CC BY
17
АРТЕРИАЛЬНАЯ
я ГИПЕРТЕНЗИЯ
МОЛОД1 ВЧЕН1 / YOUNG SCIENTISTS
Оц'шка порушень пружно-еластичних властивостей артерШ у хворих з артершльною г'тертензкю та синдромом обструктивного апное сну
КРУШИНСЬКА Н.А.
ДУ «ННЦ «1нститут кaрдiологii iM. М.Д. Стражеска»
НАМН Украни
Обгрунтування. Синдром обструктивного апное сну (СОАС) — стан, що характеризуемся наявнютю хро-тння, перюдичним спадшням BepxHix дихальних шля-xiB на рiвнi глотки й припиненням легенево! вентиляци при збережених дихальних зусиллях, зниженням рiвня кисню кровi, значною фрагментацiею сну й надлиш-ковою денною сонливютю. Поширенiсть СОАС стано-вить щонайменше 2—4 % серед дорослого населення. У пащентав i3 рефрактерною до л^вання артерiальною гiпертензiею (АГ) вiрогiднiсть СОАС зростае до 83 %.
Мета дослщження: оцiнити пружно-еластичнi влас-тивостi артерiй у пацiентiв, хворих на артерiальну ri-пертензiю та синдром обструктивного апное сну.
Матер1али i методи. Обстеження проводилось хво-рим, у яких мала мюце пiдозра на наявнiсть СОАС, а саме: ожиршня, скарги на хротння, денну сонливiсть, вказiвки родичiв на етзоди зупинок дихання увi сш.
Дiагностика СОАС здiйснювалась за допомогою приладу Somnocheck micro виробництва Weinmаnn (Нiмеччина) з використанням iндексу апное/гшопное (AHI — apnea-hypopnea index) або шдексу рестратор-них розладiв (RDI — respiratory disturbance index), де АН1 — кiлькiсть апное та гшопное на годину за час ви-мiрювання дихального потоку, втьний вiд артефактiв; RDI — ктьюсть апное та гiпопное на годину за час вимiрювання сатураци, втьний вщ артефактiв. Автоматично розраховувались iндекси центральних та об-структивних респiраторних подiй.
Усього були обстежеш 103 пацiенти, яких розподi-лено на 4 групи:
— 1-ша група (група контролю) — хворi на артерь альну гшертензш, у яких не виявлено порушень дихання шд час сну (вщповщае АН1 менше 5/годину) — 22 пащенти;
— 2-га група — хворi на артерiальну гшертензш з дiагностованим СОАС легкого ступеня, що вiдповiдае АН1 5—15/годину — 33 пащенти;
— 3-тя група — хворi на артерiальну гшертензш з дiагностованим СОАС середнього ступеня тяжкоста, що вiдповiдае АН1 15—30/годину — 23 пацiенти;
— 4-та група — хворi на артерiальну гiпертензiю з дiагностованим СОАС тяжкого ступеня, що вщповщае АН1 понад 30/годину — 25 пацiентiв.
Дослщження пружно-еластичних властивостей артерiй здiйснювалось методом апланацшно! тономе-три за допомогою прилада SphygmoCor виробництва AtCor, Medical Pty Ltd. (Австралгя), з'еднаного з пер-сональним комп'ютером. Дослiдження проводилось за рекомендованою методикою з розрахунком швидкост поширення пульсово! хвилi (ШППХ) по артерiях елас-
тичного (ШППХел) та м'язового (ШППХм) типу та шдексу аугментаци (Aix). З метою уникнення похибок вимiрювання виконувалось мМмум двiчi. При рiзницi мiж даними понад 10 % проводили трете вимiрювання.
Пащенти пройшли ехокардiографiчне дослщження за допомогою ультразвукового дiагностичного апарата Sonoline SL-1 (Siemens, Францiя). Ультразвукове до-слiдження серця виконувалось в М- та В-режимi за стандартним протоколом. Визначались розмiр лiвого передсердя, кiнцево-дiастолiчний (КДР) та юнцево-систолiчний (КСР) розмiри лiвого шлуночка (ЛШ), фракщя викиду (ФВ) ЛШ. Маса мюкарда лiвого шлуночка (ММЛШ) розраховувалась згiдно з методикою Penn-Convention:
ММЛШ (г) = 1,04 • ((КРД + ТЗС + ТМЖП)3 -- КДР3) - 13,6,
де ММЛШ — маса мюкарда лiвого шлуночка, КДР — кiнцево-дiастолiчний розмiр, см; ТЗС — товщина за-дньо! стiнки лiвого шлуночка, см; ТМШП — товщина мiжшлуночковоI перегородки, см; 1,04 — розрахунко-вий коефщент; 13,6 — розрахунковий коефщент.
Площа поверхнi тiла вираховувалась за формулою:
1ндекс ММЛШ (г/м2) = = ММЛШ/площа поверхнi тта.
Оцiнка денно! сонливостi здiйснювалась методом опитування за шкалою Epworth Sleepiness Scale.
Обробка даних проводилась на персональному комп'ютерi в системi Windows Office та Statistica. Данi подаш у виглядi M ± m.
Результати. Гендерний склад обстежених пащентав: жiнки — 25 (22,7 %), чоловши — 78 (77,3 %). Середнш вiк хворих становив 52,4 ± 3,16 року. Результати наведено в табл. 1.
Обговорення. При аналiзi отриманих даних було виявлено, що хворi iз СОАС середнього ступеня тяжко-стi були достовiрно старшими за пащентав iнших груп. Пацiенти 3-1 та 4-1 груп мали достовiрно вищий iндекс маси тiла порiвняно iз пацiентами без порушень дихання увi снi та хворими iз СОАС легкого ступеня.
ДостовiрноI рiзницi за величиною 1ММЛШ у пащ-ентiв рiзних груп виявлено не було.
Пащенти 4-1 групи також мають достовiрно вищий рiвень денно! сонливостi порiвняно iз контрольною групою та групами СОАС легкого та середнього ступеня тяжкость
Також виявлено, що пащенти iз СОАС середнього ступеня тяжкосп мають збтьшення ШППХ по артерi-ях еластичного типу (достовiрно) та тенденцш до пiд-вищення iндексу аугментаци.
Висновки. За результатами дослiдження встанов-лено, що хворi на артерiальну гiпертензiю та СОАС середнього та тяжкого ступеня тяжкосп е достовiрно старшими, мають б!льш виражений стушнь денно! сонливостi та погiршенi показники еластичносп ар-терiй.
№3(41)^2015
www.mif-ua.com
105
МОЛОД1 ВЧЕН1 / YOUNG SCIENTISTS
АРТЕРИАЛЬНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ
Таблиця 1. Показники обстежених пац1ент1в
Показник Норма (група контролю), n = 22 СОАС легкого ступеня,n = 33 СОАС середнього ступеня, n = 23 СОАС тяжкого ступеня, n = 25
Середнм bík, роки 45,38 ± 2,99 53,33 ± 0,85 57,09 ± 1,57** 51,72 ± 1,68
1МТ, кг/м2 30,65 ± 0,81 32,12 ± 1,20 33,91 ± 0,53** 39,85 ± 1,23*, #, л
АН1 3,39 ± 0,33 9,09 ± 0,64* 21,76 ± 0,16*, # 62,94 ± 4,86*, #, л
1ММЛШ, г/м2 121,19 ± 11,60 136,68 ± 9,06 147,90 ± 12,03 133,16 ± 6,85
Оцiнка за шкалою Epworth Sleepiness Scale 6,90 ± 1,00 5,92 ± 0,64 8,53 ± 0,74 10,71 ± 0,90**, #
ШППХел, м/с 11,04 ± 0,36 10,91 ± 0,03 12,80 ± 0,64# 11,86 ± 0,75
ШППХм, м/с 9,50 ± 0,24 9,41 ± 0,00 9,52 ± 0,52 9,52 ± 0,38
Aix, % 16,26 ± 1,75 16,88 ± 0,63 19,45 ± 2,06 17,89 ± 1,30
Примтки: * — достов1рн1сть при порiвняннi груп СОАС з групою контролю; # — достов1рн1сть при порiв-нянн груп середнього та тяжкого СОАС з групою СОАС легкого ступеня; " — достов1рн1сть при порiвнян-н групи СОАС тяжкого ступеня /з групою СОАС середнього ступеня; р < 0,01 — достов'рна вщм1нн1сть,
р < 0,001 — високодостов'рна вщм1нн1сть.
Особливост'1 васкулярного ремоделювання та роль остеопонтину' в прогресуванн ар-тершльноЧ г'тертенз иу хворих на хронЫну хворобу нирок
НАСОНЕНКО О.В.
Зaпорiзький державний медичний унiверситет
За даними ряду авторiв, артерiальна гiпертензiя (АГ) на рiзних етапах розвитку хрошчно! хвороби нирок (ХХН) спостер^аеться у 85—100 % випадюв [1] та сприяе розвитку гшертрофи лiвого шлуночка, шеми мюкарда, аритмшм i заважае збереженню залишково! функци нирок у данiй популяци [2]. Шдвищений ар-терiальний тиск (АТ) водночас може бути причиною i наслщком ХХН i робить свш внесок у негативний кар-дюваскулярний та нирковий прогноз [3].
За наявност ХХН спостерiгаеться тiсний зв'язок мiж серцево-судинною патологiею та ыстково-мше-ральними порушеннями, що обумовлено перш за все розвитком судинно! кальцифшаци (СК), механiзми яко! до кшця не з'ясованi [4]. Вiдомо, що незалежним чинником кардiоваскулярного ризику е жорстысть ар-терiальноi' стiнки, основними характеристиками яко! е каротидно-феморальна швидысть пульсово! хвилi (кфШПХ).
Остеопонтин (ОП) розглядаеться як активатор су-динного кальцинозу [5], вiн бере участь у формуванш дiастолiчноi дисфункци у хворих на АГ [6]. До цього часу переконливих даних про взаемозв'язок мiж сиро-ватковим рiвнем ОП та жорстыстю артерiальноi стшки при ХХН немае. У той же час його роль у розвитку СК та судинного ремоделювання у хворих на ХХН оста-точно не з'ясована та потребуе подальшого вивчення.
Мета дослщження: шдвищення ефективност дiагностики АГ у хворих на хрошчну хворобу нирок на пiдставi вивчення особливостей добового
мошторування артерiального тиску (ДМАТ), васкулярного ремоделювання та плазмового рiвня ос-теопонтину.
Матерiали та методи дослщження. Обстежеш 52 па-Шенти з ХХН II—IV стади' та 20 практично здорових ошб. Дослщжуваш групи були порiвняннi за вшом та статтю. Дiагноз хронiчноï хвороби нирок та il стадiя були встановлеш згiдно з рекомендацiями KDIGO. АГ була верифiкована вiдповiдно до рекомендацш ESC. Критерiями для включення пацiентiв у дослiдження були: наявшсть ХХН II—IV стади' з АГ, вш 18—70 рокiв, добровiльна шформована письмова згода на участь у дослщженш. Як критери' виключення розглядались: цукровий дiабет, iшемiчна хвороба серця, мозковий шсульт, хронiчна серцева недостатнють III—IV ФК (NYHA), гострi шфекцшш процеси будь-яко! етю-логи', рiвень С-реактивного протешу > 5 мг/л, гемо-глобiн < 70 г/л, цироз печшки, онкологiчнi захворю-вання. Ушм хворим визначався плазмовий рiвень ОП за допомогою iмуноферментного аналiзу. З шстру-ментальних методiв ушм дослiджуваним проведенi ДМАТ, дуплексна iмпульсно-хвильова допплерогра-фiя екстракранiальних судин, вимiрювання кфШПХ методом апланацiйноï тонометри'. У 20 пащенпв була проведена мультизрiзова комп'ютерна томографiя (МЗКТ) черевного вщдшу аорти (ЧВА). Данi наведенi у виглядi середнього арифметичного та стандартного вщхилення (M ± S) у разi нормального розподiлу. Для вшх видiв аналiзу статистично значущими вважали вiдмiнностi при рiвнi p < 0,05.
Результати. За даними ДМАТ середнш систолiчний АТ (серСАТ), середнш дiастолiчний АТ (серДАТ) та середнш пульсовий АТ (серПАТ) у хворих на ХХН II, III та IV ст. з АГ були вiрогiдно вищi на 19,8 % (р < 0,05), 14,7 % (р < 0,05) та 40,3 % (р < 0,05) вщповщно, шж аналопчш показники в груш контролю. Встановлено, що рiвень серСАТ у хворих на ХХН IV ст. статистично достовiрно перевищував такий у груш пащентав iз
106 Артериальная гипертензия, ISSN 2224-1485 №3(41)^2015
