CC BY
5
УДК 338.1:658.8.012.12
ОЦ1НЮВАННЯ СТАНУ ТА ЗМ1НЮВАНОСТ1 ЗЕД П1ДПРИШСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ
УКРА1НИ ТА ХАРК1ВСЬКОГО РЕГ1ОНУ
© 2017 МОСКАЛЕНКО Н. О., ЗОС1МОВА А. В.
УДК 338.1:658.8.012.12
Москаленко Н. О., Зоамова А. В. Оцiнювання стану та змшюваносп ЗЕД пщприсмств машинобудування УкраУни
та Xаркiвського регiону
Розроблено технологю комплексного анал'зу зовшшньоеконом1чно1 Ыяльностi тдприемств машинобудування, що заснована на принципах комп-лексностi та поступовостi. За результатами проведеного аналзу перший блок розробленоi технологи дозволив визначити позицю Украни на свтовому ринку машинобудування. Розкрито передумови нишшнього стану машинобудування. За результатами другого блоку розкрито осо-бливостi регонального розвитку галузi машинобудування. Визначено групи товар'в машинобудування, що мають найбльшу частку у структурi експорту й iмпорту Украни таХар^вського регону. Визначено перел'жризикових фактор'в, що здйснюють найб'шьший вплив на машинобуд'вш тдприемстваХар^вського регонуу процес здшснення ними зовнiшньоекономiчно'iд'тльност'!. Отримаш науков'> висновки можуть бути тд(рун-тям для машинобудвних тдприемств у визначент ор'кнтир'в подальшого розвитку зовнiшньоекономiчно¡ д'>яльност'1. Ключов'! слова:зовнiшньоекономiчна д'яльтсть, експорт, iмпорт, технолог'я, анал'в. Рис.: 7. Б'бл.: 19.
Москаленко Наталя Олександрiвна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри мiжнародного б'внесу та економiчного анал'ву, Хар-ювський нацональний економiчний ушверситет !м. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Харщ 61166, Украна) E-mail: kysto78@gmail.com
Зоамова Анастаая Володими^вна - молодший науковий ствроб'тник науково-досл'дного сектора, Хармвський нацональний економiчний ушверситет !м. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Харщ 61166, Украна) E-mail: nastyazosimova.nz@gmail.com
УДК 338.1:658.8.012.12 Москаленко Н. А., Зосимова А. В. Оценивание состояния и изменяемости ВЭД предприятий машиностроения Украины и Харьковского региона
Разработана технология комплексного анализа внешнеэкономической деятельности предприятий машиностроения, основанная на принципах комплексности и постепенности. По результатам проведенного анализа первый блок разработанной технологии позволил определить позицию Украины на мировом рынке машиностроения. Раскрыты предпосылки нынешнего состояния машиностроения. По результатам второго блока раскрыты особенности регионального развития отрасли машиностроения. Определены группы товаров машиностроения, имеющих наибольшую долю в структуре экспорта и импорта Украины и Харьковского региона. Определен перечень рисковых факторов, оказывающих наибольшее влияние на машиностроительные предприятия Харьковского региона в процессе осуществления ими внешнеэкономической деятельности. Полученные научные выводы могут быть основанием для машиностроительных предприятий в определении ориентиров дальнейшего развития внешнеэкономической деятельности. Ключевые слова: внешнеэкономическая деятельность, экспорт, импорт, технология, анализ. Рис.: 7. Библ.: 19.
Москаленко Наталья Александровна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры международного бизнеса и экономического анализа, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: kysto78@gmail.com
Зосимова Анастасия Владимировна - младший научный сотрудник научно-исследовательского сектора, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина)
E-mail: nastyazosimova.nz@gmail.com
UDC 338.1:658.8.012.12 Moskalenko N. O., Zosimova A. V. Assessing the Status and Variability of Foreign Economic Activity of the Machine-Building Enterprises of Ukraine and Kharkov Region The technology of complex analysis of foreign economic activity of machinebuilding enterprises, based on the principles of complexity and gradualness, has been developed. According to the results of analysis, the first block of the developed technology allowed to determine the position of Ukraine in the world machine-building market. The preconditions of the current status of machine-building industry have been disclosed. On the results of the second block, the features of regional development of machine-building industry have been disclosed. The groups of goods of machine-building, having the largest share in the structure of exports and imports of Ukraine and Kharkiv region, have been determined. The list of the risk factors having the greatest influence on engineering enterprises of Kharkiv region in the course of implementing their foreign economic activity has been determined. The obtained scientific conclusions can be the basis for the machine-building enterprises in determination of directions of further development of their foreign economic activity.
Keywords: foreign economic activity, exports, imports, technology, analysis. Fig.: 7. Bibl.: 19.
Moskalenko Natalia O. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor, Department of International Business and Economic Analysis, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: kysto78@gmail.com
Zosimova Anastasiia V. - Junior Researcher of the Research Sector, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave, Kharkiv, 61166, Ukraine)
E-mail: nastyazosimova.nz@gmail.com
Експорт продукци е одним iз важливих джерел по-повнення бюджету краши. Машинобудiвнi п1дпри-емства Украши не завжди можуть скласти гiдну конкуренцш на закордонних ринках через низью швес-тици у галузь, високий рiвень застарiлостi основних за-собiв та iнше. При цьому машинобудiвному сектору по-трiбнi дiевi шструменти для визначення орiентирiв по-дальшого розвитку. Тому обрана тематика дослдження е актуальною.
Дослiдженням особливостей дшльносп, управ-лiння машинобудiвною галуззю та зовшшньоеконо-мiчною дiяльнiстю (ЗЕД) И шдприемств займалися такi науковцi, як Ю. Макогон, О. Амоша, М. Домашенко, В. Ю. Школа, Д. Шаха, Р.Джучч^ Д. Науменко, А. Коваль-чук, А. Фатенок-Ткачук, Л. Лшич, Ю. Козак, О. Носирев та ш. Наприклад, О. Кузьмш, Л. Лiпич, О. Мельник, О. Товстенюк висвiтлювали особливостi швестищйно1 привабливост пiдприемств [2], О. Чупир [12] аналiзува-ла проблеми та напрямки розвитку експортно4мпортно! дiяльностi машинобудiвних шдприемств Украши, О. Носирев розглядав фактори зовншньо! середи, що впливають на результатившсть машинобудiвного шд-приемства [3], Л. Ярош-Дмитренко розглядала у свош статтi, яким чином розвиваеться машинобудування за умов рiзких змiн зовнiшньоекономiчноl направленостi Укра'1ни [13], загальнi теоретико-методичнi пiдходи до аналiзу експортно'1 дшльносп машинобудiвних шдпри-емств у монографи висвiтлювали колектив авторiв за редакцiею Ю. Козака [1].
Метою стати е надання оцшки стану ЗЕД шдприемств машинобудування Украши та Харювського регюну на основi визначення позици укра'1нського машинобудування на свиових ринках, розрахунку показ-ниюв змiнюваностi експортно4мпортно1 дiяльностi та розкриття основних ризиюв, що супроводжують ЗЕД машинобудiвних пiдприемств.
Блок 1. Аналiз стану вiтчизняного машинобудування на макрорiвнi: 1.1. Визначення ринково'1 позици машинобудування краши на мiжнародному ринку. 1.2. Аналiз змiнюваностi експортно4мпортно! дшльнос-тi машинобудiвноl галузi та промисловост загалом по
40-
крашах. 1.3. Оцiнка характеру змiнюваностi зовшшньо-торгового обороту машинобудування у структур про-мислово'1 продукци кра'1ни.
Блок 2. Аналiз ЗЕД машинобудiвних шдприемств на мезорiвнi (регiональний зрiз): 2.1. Аналiз екс-порту й iмпорту машинобудiвноl продукци. 2.2. Аналш структури експорту й iмпорту машинобудшно! продукци. 2.3. Оцiнка ризиковостi ЗЕД машинобудiвних шдпри-емств Харкiвського регюну.
Блок 3. Аналiз кiнцевих результайв i можливостей ЗЕД окремих машинобудiвних пiдприемств Харювсько-го регiону: 3.1. Оцшка можливостей машинобудiвних пiдприемств Харювського регюну щодо ведення ЗЕД. 3.2. Оцшка ресурсно1 бази машинобудiвних шдприемств Харювського регюну. 3.3. Порiвняльний аналiз передумов ЗЕД окремих машинобудiвних пiдприемств Харкiвського регiону.
Сформована технологш вiдповiдае принципам комплексностi та послцовностЬ У цiй статтi ми розкриемо першi два блоки дослiдження. Так, у процей регшзаци першого блоку дослдження за-пропоновано використання комплексного шструмен-тарiю аналiзу стану в^чизняного машинобудування на макрорiвнi (блок 1). Першим iз таких iнструментiв е матриця розподку часток вироблено1 машинобудiвноl продукци та темпiв зростання ЗТО машинобудування краш. Iнформацiйним забезпеченням для аналiзу стала статистична звггшсть краш iз обсягiв вироблення машинобудiвноl та промислово1 продукци, а також об-сяги експорту й iмпорту продукци машинобудування та промислово1 продукци [4; 11; 14-19]. Такий аналiз довiв, що Украша порiвняно з шшими крашами мае наднизьку частку продукци машинобудування у загальнш варто-стi промислово1 продукци (17,53 %). За цим показником стану машинобудування краша взноситься до тих, що розвиваються. Як згрупувалися краши за часткою машинобудування, показано на рис. 1.
Показник частки машинобудування свцчить про високий технолопчний розвиток виробничих потуж-ностей, високий рiвень економiки та, як результат, еко-
-40-
. ...1
/ у 1 ал1я 20 16
/Ор /а 2016
_
5 ^пон 1 2016
10 % % ^ 30 40 % Ч 50
Д с ♦
>016 Ымеччи на 2016
16
Рис. 1. Ринкова позищя машинобудування краши на мiжнародному ринку
О О =П
Е? т
о
о <
<
о
ш
0
номiчнy стабкьшсть. Tобто краша мае можливкть за-лyчaти iнвестицiï, рух закордонного кашталу не обмеж-yeться, що приваблюе iнвестоpiв.
Умовно краши можна роздкити на чотири групи. Перша група характеризуемся темпами зрос-тання 3TO машинобудування y межах в1д 10% до -10%; частка вироблено'1 мaшинобyдiвноï продукци y пpомисловiй доpiвнюe вiд 40 % та вище. До першо'1 групи увшшла Нiмеччинa, що мае стабкьно висою лциру-ючi конкypентнi позици на свгговому ринку машинобудування. Шмеччина характеризуеться високою часткою машинобудування y виpобництвi промислово'1 продукци (43%) та зниженням 3TO машинобудування (-7,6%), але тaкi коливання xapaктеpнi лише для 2016 р. У 2014 р. темп зростання 3TO машинобудування y Шмеччиш до-piвнювaв 8,4 %.
Друга група характеризуеться темпами зростання 3TO машинобудування y межах в1д 5% до -10%; часткою вироблено'1 продукци машинобудування y межах в1д 29% до 39%. До друго'1 групи yвiйшли Японiя та Велико-бpитaнiя. Позици цих краш на свитому ринку машинобудування змшювалися, але поpiвняно з Украшою не кардинально. У той час як позицш Украши на м1жшрод-ному ринку характеризуеться низькою часткою маши-нобyдiвноï продукци y пpомисловiй продукци, краши, що yвiйшли до ще'1 групи, характеризуються стабкьно високим piвнем мaшинобyдiвноï продукци та зростан-ням економжи в цкому. При цьому темпи зростання зовнiшньотоpгового обороту характеризуються посту-повiстю, без piзкиx коливань. Частка машинобудування Великобритани y промисловш продукци доpiвнювaлa близько 29 %. самий показник y Япони дор1вню-вав приблизно 32 %, а темп зростання 3TO доpiвнювaв 2,9 %. Tемпи зростання 3TO продукци мали тенденцiю до зниження та склали -2,6 %. Це вказуе на умовно стш-ку ринкову позицiю, бо краши знаходяться в деякш зaлежностi вiд зовшшнк фaктоpiв та конкуренци на ринку. Попит на продукцш з цих краш е, але iнколи вш змiнюeться через piвень конкуренци, через полпичш та пpиpодничо-екологiчнi фактори. Великобританш могла зазнати зниження попиту на продукцш через ïï виxiд зi складу 6С i через мaкpоекономiчнi диспропорци всере-динi краши. А зниження конкурентних позицiй Япони частково залежить вiд пpиpодничо-екологiчниx умов, що безпосередньо впливають на виробництво, а також через вцновлення економiки з чaсiв кризи.
Третя група характеризуеться темпами зростання 3TO y межах в1д 2 % до -15 %; частка вироблено'1 ма-шинобyдiвноï продукци y промисловш в1д 20 до 28%. До групи увшшли Норвегш та Iтaлiя. Ця група характеризуеться нестшкою конкурентною позицieю. Наприклад, 1талш мае тенденцiю до нарощування частки машинобудування y промисловш продукци до 23 % y 2016 р. Tемпи зростання 3TO машинобудування мають напря-мок y бж збкьшення (з 0,9% y 2014 р. до 4,7 % y 2015 р., a y 2016 р. piзко збкьшився втpичi - до 20,9 %) за ра-хунок збкьшення експорту машинобудування, а не його iмпоpтy. Норвегш мае стабкьну середню позицiю машинобудування на световому ринку, що супроводжу-
еться коливаннями темпiв 3TO (-9,8 %), але при цьому характеризуеться стабкьшстю частки мaшинобyдiвноï продукци y промисловш (20-23%).
Четверта група характеризуеться piзкими коливаннями 3TO (y межах в1д -30 % до -38 %; частка вироблено'1 продукци машинобудування y межах в1д 16 % до 24 %. До групи увшшли Украша та Росш. Незважаючи на те, що краши мають невелику поpiвняно з шшими крашами частку мaшинобyдiвноï продукци, темпи зростання 3TO в них нестабкьш та сxильнi до piзкиx коливань. Краши характеризуються нестшкою позищею на мiжнapодномy ринку машинобудування. Дуже сильно на розвиток машинобудування цих краши впливають ршення шших краш щодо розвитку подальших зовнiшньоекономiчниx зв'язкiв iз ними. Машинобудування y крашах четверто'1 групи мае структурований попит, тобто е продукц1я що мае попит високого ршня на закордонних ринках, решта продукци може реалшовуватися на обмежених за попитом ринках.
Такий aнaлiз дов1в, що Украша пор!вняно з 1ншими крашами мае наднизьку частку продукци машинобудування y загальнш вapтостi промислово'1 продукци (17,53 %). За цим показником стану машинобудування краша в1дноситься до тих, що розвиваються. Висо-кий показник зростання 3TO машинобудування обумов-лений збiльшенням шпорту мaшинобyдiвноï продукци y крашу.
Вцмшною осо6лив1стю в1тчизняного машинобудування е те, що воно е чутливим до змш в економiцi, законодавчш сфеpi, пол1тичному клiмaтi краши. Окр!м того, економiкa Украши знаходиться y кризовому стaнi, що не дае змогу залучати достатню ккьюсть зовшшнк iнвестицiй до краши, окр1м того, нацюнальш iнвестоpи не хочуть ризикувати великими сумами, як1 потр16н1 для розвитку машинобудування. Р!вень використання технологш в Укpaïнi суттево нижчий за бвропейський, та зaстapiле обладнання збкьшуе собiвapтiсть продукци. окр1м того, через моральну зaстapiлiсть воно не здатне виробляти машинобуддвну продукц1ю належно'1 якост1. Проте серед позитивних сторш, що можуть стати конкурентною перевагою украшського машинобудування на м!жнародному ринку е висока квал!ф!кацш пpaцiвникiв, нижча вapтiсть пpaцi, можливост для розвитку, тaкi як кооперацш пiдпpиeмств всеpединi краши для вироблення продукци без зaкyпiвель за кордоном необхцних частин.
Другий шструмент розкривае змiнювaнiсть експор-тно-шпортно'1 дшльност мaшинобyдiвноï гaлyзi та про-мисловост загалом по крашах, та дозволяе визначити, в якому напряму розвиваеться в^чизняне машинобудування. Отже, отримаш результати вказують на таке. Украша продовжуе скорочувати експорт машинобудш-но'1 продукци на 30,6 % y 2014 р. i на 35,09 % y 2015 р., су-марно за два роки зниження темпу зростання експорту машинобудування надосягло 65 %. У 2016 р. експорт машинобудування зменшився на 9 %. При цьому темпи зростання !мпорту збкьшилися стр!мко до 34,76 % y 2016 р. пор!вняно з 2015 р. При тому що за попередш два роки темпи зниження !мпорту машинобудування складали в сум! 67 % (рис. 2, рис. 3).
0,00
1
2
3
0,00 -10,00 -20,00 -30,00 -40,00 -50,00 -60,00 -70,00 -80,00
-34,76
-38,14
-29,57
1
2
3
Рис. 2. Темпи змшюваносп експорту машинобудування Украши (2014-2016 рр.), %
Ця тенденцш вказуе на замщення iмпортом продукци машинобудування. При цьому експорт машино-будiвних шдприемств обмежений тим, що технолопчш можливост закордонних шдприемств набагато бкьш1 За рахунок вкладень у науковi розробки ново! продукци, що здшснюються працiвниками, якi мотивованi на шдвищення рiвня технологiчностi продукци. На вцмшу вiд вiтчизняних пiдприемств, де вкладення у науково-технiчну розробку втрачеш.
Результати аналiзу вказують на деккька вагомих факторiв для подальшого розвитку машинобудування, а саме: продовження скорочення потенщ-алу вiтчизняного машинобудування на мiжнародному ринку, низьку актившсть щодо виробництва експорто-орiентованоl продукци з боку в^чизняних виробникiв, iмпортозамiщення потреб економiки краши в продуктах машинобудування.
Для аналiзу характеру змшюваносп (третш ш-струмент) запропоновано розраховувати шдекс приско-рення (уповкьнення) зростання експортно4мпортно! дiяльностi машинобудування [4], як вцношення темпу зростання ЗТО машинобудування до темпу зростання ЗТО промислово! продукци. Результати наведено на рис. 4.
Рис. 3. Темпи змшюваносп iмпорту машинобудування Украши (2014-2016 рр.), %
У 2012 р. темп зростання експортно4мпортно! дь яльност машинобудування був вищим за ЗТО промислово! продукци на 0,1, що характеризувало позитивнi тенденци у розвитку машинобудiвно! галузi, зростання обсяпв виробництва та експорту машинобудiвно! продукци за кордон. Основне зростання експорту вц-бувалося за рахунок збкьшення обсягiв реалiзацi! машинобудування до краш СНД. Але вже у 2013 р. темп зростання ЗТО машинобудування порiвняно з темпом зростання ЗТО промисловост склав -0,09, а в 2014 р. знизився ще та дорiвнював -0,15. Таю змши вцбулися за рахунок зниження виробництва продукци машинобудування в УкраМ в щлому.
1ндекс у 2015 р. склав -0,02 i вказуе на уповкьнення зростання експортно4мпортно1 дшльносп машинобудування. Таю тенденци говорять i про зниження швестицш в економiку, зниження попиту на машинобу-дiвну продукцiю всередиш краши та за кордоном. Але у 2016 р. вцбулося шдвищення темшв зростання ЗТО машинобудування до 0,19 порiвняно з темпами зростання ЗТО промисловостЬ Як можна побачити з рис. 3, таю змши вцбулися за рахунок збкьшення iмпорту продукци машинобудування, що, звксно, вказуе на зниження виробничо1 активностi в^чизняно! продукци та експан-сiю закордонними товарами нацiонального ринку.
0,15 0,10 0,05 0,00 -0,05 -0,10 -0,15 -0,20
0,1
////,
0,09 у/л
ууу^
У///
-0,15 -0,02
2012
2013
2014
2015
2016 Ик
Рис. 4. Розподш шдексу прискорення (уповмьнення) зростання експортночмпортноТ дiяльностi машинобудування (щодо ЗТО промисловоУ продукци)
Аналiз ЗЕД машинобудiвних пiдприемств на ме-зорiвнi (регiональний зрiз, блок 2) показав таке. Екс-портоорiентованими е шдприемства Закарпатського, За-порiзького регiонiв, iмпортоорiентованими - Кшвського, Днiпропетровського, Львiвського та Харювського регюшв (рис. 5) [5-10].
Як можна побачити з рис. 5, машинобудiвна галузь у Харювському регiонi вже не займае лiдируючi позицп серед регiонiв Укра'lни, ш за експортом, нi за импортом. До того ж тепер у Харювському регюш переважае iмпорт
машинобудування, що вказуе на суттевi змши прюрите-тiв машинобудiвноl галузi регюну. Хоча ранше цей регiон входив до п'яти найбкьших експортерiв машинобудiвно! продукци.
Лiдируючi позици з експорту машинобудшно1 продукци займае Закарпатський регiон, Запорiзький та Львiв-ський регiони [6; 8]. Якщо Запоршький регiон завжди був в^домий як машинобудiвний, то Закарпатський регiон став лидером з експорту машинобудування в останш три роки.
ЕК0Н0М1КА
М1ЖНАР0ДН1 ЕК0Н0М1ЧН1 вщносини
о
1 I г
1 I I I I г
Репон
I I
ей
с; о ей
от
и
X
ГТ1 о
X
е
о ■О
сг
с
=5* ю
а> _1
м
о1 р м о
Ь —»
а>
о а.
о а. с
=г ш
I
о 4
о.
о
о.
©
0
1
ч:
пз
о. |_
О ш о о.
О)
ч: О
с; .Е
Ъ
0
1
о.
о.
о. ш Iг
=г ф
о. ш Iг
I
о.
Експорт продукци машинобудування, тис. дол. США
1мпорт продукци машинобудування, тис. дол. США
Рис. 5. Експорт та ¡мпорт продукци машинобудування у 2016 р. за репонами Украши
У структур експорту Украши переважають реактори шини та засоби наземного транспорту, крш залiзничного. ядернi, котли, машини й електричнi машини; у структур Структуру експорту й iмпорту машинобудування в Украiнi iмпорту: реактори ядерш, котли, машини, електричнi ма- наведено на рис. 6.
Експорт
2,45 % 3,36 % 1,82 %' 3,05 %
5,48
47,86 %
35,98 %
1мпорт
0,11 % 0,44 %
5,08 %
24,62 %
0,72 % 28,03
41,00 %
Е51 реактори ядерн1, котли, машини
1771 електричн машини
ЕЛЗ залвничы локомотиви
ЕЗЗ засоби наземного транспорту, кр1м залвничного
ШШ лтальш апарати Ш1 судна
ГТ\1 прилади та апарати оптичнЬ фотографты
Рис. 6. Структура експорту й iмпорту товарiв машинобудування УкраУни, %
Виходячи з наведених даних iмпорт складаеться (у порядку зменшення) з реакторiв ядерних, котлш, машин та електричних машин, засобш наземного транспорту та незначного iмпорту приладiв та апаратiв оптичних, фото-графiчних. Структура експорту машинобудування в Укра-iнi складаеться на 47,8 % з електричних машин (2076689,8 тис. дол. США), реакторш ядерних, котлш, машин майже на 36 % (1561256 тис. дол. США) та на 5,5 % з експорту за-лшничних локомотивiв (237776,3 тис. дол. США).
Як видно, найбкьше експортуеться та iмпортуеть-ся серед продукцп машинобудування - реактори, котли, машини, електричш машини та засоби наземного транспорту. При цьому шпорт засобш наземного транспорту е суттевим, бо автомобкьна п^дгалузь в Украш не розви-нена, що призвело до того, що засоби пересування iмпор-туються iз-за кордону. Харкiвський регiон не е винятком, вiн мае переважання експорту реакторш ядерних, котлш, машин та електричних машин, при цьому в суш розмiр !х експорту займае 81,2 % вк загального обсягу експорту продукцп машинобудування. А в iмпортi частка реакторiв ядерних, котлш, машин та електричних машин складае 67,5 % вк експорту машинобудування Харкiвськоi областi, при цьому 26,3 % iмпорту приходиться на засоби наземного транспорту.
Збкьшення iмпорту машинобудшно! продукци з од-ночасним зниженням експорту вггчизняними шд-приемствами створюе ситуацш, в якш е серйозна загроза безпецi розвитку машинобудiвним п^дприемствам на нацюнальному рiвнi, особливо у Харювськш облас-тi. Для оцiнки ризиковост ЗЕД машинобудiвних шд-приемств Хар^сь^ областi обрано дев'ять. Шляхом аналiзу звiтностi пiдприемств та за допомогою методу
контрольних питань було визначено види ризиюв, що впливають на ЗЕД шдприемств.
Аля збору шформаци поставленi запитання: Чи впливае на ЗЕД шдприемства зб1льшення цiн на енергоноси? Чи впливае на ЗЕД шдприемства ення цiн на матерiали та комплектуючi? Чи iс-нують обмеження ринку збуту при формуванш цш на виготовлену продукцiю? Чи мае вплив на ЗЕД шдприемства змша цш на продукцш, що випускаеться? Чи впливае шдвищення процентних ставок за кредитами на ЗЕД шдприемства? Чи впливають законодавчi обмеження на ЗЕД шдприемства? Чи впливае недосконалкть норм митного законодавства Украши на здшснення ЗЕД шдприемства? Чи впливае недосконалкть норм подат-кового законодавства Украши на здшснення ЗЕД шдприемства? Чи впливае недосконалкть норм пенсшно-го законодавства Украши на здшснення ЗЕД шдприемства? Чи кнуе ризик появи нових конкуренпв на ринку? Чи впливае необхкшсть авансування замовником не менш шж 70 % вц вартостi замовлення на ЗЕД шдприемства? Чи впливае вксутшсть у потенцшних замов-никiв необхкних фiнансових коштiв для забезпечення авансування на ЗЕД шдприемства? Чи впливае усклад-нення ввезення в Украшу комплектуючих iмпортного виробництва на ЗЕД шдприемства? Чи впливають обмеження використання податкових векселiв для сплати ввiзного ПДВ на ЗЕД шдприемства? Чи впливае на ЗЕД шдприемства експансш ринку дешевою продукщею шо-земних виробникiв? Чи впливае шдвищення митних зборiв приймаючоi товар краши на ЗЕД пiдприемства? Чи збкьшуеться рiвень залежностi ЗЕД пiдприемства вц економiчних обмежень. Чи залежить ЗЕД шдприем-
EKOHOMIKA
М1ЖНАР0ДН1 ЕК0Н0М1ЧН1 вщносини
о
СП
рэ >
о to
о >
3-
я «
s
H tp
to
s
l-н rü
я
S' а
Е §
to и
g I
g -S
О ¡X
to р>
Л о
ТО Я
та <2
го та
со &>
И TD О ^ TD '
9 д „
Ä 13 Q
S S я
S M р> TD tP .í
SS®
S S да
s ^ 4
я я
О TD SS®
> to то о
2> S Я -с
о
о TD
S- S я ^
" Ш g TD
я Я
то -
% ъ
g л
со £ m S
оч g,
° та to Н
о S g g
S S'
p. >
G' tr
Й w
S о
S S.
о
^ a
ТО Я
я. >
О Я
я та
-с s
л ™
рэ s
о о
i-ä И
О to
го Р
*
S
i-ä tP
to >'
-С о Я.
ё' « я та
о > Hä S
s
, * " S Я Hî О рз
® m
л S-
со 3>
»з о g °
s. a
> «
я та
та то
s >
го s
S я
H S
to S'
да ^
l-î S
Co
я g
то M
я 2 та
о л
н -с
ä > Р- S'
S & о я
й
К ^ £
да
S
и >
W я
я та
р> s
fr:
стч g
«
to «
p:
« TD
TO >
5
i-ä
Я „
s -с s- 5 та й G'
№ та
I 2
6
CP i-ä РЭ i-ä S
Я S
I ë
% я s-
о со
со
Я
¡0
W СЪ
то о i-ä О
H
to рэ
2. to
S' s
я о
a д
о та
> ТО
та о 5
to g
i—i P-. > £
s
S з
S TD 14 iS
f: s
S § S $
9 в
> s
" о
та
Ol 0
w 5
X m 0 я TO
О -Я
X
e 3- я
g 0 g
g ■0
^ сг с z Я о i-ä TD
=5' 10
CD NJ g то Я
5" 01 lO i-ä G'
P О ___
b -1 X
Ф то
то со
S- g
та я'
s s
со
S to
рз
s-
g Hä
P> О
ГО о
о s.
стч
о to
S-i
о
i-ä g ®
S &> E m
s ш
Я со О и стч ]>
Ï:. я
® 2 я
s л
я
>'
я та s
s ffi
о to
о S
S S 2>>e-
c я'
S
H
о £ Й та
g °
to о S ^
-с
g B. >
я та s
со to
я*
Я
О
о g та s
h-J й <ъ со
г g a s
—i Я "S ^
J^ О & о
Я ^ я
° й > в ш ^
tf ш Я О
§ Ё
С ^
рз
2 >©-
to и
о в
та s
со
6 ш
g о
-с Я
to Р
i-ä S
я н
О Р2
> «
£ I
Е á
^ Е
та о
° g
ач -
о to
и Hä
рэ TD
Я Р
>
рэ to о
H
>
я та S
• Р2
Ё s я
О - -ач g
>• В
£ °
о* о i-ä И tP to О
to TD
та 5
рэ о
^ ч S №
>
G' я
о ^
о
я
>'
я та s
to рэ
я и > е
С р -5 S
►Й g «
та я ® в
^tzr TD (Ъ ^
G' g Я та
5 o
g ач » CO
1 t § S
то S > >
ai > » £
Oí h-J h-J го
• ^ g g
g s
2 TD ^ о
О tP *
>-ä О
О
Л «
ч Я to to рз то о i-ä S -Я_
to >'
Л
О NJ Ji 0\ 00
О
§
а о
3=1
<о
г
о о>
s
ПАТ«Електромашина»
ПАТ «Турбогаз»
ПАТ«ХАРП»
jo ПАТ«ХЕЛЗ «Укрелектромаш»
9
тз о
тз
X ш ■с
ñ rt о-
I
о о\ а ш
5. Ь
"D
NJ
ПАТ«Св1тло Шахтаря»
ПАТ«ФЕД»
П р AT «<t>¡ н п роф1 л ь»
ПАТ«ХЕМЗ-1РЕС»
ПрАТ«Вовчанський агрегатний завод»
Z1
ь' ^
тз
/
I
\
\
к я
S3 о ® to
TD
Р3.
E'
-с «
о g
04 » К to
5 »
M гъ
■Д со
I s
« о
-I *
Я ■< £ ^ ¡и
H H -С
Я
• о TD S
Я
о >
e¡ «
о to о
S TD
S! s
й го
S g
^ О
я 9
о to
g
§ 3
ъ -
я
о
рэ *
о я
о >
рэ to о
H
to рэ
TD
Р3.
Е' s
TD s
со
s
M
я to о
Е S я »
Я ^ ^ о
5 В ч п
о
Я- Е Е в.
Е. > РГ Я
* J ^ s ■чз s й
со
s Щ
S. Q
to to
П S
TD
s3. E' s
s g
X со
« д
S, TD
Я я
<ъ <ъ
I. I.
о о
i-ä H
tp tP
> S
H »
g
s я
рэ
со
tu >
- Сй
E та
S >
to OJ
w s
рэ to
со г®
S ]> «
H
5
to =
> s
X
я
>'
Я TD S
X
S
>
п; Я О
to
=
Я „
I СО
" s
стч S
5' Е.
I I
л> С'
Я *
со
m >
я
>'
я
TD S
« > >
В. fi" Н tP
Я
О
Е
я о я
i-ä TD
В в.
О > Я
tP СО ГО го
X
<ъ Я Я Л
Е'
о
s
«
X
s
со рэ to
рэ *
TD TD
S s
го го
S S
О Hä
to to
со
tu >
я
>'
я
TD
s
Я Л X S s
® ьн
E я
§ I
рэ to
ä го g
to го
О to Р>
« £ Е
Р о ï H
s S'
• TD
ьС E'
S к
s л
W i—i
я E.
> fe
s 14
to та
рз S
го -о
Я
>
рэ i-ä РЭ
> fi
> £
S > TD
TD Д g
S "ô* s
го о s
g й E
0 ^ «
S со
Л 5 и
s ^ 3>
g *
s
to
-с S со и Я TD Л
S Я
►©- О
Я 4
S °
Й to
о S
2 TD
я °
й ^
в я
я- S S' «
te №
рЗ со
S О И £
-с
.и >
S3 > to п>
-с
TD
S TS
со рз
S ' ■ «
E S
о
я
>'
TD S
го * g
£ Q ö" s
3
л «
"S
о . , to р>
я
-с я Е'
э-
Я TD
О
X
» ¡2.
Я to >
ё ! я
рэ со
ÙO Çi И 2х
J> со
я я
Я- л> >
Я to
fi' >'
tp to
я о
° 9s
4 G
E СО
"U- P2
я
я я
л> TD ° S
ач го g
> Я
я
TD S
6'
■с я та g
5 I g
« о
со Я
рз и
о TD
Ч рз
О in
О гъ
О Я
to Hä
я E'
о g
о
съ
Р2
Го _
Й ^ W ¡J.
» го
та -с
is ® 5 да
S «
я «
. та >
s
н Я
s
Р2 g
о
Е я
Я рз § со
Я" w ® >
я ^
CS я
о -Г" ач > X s р. TD
иТ to
Я Si да
Я to
ñ >'
го i-ä tP
to
Р2
Я
го
-с
X рэ Я Я
л
со
рэ g
О to
я
s
«
о g
я
g
я
to >
рз
я л
я ^
Я
д Cd Я
Е'^ 5.
œ S я
Е та о
^ 00
§ I g
3 й- 5
i д
° Е' оч S
<ъ го i-ä S
я
g та g -у
Е. £
^ го
-j S
° го
SR Ä
5 g
î % Я а>
та я
S w ^ «
£ 1 В' ®
a « >
S ч
to ^
Я я
рэ TD
со S
m ►©-J> о ^ та
В. g
> -с
Я to я « S 3-та та
X л го S
рэ со
S' ч
■■■ о to та s
О TD
to
со ►©- О
ач
> ^
■á > -с го
та «
w К
я g E S
о р о Р3 ач го
g X
S s Hä я
to рз » со
to И >• >
го Я § >
Я я
О -о g s
S. го
í S Я го
S н G to
o Si
ОЧ TD
Б'
<ъ X
XT
g
<ъ «
<ъ X
XT
та % E *
to го
g £•
s та
to s
я g
g >
S
E E
гъ <ъ
Я to
Я о
S3 s
s Й
S о
s ^
S * E.
со го'
g4 s
« s
Я ® >
S о
4 ач
5 g
S S
И Ä
S' я
11 я
о E
»
E
д i-ä О TD to g -С ►©-го \
та
я- ^ to о -
со -•ё g ' I
g я
S to
9 s
E та .
g. о
' ач
ч Я
о S
to «
cd ^xD
« S
p, го
СО tú
tu я
>• я
Я
о >
ñ «
о to
джування). Частково ризики пiдвищення процентних ставок за кредитами пов'язаш з валютним ризиком, але для пiдприeмства вш мае iнший механiзм прояву, проте за умов нестабкьност машинобудiвного шдприемства як дебiтора (з боку банку) умови контракту можуть бути змшеш. Тим самим шдприемство матиме сплачувати бiльшi вiдсотки за кредит, шж спочатку, що може впли-нути на наявшсть вкьних коштiв для здшснення розра-хункiв. За умов нестабкьно! пол^ично! та економiчноí ситуаци вiрогiднiсть законодавчих обмежень i змши цiн на продукцiю, що випускаеться, шдвищуеться.
Ризик сплати штрафних санкцш настае через не-компетентнiсть особи, що звггуе, та недоскона-лкть норм законодавства. Основними причинами стягнення штрафiв е неправильне вiдображення суми прибутку, що впливае на суму податку на прибуток, при-пущення помилок при розрахунку ввiзного та вивiзного ПДВ та митно'1 вартост товару. Ризик сплати штрафiв внаслцок порушення норм екологiчних викидiв, що з кожним роком стае дедалi нижчим, але все ще кнуе. Сплата штрафних санкцiй впливае не лише на фшан-совий стан шдприемства, але i стае загрозою репутаци пiдприемства. Штрафнi санкци е одним з факторiв, що розглядаеться закордонними партнерами як критерш надшност пiдприемства.
Валютнi ризики, ризики шдвищення вiдсоткових ставок за кредитами, законодавчих обмежень i змiни цiн на продукцш, що випускаеться, е тими ризиками, яю пiдприемства Харкiвського регюну враховують у сво'1й дiяльностi найменше. При цьому валютний ризик серед них е найбкьш непередбачуваним i взаемозалежним iз ризиком пiдвищення вцсотково! ставки закредитом. Тому Харкiвськi машинобуддвш пiдприемства уникають банкiвських кредитiв, що кредитний тягар при цьому великий та ктотно впливае на фшансову лжвцшсть та автономнiсть пiдприемства.
Через те, що мае мксце вплив валютних коливань i рiвень ставок за кредитами, а також шдвищення вар-тост закупiвель, ризик шдвищення цш на продукцiю машинобудування Харювських пiдприемств е реальною загрозою втрати в^чизняних покупцiв. При цьому вь тчизняний ринок, що насичений iмпортованою продук-цiею машинобудування, створюе серйозну загрозу для подальшого розвитку шдприемств. Як результат - зни-ження попиту на машинобудДвну продукцiю в^чизня-них товаровиробникiв.
Загальним висновком з проведеного аналiзу макро-, мезо- та мiкрорiвнiв машинобудування е таке. Перший блок показав, що машинобудування Украши знаходиться на нижчому серед краш свггу i вiдповiдае рiвню кра'1н iз економiкою. що розвиваеться. До того ж сальдо зовшшньоторговельного балансу Украши е вц'емним. Основною продукщею, що експортуеться та iмпортуеться в УкраМ машинобудiвною галуззю, е реактори, котли, машини, електричш машини та засо-би наземного транспорту. Харювська область входила до одних iз найбкьш експортоорiентованих, обсяги 'й експорту були значно вищими, але у 2016 р. iмпорт
продукцг! машинобудування суттево перебгльшив екс-порт. Аналiзуючи 0CH0BHi ризики, що з'являються на пiдприемствах машинобудгвно! галузi Харкгвського ре-гiону при здiйсненнi зовнгшньоекономгчно! дгяльнос-тг, бачимо, що найбгльший вплив ризику в лiквiдностi та кредитного ризику. Наступними за рiвнем впливу, у порядку зниження, е ризик сплати штрафних санкцш, валютнг ризики та ризики шдвищення процентних ставок за кредитами, законодавчих обмежень i змши цш на продукцш, що випускаеться.
За результатами проведеного дослгдження можна зробити таю висновки.
ВИСНОВКИ
Украшське машинобудування у свгтг мае слабку позицгю порiвняно з гншими крашами свiту. Таю пози-цГ1 зумовленi скороченням експорту продукцг! машинобудування. При цьому гмпорт машинобудгвно! продукцг! зргс майже на третину поргвняно з попереднгм роком, що вплинуло на стан конкуренцг! на внутргшнгх ринках машинобудгвно! продукцг!. Пгдприемства машинобудгвно! галузг Харкгвського реггону мають високий сту-пгнь гнтенсивностг в таких пгдгалузях, як аерокосмгчна галузь, виробництво електродвигунгв та виробництво сгльськогосподарських машин. При цьому основними ризиками у зовшшньоекономгчнш дгяльностг пгдприемства е кредитний ризик i ризик лгквгдностг, що мають найбгльший вплив. Вони вгдносяться до ризикгв, що за-грожують фгнансовгй стгйкостг пгдприемства. Головни-ми причинами виникнення кредитних ризикгв е контр-агенти, вгд надгйностг яких залежить якгсть дглового оточення пгдприемства. Наявнгсть г вагомгсть кредит-них ризикгв е пгдгрунтям для проведення подальшого дослгдження дглового оточення та ресурсного стану пгд-приемства. Необхгдно визначити, вгд яких дебгторгв по-тенцгйно може виникнути ризик несплати. Окргм того, визначення стану ресурсно! складово'1 дасть можливгсть визначити джерела пгдвищення конкурентоспромож-ностг пгдприемства на мгжнародних ринках. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Козак Ю. Г., Притула Н. В., Срмакова О. А. Зовнш ньоекономтна дтльшсть: п1дпри£мство-регюн: монографт. Ки'Гв: Центр учб. лгг., 2016. 240 с.
2. Кузьмш О. €., Лшич Л. Г., Мельник О. Г., Товсте-
нюк О. В. Дтгностика ¡нвестицшно'' привабливосл п1дпри-£мств: концепцт та ¡нструментарш: монографт. Луцьк: Вежа-Друк, 2014. 196 с.
3. Носирев О. О. Вплив зовшшнм фактсрв на ф|нансов1 результати машинобуд1вних тдпри£мств Укра'ни. Науковий ei-сник УжНУ. Сер'я: М'жнародн економ'\чт в'дносини та свтове господарство. 2016. Вип. 10. (2). С. 47-51.
4. Офщшний сайт Державно'' служби статистики Украши. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
5. Офщшний сайт Державно'' служби статистики в Хар-шськш обласп. URL: http://kh.ukrstat.gov.ua/
6. Офщшний сайт Державно'' служби статистики в Закар-патськш обласп. URL: http://www.uz.ukrstat.gov.ua/
7. Офщшний сайт Державно'' служби статистики в Дн1-пропетровськш обласп. URL: http://www.dneprstat.gov.ua/
о о =п Е5
8. Офiцiйний сайт Державно''' служби статистики в Запо-рiзькiй областi. URL: http://www.zp.ukrstat.gov.ua/
9. Офщшний сайт Державно!' служби статистики в Львiв-ськш областi. URL: http://www.lv.ukrstat.gov.ua/
10. Офщмний сайт Державно!' служби статистики в Ки'''в-ськiй областi. URL: http://kyivobl.ukrstat.gov.ua/content/
11. Федеральная служба государственной статистики. URL: http://www.gks.ru/
12. Чупир О. М. Тенденцп розвитку машинобудiвного комплексу Укра'ни: сучасний стан i перспективи. В/сник еконо-м/ки транспорту iпромислоеост/. 2013. № 43. С. 99-103.
13. Ярош-Дмитренко Л. О. Експортна дiяльнiсть маши-нобудiвних пiдпри£мств в рамках трансформацп зовншньоУ торгiвлi Укра'ни. Наукоеий есник Пол/сся. 2017. Т. 3. № 3 (11). С. 99-106. URL: http://journals.uran.ua/nvp_chntu/issue/view/6655
14. Eurostat. European Commission. URL: http://epp.euro-stat.ec.europa.eu/portal/page/portal/eurostat/home
15. Statistics Bureau of Japan. URL: http://www.stat.go.jp/ english/
16. Statistisches Bundesamt. URL: https://www.destatis.de/ EN/Homepage.html
17. Office for National Statistics of Great Britain. URL: https:// www.ons.gov.uk/
18. STATISTICS NORWAY. URL: https://www.ssb.no/en/
19. National Institute of Statistics. URL: http://www.istat.it/en/
REFERENCES
Chupyr, O. M. "Tendentsii rozvytku mashynobudivnoho kompleksu Ukrainy: suchasnyi stan i perspektyvy" [Trends in the development of the machine-building complex in Ukraine: current state and prospects]. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti, no. 43 (2013): 99-103.
Eurostat. European Commission. http://epp.eurostat. ec.europa.eu/portal/page/portal/eurostat/home
Federalnaia sluzhba gosudarstvennoy statistiki. http://www.
gks.ru/
Kozak, Yu. H., Prytula, N. V., and Yermakova, O. A. Zovnish-nyoekonomichnadiialnist:pidpryiemstvo-rehion [Foreign-economic activity: enterprise-region]. Kyiv: Tsentr uchb. lit., 2016.
Kuzmin, O. Ye. et al. Diahnostyka investytsiinoi pryvablyvosti pidpryiemstv: kontseptsiia ta instrumental [Diagnostics of investment attractiveness of enterprises: concept and tools]. Lutsk: Ve-zha-Druk, 2014.
National Institute of Statistics. http://www.istat.it/en/ Nosyriev, O. O."Vplyv zovnishnikh faktoriv na finansovi rezul-taty mashynobudivnykh pidpryiemstv Ukrainy" [Influence of external factors on financial results of machine-building enterprises of Ukraine]. Naukovyi visnyk UzhNU. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny tasvitovehospodarstvo, no. 10(2) (2016): 47-51.
Office for National Statistics of Great Britain. https://www. ons.gov.uk/
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. http:// www.ukrstat.gov.ua/
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky v Dnipro-petrovskii oblasti. http://www.dneprstat.gov.ua/
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky v Kharkivskii oblasti. http://kh.ukrstat.gov.ua/
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky v Kyivskii oblas-ti. http://kyivobl.ukrstat.gov.ua/content/
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky v Lvivskii oblas-ti. http://www.lv.ukrstat.gov.ua/
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky v Zakarpatskii oblasti. http://www.uz.ukrstat.gov.ua/
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky v Zaporizkii oblasti. http://www.zp.ukrstat.gov.ua/
Statistics Bureau of Japan. http://www.stat.go.jp/english/ STATISTICS NORWAY. https://www.ssb.no/en/ Statistisches Bundesamt. https://www.destatis.de/EN/ Homepage.html
Yarosh-Dmytrenko, L. O. "Eksportna diialnist mashynobudivnykh pidpryiemstv v ramkakh transformatsii zovnishnyoi torhivli Ukrainy" [Export activity of machine-building enterprises within the framework of the transformation of Ukraine's foreign trade]. Naukovyi visnyk Polissia. 2017. http://journals.uran.ua/nvp_chntu/ issue/view/6655
О
О
Q_ <
<
S
Ш
