CC BY
10
Анализ основных трендов развития мирового сообщества позволяет выделить ключевые позиции профессионального проектного менеджмента. Рассматриваемые тенденции позволяют выделить области интенсивного рождения проектов. При этом такие области перемещаются от традиционных проектно ориентированных отраслей к новым направлениям развития науки и техники.
ЛИТЕРАТУРА
1. Кершництво з питань проектного менеджменту РМВОК, К.: Дшова Укра'ша, 2000. /Пщ ред. проф. Бушуева С.Д.
2. Бушуев С.Д., Бушуева Н.С. Биков В.Ю., Шпильовий В.Д. Кершництво з питань визначення компетентности й сертиф1кацп укра'шських професюнальних кер1вник1в i фах1вц1в з управл1ння проектами NCB(ua). K.: УКРНЕТ, 2000.
3. Воропаев В.И. Методы и средства управления проектами XXI века.- М.: СОВНЕТ 1997.
4. Globerson S. РМВОК and the Critical Chain. PM NETWORK, PMI, May 2000.
5. Bushuyev S., Sochnev S. Entropy measurement as a project control tool. International Journal of Project Management, vol. 17, num. 6, 1999.
6. The future of Project Management, PMI, 1999.
УДК 65.012.1:378.4
В.Ю. Биков, В.В. Биков
ОЦ1НЮВАННЯ В СИСТЕМ1 СЕРТИФ1КАЦП ПРОФЕС1ЙНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1
Описано методолопю оц1нювання професшноТ компетентности яка базуеться на системному пщход1, методах квал1метрп та стандартизованих вимогах професшних асоц1ац1й в систем! осв1ти. Рис. 6, дж. 1.
Оцiнювання результатiв навчально'Т дiяльностi - один з визначальних чинниш пiдвищення якост освiти
Визначимо мiсце, яке оцшювання займае в системi професшноТ осв^и i роль яку воно в^грае в освiтньо-професiйнiй дiяльностi.
Узагальнена модель взаемоди системи професшноТ освiти (СПО) i оточуючого ТТ середовища наведена на рис.1. Тут позначено: зовшшне середовище - ва елементи об'ективного св^у, що не входять до СПО; оточуюче середовище - частина зовшшнього середовища, з елементами якого СПО може взаемодiяти. Оточуюче середовище задае для СПО ц^ дiяльностi i вимоги стосовно якiсних i кiлькiсних властивостей кiнцевого продукту СПО, передае СПО ресурси дiяльностi i формуе обмеження щодо правил, характеру i механiзмiв дiяльностi СПО (зовшшне нормативно-правове поле).
Соцiально-економiчнi потреби оточуючого середовища виступають як вимоги до системи осв^и i в головному полягають у створеннi освiтньо-виховних умов для забезпечення:
• гармоншного становлення i розвитку особистост як iндивiда i члена сусшльства;
• професшноТ' освiти, що передбачае формування у особистост вiдповiдних ринкових властивостей, як забезпечують конкурентоспроможнiсть особистост на ринку працi i, таким чином, можливють ТТ активно!' участ в соцiально-економiчнiй дiяльностi суспiльства.
1ншими словами, в межах ресурав, що видтяються, та iнших обмежень, що накладаються на дiяльнiсть системи осв^и, ця система повинна досягати поставлених цтей i своТм кiнцевим продуктом задовольняти вщповщним потребам оточуючого середовища в якюному i кiлькiсному вщношеннк Про ступiнь цього досягнення судять завдяки оцшюванню.
Методологiя оцiнювання базуеться на системному пiдходi i методах квалiметрil. Оцiнювання - це багатовимiрна категорiя i тому мае багатогранн вiдбитки. Сформулюемо деякi з них.
По-перше, оцiнювання - це процес, який передбачае вщнесення множин результат педагогiчних вимiрювань (наприклад, тестiв) до вщповщного класифiкацiйного класу (класiв) i отримання в межах цього класу (клаав) вiдповiдних ознак i/або значень (в ктькюних i/або якiсних (рангових) шкалах) -оцшок, щодо Тх подальшого використання з певною метою.
Тобто, кшцевим продуктом процесу оцшювання, його результатом е вiдповiднi оцшки. Цi оцiнки, наприклад, при професшному оцiнюваннi, е пiдставою для визначення професшноТ компетентностi тих, хто оцшюеться, на основi стандартизованих методiв, засобiв i технологiй оцiнювання, а також системи параметрiв i завдань, як визначаються базовою сукупнiстю професiйних вимог. В цьому випадку оцшювання вщбивае зовшшш цiлi оточуючого середовища вщносно системи освiти i спрямовано на забезпечення формування суджень щодо ступеня задоволення вщповщних соцiально-економiчних вимог оточуючого середовища. Для забезпечення вщносно''' сталост i порiвнюваностi цих вимог вони ушфкуються завдяки реалiзацiТ процесу формування ушфкованих вимог. Цей процес включае процедури формалiзацiТ вимог, Тх класифкаци i стандартизаци (рис. 2).
Вщповщна стандартизацiя повинна бути проведена i в СПО, кiнцевий продукт якоТ i повинен задовольняти стандартизованим вимогам оточуючого середовища. Тобто, з шшого боку, з позицп системи осв^и цi вимоги вiдбиваються в осв^шх i освiтньо-професiйних стандартах. В цих стандартах закладаються результати процесу формування вщповщного змюту навчання i шформацшно-оцшюючого середовища, а сам цей процес включае процедури структуризацп i синтезу змюту навчання, об'ектно-структурноТ параметризацiТ, нормалiзацiТ i стандартизацiТ навчально-виховного процесу i формування системи оцiнювання його результат. Формування змiсту навчання i шформацшно-оцшюючого середовища вщбуваеться на базi i з урахуванням навчально-виховних можливостей СПО (рис.З).
Тому структуриза^я i синтез змюту навчання передбачае "накладання i просшвання" стандартизованих професiйних вимог через структуру юнуючих навчальних дисциплiн, як вже використовувались в освiтнiй практик, i/або доопрацювання iснуючих i створення нових навчальних курав i програм.
Оцшювання е обов'язковою складовою осв^нього процесу, вщбивае i забезпечуе внутршш цiлi системи освiти. Тому осв^ш i освiтньо-професiйнi стандарти включають до свого складу опис методiв, засобiв i технологiй оцiнювання результатiв навчально-виховного процесу.
Таким чином, по-друге, оцшювання - це система, яка включае методи, засоби i технологи отримання i використання результат об'ективних педагопчних вимiрювань освiтнiх досягнень тих, хто навчаеться, на певних етапах навчального процесу (включаючи вхщне оцшювання тих, хто бажае навчатися, до початку навчального процесу) та при визначенн професшноТ компетентност претенден^в на професшну посаду i тих, хто працюе.
Рис 1. Узагальнена модель взаемоди системи осв™ i оточуючого середовища
шформацшно-оцшюючого середовища
Рис. 3. Модель формування ocbïthïx i осв^ньо-професмних стандартiв В свою чергу, методи, засоби i технологи оцнювання передбачають використання заходiв оцiнювання - деяких стандартизованих баз знань, умнь i навичок (при професмному оцiнюваннi - знань, позитивного досвщу роботи з вщповщно!' спе^альносД чи часу обiймання вщповщно!' посади, а також персональних властивостей, якими мають волод™ керiвники i фахiвцi), стосовно яких результати оцiнювання, завдяки процедурам психолого-педагопчних вимiрювань, отримують вщповщы оцiнки, i шкал, завдяки яким ц оцiнки набувають вiдповiдних ознак (наприклад, в рангових шкалах) або значень (в ктькюних шкалах). В осв^ых i осв^ньо-професмних стандартах мiри оцЫювання iснують у виглядi освiтньо-квалiфiкацiйних характеристик з ^е!' чи Ышо!' спецiальностi.
По-трете, оцшювання в загальнiй системi "вимоги - результат" передбачае створення i використання ланцюга зворотного зв'язку мiж вiдповiдними сукупностями стандартизованих параметрiв, що вщбивають вимоги оточуючого середовища i кiнцевий продукт системи освiти - результати навчально-виховноТ дiяльностi (рис.4).
Спираючись на теорiю зворотного зв'язку, можна стверджувати, що ця особливiсть структурноТ позицiТ' оцiнювання в системi "вимоги - результат" теоретично робить ТТ визначальним чинником як досягнення максимального зближення вимог i результат, так i точностi цього досягнення. З тих же причин оцшювання суттево впливае на характер процесу цього досягнення в чаа, тобто багато в чому визначае динамку реакцп осв^ньоТ системи на результати оцшювання. Якраз ця особливють в основному i визначае коректнють постановки теоретичноТ i практичноТ проблеми "оцiнювання i якiсть освiти". Ось чому така увага повинна придтитися оцiнюванню, дослщженням, проектуванню i застосуванню заходiв, методiв, засобiв, технологiй i середовища оцшювання.
Орieнтацiя на стандартизованi професiйнi вимоги - основна передумова адекватного оцшювання результат навчально-виховноТ дiяльностi
На будь-якому етап (фазi) навчально-виховного процесу або процесу оцшювання компетентност фахiвцiв чи керiвникiв здiйснюеться оцiнювання спiввiдношення стандартизованих вимог оточуючого середовища стандартизованим результатам навчально-виховноТ дiяльностi. Тому що вимоги i результат вщбиваються завдяки параметрам (через параметри) кшцевого продукту навчально-виховноТ дiяльностi, то вважають, що оцшювання здшснюеться на рiвнi параметрiв кшцевого продукту, чи просто - на рiвнi кшцевого продукту (рис.5.).
Точнють досягнення зближення "вимоги - результат", конкретн оцшки цього досягнення, окрiм iншого, залежать вiд точностi вщтворення рiвня оцiнювання, вiд того, що обрано для утворення фундаменту цього рiвня. Розглянемо це питання.
Серед багатьох ознак сучасного стану i тенденцш розвитку ринку пращ як вiдбивають стратегiчнi намiри УкраТни штегруватися у свiтову економiчну систему i процеси глобалiзацiТ' свiтовоТ економiки, видiлимо тi двi з них, як е суттевими в контекстi даного розгляду. Це, швидке, старiння професшних знань, що обумовлено, в першу чергу, швидкими змiнами технiки i оновленням технологiй, i конкуренцiя на професшних ринках пращ що е типовою ознакою ринковоТ економiки. Ц ознаки, передусiм, повиннi визначати стратепю i тактику дiяльностi СПО, вщслщковуючи i забезпечуючи (бажано з випередженням) соцiально-економiчнi потреби суспiльства, що розвиваеться.
Перш за все постае питання, хто формуе професшш вимоги, виражае державы, галузев^ регiональнi, професiйнi, кадровi потреби, iнтереси i стратегiТ? Багато ромв це були, переважно, галузi народного господарства в особi вищих державних оргашв галузевого управлiння, а також, частково, мiсцевi державнi органи влади. Мшютерство працi i со^альноТ полiтики i сьогоднi спираеться переважно на цю практику.
Але сьогодш, в умовах занепаду нацюнальноТ економiки, невизначеностi державноТ галузевоТ i регiональноТ полiтики, i кадровоТ пол^ики, зокрема, поступового перетiкання визначноТ питомоТ ваги державноТ власностi до колективноТ i приватноТ, ця практика е хибною. Сьогодш, i це пщтверджуе передовий закордонний досвiд, цi вимоги найбтьш адекватно виражають професiйнi асо^аци, позбавленi ознак форм власностi i державноТ приналежностi.
■а о ф
т
■а о
а\
т
л
Рис. 4. Оцнювання, як визначальний елемент ланцюга зворотного зв'язку
О)
СТАНДАРТИЗОВАН! ВИМОГИ ОТОЧУЮЧОГО СЕРЕДОВИЩА Оцшювання на рiвнi Л ........................................» СТАНДАРТИЗОВАН1 РЕЗУЛЬТАТИ
кшцевого продукту ОСВ1ТНЬО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Рис. 5. Оцшювання на рiвнi кiнцевого продукту
СТАНДАРТИЗОВАН1 Узгодження i досягнення вiдповiдностi л ОСВ1ТНЬО-ПРОФЕС1ЙН1
ПРОФЕС1ИН1 ВИМОГИ 4 ■ - ■■ — СТАНДАРТИ
(СТАНДАРТИ ПРОФЕС1ИНИХ АСОЦ1АЦ1И)
Рис. 6. Узгодження i досягнення вщповщносл стандарт "вимоги - результат"
Переважна кльксть професшних асоцiацiй формуе свою кадрову пол^ику. В цiй ролi часто виступають великi транснацiональнi корпораци якi практично, визначають i реалiзують науково-технiчну полiтику у вiдповiдних секторах галузей економки, забезпечують основнi досягнення в цих секторах, формують i переважно задовольняють вiдповiднi потреби суспiльства в тих чи iнших товарах або послугах.
Професшш асо^аци критичних галузей св^ово'Т економiки, де реалiзуються наукомiсткi прогресивнi високi технологи, мають своТ' системи пiслядипломноТ освiти (переподготовки i пiдвищення квалiфiкацiТ), своТ системи лщензування i атестаци, своТ системи оцшювання рiвнiв компетентностi кадрового корпусу фажв^в i керiвникiв, вони розробляють, запроваджують i використовують сучаснi освп~ш технологи i системи освiти.
Галузь професшно'Т освiти нацiональноТ економiки повинна враховувати ц тенденци i знаходити гармоншш шляхи взаемоди iз споживачами ТТ кiнцевого продукту, в першу чергу, змютовно узгоджуючи вимоги ринку пращ як вiдбивають професiйнi асо^аци i властивостi кiнцевого продукту СПО. Це означае, що роздт осв^ньо-професшних стандартiв, який вмiщуе осв^ньо-квалiфiкацiйнi характеристики, тобто вимоги до кнцевого продукту освiтньоТ дiяльностi, повинен бути максимально наближеним до стандартизованих професшних вимог професшних асо^ацш (стандарт професшних асо^ацш).
Водночас, заходи, методи, засоби, технологи i середовище оцiнювання, як, багато в чому, вiдбиваються в осв^ньо-професшних стандартах, також повиннi бути максимально наближен (приведенi у вщповщнють) до тих, якi використовуються професшними асоцiацiями в Тх системах осв^и i професiйноТ сертифiкацiТ' (рис. 6).
На сьогодн в УкраТ'ш вже е позитивний досвщ впровадження описаноТ вище методологи. Це стосуеться спе^альносп "Проектний менеджмент", де на етап проведення комплексних квалiфiкацiйних завдань та державно' атестаци застосовуються пiдходи та методи, як використовуються при визначенн компетенци й сертифiкацiТ професiйних керiвникiв i фахiвцiв з управлiння проектами по вимогам 1Мжнародно'Т АсоцiацiТ' Управлшня проектами [1].
ЛИТЕРАТУРА
1. Бушуев С.Д., Бушуева Н.С. Биков В.Ю., Шпильовий В.Д. Кер1вництво з питань визначення компетентност й сертиф1кацп укра'шських профес1ональних кер1вник1в \ фах1вц1в з управлшня проектами МСВ(иа). К.: УКРНЕТ, 2000.
УДК 517
В.А. Рач
К ПОСТРОЕНИЮ МОДЕЛЕЙ ПРОЕКТНОГО МЕНЕДЖМЕНТА
Предложена системная модель построения познавательных моделей управления проектами как основы научных исследований в этой сфере. Доказана необходимость рассмотрения внешней среды как одного из элементов модели. Рис. 1, табл. 2, ист. 10.
Существует большое количество определений понятия «управление проектами». В широком смысле - это профессиональная творческая деятельность, основанная на использовании современных научных знаний, навыков, методов, средств, технологий и ориентированная на получение
