬНОГО И ВРЕМЕННОГО АНАЛИЗА ВАРИАБЕЛЬНОСТИ СЕРДЕЧНОГО РИТМА В УСЛОВИЯХ ДИСРЕГУЛЯЦИИ АПОПТОТИЧЕСКОЙ АКТИВНОСТИ ПРИ БРОНХОЛЕГОЧНОЙ ПАТОЛОГИИ В КОМОРБИДНОСТИ С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ Тяглая О.С.
Ключевые слова: симпатовагальний баланс, каспаза-9, временной и спектральный анализ, коморбидность, апоптоз.
Согласно исследованиям целого ряда ученых, частота возникновения системной артериальной ги-пертензии у хронических пульмонологических больных варьирует от 0,4 до 27,7%. Цель: исследование изменений параметров вариабельности сердечного ритма в зависимости от уровня состояния апоптотических процессов у больных с артериальной гипертензией на фоне хронического обструкти-вного заболевания легких. Материалы и методы. Было обследовано 25 мужчин с диагнозом гипертоническая болезнь II стадии и хроническое обструктивное заболевание легких II стадии без клинически значимой сопутствующей патологии, средний возраст 51,72±1,22, более 80% активные курильщики, индекс пачко-лет 17,06±2,41, на вредный профессиональный фактор (производственный) указали 1/4 человек. Результаты. Index SDNN статистически достоверно (p<0,05) параллельно с элевацией значений маркера апоптоза каспазы-9 снижался на 13,68%, сравнивая между группами пациентов меньше и более IV квартиля согласно значений каспазы-9. Значение LF у пациентов когорт меньше и более IV квартиля согласно значений каспазы-9 демонстрировало снижение на треть - 32,67% статис-
тически достоверно (p<0,05). HF при нарастании активности процессов апоптоза согласно значений каспазы-9 снизился наиболее существенно - на 48,92% статистически достоверно (p<0,05). Вывод. У пациентов с хроническим обструктивным заболеванием легких на фоне артериальной гипертензии выявлена элевация состояния симпатического отдела вегетативной нервной системы и снижение активности парасимпатической части вегетативного обеспечения, которое может потенциально ассоциироваться с повышенным риском появления серьезных кардиоваскулярных кейсов у пациентов с данной коморбидностью.
Summary
PARAMETERS OF SPECTRAL AND TEMPORAL ANALYSIS OF HEART RATE VARIABILITY IN THE CONDITIONS OF DEREGULATION OF APOPTOTIC ACTIVITY IN BRONCHOPULMONARY PATHOLOGY AND COMORBIDITY WITH ARTERIAL HYPERTENSION Tyaglaya O.S.
Key words: sympathovagal balance, caspase-9, temporal and spectral analysis, comorbidity, apoptosis.
According to numerous reports, the prevalence rate of systemic arterial hypertension in patients with chronic pulmonary diseases varies from 0.4 to 27.7%. The number of authors have shown a decrease in heart rate variability against the background of hypertension, mainly due to the SDNN (the standard deviation of the normal-to-normal RR intervals) and RMSSD (the root mean square of successive RR-interval differences), indicating a decrease in parasympathetic effects on the heart rhythm and a relative increase in sympathetic tone.
Objective: to study changes in heart rate variability parameters depending on the level of apoptotic processes in patients with arterial hypertension against the background of chronic obstructive pulmonary disease.
Materials and methods. We examined 25 men with a diagnosis of arterial hypertension stage II and chronic obstructive pulmonary disease stage II without clinically significant comorbidities, whose average age was 51.72±1.22; more than 80% of them were active smokers, pack-years index was 17.06±2.41, the harmful professional factor were indicated by 1/4 people.
The verification of arterial hypertension was carried out in accordance with the Order of the Ministry of Health of Ukraine dated May 24, 2012 № 384. All patients were diagnosed with stage II of hypertension. Arterial hypertension degree was diagnosed in 12% patients - first, in 28% patients - second and in 60% patients, respectively, third. Participants expressed their willingness to be included in medical research.
Results. Index SDNN statistically significantly (p<0.05) in parallel with the elevation of the values of the marker of apoposis of caspase-9 decreased by 13.68%, comparing between groups of patients less and more than IV quartile according to the values of caspase-9. The LF (Low Frequency power: frequency activity in the 0.04 - 0.15Hz range) value in patients with a cohort of less and more than IV quartile according to the values of caspase-9 showed a statistically significant decrease by 32.67% (p <0.05). HF (High Frequency power: frequency activity in the 0.15 - 0.40Hz range) with an increase in the activity of apoptosis processes according to the values of caspase-9 decreased most significantly significant, by 48.92% (p <0.05).
To assess the direction, the tightness and the nature of the relationship between the indices between the studied variables, a regression analysis was conducted to construct a functional dependence. As independent argument (X) considered the level of caspase-9 activity, and as a dependent variable (Y) considered the indicator LF / HF (LF/HF Ratio: A ratio of Low Frequency to High Frequency). The obtained data indicated that the correlation between numerical variables in patients with caspase-9 level less than 4 quartiles had an unreliable character, while in patients with high expression of this cysteine protease the correlation obtained with a high degree of accuracy and adequacy was approximated by the model of exponential form, and namely: Y = 4,0578 * exp (0,0901 * X) at R = 0,547, R2 = 0,30, normalized R2 = 0,29, p = 0,0083).
Conclusion. Elevation of the state of the sympathetic part of the autonomic nervous system and a decrease in the activity of the parasympathetic part of the autonomic support, which can potentially be associated with an increased risk of serious cardiovascular cases in patients with this comorbidity, were found in patients with chronic obstructive pulmonary disease against the background of arterial hypertension.
