CC BY
11
Показан систематический состав флоры и установлена ценотическая структура техногенных карьерно-отвальных ландшафтов. Проведен сравнительный анализ зарастания исследуемых объектов. На основе полевых исследований приведена подробная характеристика техногенных ландшафтов с целью их оптимизации.
Ключевые слова: техногенные ландшафты, флора нарушенных территорий, фитоценотическая структура карьеров, растительные группировки.
Karabin M.M. Species composition and structure of the phytocoenotic technogenic disturbed areas of Lviv
Presented taxonomic composition of flora and identified cenotic structure technogenic landscapes. A comparative analysis of overgrowth of the objects. Based on field researches shown a detailed description of the technogenic landscapes in order to optimize them.
Keywords: technological landscapes, flora damaged areas, phytocoenotic structure quarries, plant communities.
УДК 630.416.1:658.52.001.56:621.039 Асист. Р.О. Андрущенко -
Житомирський нацюнальний агроеколопчний унтерситет
ВПЛИВ ПОРОДНОГО СКЛАДУ Л1СОСТАН1В НА АМПЛ1ТУДУ ОСЕРЕДК1В МАСОВОГО РОЗМНОЖЕННЯ П'ЯДУНА ЗИМОВОГО (ОРЕЯОРНТНЕЯЛ ВЯиМЛТЛ Ь.) В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО
ПОЛ1ССЯ
Встановлено, що в умовах Центрального Полюся на ампл^уду осередюв масо-вого розмноження п'ядуна зимового (ОрггорЫИгга Ьтыша1а Ь.) впливае породний склад люосташв. З'ясовано, що ампл^уда осередгав ф™фага зменшуеться зi зрос-танням частки хвойних порщ у вкритш люом площi та збшьшуеться зi зростанням частки листяних. Встановлено, що м'яколистяш насадження не е первинними осе-редками масового розмноження виду та величина !х частки в структурi люового фонду шдприемств не впливае на ампл^уду осередкiв шкiдника. Статистично доведено, що в умовах Центрального Полюся п'ядун зимовий масово розмножуеться переваж-но в насадженнях дуба звичайного (2иггсш гоЬиг Ь.).
Ключовг слова: п'ядун зимовий, ампл^уда, осередки масового розмноження, породний склад, люостан, дуб звичайний.
Вступ. Останшм часом як у свт загалом, так 1 в Укра!ш зокрема спос-тер1гаеться значне попршення саштарного стану люових насаджень. Причинами ослаблення 1 всихання л1шв е р1зш чинники, одшею !з нашстотшших е масов1 розмноження люових комах хвое- та листогриз1в. В умовах Центрального Полюся найбшьших збитюв завдають масов1 розмноження рудого 1 звичайного соснових пильщиюв, зелено! дубово! листовшки та п'ядуна зимового.
П'ядун зимовий (ОрвгорЫНвга Ъгыша1а Ь.) - одна !з найбшьш шкодо-чинних люових комах-фшофапв у Центральному Полюс1 [2, 3, 6]. Вид е по-ширеним у Свразп та Швшчнш Америщ. Його гусшь харчуеться листям по-над 200 покритонасшних рослин [18], зокрема дуба, бука, граба, в'яза, клена, пркокаштана, ясена, липи, верби, осики, топол^ вшьхи, лщини, калини, жи-молост та майже вшх плодових. Для популяцшно! динам1ки виду характерна цикшчнють !з максимумами чисельносп (спалахами) через кожш 9-10 роюв [11, 17]. Гусшь може спричиняти сильну дефол1ащю кормових рослин [13, 18, 19]. 1маго п'ядуна зимового з'являеться восени. Самщ активно лггають,
самки 6e3Kprai i не здатнi до значного розповсюдження [11, 12, 22]. Самки вщкладають яйця на гiлках дерев. Гусшь вилуплюеться HaBecHi одночасно i3 розпусканням листя кормових рослин [15, 20, 21]. Гусшь, що не знаходить поживи, здатна поширюватись повиряними потоками на вiдcтaнь до 100 м на павутинщ i3 секрету ii залоз [9, 12].
Упродовж останнього спалаху масового розмноження (2002-2005 рр.) значного об'1дання шкiдником зазнали понад 15 тис. га люових насаджень Житомирсько! облacтi [2, 3, 6]. Проте амплиуди спалаху в люах рiзних люо-господарських тдприемств значно вiдрiзняютьcя. Анaлiз лггературних дже-рел cвiдчить, що вплив структури люового фонду на амплпуду cпaлaхiв п'ядуна не вивчено як для умов Центрального Полюся зокрема, так i для Полюся загалом.
Метою роботи е виявлення зв'язку мiж aмплiтудою площ осередюв п'ядуна зимового i породним складом люосташв в умовах Центрального Полюся.
Методика i об'екти дослщжень. З метою вияснення питання впливу структури люосташв на амплиуду cпaлaхiв виду обрaнi лicовi насадження державних люогосподарських пiдприемcтв Упрaвлiння лicового та мисливсь-кого господарства у Житомирсьюй облacтi (ЖОУЛМГ). У доcлiджeннi вико-ристано мaтeрiaли статистично! звiтноcтi цих тдприемств, зокрема дат ль совпорядкування та облiку оceрeдкiв шкiдникiв i хвороб.
Вiдповiдно до схеми люотиполопчного районування, рeгiон досль джень належить до облacтi вологого груду (3 d), включаючи 3 люотиполопч-m райони. Суми температур за перюд з середньодобовою температурою ви-ще 10 °С становлять 2400-2550°, середш значення гiдротeрмiчного коефь цiентa (ГТК) за вегетацшний пeрiод становлять 1,2-1,4. Упродовж цього перь оду випадае 310-360 мм опaдiв, а за рж - 470-600 мм [ 1 ].
Проведено кореляцшно-регресшний aнaлiз для амплиуд масових роз-множень шкiдникa у насадженнях люогосподарських тдприемств ЖОУЛМГ за перюд 1990-2012 рр. Для статистичного оброблення результапв досль джень використали програми Excel та Statistica 6.0.
Результати дослвджень. Лicовi екосистеми - природт угруповання оргaнiзмiв, котрi ще порiвняно мало змiнeнi антропогенними чинниками, здатт до саморегуляцп i тому е досить зручними для дослщження природних фaкторiв та мeхaнiзмiв популяцшно! динaмiки комaх-фiтофaгiв.
Осередок масового розмноження - це тeриторiя, на яюй починаеться масове розмноження шкiдникiв i звiдки вони поширюються, захоплюючи но-вi територп. Мacовi розмноження люових комах характеризуются рiзними показниками. Одним iз головних е aмплiтудa осередюв масового розмноження, тобто максимальна площа насаджень, що зазнали впливу шюдника впро-довж спалаху його чисельносп.
Сумарна aмплiтудa cпaлaхiв зимового п'ядуна у люах ЖОУЛМГ ста-новить 15574,6 га (табл.). Вщношення амплиуди cпaлaхiв до площi листяних насаджень вiдрiзняетьcя у лicогоcподaрcьких тдприемствах. Найвище це вщ-ношення для ДП "Городницького ЛГ" (0,22), "Бeрдичiвcького ЛГ" (0,17) та "Житомирського ЛГ" (0,16) (табл.). Це дае тдстави припустити, що люоеко-
логiчнi умови насаджень цих шдприемств е бшьш сприятливими для масово-го розмноження шюдника порiвняно з iншими.
Табл. Характеристика л^ового фонду (станом на 01.01.1998) та амплШуда (А)
спалахiв зимового п 'ядуна в насадженнях лшогосподарських шдприемств _ЖОУЛМГ впродовж 1990-2012 рр._
Пщприемство Вкрита лками площа, тис. га Хвойт наса-джен-ня, га М'яколис-тят наса-дження, га Твердо-листят насад-ження, га З них дуб, га А, га А / листят наса-дження
ДП "Баратвське ЛМГ" 38737 19770 9344 9621 9390 1346 0,07
ДП "Бшокоровицьке ЛГ" 52461 27622 16084 8705 8543 1133 0,05
ДП "Бердич1вське ЛГ" 25231 3114 3953 18160 17612 3690 0,17
ДП "Городницьке ЛГ" 33310 19743 8752 4808 4739 3002 0,22
ДП "Смшьчинське ЛГ" 43252 18192 14937 10101 9921 206,8 0,01
ДП "Житомирське ЛГ" 37473 15572 5620 16276 15835 3495 0,16
ДП "Коростенське ЛМГ" 26264 11062 6002 9198 9132 0 0,00
ДП "Коростиш1вське ЛГ" 21910 16808 2299 2803 2763 70 0,01
ДП "Лугинське ЛГ" 26705 13611 7078 6016 5857 193,1 0,01
ДП "Малинське ЛГ" 25203 18906 3468 2829 2528 0 0,00
ДП "Новоград-Волинське ЛМГ" 25913 9117 7081 9713 8824 708,7 0,04
ДП "Овруцьке ЛГ" 42391 34833 5374 2183 2160 0 0,00
ДП "Овруцько-Народницьке СЛГ" 77220 60812 13334 3057 2318 0 0,00
ДП "Олевське ЛГ" 55553 37063 11757 6571 6536 0 0,00
ДП "Попшьнянське ЛГ" 21700 7478 2121 12079 11359 786 0,06
ДП "Радомишльське ЛГ" 24059 19591 2219 2249 2166 230 0,05
ДП "Словечанське ЛГ" 67351 47843 12541 6967 6894 714 0,04
Полшький природний заповвдник 17323 14689 2632 2 2 0 0,00
Всього 662056 395987 134596 131338 126580 15574,6 0,06
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Рис. 1. Рангований ряд лшогосподарських шдприемств ЖОУЛМГ за амплШудою спалахiв п 'ядуна зимового в Их насадженнях упродовж 1990-2012 рр.
Упродовж 1990-2012 рр. найбшьшу амплпуду масових розмножень виду (рис. 1) спостер^али в насадженнях Бердичiвського (3690 га), Жито-мирського (3495 га) та Городницького (3002 га) державних люогосподарсь-ких шдприемств. Спалахи шкiдника за цей перюд не були зафiксованi у По-лiському природному заповiднику, ДП "Коростенське ЛГ", "Малинське ЛГ", "Овруцьке ЛГ", "Олевське ЛГ" та "Овруцько-Народицьке СЛГ".
Згiдно з результатами кореляцшно-регресшного аналiзу, амплiтуда спалахiв п'ядуна зимового достовiрно корелюе (г = 0,46, р = 0,0055) iз пло-щею листяних насаджень вiдповiдних шдприемств (рис. 2). Хоч i ця залеж-нiсть е невисокою, проте на основi викладеного вище приходимо до попе-реднього висновку, що чим бiльшою е частка листяних насаджень у тд-приемствах, тим е бшьшою потенцiйна амплiтуда спалахiв п'ядуна зимового.
Рис. 2. Залежшсть амплтуди спалахiв п 'ядуна зимового
вiд плош^ листяних насаджень шдприемств ЖОУЛМГ
До перелжу кормових рослин зимового п'ядуна не входять хвойш де-ревш породи [13, 19]. У разi потрапляння личинки у середовище чистого хвойного лiсу е висока ймовiрнiсть 11 загибелi [9]. Тому, лопчно було б при-пустити, що зi збшьшенням частки насаджень хвойних порiд у люогоспо-дарських пiдприемствах амплiтуда спалахiв цього листогриза мала б зменшу-ватись. Останне достовiрно пiдтверджуеться статистично (рис. 3) - значення коефщента кореляцп м1ж цими показниками становить - 0,59 (р = 0,01).
\ |г2= 0,3454; г = -0,5877, р = 0,0103
Рис. 3. Залежшсть амплШуди спалахiв п 'ядуна зимового
вiд частки хвойних насаджень у вкритш лшом плошi шдприемств ЖОУЛМГ
20 40 60 8' Хвойних насаджень, %
Вiдсутнiсть кореляцшного зв'язку мiж амплiтудою спалахiв п'ядуна зимового як iз площею м'яколистяних насаджень вiдповiдних шдприемств (г = -0,045, р = 0,86), так i з часткою цих насаджень у вкритш лiсом площi шдприемств ЖОУЛМГ (г = 0,05, p = 0,84) теоретично свщчить, що м,яколистянi насадження не е первинними осередками масового розмноження шюдника та величина !х частки в структурi лiсового фонду пiдприемств не впливае на ам-плiтуду спалахiв шкiдника.
Частка насаджень дуба звичайного ((ивгсш гоЬиг L.) становить 96 % твердолистяних насаджень тдприемств ЖОУЛМГ. Тюний достовiрний зв'язок амплiтуди спалахiв шкiдника (г = 0,7, p = 0,001) з площею насаджень дуба вщповщних господарств (рис. 4) опосередковано вказуе на те, що тд час спалахiв чисельностi видом пошкоджуються переважно дубовi насадження. Водночас корелящя амплiтуди iз площею листяних насаджень загалом (м'яко- i твердолистяних) - значно слабша i менш достовiрна (г = 0,46, р = 0,0055), порiвняно з площами дубових насаджень.
Рис. 4. Залежшсть амплтуди спалахiв п 'ядуна зимового вiд плош^ насаджень дуба звичайного (Цыегет Ь.) у шдприемствах ЖОУЛМГ
Наведет результата дослщжень впливу породного складу деревоста-шв на ампл^уду осередюв фггофага показали перспективу як подальших дос-лiджень, так i перспективнiсть широкого впровадження отриманих результата у веденш люового господарства.
Висновки:
1. Породний склад люосташв чинить вплив на ампл^уду спалахiв п'ядуна зимового.
2. Амплггуда спалахiв зменшуеться зi зростанням частки хвойних по-рiд у покритш лiсом площi, та збiльшуеться зi зростанням частки листяних.
3. Амплггуда спалахiв виду зростае зi збшьшенням площi дубових насаджень люогосподарських пiдприемств.
4. Пiд час спалахiв масових розмножень п'ядун зимовий переважно пошкоджуе дубовi насадження, оскiльки корелящя ампл^уди iз площею листяних насаджень загалом - слабша i менш достовiрна, нiж кореляцiя амплпу-ди з площею насаджень дуба.
Л1тература
1. Агро^матичний довiдник Житомирсько! областi. - К. : Держсшьгоспвидав УРСР, 1959. - 92 с.
2. Андрущенко Р.О. Еколого-екож^чна ефективнiсть xiMi4H0i боротьби i3 п'ядуном зи-мовим (Operophthera brumata L.) в умовах Житомирського держшсгоспу / Р.О. Андрущенко // Лщери АПК XXI столггтя : матер. VI зльоту iменних стипендiатiв i вiдмiнникiв навчання в Подшьському держ. аграр.-техн. ун.-тi 25-28 трав. 2005 р. - Кам'янець-Подшьський : Вид-во "Абетка", 2005. - С. 182-185.
3. Андрущенко Р.О. До проблеми вивчення впливу зимового п'ядуна (Operophthera brumata L.) на стшкють широколистяних лгав Полюся / Р.О. Андрущенко // Наука. Молодь. Еко-лопя - 2006 : матер. П-о! Мiжвуз. наук.-практ. конф. студ., аспiр. та молод. вчен.. - Житомир, 2006. - С. 82.
4. Андрущенко Р.О. Зимовий п'ядун (Operophthera brumata L.) у Центральному Полюа / Р.О. Андрущенко // Еколопзащя сталого розвитку агросфери, культурний Грунтогенез i ноосфера перспектива шформацшного суспiльства : тези доп. Мiжнар. наук. конф. студ., астр. i молод. вчен. до 190^ччя ХНАУ iм. В.В. Докучаева. - Харгав, 2006. - С. 96.
5. Дубровин В.В. Формирование очагов массового размножения зимней пяденицы / В.В. Дубровин // Лесное хозяйство : журнал. - 1989. - № 7. - С. 58-67.
6. Мешкова В. Л. Динамжа осередгав масового розмноження зимового п'ядуна як основа прогнозування його спалах1в / В. Л. Мешкова // Сучасний стан i перспективи захисту плодово-ягщних культур i винограду вщ шкщливих органiзмiв : матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (Харюв, 21-25 трав. 2001 р.). - Харкiв, 2001. - С. 108-111.
7. Мешкова В. Л. Ощнка принадносп лiсорослинних умов для розвитку спалах1в масового розмноження комах-дефол1атор1в / В.Л. Мешкова // Науковий вюник НАУ Укра!ни : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НАУ Укра!ни. - 2000. - Вип. 25: Лгавництво. - С. 314-319.
8. Berryman A.A. Forest Insects / A.A. Berryman. - New York : Plenum Press, 1986. - 126 p.
9. Edland T. Wind dispersal of the winter moth larvae Operophtera brumata L. (Lep., Geomet-ridae) and its relevance to control measures / T. Edland // Nor. Entomol. Tidsskr. - 1971. - Vol. 18. -Pp. 103-107.
10. Embree D.G. The population dynamics of the winter moth in Nova Scotia 1954-1962 / D.G. Embree // Mem. Ent. Soc. Can. - 1965. - Vol. 46. - Pp. 1-57.
11. Hogstad O. Population fluctuations of Epirrita autumnata Bkh. And Operophtera brumata (L.) (Lep., Geometridae) during 25 years and habitat distribution of their larvae during a mass outbreak in a subalpine birch forest in Central Norway / O. Hogstad // Fauna Norv. Ser. - 1997. -Vol. 44. - Pp. 44, 1-10.
12. Holliday N.J. Population ecology of winter moth (Operophtera brumata) on apple in relation to larval dispersal and time bud burst / N.J. Holliday // J. Appl. Ecol. - 1977. - Vol. 14. -Pp. 803-813.
13. Holliday N.J. Maintenance of the phenology of the winter moth (Lepidoptera: Geometridae) / N.J. Holliday // Biol. J. Linn. Soc. - 1985. - Vol. 25. - P 221-234.
14. Ims R.A. Do sub-arctic winter moth populations in coastal birch forest exhibit spatially synchronous dynamics? / R.A. Ims, N.G. Yoccoz, S.B. Hagen // J. Anim. Ecol. - 2004. - Vol. 73. -Pp. 1129-1136.
15. Kleiner K. Forest stand susceptibility to the gypsy moth (Lepidoptera: Lymantriidae): species and site effects on foliage quality to larvae / K. Kleiner, M.E. Montgomery // Environ. Entomol. - 1994. - Vol. 23. - Pp. 699-711.
16. Stoakley J.T. Outbreaks of winter moth Operophtera brumata L. (Lep, Geometridae) in young plantations of sitka spruce in Scotland / J.T. Stoakley // Z. Angew. Entomol. - 1985. - Vol. 99. -Pp. 153-160.
17. Tenow O. The outbreaks of Oporinia autumnata Bkh. and Operophtera pp. (Lep., Geometridae) in the Scandinavian mountain chain and northern Finland 1862-1968 / O. Tenow // Zool. Bidr. Upps. - 1972. - Vol. 2. - Pp. 1-107.
18. Tikkanen, O.P. Adaptation of a generalist moth, Operophtera brumata, to host plants / O.P. Tikkanen // University of Joensuu, PhD Dissertations in Biology. - Joensuu, 2000. - Vol. 1.
19. Tikkanen, O.P. Spatial pattern of outbreaks of Operophtera brumata in eastern Fennoscan-dia and their effects on radial growth of trees / O.P. Tikkanen, H. Roininen // Forest Ecol. Manage. -2001. - Vol. 146. - Pp. 45-54.
20. Van Dongen S. Synchronization of hatching date with budburst of individual host trees (Qu-ercus robur) in the winter moth (Operophtera brumata) and its fitness consequences / S. Van Dongen, T. Backeljau, E. Matthysen, A.A. Dhondt // J. Anim. Ecol. - 1997. - Vol. 66. - Pp. 113-121.
Андрущенко Р.О. Влияние структуры древостоев на амплитуду очагов массового размножения зимней пяденицы (Operophthera brumata L.) в условиях Центрального Полесья
Установлено, что в условиях Центрального Полесья на амплитуду очагов массового размножения зимней пяденицы (Operophthera brumata L.) влияет породный состав древостоев. Выяснено, что амплитуда очагов фитофага уменьшается с ростом доли хвойных пород в покрытой лесом площади и увеличивается с ростом доли лиственных. Установлено, что мягколиственные насаждения не являются первичными очагами массового размножения вида и величина их доли в структуре лесного фонда предприятий не влияет на амплитуду очагов вредителя. Статистически доказано, что в условиях Центрального Полесья зимняя пяденица массово размножается преимущественно в насаждениях дуба обыкновенного (Quercus robur L.).
Ключевые слова: зимняя пяденица, амплитуда, очаги массового размножения, породный состав, насаждение, дуб обыкновенный.
Andrushchenko R.O. Effect of forest fund's structure on the winter moth's (Operophthera brumata L.) outbreaks amplitude under the Central Po-lissya conditions
It has been established that the amplitude of the winter moth's (Operophthera brumata L.) outbreak is influenced by structure of forest fund. The amplitude of the winter moth's outbreak decreases with increase of a share of coniferous forests at the forest area and increases with the increase of a share of deciduous forests. It has been proved statistically, that the winter moth mainly damages an oak European (Quercus robur L.) stands under the Central Polissya conditions.
Keywords: winter moth, the amplitude, centers of mass reproduction, species composition, plantations, oak European.
УДК592.7:577 Acnip. Н.Г. Сютмна1;
cm. наук. ствроб. М.М. Л^овий2, д-р с.-г. наук
ВПЛИВ ТЕХНОЛОГ1Й ВИРОЩУВАННЯ НА ДИНАМ1КУ ЧИСЕЛЬНОСТ1 КОРИСНИХ ВИД1В КОМАХ-ГЕРПЕТОБ1ОНТ1В У ЦЕНТРАЛЬНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРАШИ
Розглянуто сезонну динамжу чисельност домшантних вид!в ентомофапв-гер-петобюнпв Pterostichus melanarius 111. i Silpha obscura L. у Центральному Люостепу Украши на рiзних стадiях i зазначено згубний вплив пестицидних обробок на життeдiяльнiсть корисно! ентомофауни.
Агроландшафти Люостепу Украши постшно тддаються штенсивно-му антропогенному впливу. Стутнь впливу призводить до змш не тшьки в структур! аграрних ф1тоценоз1в, але i комплекшв тварин, зокрема безхребет-них, мешканщв цих бюценоз1в. Це зумовлюе необхщшсть проведення мош-торингу зоокомплексу в зон ди антропогенного впливу як на бюценотично-му р1вш, так i на р1вш популяцп. Серед тварин, яю швидко й адекватно ре-
1 1нститут агроекологи i природокористування НААН, м. Ки!в;
2 НУ бюресурс1в i природокористування Укра!ни, м. Ки!в
