CC BY
11Оцнка природно-запов1дного фонду територи заднстров'я для обгрунтування регюнально!' еколог1чно!' мереж1
Одеський нацюнальний ушверситет iменi I. I. Мечникова , м. Одесса е-таП:8Уеиапа_уе1с11еуа@таП.ги, [email protected]
Анотаця. Дано анал/'з структури мереж/' природно-заповдних об'скт1в на територи Заднютров'я. Проведено комплексну к/'льк/'сну та яксну оцнку об'скт1в природно-запов/'дного фонду територи досл1дження. Встановлено ландшафтно-географ/'чну репрезентативнсть мереж/' заповдних об'ект1в.
КлючовI слова: екомережа, природно-заповдний фонд, к/'льк/'сна та яксна оцнка, Заднютров'я, ¡ндекс ¡нсуляризованост1, природоохоронний ¡ндекс.
Вступ
Пюля прийняття ВсеевропейськоТ' стратеги збереження бюлопчного та ландшафтного р1зномашття у 1995 роц1 в ус1х краТнах бвропи почали активно розробляти нацюнальш та регюнальш екомережк В УкраТш Верховною Радою в 2000 роц1 було прийнято «Програму формування нацюнально'Т еколопчноТ мереж1 УкраТ'ни на 2000 - 2015 роки». Основу екомереж1 на будь-якому р1вн1 оргашзацп складають об'екти природо заповщного фонду (ПЗФ), що виконують функци б1оцентр1в [3]. Вщповщно до Закону «Про природно-запов1дний фонд УкраТ'ни» ПЗФ становлять дтянки суш1 I водного простору, природн1 комплекси та об'екти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреацшну та ¡ншу ц1нн1сть I вид1лен1 з метою збереження природно'Т р1зноман1тност1 ландшафт1в, генофонду тваринного I рослинного св1ту, п1дтримання загального еколог1чного балансу та забезпечення фонового мошторингу навколишнього природного середовища [2].
Багато провщних вчених УкраТ'ни проводили комплексы дослщження в галуз1 запов1дноТ справи, зокрема, так1, як М.Д. Гродзинський, Ю.Р. Шеляг-Сосонко, В.М. Пащенко, В.О. Боков та багато шших. У зв'язку з активними розробками регюнальних екомереж, на даний час багато вчених придтяють увагу саме географ1чним аспектам оптим1заци рег1ональних запов1дних мереж. На територи ОдеськоТ' област1 питаннями запов1дноТ справи займаються так1 вчен1, як В.П. Стойловський, О.М. Попова, С.М. Колонтай, 1.Т. Русев та ш.
Метою даноТ' статт1 е вивчення мереж1 запов1дних об'ект1в територ1Т Задн1стров'я та проведення комплексно'' Т'х оц1нки.
Матерiали i методи
В процес1 написання даноТ статп використовувались картограф1чн1 та текстов! матер1али, надан1 м1сцевими держлюгоспами та л1сництвами, карти ОдеськоТ обласп масштабом 1:200000 та 1:100000, атлас ОдеськоТ' обласп «Моя мала Батьшщина», матер1али Реестру ПЗФ територ1Т ОдеськоТ обласп та 1н.
В ход1 виконання даноТ роботи використовувались наступш методи: картограф1чний, польовий, анал1тичний, математичний, пор1вняльний.
Результати i обговорення
Заднютров'я е одним з рег1он1в УкраТ'ни, який багатий на видове та ландшафтне р1зноман1ття. На територи Заднютров'я знаходяться 23 територш та об'екти ПЗФ загальною площею 103 335,6 га, з них 5 мають загальнодержавне значення ( табл. 1). На рис. 1 показано географ1чне розмщення природно-заповщних об'ект1в.
Зпдно з природоохоронним законодавством на територи УкраТ'ни юнуе 11 категор1й територш та об'ект1в ПЗФ, з них 7 представлен! на територи дослщження: 1 бюсферний заповщник, 2 нацюнальш природы парки, 12 заказниш, 2 пам'яток природи, 4 парш-пам'яток садово-паркового мистецтва, 1 регюнальний ландшафтний парк, 1 заповщне урочище ( табл. 1).
При формуванш екомереж! оцшка ПЗФ е необх!дною умовою. Ктькюна та як!сна оц!нка природно-заповщних об'ект!в (ПЗО) дае змогу проанал!зувати Т'х сучасний стан, визначити на сктьки вони виконують своТ' природоохоронш функц!Т', а також з'ясувати чи можуть дан! об'екти входити до складу екомереж в якосп природних ядер або бюкоридор!в. Оц!нка мереж! природно-заповщного фонду проводиться за допомогою визначення комплексу критерив та р!зних показник!в.
УДК 502.4:911.5
Пилипенко Г. П. Тодорова С. П.
Таблиця 1.
Перелш територiй та об'еклв природно-заповiдного фонду територГ|' Заднiстров'я
станом на 01.01.2012 р.
№ п/п Назва об'екта Категорiя Площа, га Мюцезнаходження Пк створення
Загальнодержавного значення
1. Дунайський БЗ 50252,9 Ктшський р-н 1998
2. Нижньоднютровський НПП 21311,1 Б-Днютровський р-н, Бтяевський р-н, Овщюпольський р-н 2008
3. Тузловськ лимани НПП 27865 Татарбунарський р-н 2010
4. "Староманзирський" Зк 128 Тарутинський р-н 1974
5. "Остр1в ЗмИний" Зк 232 Ктшський р-н 1998
Мюцевого значення
6. '^брова Могилевська" Зк 45 Тарутинський р-н 1972
7. '^брова Манзирська" Зк 100 Тарутинський р-н 1972
8. "Лиманський" Зк 65 Б-Днютровський р-н 1982
9. "Лiски" Зк 107 Ктшський р-н 1978
10. "Жовтневий" Зк 15 Болградський р-н 1983
11. "Тополине" Зк 68 Болградський р-н 2001
12. "Виноградiвка" Зк 297 Болградський р-н 2001
13. "Лунг" Зк 799 1зма'тьський р-н 2001
14. "Тарутинський степ" Зк 5200 Тарутинський р-н 2012
15. Барашвський лiс Зк 163 м. 1зма'''л 2009
16. Дiброва "Арцизька" ПП 2 Арцизський р-н 1972
17. Новоiванiвський ПП 2 Арцизський р-н 1993
18. "Дн1стровськ1 плавн1" ЗУ 7620 Бтя'вський, Б- Днютровський р-ни 1993
19. Парк iм. Пушкша ППСПМ 19,1 м. Болград 1972
20. "Мiський сад" ППСПМ 1,5 м. 1зма'''л 1972
21. Червоноарм1йський дендропарк ППСПМ 55 Болградський р-н 1979
22. "Сергивський" ППСПМ 18 Б-Днютровський р-н 1993
23. "lзмаíльськi острови" РЛП 1366 1зма'''льський р-н 1993
Примiтка: ПЗ - природы заповщники; БЗ - бюсферш заповiдники; НПП - нацюнальш природнi парки; РЛП -репональш ландшафтнi парки; Зк - заказники; ПП - пам'ятники природи; ЗУ - заповщш урочища; БС - боташчш сади; ДП - дендролопчш парки; Зоо - зоолопчш парки; ППСПМ - парки пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Рис. 1. Картосхема розмщення природно-заповщних об'екпв на територií Заднютров'я
-----межа ландшафтноí пiдзони; * - нацюнальш парки природи; ▲ - заповщники загальнодержавного
значения; л - заповщники мюцевого значения; • - репональний ландшафтний парк; (1 - пам'ятники природи мюцевого значення, □ - парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва. 1 - Дiброва "Могилевська", 2 - Дiброва "Монастирська", 3 - Тарутинський степ, 4 - Лиманський, 5 - Сергпвський, 6 - Новоiванiвський, 7 - Дiброва "Арцизськая", 8 - Вiноградiвка, 9 - Тополине, 10 - Жовтневий, 11 - парк iменi А.С. Пушюна, 12 - Барановський лю, 13 - "Мюький сад", 14 - Люки, 15 - Лунг.
Biдcоmок запов1дно^1 mеpиmоpiï (S|-|3—%), тобто вщношення площi пpиpодно-зaповiдного Фонду (SП3Ф) до загальноТ площi (Sзaг) певноТ теpитоpiï. Розpaховyeтьcя за фоpмyлою:
SП3Ф% = S!3- * 100 / S заг (1)
Для теpитоpiï 3aднicтpов'я даний показник становить 1,9 % вщ площi 3aднicтpов'я (1310600 га). Це вщносно високий вiдcоток зaповiдноcтi поpiвняно, як iз cеpеднiм показником по УфаТ'ш - 6,05, так i в Одеськш облacтi - 4,53% (станом на 01.01.2012 p.).
Biдcоmок cyвоpоï запов1дно^1 (Siviœ^), тобто вщношення площi пpиpодно-зaповiдного об'екту певноТ теpитоpiï iз cyвоpим pежимом пеpшоï кaтегоpiï Miжнapодного союзу охоpони пpиpоди i пpиpодних pеcypciв (McОП) (SMCОП) до загальноТ площi pегiонy ^заг.) та площi пpиpодно-зaповiдних теpитоpiï pегiонy ^П3Ф). Вiдноcно загальноТ площi ПЗФ даний показник pозpaховyeтьcя за такою фоpмyлою [3, 4]:
S мcoп%= SMœ! * 100 / SП3Ф (2)
Вiдноcно загальноТ площi теpитоpiï, що дослщжуеться, вiдcоток cyвоpоï зaповiдноcтi визначають за наступною фоpмyлою:
S MCОП%= SмcОП * 100 / Sзaг (3)
На теpитоpiï 3aднicтpов'я до ПЗО пеpшоï кaтегоpiï вiдноcитьcя лише Дунайський БЗ iз площею 50252,9 га, що становить 48,6 % вщ загальноТ площi ПЗФ та 3,9 % вщ загальноТ площi доcлiдження.
Показник щльно^1 об'eкmiв ПЗФ, тобто вщношення загальноТ кiлькоcтi (N) пpиpодно-зaповiдних об'eктiв до загальноТ площi певноТ теpитоpiï (S^,-.). Розpaховyeтьcя за фоpмyлою:
Н = N / Sзaг (4)
Даний показник на теpитоpiï 3aднicтpов'я становить 0,21 об'екти/100км2. Cеpеднe значення показника щiльноcтi об'ек^в ПЗФ по Укpaïнi 1,08 об'екти/100км2[4].
1нде^ pозчленованоcmi (iнcyляpизовaноcтi) теpитоpiï [3]. Iнcyляpизацiя - pозпaд единих пpиpодних мacивiв на невеличкi ос^вц [3]. Iндекc iнcyляpизовaноcтi (I) включае в себе 2 компоненти. Пеpший компонент (It) визначае cпiввiдношення площi неcтiйких теpитоpiй та об'eктiв (S¡) до загальноТ площi ПЗФ на певнш теpитоpiï (S). Дpyгий компонент (IN) вpaховye кiлькicть неcтiйких об'ек^в pегiонy (Ni) до загальноТ ктькосп зaповiдних об'eктiв pегiонy (N). В цтому iндекc iнcyляpизовaноcтi теpитоpiï (I) обчислюеться за такою фоpмyлою [3]:
I = (Si / S + Ni / N) / 2 (5)
До нестшких або iнcyляpизовaних вщносяться заповщш теpитоpiï площею до 50 га. Значення даного шдексу лежать в межах вщ 0 до 1. Встановлено, що чим вище значення шдексу iнcyляpизовaноcтi, тим значшшу pоль в зaгaльнiй теpитоpiï, що pозглядaeтьcя, вiдiгpaють дpiбнi дiлянки, що не мають еколопчноТ cтaбiльноcтi[3].
В таблиц 2 пpедcтaвленa оцiнкa ПЗФ Задшсфов'я в pозpiзi aдмiнicтpaтивних paйонiв. Показники pозpaхyнкiв iндекcy iнcyляpизовaноcтi в^зняються в межах теpитоpiй paйонiв Задшсфов'я. В цiломy для теpитоpiï Задшсфов'я iндекc iнcyляpизовaноcтi складае 0,22. Це вщносно невисокий показник, пpоте вш показуе, що на теpитоpiï даного pегiонy мають мicце екологiчно нестабтьш незнaчнi за площею ПЗО, що не виконують своТх фyнкцiй. Найфаще cитyaцiя склалась на теpитоpiях Юлшського та Тaтapбyнapcького paйонiв, де iнcyляpизaцiя доpiвнюe 0, що cвiдчить пpо вiдcyтнicть ПЗО з площею менше 50 га. В Аpцизcькомy paйонi cитyaцiя пpотилежнa - iндекc iнcyляpизовaноcтi доpiвнюe 1, тобто ПЗФ даного paйонy складаеться лише з дpiбних ПЗО. Неоптимально pозpобленa меpежa ПЗО й в Болфадському paйонi, де шдекс iнcyляpизовaноcтi достатньо високий - 0,24.
Пpиpодоохоpонний iнде^ (П1) mеpиmоpiï
Вш пpедcтaвляe собою сукупну оцшку насиченос-i меpежi заповщних теpитоpiй будь-якоТ мicцевоcтi вiдноcно ïï площi, що дозволяе бiльш об'ективно поpiвнювaти cтpyктypy пpиpодоохоpонноï меpежi piзних теpитоpiй мiж собою. И оцшюе як кiлькicнi пapaметpи - ктькють самих зaповiдних теpитоpiй, так i якюш - кaтегоpiйне piзномaнiття. Якюний склад оцiнюeтьcя чеpез коефiцieнm значимоcmi (k,) окpемих кaтегоpiй ПЗФ - визначаеться чеpез вiдношення cеpедньоï площi даноТ кaтегоpiï ПЗФ по УфаМ (Sc,) до cеpедньоï площi вах об'eктiв ПЗФ (SсПЗФ = 314 га) в УфаМ:
Ki = s!C3- (6)
Sc ПЗФ
П1 визначаеться за формулою:
P _ kБЗ * SБЗ + kПЗ * SПЗ + kНЗ * SНЗ + k3 * S3 (7)
S (
де Б - загальна площа територи, яка оцЫюеться; Без, Эпз, Энп, Эз - площi вiдповiдно всiх БЗ, ПЗ, НП, заказниюв на дашй територií.
На територií Задн1стров'я значення П1 дор1внюе 9,1.
Таблиця 2.
Кшьмсна оцiнка природно-заповiдних об'eктiв в межах адмМстративних районiв територи
Заднiстров'я
Назва району Площа району, га Загальна площа ПЗФ Заг. ктькють ПЗО < 50 га, ПЗО > 50 га, I, шдекс шсуляризованосп
№ % о го о го
1. Арцизський 1 37900 4 0,003 2 2 4 - - 1,0
2. Бтгород-Днютровський 185200 16618,1 8,97 4 1 18 3 16600,1 0,13
3. Болградський 1 36400 454,1 0,33 5 2 34,1 3 420 0,24
4. 1зма'льський 1 19400 2329,5 1,95 4 1 1,5 3 2328 0,13
5. Ктмський 1 35900 50591,9 37,2 3 - 3 50591,9 0
6. Решйський 86100 - 0 - - - - - -
7. Саратський 1 47500 - 0 - - - - - -
8. Тарутинський 1 874 00 5473 2,93 4 1 45 3 5428 0,13
9. Татарбунарський 1 74800 27865 18,1 1 - - 1 27865 0
10. Всього: 1310600 103335,6 7,9 23 7 102,6 16 103233 0,22
ПЗО розм1щен1 на територií Заднютров'я нер1вном1рно. Так, найб1льша к1льк1сть об'ект1в зосереджена в Болградському (5), Бтгород-Днютровському, lзмаíльському та Тарутинському (по 4) районах. В Реншському та Саратському районах взагал1 в1дсутн1 будь-як1 природоохоронн об'екти, а в Татарбунарському лише 1. За вщсотком запов1дност1 показники по районах також значно вщр1зняються. Найбтьшу частку ПЗО мае Юлшський район (37,2 %), в два рази менше в Татарбунарському район (18,1 %). В1дносно високий показник заповщносп мае також Бтгород-Днютровський район (8,97 %). Дуже незначною е частка ПЗФ в Арцизському райош - всього 0,003 %, Болградському - 0,3 %, 1зма'''льському - 1,95 %.
Ще одним дуже важливим питанням при створены оптимально'' мереж1 природно-запов1дних об'ект1в територи дослщження е усунення нев1дпов1дност1 в реестр1, назв1, характеристиц1 та вимагають уточнення площ, функц1й, режиму заповщносп I, нав1ть, географ1чно' прив'язки. Так, наприклад, за даними державного люовпорядкування фактична площа заказника «Виноград1вка» становить 267 га проти 297 га зазначених в реестр1. Даний заказник характеризуеться як «дтянки степу, що збереглися у вщносно природному стаж», проте на територи заказника переважають деревн насадження, тому необхщно змшити загальну характеристику на таку: «штучн деревн1 насадження, серед яких е дтянки степу з рослинами з Червоно''' книги Украши» [6]. Пропонуеться змшити назву заказника «Д1брова Могилевська» на «Могилевський», у зв'язку з тим, що дуб звичайний не е головною породою. Також необхщно уточнити його площу (за даними держлюгоспу вона становить 44 га, проте в реестр! зазначено 45 га). Неточност е також в назв1 заказника «Д|брова Манзирська», який в реестр! названий як «Д1брова Монастирська». Даний заказник розташований в межах ур. Манзир у 4 кв. Бородинського люництва Саратського держлюгоспу. Попова О.М. та ш. [5, 6] в сво'х роботах вказують на те, що назва «ур. Манзирське» помилково вжита щодо ур. «Парк» (1-2 кв. Бородинського люництва). Тому необхщно перейменувати даний заказник на «Паркове» та виключити з назви слово «Д1брова», через те, що дуб звичайний не е головною породою. Доцтьнють такого висновку пщтверджуе той факт, що боташчний заказник загальнодержавного значення «Староманзирський» знаходиться в межах ур. «Старий Манзир» (4 кв.). Кр1м того, ур. «Старий Манзир» площею 100 га наведено серед об'ект1в природно-заповщного фонду республ1канського значення ще у 1969 роцк Ще одним фактом пщтвердження помилки в назвах та мюцерозташуванш двох останшх заказник1в е те, що в результат! маршрутних дослщжень [5] були виявлен1 ц1нн1 гербарн збори (у тому числ1 червонокнижн види) саме в межах 4 кв. Бородинського люництва Саратського держлюгоспу. Серед таких були шафран атчастий, пщсшжник Ельвеза, пмноспермум одеський, ковила волосиста та ковила днтровська, зал1зняк дн1провський (бвропейський червоний список). Це
свщчить про найбтьшу цiннiсть саме урочища «Старий Манзир». 1снуе також проблема щодо картографiчного зображення заказникiв ««^брова Могилевська» та «Дiброва Манзирська», як на багатьох атласах вiдмiченi неподалк смт. Бородино в межах квадралв 35 - 42, що не вщповщае реестру та фактичному розташуванш.
За нашими даними та за дослщженнями Стойловського В.П. та Попово!' О.М. [6] ряд невщповщностей в реес^ та в матерiалах люовпорядкування iснують вiдносно заказника «Лиманський». Так, в реес^ зазначено, що заказник розташований в межах кварталiв 7-8 неподалк с. Лиманське. Проте, в ходi маршрутних дослiджень було виявлено, що фактичне розташування заказника лише в межах кварталу 7, площа якого становить 64 га. Квартал 8 знадиться далеко вщ дтянки, що розглядаеться, i представляе собою урочище Бикоза [6]. Також було виявлено, що заказник розташований мiж с.Семешвка та Молога. Тому необхщно в матерiалах Реестру виправити ва перелiченi неточностi.
Подiбнi поправки в матерiалах Реестру необхiдно зробити ще для цтого ряду об'ектiв природно-заповiдного фонду територи Заднiстров'я, серед них таю, як ентомолопчний заказник «Жовтневий» (уточнення характеристики та категори заповiдностi), заказник «Тополине» (уточнення характеристики), боташчний заказник «Лiски» та ш.
Для ефективного функцiонування мережi ПЗО на територи Заднiстров'я необхiдно провести ряд конструктивних заходiв. По-перше, необхщно в два рази збтьшити площу ПЗФ репону до середнього показника в бврош (15 %) [4]. Для цього потрiбно створити новi ПЗО, в першу чергу на територи Реншського (за рахунок включення водно-болотного угiддя оз. Кугурлуй до складу Дунайського БЗ) та Саратського райошв (за рахунок включення штучних люових насаджень до складу ПЗФ). По-друге, необхщно збтьшити площi еколопчно нестабiльних ПЗО до 50 га i зменшити !'х частку в ПЗФ Заднютров'я. По-трете, треба усунути ва неточностi в реестрi, що не вщповщають фактичним даним.
Лтература
1. Блакберн А.А. Сравнительный анализ природно-заповедного фонда Польши и Украины в аспекте формирования национальных экологичесих сетей / А. А. Блакбен, Т. С. Карпова // Заповщна справа в УкраТш. - 2009. - Т. 15. - Вип. 2, - С. 1-8.
2. Закон УкраТни «Про природно-заповщний фонд УкраТ'ни» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua
3. Злоб1н Ю.А. Оц1нка природно-заповщного фонду СумськоТ' област / Ю. А.Злоб1н, С. М. Панченко, В. Г.Скляр // Заповщна справа на меж1 тисячол1ть (сучасний стан, проблеми i стратег1я розвитку): Матер1али всеукраТ'нськоТ' загальнотеоретичноТ та науково-практично'Т конференций присвяченоТ' виконанню державно!' Програми перспективного розвитку заповщно'Т справи в УкраТш «Заповедники». - Канiв, 1999 - C. 51-54.
4. Ковальчук I. П. Природно-заповщний фонд територи Мiзоцького кряжу: сучасний стан, його картографiчна модель, шляхи оптимiзацiТ функцюнування / I. П.Ковальчук, Ю. М. Андрейчук, Б. С Жданюк // Природа Захщного Полiсся та прилеглих територш. - 2012. - № 9 - С. 374- 381.
5. Попова О.М. Результати швентаризаци природно-заповщного фонду Одесько'Т область I. Територи Загальнодержавного значення / О. М. Попова, В. П. Стойловський, В. О. Кузнецов // Заповщна справа в УкраТш. - 2005. - Т. 11. - Вип. 2. - С. 50- 53.
6. Стойловський В.П. Результати Ывентаризаци природно-заповщного фонду Одесько'Т область II. Заказники мюцевого значення / В. П. Стойловський, О. М. Попова // Вюник ОНУ. Серiя: Бюлопя. -2005. - Т. 10. - Вип. 5. С. 101-112.
7. Змщнення управлЫня та фЫансово'Т стмкосп нацюнально'Т системи природоохоронних територм в УкраТш / В. А Толкачов, М. П. Стеценко, О. О.Семенова, М. Г. Чорний // Заповщна справа в УкраТш. -2012. - Т. 18. -Вип. 1-2. - С. 1-4.
Аннотация. Г. П. Пилипенко, С. П. Тодорова Оценка природно-заповедного фонда территории заднестровья для обоснование региональной экологической сети. Дан анализ структуры сети природно-заповедных объектов на территории Заднестровья. Проведена комплексная количественная и качественная оценка объектов природно-заповедного фонда территории исследования. Установлено ландшафтно-географическую репрезентативность сети заповедных объектов.
Ключевые слова: экосеть, природно-заповедный фонд, количественная и качественная оценка, Заднестровья, индекс инсуляризованости, природоохранный индекс.
Abstract. G.P. Pylypenko, S.P. Todorova Assessment of natural reserve fund of the territory of zadnistrovya to justify regional ecological network. The analysis of the structure of a network of protected natural objects in Zadnistrovya. Carried out a comprehensive quantitative and qualitative evaluation of objects of natural reserve fund study area. Established landscape-geographical representative of a network of protected sites.
Keywords: ecological network, nature-reserve fund, quantitative and qualitative assessment, Zadnistrov'ya, index insulyaryzovanosti, environmental index.
Поступила в редакцию 17.02.2014 г.
