CC BY
22
2. Yamanchi T., Shoyama G., Masahiro Gogi. Biosynthesis of Cannabinoid acids. // Phytohemistri. - 1995. - 14. - p. 2189-2192.
3. http://www.grainactive.com.ua/grain-active-c/common-info.
4. BERENJI J. Istine i zablude о konoplji // Zb. Rad. / Nauc. Inst. Ratarstvo Povrtarstvo. - Novi Sad, 1998.- Sv.30.- S.271-281.- Сербскохорв. Рез. англ. - Bibliogr.: S.278-280.
5. Ф1зюлопя рослин: досягнення та HOBi напрямки розвитку (за ред. акад. В.В.Моргуна) -К.: - Логос - 2017,- 671с.
6. Мигаль М.Д. Бюлогт формування нааннево'1' продуктивное^ конопель : монографт / Микола Дмитрович Мигаль. - Суми: Видавничий будинок "Ел-лада", 2015. - 233 с.
7. Коваленко О.А. Адаптацт сучасних copTiB конопель до умов поденного Степу / О.А. Коваленко // Нове в селекци, генетиш, технологи вирощування, збиранно nepepoôui та стандартизаци луб'яних культур: матерели наук.-техн. конф. молод, вчених (м. RnyxiB, 18 листопада 2003р.). - RnyxiB: 1ЛК, 2004. - С. 14-18.
8. Эрмантраут Э.Р. Статистический анал1з многофакторных экспериментов / Э.Р. Эрмантраут. Полевые эксперименты для устойчивого развития сельской местности. - Санкт-Петербург-Пушкин, 2003. - С. 70-73.
9. Афифи А.А. Статистический анализ. Подход с использованием ЭВМ / А. А. Афифи, С.П. Эйзен. - М.: Мир, 1982. - 488 с.
References
1. KabanetsV. M. Branches of flax and hemp in Ukraine: the state and prospects // V. M. Kabanets. Abandoned Collection of scientific works of the Institute of Barny cultures of UAAS. - Vip.5. - Sumy: OJSC "SOD", 2009. - P. 3-7.
2. Yamanchi Т., Shoyama G., Masahiro Gogi. Biosynthesis of Cannabinoid acids. // Phytohemistri. - 1995. - 14. - p. 2189-2192.
3. http://www.grainactive.com.ua/grain-active-c/common-info.
4. BERENJI J. Istine i zablude о konoplji // Zb. Rad. / Nauc. Inst. Ratarstvo Povrtarstvo. - Novi Sad, 1998.- Sv.30.- S.271-281.- Сербскохорв. Рез. англ. - Bibliogr.: S.278-280.
5. Plant physiology: achievements and new directions of development (edited by V. V. Morgun) -K.: - Logos - 2017,- 671c.
6. Migal M.D. Biology of the Formation of Seed Productivity of Hemp: Monograph / Nikolai Dmitrievich Migal. - Sumy: Publishing House "Hellas", 2015. - 233 p.
7. Kovalenko O.A. Adaptation of modern varieties of hemp to the conditions of the southern Steppe / O.A. Kovalenko // New in breeding, genetics, technology of cultivation, harvesting, processing and standardization of barn crops: materials sei. conf. young scientists (Glukhov, November 18, 2003). - Deafs: Ilk, 2004. - pp. 14-18.
8. Hermantraut ER Statistical analisis of multifactor experiments / E.R. Hermantraut. Field experiments for sustainable development of rural areas. -St. Petersburg-Pushkin, 2003. - P. 70-73.
9. Afifi A.A. Statistical analysis. The approach with the use of a computer / A.A. Afifi, S.P. Eisen. - Moscow: Mir, 1982. -488 p.
С. Ф. Разанов УДК 632.15:633.31/.37
доктор с.-г. наук,
професор, Внницький нацюнальний аграрний университет (м. Ынниця), УкраТна
О. П.Ткачук
кандидат с.-г. наук, старший викладач, Вшницький нацюнальний аграрний уыверситет
(м. Вшниця), УкраТна
В. С. Кравченко
кандидат с.-г. наук, викладач кафедри рослинництва, Уманський нацюнальний уыверситет садтництва (м. Умань), УкраТна E-mail: [email protected]
В. В. Овчарук
мапстрант, Одеський нацюнальний пол1техычний уыверситет (м. Одеса), УкраТна
>
■1
■П f>
ОЦ1НЮВАННЯ Х1М1ЧНОГО СКЛАДУ БОБОВИХ БАГАТОР1ЧНИХ ТРАВ, ВИРОЩЕНИХ В УМОВАХ ЗАБРУДНЕННЯ СГПЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГ1ДЬ
ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ
Анотац'т. Стаття присвячена вивченню впливу важких метал/в на х/м/чний склад зелено/' маси бобових багатор/чних трав. Вивчалося накопичення бобовими багатор/чними травами таких важких метал/в: свинцю, кадм/ю, м'щ/ / цинку. Встановлено, що найменшу юльюсть важких метал/в у зелент маа накопичуе буркун б'тий, а найб'шьшу - козлятник сх'щний. Проведено анализ х/м/чного складу зелено/' маси бобових багатор/чних трав на вм\ст важких метал/в та поживних речовин. Встановлено, що уа дослщжуван/ види бобових багатор/чних трав характеризуються п'щвищеним та збалансованим вм/стом основних поживних речовин в умовах забруднення упдь важкими металами. Виявлено законом/рн/сть зменшення поживност/ корму при зростанн/ концентраци у рослинах важких метал/в. Найб/лыл поживний корм за х!М1чних складом в умовах забруднення грунту важкими металами мав буркун б'тий. Встановлена прямол 'т 'шна залежн/сть м/ж концентрац/ею кадм/ю та часткою сухо)' речовини / БЕР у х/м/чному склад/ бобових багатор/чних трав. Ключовг слова: бобов/ багатор/чн/ трави, зелена маса, х/м/чний склад, важю метали, забруднення. С. Ф. Разанов
доктор сельскохозяйственных наук, профессор,
Винницкий национальный аграрный университет(г. Винница), Украина
A. П. Ткачук
кандидат сельскохозяйственных наук, старший преподаватель, Винницкий национальный аграрный университет(г. Винница), Украина
B. С. Кравченко
кандидат сельскохозяйственных наук, преподаватель кафедры ростинневодства, Уманский национальный университет садоводства
В. В. Овчарук
магистрант,
Одесский национальный политехнический университет (г. Одесса), Украина.
ОЦЕНИВАНИЕ ХИМИЧЕСКОГО СОСТАВА БОБОВЫХ МНОГОЛЕТНИХ ТРАВ, ВЫРАЩЕНЫХ В УСЛОВИЯХ ЗАГРЯЗНЕНИЯ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ УГОДИЙ ТЯЖЁЛЫМИ МЕТАЛЛАМИ
Аннотация. Статья посвящена изучению влияния тяжелых металлов на химический состав зеленой массы бобовых многолетних трав. Изучалось накопление бобовыми многолетними травами таких тяжелых металлов: свинца, кадмия, меди и цинка. Установлено, что наименьшее количество тяжелых металлов в зеленой массе накапливает донник белый, а наибольшее - козлятник восточный. Проведен анализ химического состава зеленой массы бобовых многолетних трав на содержание тяжелых металлов и питательных веществ. Установлено, что все исследуемые виды бобовых многолетних трав характеризуются повышенным и сбалансированным содержанием основных питательных веществ в условиях загрязнения угодий тяжелыми металлами. Выявлена закономерность уменьшения питательности корма при росте концентрации в растениях тяжелых металлов. Наиболее питательный корм по химическому составу в условиях загрязнения почвы тяжелыми металлами имел донник белый. Установлена прямолинейная зависимость между концентрацией кадмия и долей сухого вещества и БЭР в химическом составе бобовых многолетних трав. Ключевые слова: бобовые многолетние травы, зеленая масса, химический состав, тяжелые металлы, загрязнение.
S. F. Razanov
Doctor of Agricultural Sciences, Professor, Vinnitsa National Agrarian University (Vinnitsa), Ukraine A. P. Tkachuk
PhD of Agricultural Sciences, Senior Lecturer, Vinnytsia National Agrarian University (Vinnitsa), Ukraine V. S. Kravchenko
PhD of Agricultural Sciences, Uman National University of Horticulture (Uman), Ukraine V.V. Ovcharuk
Postgraduate student of Odessa National Polytechnic University (Odessa), Ukraine.
EVALUATION OF THE CHEMICAL COMPOSITION OF LEGAL MULTI-YEAR HERBS REDUCED IN THE CONDITIONS OF POLLUTION OF AGRICULTURAL HERITAGE BY HEAVY METALS
Abstract. The article is devoted to the study of the influence of heavy metals on the chemical composition of the green mass of legume perennial grasses. The accumulation of long-term grass beans with such heavy metals as lead, cadmium, copper and zinc was studied. It is established that the lowest amount of heavy metals in the green mass is accumulated by white clover, and the largest one is gazelle East. The analysis of the chemical composition of the green mass of legume perennial grasses for the content of heavy metals and nutrients. It is established that all the studied types of leguminous perennial grasses are characterized by an increased and balanced content of basic nutrients in conditions of contamination of lands with heavy metals. The regularity of nutrient decrease in feed with increasing concentration in plants of heavy metals is revealed. The most nutritious food in terms of chemical composition in conditions of soil contamination with heavy metals was white clover. A rectilinear relationship between the concentration of cadmium and the proportion of dry matter and ВЕР in the chemical composition of legume perennial grasses was established.
Key words: leguminous perennial grasses, green mass, chemical composition, heavy metals, pollution.
Постановка проблеми. Забезпечення галуз1 тварин-ництва повноцшною кормовою сировиною е одним з важ-ливих завдань сучасного виробництва. Р1зномаштшстю кормш, Тх збалансовашстю та еколопчною безпечшстю визначаються численш морфолопчш, фЫолопчш й еколопчш адаптаци свшських тварин, що позначаються на Тх продуктивное^, стаж здоров'я та стшкосп до умов навколишнього природного середовища [1].
Важливим чинником пщвищення обсяпв виробництва тваринницькоТ продукци, полтшення м якосп та еколопчноТ безпечносп е кормовиробнича галузь рослинництва. 1нтенсифкацт сучасного кормови-робництва Украши, характеризуеться зростаючим попитом на концентроваш корми. Однак Тх вирощуван-ня супроводжуеться надмфним застосуванням засобш х1м1зацм, зокрема високих норм мшеральних добрив та пестицидш, обмеженням частки зелених кормш у годшл1 свшських тварин, спостер1гаеться попршення збалансованосп за пожившетю кормш \ ризик захворю-вання тварин [2].
Анал1з останшх дослщжень та публшацш. Серед р1зномашття токсикантш, що надходять з кормами
рослинного походження, таких як штрати, радюнуклщи, пестициди, ксенобютики та ¡ним, особливу небезпеку становлять важю метали, яю можуть накопичуватись у фунтах та м1грувати з них у корми. Надлишковий вмют важких металш у тканинах тварин викликае порушення Тх функцюнального стану, зниження вщтворювальних, збережувальних функцш \ продуктивное^ тварин. Ос-новним джерелом забруднення важкими металами кормш, а вщтак \ оргашзму тварин та Тх продукци, е стьськогосподарсью упддя на яких застосовуеться ви-сокий ршень х1м1зацп, зокрема внесения мшеральних добрив, пестицидш, вапнякових матер1алш, а також автотранспорт \ промисловють [3, 4].
Вщомо, що небезпеку важких металш в оргашзм1 тварин тдеилюе незбалансовашсть кормш за протеТном та ¡ншими поживними речовинами. Це вимагае достатнього забезпечення тварин протеТном, що можна досягти включениям в Тх рацюн зелено!' маси бобових багаторнних трав, а також визначае актуальшеть дослщження хтнного складу зелено!' маси бобових багаторнних трав р1зних видш, вирощених в умовах забруднення важкими металами фунтш стьськогосподарських упдь.
Мета статп - е визначення х1м1чного складу зеленого корму р1зних видш бобових багаторнних трав в умовах забруднення важкими металами фунтш сшьськогосподарських упдь.
Методика дослщжень. Польов1 дослщи проводи-лися на арих люових Грунтах Дослщного господарства «Агрономнне» Вшницького нацюнального аграрного ушверситету впродовж 2013-2017 рр. Вирощували таю види бобових багаторнних трав: люцерну поавну, коню-шину лучну, еспарцет тщаний, буркун бший, лядвенець рогатий та козлятник схщний.
Лабораторш аналои корм1в проводили у лабораторм 1нституту кормш та сшьського господарства Подшля НААН; У зеленш маа бобових багаторнних трав дослщжували вм1ст сухоТ речовини, протеТну, жиру, клпховини \ безазо-тистих екстрактивних речовин (БЕР).
Основы результати дослщжень. При вирощуванш бобових багаторнних трав на забруднених важкими металами сшьськогосподарських упддях спостер1гаеться акумуляцт токсикантш у зеленш маа дослщжуваних рослин. Зокрема при показнику граничнодопустимоТ концентраци свинцю в зеленш маа бобових багаторнних трав 0,5 мг/кг сухоТ речовини, фактичний вмют свинцю у дослщжуваних рослинах становив 0,60-0,95 мг/кг (табл.
Найвищу концентрац1ю свинцю у зеленш маа бобових багаторнних трав було виявлено у еспарце-ту тщаного, що у 1,9 раз бшьше граничнодопустимоТ концентраций Вмют свинцю у зеленш маа конюши-ни лучноТ становив 0,90 мг/кг, що на 5 % менше, шж у вегетативнш маа еспарцету тщаного та у 1,8 рази бшьше ГДК. Концентрацт свинцю в зеленш маа люцерни поавноТ \ козлятнику схщного становила 0,80 мг/кг, що на 16 % менше, шж у зеленш маа еспарцету тщаного та у 1,6 рази бшьше граничнодопустимоТ концентраций Концентрацт свинцю у зеленш маа лядвенцю рогатого становила 0,70 мг/кг, що на 26 % менше, шж у еспарцету тщаного та у 1,4 рази бшьше ГДК. Найнижчий вмют свинцю був у зеленш маа буркуну бшого - на 37 % менше, шж у зеленш маа еспарцету тщаного та у 1,2 рази бшьше ГДК. Концентрацт мщ1 у зеленш маа бобових багатортних трав склала 4,7-7,3 мг/кг. Найвищий вмют мщ1 мав корм конюшини лучноТ \ козлятнику схщного, що у 1,4 рази менше ГДК. Концентрац1я мщ! у корм1 еспарцету тщаного становила 7,0 мг/кг, що на 4 % менше, шж у корм1 конюшини лучноТ \ козлятнику схщного та у
1,4 рази менше ГДК. Вмют мщ1 у корм1 люцерни поавноТ та лядвенцю рогатого становив 5,1-5,2 мг/кг, що на 29 % менше, шж у корм1 конюшини лучноТ \ козлятнику схщного та у 2 рази менше ГДК. Найнижча концентрацт мщ1 була у корм1 буркуну бшого, що на 35 % менше, шж у корм1 конюшини лучноТ \ козлятнику схщного та у 2,1 раз менше ГДК.
Вмют цинку у дослщжуваних травах становив 15,724,0 мг/кг. Найвищий вм1ст цинку був у корм1 козлятнику схщного, що у 2,1 рази менше ГДК. Вмют цинку у корм1 конюшини лучноТ становив 20,0 мг/кг та був на 17 % мен-шим, шж у корм1 козлятнику схщного \ у 2,5 рази меншим ГДК. Концентрацт цинку у зеленш маа буркуну бшого \ лядвенцю рогатого становила 17,0 - 18,0 мг/кг, що на 27 % менше, шж у корм1 козлятнику схщного та у 2,9 раз менше ГДК. Найнижча концентрацт цинку була виявле-на у корм1 люцерни поавноТ та еспарцету тщаного, що на 31-35 % менше, шж у корм1 козлятнику схщного та у 3,0-3,2 рази менше ГДК.
Отже, в результат! дослщжень встановлено, що серед бобових багаторнних трав у зеленш маа козлятнику схщного накопичуеться найбшьше кадм1ю, мщ1 й цинку; у зеленш маа еспарцету тщаного - свинцю; у зеленш маа конюшини лучноТ - мщк У зеленш маа буркуну бшого найменше накопичуеться свинцю \ мщ1; лядвенцю рогатого - кадм1ю; люцерни поавноТ - цинку. Перевищення граничнодопустимоТ концентраци у зеленш маа бобових багаторнних трав спостер1гаеться тшьки по свинцю.
Щодо бюх1мнного складу зелено!' маси багаторнних бобових трав, то необхщно вщм1тити, що в середньому за ва укоси та роки проведения дослщжень, найвищий вмют сухоТ речовини у зеленш маа бобових багаторнних трав мав козлятник схщний - 20,50 % та конюшина луч-на - 20,25 %, а найменший - (15,94 %) - лядвенець рогатий (табл. 2).
Найвищий вмют протеТну у сухш маа мала зелена маса буркуну бшого - 29,07 %, а найнижчий - 16,9917,03 % конюшини лучноТ \ козлятнику схщного.
Вмкт жиру змшювався вщ 0,54 % у зеленш маа конюшини лучноТ до 3,58 % - у буркуну бшого; кл1тковини - вщ 13,96 % у буркуну бшого до 27,98 % у лядвенцю рогатого; вмют золи був 4,71-9,39 % - найбшьше у зеленш маа люцерни поавноТ, а найменше - у еспарцету тщаного. Вмют безазотистих екстрактивних речовин (БЕР) знаходився в межах 36,70-53,59% - найменше у зеленш маа люцерни поавноТ \ лядвенцю рогатого, а
Таблиця 1
Врпст важких метал1в у зеленш мас1 бобових багатор1чних трав,
__мг/кг сухоТ речовини __
Вид бобових багаторнних трав Свинець Кадмш М1дь Цинк
Люцерна поавна 0,80 0,08 5,2 15,7
Конюшина лучна 0,90 0,07 7,3 20,0
Еспарцет тщаний 0,95 0,06 7,0 16,5
Буркун бший 0,60 0,06 4,7 17,0
Лядвенець рогатий 0,70 0,05 5,1 18,0
Козлятник схщний 0,80 0,09 7,2 24,0
Прим/'тка. ГДК для свинцю / цинку - 0,50 мг/кг, для кадм/'ю - 0,10, м 'щ/ - 10,0 мг/кг сухо!' речовини
Таблиця 2
Вм1стсухо1 речовини \ бюх1м1чний склад зелено! маси бобових багатор1чних трав, % на суху речовину
Вид трав Суха речовина ПротеТн Жир Кл1тковина Зола БЕР
Люцерна поавна 18,16 23,98 2,18 27,75 9,39 36,70
Конюшина лучна 20,25 16,99 0,54 22,47 7,89 52,12
Еспарцет тщаний 19,42 21,20 2,04 27,50 4,71 44,55
Буркун бший 17,26 29,07 3,58 13,96 8,49 44,90
Лядвенець рогатий 15,94 25,15 2,12 27,98 7,49 37,26
Козлятник схщний 20,50 17,03 1,90 19,51 7,97 53,59
найбшьше - у козлятнику схщного \ конюшини лучноТ.
На основ1 проведеного анал1зу встановлено, що зелена маса люцерни поавноТ мае найвищий вмют золи серед уах бобових багаторнних трав та найменший вмют БЕР; зелена маса конюшини лучноТ мае найвищий вмют сухоТ речовини \ БЕР та найменший вм1сг протеТну \ жиру; зелена маса еспарцету тщаного мае найменший вмют золи; буркуну бшого - найвищий вмют протеТну, жиру, кл1тковини; зелена маса лядвенцю рогатого мае найменший вм1сг сухоТ речовини, БЕР, але найбшьший -кл1тковини; зелена маса козлятнику схщного мае найвищий вмют сухоТ речовини, БЕР та найменший - протеТну.
Водночас, виявлено певну тенденц1ю вмюту важких металш та поживних речовин у вегетативнш маа бобових багаторнних трав. Зокрема найбшьше акумулював козлятник схщний кадм1ю, мщ1 \ цинку \ найменша протеТну, але водночас у ньому спостер1гаеться найбшьший вмют БЕР \ сухоТ речовини.
Найменша концентрацЫ свинцю \ мщ1 виявлена у вегетативнш маа буркуну бшого, поряд з цим да-ний корм характеризувався високим вмютом протеТну, жиру \ кл1тковини. Найнижча концентрацт кадм1ю була у вегетативнш маа лядвенцю рогатого, водночас вмют сухоТ речовини \ БЕР зменшуеться та збшьшуеться частка кл1тковини.
Висновки. Серед бобових багаторннихтрав у зеленш маа козлятнику схщного найбшьше накопичуеться кадм1ю, мщ1 \ цинку; еспарцету тщаного - свинцю; конюшини лучноТ - мщ1; буркуну бшого - свинцю \ мщк У зеленш маа лядвенцю рогатого найменше накопичуеться кадм1ю; люцерни - цинку. Перевищення гранично допустимо'!' концентраци у зеленш маа бобових багаторнних трав спостер1гаеться т1льки по свинцю.
Зелена маса люцерни поавноТ мае найвищий вмют золи серед ус1х бобових багаторнних трав та найменший вмют БЕР; конюшини лучноТ - найвищий вмют сухоТ речовини \ БЕР та найменший - протеТну \ жиру; еспарцету тщаного - найменший вмют золи; буркуну бшого - найвищий вмют протеТну, жиру, кл1тковини; лядвенцю рогатого - найменший вмют сухоТ речовини, БЕР, але
найбшьший - кл1тковини; козлятнику схщного - найвищий BMiCT cyxo'i речовини, БЕР та найменший - протеТну.
Виявлена тенденцт попршення 6ioxiMi4Horo складу бобових багатор1чних трав при зростанш концентрацИ' важких металш у Тх зелен1й Maci. Найменше накопичуе важких металш та мае найбшьший вмют поживних речовин зелена маса буркуну бшого, що е найперспектившшою культурою для вирощування на зелений корм в умовах забруднення г'рунтш важкими металами.
Перспективним напрямом подалыиих досл1джень е визначення коефщгёнтш переходу важких металш з фунту у вегетативну масу р1зних вид1в бобових багатор1чних трав.
/Итература
1. Кучерявий В.П. Еколопя. - Льв1в: CBiT. 2001. 500 с.
2. 1саков В.В., Мазанько М.О., Бейдик Н. М. Застосування еколопчних KopMiB у год1вл1 свиней / Свинарство. Вип. 60. 2012. С. 116-121.
3. Сачко Р.Г., Лесик Я.В., Пилипець А.З., Грабовська О.С., Денис Г.Г. та ¡hlul BMicT важких металл у довктл1, кормах та продукци ВРХ в 6ioreoxiMi4HM провЫци Прикарпаття [Електронний ресурс]. Точка доступу: ¡rbis-nbuv.gov. ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgi irbis_64.exe?... 2..
4. Сачко Р.Г., Лесик Я.В., Пилипець А.З., Грабовська О.С., Денис Г.Г. та ¡hlul Моыторинг важких металл у трофтному ланцюгу довюлля - корми - твари-на - тваринна продукцт [Електронний ресурс]. Точка доступу: old.inenbiol. com/ntb/ntb8/50. pdf.
5. Пол1щук А.А., Булавк1на Т. П. Дослщження токсичност1 важких метал1в у свинарств1 / Bichhk ПолтавськоТ державноУ аграрноТ академи. 2009. № 1 -С. 53-56.
References
1. Kucheryavyy V.P. Ecology. - Lvlv: World, 2001, 500 p. (In Ukrainian).
2. Isakov V.V., Mazanko M.O., Beydyk N.M. Application of ecological feedingstuffs for pigs / Pigs. - Whip 60, 2012, - P. 116-121. (in Ukrainian).
3. Sachko R.G., Lesik Ya.V., Pylypets A.Z., Grabovska O.S., Denis G.G. and other. The content of heavy metals in the environment, feed and cattle production in the biogeochemical province of the Carpathian region [Electronic resource]. Access point: irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?...2..
4. Sachko R.G., Lesik Ya.V., Pylypets A.Z., Grabovska O.S., Denis G.G. and other. Monitoring of heavy metals in the trophic chain of the environment - feed -animal - animal products [Electronic resource]. Access point: old.inenbiol.com/ ntb/ntb8/50.pdf. (in Ukrainian).
5. Polishchuk A.A., Bulavkina T.P. Investigation of toxicity of heavy metals in pig breeding / Bulletin of the Poltava State Agrarian Academy. - No. 1, 2009, - P. 53-56. (in Ukrainian).
P.O. М'ЯЛКОВСЬКИЙ УДК 635.21:631.526.3:581.132:631.543.1
кандидат с.-г. наук, докторант, Подтьський державний аграрно-техычний уыверситет (м. Кам'янець-Подтьський), УкраТ'на
П.В. Безв1конний
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри сад1вництва, овоч1вництва i садово-паркового господарства, Подтьський державний аграрно-техычний уыверситет (м. Кам'янець-Подтьський), УкраТ'на
В. С. Кравченко
кандидат с.-г. наук, викладач кафедри рослинництва, Уманський нацюнальний уыверситет садтництва (м. Умань), УкраТ'на E-mail: [email protected]
ФОРМУВАННЯ ФОТОСИНТЕТИЧНОГО АПАРАТУ COPTIB КАРТОПЛ1 PI3HOI ГРУПП СТИГЛОСТ1 ЗАЛЕЖНО В1Д ГЕОГРАФ1ЧНОГО РОЗМ1ЩЕННЯ НАПРЯМКУ РЯДК1В
Анотац'т. В crarri наведено результати дослщжень з вивчення впливу розм/'щення рядюв iз Заходу на Схщ та ¡3 ГИвноч/ на ГИвдень на фотосинтетичну д/яльн/сть рослин картопл/ в умовах Правобережного Шсостепу УкраУни.
№2, 2017 BICHHK УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
