CC BY
9
УДК: [616.379-008.64:616.34]:615.838/839-07 Мандрика Я. А., Маслова Г. С., Скрипник I. М.
ОЦ1НКА ЯКОСТ1 ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ II ТИПУ
З ЕНТЕРОПАТ16Ю У ДИНАМ1Ц1 САНАТОРНО-КУРОРТНОГО Л1КУВАННЯ
ВДНЗУ «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
Стаття е фрагментом НДР «Розробка нових ме-тодiв профiлактики, лiкування та реабiлiтацiI захво-рювань органiв травлення у хворих з полiморбiдною патологiею на пiдставi вивчення патогенетичних ланок формування синтропи». Шифр та номер державно! реестрацп теми:0111 и 004881.
Вступ. Протягом останнiх десятилiть досягну-то значних успiхiв у лкуваны пацiентiв iз цукровим дiабетом (ЦД) 2-го типу. Продовжуеться розробка i впровадження в клiнiчну практику нових цукрозни-жувальних препаратiв, якi дозволяють лкарю-кл^-цисту адекватно контролювати показники глiкемiч-ного профiлю пацiента [9,11]. Проте, хворi на ЦД 2-го типу належать до складно! категори пащен^в, що пов'язано в першу чергу з високим вiдсотком ускладнень з боку рiзних органiв i систем, у тому числi i шлунково-кишкового тракту (ШКТ) [4,5,8,9]. Особливо! уваги з ще! точки зору заслуговують пац^ енти iз ураженнями кишечника, як дiагностують до 60% випадюв ЦД [13,14]. У патогенезi формування дiабетично! ентеропатi! вагому роль вщграють го-стрi i хроычы порушення компенсацi! вуглеводного обмiну, мiкроциркуляторнi змiни на тлi мiкроангiопа-тп, а також ураження центрально! та периферично! нервових систем. Сумацiя даних факторiв призво-дить до нестабтьност резистентних властивостей слизово! оболонки на всьому протязi ШКТ [4,7,11].
Ураження центрально! нервово! системи, а саме дiабетичну енцефалопатiю дiагностують у 30% пац^ ентiв iз ЦД [3,13]. Кгмычна картина дiабетично! ен-цефалопати характеризуеться скаргами на загальну слабкють, нездужання, зниження iнтелектуально! працездатностi, попршення пам'ятi, головнi болi [3]. Отже, у хворих на ЦД особливо за вщсутност чтеого контролю глiкемiчного профiлю спостерiгаеться по-ступове формування когытивного дефiциту, психо-емоцiйних розладiв у виглядi тривожних, депресив-них та тохондричних станiв. Вiдмiчаеться не ттьки пряме ураження органiв мшеней, але й порушуеть-ся адекватне сприйняття симптоматики пацiентом [3,11]. lнодi можна спостерiгати клiнiчну картину подiбну до синдрому подразненого кишечнику iз по-рушенням низхiдного пригнiчення вщчуття болю, що може призводити до синдрому ппералгезп рiзного ступеню штенсивност [4,5,11].
Периферична дiабетична нейропатiя (ДН) нале-жить до одних iз найбiльш частих пiзнiх ускладнень ЦД, як погано пiдцаються медикаментознiй корек-цi! та значно погiршують яюсть життя пацiентiв. ДН у тому чи Ышому ступеню тяжкостi рееструють у 93100% хворих на ЦД [3]. Численними доотдження-ми доведено, що частота та вираженють ДН прямо пропорцмно залежить вщ тривалостi та тяжкостi
гiперглiкемi! тобто вщ адекватностi медикаментозного контролю глiкемiчного профiлю пацiента. За умов ЦД у периферичних нервах мютиться у 5-15 разiв бiльше глюкози ыж у практично здорових оЫб. На фонi порушення ендоневрального кровотоку, в умовах ппокси, глiколiз вщбуваеться за анаеробним шляхом, що призводить до утворення 2 молекул АТФ замють 38 молекул як при аеробному глiколiзi. Таким чином, на фон ЦД периферичн нерви страждають вiд дефiциту макроергов [3-5]. ^м цього, на фонi високих концентрацм глюкози i неефективного гл^ колiзу, вiдбуваеться переключення на альтернативнi шляхи метаболiзму глюкози: полiоловий, гексозам^ новий, пентозний [3,5]. Як результат вщбуваеться ураження вЫх вщд!тв периферично! нервово! системи у виглядi зменшення числа аксонiв у стовбу-рах периферичних нервiв, пошкодження мiелiнових i без мiелiнових волокон iз максимальним ступенем ураження в дистальних дтянках [3,4]. Клiнiчно ДН проявляеться у виглядi вторинних уражень серце-во-судинно! системи, порушеннями ШКТ, синдрому нейрогенного сечового мiхура, iмпотенцiею, фор-муванням дiабетично! ступнi та iн. [3,4,7]. Пащен^в iз ураженнями ШКТ можна вщнести в окрему групу, осктьки моторика травного каналу знаходиться у прямм залежностi вiд роботи як периферично!, так i центрально! нервово! системи, тобто являеться до-сить вразливою за умов ДН.
Додатковим патогенетичним мехаызмом дiабе-тично! ентеропатп, що потенцiюе порушення мото-рно-евакуаторно! функцi! травного каналу, i, вщпо-вiдно, впливае на характер ктмычно! симптоматики, можна вважати дисбiоз кишечника. Вщомо, що на склад кишково! мiкробiоти впливають ряд факторiв: ктьюсть, хiмiчний склад продуктiв харчування, iму-нологiчнi фактори, час кишкового транзиту, окис-лювально-вiдновний потенцiал, контакт з ксеноб^ отиками, рiвень секрецi! харчових фермен^в, рН у травному каналi та умови для колонiзацi!, стреси та ш. [6]. У хворих на ЦД 2-го типу можна очкува-ти високий вщсоток порушень юльюсного i якiсного складу мiкробiоценозу кишечника, враховуючи ме-таболiчнi змЫи, прояви раннiх та пiзнiх судинних та невролопчних уражень.
Сучаснi терапевтичн можливостi лiкування дiа-бетичних уражень ШКТ, а саме дiабетично! ентеропатп, обмежен i не дають швидкого терапевтичного ефекту, на який очкуе пацiент. З нашо! точки зору дана категорiя пацiентiв потребуе тривало! етапно! терапi! iз ефективною взаемодiею стацiонарного, полiклiнiчного та санаторно-курортного л^вання з метою покращення показниюв життя хворих.
Мета дослщження - вивчити динамiку показни-юв якостi життя за опитувальником EQ-5D у хворих на ЦД 2-го типу з ентеропа^ею на фон санаторно-курортного лкування.
Об'ект i методи дослiдження. Обстежено 126 хворих на ЦД 2-го типу i3 дiабетичною ентеропатг ею, асоцiйованою з синдромом надмiрного бактерг ального росту (СНБР), як знаходилися на л^ваны у санаторiI «Березовий гай» санаторно-курортного комплексу «Миргородкурорт». Спiввiдношення жшок i чоловiкiв склало 108 (57,7%) проти 79 (42,3%), середнм вк пацiентiв становив 56,9±5,41 рокiв. Тривалють перебiгу ЦД 2-го типу склала 11,8±2,91 рокiв. Хворi отримували цукрознижувальн препара-ти у стабiльнiй дозi бiльше 6 мiсяцiв.
У структурi ускладнень ЦД 2-го типу у 103 (81,7%) хворих виявлено дiабетичну мiкроангiопатiю нижнiх кiнцiвок 1-11 ст., у 97 (76,9%) - дистальну симетричну сенсомоторну нейропатю у 54 (42,8%) - дiабетичну непролiферативну ретинопатю у 31 (24,6%) па^ен-^в - дiабетичну нефропатiю без ознак хроычно! нир-ково! недостатностi.
До контрольно! групи увмшли 22 практично здо-рових осiб, 12 (54,5%) жшок та 10 (45,5%) чоловшв, вiком 22,8± 3,1 рокiв.
Первинний розподт пацiентiв на групи виконува-ли залежно вiд переваги у ктычнм картинi синдрому закрепу або ^аре!:
I (n=72) - хворi на ЦД 2-го типу з ентеропа^ею з перевагою закрепiв.
II (n=54) - хворi на ЦД 2-го типу з ентеропа^ею з перевагою дiаре!.
Обстеження пацiентiв виконували двiчi: перед початком лiкування i на 21-й день. Визначали по-казники вуглеводного обмiну за концентра^ею глюкози у сироватцi кровi натще та постпрандiаль-но!, С-пептиду за допомогою апарату CGMS MMT-71002W MEDTRONIK MiniMed (США).
З метою дiагностики СНБР та оцiнки ефектив-ностi лiкування дисбiозу тонко! кишки проводили дихальний водневий тест (ДВТ) з лактулозою.
Проводили анкетування з метою оцшки скарг з боку ШКТ. Анкета включала запитання: наявнють абдомiнального болю, метеоризму, закрепiв, дiаре!. Анкету заповнювали пацiенти власноруч, симптоми оцшювали за шкалою: + незначно виражений, ++ по-мiрно виражений, +++ ч^ко виражений, ++++ сильно виражений.
З метою оцшки якост життя пацiентiв викорис-товували бвропейський опитувальник якостi життя - 5 направлень (EuroQuality of life - 5 Dimentions, або EuroQol - 5D), який складаеться iз двох частин. Перша частина тесту вщображае 5 сфер здоров'я: мобтьнють, самообслуговування, активнють у ви-конаннi звичайно! повсякденно! роботи, бiль, змiни настрою. У друпй частинi тесту патент самостiйно оцiнюе свiй рiвень якост життя за допомогою шкали у виглядi термометра з градацiею вщ 100 до 0 [1].
Вс пацiенти отримували санаторно-курортне лг кування, яке включало санаторно-курортний режим, л^вальну фiзкультуру, мiнеральнi ванни (температурою 36°C, по 10-15 хв, через день, на курс 10 процедур), лкувальний сегментарний масаж, комплекс
яких розробляли шдивщуально. yci XBopi приймали миргородську мiнеральну воду (ММВ) Í3 розрахунку 3,33 мл на 1 кг належно! ваги хворого диференцг йовано залежно вiд переваги в ктычнм картинi дiа-бетично! ентеропати синдрому закрепу або дiаре!. Пацieнти додатково отримували амплiпульстерапiю змшним синусо!дальним модульованим струмом (СМС) iз диференцiйованим застосуванням I-IV ре-жимiв: I рiд роботи (РР) - постмна модуляцiя; II РР -посилка-пауза; III РР - посилки модульованих та не-модульованих коливань; IV РР - перемiжна частота з метою отримання болезаспоюйливого, трофiчного, протизапального, спазмолiтичного ефекту, а також стимулюе мiсцево! та загальну рефлекторно-сег-ментарно! дм [2].
У складi базисно! терапи з метою корекцп ДН пацiенти обох груп отримували а-лтоеву кислоту (а-ЛК) у дозi 600 мг/добу внутрiшньовенно на 200 мл 0,9% розчину натрт хлориду протягом 10 дыв iз подальшим переходом на пероральний прийом по 1 капсул 600 мг вранцi на весь перюд лiкування з ре-коменда^ею продовження прийом препарату до 60 дыв.
З метою корекци вуглеводного обмшу хворi всiм хворим було проведено шдивщуально пiдiбрано цукрознижувальнi препарати: метформш як мо-нотерапiю - 43 (34,1%) пащенти, комбiнацiю мет-формiн i похiдних сульфонiлсечовини - 41 (32,5%), метформш i Ыпб^ори дипептидилпептидази-4 - 30 (23,8%), метформш i шпбп"ори натрiй-глюкозних ко-транспортерiв 2-го типу - 12 (10,3%) хворих.
У залежност вiд диферен^ального призначення лiкувальних комплексiв хворих було додатково роз-подiлено на пщгрупи:
I-А (n=36) - хворi отримували а-ЛК за вищена-веденою схемою, симбггер 1 саше 1 раз на день, 21 день, ММВ (температура 18-24еС, об'ем 150-200 мл, за 30 хвилин до ixi), СМС II, III (тривалють про-цедури 7-10 хв, щоденно, на курс 10 процедур);
I-В (n=36) - хворi отримували а-ЛК за вищена-веденою схемою, рифаксимiн 400 мг 2 рази на день 5 дыв, по™ призначали симбггер 1 саше 1 раз на день, 21 день, ММВ (температура 18-24еС, об'ем 150-200 мл, за 30 хвилин до !xi), СМС РР II, III (тривалють процедури 7-10 хв, щоденно, на курс 10 процедур);
II-А (n=26) - патентам призначали а-ЛК за вище-наведеною схемою, симбтер 1 саше 1 раз на день, 21 день, ММВ (температура 40-45еС, об'ем 150-200 мл, через 1 годину пюля ш), СМС РР I, IV (тривалють процедури 7-10 хв, щоденно, на курс 10 процедур);
II-В (n=28) - патентам призначали а-ЛК за ви-щенаведеною схемою, рифаксимш 400 мг 2 рази на день, 5 дыв, по™ призначали симбтер 1 саше 1 раз на день, 21 день, температурою 40-45еС, об'емом 150-200 мл, через 1 годину пюля !xi, СМС РР I, IV (тривалють процедури 7-10 хв, щоденно, на курс 10 процедур).
Результати дослщження та Ух обговорення.
На першому етап обстеження хворих на ЦД 2-го типу було проведено оцшку стану вуглеводного обмшу, оскгпьки як короткотривал^ так i довготривалi коливання концентрацп глюкози сироватки кровi
принципово впливають на загальний стан пацieнтiв, вираженють симптомiв вторинних уражень з боку рiзних органiв та систем, у тому чи^ i ШКТ. Так, пщ час первинного обстеження вуглеводний обмiн па-цieнтiв знаходився у стадп субкомпенсацiI без ста-тистично! рiзницi у групах порiвняння. У сироватц кровi хворих I групи порiвняно з нормою спостер^ галось зростання концентрацп глюкози натще в 2,26 рази (9,7±1,91 проти 4,3±0,31 ммоль/л; р<0,05), а постпрандiальноI глiкемiI - в 2,4 рази (12,9±1,25 проти 5,3±0,39 ммоль/л; р<0,05). У хворих II групи вiдмiчалась подiбна динамiка, концентрацiя глюкози сироватки кровi натще перевищувала показники практично здорових оЫб у 2,2 рази (9,5±1,86 проти 4,3±0,31 ммоль/л; р<0,05) та постпрандiальноI гл^ кеми - у 2,5 рази (13,4±1,19 проти 5,3±0,39 ммоль/л; р<0,05). Важливо, що рiвень С-пептиду у сироват-цi кровi хворих як I, так i II групи зростав порiвняно з нормою у 2,65 i 2,76 рази вiдповiдно (4,78±0,54 i 4,91±0,73 проти 1,80±0,42 нг/мл; р<0,05), що пщ-тверджувало про необхiднiсть проведення корекци цукрознижувально! терапiI.
Пiд час оцiнки кл^чно! симптоматики з боку ШКТ, за даними анкетування пацieнтiв iз ЦД 2-го типу з ентеропа^ею, асоцмова-ною з СНБР, виявлено, що на-явнiсть абдомiнального болю рiзного ступеню iнтенсивностi турбувала вЫх пацieнтiв обох груп. Проте, у хворих I групи з перевагою закретв абдом^ нальний бiль iз низькою штен-сивнiстю спостерiгався у 17 (23,6%) пащен^в, iз помiрною iнтенсивнiстю - у 31 (43,1%), чiтко виражений - у 18 (25%), сильний - у 6 (8,3%) хворих. У II груп абдомЫальний бть низь-ко! iнтенсивностi виявлено у 6 (11,1%) пацiентiв, помiрно! ш-тенсивностi - у 13 (24,1%), виражений - у 24 (44,4%), сильний - у 11 (20,4%) хворих (табл. 1). Спостер^алась вщмЫнють за показником частоти виникнення абдомшального больового синдрому в групах порiвняння. У па^ен^в I групи бть турбував один раз у 2-3 ды, а у хворих II групи - 2-4 рази про-тягом доби. Перед початком лкування вЫх пащетчв I i II груп турбував метеоризм. Проте, на фон закре-пiв метеоризм турбував па^ен^в декiлька разiв на тиждень i характеризувався помiрною штенсивню-тю, а за умов дiаре! вiдмiчались щоденн симптоми, якi значно погiршували якють життя пацiентiв, ви-кликали значущий дискомфорт.
До початку лiкування за шкалою Е0-50 у всiх обстежених пащетчв вiдмiчалось зниження якостi життя пащетчв. Не залежно вiд характеру порушен-ня моторики кишечника у хворих обох груп вiдмiча-лись незначн i помiрнi порушення пщ час рухiв, що чiтко асо^ювались iз ступенем дiабетично! полЫей-ропати i склали 76,9% вiд загально! кiлькостi пац^
ентiв. У категорiях «догляд за собою», повсякденна дiяльнiсть» сво! можливостi як значно ускладнен або помiрно ускладненi не вщмггив жоден пацiент, ускладненi незначною мiрою зазначили 26,9% вiд загально! ктькост обстежених хворих. Скарги у ка-тегорп «бiль i дискомфорт» вiдмiчали пацiенти обох груп. До того ж надмiрний ступiнь болю не вщм^ тив жоден пацiент. Бть як тяжкий характеризувало 13,5% вщ загально! ктькост пацiентiв. Всi обсте-женi пацiенти перед початком л^вання вiдмiчали наявнiсть «тривоги/депресп». Наявнiсть надмiрно сильно! тривоги i депреси не вiдмiтив жоден пацiент. Сильну тривогу i депресiю вiдчували тiльки 14,2% хворих. Слщ зазначити, що пщ час оцiнки показникiв якостi життя, не було виявлено суттево! рiзницi залежно вiд переваги синдрому закретв або дiаре! у клшМ моторних порушень кишечнику. Мала мюце залежнiсть мiж максимальними значеннями за ка-тегорiями визначення i тривалютю перебiгу ЦД, на-явнiстю вторинних ускладнень та !х коморбiднiстю.
Пюля проведення корекци вуглеводного обмiну пщ чiтким контролем показникiв глюкози натще та
постпрандiально! вiдмiчалась чiтка позитивна динамка. Слщ зауважити, що показники вуглеводного обмЫу оцшювали без урахування розподту на пщ-групи, порiвнювали данi хворих I i II груп, оскiльки ко-рек^я глiкемiчного профiлю призначалась шдивщу-ально i не залежала вiд запропонованих л^вальних комплексiв. У пацiентiв I групи концентра^я глюкози сироватки кровi знизилась у 1,46 рази (6,6±0,7 проти 9,7±1,91 ммоль/л; р<0,05) , а постпрандiально! гл^ кеми - в 1,55 рази (8,3±1,1 проти 12,9±1,25 ммоль/л; р<0,05). У па^ен^в II групи концентрацiя глюкози сироватки кровi зменшилась у 1,48 рази (6,4±0,5 проти 9,5±1,86 ммоль/л; р<0,05), а постпрандiаль-но! глкемп - у 1,56 рази (8,6±1,2 проти 13,4± 1,19 ммоль/л; р<0,05). Проте, м^мальна динамiка спо-стерiгалась при оцЫц показника С-пептиду, значен-ня якого статистично не в^^знялось вщ такого до
Таблиця 1.
Динамка кл^чно'Гсимптоматики уражень ШКТ на фонi проведеного лiкування у хворих I i II груп
Групи пац1ент1в Абдом1нальний бть Метеоризм Закреп Д1арея
!-А (п=36) До л1кування 36 (100%) 36 (100%) 36 (100%)
П1сля л1ку-вання 13 (36,1%) 13 (36,1%) 9 (25%)
I-В (п=36) До лкування 36 (100%) 36 (100%) 36 (100%)
П1сля л1ку-вання 9 (25%) 1 (2,7%) 3 (8,3%)
М-А (п=26) До лкування 26 (100%) 26 (100%) 26 (100%)
П1сля л1ку-вання 9 (34,6%) 9 (34,6%) 6 (23,0%)
П-В (п=28) До лкування 28 (100%) 28 (100%) 28 (100%)
П1сля лку-вання 4 (14,3%) 2 (7,14%) 1 (3,6%)
Таблиця 2
Динамка якост життя хворих на ЦД 2-го типу з ентеропа^ею за шкалою EQ-5D
Групи па^ен™ !ндекс EQ-5D Термометр EQ-5D
I-А (n=36) До лкування 0,51±0,28 54,7±14,6
Пiсля лiкувaння 0,69±0,31 71,4±16,3
I-В (n=36) До лiкувaння 0,52±0,34 53,9±15,7
Пюля лiкувaння 0,73±0,29 75,2±15,9
II-А (n=26) До лiкувaння 0,46±0,33 50,2±14,3
Пiсля лкування 0,61±0,29 65,5±13,6
II-В (n=28) До лiкувaння 0,47±0,31 49,7±14,9
Пiсля лiкувaння 0,69±,0,30 71,3±15,1
лiкування i склало у хворих I групи 4,47±0,93 нг/мл, а у пащенпв II групи - 4,59±0,87 нг/мл.
На 21-й день у хворих I-А пщгрупи на фонi мо-HOTepanil СНБР симбiтером нормалiзацiя показни-kíb ДВТ досягнута у 24 (66,6%) па^енпв, а за умов призначення послщовно pифaксiмiну i симбтеру в I-В пiдгpупi - у 31 (86,1%) хворих. Подiбнa динамка виявлена у пщгрупах II групи. Ноpмaлiзaцiя ДВТ вщ-мiчaлaсь у II-А пiдгpупi у 17 (65,4%) хворих, а у II-В пщгрут - у 26 (92,9%) хворих. Рифаксимш у числен-них ктычних дослiджeннях демонструе виражений бактерицидний ефект щодо E. соН, Klebsiella spp., Enterobacter spp., E. faecalis, як чiтко aсоцiйовaнi з СНБР [10,12].
Проведення ефективно! коpeкцiI вуглеводного обмшу, призначення а-ЛК з метою л^вання полг нeйpопaтiI i покращення Ынервацм, а також усунення дозволило досягти значного покращення загально-го стану, зменшення пpоявiв больового i диспепсич-ного синдpомiв (табл. 1). На 21-й день, за даними анкетування, абдомшальний бть i дискомфорт про-довжував турбувати 13 (36,1%) па^енпв I-А пщгру-пи i 9 (25%) хворих I-В пщгрупи (табл. 1). Метеоризм вiдмiчaвся у 13 (36,1%) пащенпв I-А пщгрупи i у 1 (2,7%) хворого I-В пщгрупи. Прояви синдрому закрепу спостеркались у 9 (25%) пащенпв I-А пщгрупи i у 3 (8,3%) хворих I-В пщгрупи. Однак, спостерка-лось зменшення штенсивност i частоти виникнення больового синдрому, метеоризму та закретв. Подг бн результати зареестрован i в пщгрупах IIA i ИВ з перевагою ^аре!. Наявнють абдомшального болю продовжувало турбувати 9 (34,6%) хворих II-А пщгрупи та 4 (14,3%) пащенти II-В пщгрупи. Метеоризм вiдмiчaли 9 (34,6%) хворих II-А пщгрупи та 2 (7,14%) пащенти II-В пщгрупи. Синдром дiapeI спостеркав-ся у 6 (23,0%) хворих II-А пщгрупи та у 1 (3,6%) патента II-В пщгрупи. Важливо, що збереження кгмыч-но! симптоматики фксували хвоpi з позитивним ДВТ з лактулозою. Доведена ефективнють рифаксимшу щодо усунення пpоявiв aбдомiнaльного больового синдрому та здуття живота у па^енпв iз синдромом подразненого кишечнику [10,12].
У динамц санаторно-курортного лкування вщ-мiчaлось чiткa тeндeнцiя до покращення показниюв якостi життя за шкалою EQ-5D без статистично зна-чущо! piзницi у групах поpiвняння (табл. 2).
Так, на фон призначених лiкувaльних комплeксiв у пащенпв I-А i II-А пiдгpуп н декс EQ-5D i «термометр» пщвищились у 1,3 рази, а у хворих в I-В i II-В пщгруп - в 1,4 рази (р>0,05). Проте, у кожнм категори оцшюван-ня вiдмiчaлось зменшення штенсивност параметру, що цiлком можна характеризувати як позитивний результат.
Aнaлiзуючи отpимaнi результати, слiд за-значити, що комплексний тдхщ до л^вання хворих на ЦД 2-го типу з урахуванням ваго-мих патогенетичних момен^в формування вторинних ускладнень можна вважати максимально ефективним. Першим етапом лг кування дано! категори пащенпв е контроль глкеми, що впливае як на наявний стан пацг ентiв, так i на формування та прогресування ускладнень дiaбeту. Враховуючи високий вщсоток вторинних уражень центрально! та периферично! нервово! системи, включення до складу лiкувaльних комплекЫв а-ЛК дозволило не тiльки покращити н нepвaцiю, а також вплинути на процеси сприйняття болю. Безумовно поява абдомшального больового синдрому, метеоризму у хворих з дiaбeтичною ен-тepопaтiею також пов'язана iз порушеннями ктькю-ного i якiсного складу мiкpобiоцeнозу кишечника. В цьому аспект послiдовнe призначення pифaксимiну та симбггеру мае вагоме терапевтичне значення. Усунення больового синдрому, моторних pозлaдiв ШКТ значно покращуе якiсть життя пащетчв у кате-гоpiях «pухливiсть», «бть/дискомфорт», «тривога/ дeпpeсiя». Покращенню eмоцiйного стану хворих безумовно впливае л^вання в умовах санаторю, що надае можливють отримувати комплексний те-рапевтичний вплив медикаментозних препара^в та природних i преформованих чинниюв курорту «Миргород».
Висновки
1. У хворих на ЦД 2-го типу з ентеропа^ею, максимальна штенсивнють абдомшального больового синдрому i метеоризму асоцюеться з перевагою у кжычнм кapтинi синдрому дiape!.
2. У хворих на ЦД 2-го типу виявлено помipнi тpуднощi у категори «pухливiсть», «бть/диском-форт», «тpивогa/дeпpeсiя», що залежали вiд трива-лостi ЦД та вторинних ускладнень у бтьшому ступе-ню судинних та невролопчних.
3. Нaйбiльш ефективною схемою ноpмaлiзaцi! мiкpобiоцeнозу тонко! кишки можна вважати послг довну терапи pифaксимiном i симбiтepом у d<T^i комплексного санаторно-курортного лiкувaння, що дозволяе усунуть СНБР у 31 (86,1%) па^енпв з перевагою закретв i у 26 (92,9%) з перевагою дiape!.
4. Досягнення компенсацп вуглеводного обмiну, зменшення пpоявiв вторинних ускладнень цукро-вого дiaбeту, у тому чиогм i дiaбeтично! ентеропати дозволяе покращити показники якостi життя за шкалою EQ-5D пащенпв у кaтeгоpiях «pухливiсть», «бiль/ дискомфорт», «тривога/депреЫя».
Перспективи подальших досл1джень. Пода л ьш i дослiджeння щодо оптимiзaцi! лiкувaльних пiдходiв до терапи пaцiентiв iз ЦД 2-го типу мають надважливе значення, що зумовлено зростанням
кiлькостi дано! категорп хворих в усьому свт, а також необхiднiстю тривало! медикаментозно! пiдтримки стабiльного рiвня вуглеводного обмшу i3 збережен-ням певних ризиюв формування вторинних метабо-
лiчних, судинних та невролопчних ускладнень. Роз-робка патогенетично зумовлено! супровiдно! терапi! допоможе покращити об'ективний та суб'ективний стан па^енпв.
Лiтература
1. Belova A.N. Shkaty, 1ез1у y oprosnyky v nevrolohy y neyrokhyrurhyy / A.N. Belova. - M., 2004. - 432 s.
2. Vorobyov Ye.O. Zahal'na fizioterapiya / Ye.O. Vorobyov, O.V. Novak. - VAT «Vydavnytstvo «Poltava», 2002. - 247 s.
3. Kotov S.V. Dyabetycheskaya neyropatyya / S.V. Kotov, A.P. Kalynyn, YH. Rudakova. - [2-e yzd., pererab. y dop.]. - M.: OOO «Yzdatel'stvo» Medytsynskoe ynformatsyonnoe ahenstvo», 2011. - 440 s.
4. Leytes Yu.H. Hastroenterolohycheskye oslozhnenyya sakharnoho dyabeta / Yu.H. Leytes, H.R. Halstyan, E.V. Marchenko // Consilium medicum. - 2007. - № 2. - S. 18-21.
5. Pohromov A.P. Dyabetycheskaya avtonomnaya neyropatyya y orhanу pyshchevarenyya / A.P. Pohromov, V.Yu. Baturova // Farmateka. - 2011. - № 5. - S. 42-45.
6. Shvets O.V. Vozmozhnosty yspol'zovanyya probyotykov dlya korrektsyy sostava kyshechnoy mykrobyotу pry hastroenterolohycheskoy patolohyy / O.V. Shvets // Suchasna hastroenterolohiya. - 2017. - № 4 (96). - S. 111-119.
7. Blok C.E.De Current concepts in gastric motility in diabetes mellitus / C.E.De Block, I.H.De Leeuw, P.A. Pelckmans [et al.] // Current Diabetes Reviews. - 2006. - Vol. 2 (1). - Р. 113-30.
8. Camilleri M. Clinical practice. Diabetic gastroparesis / M. Camilleri // The New England J. of Medicine. - 2007. - Vol. 356 (8). -P. 820-829.
9. Dray G.A. Longterm safety, tolerability, and weight loss associated with metformin in the Diabetes Prevention Program Outcomes Study / Diabetes Prevention Program Research Group / G.A. Dray, S.L. Edelstein, J.P. Crandall [et al.] // Diabetes Care. - 2012. - Vol. 35, № 4. - Р. 731-737.
10. Koo H.L. Rifaximin: a unique gastrointestinal-selective antibiotic for enteric diseass / H.L. Koo, H.L. DuPont // Curr. Opin. Gastroenterol. - 2010. - Vol. 26, № 1. - P. 17-25.
11. Knowler W.C. Reduction in the incidence of type 2 diabetes with lifestyle intervention or metformin / W.C. Knowler, E. Barrett Connor, S.E. Fowler [et al.] // N. Engl. J. Med. - 2002. - Vol. 346. - P. 393-403.
12. Lauritano E.C. Rifaximin dose-finding study for the treatment of small intestinal bacterial overgrowth / E.C. Lauritano, M. Gabrielli, E. Scarpellini [et al.] // Aliment. Pharmacol. Ther. - 2005. - Vol. 22. - P. 31-35.
13. Pajunen P. Quality indicators for the prevention of type 2 diabetes in Europe - IMAGE / P. Pajunen, R. Landgraf, F. Muylle [et al.] for the IMAGE Study Group // Horm. Metab. Res. - 2010. - Vol. 42 (suppl. 1). - P. 56-63.
14. Rodbard H.W. Diabetes screening, diagnosis, and therapy in pediatric patients with type 2 diabetes [online exclusive article] / H.W. Rodbard // Medscape J. Med. - 2008. - № 10. - Р. 184.
УДК: [616.379-008.64:616.34]:615.838/839-07
ОЦ1НКА ЯКОСТ1 ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ II ТИПУ З ЕНТЕРОПАП6Ю В ДИНАМ1Ц1 САНАТОРНО-КУРОРТНОГО Л1КУВАННЯ
Мандрика Я. А., Маслова Г. С., Скрипник I. М.
Резюме. Л^вання хворих на цукровий дiабет (ЦД) 2-го типу продовжуе залишатись складною проблемою, що пов'язано iз необхщнютю тривалого л^вання, високим вщсотком розвитку вторинних ускладнень з боку рiзних оргаыв i систем, як значно попршують якють життя пащенпв.
Мета - вивчити динам^ показниюв якост життя за опитувальником EQ-5D у хворих на ЦД 2-го типу з енте-ропа^ею на фон санаторно-курортного л^вання.
Об'ектiметоди. На базi санаторю «Березовий гай» пролковано 126 хворих на ЦД 2-го типу iз дiабетичною ентеропа^ею, асоцмованою з синдромом надмiрного бактерiального росту (СНБР). Запропоновано комплекс санаторно-курортного л^вання iз додатковим призначенням а-лтоево! кислоти (а-ЛК) та диференцмова-ного пщходу до корекцп СНБР шляхом призначення симбггеру та його комбЫаци з рифаксимЫом. Проведено визначення показниюв шкали EQ-5D.
Результати. На фон послщовно! терапп рифаксимшом i симбггером у dcr^i комплексного санаторно-курортного л^вання усунення СНБР в^^чалось у 31 (86,1%) пащен™ з перевагою закретв, та у 26 (92,9%) з перевагою дiаре!. За умов нормалiзацi! складу мiкробiоценозу тонко! кишки спостерталось зменшення часто-ти i Ытенсивнос^ скарг з боку ШКТ, а також покращення якос^ життя пащен™ за шкалою EQ-5D.
Висновки. Л^вання хворих на ЦД 2-го типу повинно бути комплексним i включати не ттьки корекцю вуглеводного обмЫу, а i супутню терапiю вторинних ускладнень, що сприяе покращенню показникiв якостi життя. Ключовi слова: цукровий дiабет, ентеропатiя, санаторно-курортне лiкування, якiсть життя.
УДК: [616.379-008.64:616.34]:615.838/839-07
ОЦЕНКА КАЧЕСТВА ЖИЗНИ БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ II ТИПА С ЭНТЕРОПАТИЕЙ В ДИНАМИКЕ САНАТОРНО-КУРОРТНОГО ЛЕЧЕНИЯ
Мандрыка Я. А., Маслова А. С., Скрыпник И. Н.
Резюме. Лечение больных сахарным диабетом (СД) 2-го типа продолжает оставаться сложной проблемой, что обусловлено необходимостью длительного лечения, высоким процентом развития вторичных осложнений со стороны различных органов и систем, которые значительно ухудшают качество жизни пациентов
Цель - изучить динамику показателей качества жизни согласно опроснику EQ-5D у больных СД 2-го типа с энтеропатией на фоне санаторно-курортного лечения.
Объект и методы. На базе санатория «Березовый гай» пролечено 126 больных с СД 2-го типа с диабетической энтеропатией, ассоциированной с синдромом избыточного бактериального роста (СИБР). Предложен комплекс санаторно-курортного лечения с дополнительным назначением а-липоевой кислоты (а-ЛК) и дифференцированным подходом к коррекции СИБР шляхом путем назначения симбитера и его комбинации с рифаксимином. Проведено определение показателей шкалы EQ-5D.
Результаты. На фоне последовательной терапии рифаксимином и симбитером в составе комплексного санаторно-курортного лечения устранение СИБР наблюдалось у 31 (86,1%) пациентов с преимуществом запоров и у 26 (92,9%) больных с преимуществом диареи. При условии нормализации состава микробиоценоза тонкой кишки наблюдалось уменьшение частоты и интенсивности жалоб со стороны ЖКТ а также улучшение качества жизни пациентов по шкале EQ-5D.
Выводы. Лечение больных СД 2-го типа должно быть комплексным и включать не только коррекцию углеводного обмена, а и сопутствующую терапию вторичных осложнений, что способствует улучшению показателей качества жизни.
Ключевые слова: сахарный диабет, энтеропатия, санаторно-курортное лечение, качество жизни.
UDC: [616.379-008.64:616.34]:615.838/839-07
QUALITY OF LIFE EVALUATION IN PATIENTS WITH DIABETES MELLITUS TYPE II AND ENTEROPATHY DURING SANATORIUM AND RESORT TREATMENT
Mandryka Y., Maslova G., Skrypnyk I.
Abstract. Treatment of patients with diabetes mellitus (DM) type 2 continues to be a challenging problem due to the necessity of long-term treatment, a high percentage of secondary complications of the various organs and systems which significantly impair quality of life.
The aim was to study the dynamics of life quality indicators using EQ-5D questionnaire in patients with type 2 diabetes with enteropathy in the background of sanatorium and resort treatment.
Object and methods. 126 patients with DM type 2 and diabetic enteropathy associated with bacterial overgrowth syndrome (BOS) were treated at the sanatorium "Birch Grove". A complex of sanatorium-resort treatment with the additional appointment of а-lipoic acid (а-LA) and a differentiated approach to correction of BOS was proposed by appointing symbiter and its combination with rifaximin. The EQ-5D scale parameters were determined.
Results. On the background of the carbohydrate metabolism correction in patients of the Ist group, the blood glucose concentration decreased 1.46 fold (6.6 ± 0.7 versus 9.7 ± 1.91 mmol/l; p <0.05), and postprandial glycaemia decreased 1,55 times (8,3 ± 1,1 versus 12,9 ± 1,25 mmol/l; p <0,05). In patients of the IInd group, blood glucose concentration decreased by 1.48 times (6.4 ± 0.5 versus 9.5 ± 1.86 mmol/l; p <0.05), and postprandial glycaemia decreased 1.56 times (8.6 ± 1.2 vs. 13.4 ± 1.19 mmol/l, p <0.05).
On the background of subscribed SIBO monotherapy with symbiter on the 21st day HBT normalization was achieved in 24 (66.6%) patients of I-A subgroup, and after concomitant administration of rifaximin and symbiter - in 31 (86,1%) patients of I-B subgroup. A similar dynamic was found in subgroups of the IInd group. Normalization of HBT was registered in II-A subgroup among 17 (65.4%) patients, and in II-В subgroup - among 26 (92.9%) patients.
According to the questionnaire, abdominal pain and discomfort continued to bother 13 (36.1%) patients in the I-A subgroup and 9 (25%) patients in the I-B subgroup. Flatulence was noted in 13 (36.1%) patients of the I-A subgroup and in 1 (2.7%) patient of the I-B subgroup. Constipation syndrome was observed in 9 (25%) patients of the I-A subgroup and in 3 (8.3%) patients of the I-B subgroup. However, there was a decrease in the intensity and frequency of pain, flatulence and constipation. Similar results were reported in subgroups IIA and III with predominant diarrhea. Abdominal pain continued to bother 9 (34.6%) patients of the II-A subgroup and 4 (14.3%) patients of the II-B subgroup. Flatulence was noted in 9 (34.6%) patients of II-A subgroup and in 2 (7.14%) patients of II-B subgroups. Diarrhea was observed in 6 (23.0%) patients of the II-A subgroup and in 1 (3.6%) patient of the II-B subgroups. It is important to note that the prolongation of clinical symptoms was registered among the patients with positive HBT with lactulose.
On the background of the prescribed therapeutic complexes in patients of the I-A and II-A subgroups, the EQ-5D index and the "thermometer" increased by 1,3 times, and in patients of I-B and II-B subgroups - by 1,4 times (p > 0.05). Yet, there was a decrease of the parameters' intensity, which can be characterized as a positive result in each observed category.
On the background of successive therapy with rifaximin and symbiter in the form of integrated sanatorium-resort treatment the elimination of BOS was noticed in 31 (86.1%) patients with constipation and in 26 (92.9%) patients with diarrhea. Under the conditions of the small intestine microbiocenosis normalization, there was a decrease in the frequency and intensity of complaints from the gastrointestinal tract, as well as improvement of patients' quality of life according to EQ-5D questionnaire.
Conclusions. Treatment of patients with diabetes mellitus type 2 should be complex and include not only correction of carbohydrate metabolism, but also concomitant therapy of secondary complications, that improves the quality of life.
Keywords: diabetes mellitus, enteropathy, sanatorium and resort treatment, quality of life.
Рецензент - проф. Бобирьова Л. S.
Стаття надшшла 18.08.2017 року
