CC BY
14
МЕТОДИ I МЕТОДИКИ
© Аветков Д. С., Пронша О. М., Ставицький С. О., Буханченко О. П. УДК 616. 314. 3/4 - 089. 843
Аветков Д. С., Пронiна О. М., Ставицький С. О., Буханченко О. П.
ОЦ1НКА КОСМЕТИЧНИХ РЕЗУЛЬТАТА ДЕНТАЛЬНОЙ" 1МПЛАНТАЦП В ЗОН1 ФРОНТАЛЬНИХ
ЗУБ1В ВЕРХНЬОГ ЩЕЛЕПИ
ВДНЗУ «Укра'Гнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
davidplast@rambler.ru
Робота е фрагментом науково-досл1дно1 роботи Вищого державного навчального закладу Укра!ни «Укра1нська медична стоматолопчна академ1я» МОЗ Укра1ни, що виконуеться на кафедр1 х1рург1чно1 стоматологи та щелепно-лицево! х1рургИ з пластичною та реконструктивною х1рург1ею голови та ши!: «Вро-джен1 та набут1 морфофункц1ональн1 порушення зубо-щелепно! системи, оргаыв I тканин голови та ши!, !х д1агностика, х1рург1чне та консервативне л1ку-вання», № державно! реестрацп 0111и006301.
За останн1 10 роюв естетика стала одн1ею з осно-вних проблем в дентальнм 1мплантолог1!. На великих 1мплантолопчних конференц1ях часто звучать допов1д1, що присвячуються застосуванню р1зних методик для досягнення хорошо! естетики в дтян-ц1 1мплантат1в. У передньому в1дд1л1 верхньо! ще-лепи незадов1льний результат л1кування нер1дко призводить до повно! неспроможност1 конструкц1!, що можливо виправити ттьки шляхом видалення 1мплантата з подальшим виконанням реконструк-тивних процедур [1,4,6]. Це зумовлюе необх1дн1сть створення едино! концепци з ч1тко сформульовани-ми кл1н1чними критер1ями, здатними привести до сприятливого естетичного результату в передньому в1дд1л1 верхньо! щелепи, що сприяе залишатися конструкц1ю незмшною впродовж багатьох рок1в. Ця узгоджувальна стаття розкривае згадан1 вище ана-том1чн1 I х1рург1чн1 аспекти.
Приступаючи до л1кування необх1дно з усвщом-лення того чого хоче патент. У переважн1й бтьшос-т1 випадюв бажання пац1ента зводиться до високо! естетики в д1лянц1 зам1щеного зуба, особливо при посм1шц1. В1д лкаря, для в1дновлення оптимально! естетики I функци потр1бно високу профес1йну пщ-готовку I освоення ус1х кл1н1чних п1дход1в. Серед не-зн1мних конструкцм необх1дно оц1нити у кожному конкретному випадку можливють отримання ста-бтьного з функц1онально! точки зору I довгостро-кового результату, як при використанн традиц1йних незн1мних протез1в, так I за допомогою протез1в, як1 використовують для 1мплантат1в. На сьогодн най-б1льш прийнятним р1шенням можна з упевненютю назвати л1кування за допомогою дентальних 1мп-лантат1в, осктьки така л1кувальна тактика дозволяе
уникнути невиправдано! травми опорних тканин су-с1дн1х зуб1в [2,3,5,8].
У останн 15 рок1в запропонован1 дек1лька х1рур-г1чних методик для усунення дефекпв вестибуляр-но! ст1нки альвеолярного гребня, включаючи в1н1рну пластику, техн1ку спрямовано! тканинно! регенерац1! з використанням бар'ерних мембран I транспланта-ц1! кюткових блок1в. До нових технолог1й вщносять так званий дистракц1йний остеогенез. Спрямована тка-нинна регенерац1я е науково обфунтованим, добре вивченим методом, що використовуеться як для одномоментно! установки 1мплантат1в, так I для дво-етапного л1кування. Численн1 досл1дження I кглычний досв1д дозволяе з упевнен1стю говорити про оч1кува-н1 результати при використаны ц1е! методики для вщ-новлення товщини к1стково! тканини, н1ж про результати при усунены вертикальних дефект1в [7,9,10].
Незадов1льна естетика, отримана при 1мплан-толог1чному лкуваны, може бути пов'язана з установкою 1мплантата в неправильне положення або з неадекватним вибором розм1ру 1мплантата. Ч1тке позиц1онування 1мплантата в ус1х трьох площинах е запорукою отримання естетично сприятливого результату незалежно вщ вибору системи 1мпланта-т1в. Положення 1мплантата вибираеться залежно вщ форми I розм1ру майбутньо! коронки, опорою для яко! вш служитиме. Взаемов1дношення 1мплантата I майбутньо! коронки головним чином залежить вщ положення ортопедично! платформи 1мплантата, тому як саме цей чинник вплине на юнцеву реак-ц1ю м'яких тканин I юсткового гребня. Платформа 1мплантата повинна в1дпов1дним чином позицюну-ватися у вестибуло-оральному, мед1ально-дисталь-ному, I вертикальному напрямках. Якщо у вести-було-оральному напрям1 платформа 1мплантата розташовуеться занадто близько до вестибулярного краю, висока в1рогщнють розвитку рецес1! м'яких тканин унасл1док стоншування к1стково! тканини в ц1й д1лянц1.
Неправильне осьове взаемов1дношення 1мп-лантата I коронки породжуе також певн1 проблеми з виготовленням коронки на 1мплантат1. Установка 1мплантата в надм1рно п1днеб1нне положення може призводити до недостатньо виразного профтю майбутньо! коронки, що безпосередньо вщб'еться
на естетиц в цм дтянцк З цieI причини слщ уникати таке позицiонування iмплантата.
Некоректне медiально-дистальне занурення (установка) iмплантата помiтно впливае на стан ш-трапроксимально! кiстковоI опори ясенного сосочка i кiсткового гребня в дтянц сусiднiх природних зубiв. Позицiонування iмплантата занадто близьке до природних зубiв може привести до резорбци штрапрок-симального альвеолярного гребня до рiвня кiстковоI тканини в дтянц iмплантата. При цьому паралельно вщбуваеться зменшення висоти ясенного сосочка, i як наслiдок, виникають проблеми з виготовленням красиво! реставраци. Неадекватний промiжок мiж iмплантатом i природним зубом призводить до не-достатньо виразного профтю в цiй дiлянцi i форму-вання занадто протяжно! контактно! зони, що впливае на якють отримання результату. Втрата висоти юсткового гребня в дiлянцi сусщых зубiв зазвичай пов'язана з утворенням жолобоподiбного погли-блення, спостережуваного навкруги пришийково! частини iмплантата. Це поглиблення вимiрюеться в горизонтальнiй i вертикально площинах. Розра-хунки прицiльних рентгеывських знiмкiв показують, що горизонтальна протяжнють такого поглиблення, спостережуваного в Ытрапроксимальнм зонi, знахо-диться в межах вщ 1,0 до 1,5 мм вщ краю iмплантата. Це е м^мальною вiдстанню, що дозволяе уникнути вертикальну втрату кiстково! тканини в дтянц сусщ-нiх зубiв. Положення платформи iмплантата у вертикально площинi також може позначатися на розмiрi i формi поглиблення. Якщо iмплантат занурений занадто глибоко, при цьому проведено надмiрне роз-вальцьовування кiсткового ложа, поглиблення, що утворилося, неминуче приведе до надмiрно! вертикально! втрати кютково! тканини. У нормi глибина жолобка в штрапроксимальнм зонi, вимiрювана вiд краю платформи iмплантата, мае бути не бтьше 2 мм. Аналiз цього параметра по рентгеывських зым-ках па^ен^в вiдповiдае даним, отриманим в результат експериментальних дослiджень. Отриман данi говорять про принципове значення рiвня з'еднання iмплантата i абатмена, що часто називаеться «м^ кропромiжком», впливае на реакцiю кiстки i м'яких тканин в дiлянцi iмплантатiв. Чим апiкальнiше зна-ходиться ця мiкрощiлина, тим вираженiше буде ре-зорбцiя кiстково! тканини. Мiра кютково! резорбци у тварин в згаданому дослщжены коливалася вщ 1,3 до 1,8 мм. При надмiрному розвальцьовуванн юст-кового ложа в дтянц пришийково! частини iмплан-тата, спостертатиметься надмiрна резорбцiя юст-кового гребня. Осктьки ця резорбцiя охоплюватиме циркулярно усю платформу iмплантата, вона потен-цiйно може захопити не лише бiчну дiлянку гребня, але i привести до спаду вестибулярного фрагмента кютково! тканини i в результат до небажано! рецесi! м'яких тканин [8,11,13,14].
Виготовлення кгмычно довгих коронок, рожевих керамiчних ясен або наявност помiтного металево-го краю на етап протезування ставить пiд питання отримання прийнятного естетичного результату [12,15,17].
Ц особливост актуальнi i для двох iмплантатiв, що поруч знаходяться, при резорбци Ытрапрокси-
мально! юстки, ясенний сосочок, розташований мiж iмплантатами, матиме укорочений профiль.
Незадовiльна естетика в дтянц iмплантатiв може бути також пов'язана з неправильним вибором розмiру iмплантата. Слiд виключити використання iмплантата з широкою ортопедичною платформою у вщповщност до ширини зуба, що замщуеться, в медiально-дистальному напрямг При установцi iмплантата з такою широкою ортопедичною платформою або шийкою, шийка може виявитися розта-шована занадто вестибулярно i занадто близько до сусщых зубiв, призводячи до ускладнень про як ми вже говорили. При розмщенн 2 iмплантатiв, якi стоять поруч, з широкою ортопедичною платформою, е вiрогiднiсть надмiрно! втрати висоти юсткового гребня мiж ними [18,19].
Як вже було згадано ранше, установка iмплан-тата в естетично значимм зонi повинна проводиться вщповщно до плану ортопедичного лiкування. Це досягаеться за рахунок ч^кого позицюнування iмплантата в 3 площинах, що в результат забезпе-чуе пщтримку i стабiльнiсть кiстки i м'яких тканин. Для вщновлення втрачених зубiв в передньому вщ-дiлi верхньо! щелепи рекомендуються наступнi типи iмплантатiв: стандартний гвинтовий, iмплантат з широким ттом, iмплантат з вузькою пришийковою частиною. Цi iмплантати вiдрiзняються рiзним дiа-метром ортопедично! платформи i конфiгурацiею рiзьблення. Для успiшного !х використання в передньому вщдл верхньо! щелепи, велике значення мае вибiр дiаметру iмплантата по вщношенню до медiально-дистального напряму. У цм статтi для ви-значення цього поняття використовуеться термiн «ширина промiжку».
При плануваннi постановки iмплантата в щеаль-не положення слiд розрiзняти поняття «комфортна зона» i «небезпечна зона», присутнi в кожнiй з трьох площин. Вибiр iмплантата i його подальша установка проводиться вщповщно до плану ортопедичного л^вання. Розташування платформи iмплантата в небезпечнм зонi може привести до будь-якого з перелiчених вище ускладнень з виникненням есте-тичних проблем пюля протезування. Зони комфорту i небезпеки iснують як в медiально-дистальному напрямi, так i у вестибуло-оральному та апкально-корональнiй площинах. У медiально-дистальному напрямi небезпечнi зони знаходяться у безпосеред-нiй близькостi до сусщых зубiв, проте, потрiбно вщ-мiтити, що нинi не до юнця ясно чому мае бути рiвна ширина цих зон. Публкаци минулих рокiв вказува-ли на вщстань мiж iмплантатом i сусщыми зубами близько 1 мм. У разi використання iмплантата сис-теми Штрауманн з шийкою у формi тюльпана, слiд вiдступати вiд поверхн сусiднiх зубiв не менше, ыж на 1,5 мм.
1мплантати з широкою ортопедичною платформою 6,5 мм в дiаметрi не рекомендуеться викорис-товувати в передый дтянц верхньо! щелепи. При-шийкова частина цих iмплантатiв найiмовiрнiше розташовуватиметься близько до кореыв сусiднiх зубiв або занадто вестибулярно, що вщповщае по-няттю небезпечна зона [20,24].
По вщношенню до вестибуло-орально! площини також юнуе необхщнють в позиц1онуванн1 краю плат-форми 1мплантата в оптимальне положення. З вестибулярного боку небезпечна зона захоплюе увесь прост1р, що знаходиться лаб1альн1ше уявно! л1н1!, проведено! м1ж точками коронок сус1дн1х зуб1в, що найбтьш виступають.
Розм1щення 1мплантата бтьш н1ж на 2 мм ораль-н1ше ц1е! л1н1!, в небезпечнм зон1, зазвичай призво-дить до незадовтьного результату. Установка 1мп-лантата в комфортна зон1 у вестибуло-оральному напрям1, в простор! м1ж вказаними л1н1ями, забез-печить подальшу конструкцю естетично виграшним проф1лем, здатним надавати ясенному краю гармо-н1йний, красивий контур.
При визначенн положення платформи 1мпланта-та у вертикальн1й площин1 реал1зуеться принцип «на-ст1льки поверхнево насктьки це можливо I насттьки глибоко наск1льки це необх1дно», що створюе комп-ром1с м1ж естетичними I бюлопчними законом1рнос-тями. Як було прийнято на останнм погоджувальнм конференц1! п1д ег1дою компан1! 1Т1, положення краю платформи 1мплантата мае бути на 2 мм апкальнше середини марпнального краю майбутньо! коронки. Це правило може бути здмснене шляхом викорис-тання х1рург1чного шаблону пщ час операц1!, на якому вщм1чений край майбутньо! коронки. У пац1ент1в, що не мають дефщиту к1стково! тканини по висот1, шшою обфунтованою альтернативою може бути викорис-тання градуйованого пародонтального зонду, ор1ен-тованого на цементно-емалеву межу сусщых зуб1в. Цей спос1б застосовуеться ттьки при поодиноких дефектах зубного ряду. Проте слщ пам'ятати, що це-ментно-емалева межа р1зних зуб1в знаходиться не на одному р1вн1, наприклад б1чн1 р1зц1 за розм1ром меншм н1ж центральн1, в1дпов1дно до !х цементно-емалевого з'еднання в норм1 знаходиться дектька корональн1-ше центральних р1зц1в I 1кл1в. Розташування 1мплан-тата апкальнше передбачуваного краю майбутньо! коронки на 3 I бтьше мт1метра може привести до небажано! резорбцп вестибулярно! к1стково! ст1нки I подальшим спадом м'яких тканин б1ля 1мплантата. При локал1зац1! платформи 1мплантата вище за ясен-ний край виникае проблема, пов'язана з в1зуал1за-ц1ею металевого краю I з оформленням красивого контуру майбутньо! коронки [21,22].
Передоперац!Йне обстеження
У кожному окремому випадку перед початком л1-кування необхщно оц1нити ризик можливих усклад-нень I м1ру складност передбачуваного л1кування. Оц1нка м1ри ризику проводиться для визначення т1е! групи пац1ент1в, 1мплантолог1чне л1кування яких з тих або шших причин ускладнене I може привести до незадовтьних результат1в. Серед наведених вище чинник1в, особливо слщ видтити випадки з схиль-н1стю до пародонтиту або з рефрактерним паро-донтитом. Досл1дження останых 5 рок1в дозволяють рекомендувати генетичне досл1дження для щенти-ф1кац1! пац1ент1в з позитивною реакц1ею на генотип штерлейкшу-1, оск1льки у цих пац1ент1в е п1двищений ризик розвитку пародонтиту. Очевидно, позитивна реакц1я на генотип штерлейюну-1 у поеднанн1 з па-л1нням зб1льшуе цей ризик. Палшня також е вагомим
чинником для розвитку ускладнень навколо 1мплан-тат1в. Дек1лька кл1н1чних досл1джень демонструють бтьш високий вщсоток в1дторгнень 1мплантат1в у курц1в, як в пер1од заживлення рани, так I пюля про-тезування. Таким чином, виявлення пац1ент1в, що палять, страждають хрон1чним пародонтитом, е ви-ключно важливим завданням на етап1 дооперац1йно! д1агностики, осктьки ця група пац1ент1в потрапляе в групу ризику розвитку р1зних ускладнень в тканинах, що оточують 1мплантат.
Принципи лiкування
При постанови 1мплантата ближче до пщнебш-ня, рекомендуеться занурювати його дещо глибше для формування адекватного профтю майбутньо! коронки. Необхщнють зам1щення двох I бтьше вщ-сутн1х зуб1в зобов'язуе команду фах1вц1в замислити-ся про пщ'ясенне розташування шийок 1мплантат1в I надання оптимально! форми ясенного профтю, максимально збер1гаючи при цьому висоту кютко-во! тканини альвеолярного гребня. В цтому можна в1дм1тити, що лкування пац1ент1в, у яких висока л1н1я посм1шки поеднуеться з наявн1стю тонкого бютипу ясен, е надзвичайно важким завданням для кл1н1-цист1в у зв'язку з високим анатом1чним ризиком, I пац1енти ц1е! групи повинн усв1домлювати цю склад-н1сть ще до початку л1кування.
П1сля рентгеывського обстеження наступним етапом д1агностики е визначення форми I положення майбутньо! ортопедично! конструкци, що спира-еться на 1мплантат. Це допоможе виявити дефщит к1стково! тканини у вертикально I горизонтальн1й площин1. Виб1р методу ф1ксац1! коронки до 1мпланта-та, гвинтово! або цементно!, також мае значення для позицюнування ортопедично! платформи 1мпланта-та при його установцк Використання воскових моделей I х1рурпчних шаблон1в е незамшною п1дмогою у визначенн1 комфортних I небезпечних зон в проце-с1 планування майбутньо! 1мплантац1! I забезпечить команду фах1вц1в необх1дною 1нформац1ею, що до-зволяе добитися максимально добрих результат1в. Використання цих д1агностичних прийом1в дае мож-лив1сть об'ективно оц1нювати анатом1чн1 особливос-т1 залучено! в л1кування д1лянки.
Первинну значущ1сть мае положення 1мплантата в ап1кально-корональному напрямк Недол1к тканин в цьому напрям1 може бути обумовлений р1зними причинами: пародонтит сусщнього зуба/зуб1в, атроф1я к1стково! тканини, травма, 1нфекц1йний процес або вроджеы в1дхилення. Така ситуац1я вимагае особливого, скрупульозного лкарського п1дходу упро-довж усього перюду л1кування. Унасл1док украй непростого заповнення дефщиту кютково! тканини у вертикально площиы, пац1енти з такими дефектами вщнесеы в групу високого анатом1чного ризику. Не-обх1дно також звернути увагу на наявн1сть надлишку к1стково! тканини по висот1. У таких випадках вико-нуються процедури по ывелюванню к1стково! тканини до р1вня, що дозволяе позицюнувати платформу 1мплантата п1д покривом м'яких тканин. Найнад1йн1-шим способом виконання ц1е! умови е використання х1рурпчного шаблону з в1дм1ченим р1внем ясенного краю майбутньо! коронки.
Принциповим параметром е також об'ем мiж-оклюзмного простору. Позицюнування завдовжки ос iмплантата через рiзальний край переднiх зубiв проводиться у випадках з глибоким рiзцевим пе-рекриттям. Для виключення можливих оклюзiйних порушень при подальшому ортопедичному лку-ваннi проводять воскове моделювання зубiв. Перед установкою iмплантата потрiбний ретельний аналiз рентгенологiчно! картини. Використання рентге-нологiчного шаблону з введеною в нього металево! «направляючо!», яка вщображае напрям iмплантата у вестибуло-оральному i медiально-дистальному напрямi, допоможе уникнути контакту iмплантата з сусiднiми зубами i з сусiднiми анатомiчними утво-реннями. Проекцiйнi спотворення, що виникають при рентгенолопчному дослiдженнi, можуть бути прорахован шляхом використання маркера зi свщо-мо вiдомим розмiром. Для правильного вибору по-ложення i розмiру iмплантата слiд також до операци визначити локалiзацiю носопiднебiнного каналу, вщ-стань до сусiднiх зубiв i до дна носово! порожнини. На вщмшу вiд ортопантомограм, внутршньорото-вi прицiльнi знiмки надають точышу i детальнiшу картину, тодi як секцмы (пошаровi) рентгенiвськi знiмки не завжди виявляються затребуванi. Оцн ка мюцевих анатомiчних умов у поеднанн з чiтким плануванням майбутньо! ортопедично! конструкцi! е невiд'емною частиною естетичного л^вання за до-помогою iмплантатiв в передньому вiддiлi верхньо! щелепи за вщсутност одного зуба [23].
За вщсутност двох i бтьше зубiв лiкар стикаеть-ся з додатковими анатомiчними перешкодами, що утрудняють досягнення доброго естетичного результату. Велика рiзноманiтнiсть клiнiчних ситуацiй, що включають рiзнi комбiнацi! промiжкiв в дтянц центральних, бiчних рiзцiв i iклiв також призводить до певних труднощiв. Постановка iмплантатiв на мюце 2 вiдсутнiх центральних рiзцiв зазвичай призводить до прийнятного естетичного результату унаслщок симетричного розташування марпналь-ного краю i можливостi формування ясенного сосочка мiж iмплантатами з наявних удосталь тканин, що оточують носо-пщнебЫний отвiр.
Замiщення дектькох вiдсутнiх зубiв iмпланта-тами дозволяе використати для цих цтей незым-ну конструкцiю з промiжною частиною овально! форми, що дае пщтримку тканин в цiй зонi i призводить до формування «псевдососочка». Залежно вщ особливостей мiсцевих тканин, необхщно пiдiбрати iдеально вiдповiдний для цього промiжку iмплантат. Розрiз альвеолярного гребня проводиться пщ мю-цевим знеболенням, вщступивши 2-3 мм вщ серед-ини гребня у бк пiднебiння i тривае до зубоясенево! борозни сусiднiх зубiв з вестибулярного боку. Такий напрям розрiзу дозволяе уникнути формування руб-цевозмiнено! тканини в центральна частинi гребня, забезпечуе адекватне кровопостачання клаптя з вестибулярного боку, де надалi формуватиметься ясенний сосочок. Для хорошо! вiзуалiзацi! опера-цiйного поля нерiдко використовуються вертикалью послаблюючi розрiзи.
Методика по установи iмплантатiв без вщкидан-ня клаптя, на цьому етап знаходиться на стади екс-перименту, оскiльки з ^е! проблеми доки не опубл^ кована достатня кiлькiсть переконливих доотджень. Пiсля виконання розрiзу, проводиться вщшарування слизово-окiстного клаптя з вестибулярного i пщне-бiнного боку. Для акуратного i атравматичного виконання ще! процедури використовуеться тонкий i досить витончений распатор. Паралельно проводиться ретельне вивчення операцмного поля, особливу увагу при цьому придтяють вестибуляр-нм його частинi. При встановленн iмплантата на мiсцеположення вiдсутнього центрального рiзця, необхiдно визначити мiсце виходу носопщнебшно-го нерву. Потiм, для надання альвеолярному гребню природного контуру, при необхщност проводиться його сплощення i вирiвнювання. Проте при цьому хiрурговi не варто зачiпати кюткову тканину в дтян-цi сусщых зубiв, унаслiдок !! подальшо! участ в пщ-тримцi i збереженн ясенних сосочкiв. Точне мiсце розташування iмплантата визначаеться маленьким кулястим бором.
Правильне позицюнування iмплантата в трьох площинах здмснюеться або за допомогою пародон-тального зонду з маркуванням цементно-емалево! межi сусiднiх зубiв, або за допомогою застосування заздалегщь виготовленого хiрургiчного шаблону з вiдтвореним рiвнем ясенного краю майбутньо! коронки.
В процес пiдготовки ложа, для контролю глиби-ни препарування i напряму положення iмплантата в медiально-дистальному, вестибуло-оральному i ат-кально-корональному напрямi, використовуються пЫи рiзно! довжини. Потiм необхщно пщбрати заго-ювальний ковпачок. В iдеалi вiн повинен перекрива-ти платформу по аналоги з гвинтом-заглушкою за-ввишки 1.5 мм. Останнм етап втручання — це точна репози^я клаптя. Особливо уважно слщ вщнестися до зiставлення клаптя в зоы майбутнiх ясенних со-сочюв. Хiрурговi слiд додатково перевiрити точнють прилягання клаптя i вiдсутнiсть його натягнення. Для виконання ще! умови, iнодi до ушивання рани необхщно в дектькох мюцях розггнути окiстя.
Для ушивання рани використовуеться шовний матерiал дiаметром 5-0 з тонкими атравматичними голками. Пюля завершення процедури необхщно зробити прицтьну рентгенограму, яка дозволяе визначити положення i напрям оЫ встановленого iмп-лантата, передусiм по вiдношенню до кореыв сусiд-нiх зубiв.
В перюд загоення м'яких тканин, що тривае 2-3 тижы необхiдно проводити заходи по запобтанню утворенню бляшки за допомогою 0.12% розчину хлоргексидину диглюконату. Пацiентовi рекоменду-еться уникати чищення зубiв в зонi операци впро-довж найближчих 2 тижыв пiсля втручання. Як правило, подалыхи вiзити плануються через 7, 14 i 21 день пюля iмплантацi!, пiд час яких проводять обсте-ження операцiйно! зони i !! обробка. Шви необхiдно зымати через 7-10 днiв пiсля операци.
Пюля закшчення перюду загоення кiстково! ткани-ни проводиться етап розкриття iмплантата, що необ-хiдно для формування м'яких тканин навколо нього.
Таким чином, аналiз хiрургiчних методик для усунення дефекпв вестибулярно! стiнки альвеолярного гребня, включаючи вiнiрну пластику, технiку
спрямовано! тканинно! регенерацiI з використан-ням бар'ерних мембран i трансплантацiI юсткових блокiв, також встановив, що найкращi результати отримуються при комбiнованому !х використаннi з ретельним складанням алгоритму оперативного втручання.
Л^ература
1. Абдулаев Ш.Ю. Использование новых биологически совместимых материалов при восполнении дефектов челюсти / Ш.Ю. Абдулаев, М.Х. Арипова // Стоматология. - 1999. — № 3. — С. 37-38.
2. Автандилов ГГ. Морфометрия в патологии / ГГ. Автандилов. - М.: Медицина, 1973. - 248 с.
3. Азизов Р.М. Реакция органов и тканей животных на имплантацию разнородных металлов / Р.М. Азизов // Стоматология.
- 1980. — № 1. - С. 18-21.
4. Аккерман К.Л. Барьерные мембраны улучшают прогноз регенерации кости / К.Л. Аккерман, А. Кирш // Новое в стоматологии. - 2004. — № 2 (118). — С. 62-64.
5. Алтынбеков К.Д. Изготовление съемных зубных конструкций с опорой на дентальные имплантанты при выраженной атрофии нижней челюсти / К.Д. Алтынбеков // Клиническая имплантология и стоматология. - 2001. — № 1-2 (15-16). - С. 25-27.
6. Алямовская Е.Н. Психопрофилактика в стоматологии / Е.Н. Алямовская // Новое в стоматологии. - 2002. — № 6 (106). - С. 12-13.
7. Амхадова М.А. Использование компьютерной томаграфии на этапах планирования субпериостальной имплантации / М.А. Амхадова, Н.А. Рабухина, А.А. Кулаков // Российский стоматологический журнал. - 2004. — № 2. - С. 31-32.
8. Амхадова М.А. Отдаленные результаты и возможные осложнения при применении субпериостальных имплантов у пациентов со значительной атрофией челюстей / М.А. Амхадова, А.А. Кулаков // Стоматология. - 2005. — № 2. - С. 44-45.
9. Амхадова М.А. Применение субпериостальных имплантантов для реабилитации пациентов со значительной атрофией костной ткани челюстей / М.А. Амхадова // Стоматология. - 2004. — № 3. — С. 72-74.
10. Ашман А. Вживление имплантов в челюстные отростки после заполнения костного гребня синтетическим костным трансплантантом BIOPLANT - HTR. Ч. 2 / А. Ашман, И. Лопинто // Клиническая стоматология. — 2002. — № 2. - С. 34-40.
11. Балин В. Наш опыт эндодонто-эндооссальной имплантации / В. Балин, А. Иорданишвили, С. Жуков // Клиническая имплантология и стоматология. - 1988. — № 3 (6). - С. 22-23.
12. Банченко Г.В. О взаимоотношениях некоторых клинических аспектов и конструкций зубных имплантов / Г.В. Банченко, М.Л. Петрова // Новое в стоматологии. - 1997. — № 6 (56). - С. 37-44.
13. Баркова Т.В. Изучение эффективности и переносимости препарата фосамакс у женщин с постменопаузальным остеопо-розом по сравнению с плацебо [Электронный ресурс] / Т.В. Баркова, Л.И. Беневоленская, А.В. Бакулин // Остеопороз и остеопатии. - 1988. - № 2. - Режим доступа к журн.: http://osteoporosis-rus/webzone.ru/archiv.htm.
14. Батлер Робин Остеопороз: профилактика и лечение / Робин Батлер // Лечащий врач. — 1999. — № 7. - С. 4-8.
15. Бахерлi Насер Передпротезна подготовка та особливост ортопедичного лкування хворих з дефектами зубних рядiв незшмними протезами при опорi на внутршньо кiстковi iмпланти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Насер Бахерлк - Львiв, 1996. - 19 с.
16. Безруков В.М. Медицинская реабилитация больных со значительной атрофией челюстей / В.М. Безруков, А.А. Кулаков, М.А. Амхадова // Стоматология. - 2003. — № 1. - С. 47-49.
17. Бессонов В.И. Отдаленные результаты и возможные осложнения при лечении больных с применением субпериостальных имплантантов / В.И. Бессонов, П.В. Российский // 1 Укр. междунар. конгр. по пробл. дентальной имплантологии: материалы докл. - К., 2004. - С. 11.
18. Белоусов А.М. Некоторые итоги исследований по репаративной регенерации кости / А.М. Белоусов, Е.А. Панков // Механизмы регенерации костной ткани. - М., 1972. - С. 284-294.
19. Беляев С.Г. Окклюзионные аспекты в лечении концевых дефектов зубного ряда нижней челюсти с использованием вну-трикостных имплантантов / С.Г. Беляев // Клиническая имплантология и стоматология. - 2002. — № 1-2 (19-20). - С. 40-43.
20. Бенаму Андре Имплантанты с керамической трансгингивальной частью: эстетические и пародонтальные результаты / Андре Бенаму // Современная стоматология. - 2003. — № 1. - С. 83-86.
21. Бернадская Г.П. Биоплант для заполнения костных дефектов челюстей / Г.П. Бернадская // Вюник стоматологи. - 1995.
— № 2. - С. 125-126.
22. Бернадская Н.И. Количественная оценка гигиенического состояния полости рта и исследования твердых тканей зубов у лиц, пользующихся съемными протезами: дис. ... канд. мед. наук: 14.01.22 / Н.И. Бернадская. - Кемерово, 1990. - 188 с.
23. Бессонов В.И. Актуальные вопросы подготовки индивидуальных ложек и получение качественного оттиска с кости для изготовления субпериостальных имплантов / В.И. Бессонов, П.В. Российский // 1 Укр. междунар. конгр. по пробл. дентальной имплантологии: материалы докл. - К., 2004. - С. 8.
24. Бесяков В.Р. Экспериментально-клиническое исследование биомеханики внутрикостных имплантатов с использованием трехмерного математического моделирования: дис. ... канд. мед. наук: 14.01.22 / В.Р. Бесяков. - М., 2000. — 116 с.
УДК 616. 314. 3/4 - 089. 843
ОЦ1НКА КОСМЕТИЧНИХ РЕЗУЛЬТАТА ДЕНТАЛЬНОТ 1МПЛАНТАЦП В ЗОН1 ФРОНТАЛЬНИХ ЗУБ1В ВЕРХНЬОТ ЩЕЛЕПИ
Аветшов Д. С., Прошна О. М., Ставицький С. О., Буханченко О. П.
Резюме. У статт проаналiзованi h^^ßi публкаци, присвячен оцЫюванню косметичних результа^в дентально! iмплантацiI. Авторами розглядаються рiзнi концептуалы-ii пщходи до з'ясування основних алго-ритмiв оцшювання результа^в дентально! iмплантацi!. 1нтерес до uiei проблеми викликаний високими вимо-гами сусптьства щодо косметичних параметрiв. Останым часом естетика стала одыею з основних проблем в дентальнм iмплантологi!. Багаточисленн статт присвячуються саме застосуванню рiзних методик для
досягнення хорошо! естетики в дтянц iw^aHTaTiB. Це зумовлюе необхщнють створення едино! концепцiI з чтео сформульованими клiнiчними критерiями, здатними привести до сприятливого естетичного результату.
У данм статт зосереджуеться увага на вaжливостi дотримання принцитв лiкувaння. Розпочати втручан-ня необхщно саме з усвiдомлення того, чого хоче патент. Чaстiше всього бажання патента зводиться до високо! естетики в дтянц зaмiщеного зуба, особливо при посмшцг На сучасному етап розвитку нaйбiльш прийнятним рiшенням можна з упевненютю назвати лiкувaння за допомогою дентальних iмплaнтaтiв.
Ключовi слова: дентальна iмплaнтологiя, дефекти зубних рядiв.
УДК 616. 314. 3/4 - 089. 843
ОЦЕНКА КОСМЕТИЧЕСКИХ РЕЗУЛЬТАТОВ ДЕНТАЛЬНОЙ ИМПЛАНТАЦИИ В ЗОНЕ ФРОНТАЛЬНЫХ ЗУБОВ ВЕРХНЕЙ ЧЕЛЮСТИ
Аветиков Д. С., Пронина Е. Н., Ставицкий С. А., Буханченко А. П.
Резюме. В статье проанализированы научные публикации, посвященные оценке косметических результатов дентальной имплантации. Авторами рассматриваются различные концептуальные подходы к выяснению основных алгоритмов оценивания результатов дентальной имплантации. Интерес к этой проблеме вызван высокими требованиями общества к косметическим параметрам. В последнее время эстетика стала одной из основных проблем в дентальной имплантологии. Многочисленные статьи посвящаются именно применению различных методик для достижения хорошей эстетики в области импланта-тов. Это обусловливает необходимость создания единой концепции с четко сформулированными клиническими критериями, способными привести к благоприятному эстетическому результату.
В данной статье концентрируется внимание на важности соблюдения принципов лечения. Начинать вмешательства необходимо именно с осознания того, чего хочет пациент. Чаще всего желание пациента сводится к высокой эстетике в области замещенного зуба, особенно при улыбке. На современном этапе развития наиболее приемлемым решением можно с уверенностью назвать лечение с помощью дентальных имплантатов.
Ключевые слова: дентальная имплантология, дефекты зубных рядов.
UDC 616. 314. 3/4 - 089. 843
EVALUATION OF DENTAL IMPLANTATION COSMETIC RESULTS IN THE FRONT TEETH AREA OF THE UPPER JAW
Avetikov D. S., Pronina O. M., Stavytskyi S. O., Bukhanchenko O. P.
Abstract. The scientific publications regarding evaluation of dental implantation cosmetic results were analyzed in the article. The authors considered various conceptual approaches to elucidate the basic assessment algorithms of dental implantation results.
The mentioned problem has arisen interest due to the high society demands regarding cosmetic criteria. Recently, aesthetics has become one of the main problems in dental implantology. Numerous articles have discussed various techniques for achieving good esthetics in the implant area. The unsatisfactory treatment result in the anterior part of the upper jaw often causes complete failure of the structure. This fact necessitates creation of the unified concept with clearly defined clinical criteria that may lead to favorable aesthetic result in the anterior part of the upper jaw, which provides long-term construction stability, and meets all the requirements of the patient.
The article focuses on the importance of treatment guidelines adherence. The treatment should be started with the realization of the patient's wants. More often the patient wants high aesthetics in the replaced tooth area, especially while smiling. The doctor should be highly skilled, competent and well informed in all clinical approaches to achieve optimal aesthetics and functioning of construction. It is necessary to assess the possibility of achieving constant and long-term results from the functional point of view when dealing with the fixed constructions in each particular case, while applying both traditional fixed prostheses and also prostheses, which are used for implants. At the present stage of development treatment with dental implants can be considered the most appropriate solution, since such treatment tactics allows to avoid unnecessary injury of the adjacent teeth supporting tissues. The aesthetic parameters that were defined for traditional types of constructions and could be used for preoperative planning in patients, while preparing for treatment with dental implants were discussed in the article. These data can help to determine the potential probability of unsatisfactory aesthetic result in the implantation area. Surgically, the achievement of gingival margin harmony which should have smooth contour is the main objective of implant treatment. To keep gingival papilla in a healthy condition and saving or creation of the convex shape of the alveolar ridge is of great importance.
In everyday practice, the coordinated work of the entire dental team is necessary to achieve constant and aesthetic result when working with implants. Such team should include surgeon-implantologist, orthopedist and dental laboratory technician, highly skilled specialists with profound knowledge and clinical experience. In some specific situations the help of the orthodontist may be needed. It should be noted, that unsatisfactory aesthetic results achieved in implant treatment, can be connected also with the wrong position of implant or inappropriate implant size. Precise positioning of the implant in all three planes is the basis in achieving of aesthetically favorable result regardless of the implant system choice. It is therefore important to agree on the methods used to achieve the best cosmetic results, that is implant treatment results.
Keywords: dental implantology, dentition defects.
Рецензент — проф. Ткаченко I. М.
Стаття надшшла 09.10.2016 року
