CC BY
38
4. Дудченко, Л. Г. Некоторые аспекты использования аромотерапии в практике врача [Текст] / Л. Г. Дудченко, Т. П. Гарник, М. П. Данова. - К., 2007. - 46 с.
5. Morimitsu, Y. Antioxidative Compounds in Spices and Herbs [Text] / Y. Morimitsu // Journal of the Food Hygienics Society of Japan. - 2001. - Vol. 42, № 2. - P. 63-70. doi:10.3358/shokueishi.42.63
6. Димань, Т. М. Антиоксидантний потенщал рослинних добавок у молочному жирi [Текст] / Т. М. Димань, Л. П. Загоруй // Молочное дело. - 2008. - № 9. - С. 50-51.
7. Lalas, S. Use of rosemary extract in preventing oxidation during deep-fat frying of potato chips [Text] / S. Lalas, V. Dourtoglou // Journal of the American Oil Chemists' Society. - 2003. - Vol. 80, № 6. - P. 579-583. doi:10.1007/s11746-003-0741-x
8. Chan, E. W. C. Effects of different drying methods on the antioxidant properties of leaves and tea of ginger species [Text] / E. W.C. Chan, Y. Y. Lim, S. K. Wong, K. K. Lim, S. P. Tan, F. S. Lianto, M. Y. Yong // Food Chemistry. - 2009. - Vol. 113, № 1. -P. 166-172. doi:10.1016/j.foodchem.2008.07.090
9. Sivasothy, Y. Essential oils of Zingiber officinale var. rubrum Theilade and their antibacterial activities [Text] / Y. Sivasothy, W. K. Chong, A. Hamid, I. M. Eldeen, S. F. Sulaiman, K. Awang // Food Chemistry. - 2011. - Vol. 124, № 2. - P. 514-517. doi:10.1016/j.foodchem.2010.06.062
10. Полщук, Г. 6. Мшробюлопчш показники рослинних екстрак^в для виробництва морозива [Текст] / Г. 6. Полщук, О. В. Гулак, А. В. Згурський, М. М. Антонюк // Бютехнолопя. - 2011. - № 4. - С. 30-33.
11. Ющенко, Н. М. Обгрунтування термшу збер^ання пастоподiбних кисломолочних продук™ з прянощами [Текст] / Н. М. Ющенко, У. Г. Кузьмик // Ukrainian Food Journal. - 2012. - № 1. - С. 34-37.
12. Ющенко, Н. М. Прянощi для нових сиркових виробiв [Текст] / Н. М. Ющенко, У. Г. Кузьмик // Продовольча iндустрiя. -2011. - № 6. - С. 23-26.
13. Грепрчак, Н. М. Мшробюлопя харчових виробництв [Текст]: лабораторний практикум [Текст] / Н. М. Грепрчак. - К.: НУХТ, 2009. - 302 с.
-□ □-
В статтi наведено результати визначення органолептичних, фiзико-хiмiчних показнитв якостi та показнитв безпечностi водно-спир-тових екстрактiв гшочок чорног смородини та горобини звичайног. Визначено вм^т фенольних i ароматичних речовин в отриманих екстрак-тах та встановлено гх безпечтсть за вмятом токсичних елементiв. Обгрунтовано перспекти-ви використання екстрактiв у технологiях харчових продуктiв
Ключовi слова: екстракти, ятсть, показники якостi, чорна смородина, горобина звичайна,
харчова промислов^ть
□-□
В статье приведены результаты определения органолептических, физико-химических показателей качества и показателей безопасности водно-спиртовых экстрактов веточек черной смородины и рябины обыкновенной. Определено содержание фенольных и ароматических веществ в полученных экстрактах и установлена их безопасность по содержанию токсичных элементов. Обоснованы перспективы использования экстрактов в технологиях пищевых продуктов
Ключевые слова: экстракты, качество, показатели качества, черная смородина, рябина
обыкновенная, пищевая промышленность -□ □-
УДК 663.5:663.8
|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.47685
ОЦ1НКА ЯКОСТ1 ЕКСТРАКТ1В З НЕТРАДИЦ1ЙНОТ РОСЛИННОТ СИРОВИНИ
К. А. Наумен ко
Кандидат техычних наук, доцент* E-mail: ksenianaumenko@ukr.net О. О. Петруша Кандидат техшчних наук* E-mail: petrushaoo@ukr.net Н. Е. Фролова Кандидат техычних наук** E-mail: nef1956@mail.ru О. В. Федорен ко* E-mail: zagaraolga@gmail.com *Кафедра експертизи харчових продуклв*** **Кафедра технологи оздоровчих продуклв*** ***Нацюнальний ушверситет харчових технолопй вул. Володимирська, 68, м. КиТв, УкраТна, 01601
1. Вступ
Екстракти з рослинно! сировини мають широке використання у р1зних галузях харчово! промисло-
вост - л1керо-гор1лчанш, безалкогольнш, кондитер-ськш, харчоконцентратнш тощо. Завдяки !х х1м1чному складу виробники створюють продукти тдвищено! харчово! щнност1, функщонально! спрямованост та
©
постшно розширюють асортимент продукцii природного походження.
Актуальним залишаеться пошук та дослщження нових джерел смакоароматичних та бюлопчно актив-них речовин серед флори Украши. Особливу цiкавiсть i доцiльнiсть викликае дослiдження саме нетрадицш-ноi рослинноi сировини, яка зазвичай е малодослщже-ною та не використовуеться в технолопях харчових продукпв та напоiв.
Розглядаючи перспективи розширення сировинноi бази, необхiдно звернути увагу на проблему комплексного використання традицiйноi промисловоi рослинноi сировини - плодово-япдноь Оскiльки за лiтературними даними бюлопчно активнi речовини накопичуються не ильки у традицiйно використову-ваних частинах плодово-япдних дерев, а й вегетатив-них - листi, бруньках, кор^ гiлочках [1, 2].
Тому перспективним е дослщження показникiв якост та безпечностi екстрактiв гiлочок таких рослин, як е здебiльшого ввдходом садiвництва та альсько-господарських робгг, та формування рекомендацiй щодо '¿х використання у харчовiй промисловостi.
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Хiмiчний склад вегетативних частин сировини зу-мовив 11 використання переважно у народнш та тради-цiйнiй медицинi, парфумерп. Здебiльшого харчовою промисловiстю використовуеться кора деяких дерев (дубова, хшна, коричного дерева тощо) як джерела сма-кових, пекучих, пряних i в'яжучих речовин у виглядi екстрактiв для виробництва концентраив та напо!в, кондитерських виробiв. Також екстракти можуть ви-користовуватись для отримання препараив бiологiчно активних речовин [1]. Так, з бруньок та плок тополi отримують спиртовi екстракти, як можуть бути ви-користаш для виробництва концентратiв фенольних речовин та лшвдв [3]. Екстракти плочок берези Betula pendula Poth. е джерелом водорозчинних речовин, хло-рофшу, каротину i каротиноiдiв, токоферолу, ефiрних олiй та рекомендуються для косметично! та фармаце-втично'1 галузi [4]. 1снують також данi дослiджень фла-воноiдiв та фенольних речовин кори дуба та калини [5].
Передумовами дослщжень плочок плодово-япд-них дерев i чагарникiв як джерел смакоароматичних та бюлопчно активних речовин е зниження собiвартостi 1х екстрактiв через використання недорого! сировини, яка е переважно вщходами садiвництва.
Проаналiзувавши хiмiчний склад ягiд, вирощува-них в Укра'1ш, та данi 1х використання в рiзних галузях промисловостi, перспективним для дослвджень е чорна смородина та горобина звичайна. Чагарник чорно! смо-родини (Ribes Nigrum L.) е поширеним на всiй територп лiсовоi та лiсостеповоi зони Украши. Ягоди мiстять орга-нiчнi кислоти, пектишж речовини, калiй, вiтамiни групи В, каротин, вггамш С та Р-активш речовини [6, 7]. Насто! та вiдвари листя, бруньок i гiлочок чорно! смородини часто використовуються у народнiй медицинi при рiзних захворюваннях судин, сечового мiхура, печшки, жовч-них шляхiв, ревматизмi, при застудi через високий вмiст ефiрних олiй, фiтонцидних та дубильних речовин [1].
Горобина звичайна (Sorbus aucuparia) обмежуеться застосуванням плодiв через високий вмют каротину,
вiтамiну С, оргашчних кислот, фенольних та пекти-нових речовин. Проте плочки горобини використовуються в народнш медицин у виглядi вiдвару як засiб для зниження кров'яного тиску [8, 9].
Враховуючи багатий хiмiчний склад япд та вегетативних частин чорно! смородини i горобини звичайно!, дощльно провести дослiдження показникiв якостi та безпечносп !х екстрактiв, Грунтуючись на яких можна визначити перспективи !х використання в технолопях харчових продукпв.
3. Цiль та задачi дослщження
Метою проведених дослiджень стало визначення органолептичних, фiзико-хiмiчних показникiв якостi та показниюв безпечностi водно-спиртових екстрак-пв гiлочок чорно! смородини та горобини звичайно!, отриманих за оптимальних умов екстрагування.
Для реалiзацii мети виршеш такi завдання:
- визначити органолептичш та фiзико-хiмiчнi по-казники якосп водно-спиртових екстрактiв гiлочок чорно! смородини та горобини звичайно!, отриманих за оптимальних умов екстрагування;
- оцшити ступiнь екстрагування з гiлочок чорно! смородини та горобини звичайно! токсичних елемен-тiв на прикладi купруму;
- на основi результатiв оцшки показникiв якостi екстрактiв обгрунтувати можливють !х використання в технологiях харчових продукпв.
4. Матерiали i методи визначення показнимв якостi та безпечност екстрактiв гiлочок чорно! смородини та горобини звичайно!
4. 1. Характеристика плочок чорно! смородини та горобини звичайно!
Предметом дослiдження обранi плочки чорно! смородини (Ribes Nigrum L.) та горобини звичайно! (Sorbus aucuparia).
Гiлочки збирали з молодих дерев у весняний перюд до початку зав'язi тд час сокоруху, поеднуючи час про-цесу збору з часом необхщного догляду за рослинами. Саме в цей час в плочках накопичуеться найбiльша кiлькiсть бiологiчно активних речовин.
Плочки були неушкодженими вiрусами та шкщни-ками; висушуванню сировина не тдлягала.
4. 2. Методи визначення показниюв якостi та без-печност екстрактiв гiлочок чорно! смородини та горобини звичайно!
Дослiдження водно-спиртових екстракпв здшсню-вали згiдно вимог ДСТУ 4705:2006 «Насто! спиртовi iз рослинно! сировини для лiкеро-горiлчаного виробництва. Загальш технiчнi умови» та шструкцп по хiмiко-технологiчному контролю лжеро-гор^чаного виробництва.
Органолептичнi показники якостi екстрактiв ви-значали за класичними методами сенсорного аналiзу:
- прозорiсть та колiр визначали вiзуально в прохвд-ному свилг,
- смак та аромат екстракпв оцiнювали в дегустацш-ному келиху у юлькосп 30...40 см3.
Визначення вмшту екстрактивних речовин та об'емно' частки спирту визначали рефрактометрично вщповщно у залишку перегiнноi колби та дистиляп пiсля перегонки екстракту за загальноприйнятою методикою.
Титровану кислотшсть екстрактiв виражали в см3 розчину гщрооксиду натрiю або калiю концентращею 1 моль/дм3, що було витрачено на титрування 100 см3 екстракту при iндикаторi фенолфтале'ш. Визначення проводили тсля вiдгонки спирту з екстракту та охо-лодження.
Розчиншсть 1 см3 екстракту у 100 см3 води визначали iх змшуванням та визначенням прозороси пiсля трьох годин вистоювання [10].
Визначення загального вмюту фенольних сполук проводили з використанням реактиву Фолша-Чокаль-теу, який здатний окислювати фенольнi сполуки та забарвлювати розчин. Вимiрювання оптичноi густини проводили на спектрофотометрi при довжинi хвилi 750 нм в кюветi 10 мм [11]. Масову частку фенольних речовин (С) в мг/дм3 перераховували на галлову кислоту та визначали за градуювальним графжом з вра-хуванням коефвденту розведення:
С=А*ОП,
(1)
де А - коефвдент розведення; ОП - оптична густина.
Визначення ароматичних речовин в екстрактах проводили з використанням статичного парофазного методу газовоi хроматографii [12]. Для цього попередня тдготовка проби екстракту включала упарювання екстракту в юдькост 20...25 см3 пiд вакуумом протягом 10 хвилин з одночасною адсорбщею ароматичних речовин на адсорбцшнш колонцi. Десорбцiя ароматичних речовин з колонки проводилась у термодесорберi при температурi 200 °С протягом 4 хвилин, з'еднаному з аналогичною хроматографiчною колонкою з нерухомою фазою ПЕГ-6000. Умови газохроматографiчного аналь зу наступнк програмування температури термостату колонки ввд 90 до 175 °С з кроком 5 °С, температура детектора 200 °С, чутливiсть детектора - 2-10-10, витрати азоту через колонку 33 см3/хв. Кiлькiсне визначення ароматичних речовин проводили за методом введен-ня внутршнього стандарту - ментолу концентращею 1 мг/дм3. 1дентифжащю ароматичних речовин проводили за вщносними часами утримування [13].
Вмкт мiдi в екстрактах визначали за ГОСТ 26931-86 шляхом мiнералiзацii проби та наступного вимiрюван-ня штенсивност забарвлення розчину комплексно'! сполуки мвд з диетилдитюкарбаматом натрiю жовто-го кольору на спектрофотометрi ULAB 102 при довжи-нi хвилi 440 нм в кювет шириною 10 мм.
За кшцевий результат випробування фiзико-хi-мiчних показникiв якостi брали середне арифметичне результаив двох паралельних визначень.
5. Результати визначення показниюв якостi та безпечност показникiв якостi екстрактiв плочок чорно! смородини та горобини звичайно!
Приготування екстрактiв обраноi рослинно' сиро-вини здiйснювали настоюванням з водно-спиртовим розчинником, яке е прийнятим в лжеро-горшчанш
промисловость Визначення оптимальних режимiв екстрагування гiлочок проводили на основi плану-вання повнофакторного експерименту та регресшного аналiзу [14].
Фактором оптимiзацii процесу екстрагування було обрано вмют екстрактивних та фенольних речовин в екстракть Керуючими факторами визначено стутнь подрiбнення, концентрацiя спирту в розчиннику та тривалють екстрагування. Провiвши експерименти в дiапазонi керуючих факторiв (стутнь подрiбнен-ня - 1...5 мм, концентращя спирту в розчиннику -20...70 об. %, тривалiсть екстрагування - 1...10 днiв), було визначено оптимальш параметри екстрагування, якi забезпечували максимальний вихщ екстрактивних речовин. Так, максимальний вмют екстрактивних речовин досягався при ступеш подрiбнення плочок до 0,5.1 мм, екстрагуваннi водно-спиртовим розчином мщшстю 70 % об.
Осюльки наростання екстрактивностi в чаа мало непрямолiнiйний характер , було дослщжено законо-мiрнiсть екстрагування фенольних речовин з плочок у чась На рис. 1 наведено змшу вмiсту екстрактивних та фенольних речовин у екстракт гiлочок чорно' смородини у чась
0 2 4 6 8 10
Тривалють, дiб
—♦— Вмiст фенольних речовин, мг/дм -■— Вмiст екстрактивних речовин, %
Рис. 1. Змша вмiсту екстрактивних та фенольних речовин у екстракт гiлочок чорно! смородини у чаа
За рис. 1 видно, що штенсивне екстрагування вщбуваеться протягом 5 дiб, пiсля чого змша кон-центрацii фенольних та екстрактивних речовин е не-значною. Крiм того, збiльшення тривалостi процесу екстрагування може призвести до вилучення iз пло-чок небажаних смакових, ароматичних та баластних речовин.
Тому оцiнка показниюв якостi та безпечностi проводилась для екстракив, отриманих настоюванням плочок, подрiбнених до 0,5...1 мм з водно-спиртовим розчином мщшстю 70 % об. при гiдромодулi 1:10 протягом 5 дiб.
Шсля фшьтрування екстрактiв проводили 'х орга-нолептичну ощнку, яка наведена у табл. 1.
Фiзико-хiмiчнi показники якостi екстракпв вщпо-вiдно до вимог ДСТУ 4705:2006, а саме вмкт екстрактивних речовин, мщшсть, титрована кислотшсть, роз-чиннiсть приведенi у табл. 2.
Таблиця 1
Органолептична оцшка водно-спиртових екстраючв плочок чорно'| смородини та горобини звичайно'|
Органолептич-ний показник Водно-спиртовий екстракт
плочок чорно'1 смородини гiлочок горобини звичайно'1
Прозорicть Прозорий з блиском Прозорий
Колiр Темно-коричневий зi смарагдовим вiдтiнком Зелений насичений
Аромат Гармонiйний аромат япд чорно'1 смородини з чижо вираженими тонами деревини та зелеш Приемний аромат мигдалю з тоном деревини
Смак Слабовiдчутний в'яжучий В'яжучий, пркуватий
Таблиця 2
Фiзико-хiмiчнi показники якост водно-спиртових екстрактiв гiлочок чорно'| смородини та горобини звичайно'|
Показник Водно-спиртовий екстракт
плочок чорно'1 смородини плочок горобини звичайно'1
Вмicт екстрактивних речовин, % 3,4 3,2
Мщшсть, %об 64 65
Киcлотнicть, мл NaOH на 100 см3 екстракту 0,6 0,6
Розчиннють 1 см3 в 100 см3 води повна повна
Враховуючи iнтенсивний аромат та терпкий смак отриманих екстракпв, а також лиературш данi щодо xiMi4Horo складу, дослщжено кiлькiсний вмiст фе-нольних та ароматичних речовин екстракпв гiлочок 4opHoï смородини та горобини звичайноï (табл. 3).
Таблиця 3
Вмют фенольних та ароматичних речовин у водно-спиртових екстрактах плочок чорно'| смородини та горобини звичайно'|
Водно-спиртовий екстракт Вмют фенольних речовин, мг/дм3 Вмют ароматичних речовин, мг/дм3
Плочки чорно'1 смородини 771 950
Плочки горобини 594 155
Газохроматографiчним методом дослщжено компо-нентний склад ароматичних речовин екстракпв пло-чок чорно1 смородини та горобини звичайно1, хромато-грами яких наведенi на рис. 2, 3.
Сшвставленням розрахованих ча«в утримуван-ня компонентiв екстрактiв з часами утримуван-ня стандартних чистих речовин та вщомими дани-ми [13, 15] встановлено, що ароматичш речовини екстракту гiлочок чорно1 смородини представлен 18 компонентами, якi формують специфiчний тон аромату плодiв смородини з вщтшками деревини та зелень Серед них у незначнш юлькост входять складнi ефiри - етилацетат (1,01 %), етилбутират (1,86 %), що формують фруктовi вiдтiнки, моно- та
cec^i терпени - шнен (2,08 %), сабiнен (3,29 %), 5-елемен (17,03 %), карiофiлeн (15,87 %), якi мають хвойний аромат та аромат деревини.
Рис. 2. Хроматограма ароматичних речовин екстракту плочок чорно'| смородини
6
Рис. 3. Хроматограма ароматичних речовин екстракту плочок горобини звичайно'|
Яюсний аналiз ароматичних речовин екстракту горобини звичайноï встановив наявшсть 15 компонен-тiв, з яких 88,7 % складае бензальдегщ (№ 6), який мае аромат вишнeвоï кicточки або мигдальний.
Ощнка якоcтi eкcтрактiв гiлочок передбачала також визначення '¿х показникiв безпечность Дослщжен-ня ступеня мiкробiологiчного забруднення е недо-цiльним, оcкiльки етиловий спирт мае антисептичш влаcтивоcтi i поява та розвиток мiкрофлори в екстрактах е неможливими. Але рослинна сировина здатна на-копичувати в cобi токсичш елементи, таю як свинець, ртуть, кадмш, миш'як, мiдь, цинк у значнiй юлькость Оcкiльки екстракти не мають широкого застосування та мало вивчеш, дослщження вмicту цих eлeмeнтiв у сировиш та cтупiнь '¿х вилучення при екстрагуванш е дуже актуальним.
В табл. 4 наведено даш визначення вмicту купруму (мда), розрахованого на 1 кг подрiбнeних гiлочок та 1 дм3 водно-спиртових екстракпв. ссылка на табл. 4
На рис. 4 графiчно вщображено порiвняльний вмicт мiдi в плочках та екстрактах з них з урахуванням гвд-ромодулю при екстрагуванш 1:10.
Результати дослщжень вказують, що пiд час екс-трагування водно-спиртовим розчином окрiм бю-лопчно активних речовин в екстракт переходять i токсичш елементи. Так, стутнь екстрагування мiдi з гiлочок становить на рiвнi 70...90 %.
Таблиця 4
Вмют mw в плочках чорноТ смородини i горобини звичайноТ та Тх водно-спиртових екстрактах
Об'ект Значення
Вм!ст мщ!, мг/кг
Плочки чорно! смородини 1,36±0,2
Плочки горобини 1,50±0,2
Вм!ст мЩ, мкг/дм3
Екстракт плочок чорно! смородини 100±2
Екстракт плочок горобини 132±2
It 160
харчових продуктах можна знизити bmict етилового спирту або повшстю його вилучити шляхом упарю-вання екстракт!в тд вакуумом разом з одночасним вловлюванням ароматичних речовин.
чорна смородина горобина звичайна ■ Гшочки, мкг/100г; " Екстракт, мкг/дм3
Рис. 4. Порiвняння вмiсту мiдi в сировинi (мкг/100 г) та отриманих водно-спиртових екстрактах (мкг/дм3)
6. Обговорення результаив ощнки якостi та
безпечност показникiв якост екстраклв гiлочок чорно! смородини та горобини звичайно! та формування рекомендацш щодо !х використання у технолопях харчових продуктiв
Ощнка якост! екстракт!в, в першу чергу, вимагае встановлення вщповщност! визначених показниюв якост! та безпечност! вимогам чинно! нормативно! документац!!.
Пров1вши досл1дження отриман1 екстракти з ri-лочок в1дпов1дають вимогам ДСТУ 4705:2006 «Насто! спиртов! ¿з рослинно! сировини для л!керо-гор!лча-ного виробництва. Загальш техшчш умови» за ор-ганолептичними, ф1зико-х1м1чними показниками та вмктом мда.
За МБТ 5061-89 вм!ст мвд для напо!в мае стано-вити не б!льше 0,3 мг на 1 дм3. Тому концентращя мда в зразках екстракт!в не перевищуе вказаних норматив!в.
Грунтуючись на результатах ощнки показниюв якост! екстракт!в плочок чорно! смородини та горобини звичайно!, було окреслено перспективш галуз! !х застосування в технолопях харчових продукт!в (рис. 5).
Смакоароматичш властивост! та розчиншсть екстракт!в дозволяють використовувати екстракти плочок в технолопях як алкогольних напо!в, вин, так i безалкогольних напо!в на основ! лжарсько! та пряно-ароматично! сировини, а також в технолопях карамел! та р!зномаштних !нгред!ент!в для конди-терсько! промисловост! - джем!в, начинок тощо. Для розширення можливостей використання екстракт!в в
Рис. 5. Перспективнi галузi застосування екстрактiв гiлочок чорноТ смородини та горобини звичайноТ
Вм!ст фенольних речовин в отриманих екстрактах з плочок е значним (для пор!вняння вм!ст фенольних речовин в ягодах чорно! смородини знаходився в межах вщ 358 до 926 мг/100 г сиро! маси, в ягодах горобини звичайно! - 700.1900 мг/100г), тому вони можуть використовуватись для харчових продукт!в оздоро-вчого призначення як шгред!енти антиоксидантно!, загальнозмщнюючо! ди.
Фенольн! речовини та ароматичш речовини екстр-акт!в можуть позитивно впливати на термш зберь гання продукт!в завдяки !х антимжробнш д!!. Так, за досл!дженнями вчених фенольн! речовини здатш при-гшчувати р!ст ! розмноження таких бактерш як Bacilus subtilus, Staphylococcus aureus, Е. coli [16]. Антисептич-ну та антим!кробну д!ю проявляють також ! арома-тичн! речовини отриманих екстракт!в: бензальдег!д, терпенов! сполуки тнен, саб!нен, кар!оф!лен [17]. Тому екстракти г!лочок чорно! смородини та горобини зви-чайно! можуть використовуватись в консервуванн! як смакоароматичний, так ! антисептичний !нгред!ент.
Внаслщок екстрагування 70 % водно-спиртовим розчином в екстракти г!лочок е багатими на ц!нн! ароматичн! речовини. Тому вони можуть бути вико-ристаш як джерела натурального аромату. Аромат, ви-д!леного з екстракту г!лочок чорно! смородини, може бути використаний у якост! повноц!нного зам!нника як штучних, так ! натуральних чорносмородинових ароматизатор!в, а з г!лочок горобини звичайно! - е аналогом традиц!йного та поширеного мигдального аромату. При цьому варт!сть таких ароматизатор!в буде низькою саме за рахунок використання недорого! сировини.
7. Висновки
Проведен! досл!дження органолептичних та ф!зи-ко-х!м!чних показник!в якост! водно-спиртових екстр-акт!в г!лочок чорно! смородини та горобини звичай-но!, отриманих екстрагуванням подр!бнених г!лочок до розм!р!в 0,5...1 мм водно-спиртовим розчином мщшстю 70 % об. при пдромодул! 1:10 протягом 5 д!б. Результати випробувань показали в!дпов!дн!сть показник!в яко-ст! отриманих екстракт!в вимогам д!ючо! нормативно!
документаци. Крiм того, встановлено, що екстракти плочок е джерелом фенольних та ароматичних речовин.
Встановлено, що в екстракти плочок екстрагуеть-ся до 70...90 % купруму, який метиться в сировиш. Тому для отримання екстракпв з нормованим вмштом токсичних елеменпв слщ використовувати сировину з еколопчно чистих зон Украïни з вщповщними серти-фiкатами якоcтi та попередньо ощнювати показники бeзпeчноcтi сировини.
На оcновi провeдeноï оцiнки якосп отриманих водно-спиртових eкcтрактiв гiлочок чорноï смородини та горобини звичайноï обгрунтовано перспективи '¿х використання в технолопях безалкогольних та лiкeро-горiлчаних напоïв, кондитерських виробiв, конceрвiв, а також технолопях натуральних арома-тизаторiв та барвниюв, функцiональних харчових продуктах.
Лiтература
1. Ануфр1ева, С. В. Л1сова скарбниця: довщник лшарських рослин [Текст] / С. В. Ануфр1ева. - Донецьк : ТОВ «Глор1я Трейд», 2013. - 244 с.
2. Красшьшкова, Л. О. Бюх1м1я рослин [Текст] / Л. О. Красшьшкова, О. О. Авксентьева, В. В. Жмурко. - Харгав : «Колорит», 2007. - 186 с.
3. Исаева, Е. В. Исследование спиртового экстракта почек тополя бальзамического [Текст] / Е. В. Исаева, Г. А. Ложкина, Т. В. Рязанова // Химия растительного сырья. - 2009. - № 1. - С. 83-88.
4. Ведерников, Д. Н. Экстрактивные вещества веток березы повислой Betula Pendula Roth. [Текст] / Д. Н. Ведерников, Е. Е. Смирнова, Е. Ю. Смирнова, В. И. Рощин // Химия растительного сырья. - 2011. - № 4. - С. 121-129.
5. Филиппенко, Т. А. Антиоксидантное действие экстрактов лекарственных растений и фракций их фенольных соединений [Текст] / Т. А. Филиппенко, Н. Ю. Грибова // Химия растительного сырья. - 2012. - № 1. - С. 77-81.
6. Donno, D. Medicinal plants, chemical composition and quality: may blackcurrant buds and blackberry sprouts be a new polyphenol source for herbal preparations? [Text] / D. Donno, G. Beccaro, M. Mellano, A. Cerutti, G. Bounous // Journal of Applied Botany and Food Quality. - 2013. - Vol. 86. - Р. 79-89.
7. Шевчук, Л. М. Вплив умов вирощування та сорту на вмют пол1фенол1в у плодах чорно'1 смородини (Ribes nigrum l.) [Текст] / Л. М. Шевчук, О. М. Ярещенко // Вюник Полтавсько'1 державно!' аграрно'1 академп'. - 2011. - № 2. - С. 55-60.
8. Чахирова, А. А. Технологические исследования по разработке масляного экстракта из плодов рябины обыкновенной и перспективы его использования [Текст]: автореф. дис. ... канд. фарм. наук / А. А. Чахирова. - Пятигорск, 2008. - 24 с.
9. Кононенко, А. В. Листя горобини звичайно'1 - перспективна сировина для отримання препара™ з антиартритною д1ею [Текст] / А. В. Кононенко, С. М. Дроговоз, О. В. Криворучко // Фармаколопя та лшарська токсиколопя. - 2013. -№ 2 (33). - С. 51-55.
10. 1нструкщя по х1мшо-технолопчному контролю лшеро-горшчаного виробництва [Текст] / ред. В.С. Барабаш. - К.: УкрНД1с-пиртбюпрод, 1999. - 458 с.
11. 1ванова, В. Д. Дослщження антиоксидантних властивостей екстракйв з нетрадищйно'1 рослинно!' сировини [Текст] / В. Д. 1ванова, Н. С. Каряга // Науков1 пращ НУХТ. - 2011. - № 1. - С. 89-95.
12. Науменко, К. А. Мшролабораторна установка дослщження ароматично!' складово'1 согав та екстрак™ з рослинно'1 сировини [Текст] / К. А. Науменко, Н. Е. Фролова, А. I. Украшець, В. О. Усенко // Наука та ¡нновацп. - 2011. - № 2. - С. 16-21.
13. Vemin, G. GC-MS data bank analysis of flavors and fragrances. Kovats indices [Text] / G. Vemin, C. Lageot, C. Parkanyi // Developments in Food Science -1998. - Vol. 39. - P. 245-301.
14. Бодров, В. С. Математико-статистичш методи дослщжень [Текст]: курс лекцш / В. С. Бодров, В. Л. Завялов, Т. Г. Мисю-ра. - К.: НУХТ, 2007. - 106 с.
15. Dvaranauskaite, A. Aroma composition of blackcurrant bud extracts isolated by simultaneous distillation/extraction [Text] / A. Dvaranauskaite, P. Rimantas, C. Raynaud, T. Talou, P. Viskelis, E. Dambrauskiene // FOODBALT. - 2008. - Vol. 2. - Р. 84-88.
16. Гулак, О. В. Дослщження мшробюлопчних показнигав рослинних екстракйв як рецептурних шгред1ент1в у виробництв1 морозива [Текст] / О. В. Гулак, Г. 6. Полщук, М. М. Антонюк // Харчова промисловють. - 2011. - № 10. - С. 75-80.
17. Baudoux, D. Antiviral and Antimicrobial Properties of Essential Oils [Electronic resource] / D. Baudoux // PositiveHealth-Online. - 2000. - Available at: http://www.positivehealth.com/article/aromatherapy/antiviral-and-antimicrobial-properties-of-essential-oils
