CC BY
27
5. Власюк П.А., Кибаленко Л.П., Сидоришина Т.Н., Демченко Т.И. Локализация бора в растениях у зависимости от концентрации его у питательной среде// Микроэлементы в окружающей среде. Киев. Наук. думка, 1980. - С. 127-132.
6. Рашаль И. Д., Озолиня Г.Р., Лапиня Л.П. Зависимость продольного роста корней ячменя от генотипа при воздействии солями меди и серебра// Физиология и биохимия культ. растений - 1987. - т.19, N 5. - С. 505-509.
7. Нестерук Ю. Рослини украшських Карпат. - Львiв: Полл^ 2000. - 135 с.
8. Николаева М.Г., Разумова М.В., Гладкова В.Н. Справочник по проращиванию покоящихся семян. - Л.: Н., 1985. - 347 с.
9. Жизнь растений Т.5(1)// Под ред. Тахтаджяна А. - М.: Просвещение, 1980. - 430 с.
10. Веллингтон П. Методика оценки проростков семян. - М.: Колос, 1972. - 174 с.
11. Сапоженкова Т.В., Сенчина Б.В., Дручас 1.В. Схож1сть насшня деяких видiв високопрних рослин Карпат в умовах культури// Украшський боташчний журнал - 1986. -т.43, N 5. - С. 28-31.
12. Определитель высших растений Украины. - К.: Наук. думка, 1987.
13. Clark R.B. Plant genotype differences in the uptake, translocation, accumulation and use of mineral elements required for plant growth// Plant and Soil. - 1983 - 72, N2/3 - P. 175-196.
УДК 712.2 (09) (477.43) Доц. Л.П. Kaimiposa1, канд. бюл. наук -
м. Хмельницький
ПАМ'ЯТКИ ПРИРОДИ У СТРУКТУР1 ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ М. КАМ'ЯНЦЯ-ПОД1ЛЬСЬКОГО
Було дослщжено боташчш пам'ятки мюцевого значения - щнш деревш штро-дуценти - у MÏCTÏ Кам'янець-Подшьський. Вивчеио ютор^ формуваиия культивова-hoï мюько'1 деидрофлори, таксономiчний склад природиих мюцезнаходжень, проана-лiзовано ïx систематику i вшовий склад, наукову i юторичну цiииiсть природоохо-ронних територiй та ïx роль як основи для еколого освiтньоï роботи. Подаиi короткi описи найцшшших пам'яток природи.
Doc. L.P. Kazimirova - Khmelnytsky Natural sights in the structure of the kamyanets-podilsky green plantations
Local botanical natural sights of the city of Kamyanets-Podilskii being valuable arboreal introducents have been studied during the research. History of forming up a cultivated city dendroflora, tacsonomical composition of natural sights and its systematic and age analyses, scientific and historical value of the reserved natural sights and its role as a basis for the environmental educational work. Short description is given of the most valuable natural sights, and environmental issues are considered.
Кожен населений пункт мае юторда формування свое1' зеленоï зони, що безумовно пов'язана з ютор1ею мюта, яка в окремих випадках е справд1 славетною. Таким мютом на Хмельниччиш е Кам'янець-Подшьський, ютори-ко-культурний заповщник якого входить до культурноï спадщини ЮНЕСКО.
Як i арх1тектурш пам'ятки, зелеш насадження м1ста е свщками багать-ох юторичних подш. Завдяки ним м1сто Кам'янець-Подшьський е одним з найзелешших м1ст Украши, i серед населених пунклв вщзначаеться великою кшьюстю боташчних пам'яток природи мюцевого значення. Ними е вжов1чш
1 кафедра екологп Технологiчного ушверситету Подiлля (Associate Professor, Department of Ecology, Technological University of Podillia)
та щнт штродуковаш деревш рослини, що зростають солiтерами, алеями та бiогрупами. KpiM естетичних та оздоровчих функцiй щ дерева несуть вули-цям мюта ще й ореол своерщност^ старовинност^ монументальностi та не-повторностi.
Будучи центром поличного, релiгiйного, культурного життя Подшля м. Kам,янець-Подiльський об'еднав i значну кiлькiсть науковцiв, серед яких було чимало природодослiдникiв. Тому свщчення - дiяльнiсть впродовж 1911-1915 рр. Подшьського товариства природодослiдникiв та любшешв природи. Передусiм члени товариства, а також шша iнтелiгенцiя мiста ство-рювали у сво1'х садибах мшьсади, де збирались цiкавi колекци рослин вщ-критого грунту. Ними велась дослщницька робота з штродукцп, акшматиза-ци та селекци. Цi рослини поширювались i у садибах шших заможних горо-дян. Саме громадсьюсть мiста зiнiцiювала заснування 1886 року на лiвому березi рiчки Смотрич громадського парку, що тепер е пам'яткою садово-паркового мистецтва мюцевого значення.
Революцiйнi поди 1917 року, перша свггова, громадянська та Велика Вггчизняна вiйни, вiдбудова несприятливо вплинули на культивовану ден-дрофлору даного регюну. У цей час припиняються роботи з озеленення насе-лених пункпв i будь-якi садiвничi справи та знищуеться велика кiлькiсть дерев для господарських потреб мiсцевого населення чи вiйськових. Через вщсут-шсть надежного догляду за насадженнями в цей перюд гинуть колекци квтв, частина деревно-кущово'' рослинностi, цiннi декоративш форми, що е менш стшкими до негативного впливу довкiддя. А.С. Волощук [1, ст. 272] пише: ". попадались менi так рщюст дерева, якi доводилося бачити тшьки на Kавказi, Криму та у Захщнш Польщi, i дивувався, що вони могли вирости до таких ве-личезних розмiрiв у наших природних умовах. На жаль, деяк рiдкiснi дерева пiд час революци, та й пiсля не'', через темряву народну багато повирубували i зникли цi пам'ятки природи назавжди з лиця Землi Кам'янеччини".
Узагальнет данi дослiджень [1, 2, 4, 7, 8, 12] свщчать, що до 1941 року на територи мюта зростала велика кшьюсть рiзноманiтних видiв (за дани-ми М.М. Круцкевича - 168 таксошв). Вчеш описують чотири мiсця зростання гшко дволопатевого, багато - тису япдного. О.Л. Липа [8] вщзначае: "В окре-мих садибах м. Кам'янця-Подшьського е ряд рiдких для шших райошв УРСР i щнних порiд. Так, наприклад, у порiвняно невеликiй садибi по вулицi Чумака, 2 (тепер Сщмського, 2 - прим. авт.) у 1937 зареестровано понад 60 порщ на плошд не бшьше 0,5 га". Позитивним моментом можна, певно, вважати той факт, що частина культурних рослин потрапила на присадибш дшянки мюце-вих жителiв, що сприяло поширенню щнних видiв i сор^в. Так, як правило, розповсюджувались плодовi культури.
Завдяки зусиллям науковцiв мюта протягом 1969, 1970, 1984 та 1991 року у Кам'янщ-Подшьському було заповщано 61 ботанiчну пам'ятку природи мюцевого значення, з яких станом на 01.09. 2002 р. залишилося 51. Всього - 316 деревних рослин. Таксономiчнi дат свщчать, що дерева i кущi -пам'ятки природи м. Кам'янця-Подшьського належать до 30 видiв та 14 де-коративних форм, всього - 44 таксона, як вiдносяться до 15 родин та 20 родiв.
296
Проблеми урбоекологп та фiтомелiорацi■i
Табл. 1. Коротка характеристика найцшшших пам 'яток природи _м. Кам'янця-Подтьського_
Назва виду Адреса Вк, роки D етов-бура, см Висо- та, м Примака
Пнкго дволопате-вий Gihkgo biloba L. Шевченка, 55а 105 65 19 Чоловiчий екземпляр. Стрункий ршт
!! Драйхмари, 10 105 86 17 На висот 1,7 м роздвоюеться, жiночий екземпляр, рясно плодоносить
Тис ягвдний Taxus baccata L. Лесi Украинки, 45 100110 34,35 8 Двостовбурний (роздвоюеться на висот 18 см)
!! Лесi Украинки, 56 90-100 24,32 7,5 Двостовбурний екземпляр (роздвоюеться на висот! 70 см), d бтя основи - 45 см)
!! Шевченка, 13 70-80 22-23 2.0-3.8 5 шт., багатостовбурт, D вимiряний бшя коренево! шийки
Сосна чорна Pinus nigra Arn. Петровсько-го, 5 а 100110 63,66 15 2 шт., один екземпляр е двостовбурним (на висот 5 м роздвоюеться); рясно плодоносять
Широкогшочник схщний Platycladus orientalis (L.) Franco Суворова,2 100110 23-43 6-10 9 шт., багатостовбурт; гарний ршт i розвиток, рясне плодоношення
Ялiвець вiргiнський Juniperus virginiana L. Гунська, 3 а 90-100 40 16 На висот 2,4 м роздвоюеться, хороший ршт i розвиток, плодоносить
!! Леш Украинки, 40 90-100 32 16 Струнке дерево з зонтич-ною кроною, плодоносить
Туя захвдна Thuja occidentalis L. Шевченка, 37 120150 59 14 Двостовбурний екземпляр (на висот 1,8 м). Могут-нш рiст i рясне плодоношення.
Бук лшовий, ф.пур-пурнолиста Fagus sylvatica L.'Purpurea Сщшського,2 100110 83 22 Рясне плодоношення, мо-гутнiй ршт
Липа повстяна Tilia tomentosa Moench. Соборна,1 (сквер) 130140 104 21 Могутнiй рiст, рясне плодоношення
Лiрiодендрон тюль-панний Liriodendron tulipiferum L. Лесi Украинки, 67 115 60 17 !!
!! Майдан Неза-лежносп 30-40 15-28 5-9 11 шт., росте алеею; цвгге i плодоносить.
Платан кленолис-тий Platanus acerifolia Willd. Лесi Украинки, 69 110120 79 20 Могутнiй ршт, рясне плодоношення.
!! Шевченка, 13 70-80 54 13 Хороший ршт, рясне плодоношення.
Вiковий анашз TaKC0H0Mi4H0r0 складу показуе, що близько 12.2 % видового деревно! рослинност вирощуеться на територи м. Кам'янця-Подшьського здавна, - !х вж перевишуе 90 рокiв, цi дерева, в основному, зростають у сади-бах мюта. Найбiльше деревно! рослинностi збереглось з 1950-1960 роюв, коли було проведено у великих масштабах озеленювальш роботи у населених пунктах, вж цих дерев (61.2 %.) на сьогодш складае 35-70 роюв.
Коротка характеристика найцшшших пам'яток природи м. Кам'янця-Подшьсько подана у табл. 1. Серед штродуценпв - пам'яток природи м. Кам'янця-Подшьського е релiктовi види, яю становлять значну цiннiсть для науки i практики: пнкго дволопатевий, тис ягiдний, лiрiодендрон тюльпанний.
Дослiджуванi дерева-штродуценти добре зарекомендували себе, пройшовши випробування десятками роюв i мають високий рейтинг щодо темтв росту, морозо - та посухостшкост^ генеративних, декоративних та ш-ших властивостей. Своею стiйкiстю, продуктивнютю i високими декоратив-ними якостями, виявленими протягом багатьох десятирiч, вони довели мож-ливiсть !х ширшо! культури у зеленому будiвництвi Подшля. Разом з тим, пе-ревiренi мiсцевими екологiчними умовами, плодоноснi екземпляри е джере-лом надiйного поЫвного матерiалу.
Протягом останнiх 15 роюв загинуло бшьше 40 дерев м. Кам'янця-Подшьського, що були пам'ятками природи мюцевого значення. Проте практика заповщання найцшшших представниюв дендрофлори е хорошим засобом !х збереження, який варто ширше впроваджувати у життя.
Охоронi ботанiчних пам'яток природи м. Кам'янця-Подшьського необ-хiдно надати цшеспрямованого характеру як у теоретичному, так i практичному аспектi з залученням громадських, полiтичних дiячiв, вчителiв та учнiв шкiл, студентiв, мюцевого населення. ютотним недолiком природоохоронно! справи е недостатнш рiвень iнформованостi мюцевого населення i, у першу чергу, школярiв та студентства про юторичну та бiологiчну значимiсть боташчних пам'яток природи мiста. Для збереження боташчних пам'яток природи м. Кам'янця-Подшьського, у першу чергу, потрiбно централiзувати шдпоряд-кованiсть даних природоохоронних об'еклв i територiй та забезпечити кваль фiкований догляд за насадженнями; виготовити вщповщш iнформацiйнi знаки з зазначенням статусу природоохоронного об'екта.
Лггература
1. Волощук А.С. Екзотичш дерева Кам'янеччини. - Харюв: Вюн. плодов., виногр. i городн. - Ч. 5-6. - 1925. - С. 272-274.
2. Волощук А.С. Михайшвський дендролопчний парк Кам'янець-Подшьського сшьсько - господарського шституту у Кам'янщ на Подшлю. - Книга 4. - Кам'янець - По-дшьський, 1927. - С. 18-26.
3. Ка'тпрова Л.П. Культивована дендрофлора Кам'янецького Приднютров'я та пер-спективи !! використання. - Автореф. дис.канд. бюл. наук. - Ки!в, 1996. - 23 с.
4. Круцкевич М.М. Дерева i кущ1 м. Кам'янець-Подшьського. - К.: Журн. 1н-ту бо-татки АН УРСР, № 11 (19). - 1937. - С. 131-140.
5. Лыпа А.Л., Косаревский И. А., Салатыч А.К. Озеленение населенных мест. - К.: Изд-во Акад.архитектуры УССР, 1952. - 743 с.
6. Лыпа А.Л. Основные итоги интродукции древесных растений на Украине за 50 лет Советской власти. - Бюл.ГБС АН СССР, 1968, вып.69 - С. 9-14.
298
Проблеми урбоекологп та фггомелюраци
7. Лыпа А.Л. О результатах и перспективах интродукции хвойных пород у садово -парковые и лесные насаждения Украины// Зеленое строительство, № 11-12. - Л.,1939. - С. 22-27.
8. Липа А.Л. Дендрофлора УРСР. Ч.1. Хвойш породи садiв i парюв УРСР (з таблиця-ми для 1х визначення) - К.: Вид-во АН УРСР, 1939. - 213 с.
9. Липа А.Л. Доповнення до флори голонасшних садiв i парюв УРСР// Ботанiчний журнал АН УРСР. II, № 2. - К., 1941.
10. Липа А.Л. До вивчення фондiв декоративних i чагарникових екзотiв Украши. -К.: Вют АН УРСР, № 4 - 5,1937. - С. 74-94.
11. Липа А. Л. Поширення i перспективи культури в УРСР тюльпанового дерева (Ы-г1оёепёгоп Мр1Аега Ь). - // Ботан. журнал АН УРСР, т.П, № 1. - К.1941. - С. 34-42.
12. Липа А.Л. Про первинний i вторинний ареал пнкго у зв'язку з поширенням його у кулк^ на УкраЫ. - Доповiдi АН УРСР, № 1-2. - К., 1946. - С. 13-16.
13. Перелж заповщних територш та об'eктiв рщкюних та зникаючих тварин та рос-лин Хмельниччини. (Склав Ярема С. А.). - м. Хмельницький. 1986. - 37 с.
УДК 712.4:634.017(477.44) Ст. наук. ствроб. Ю. О. Клименко1,
канд. бюл. наук - м. Кит
ДЕРЕВНА РОСЛИНН1СТЬ СТАРОВИННИХ ПАРК1В
В1ННИЧЧИНИ
Процитовано шформащю про 8 парюв-пам'ятниюв паркового мистецтва наць онального значення, ^Tpi були створеш до 1917 року на Вшничиш, включаючи роз-мiщення окремих порщ, фруктових садiв та газонiв. Встановлене домiнування ясеня звичайного, а також юнування значних територiй, без домшування конкретно! породи, розглядаеться як другорядний ефект, приймаючи до уваги наслщки деградацп дубових лiсiв. Бшьшють паркiв було сформовано на основi дубових лiсiв. Рекомен-дуеться вщновити дубовi лiси у старих парках.
Yu.A. Klimenko1 - Kyiv Woody plants in old parks of Vinnitsa region
The information abut 8 parks-monuments of park art of national value, that have been built till 1917 in Vinnitsa region, including distribution of the areas on territories with definite species, fruit garden, lawns and pratums is cited. The found dominance of common ash and large areas without predominance of a definite species considered as second-order effect, consequent of a degradation of oak-woods, taking into account. That the majority of parks were formed on the basis of oak plantations. It is suggested to regenerate oak-woods in old parks.
У Вшницькш област е 8 старовинних (створених до 1917 р.) парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Це парки у селах Антошль Томашшльського району, Верх1вка Тростянецького району, Немерче Мурованокуриловецького району, мют Немиров1, селах Обод1вщ Тростянецького району, Печер1 Тульчинського району, Централь-ний парк культури та вщпочинку 1м. Горького у мют Вшниця та парк у сел1 Чернятин Жмеринського району. Ус вони становлять значну юторичну, лан-дшафтну та дендролопчну цшшсть. Тому шдтримання та вщтворення пер-винних насаджень цих парюв мае велике значення у збережеш культурно!
1 Ha^OHa^bHHH 6oTamnHHH cag iM. M.M. TpnmKa HAH yKpaitin (candidate of biological science, senior scientist M.M. Grishko National Botanical Garden NAS of Ukraine)
