CC BY
10
УДК 330.133.7
ОЦ1НКА ВАРТОСТ1 РОЗРОБКИ ТЕХНОЛОГИЙ ЕЛЕКТРОННОГО Б1ЗНЕСУ НА П1ДПРИ6МСТВ1
© 2016 ПУШКАР О. I., В1ЛЬХ1ВСЬКА О. В.
УДК 330.133.7
Пушкар О. I., Вiльхiвська О. В. Оцiнка BapTOCTi розробки технологiй електронного 6i3Hecy на пщприсмсш
У статт'1 розглянуто питання щодо оцнки вартостi, розробки та впровадження технологш електронного б'знесу на машинобуд'вному Ыд-приемствi. Проведено анал'з сучасних метод'в, моделей оцнки вартостi програмного забезпечення. Визначено етапи впровадження, викладено основи побудови плану-граф'жа розробки програмного продукту та подано розрахунковi показники ефективностi впровадження технологш електронного б'знесу. Для о^нки впровадження технологш електронного б'знесу використовуеться пор'вняльний та витратний тдходи. Запропоно-ван рекомендацИ дозволять оцтити варткть розробки та впровадження технологш електронного б'знесу на машинобуд'юних тдприемствах Украши, а також створити базу напрацювань з шформа^ею для розрахунку вартостi цих технологш.
Ключов'! слова: iнновацiйний розвиток (IP), технологи електронного б'внесу (ТЕБ), програмний продукт (ПП), програмне забезпечення (ПЗ). Формул: 47. Б'бл.: 13.
Пушкар Олександр 1ванович - доктор економiчних наук, професор, завдувач кафедри комп'ютерних систем i технологш, Харювський нацональ-ний економiчний утверситет iм. С. Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харт, 61166, Украна) E-mail: [email protected]
BrnbxiBCbKa Ольга Володимiрiвна - викладач кафедри нформатики та комп'ютерно'1 техн'ши, Хартли нацональниш економiчний утверситет iм. С. Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харщ 61166, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 330.133.7
Пушкарь А. И., Вильхивская О. В. Оценка стоимости разработки технологий электронного бизнеса на предприятии
В статье рассмотрены вопросы оценки стоимости, разработки и внедрения технологиш электронного бизнеса на машиностроительном предприятии. Проведен анализ современных методов, моделеш оценки стоимости программного обеспечения. Определены этапы внедрения, изложены основы построения плана-графика разработки программного продукта и представлены расчетные показатели эффективности внедрения технологиш электронного бизнеса. Для оценки внедрения технологиш электронного бизнеса используется сравнительньш и за-тратныш подходы. Предложенные рекомендации позволят оценить стоимость разработки и внедрения технологиш электронного бизнеса на машиностроительных предприятиях Украины, а также создать базу наработок информации для расчета стоимости этих технологии Ключевые слова: инновационное развитие (ИР), технологии электронного бизнеса (ТЭБ), программныш продукт (ПП), программное обеспечение (ПО). Формул: 47. Библ.: 13.
Пушкарь Александр Иванович - доктор экономических наук, профессор, заведующиш кафедрош компьютерных систем и технологиш, Харьковскиш национальныш экономическиш университет им. С. Кузнеца (пр. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: [email protected]
Вильхивская Ольга Владимировна - преподаватель кафедры информатики и компьютернош техники, Харьковскиш национальныш экономиче-скиш университет им. С. Кузнеца (пр. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 330.133.7
Pushkar O. I., Vilkhivska O. V. Estimating the Cost of Development of the E-Business Technologies at Enterprise
The article considers issues of estimating the cost, development, and implementation of the e-business technologies at a machine-building enterprise. An analysis of the current methods and models for estimation of software cost has been carried out. Stages of implementation have been defined, basics of designing a time plan for developing software product have been described, and estimates for efficiency of implementation of the e-business technologies have been presented. Comparative and cost approaches can be used to estimate implementation of the e-business technologies. The proposed recommendations will provide to estimate the cost of developing and introducing the e-business technologies at the machine-building enterprises of Ukraine, and to create a database of the information groundwork to calculate the cost of these technologies.
Keywords: innovation development (ID), e-business technologies (TEBj, software product (SWPj, software (SWj. Formulae: 47. Bibl.: 13.
Pushkar Oleksandr I. - D. Sc. (Economics), Professor, Head of the Department of Computer Systems and Technologies, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukrainej E-mail: [email protected]
Vilkhivska Olga V. - Lecturer of the Department of Computer Science and Computer Engineering, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukrainej E-mail: [email protected]
У сучасних умовах кнування шдприемствам маши-нобудДвно! roAysi Украши для успшного розвитку та виходу i3 кризи [1-3] необхцне повне перефор-матування галуз^ а саме - використання i впровадження передових шновацшних шформацшних технологш, яю мали усшшний досвц використання шдприемствами аналопчно! галyзi в зарyбiжних крашах. Такими шнова-цшними технолотми е технологи електронного бiзнесy (ТЕБ). Впровадженню ТЕБ передуе значш грошовi ви-трати, тобто керiвникам шдприемства необхцно визна-чити найкращу стратегш вибору програмного забезпечення на шдприемствЬ Вибiр впровадження необхцно! ТЕБ може включати таю варiанти: повна закупка ТЕБ у
сторонньо1 компани з шдтримкою протягом усього жит-тевого циклу програмного продукту; повна закупка ТЕБ з шдтримкою власними фах!вцями шдприемства; само-стшна розробка ТЕБ. Першi два варiанти розглядалися в роботах [4-6], для третього варiанта необхцно прораху-вати ва стади розробки ТЕБ, а також економiчний ефект вц "й впровадження. Тому актуальним е питання оцшки вартост впровадження ТЕБ.
Питаннями оцшки програмного забезпечення за-ймалася чимало вчених, а саме: 6. В. Ваганова, А. А. Зем-цов,С.Л.Миньков, А. М. Гудова,С. Ю.Завозкша, С. Н. Трофимов, Т. Н. Бебриш, Ю. Ю. Якунш. У роботах науковщ докладно розглядають методи, моделi оцшки вартосп
програмного забезпечення. Але, незважаючи на велику кiлькiсть розробок, ще й дос1 не вироблено единого стандарту ощнки вартостi програмного забезпечення [7-13].
У данш статтi авторами подано методичт реко-мендаци щодо оцшки впровадження ТЕБ на основi ви-користання порiвняльного i витратного пiдходiв. Упро-вадження i розробка ТЕБ включае такi етапи:
+ характеристика програмного продукту i стадiй
його розробки; + визначення трудомiсткостi розробки ТЕБ i окре-мих стадш;
+ визначення складу групи виконавщв розробки; + розрахунок i побудова мережевого плану-гра-
фiка виконання розробки ТЕБ; + розрахунок витрат на розробку ТЕБ (вартiсть матерiалiв, спещального обладнання), розрахунок зароб^но: плати виконавщв; + визначення собiвартостi, цiни ТЕБ; + розрахунок експлуатацiйних витрат, зв'язаних з
використанням нового ПЗ (ТЕБ); + визначення економiчноl ефективностi ТЕБ; + рiчний економiчний ефект вц виробництва ТЕБ;
+ розрахунок економи витрат на оплату машинного часу;
+ розрахунок умовно'1 рiчноl економи витрат на оплату працi працiвникiв, розрахунок вцносно! рiчноl економи витрат на матерiали; + розрахунок загального економiчного ефекту
вiд використання ТЕБ; + розрахунковий коефiцiент економiчноl ефек-тивностi;
+ оцiнка конкурентоспроможностi впроваджува-но! ТЕБ.
Розглянемо кожен з еташв.
1. Характеристика програмного продукту i ста-дiй його розробки. Впровадження ТЕБ на пiдприемствi будемо виконувати на основi п'яти стадiй: Техшчне за-вдання (ТЗ); Ескiзний проект (ЕЛ); Техшчний проект (ТЛ); Робочий проект (РЛ); Впровадження (ВН). Кожнш стади роботи присвоюеться найменування, визначають-ся !х трудомiсткiсть, тривалiсть i кiлькiсть виконавцiв.
2. Визначення трудомкткоси розробки ТЕБ i окремих стадш. Розраховуеться трудомктюсть розробки ПЗ за формулою (1):
Т„ = Т • К , (1)
0 р скл' у '
де Тр - значення трудомшткосп, визначено1 за обся-гом розроблюваного ПЗ для в1дпов1дно1 групи склад-ностi, люд.-дн.;
Кскл - коефщент складностi.
Значення трудомiсткостi залежить в1д середовища розробки та функцiй, яю виконуе ПЗ, i визначаеться за-лежно вiд категори складностi i обсягу ПЗ (рядкiв ви-хцного коду).
Коефiцiент складностi розраховуеться за формулою (2):
де К - коефщент, що враховуе рiвень пiдвищення складностi за додатковими характеристиками ПЗ; п - ккьюсть додаткових характеристик. Додатковими характеристиками розроблювано1 ТЕБ е, наприклад, функцiонування в розширеному опе-рацiйному середовищi та штерактивний доступ.
Трудомiсткiсть кожно! стада розробки ТЕБ (Техшчне завдання (Т ); Ескiзний проект (Т); Технiчний проект (Ттп); Робочий проект (Трп); Впровадження (Твп) розраховуеться за формулами (3) - (7):
Т
.... = ^ • К • То;
Теп = 1]2 • Кн • Т0; Ттп = Ь]3 • Кн • Т0; Трп = • Кн • Кт • Т0; Твп = 1]5 • Кн • Т0,
К
= К,
¿-11=1 г'
(2)
(3)
(4)
(5)
(6) (7)
де Б - питома вага трудомксткост/-о! стади розробки;
Кн - поправочний коефiцiент, що враховуе ступшь новизни ТЕБ;
Кт - поправочний коефщент, що враховуе сту-пiнь використання в розробщ типових стандартних програм.
Тодi уточнена загальна трудомiсткiсть розробки ТЕБ розраховуеться за формулою (8):
Тзаг = 2г=1?} > (8)
де Т - трудомiсткiсть кожно! стади розробки ТЕБ, люд.-дн.
3. Визначення складу групи виконавщв розробки ТЕБ. Ккьюсть виконавщв, необхцна для виконання робгг зi створення ТЕБ, визначаеться за формулою (9):
Ч = , (9)
Фд-Б "
де Тзаг - уточнена загальна трудомктюсть розробки ТЕБ, люд.-дн.;
Фд - дiйсний (корисний) фонд часу одного працю-ючого в мiсяць, дн.;
Б - директивний час розробки ТЕБ, мк.
На основi отриманих даних складаеться штатний розклад спiвробiтникiв, з урахуванням юлькост вико-навцiв та !х заробино! плати.
4. Розрахунок i побудова мережевого плану-графiка виконання розробки ТЕБ. Мережевий план-графж виконання розробки та впровадження ТЕБ враховуе весь процес розробки, який роздкяеться на роботи i встановлюе !х логiчну послцовшсть, визначаються виконавцi та тривалiсть виконання робт
5. розрахунок витрат на розробку ТЕБ. Визна-чення витрат на розробку ТЕБ здшснюеться за такими статтями витрат:
- матерiали (вартiсть вск матерiальних ресурсiв) (витрати не повинш перевищувати 10-20% вiд фонду основно! заробино! плати);
- спецiальне обладнання i витрати на ЕОМ;
- основна зарплата виробничого персоналу;
- премiальний фонд (% в1д фонду основно! заро-6п,но! плати);
- додаткова зарплата (оплата чергових i додатко-вих вiдпусток, часу на виконання державних та iнших зобов'язань);
- единий сощальний податок (% вц фонду загаль-но! заробггно! плати з урахуванням премiального фонду);
- витрати на вцрядження (добовi, квартирш, вар-тiсть про'1зду) (% в1д фонду основно'1 заробггно! плати);
- амортизацшш вiдрахування;
- накладнi витрати (загальногосподарсью витрати оргашзащ! на виробництво, управлшня, обслугову-вання);
- контрагентсью витрати (вартiсть робiт, викону-ваних стороннiми органiзацiями);
- iншi прямi витрати (оплата консультацiй та екс-пертиз, непередбачених витрат);
- собiвартiсть;
- прибуток;
- договiрна цiна з урахуванням ПДВ.
5.1. Розрахунок вартостi матерiалiв. Вартксть матерiалiв, необхiдних для розробки ТЕБ, розраховуемо за формулою (10):
(10)
M = 2n=i(C • N •(! + Kz)) - Co • No
Ае
Н — К • Н
рч — Крд • рчт,
Нрч - норма робочого часу за рж;
Крд - число робочих дшв у розрахунковому роцi;
Нрчт - норма робочого часу в тиждень.
Далi розраховуеться середньомiсячний номшаль-ний фонд за формулою (13):
Фн = ^. (13)
н 12
Таким чином, корисний фон д часу роботи облад-нання з урахуванням просто!в та iнших чинникiв роз-рахуемо за формулою (14):
Фп = Фн-D-
Kp 100
(14)
де Фн - середньомкячний номiнальний фонд робо-чого часу, год.;
Б - директивний строк розробки ПЗ, мк.; Кр - коефiцiент втрат на ремонт, просто'!. Варткть одно'! машино-години обчислимо за формулою (15):
12 4 + (15)
C = -
Ф
Ае
де M - витрати на MaTepiaAM;
Ktz - коeфiцieнт, що враховуе транспортно-заго-йвельш витрати;
С i - щна г-го найменування мaтepiaлу;
N - потреба в г-му мaтepiaAi;
Cio - вapтiсть зворотних вiАхоАiв г-го найменування мaтepiaлу;
Nio - кiAькiсть зворотних вiАхоАiв г-го наймену-вання;
n - ккьюсть найменувань мaтepiaAiв.
5.2. Розрахунок Bapmocmi спещального облад-нання. Розраховуеться аналопчно вартост мaтepiaAiв за формулою (10) i позначаеться Мсо (11):
Mco = (Ci • Ni • (1 + Ktz)) - Co • N o, (11)
Ае Мсо - вapтiсть спeцiaAьного облаАнання.
5.3. Розрахунок витрат, пов'язаних з викори-станням комп'ютерного обладнання nid час розробки програмного продукту. Витрати, пов'язаш з викорис-танням комп'ютерного облаАнання шд час розробки ТЕБ, враховують варткть одше! машино-години i являють собою вiАношeння piчноl собiвapтостi одше! машино-години до корисного фонду часу роботи технки. Tagi норма робочого часу розраховуеться за формулою (12):
(12)
Рт - поточш витрати, грн;
З - знос, пов'язаний з експлуатащею обладнання й примщення, грн;
Фп - корисний фонд часу роботи обладнання з урахуванням простош i ремонту, год.
Рт - поточш витрати, що включають в себе: витрати на електроенергш, оренду примщення, техобслу-говування техшки i податок на майно.
Витрати на електроенергш визначимо за формулою (16):
Р = С • К • Ф„, (16)
де Р1 - витрати на електроенергiю, грн;
Ск - вартiсть 1 кВт/рж, грн; - споживана потужшсть, кВт;
Фп - корисний фонд часу роботи обладнання з урахуванням простош i ремонту, год.
Витрати на техобслуговування складають % вц и загально'1 вартостi та визначаеться за формулою (17):
ВтехI Ктех' (17)
витрати на техобслуговування, грн; вцсоток вц повно'1 вартостi технiки.
Витрати на оренду примщення визначаються як добуток вартост оренди 1 квадратного метра на юль-юсть квадратних метрiв.
За санiтарними нормами площа одного робочого мкця користувачiв ПЕОМ з рiдкокристалiчним мошто-ром мае становити 4,5 м2. Тодi витрати на оренду примь щення визначаються як добуток вартост оренди 1 квадратного метра на вартксть илькост квадратних метрiв (Воренд) i розраховуються за формулою (18):
Ае
D
ШЩ
К
Ктех
в
: С1м • и*
(18)
Ае Воренд - витрати на оренду, грн;
С,
.1м ■ вapтiсть 1 метра площъ грн; NM - юльюсть метргв пAощi, що використовуеться. Податок на майно (Вм) складае % вiА вapтостi техшки та розраховуеться для кожного виду спещального обладнання за формулою (19):
• Вм, (19)
Пм = С, м 1
де Лм, - податок на майно, грн;
С - вартiсть кожного виду спецiального облад-нання, грн;
Вм - % в^А вартостi техшки. Загальна сума поточних витрат для кожного виду обладнання розраховуеться за формулою (20):
Зспв = Р1 + ВтЩ + Воренд + Лм¿> (20)
де
,пв - загальна сума поточних витрат, грн; 1 - витрати на електроенергш, грн;
■ витрати на техобслуговування, грн;
ВоРенд - витрати на оренду, грн;
Пм, - податок на майно, грн.
На наступному етапi визначаеться знос обладнан-ня, який пов'язаний з експлуатащею обладнання i при-мiщення.
Амортизацiйнi вiдрахування розраховуються за формулою (21):
На ■ D■C
В,
аморт
12■100
(21)
де
Р.
дзп
Р + Н
озп доп 100%
(23)
С
т.еб
=р + Р + Р + Рл + Р + Р ,
м со озп дзп отч накл'
де
Рсо - витрати на спещальне обладнання, грн; Розп - основна заробина плата, грн; Рдзп - додаткова заробина плата, грн;
Р _
(Р
озп + Рдзп ) Но,
100%
(25)
Р + Н
р _ озп накл
* и /IV П
100%
(26)
Розрахунок договiрноl цiни ТЕБ розраховуемо за формулою (28):
Ц = С + П , (28)
^дог по н у '
де Спо - собiвартiсть розробки ТЕБ, грн;
Пн - нормативний прибуток розробляе оргашза-ци, грн.
Продажна щна ТЕБ розраховуеться за формулою
(29):
Цп Ц
л + Р + Р ,
дог тр то'
(29)
де
Ртр - транспорты витрати, грн; Р - нацiнка торгових органiзацiй, грн.
Ваморт - амортизацiйнi вiдрахування, грн; На - норма амортизацiйних вцрахувань, %; Б - директивний термш розробки ТЕБ; С - вартксть одиницi технiки, грн.
5.4. Розрахунок заробтноИ плати виконавщв.
Заробина плата виконавщв розраховуеться за формулою (22):
р _У" р ■Т (22)
озп 1 мс! р! •>
де Розп - основна заробггна плата, грн;
Рмк, - мiсячний оклад г-го робиника, грн; Тр - час, що витрачаеться на розробку ТЕБ г-м працiвником, мiс.
Додаткова заробiтна плата розраховуеться за формулою (23):
6. Розрахунок експлуатацшних витрат, зв'язаних з використанням ТЕБ. Витрати, пов'язаш з експлуатащею ТЕБ, визначаються за формулою (30):
(Тмв ■Тч) + , (30)
Е =
Т
де Тмв - машинний час ЕОМ, використовувано'1 про-тягом року для виршення завдань з допомогою ТЕБ, машино-год./рж;
Тч - експлуатацiйнi витрати, що припадають на одну годину машинного часу техшки, спецiального об-ладнання, грн/машино-год.;
Цпр - продажна цiна ТЕБ, грн;
Тс - термiн служби ТЕБ, роив. Експлуатацшш витрати визначаемо за формулою
(31):
Тч = • Ск.
(31)
де Ндоп - норматив додатково'1 зароб^но: плати, грн.
5.5. Визначення собiварmосmi, договiрно'i та продажно!цти. Собшарткть ТЕБ визначаеться за формулою (24):
(24)
Ротч - вцрахування на сощальш потреби, грн; Рнакл - накладш витрати, грн. Вiдрахування на сощальш потреби обчислюються як вцсоток в1д загально'1 зароб^но: плати за формулою (25):
де Нотч - норматив вцрахувань на соцiальнi потреби. Накладш витрати розраховуються за формулою
(26):
де Ннакл - норматив накладних витрат, грн.
Нормативний прибуток визначаеться за формулою (27):
С + Я
р = по +^н (27) накл 100% ' ( 7)
де К - норматив рентабельность
7. Визначення економiчноl ефективност ТЕБ.
Пiд ефективнiстю будемо розушти характеристику системи з погляду сшввцношення витрат i результатiв функцiонування системи. До основних показникiв еко-номiчноl ефективностi належать: економiчний ефект, коефщент економiчноl ефективностi капiтальних вкла-день, термш окупност капiтальних вкладень та ш.
Основними джерелами економи в1д використання ТЕБ е:
1. Пiдвищення технiчного рiвня та якостi обчис-лювальних i проектних робiт.
2. Пiдвищення надшност функцiонування обчис-лювально! технiки.
3. Шдвищення коефiцiента використання обчис-лювальних ресурсiв i освоення нових ПЗ завдяки скоро-ченню трудомiсткостi, алгоршадзаци, програмуванню i налагодженню програм.
4. Зменшення чисельност персоналу.
5. Скорочення витрат машинного часу на налаго-дження i здачу ПЗ в експлуатацiю.
6. Збкьшення обсягiв i скорочення термшв пере-робки шформаци.
7. Шдвищення продуктивност працi програмiстiв та шших виконавцiв.
8. Зниження витрат на матерiали та iнше.
Для порiвняльноl оцiнки ТЕБ вiзьмемо базовий варiант, який застосовувався на пiдприемствi ранше. Оцiнка проводиться за такими показниками: об'ем пам'ятц час обробки даних; час виконання типово1 опе-раци; надiйнiсть; строк служби; договiрна щна.
<
т 2
о
=Т
о
о
<
о
Ш
7.1. Рiчний економiчний ефект вiд виробни-цтва ТЕБ. Рiчний економiчний ефект вц виробництва ТЕБ визначаеться як рiзниця приведених витрат на ба-зовий (той, що використовувався ранше) i новий варь анти в розрахунку на рiчний обсяг випуску (32):
Е = З - З2) • А2, (32)
де Е - рiчний економiчний ефект в^д, виробництва ТЕБ, грн;
Зр З2 - наведен витрати на одиницю випуску ПЗ вцповцно по базовому i новому варiантах, грн;
А2 - рiчний обсяг випуску в розрахунковому рощ,
од.
Наведеш витрати при виробництвi ТЕБ е сумою поточних витрат (собiвартостi) на випуск ТЕБ i каш-тальних (одноразових) вкладень в ПЗ. Для базового i нового варiантiв наведенi витрати на одиницю випуску ТЕБ обчислюються за формулами (33), (34):
31 = Спо1 + (Ен • Кр1);
32 = Спо2 + Е • КЛ
П = Спо ' ^н
100%
(36)
3С+ Е
К
р N
(38)
де С1 - собiвартiсть одиницi робiт (функц ш) вир о бле-них ТЕБ, грн;
Ен - нормативний коефщент економiчноl ефек-тивност капiтальних вкладень;
К - питомi капiтальнi вкладення, грн;
(33)
(34)
де Спо - питомi поточнi витрати на виробництво ТЕБ (собiвартiсть розробки ТЕБ), грн;
Кр - питомi каштальш вкладення в ТЕБ, грн; Ен - нормативний коефiцiент ефективностi каш-тальних вкладень.
Якщо щодо базового ПЗ вцома ткьки договiрна цiна, то для розрахунку собiвартостi можна скористати-ся формулами для розрахунку договiрноl щни i нормативного прибутку (35), (36):
ЦЙ = С + П ; (35)
^дог по н' ' '
N - ккьюсть операцiй в рiк, що виконуються за допомогою ТЕБ i базового ПЗ, натур. од.
7.3. Розрахунок економи витрат на оплату машинного часу. Розрахунок економи витрат на оплату машинного часу при замш базового ПЗ на ТЕБ викона-емо таким чином (39):
АСм1 = Цм1 • (Т!Ц - Т2г/) • А2/, (39)
де АСм1 - рiчна економiя витрат на оплату машинного часу роботи г-го ресурсу обчислювального комплексу, пов'язаного з виконанням функцiй дослiджуваних базо-во'1 та ТЕБ, грн;
Цм1 - вартiсть одше! години роботи г-го ресурсу обчислювального комплексу, грн/год;
Т , Т2у - час виконання /-их операцiй на г-му ре-сурсi обчислювального комплексу в базовому перiодi та ТЕБ;
А2/ - ккьюсть /-их операцiй, що виконуються за новим варiантом ПЗ протягом року.
7.4. Розрахунокумовно'1 рiчно'iекономи витрат на оплату пращ пращвнитв. Розрахунок умовно'1 рiч-но'1 економи витрат на оплату пращ пращвниюв /-о! ква-лiфiкацil при змiнi трудомiсткостi процесiв пiдготовки i обробки шформаци в результатi впровадження нового ПЗ здшснюеться за формулою (40):
АС,-,-
С Р'к
щ
ф, -(01 -Q2)
(40)
де
С р,к
щ
Показник приросту прибутку при виробництвi та постачанш ТЕБ утворюеться за рахунок змши цiн на ПЗ п1двищено1 якосй та розраховуеться за формулою (37):
АП = [(Цдог2 - С„о2) - (Цдог1 - С„о1)У ^2, (37) де АЛ - приркт прибутку в розрахунковому рощ, грн;
Цдог1, Спо1 - договiрна цiна i собiвартiсть виробництва одиницi базового ПЗ в рощ, що передуе виробни-цтву нового, грн;
Цдог2, Спо2 - договiрна щна i собiвартiсть виробництва одинищ ТЕБ, грн;
А2 - рiчний випуск ПЗ у розрахунковому рощ, од.
7.2. Рiчний економiчний ефект вiд використан-ня ТЕБ. Рiчний економiчний ефект вц використання ТЕБ як елемента ново! або вдосконалено! технологи про-ектування i ведення обчислювального процесу або про-цесу створення нових ПЗ визначимо за формулою (29).
Тодi витрати на одиницю роби1 (функцш) розрахо-вуються за формулою (38):
рiчний фонд заробiтноl плати пращвника
/-о! квалiфiкацil з подготовки та обробцi даних, грн;
01,02 - трудомiсткiсть пiдготовки й обробки оди-ницi даних у базовому ПЗ i ТЕБ, люд./год.;
А2 - рiчний обсяг роби з пiдготовки й обробки даних ТЕБ, натур. од.;
Ф, - рiчний фонд робочого часу одного пращвника --о! квалiфiкацil з пiдготовки та обробцi даних, год.
7.5. Розрахунок вiдносно'i рiчно'i економи витрат на матершли. Розрахунок вцносно! рiчноl економи витрат на матерiали при впровадженш ТЕБ, яке забезпечуе безпаперову технологш обробки шформаци, здшснюеться за формулою (41):
АСм = (С1м - С2м) • А2, (41)
де АСм - вiдносна рiчна економiя витрат на матерiали, грн;
С1м, С2м - витрати на матерiали в розрахунку на одиницю робiт (функцш), яю виконуються ТЕБ, у базовому i новому варiантах, грн;
А2 - рiчний обсяг робп; виконуваних з викори-станням ТЕБ, натур. од.
7.6. Розрахунок загального економiчного ефек-ту вiд використання ТЕБ. Загальний економiчний ефект вц виробництва i використання за весь термш служби ТЕБ розраховуеться за формулою (42):
Е„
Р1 + Ен
3 ^ • 1 В Р2 + Ен
и1 -и 2 - Ен •( к 2 - К{)
Р.2 + Ен
■Л2, (42)
де Езаг - загальний економiчний ефект вц виробни-цтва й експлуатаци ТЕБ за весь термiн служби, грн;
Зр З2 - наведен питомi витрати на базовий ПП i ТЕБ, грн;
В1, В2 - рiчний обсяг роби, вироблених за допо-могою базового ПП i ТЕБ, натур. од.; В2
— - коефiцieнт зростання продуктивностi ТЕБ В1
по вiдношенню до базового ПП;
Pi + Ен
Р2 + Ен
- коефiцieнт облiку змши термiнiв служ-
би ТЕБ у порiвняннi з базовим ПП;
Ен - нормативний коефiцieнт економiчноí ефек-тивностi капiтальних вкладень.
U1, U2 - рiчнi середнi питомi експлуатацшш витрати користувача при експлуатаци одинищ базового ПП i ТЕБ, грн;
К2, Кх - питомi середнi каштальш вкладення користувача при використанш одиницi базового ПП i ТЕБ у розрахунку на обсяг робгг, вироблених за допомогою ТЕБ, грн;
(U1 - U2) - Ен • (К2 - К1) - середня величина рiчноí економи споживача на наведених витратах, грн;
U -U 2 - Ен •( K2 - Ki)
P2 + Ен
середня економш ко-
Ер
К
(43)
Якщо розрахунковий коефiцieнт економiчноí ефек-тивностi перевищуе нормативне значення, то виробни-цтво i впровадження ТЕБ вважаеться ефективним.
8. Оцiнка конкурентоспроможносп ТЕБ. Тех-нiчна прогресивнiсть ТЕБ визначаеться коефщентом еквiвалентностi (Кек). Розрахунок цього коефщента здiйснюеться шляхом порiвняння технiчного рiвня товару-конкурента з розробкою ПЗ по вiдношенню до еталонного рiвня ПЗ даного напрямку (44):
Ке
К„
K
(44)
тб
де Ктн, Ктб - коефiцiенти технiчного рiвня ТЕБ i базового ПП, яю розраховуються за формулою (45):
Ке
V" П
■^=1 * Ж,
(45)
де ц - коефiцiент вагомостi г-го техшчного параметра;
П - чисельне значення г-го технiчного параметра порiвнюваних ТЕБ i базового ПП;
Пе - чисельне значення i-го технiчного параметра еталона.
Далi обчислюемо коефiцiент змiни функщональ-них можливостей ТЕБ (Кфм) за формулою (46):
= К
Кфм = К
фмн
(46)
фмб
де Кфмн , Кфмб
- бальна оцшка невимiрних показникiв ТЕБ i базового ПП вцповцно.
Конкурентоспроможнiсть ТЕБ по вцношенню до базового ПП можна оцшити за допомогою штегрально-го коефщента конкурентоспроможностi (К), що врахо-вуе всi ранiше розрахованi показники (47):
К
К, = Кек • К,
фм
Кц
(47)
ристувача на наведених витратах для всього термшу служби ТЕБ у порiвняннi з базовим ПП, грн;
- обсяг впровадження ТЕБ у розглянутий пе-
рюд, од.
7.7. Розрахунковий коефщент eK0H0Mi4H0'i ефективности Коефщент економiчноl ефективностi Е показуе величину рiчного приросту прибутку (ДП), що утворюеться в результатi виробництва або експлуатаци ТЕБ на одну гривню одноразових капiтальних вкладень (К) (43):
АП
де Кн - коефщент вiдповiдностi ТЕБ нормативам; Кц - коефiцiент цiни споживання. На основi отриманих показникiв будуеться табли-ця i проводиться аналiз отриманих коефщенпв.
Таким чином, оцiнка вартост розробки ТЕБ на тд-приемствi - дуже складний i вцповцальний про-цес, який вимагае глибоких теоретичних знань i практичного досвiду. В УкраМ на даний час немае чиких методичних рекомендацiй, на основi яких фахiвцi були б в змозi провести оцiнку розробки та впровадження ТЕБ. Тому актуальним е створення бази напрацювань з шформащею для розрахунку вартостi програмного забезпечення. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Цена евроинтеграции. Украина превратилась в кладбище заводов. URL: http://rian.com.ua/columnist/ 20160629/ 1012387889.html
2. Три сценария экономики Украины в 2016 году. URL: https://www.facenews.ua/articles/2016/304115/
3. Украинское машиностроение: реквием. URL: http:// ruspravda.info/Ukrainskoe-mashinostroenie-rekviem-6030.html
4. Пушкарь А. И., Вильхивская О. В. Технологии электронного бизнеса в инновационном развитии предприятий // Информационные системы в управлении, образовании, промышленности: монография/под ред. В. С. Пономаренко. Харьков, 2014. Разд. 28. С. 413-424.
5. Вильхивская О. В., Брынза Н. А. Методика планирования внедрения технологий электронного бизнеса на предприятия машиностроительной отрасли // Научные исследования: от теории к практике: материалы III Междунар. науч.-практ. конф. (Чебоксары, 30 апр. 2015 г.). Чебоксары: ЦНС «Интерактив плюс», 2015. С. 205-214.
6. Вiльхiвська О. В. Методичний пщхщ до вибору технологш електронного бiзнесу на тдприсмствк Системи обробки шформаци. 2016. № 5 (142). С. 167-170.
7. Методы и средства оценки стоимости программного обеспечения/ Сидоров Н. А., Баценко Д. В., Василенко Ю. Н. и др. Проблеми системного пдходу в економц. 2004. № 7. С. 113-118.
8. Василенко Ю. Н. Алгоритмические методы оценки программного обеспечения // Матерiали конференцп «1нже-нерiя програмного забезпечення» (КиТв, 9-12 червня 2005 р.). КиТв: НАУ, 2005. С. 42-51.
<
m 2
о
zr
I
о
о
<
s
Ш
9. Boehm B. W. Software engineering economics. NJ: Prentice-Hall, 1981. 320 p.
10. Сидоров Н. А. Утилизация программного обеспечения, экономический аспект. Кибернетика и системный анализ. 1994. № 3. С. 151-167.
11. Бебрыш Т. Н. Оценка экономической эффективности разработки программного продукта: метод. указания к выполнению экономического раздела дипломного проекта. Абакан: Сиб. федер. ун-т, 2009. 34 с.
12. Лапыгин Ю. Н., Крылов В. Е., Чернявский А. П. Экономическое прогнозирование: учеб. пособие. М.: Эксмо, 2009. 256 с.
13. Фатрелл Р. Т., Шафер Д. Ф., Шафер Л. И. Управление программными проектами. Достижение оптимального качества при минимуме затрат. М.: ИД «Вильямс», 2004. 1125 с.
REFERENCES
Boehm, B. W. Software engineering economics. NJ: Prentice-Hall, 1981.
Bebrysh, T. N. Otsenka ekonomicheskoy effektivnosti razrabot-ki programmnogo produkta: metod. ukazaniya k vypolneniyu ekono-micheskogo razdela diplomnogo proekta [Evaluation of economic efficiency software development: method. instructions to implement the economic section of the graduation project]. Abakan: Sib. feder. un-t, 2009.
Fatrell, R. T., Shafer, D. F., and Shafer, L. I. Upravleniye pro-grammnymi proektami. Dostizheniye optimalnogo kachestva pri minimume zatrat [Manage software projects. Achieving optimum quality at minimum cost]. Moscow: Vilyams, 2004.
Lapygin, Yu. N., Krylov, V. E., and Chernyavskiy, A. P. Ekono-micheskoye prognozirovaniye [Economic forecasting]. Moscow: Eksmo, 2009.
Pushkar, A. I., and Vilkhivskaya, O. V. "Tekhnologii elektron-nogo biznesa v innovatsionnom razvitii predpriyatiy" [Technology
of e-business in the innovative development of enterprises]. In In-formatsionnyye sistemy v upravlenii, obrazovanii, promyshlennosti, 413-424. Kharkiv, 2014.
Sidorov, N. A. et al. "Metody i sredstva otsenki stoimosti programmnogo obespecheniya" [Methods and tools of cost estimation software]. Problemy systemnoho pidkhodu v ekonomitsi, no. 7 (2004): 113-118.
Sidorov, N. A. "Utilizatsiya programmnogo obespecheniya, ekonomicheskiy aspekt" [Recycling software, the economic aspect]. Kibernetika i sistemnyy analiz, no. 3 (1994): 151-167.
"Tsena evrointegratsii. Ukraina prevratilas v kladbishche za-vodov" [The price of European integration. Ukraine turned into a graveyard of factories]. http://rian.com.ua/columnist/ 20160629/ 1012387889.html
"Tri stsenariya ekonomiki Ukrainy v 2016 godu" [Three scenarios of the Ukrainian economy in 2016]. https://www.facenews. ua/articles/2016/304115/
"Ukrainskoye mashinostroyeniye: rekviyem" [Ukrainian machine building: Requiem]. http://ruspravda.info/Ukrainskoe-mash-inostroenie-rekviem-6030.html
Vasilenko, Yu. N. "Algoritmicheskiye metody otsenki programmnogo obespecheniya" [Algorithmic methods of software evaluation]. Inzheneryia prohramnoho zabezpechennia. Kyiv: NAU, 2005. 42-51.
Vilkhivskaya, O. V., and Brynza, N. A. "Metodika planirovaniya vnedreniya tekhnologiy elektronnogo biznesa na predpriyatiya mashinostroitelnoy otrasli" [Method of planning the implementation of e-business technology to the enterprises of machine-building industry]. Nauchnyye issledovaniya: ot teorii kpraktike. Cheboksary: Interaktiv plius, 2015. 205-214.
Vilkhivska, O. V. "Metodychnyi pidkhid do vyboru tekhnolo-hii elektronnoho biznesu na pidpryiemstvi" [Methodical approach to the choice of e-business technology in the enterprise]. Systemy obrobky informatsii, no. 5(142) (2016): 167-170.
