Научная статья на тему 'ОЦіНКА ЯКОСТі ВіДТВОРЕННЯ ЗОБРАЖЕНЬ РАСТРОВИМИ СКАНУЮЧИМИ ПРИСТРОЯМИ ВИВЕДЕННЯ'

ОЦіНКА ЯКОСТі ВіДТВОРЕННЯ ЗОБРАЖЕНЬ РАСТРОВИМИ СКАНУЮЧИМИ ПРИСТРОЯМИ ВИВЕДЕННЯ Текст научной статьи по специальности «Прочие технологии»

CC BY
26
12
Читать
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЗОБРАЖЕННЯ / РАСТРОВі СКАНУЮЧі ПРИСТРОї ВИВЕДЕННЯ / ПРОСТОРОВА ЧАСТОТА / ІНДЕКС ЯКОСТІ / СИГНАЛ / ИЗОБРАЖЕНИЕ / РАСТРОВЫЕ СКАНИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА ВЫВЕДЕНИЯ / ПРОСТРАНСТВЕННАЯ ЧАСТОТА / ИНДЕКС КАЧЕСТВА / IMAGE / RASTER OUTPUT SCANNING DEVICES / SPATIAL FREQUENCY / INDEX OF QUALITY / SIGNAL

Аннотация научной статьи по прочим технологиям, автор научной работы — Гавриш Б. М., Ющик О. В.

Любое превращение изображения приводит к его искажению. Поэтому любая система его воспроизведения, обеспечивая минимальные искажения, должна давать в каждом звене преобразование изображения необходимого качества. При этом возникает вопрос, каким должно быть изображение, которое представляется человеку, чтобы оно оценивалось им как качественное?

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
Предварительный просмотр
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Image reproduction quality estimation for output raster scanning devices

Any image conversion leads to its distortion. Therefore, any playback system, providing minimal distortion should give each link in image conversion required quality. This raises the question: what should be the image represented to person, so that it estimated it as high quality? In television, which is one way of transforming raster scanned images, integral quality criterion includes a set of parameters that characterize chromaticity, size, brightness, contrast, sharpness, uniformity and cleanliness of background and others. Each of these parameters are linked with sensory function of the visual system. Perception of lineart information, particularly, a font picture depends on the complexity of the characters, brightness, contrast and sharpness of images, and the number of obstacles on the print of the laser printer. Optimal conditions of perception font alphanumeric characters in a live (dark characters on a light background) and inverse (otherwise) corresponds to different contrast relative thickness of strokes. Therefore fontware symbolic image must form more thin strokes. To transfer a single signal with steep transition from dark to light, as in periodic with a period λ= 2 ×b, twice bandwidth is required. If a person as information consumer can work with it indefinitely long, being able to get a grasp text as necessary to return to reading, in most cases sufficient is value n R ≤1/b. In systems designed to work with operational rapidly changing information in terms of the time limit for its review and evaluation the value n R ≤3/(2 ×b) should be used advisable.

Текст научной работы на тему «ОЦіНКА ЯКОСТі ВіДТВОРЕННЯ ЗОБРАЖЕНЬ РАСТРОВИМИ СКАНУЮЧИМИ ПРИСТРОЯМИ ВИВЕДЕННЯ»

ISSN 222Б-3780

ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ И СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ

J

Гавриш Б. М., Ющик О. В.

УДК 655.226.59 Б01: 10.15587/2312-8372.2015.51149

0Ц1НКА ЯК0СТ1 В1ДТВ0РЕННЯ ЗОБРАЖЕНЬ РАСТРОВИМИ СКАНУЮЧИМИ ПРИСТРОЯМИ ВИВЕДЕННЯ

Будь-яке перетворення зображення призводить до його спотворення. Тому будь-яка система його вгдтворення, забезпечуючи мтшальт спотворення, повинна давати в кожншланщ перетворення зображення необхгдног якост1. При цьому виникае питання: яким повинно бути зображення, що представляеться людинг, щоби воно оцтювалося нею як якгсне?

Клпчов1 слова: зображення, растровI скануючг пристрог виведення, просторова частота, ¡ндекс якостг, сигнал.

1. Вступ

Поняття «яюсть зображення» мштить в собi суб'ек-тивний фактор оцшки зображення людиною. Показни-ки якосп зображення визначаються характеристиками складного ланцюга перетворень, який складаеться з дже-рела вiзуальноi шформацп, системи оптичних, фотоелек-тричних та шших перетворень. Кiнцевою ланкою в цьому ланцюгу е зорова система людини. Тому очевидно, що штегральний критерiй, який характеризуватиме якiсть зображення, повинен включати як фiзичнi властивост зображення, так i психофiзичнi аспекти його сприйняття зоровою системою людини [1, 2].

2. Анал1з л1тературних даних та постановка проблеми

В телебаченш, яке е одним iз способiв перетворення растрових сканованих зображень, штегральний критерш якостi [3] включае сукупнiсть параметрiв, якi характеризу-ють колiрнiсть, розмiр, яскравiсть, контраст, рiзкiсть зображення, рiвномiрнiсть та чистоту фону та ш. Кожен з цих параметрiв е зв'язаним з сенсорною функщею зорового апарату. Без знання реакцii останнього дати однозначну вщповщь на поставлене вище питання неможливо: на-приклад, оптимальна передавальна функщя залежить вiд частотного спектра зображення, котре передаеться, тобто в юнцевому випадку вiд об'екта формуючого зображення [4, 5], а сам вибiр критерш оптимальносп спираеться на оцшювання якостi зображення зоровою системою. 1ншою причиною такоi неоднозначностi е психофiзичнi особливостi сприйняття зображення людиною: зоровий аналiзатор допускае обмiн параметрiв зображення, який полягае в тому, що попршення якостi зображення по одному з параметрiв може бути скомпенсоване шляхом змши iнших [3].

3. 06'ект, мета та задач1 дослщження

Об'ектом дослгдження е растровi скануючi пристроi виведення.

Метою проведених дослгджень було визначення якостi вiдтворення растровими скануючими пристроями виве-

дення такого класу шформацп як буквено-цифрова та графiчна штрихова. Сприйняття штриховоi шформацп, 1, перш за все, знакового зображення, залежить, в основному, вiд складностi знакiв, яскравостi (або оптичноi щiльностi), контрасту та рiзкостi зображення, а також вiд юлькосп перешкод (наприклад, у виглядi точкових дефекпв) на вiдбитку лазерного принтера. Таю показ-ники фiзичних властивостей зображення як яскравкть, контраст, оптична густина, самi по собi ще не дають вiдповiдi на поставлене питання i у випадку штрихового зображення: одним з найважливших суб'ективних показниюв якостi зображення е рiзкiсть. Вона складним чином е зв'язаною з контрастом i такими параметрами штрихового зображення, як перехщна характеристика i роздiльна здатнiсть. Разом з тим в деяких випадках рiзкiсть слабо корелюе з цими параметрами; рiзке з точки зору спостеркача зображення чорно-бiлого перепаду не ввдповщае оцiнцi передачi одиничного скачка по пере-хiднiй характеристицi [6].

Для досягнення поставленоi мети необхвдно вирь шити наступнi задачi:

— ощнити вiдтворення коротких штрихiв шрифтових

знакiв;

— дослiдити умови сприйняття шрифтових символiв;

— визначити смугу частот для передачi одиночного

сигналу.

4. Результати дослщження якосТ вщтворення зображень растровими скануючими пристроями виведення

Виберемо критерп оцшки, яю дозволяють достатньо певним чином задати вимоги до каналу перетворення, яю забезпечують отримання штрихового зображення, яке буде оцшюватись як «яюсне».

Для того, щоб вибрати необхвдний критерiй i встано-вити потрiбне його значення, розглянемо деякi особли-востi формування i сприйняття штрихового зображення, а також характер типових спотворень, яю вносяться системою перетворення в сигнал, що передаеться.

Зпдно двовимiрноi теорii вибiрки, двовимiрному перiодичному сигналу можна поставити у ввдповвдшсть ефективну просторову частоту Nк = 1|2L. Вводячи розмiр

TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 5/6(25], 2015, © Гавриш Б. М., Ющик О. В.

39-J

с

ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ И СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ

ISSN 2226-3780

L =

i частоти Vrx =(2lx) \ nRy = (2ly) ', де lx, iy розм1ри скануючого елемента по координатних осях, отримаемо:

-1

ly

Nr =(2ji7+ty )-1 =(VRx -VRy ))

Рис. 1. Передача вхщного адиничнага iмпульсу: / — вхiдний сигнал при Ы < х0, 0 при х > х0, прапускання частот Дп = 1/ X, 2/ X i 3/ X вщпавщно

2, 3, 4 — вихiдний сигнал i\ при смуз1

k (v) =

1 при IV < Vm 0 при IV > vm

v„ = n/(2■ b)<vmax, (n = 1,3,...).

(3)

(1)

Для протяжного елемента зображення, яким е штрих, буде, очевидно, МЯ (навиь при 1Х = 1у МЯ ~ 1,4■пЯ). Отже, вiдтворення короткого штриха може в першому наближеннi оцiнюватися по передачi спектра лiнiйних частот, а ввдтворення знакiв — по передачi спектра скла-дових його штрихiв.

Нехай вхвдний сигнал е зображенням перюдичних паралельних лiнiй постiйноi яскравостi з шириною Ь та перiодом Х = 2 ■ Ь. Якщо амплiтуда деякоi (п + 1)-i гармонiки е нижчою за порогову, вихiдний сигнал буде формуватися першими п складовими частотного спектру цих перюдичних лшш. Будучи фшьтром низьких про-сторових частот, лшшна система як правило передае висою частоти з бшьшим ослабленням, нiж низькi, за-вдяки чому у вихщному сигналi згладжуються осциляцii, зумовленi обмеженiстю частотного спектру. Вихщний сигнал буде виглядати як прямокутний iмпульс з «за-валеними» переднiм i заднiм фронтами (рис. 1). Очевидно, що адекватшсть вхiдного i вихiдного сигналiв буде залежати вщ крутизни переходу ввд темного до свiтлого — <^зкостЬ», а остання — вiд числа гармотк, якi передаються, та коефщенту iх передачi.

1з збiльшенням перюду штрихiв при тiй самiй '¿хнш ширинi (за рахунок звуження промiжку мiж штрихами) кiлькiсть гармонiк частотного спектру збшьшуеться, а iхнi частоти заповнюють iнтервал на осi частот мiж частотою у0 = 1/(2- Ь), яку автори статт будуть нази-вати основною, i вщповвдними обертонами з частотами пп = п/ (2 ■ Ь). Вхiдне зображення буде, очевидно, ввдтво-рюватися тим краще, чим бшьшу кiлькiсть гармонiк буде мати вихвдний сигнал.

Перейдемо до оцiнки зображення шрифтового знаку. Припустимо, що шрифтовий знак формуеться сукуп-шстю штрихiв рiзноi товщини. З урахуванням того, що МЯ , де — просторова частота, а — частота, можна вважати, що вихщне зображення мiстить еле-менти з частотами вщ у0 до Утах. Якщо шрифтовий знак буде мати деталi зображення — штрихи, основна частота яких у0 >Ушах, то цi елементи шрифтового знаку у вихщному зображеннi будуть втрачеш. Таким чином, якщо вiдомi розмiри шрифтових знакiв i товщини штрихiв в них, то можна ощнити полосу частот, яка необхвдна для '¿хнього вiдтворення.

Вiдомо, що оптимальна для розтзнавання буквено-цифрових шрифтових знаюв ширина штрихiв Ь пов'язана з розмiром (висотою) h спiввiдношенням [7]:

— для темних шрифтових знаюв на свгглому фош:

b = (1/6... 1/8) h,

(4)

для свгглих шрифтових знаюв на темному:

b = (1/8...1/13)h.

(5)

Враховуючи пп = п/(2■ Ь)< ушах (п = 1,3,...), отримуемо:

h = (п ■ т)/(утх), (6)

де прийнято т = ЩЬ.

Для того, щоб отримати замкнуту систему залеж-ностей, необхiдно визначити номер гармошки частотного спектру, при ввдтворенш я^ зображення буде суб'ективно ощнюватися як <якiсне». Скористаемося для цього критерiем оцiнки, запропонованим в робот [8].

Для оцiнки зв'язку мiж читабельнiстю тексту i роз-дшьною здатнiстю використовуеться залежнiсть:

Для того, щоб з'ясувати вплив передавальноi функ-Ц11 тiльки як вирiзаючого фшьтру, будемо вважати, що iдеалiзована система мае коефщент передачi:

q = (R ■ he )/ß,

(7)

(2)

де Ушах — максимальна просторова частота, яка пропус-каеться каналом перетворення, чисельно рiвна роздiльнiй здатност реальноi системи.

Очевидно, що вщтворене зображення лiнiй з перю-дом X = 2 ■ Ь буде мати спектр гармошк аж до частоти:

де q — деяка величина — «щдекс якостi», яка характеризуе читабельнiсть шрифтового знаку; Я — роздшьна здатнiсть зображення шрифтового знаку; ^ — мiнiмальна висота шрифтового знаку (малоi букви <е»), який читаеться; в — кратшсть зменшення/збшьшення при записуваннi.

Експериментально встановлено, що при висот ма-лоi букви шрифту «е», що вщповщае трьом перюдам вищоi просторовоi частоти, тобто q = 3, текст важко читаеться: букви шрифту «е», «о», «с» частково злива-ються. При q = 5 знаки шрифту читаються добре, але дрiбнi деталi шрифту розрiзняються погано. Нарешп,

40

ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 5/6(25], 2015

ISSN 222Б-3780

ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ И СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ

J

при q = 8 i бiльше всi деталi шрифту розрiзняються. Необхiдно зазначити, що аналогiчнi результати отри-манi i в роботi [9].

Порiвняемо формули (6) та (7). Очевидно, в дано-му випадку Я = . Приймаючи також кратшсть змен-шення/збiльшення Р = 1, для q отримуемо оцшочне спiввiдношення:

необхiдноi смуги пропускання на основi стввщношен-ня (8) може виявитися невiрною. З огляду на це, роз-глянемо передачу зображення типу одиночного штриха:

, , Jl при |x| < Ь/2, f (Х^ |0 при XI > b/2.

(9)

(8)

Отже критерш читабельносп «шдекс якостi» вщо-бражае по суп юльюсть гармонiк перiодичного сигналу в вихщному зображеннi, яке припадае на висоту шрифтового знаку п =1, i спiввiдношення висоти шрифтового знаку i товщини (ширини) штрихiв в ньому. Зокрема, вважаючи, що п = 1, т = 6, отримуемо q = 3. Отже, якщо канал перетворення вщтворюе лише основну гармонiку частотного спектру штриху, в зображент шрифтового знаку вш читаеться погано. При п = 3 i тому самому т отримуемо q = 9, що добре корелюе з експериментальним значенням q , яке вщповщае зображенню вiдмiнноi якостi.

Проаналiзуемо останню залежшсть.

На вiдмiну вiд емтричного спiввiдношення (7) вона дозволяе разом з (4)-(6) врахувати крiм числа гармошк вищоi просторовоi частоти також i спiввiдношення мiж висотою знака i товщиною формуючих його штрихiв. Разом з тим формула (5) е наближеною, осюльки не враховуе стутнь ослаблення вищих гармонiк частотного спектру в реальнш системi перетворення. В останньому випадку збшьшення числа гармошк у вихщному сигналi дае менше збшьшення крутизни перехiдноi характеристики i вiдповiдно бiльш повiльний рiст q iз числом переданих гармошк, шж це випливае з формули (8). Останне можна врахувати, якщо вщома частотна характеристика розглянутоi системи перетворення. Необхщно зазначити також, що на вщмшу вщ критерiю рiзкостi «iндекс якостi» i спiввiдношення (8) не враховують форму перехiдноi характеристики в цiлому. Аналiз показуе, що, будучи функцiею ряду параметрiв зображення i системи перетворення (контрасту, яскравосп поля адаптацп, граничноi контрастноi чутливостi ока в умовах спосте-реження, довжини перехiдноi дiлянки вiд темного до свгглого), цей критерiй у випадку симетричноi функцii розсiювання виявляеться залежним тшьки вiд довжини перехiдноi дiлянки i роздiльноi здатностi. Останне пояс-нюе той факт, що «андекс якостЬ» вiдповiдае сприйняттю знакового зображення, оцшюваного як «якiсне» [8, 9].

З огляду на вс зазначенi обставини, можна, очевидно, вважати, що стввщношення (7) i (8) дають, принаймш, в лiнiйнiй системi, досить задовшьну вiдповiднiсть об'ек-тивних характеристик шрифтового знакового зображення суб'ективному сприйняттю його якосп, оцiнюваного за читабельнiстю тексту.

Оптимальним умовам сприйняття шрифтових бук-вено-цифрових символiв у прямому (темш знаки на свiтлому тлi) i оберненому (у протилежному випадку) контрастi вiдповiдае, як видно з залежностей (4) i (5), рiзна вщносна товщина штрихiв. У силу цього шрифто-ве знакове зображення повинно формуватися бшьш тонкими штрихами. Частотний спектр таких штрихiв буде менше подiбним на спектр перiодичного штриха з Х = 2 ■ Ь, представляючи собою щось промiжне мiж спектром останнього й одиночного iмпульсу, а оцшка

Вихiдне зображення буде уаченим оберненим Фур'е-перетворенням [10] вщ спектрально! функцп f0 (v) = = [2 ■ sin (п- b v)) b вхiдного сигналу, тобто:

b = (n ■ m)/(2-Vmaj).

При коефщенп передачi:

(10)

K (v) =

1 при |V<vmax, 0 при M>Vmax,

форма вихiдного сигналу буде функщею меж iнтегрування.

Таким чином, для передачi одиночного сигналу з пею ж крутизною переходу ввд темного до свiтлого, що й у перюдичного з перiодом Х=2-Ь, потрiбно удвiчi бiльшу смугу частот. При змш частоти вщ Ущах = 1/Ь до Ушах < 3/(2 ■ Щ крутизна фронту одиночного iмпульсу буде зростати, перiодичний ж сигнал буде передаватися однiею гармонiкою. При Ушах = 3/(2 ■ Щ вихiдне зображення перюдичних штрихiв буде мiстити двi гармонiки.

Зiставляючи цi результати з оцшкою зображення за «iндексом якостЬ», для максимально'! частоти переда-вання , яка ототожнюеться з роздшьною здатнiстю, можна запропонувати таю оцшочт значення:

— для систем з нормальною яюстю зображення:

Vr < 1 b,

(11)

— для систем, де потрiбна тдвищена якiсть зобра-ження:

Vr < 3/(2 ■ b).

(12)

Уведення градацш по нормальнiй i пiдвищенiй якосп зображення доцiльно, очевидно, з наступних мiркувань. Якщо людина-споживач iнформацii — може з нею пра-цювати необмежено довго, маючи можливкть вчитатися в текст, за необхщносп повернутися до прочитаного, то в бшьшосп випадюв достатньо, очевидно, значення < 1Ь. У системах, призначених для роботи з оперативною, швидко мшливою шформащею в умовах лiмiту часу на и перегляд i оцiнку доцiльно використовувати спiввiдношення (9).

5. Висновки

Отже, для передачi одиночного сигналу з пею ж крутизною переходу вщ темного до свiтлого, що й у перюдичного з перюдом Х=2■ Ь, потрiбно удвiчi бiльшу смугу частот.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

В результата проведених дослщжень з'ясовано, що при змш частоти вщ Ущах = 1/Ь до Ущах < 3/(2 ■ Щ крутизна

TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 5/6(25], 2015

ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ И СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ

ISSN 222Б-3780

фронту одиночного iмпульсу буде зростати, перiодичний ж сигнал буде передаватися одшею гармонiкою. При утах = 3/(2 ■ Ь) вихiдне зображення перiодичних штрихiв буде мiстити двi гармонiки.

Таким чином, для максимальноi частоти передаван-ня , яка ототожнюеться з роздшьною здатнiстю, мож-на запропонувати таю оцшочш значення: < 1/Ь для систем з нормальною яюстю зображення i < 3/(2 ■ Ь) для систем, де потрiбна пiдвищена якiсть зображення.

Лггература

1. Дмитрук, Ж. В. Точшсть вщтворення шформаци растровими пристроями виводу [Текст] / Ж. В. Дмитрук, О. В. Ющик, Н. А. Пац // Наутт записки УАД. — Льв1в, 2003. — Вип. 6. — С. 93-95.

2. Ющик, О. В. Оцшка точност вщтворення текстово'! шформаци в системах «комп'ютер-друкарська форма» [Текст]: тези доповщей / О. В. Ющик // Зв1тна науково-техшчна конференщя викладач1в, наукових сшвробгтнигав I асшранлв за 1996 рк. — Льв1в, 1997. — Вип. 3.

3. Антипин, М. В. Интегральная оценка качества телевизионного изображения [Текст] / М. В. Антипин. — Л.: Наука, 1970. — 154 с.

4.

5.

6.

7.

8.

9. Прусс, П. Х. О методах оценки фотографических пленок для микрофильмирования [Текст] / П. Х. Прусс // Журнал научной и прикладной фотографии и кинематографии. — 1970. — Т. 15, № 5. — С. 321-328.

10. Гудмен, Дж. Введение в Фурье-оптику [Текст] / Дж. Гудмен; пер. с англ. под ред. Г. И. Косоурова. — М.: Мир, 1970. — 364 с.

ОЦЕНИВАНИЕ КАЧЕСТВА ВОСПРОИЗВЕДЕНИЯ ИЗОбРАЖЕНИЙ РАСТРОВЫМИ СКАНИРУЮЩИМИ УСТРОЙСТВАМИ ВЫВОДА

Любое превращение изображения приводит к его искажению. Поэтому любая система его воспроизведения, обеспечивая минимальные искажения, должна давать в каждом звене преобразование изображения необходимого качества. При этом возникает вопрос, каким должно быть изображение, которое представляется человеку, чтобы оно оценивалось им как качественное?

Ключевые слова: изображение, растровые сканирующие устройства выведения, пространственная частота, индекс качества, сигнал.

Гавриш Богдана Muxa^ieHa, кандидат техшчних наук, старший викладач, кафедра технологи додрукарських процеыв, Ук-рагнська академ1я друкарства, Львiв, Украта, e-mail: dana.havrysh@gmail.com.

Ющик Олег Володимирович, кандидат техтчних наук, доцент, кафедра технологи додрукарських процеЫв, Украгнська

О'Нейл, Э. Введение в статистическую оптику [Текст] / Э. О'Нейл; пер. с англ. под ред. П. Ф. Паршина. — М.: Мир, 1968. — 256 с.

Gniadek, K. Optyczne przetwarzanie informacji [Text] / K. Gniadek. — PWN, Warszawa, 1992. — 435 р. Техника систем индикации [Текст] / пер. с англ. А. Н. Ше-манина; под ред. Н. И. Иванова. — М.: Мир, 1970. — 520 с. Ломов, Б. Ф. Человек и техника [Текст] / Б. Ф. Ломов. — М.: Советское радио, 1960. — 562 с.

McCamy, C. S. On the Information in a Microphotograph [Text] / C. S. McCamy // Applied Optics. — 1965. — Vol. 4, № 4. — P. 405-411. doi:10.1364/ao.4.000405

академ1я друкарства, Львiв, Украта.

Гаврыш Богдана Михайловна, кандидат технических наук, старший преподаватель, кафедра технологии допечатных процессов, Украинская академия печати, Львов, Украина. Ющик Олег Владимирович, кандидат технических наук, доцент, кафедра технологии допечатных процессов, Украинская академия печати, Львов, Украина.

Havrysh Bogdana, Ukrainian Academy of Printing, Lviv, Ukraine, e-mail: dana.havrysh@gmail.com.

Yushchyk Oleh, Ukrainian Academy of Printing, Lviv, Ukraine

УДК 628.477 : 519.876.5 001: 10.15587/2312-8372.2015.51182

МОНИТОРИНГ НЕСАНКЦИОНИРОВАННЫХ МЕСТ СКОПЛЕНИЯ ОТХОДОВ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ КОСМИЧЕСКИХ СНИМКОВ

В статье анализируется возможность использования широкодоступных данных дистанционного зондирования Земли и ГИС-технологий для выявления несанкционированных мест скопления отходов, анализа их развития и построения рациональных форм управления экологической безопасностью. Результаты показывают, что проблема, связанная с отсутствием методов идентификации элементов, являющихся источниками формирования экологической опасности, еще существует.

Ключевые слова: экологическая безопасность, отходы, свалка, обнаружение, космические снимки.

Вамболь В. В., Шмандий В. М., Крета Д. Л.

1. Введение

На сегодняшний день в Украине остро стоит проблема несанкционированых полигонов и свалок различных видов отходов. Одной из причин появления экологически опасных отходов является научно-технический прогресс в создании новых видов материалов. В соответствии с законом Украины «Об отходах» опасные отходы характеризуются как такие, которые имеют физические,

химические, биологические или другие опасные свойства, создающие или могущие создать значительную опасность для окружающей природной среды и здоровья человека и требующие специальных методов и средств обращения с ними. В составе твердых бытовых отходов нередко встречаются опасные отходы. Заброшенные, неправильно спроектированные и неуправляемые свалки отходов снижают уровень экологической безопасности [1]. Сложность работ по выявлению мест несанк-

42 ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 5/6(25], 2015, © Вамболь В. В., Шмандий В. М., Крета Д. Л.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.