CC BY
12
УДК 338.242:338.012
ОЦ1НЮВАННЯ СТАНУ ТА СТРУКТУРНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ СЕКТОРА 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
© 2018 ВАСИЛЬЦ1В Т. Г., ВОЛОШИН в. I., ВАСИЛЬЦ1В в. Г.
УДК 338.242:338.012
Васильцiв Т. Г., Волошин В. I., Васильев В. Г. Оцiнювання стану та структурних характеристик eK0H0Mi4H0i' безпеки сектора шформацшних технологiй
Метою cmammi е оцнювання стану та структурних характеристик економ1чно1 безпеки сектора iнформацйних технолог/и. Для цього було розроблено та використано в'дпов'дну методичну потдовн'кть. ГИд/брано показники за ключовими групами (компонентами) економ'мноi безпеки. Отримано усередненi ваговi коефщенти зазначених iндикатор'в, а також ваговi коефщенти та нормован значення складових економ/чноi безпеки для регююв Укра/ни. З метою оцшювання мiри впливу кльк^них фактор'в на стан економiчно'i безпеки сектора 1Т Украни проведено регресйний анал'в.
Ключов'! слова: структурн характеристики, сектор 1Т, оцшювання стану економ'мноi безпеки, методична потдовшсть, показники за компонентами економiчноi безпеки. Рис.: 4. Табл.: 2. Формул: 1. Б'бл.: 8.
Васильев Тарас Григорович - доктор економ'мних наук, професор, професор кафедри фнанав, кредиту та страхування, Льв'вський торговельно-економiчний утверситет (вул. Туган-Барановського, 10, Льв'в, 79005, Украна) E-mail: tgvas77@ukr.net
Волошин Володимир 1ванович - кандидат економiчних наук, старший науковий ствробтник, директор, Регональний фш'шл Национального н-ституту стратегiчних дослджень ум. Львовi (вул. Братв Тершашв^в, 2, Льв'в, 79005, Украна) E-mail: voloshyn.niss@gmail.com
Васильев Василь Григорович - аспрант, Нацональний 'нститут стратегiчних дослджень (вул. Гирогова, 7а, Ки/в, 01030, Украна) E-mail: vasylvasyltsiv@icloud.com
УДК 338.242:338.012 Васильцив Т. Г., Волошин В. И., Васильцив В. Г. Оценка состояния и структурных характеристик экономической безопасности сектора информационных технологий
Целью статьи является оценка состояния и структурных характеристик экономической безопасности сектора информационных технологий. Для этого была разработана и использована соответствующая методическая последовательность. Подобраны показатели по ключевым группам (компонентам) экономической безопасности. Получены усредненные весовые коэффициенты указанных индикаторов, а также весовые коэффициенты и нормированные значения составляющих экономической безопасности для регионов Украины. С целью оценки степени влияния количественных факторов на состояние экономической безопасности сектора ИТ Украины проведен регрессионный анализ.
Ключевые слова: структурные характеристики, сектор ИТ, оценка состояния экономической безопасности, методическая последовательность, показатели по компонентам экономической безопасности. Рис.: 4. Табл.: 2. Формул: 1. Библ.: 8.
Васильцив Тарас Григорьевич - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры финансов, кредита и страхования, Львовский торгово-экономический университет (ул. Туган-Барановского, 10, Львов, 79005, Украина) E-mail: tgvas77@ukr.net
Волошин Владимир Иванович - кандидат экономических наук, старший научный сотрудник, директор, Региональный филиал Национального института стратегических исследований в г. Львове (ул. Братьев Тершаковцев, 2, Львов, 79005, Украина) E-mail: voloshyn.niss@gmail.com
Васильцив Василий Григорьевич - аспирант, Национальный институт стратегических исследований (ул. Гирогова, 7а, Киев, 01030, Украина) E-mail: vasylvasyltsiv@icloud.com
UDC 338.242:338.012 Vasyltsiv T. H., Voloshyn V. I., Vasyltsiv V. H. Assessing the Status and the Structural Characteristics of the Economic Security of Information Technology Sector
The article is aimed at assessing the status and the structural characteristics of the economic security of information technology sector. For this purpose the corresponding methodical sequence has been developed and used. Indicators for the key economic security groups (components) have been selected. The average weights of the mentioned indicators, as well as weights and normalized values of the economic security components for the regions of Ukraine have been obtained. A regression analysis was carried out in order to assess the degree of influence of quantitative factors on the economic security of the IT sector of Ukraine.
Keywords: structural characteristics, IT sector, assessment of the economic security status, methodical sequence, indicators on the economic security components.
Fig.: 4. Tbl.: 2. Formulae: 1. Bibl.: 8.
Vasyltsiv Taras H. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Professor of the Department of Finance, Credit and Insurance, Lviv University of Trade and Economics (10 Tuhan-Baranovskoho Str, Lviv, 79005, Ukraine) E-mail: tgvas77@ukr.net
Voloshyn Volodymyr I. - Candidate of Sciences (Economics), Senior Research Fellow, Director, Regional Brench of National Institute for Strategic Studies in Lviv (2 Brativ Tershakivtsiv Str., Lviv, 79005, Ukraine) E-mail: voloshyn.niss@gmail.com
Vasyltsiv Vasyl H. - Postgraduate Student, The National Institute for Strategic Studies (7a Pyrohova Str., Kyiv, 01030, Ukraine) E-mail: vasylvasyltsiv@icloud.com
Стан i тенденци розвитку сфери шформацшних технологiй Укра'ни здебЬльшого сприятливi для забезпечення його економЬчно! безпеки. ПЬд-твердженням цього стали: збЬльшення обсягЬв виробни-цтва i реалшаци 1Т-продукту, масштабне впроваджен-ня 1Т-послуг за всЬма напрямами суспЬльного життя та економiчних вiдносин, активне збЬльшення юлькостЬ суб'eктiв IТ-бiзнесу та зростання обсяпв господарсько'1 дiяльностi, забезпечення Ьстотно! зайнятостЬ населення, зростання експортного потенцiалу. При цьому посилю-еться i дiя стримуючих чинникiв - загрозливих в аспект економЬчно! безпеки 1Т-сектора Укра'ни. Це передусiм значна частка зовшшньоекономЬчно! дiяльностi 1Т-послуг з РосЬйською Федерацieю та прояви використан-ня при швестуванш офшорних юрисдикцiй; зменшення обсягiв дiяльностi та кiлькостi суб'ектЬв галузей видан-ня програмного забезпечення i надання iнформацiйних послуг; невисокЬ офiцiйнi показники ефективностi гос-подарювання та капiталовiддачi.
Iнформацiйнi технолог^ як вид економЬчно! дЬяль-ностi, утворений з сукупностЬ суб'eктiв господарю-вання, якЬ здiйснюють дiяльнiсть у цЬй i сумiжних iз нею сферах. Це також i вiдповiднi зв'язки, «входи - ви-ходи» всЬх ресурсiв та iнформацiйних потокiв, внутрЬш-нi та зовнiшнi бiзнес-процеси мiж суб'ектами та елемен-тами галузЬ.
Згiдно з термiнологieю О. Кухар, сектор економЬ-ки охоплюе шдприемства, установи й оргашзаци, що перебувають або не перебувають у повнЬй або частковiй пiдпорядкованостi державi та функцюнують Ьз метою отримання прибутку (соцiально-економiчного ефекту) та вирiшення загальнонацюнальних чи регiональних соцiально-економiчних задач [1, с. 5-6].
Н. Абдуллаев вважае сектор економЬки системно структурованою множиною взаемопов'язаних елемен-тiв, що виконують певнi функци в намаганш досягну-ти встановлених цЬлей, реалiзацiя яких здiйснюеться в умовах регулювання як складового елемента системи оргашзаци функцiонування сучасно! ринково! економЬ-ки та керування нею [2, с. 54].
Як слушно зазначае Н. Гончарова, до сектора еконо-мЬки належать як шдприемства, установи та оргашзаци, що базуються виключно на державнш власностЬ, так i пЬдприемства зi змiшаною формою власностi, акцю-нернi компани зi змiшаними пакетами акцЬй [3, с. 12].
ЗгЬдно з визначеннями В. Маргулiса, Е. Румян-цево1, сектором економiки е комплекс виробникЬв продукци та послуг, необхЬдних для забезпечення жит-тедЬяльностЬ суспЬльства у поточний час та в перспекти-вi [4, с. 1]; великою частиною нацюнального господар-ства зi схожими загальними характеристиками, цЬлями господарювання, функцЬями i поведшкою, що дозволяе вiдокремити його вЬд iнших частин економiки в теоре-тичних або практичних цЬлях [5, с. 159].
Що ж до поняття «сектор шформацшних технологш», то можна резюмувати, що вш е сукупшстю суб'ектiв господарсько1 дЬяльностЬ, що створюють, комерцЬалЬзу-
ють чи реалiзовують результати шформацшно-техшчно! дiяльностi, шших видiв господарювання, якi спрямову-ють сво! зусилля на розробку або використання методiв, виробничих процесiв i програмно-технiчних засобiв, Ьн-тегрованих iз метою збирання, опрацювання, зберЬган-ня, розповсюдження, показу i використання шформаци, виробництво програмного забезпечення та надання 1Т-послуг, виробництво комп'ютерного обладнання та Га-джетiв в штересах 'й користувачiв.
Хоча не вЬдхиляемо важливостi врахування й по-ложень шших пiдходiв до сутнiсного трактування сектору 1Т. До прикладу, Г. Михайлiченко пiд поняттям «сектор 1Т» розумiе суб'екти шдприемницько! дiяльностi, що мають власну базу дослЬджень i розробок пропону-ючи ринку шновацшш прогресивнi технологи. Зокрема це стосуеться вЬртуалЬзаци частини виробничих i торго-вельних операцiй, управлшня економiчними процесами вiд мега- до мiкрорiвня, широке застосування рiзновиду прикладних програм для ефективного управлiння й ад-мiнiстрування пiдприемством [6, с. 196].
Л. Бажан доповнюе таю характеристики промис-ловим сектором шформацшно-комушкацшних техно-логiй, означуючи його як шформацшш та телекомунЬ-кацiйнi послуги, виробництво апаратного забезпечення i телекомушкацшного устаткування, обчислювально'1 технiки та програмного забезпечення [7, с. 26].
I. Дульська визначае сектор 1Т як сукупшсть суб'екпв господарювання, що працюють у сферi кон-сультування з питань шформатизаци, розробки програмного забезпечення, обробки даних, здiйснюють дЬ-яльнiсть, пов'язану з банками (базами) даних, ремонтом Ь технiчним обслуговуванням офЬсно! та електронно-обчислювально'1 техшки, Ьншу дЬяльнЬсть у сферЬ шформатизаци, промислове виробництво комп'ютерЬв [8, с. 123].
Водночас сектор, а особливо у сферЬ шформацшних технологш, е бЬльш складним поняттям. Зокрема, вважаемо що вш складаеться з ринку шформацшних технологш, до якого входять: суб'екти господарювання, оргашзаци, квалЬфЬковаш фахЬвцЬ вЬдповЬдних спещальностей, служби з шформацшних технологш, якЬ виконують покладеш на них функци збирання, обробки та передачЬ шформаци, об'екти, тобто концепци, Ьде!, що стають в основЬ розробок; техшчш рЬшення з Ьмплемен-таци, способи втЬлення, методи та виробничЬ процеси з керування шформащею та технологЬями; програмно-техшчш засоби; ЬнформацЬя та шформацшш процеси; вихЬднЬ коди.
Висновки щодо передумов формування системи економЬчно! безпеки у секторЬ шформацшних технологш Укра'ни, беззаперечно, е важливою шформацшною основою для прийняття рЬшень органами державного управлшня, проте бЬльш вагомою шформацшно-аналЬтичною основою е результати кЬлькЬсного оцЬню-вання окремих структурних компонент, а також про-ведення штегрально! юльюсно! оцЬнки стану та рЬвня економЬчно! безпеки аналЬзованого сектора економЬки.
З метою проведення такого аналЬзу розроблено та вико-ристано вЬдповЬдну методичну послЬдовнЬсть, наведену на рис. 1.
ВЬдповЬдно до запропоновано! методики проведено аналЬз стану економЬчно! безпеки сектора 1Т-послуг
Украши. На першому етапЬ сформовано шформацшну базу дослЬдження, що складаеться з даних за регюна-ми Укра'ни за перЬод 2012-2016 рр., якЬ характеризують рЬзнЬ параметри економЬчно! ефективностЬ та безпеки в аналЬзованому видЬ економЬчно! дЬяльностЬ.
6. Оцiнка ефективност
Рис. 1. Методична послiдовнiсть оцшювання стану та структурних характеристик економiчноi' безпеки 1т-сектора УкраУни
Задля проведення штегрального оцшювання ви-
користано метод головних компонент. На нашу
думку, цей метод найбЬльш доречно застосувати в обраних цЬлях. ВЬн дозволяе уникнути багатьох недо-лшв Ь слабких мЬсць, притаманних для здЬйснення ште-гральних оцЬнок. Зокрема, застосовано мультиплЬкатив-ну (нелшшну) форму отримання штегрального шдексу з одночасним нормуванням вихЬдних показникЬв Ь !х оптимальних значень, що забезпечуе адекватний роз-рахунок штегрального значення та структурних компонент рЬвня економЬчно! безпеки сектора.
Зауважимо, що сформована нами шформацшна база складаеться з показникЬв, якЬ шдЬбраш за ключови-ми групами (компонентами) економЬчно! безпеки.
Так, зокрема, це:
(1) фшансова компонента, представлена показни-ками: фшансовий результат до оподаткування в розра-хунку на один суб'ект господарювання; частка прибут-кових пЬдприемств; рЬвень рентабельность операцшно! дЬяльностЬ;
(2) зовнЬшньоекономЬчна компонента з показни-ками: обсяги експорту й Ьмпорту послуг у сферЬ телеко-мушкацш, комп'ютерних та шформацшних послуг;
(3) Ьнфраструктурна компонента, характеристикою яко'1 е частка домогосподарств Ьз доступом до послуг штернету;
(4) швестицшна компонента, представлена таким показником: обсяги каштальних швестицш в розрахун-ку на один суб'ект господарювання;
(5) сощально-кадрова компонента з показниками: чисельнЬсть зайнятих у середньому на одному суб'ектЬ
господарювання; середньомЬсячна заробЬтна плата; частка безробЬтних у загальнЬй чисельностЬ зайнятих в аналЬзованому видЬ економЬчно! дЬяльностЬ.
НадалЬ на пЬдставЬ проведених розрахункЬв було отримано усередненЬ ваговЬ коефЬцЬенти зазначених ш-дикаторЬв, а також ваговЬ коефЬцЬенти та нормованЬ значення складових економЬчно! безпеки для регюшв Укра-'1ни у кожному з 2012-2016 рр.
1нформац1я щодо усереднених вагових коефЬцЬентЬв ЬндикаторЬв, за якими оцшювався стан безпеки, мае достатньо вагоме прикладне значення, оскЬльки по-казуе, вплив на якЬ параметри матиме бЬльший ефект, адже роль вЬдповЬдного показника у загальному результат е бЬльшим. Зокрема, виявлено не надто ЬстотнЬ ди-ференщаци з-помЬж аналЬзованих ЬндикаторЬв. Але вод-ночас е пЬдстави стверджувати, що здебЬльшого на ре-зультуючу характеристику впливають: середньомЬсячна заробЬтна плата, чисельшсть зайнятих на суб'ектах сфе-ри 1Т-послуг Ь мЬра доступность домогосподарств до ш-тернету (табл. 1).
На рис. 2 подано результати оцшювання вагомостЬ, тобто рЬвня чи внеску окремих складових в штегральну оцЬнку стану економЬчно! безпеки сектора 1Т.
Зокрема, встановлено найвищий рЬвень впливу фЬнансово! компоненти - 23,3 %. Серед аналЬзованих складових найнижчий рЬвень вагомостЬ виявлено за швестицшною складовою - 17,8 %. Проте такий стан справ може бути обумовлений кращим рЬвнем швести-цЬйного забезпечення аналЬзованого сектора економЬки протягом аналЬзованого перЬоду. Наприклад, показники
Коефщкнти вагомостi iндикаторiв економiчноi безпеки сектора 1Т Украши
Показники Коефщieнти вагомост
Фшансовий результат (сальдо) до оподаткування в розрахунку на 1 суб'вкта господарювання, тис. грн 0,102
Частка прибуткових пщпривмств, % 0,101
Рiвень рентабельностi (збитковостi) операцшно! дiяльностi, % 0,089
Обсяги експорту послуг у сферi телекомунтацп, комп'ютерних та iнформацiйних послуг ву розрахунку на 1 суб'вкта господарювання, тис. дол. США 0,107
Обсяги iмпорту послуг у сферi телекомушкацп, комп'ютерних та iнформацiйних послуг в розрахунку на 1 суб'вкта господарювання, тис. дол. США 0,070
Частка домогосподарств iз доступом до послуг 1нтернету, % 0,118
Капггальш iнвестицГ'' в розрахунку на 1 суб'вкта господарювання, тис. грн 0,090
Чисельшсть зайнятих в розрахунку на 1 суб'вкта господарювання, оаб 0,119
Середньомiсячнa заробiтна плата, грн 0,124
Стввщношення заревстрованих безробiтних до чисельностi зайнятих, оаб на 1 тис. зайнятих 0,078
17,8
20,2
18,7
Е2Э lнвестицiйна ЕЗ 1нфраструктурна 1=1 Зовнiшньоекономiчна ЕЗ Соцiально-економiчна £22 Фiнансова
20,0
Рис. 2. Рiвнi вагомостi складових економiчноi безпеки 1Т-сектора Украши (усереднено за 2012-2016 рр.), %
фiнансового стану сектора були дещо гiршими, а отже, потребують вищо! уваги в процесi реалшаци державно! полiтики як розвитку, так i змiцнення економiчно! безпеки сектора 1Т.
Проте, на нашу думку, головний висновок в шшо-му - диференцiацiя мiж ан^зованими компонентами економiчно! безпеки сектора 1Т невелика, а отже, всi щ складовi мають суттевий потужний вплив на стан еко-номiчно! безпеки сектора 1Т-Укра!ни. Саме тому робимо висновок, що органам державного управлшня в процесi формування органiзацiйно-економiчного мехашзму за-безпечення економiчно! безпеки сектора 1Т слiд реаль зувати заходи, що орiентованi на посилення фшансово!, сощально-економiчно!, зовшшньоекономiчно!, шфра-структурно'1 та швестицшно! компонент безпеки.
Зауважимо, що лопка розрахунку iнтегральних зна-чень економiчно! безпеки сектора 1Т Украши зво-дилася до оцiнювання мiри вiдхилення фактичних значень показникiв в1д так званих граничних, за яю при-ймалися усередненi показники. Вцповцно, при обчис-леннях фактичнi значення для регюшв нашо! держави порiвнювалися з вiдповiдними середньорегiональними числами.
Розрахованi значення штегральних показникiв економiчно! безпеки подаш в табл. 2. За отриманими ре-
зультатами можна констатувати, що у 2016 р. областями Украши з найвищим рiвнем економiчно! безпеки 1Т-сфери були Львiвська (штегральний коефiцiент - 0,86), Харкiвська (0,86), Вшницька (0,86), Ки!вська (0,85), Дш-пропетровська (0,81) та Микола!вська, а також м. Ки!в (0,86). У практично вск iз зазначених регюшв держави за 2010-2016 рр. було забезпечене ютотне шдвищення рiвня параметрiв економiчно! безпеки сектора 1Т. На-томiсть областями, для яких в цей перюд характерним було зниження стану економiчно! безпеки в аналiзованiй сферi, передусiм стали Запорiзька, Луганська, Одеська та Рiвненська областi.
На рис. 3 подаш результати значень складових економiчно! безпеки сектора 1Т Украши у 2012-2016 рр.
Як можемо констатувати, у 2016 р. значення складових економiчноl безпеки сектора 1Т Украши були вцносно високими, зокрема, найвищим рiвнем забез-печення характеризувалися зовнiшньоекономiчна (0,85 за шкалою в1д 0 до 1) та швестицшна (0,81) компоненти. Дещо нижчим рiвнем щодо стану безпеки характеризувалися фшансова (0,75) та соцiально-економiчна (0,74) складовi. Найнижче значення було характерне для шф-раструктурно! складово! (0,65). Отже, можна зробити висновок про необхцшсть придкення в процей реа-лiзацil державно! полижи дещо бкьшо! уваги таким напрямам змщнення економiчно! безпеки, як розви-ток IТ-iнфраструктури, пiдвищення рiвня сощально-
!нтегральш значення економiчного розвитку сфери 1Т-послуг i ваговi коефщкнти за регiонами Укра'ни у 2012-2016 рр.
Обласп Рiк Ваговi коефщкнти
2012 2013 2014 2015 2016
Вшницька 0,58276681 0,646315 0,710429 0,807681 0,860604 0,051846
Волинська 0,38880256 0,43819348 0,701983 0,630611 0,51273 0,023141
Днiпропетровська 0,43733916 0,42597191 0,513618 0,400888 0,807745 0,033533
Донецька 0,3884651 2 0,63199465 0,647976 0,510498 0,545411 0,001477
Житомирська 0,68116285 0,70539674 0,679553 0,783696 0,738574 0,041098
Закарпатська 0,51237895 0,47158082 0,459662 0,567308 0,692061 0,045151
Запорiзька 0,81419356 0,68943633 0,70289 0,708905 0,617102 0,036469
lвано-Франкiвська 0,52145767 0,51561025 0,53501 0,65118 0,666524 0,051993
КиТвська 0,63821149 0,52277777 0,669164 0,651096 0,85402 0,041829
Кiровоградська 0,39742372 0,38174462 0,379839 0,564694 0,609222 0,050538
Луганська 0,74538012 0,64913896 0,701326 0,37124 0,402 0,048984
Львiвська 0,56999704 0,55586611 0,741942 0,924873 0,864664 0,049989
МиколаТвська 0,51267638 0,53010999 0,570005 0,687574 0,800351 0,051862
Одеська 0,62201941 0,73084802 0,581648 0,576638 0,583184 0,035077
Полтавська 0,53519899 0,5929942 0,572217 0,605455 0,825464 0,041878
Рiвненська 0,77117249 0,7740956 0,404138 0,558272 0,447152 0,036894
Сумська 0,59737165 0,57981094 0,585753 0,527413 0,534004 0,049465
Тернопiльська 0,29900094 0,48509179 0,588564 0,619606 0,551388 0,035323
Харкiвська 0,60219656 0,63353385 0,555377 0,834274 0,863023 0,047549
Херсонська 0,43246859 0,27298946 0,400644 0,490292 0,545174 0,043809
Хмельницька 0,46521946 0,34427163 0,298718 0,64537 0,559087 0,03857
Черкаська 0,49226405 0,58562775 0,612206 0,691758 0,64968 0,043717
Черывецька 0,37847161 0,41566466 0,589629 0,626258 0,652925 0,048304
Чернiгiвська 0,68937216 0,43838348 0,54567 0,708669 0,787465 0,038062
м. КиТв 0,89261238 0,94781 0,612654 0,737107 0,865191 0,01344
економЬчно! ефективностЬ функцЬонування сектора та покращення фшансового стану його суб'ектЬв.
Позитивно, що за 2012-2016 рр. шдвищилися Ьнте-гральнЬ значення усЬх з аналЬзованих складових економЬчно! безпеки сектора 1Т, що закономЬр-но, адже безпосередньо корелюе з яскраво вираженими тенденцЬями до розвитку цього сектора вЬтчизняно! еко-номЬки на сучасному етапЬ. Але при цьому слЬд звернути увагу, що найвищЬ темпи покращення характеры саме для шфраструктурно! (+0,21) та сощально-економЬчно! (+0,20) компоненти, що позитивно.
На рис. 4 наведен значення штегрального Ьндексу економЬчно! безпеки вггчизняно! 1Т-сфери. Як можемо спостерЬгати, починаючи з 2014 р. в аналЬзованому видЬ економЬчно! дшльносп намЬтилося зростання Ьнтеграль-ного коефЬцЬента економЬчно! безпеки, що позитивно. Причому у 2016 р. показник становив 0,76, що може вва-жатися високим значенням, як при цьому було на 0,04 бЬльше, шж у 2015 р., та на 0,16 бЬльше, нЬж у 2013 р.
З метою оцшювання мЬри впливу кЬлькЬсних фак-торЬв на стан економЬчно! безпеки сектора 1Т Укра'ни
проведено регресЬйний аналЬз. За залежну змЬнну було обрано показник стану безпеки за регюнами держави.
Як незалежш змшш були обранЬ статистичнЬ данЬ щодо обсягЬв та ефективностЬ функцЬонування у ВЕД «1нформацш та телекомушкаци» Укра'ни, а також ЬншЬ характеристики, що можуть здЬйснювати вплив на стан безпеки в 1Т-секторЬ за регЬонами Укра'ни у 20122016 рр.
Отримане рЬвняння регресЬ! набуло такого ви-гляду:
0,1060х8 +
У= -35,2834 + 0,1488х4+ 0,2867х6 -
+ 0,1929х10 + 0,6181ж11, Я = 0,8557; Я2^. = 0,7156; Р(5,119) = 63,411; &<!. Ег. = 16,687,
(1)
де У - обсяги каштальних швестицш в розрахунку на 1 зайнятого;
х4 - обсяги Ьмпорту послуг у сферЬ телекомушкаци, комп'ютерних та шформацшних послуг в розрахунку на 1 суб'екта господарювання;
х6 - середньомЬсячна заробЬтна плата; х8 - кЬлькЬсть шновацшно активних пЬдприемств в розрахунку на одиницю населення;
Значення показника
2012 2013 2014 2015 2016 Ик
Рис. 3. Значення штегральних коефщкнлв стану складових економiчноi безпеки сектора 1Т в Украiнi у 2012-2016 рр. Джерело: авторська розробка.
Значення штегрального iндексу
1 1-
0,
0,1 0
2012
2013
2014
2015
2016
Р^
Рис. 4. Значення штегрального шдексу економiчноi безпеки сектора 1Т УкраУни у 2012-2016 рр.
Джерело: авторська розробка.
х10 - обсяги витрат на шновацшну дiяльнiсть в розрахунку на 1 пращвника, задiяного у виконаннi на-укових дослiджень i розробок;
хп - кiлькiсть малих пiдприемств на 10 тис. ойб наявного населення.
но! безпеки сектора 1Т. На нашу думку, це, скорше за все, обумовлено слабюстю або й взагалi - вцсутшстю стiйких фiнансово-економiчних i господарських зв'язкiв мiж сферами 1Т та в^чизняно! науково-дослiдно! та ш-новацшно! дiяльностi. ■
Додамо, що отримаш значення коефiцiентiв ре-греси, як i рiвняння в цкому, можуть вважатися статистично значущими (достовiрним), осккь-внi критери, якi це шдтверджують - коефiцiент кореляци, коефiцiент детермшаци, F-критерiй Фiшера, Стандартна похибка, - характеризуються значеннями, що перебувають у задовкьних межах.
ВИСНОВКИ
Отже, можемо констатувати, що на змщнення еко-номiчно! безпеки сектора 1Т Укра!ни позитивно вплива-ють збкьшення обсяпв iмпорту 1Т-послуг, пiдвищення iнновацiйно! активност в державi та розвиток малого бiзнесу. Дещо парадоксальною е виявлена обернена залежшсть мiж збкьшенням ккькост шновацшно-активних пiдприемств i послабленням стану економiч-
Л1ТЕРАТУРА
1. Кухар О. В. Трансформацп економiки Укра'ни : авто-реф. дис. ... канд. екон. наук : 08.01.01. Львiв, 2004. 41 с.
2. Абдуллаев Н. А. Государственный сектор экономики переходного периода. М. : Финансовый контроль, 2003. 176 с.
3. Гончарова Н. П. Теоретичш питання визначення змiсту та структурних складових державного сектору економти. Економш. Фiнанси. Право. 2005. № 8. С. 9-17.
4. Маргулк В. Г. Основы положення податково''' полiтики в Укра'шЬ Пояснювальна записка до вaрiaнту проекту Закону Укра'ни. Ки'''в : Офiц. сервер неурядово''' неприбутково''' громадсько''' оргaнiзaцГ'' "Нова Формaцiя", 2005. 3 с.
5. Румянцева Е. Е. Новая экономическая энциклопедия. М. : ИНФРА-М, 2006. 810 с.
6. Михайлiченко Г. I. 1нновацшний розвиток туристич-них пщпривмств: напрями змш та фактори впливу. Економка. Управлння. Нновацп. 2012. № 1. С. 193-201 с.
7. Бажан Л. И., Безуглая Е. А. Направления инновационного развития в секторе информационных технологий в Украине. Problems of social and economic development of business: Collection of scientific articles. 2014. Vol. 1. Р. 25-30.
8. Дульська I. В. Цифровi технологи як каталiзатор еко-номiчного зростання. Економка i прогнозування. 2015. № 2. С. 119-13.
REFERENCES
Abdullayev, N. A. Gosudarstvennyy sektor ekonomiki perek-hodnogo perioda [State sector of the economy in transition]. Moscow: Finansovyy kontrol, 2003.
Bazhan, L. I., and Bezuglaya, Ye. A."Napravleniya innovatsion-nogo razvitiya v sektore informatsionnykh tekhnologiy v Ukraine" [Directions of innovative development in the sector of information technologies in Ukraine]. Problems of social and economic development of business: Collection of scientific articles vol. 1 (2014): 25-30.
Dulska, I. V. "Tsyfrovi tekhnolohii yak katalizator ekonom-ichnoho zrostannia" [Digital technology as a catalyst for economic growth]. Ekonomika iprohnozuvannia, no. 2 (2015): 119-13.
Honcharova, N. P. "Teoretychni pytannia vyznachennia zmis-tu ta strukturnykh skladovykh derzhavnoho sektoru ekonomiky" [Theoretical issues of determining the content and structural components of the state sector of the economy]. Ekonomika. Finansy. Pravo, no. 8 (2005): 9-17.
Kukhar, O. V. "Transformatsii ekonomiky Ukrainy" [Transformation of the Ukrainian economy]: avtoref. dys.... kand. ekon. nauk : 08.01.01, 2004.
Marhulis, V. H. Osnovni polozhennia podatkovoi polityky v Ukraini: Poiasniuvalna zapyska do variantu proektu Zakonu Ukrainy [Key Provisions of the Tax Policy in Ukraine: Explanatory Note to the Option of the Draft Law of Ukraine]. Kyiv: Ofits. server neuria-dovoi neprybutkovoi hromadskoi orhanizatsii «Nova Formatsiia», 2005.
Mykhailichenko, H. I. "Innovatsiinyi rozvytok turystychnykh pidpryiemstv: napriamy zmin ta faktory vplyvu" [Innovative development of tourist enterprises: directions of change and factors of influence]. Ekonomika. Upravlinnia. Innovatsii, no. 1 (2012): 193201.
Rumiantseva, Ye. Ye. Novaya ekonomicheskaya entsiklopediya [New economic encyclopedia]. Moscow: INFRA-M, 2006.
О
Ш
QÛ
о <
о
X
3
<
2= CL
о
e
3
i
0
1
s
ш
