CC BY
19
дженнях призвело до цих низьких лiсiвничо-таксацiйних показниюв. Серед-ньозбiжнi стовбури спостерiгаються тшьки у тих насадженнях, де частка дуба становить 8-9 одиниць, але при цьому кшьюсть дерев на 1 га у вщ 80 ро-юв мае становити не менше 400 шт./га.
Отже, при формуванш дубових деревостанiв для отримання повноде-ревних та малозбiжних стовбурiв варто враховувати густоту зростання дерев у кожному вжовому перюдь
Лiтература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация/ Изд. 5-е, перераб. и доп. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 530 с.
2. Гром М.М. Таксащя насаджень: Навч. пос. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2002. - 187 с.
3. Григор^в В.П., Хуссейн Р.К. К вопросу об оценке пространственного размещения деревьев// Лесоведение и лесн. хоз-во. - 1985, вип. 20. - С. 62-64.
4. Захаров В.К. Лесная таксация/ Изд. 2-е. - М.: Лесн. пром-сть, 1967. - 406 с.
5. Зб. рекомендацш УкрНДЫрлю/ Науков1 основи ведення багатоцшьового господар-ства в Карпатському регюш/ Пщ ред. В.1. Парпана. - 1вано-Франювськ: Екор, 2001. - 246 с.
6. Клаус фон Гадов, Горошко М.П., Король М.М. Залежнють зб1гу стовбура вщ пока-зниюв деревостану// Лшвництво i агролюомелюращя. - Харюв. - 2004, вип. 107. - С. 43-48.
7. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии/ под. ред. А.З. Швиденко и др. - К.: Урожай, 1987. - 560 с.
8. Рашевський Н. Модели и математические принципы в биологии/ В кн.: Теоретическая и математическая биология. - М.: Мир, 1968. - С. 48-65.
9. Сабан Я.А. Методика комплексных научно-исследовательских работ по лесной таксации. - Львов: ЛЛТИ, 1985. - 30 с.
10. Секретенко О.П. Метод анализа пространственной структуры древостоев.// Исследование структуры лесонасаждений. - Красноярск, 1985. - С. 88-101.
11. Цурик C.I. Таксацшш ознаки й будова насадження. - Л^в: УкрДЛТУ, 2001. - 362 с.
12. Gadow v K. Waldwachstum. Fakultaet fuer Forstwissenschaften und Waldoekologie Ge-org-August-Universitaet Goettingen, 2001. - 211 s._
УДК 632.450+630.453:595.78 Acnip. Р. О. Андрущенко -ДВНЗ "Державный
агроекологiчнийумверситет", м. Житомир
ОЦ1НКА РОЛ1 МЕТЕОРОЛОГ1ЧНИХ ЧИННИК1В У БАГАТОР1ЧН1Й ДИНАМ1Ц1 ПЛОЩ ОСЕРЕДК1В П'ЯДУНА ЗИМОВОГО (OPEROPHTHERA BRUMATA L.)
В Л1САХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ
Встановлено наявшсть вщ'емно!' кореляцп мiж рiчною кiлькiстю опадiв, зна-ченнями ГТК Селяншова в межах вегетацшного перiоду i площею осередкiв п'ядуна зимового (Operophthera brumata L.) на прикладi дубових насаджень ДП "Житомир-ське лiсове господарство". Для прогнозування спалахiв чисельностi зимового п'ядуна найбшьш доцiльно проводити розрахунки суми опадiв та ГТК протягом 4-х роюв.
Ключов1 слова: погоднi умови, п'ядун зимовий, прогнозування.
Post-graduate R.O. Andrushchenko - State Highest Educational Establishment "The State University of Agricultural and Ecology", Zhitomir
Estimation of weather conditions' role in perennial dynamics of the winter moth's (Operophthera brumata L.) defoliated areas in Central Polissya forests
The presence of negative correlation between the rate of precipitation, hydrothermal coefficient and the winter moth's (Operophthera brumata L.) defoliated areas in The State
Enterprise "Zhitomir forestry" oak forests has been ascertained. It is the most reasonable to make the calculations of precipitation and hydrothermal coefficient during 4 years.
Keywords: weather conditions, winter moth, prediction
Погода е одним i3 найважливших модифшацшних чинниюв популя-цшно1 динамши комах. Вивчення впливу погодних умов на виникнення i протiкання швазш ранньовесняних листогризучих комах e дуже важливим питанням з огляду на планування проведення люозахисних заходiв.
За свiдченням багатьох авторiв [2, 15, 16], посушливi погоднi умови тд час живлення комах спричинюють яюст змiни бiохiмiчного складу фотосинтетичного апарату, прискорюють рiст i розвиток личинок, i, як наслщок, сприяють виникненню спалахiв. Так, розмноження непарного шовкопряда починаеться пiсля тривалого посушливого перiоду, тривалiстю не менше 5 декад [5]. Початок зростання чисельност у шовкопряда-монашки настае т-сля рокiв з високими значеннями гiдротермiчних коефiцieнтiв травня i червня у поеднанш з великою сумою ефективних температур [3]. Посушливий перь од, тривалiстю 3-5 рокiв, з м'якими зимами передуе спалаху масового розмноження сосново1 совки [13].
П'ядун зимовий - один iз найбiльш шкодочинних лiсових комах-фшо-фапв у Житомирськiй областi [9]. Водночас анашз лiтературних джерел [6, 10, 11, 14] св^ить, що питанню впливу погодних умов на динамжу чисель-ностi виду не придшено належно1 уваги, незважаючи на достатню вивченiсть його бiологiï. Крiм того, вщсутш вiдомостi про особливостi цих процешв в умовах Центрального Полюся.
Як було встановлено В.В. Дубровшим, за широкого дiапазону щшь-ност популяцiй цього шкiдника розподiл його в насадженнях мае агрегова-ний характер. Дубровш також встановив залежшсть мiж розмiрами осередку п'ядуна зимового i його середньою щiльнiстю [4]. Ця залежшсть виражена логарифмiчним рiвнянням.
Метою роботи е знаходження залежностей мiж погодними умовами i динамжою площ осередкiв п'ядуна зимового.
Об'екти та методика
Територiя ДП "Житомирське лiсове господарство" за агрокшматич-ним районуванням належить до пiвденно-схiдного району Житомирсь^' об-ластi та пiвденноï частини Центрального Полiсся, згiдно з фiзико-географiч-ним районуванням. Суми температур за перюд з середньодобовою температурою вище 10 °С тут становлять 2400-2550°, середш значення гiдротермiч-ного коефiцieнта (ГТК) за вегетацшний перiод становлять 1,2-1,4. Протягом цього перюду випадае 310-360 мм опадiв, а за рiк - 470-600 мм [1].
Дубовi лiси охоплюють 15387 га або 41,4 % вкршо люом площi тд-приемства, переважають середньовiковi насадження I-III боште^в. Середня повнота насаджень - 0,71. Найбшьшу площу мае екотоп С3 (34,4 %), значна площа С2 (8206,7 га або 22,1 %) та В2 (5395,2 га або 14,5 %).
У роботi, поряд з використанням результата власних дослщжень, проведено аналiз матерiалiв ДП "Житомирське люове господарство", зокрема книги облжу осередкiв шкiдникiв i хвороб за 1951-2006 рр. У raroi щорiчно фiксовано площi деревостанiв з об'щанням 50-100 % фотосинтетичного апарату, щшьтсть шкiдника на модельних деревах тощо.
Оскiльки середня щшьтсть виду корелюе з площею осередку i ця за-лежшсть е логарифмiчною [4], для анашзу ми брали десятковий логарифм площ деревостанiв пiдприемства (S, га), де зимовий п'ядун пошкодив 50100 % фотосинтетичного апарату (lgS). Площу осередкiв у роки без ютотного об'1дання приймали рiвною 10 га (lg10 = 1).
Данi про середньомюячш температури повiтря району дослщжень (°С) i мiсячну кiлькiсть опадiв (мм) надано Житомирським облпдромете-оцентром i взято з метеожурналiв [7, 8].
Як штегральний показник впливу температури та опадiв використали ГТК Селяншова:
Р ■ 10
ГТК = ^, (1)
t
де: Р - сума опадiв за перiод з середньодобовою температурою вище 5 °С, мм; t - сума середньодобових температур за той самий перюд.
Для визначення тюноти зв'язку мiж погодними умовами i динамiкою площ осередкiв п'ядуна зимового, а також 11 кшьюсно! оцiнки використали кореляцiйно-регресiйний аналiз. Для статистичного оброблення результата дослщжень використовували пакети статистичних програм EXCEL i Statistica 6.0. Висловлюемо щиру подяку О.О. Орлову за допомогу при проведенш ана-лiзу даних.
Результати та Тх обговорення
Найбiльш корелювали з динамiкою площ осередкiв суми опадiв за рiк, суми опадiв за гiдрологiчний рiк, ГТК вегетацшного перiоду в цiлому, ГТК початку вегетаци - середини червня.
В уЫх випадках (табл.) спостерiгаеться вщ'емна кореляцiя мiж "воло-гiстюм перюду площею осередкiв п'ядуна зимового. Тобто, чим "сухшим" е перiод, тим бшьше зростае площа осередкiв, i навпаки.
Табл. Кореляцшш зв 'язки (г) м'ж площею осередшв п 'ядуна зимового (lgS), опа-дами i ГТК Селяншова у насадженнях ДП "Житомирське л'сове господарство"
Назва показнишв Кореляцшт зв'язки
Опади, мм/р1к Опади за гвд-ролопчний р1к, мм ГТК за ве-гетацш ГТК за перюд з початку вегетаци до середини червня
Поточний р1к -0,31 -0,35 -0,28 -0,39
Поиереднш р1к -0,33 -0,43 -0,30 -0,47
Середне 2-р1чне ковзне -0,48 -0,52 -0,40 -0,54
Середне 3-р1чне ковзне -0,58 -0,65 -0,51 -0,63
Середне 4-р1чне ковзне -0,64 -0,68 -0,59 -0,72
Середне 5-р1чне ковзне -0,61 -0,63 -0,59 -0,72
Як видно з табл. на динамжу площ осередюв п'ядуна зимового мало впливають погоднi умови поточного i попереднього рокiв (г = - 0,28...-0,47). Якщо ж до уваги брати обидва (поточний i попереднiй) роки, значення коефiцiента кореляцй зростають (г = - 0,40.- 0,54). 1стотно зростае тiснота зв'язку мiж погодними умовами i п'ядуна зимового, якщо вираховувати се-
редш ковзнi значення за 3-рiчний (г = - 0,51...- 0,63) i 4^чний (г = - 0,59...-0,72) перiоди.
В уЫх варiантах (табл.) спостерпаеться чiтка тенденщя до зростання значення коефщента кореляци при збiльшеннi кiлькостi рокiв спостережень, взятих для ан^зу. Зростання г продовжуеться до середнього ковзного за 4 роки, шсля чого г поступово знижуеться.
700
Рис. 1. Динамша середнього 4рчного ковзного суми опаЫв за гiдрологiчний рш i площ осередшв п 'ядуна зимового (у логарифмiчному масштабь) у насадженнях дуба звичайного в ДП "Житомирське лкове господарство"
Серед ан^зованих показниюв найменшi значення коефщента кореляци г спостерпаються для ГТК за вегетацшний перюд (табл.) i становлять -0,28.- 0,59, найбiльшi - для опадiв за гiдрологiчний рiк (- 0,35.- 0,68) (табл., рис. 1), а також середнього ковзного ГТК з початку вегетацп до сере-дини червня (- 0,39.- 0,72) (табл., рис. 2). Очевидно, це пов'язано з тим, що гусшь п'ядуна зимового виходить з яець навесш одночасно з розпусканням листя дуба звичайного i заляльковуеться в середиш червня. Це свiдчить про те, що тепла i суха погода з початку вегетацп до середини червня сприяе росту i розвитку гусеш п'ядуна зимового, i може спричинбити спалахи масового розмноження виду, якщо така погода спостерпалась протягом кiлькох рокiв. Сказане вище дае пiдстави вважати цей перюд найбшьш важливим для прог-нозування спалахiв п'ядуна зимового.
Рис. 2. Динамка середнього 4^чного ковзного ГТК Селяшнова (з початку вегетаци до середини червня) i площ осередшв п 'ядуна зимового (у логарифмiчному масштабь) у насадженнях дуба звичайного в ДП "Житомирське л^ове господарство "
Корелятивний зв'язок десяткового логарифму площi осередкiв п'ядуна з величиною середнього 4^чного ковзного суми опадiв за пдролопч-ний рiк (мм) задовiльно апроксимуеться лiнiйним рiвнянням (рис. 3), е вщ'е-мним, тiсним (г = - 0,68) та достовiрним на 95 % довiрчому рiвнi (р = 0,00000001). Коефiцiент детермшаци г2 становить 0,46. Згадане рiвняння (2) мае вигляд:
у = 11,199 - 0,0152-х, (2)
де: у - площа осередюв п'ядуна (^5); х - 4-рiчне ковзне суми опадiв за пдро-логiчний рш, мм.
4,0
3,5 3,0
ся
4 2,5 ч
и о,
и
§ 2,0 я
В
о
£ '-5
1,0
0,5
Ч ч Ч о о о
ЧО ч \ чО о 4° N о о о а о о
ч ч V ч ч ? с
N1 ч ^ о
ч \ "С ч Ч \
о N 0 \ X X \ N "V Ч. ч Я ч
оо о ч ч ч О О ОО О С3> (ПЙ^ООРО; СИ ч \
У=1 1,199 - 0,0152*х°
г2 = 0 ,46; г - -0,68, р - 0,00000001 ч ч X N N
Опади, мм
•80 500 520 540 560 580 600 620 640 660 680 700 Рис. 3. Залежшсть мiж площею осередшв п 'ядуна зимового (у логарифмiчному масштаба) i 4^чним ковзним суми опадiв за гiдрологiчний рку насадженнях дуба звичайного в ДП "Житомирськел^ове господарство"
4.0
сл 5Й
3,5 3,0 2,5 2.0
ж ч и О,
8 1,5
о я
11,0
0,5 0,0
—*- ч ч о о о
* ч О0 > а о о о
V ч \ •ч ч "о ^Чрф \ ч о
ч. \ ч ч \ ч о\ V
о х Ч ч о о •ч. \ Ч Ч. V ч ч
ООО 1,р = 0, V \ ашюогпгай \ ч 0000 ч ч ч V О О ч Ч Ч ч ч соо ч
г2= 0,5 185; г = -0,720 ч ч ч
у = 5,589 - 2,312*х
ГТК
0,8
1.0
1,2
1,4
1,6
1,8 2,0
2,2 2,4
2.6
Рис. 4. Залежшсть мiж площею осередтв п 'ядуна зимового (у логарифмiчному масштабь) i 4^чним ковзним ГТК за перюд з початку вегетаци до середини червня у насадженнях дуба звичайного в ДП "
Аналопчно задовiльно апроксимуеться лiнiйним рiвнянням (рис. 4) корелятивний зв'язок десяткового логарифму плошд осередкiв п'ядуна (lgS) з величиною середнього 4^чного ковзного ГТК Селяншова за перiод з початку вегетаци до середини червня. Коефщент детермшаци г2 становить 0,46, p = 0,00001. Рiвняння (3) мае вигляд:
y = 5,589 - 2,312-х, (3)
де: y - площа осередкiв п'ядуна (lgS); х - середне 4-рiчне ковзне ГТК Селяш-нова за перюд з початку вегетаци до середини червня.
Згадаш рiвняння дають змогу за величиною суми опадiв i ГТК прогно-зувати орiентовну плошу осередкiв п'ядуна зимового в насадженнях шд-приемства.
Висновки
Мiж значеннями рiчноl суми опадiв, ГТК Селянiнова в межах вегета-цiйного перiоду i площею осередкiв п'ядуна зимового спостер^аеться вщ'ем-на кореляцiя. Для прогнозування спалахiв чисельностi зимового п'ядуна най-бiльш доцiльно проводити розрахунки ГТК за перюд iз початку вегетаци до середини червня i кшькосл опадiв протягом 4-х рокiв. Збшьшення перiоду спостережень не збiльшуе тюноти зв'язкiв. За отриманими регресiйними рiв-няннями можливо спрогнозувати площу осередюв п'ядуна зимового.
Л1тература
1. Агрокл1матичний довщник Житомирсько! область - К.: Держсшьгоспвидав УРСР. -1959. - 92 с.
2. Амирханова С.Н. Питательные вещества в листьях здорового и ослабленного кормового растения непарного шелкопряда/ В кн.: Исследование очагов вредителей леса в Башкирии, т. 2. - Уфа, 1962. - С. 81-95.
3. Гамаюнова С.Г., Новак Л.В., Войтенко Ю.В., Харченко А.Е. Массовые хвое- и листогрызущие вредители леса. - Харьков, 1999. - 173 с.
4. Дубровин В.В. Формирование очагов массового размножения зимней пяденицы// Лесн. хоз-во. - 1989, № 7. - С. 58-67.
5. Ильинский А.И., Кобозев А.И. Инвазии непарного шелкопряда в Теллермановском лесхозе и их влияние на прирост дуба// Научн. зап. ВЛХИ. - 1939, т. 5. - С. 11-28.
6. Кожанчиков И.В. Цикл развития и географическое распространение зимней пяденицы// Энтомологическое обозрение. - 1950, т. 31. - С. 11-20.
7. Метеорологические ежемесячники, №№ 1-12, 1947-1975 гг. - Киевская гидрометео-обсерватория при управл. Гидрометеослужбы Украины. - К.: 1947-1975.
8. Метеорологические ежемесячники, №№ 1-12, 1976-1990 гг. - ВНИИГМИ-МЦД. -Обнинск, 1977-1990.
9. Мешкова В.Л. Динамша осередюв масового розмноження зимового п'ядуна як основа прогнозування його спалаив// Сучасний стан i перспективи захисту плодово-ягщних культур i винограду вщ шкщливих органiзмiв: Матер. Всеукршнсько! наук.-практ. конф. - Харюв. - 2001, 21-25 травня. - С. 108-111.
10. Мешкова В.Л. Динамша розвитку спалаив масового розмноження комах-дефолiаторiв у просторi та чаа// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: Укр-ДЛТУ. - 2000, вип. 10.4. - С195-198.
11. Моравская А.С. Изменение численности зимней пяденицы в Теллермановском лесу// Исследования по защите леса: Тр. ин-та леса. - 1960, т. 18. - С. 59-101.
12. Падий Н.Н. Краткий определитель вредителей леса. - М.: Лесн. пром-сть, 1979. -
240 с.
13. Рубцов В.В., Рубцова Н.Н. Анализ взаимодействия листогрызущих насекомых с дубом. - М.: Наука, 1984. - 184 с.
14. Stoakley, J.T. 1985: Outbreaks of winter moth, Operophthera brumata L. (Lep., Geomet-ridae) in young plantations of sitka spruce in Scotland. Z. Angew. Entomol. 99: 153-160.
15. Van Dongen, S., Matthysen, E., Sprengers, E. and Dhondt, A.A. 1998: Mate selection by male winter moths Operophtera brumata (Lepidoptera, Geometridae):.
16. Wint, W. 1983: The role of alternative host-plant species in the life of a polyphagous moth, Operophtera brumata (Lepidoptera: Geometridae). J. Anim. Ecol. 52: 439-450.
УДК 598.2:630*15(477.41/.42) Acnip. О.О. Климчук - Державный вищий навчальний заклад "Державный агpоекологiчнийумверситет"
ПРО КОНСОРТИВН1 ЗВ'ЯЗКИ ПТАХ1В В ОС1НН1Й ПЕР1ОД У СОСНОВОМУ НАСАДЖЕНН1 В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО
ПОЛ1ССЯ
Розглянуто консортивш зв'язки maxÏB i3 сосною звичайною в осiннiй перiод в умовах Центрального Полюся. Як наслiдок, проведення дослщжень, виявили 18 ви-дiв птахiв-консортiв сосни звичайно'1. Подано характеристику основних показниюв консортивних зв'язкiв пт^в.
Ключов1 слова: консортивнi зв'язки, тотчш зв'язки, трофiчнi зв'язки, клiма-морфи, топоморфи, трофоморфи.
Post-graduate O.O. Klymchuk - Higer Educational Establishment
"State University of Agriculture And Ecology"
About concortive relationships of birds at autumn period in the consortium of the pine in the Central Polissya
The article is devoted to concortive relationships of birds of the pine at autumn period under the Central Polissya conditions. As a result of studies was fixed 18 birds species in pine consortia. Given characteristic of basic index consortive relationships of birds.
Keywords: concortive relationships, topic relationships, trophic relationships, climo-morfies, topomorfes, trofomorphes.
Вступ
На цей час консорщю розглядають як елементарну структурно-фун-кщональну одиницю бюгеоценозу. На перших етапах вивчення проблеми по-няття консорцп трактувалося досить вузько [2]. Вщповщно до цього птах1в, незважаючи на \х активну взаемодда з вищими рослинами, не включали до складу консорцш, оскшьки шдивщуальш \х зв'язки з автотрофними рослинами носять, як правило, тимчасовий характер. На нашу думку, найч1тюше по-няття консорцп сформулювали М.А. Голубець та Ю.М. Чорнобай [4]: "Пщ консорщею варто розумгги таку сукупшсть особин р1зномаштних вид1в, у центр1 яко1 знаходиться особина будь-якого автотрофного або гетеротрофного виду, компоненти яко1 пов'язаш з центром троф1чними, тошчними, фаб-ричними або форичними зв'язками, й тд впливом яко1 формуеться специф1ч-не м1кросередовище".
Консортивн1 зв'язки птах1в до цього часу дослщжували в умовах д1б-ров Степового Придншров'я [7]. Проте в умовах Центрального Полюся це питання залишаеться не вивченим, у чому й полягае новизна нашо1 роботи. Тема консортивних зв'язюв е вивчення функщонально1 структури б1огеоце-нозу та особливостей його функщонування.
