CC BY
6
В1СНИК Украгнська медична стоматологгчна академхя
DOI 10.31718/2077-1096.20.2.76 УДК 618.39+618.177+612.62 Перхулин О. М.
ОЦ1НКА ГОРМОНАЛЬНИХ АСПЕКТ1В ПРИ 1СТМ1КО-ЦЕРВ1КАЛЬН1Й НЕДОСТАТНОСТ1 У Ж1НОК З БЕЗПЛ1ДДЯМ В АНАМНЕЗ1
lвано-Франкiвський нацiональний медичний уыверситет
Вступ. Сьогодн частота безпл'ддя зростае у всьому свШ. Особливо складним для медикаментозной корекцУУ е безпл'ддя, пов'язане з ановуля^ею. Пров'дною ланкою при цьому е порушення гормона-льних механ1'зм1в в органiзмi жiнки. Мета досл'дження. О^нити р'вень естрадолу та прогестерону в сироватц кровi у вагтних жнок з 1'стм1'ко-церв1'кальною недостатнстю та безпл/'ддям, пов'язаним з ановуля^ею, в анамнезi. Маmерiали i методи. До основноУ групи увiйшли 30 вагтних жнок з ютмко-цервкальною недостатнстю в II mримеcmрi ваг'тност'!. Вс ц па^енти в анамнезi мали безпл'ддя, асо^йоване з ановуля^ею, i вагтнють у них настала внасл'док застосування до-помiжних репродуктивних технологш. До контрольноУ групи увшшло 30 вагтних жнок без стмко-церв'кальноУ недостатностi та з фiзiологiчною гестац'ею. Р'вень естрад 'юлу та прогестерону в сироватц кровi визначали в термнах 20-22 та 30-32 mижнi ваг'тност'!. Результати. Середнш вк жiнок основноУ групи був статистично бльшим в 'дносно вагтних контрольноУ групи та становив в'дпов'дно 31,30±1,16 та 27,30±0,92 роки (р=0,02). Нами не було в'дм'чено рiзницi щодо розподлу жi-нок за ктькютю вагтностей в обох групах. В основнш груп першовагтними були 73,33 % осб, двi вагтностi мали 10,00 % обстежених, три вагтностi - 16,67 %. 56,67 % па^енток в контрольн1'й групi були першоваг 'тн'!, 26,67 % мали двi ваг 'тност'!, 16,66 % - три ваг 'тност'!. Хоча в обох групах переважали жiнки, як мали першi пологи, таких оаб в основнш груп (93,33 %) було в 1,47 рази бль-ше, нiж в контрольн1'й (63,33 % пац/'енток; х2=6.28, р=0,01), другi пологи були в'дпов'дно у 6,67 % та 26,67 % ж/'нок, трое пологiв мали 10,00 % здорових па^енток. Концентра^я естрадолу в mермiнi 20-22 та 30-32 mижнi вагтностi у осб основноУ групи практично в'дпо&дала фiзiологiчним параметрам. Однак, р'вень прогестерона у жнок з ютмко-цервкальною недостатн'ютю та безпл'ддям в анамнезi був на 13,44 % меншим порiвняно зi здоровими вагтними в 20-22 тижн'1, а в 30-32 mижнi -на 17,02 % (р=0,003). Висновки. У ваг/'тних ж/'нок з стм^о-цервкальною недостатнстю та без-пл1'ддям, пов'язаним з ановуля^ею, р'вень естрадолу в II та III триместрах гестацИпрактично в'д-пов 'дае рiвню фiзiологiчноУ ваг 'тност'!. Проте, у них в'дм'чаеться зниження концентрацИ прогестерона в III mримеcmрi вагтностi в'дносно здорових вагтних (р<0,003).
Ключов1 слова: ютмко-цервкальна недостатнють, безплщдя, ваптнють, гормони.
Зв'язок з науковими темами. Стаття е фрагментом НДР кафедри акушерства та ^некологП' iм. I. Д. Ланового вано-Франювського нацонального медичного унiверcиmеmу «Клiнiко-паmогенеmичнi шляхи зниження частоти порушень репродуктивного здоров'я та перинатальних ускладнень жнок Прикарпаття» (№ 0114U004747).
Вступ
Сьогодн частота безплщдя зростае у всьому свт [1]. Причинами такоТ тенденцп е як медичн (зростання захворюваност серед жшочого та чоловiчого населення), так i со^альы фактори (вщкладання ваптносп на бтьш тзнш вк, змша ролi жшки у суспшьсга з тенден^ею до бшьшоТ и професшноТ активности несприятливi економн чн передумови та ш.) [2, 3]. Особливо складним для медикаментозноТ корекци е безплщдя, пов'язане з ановуля^ею. Провщною ланкою при цьому е порушення гормональних механiзмiв в органiзмi жшки. Застосування допомiжних репродуктивних технологш е ефективним виршен-ням питання безплщдя. Однак, часто ваптнють у таких жшок перебкае з рiзними ускладненнями, серед яких переважають мимовтьы викиды, ю-тмко-цервкальна недостатнють (1ЦН), передча-сн пологи, патолопя фетоплацентарного комплексу [4, 5, 6]. На сьогодн вже розкрит деяк гормональн фактори формування як ютмко-цервкальноТ недостатносл [7, 8], так i ваптносп, яка настала внаслщок застосування допомiжних репродуктивних технологш [9, 10]. Однак, особ-ливосл рiвнiв гормошв у жшок з 1ЦН, як мали безплщдям в анамнезi та застосування допомн
жних репродуктивних технологш, залишаеться ч^ко не з'ясованим.
Мета дослщженн
Оцшити рiвень естрадюлу та прогестерону в сироватц кровi у ваптних жшок з ютмко-цервкальною недостатнютю та безплщдям, пов'язаним з ановуля^ею, в анамнезк
Матерiали i методи дослщження
До основноТ групи увшшли 30 ваптних жшок з 1ЦН в II тримес^ ваптносп. Bd ц па^енти в анамнезi мали безплщдя, асоцшоване з анову-ля^ею. В данш грут оаб ваптнють настала внаслщок застосування допомiжних репродуктивних технологш. Спостереження за ваптними жшками та надання Тм допомоги здiйснювали згщно на-казiв Мiнiстерства охорони здоров'я УкраТни, а саме № 417 вщ 15 липня 2011 року «Про оргаш-зацiю амбулаторноТ акушерсько-гшеколопчноТ допомоги в УкраТнi» та кл^чних протоколiв наказу № 624 вщ 03 серпня 2008 року. Дiагноз 1ЦН встановлювали на основi критерiТв наказу № 624 МОЗ УкраТни, корекцш даноТ патологiТ проводили в терм^ 17-22 тижш. До контрольноТ групи увiйшло 30 ваптних жшок без 1ЦН та з фiзiологi-чною гестацiею. Критерп включення: одноплiдна
АктуальН проблеми сучасно! медицины
BariTHicTb, ваптнють, яка настала внаслiдок лку-вання безплщдя, асоцiйованого з ановуляцieю, 1ЦН, письмова згода пацieнта. Критерп виклю-чення: багатоплiдна вагiтнiсть, антифосфолтщ-ний синдром, тромбофтп, синдром гтерстиму-ляцп яйникiв, цитогенетичнi причини невиношу-вання ваптносп, яка iндукована в програмi екст-ракорпорального заплiднення; чоловiче неплщ-дя; неплiддя трубноперитонеальне, цервiкальне, iмунологiчне, невизначеного ^енезу, дисплазiя сполучноТ тканини, пщвищений ризик хромосом-них аномалш плода за результатами I та/або II генетичного скриншгу. Вiдбiр па^ен^в та Тх об-стеження виконано на базi комунального неко-мерцшного пiдприемства «1вано-Франшський мiський клiнiчний перинатальний центр». Рiвень естрадiолу та прогестерону в сироватц кровi ви-значали в термшах 20-22 та 30-32 тижж ваптно-стi за допомогою наборiв реагентiв «IMMULITE 2000 Estradiol» та «IMMULITE 2000 Progesterone» вщповщно.
Статистичний аналiз проводили за допомогою програми Statistica 6.0. Визначали парамет-ри описовоТ статистики, критерш х2. Порiвняння двох незалежних груп за оджею ознакою розра-ховували за допомогою критерш Манна-У^ж. Рiзницю мiж величинами, якi порiвнювали, вва-жали достовiрною при р<0,05.
Результати дослщження та 1х обговорення
Середнiй вiк ж1нок основноТ групи був статис-тично бiльшим вiдносно ваптних контрольно!' групи та становив вщповщно 31,30±1,16 та 27,30±0,92 роки (р=0,02). Проте, слiд вщм^ити вiдсутнiсть вiдмiнностi щодо вiкового розподту обстежених осiб мiж обома групами. Так, вк ва-гiтних 20-34 роки констатовано у 24 (80,00 %) па^енток з |Цн та безплщдям, 35 та бiльше ро-кiв - у 6 (20,00 %). Серед здорових вагiтних ц показники були вiдповiдно 26 (86,67 %) та 3 (10,00 %) осiб та 1 (3,33 %) ж1нка була вiком до 19 рош.
Нами не було в^^чено рiзницi щодо розпо-дiлу жшок за кiлькiстю вагiтностей в обох групах. В основнш групi першоваптними були 22 (73,33 %) особи, двi вагiтностi мали 3 (10,00 %) обстежених, три ваптносп - 5 (16,67 %). 17 (56,67 %) пацiенток в контрольнiй групi були першовагiтнi, 8 (26,67 %) мали двi вагiтностi, 5 (16,66 %) - три ваптносп. Однак, суттевi вiдмiнностi встановле-но щодо кшькосл пологiв серед обстежених ваптних. Хоча в обох групах переважали жшки, як мали першi пологи, таких осiб в основнш груш (28 жшок (93,33 %)) було в 1,47 рази бшьше, нiж в контрольнш (19 (63,33 %) пацiенток; х2=6.28, р=0,01), другi пологи були вщповщно у 2 (6,67 %) та 8 (26,67 %) жiнок, трое полопв мали три (10,00 %) здоровi пацiентки. В анамнезi термшо-вi пологи констатовано в 2 (6,67 %) жiнок основноТ групи та 10 (33,33 %) - контрольноТ. Серед жiнок з 1ЦН та безплiддям встановлено один ви-падок (3,33 %) завмерлоТ вагiтностi, мимовiльнi
викиднi - у чотирьох oci6 (13,33 %), у двох (6,67 %) пацieнток проведено один артифiцiальний аборт за бажанням в малому TepMiHi гестацiT, у оджеТ' (3,33 %) - два аборти, двiчi переривання вагiтностi в малому терм^ констатовано у оджеТ жiнки (3,33 %). Серед вагiтних контролю тiльки двi (6,67 %) жiнки мали по одному мимовiльному викиднi в ранньому термiнi ваптносп та двi (6,67 %) - по одному артифiцiальному аборту.
Концентра^я естрадiолу в термiнi 20-22 тиж-нi вагiтностi у осiб контрольноТ групи становила 9826,43±354,81 пг/мл, в основнiй -9552,03±254,87 пг/мл. 1з зростання термiну вап-тностi рiвень естрадiолу також статистично не в^знявся в обох групах та становив в 30-32 тижж вiдповiдно 16715,07±680,79 та 16155,67±639,01 пг/мл. Однак, нами встановлеж вiдмiнностi у концентрацiТ прогестерону мiж жш-ками обох груп. В 20-22 тижж ваптносп вмют даного гормону в кровi жшок з 1ЦН та безплщ-дям в анамнезi (45,72±2,95 нг/мл) був на 13,44 % меншим порiвняно 3i здоровими вагiтними (52,82±3,18 нг/мл). А вже в терм^ 30-32 тижж ця рiзниця була статистично достовiрна та скла-ла 17,02 % (88,72±4,42 та 106,99±4,94 нг/мл; р=0,003).
Слiд вiдмiтити, ж1нки, як завагiтнiли за допомогою застосування допомiжних репродуктивних технологiй в першому триместрi гестацiТ при-ймають гестагени. Переважна бтьшють з них продовжують таку терапiю i в другому тримес^ з причини частих загроз переривання ваптносп. Тому порiвняння концентраци прогестерону у даноТ групи па^етчв iз результатом даного гормону у здорових ваптних е не об'ективним. Пюля 22 тижжв ваптносп вагiтнi основноТ групи не отримували препарати прогестерону. Встанов-леж нами змiни прогестерона в Ill тримес^ ва-гiтностi, якi вказують на зниження його рiвня у па^енток з 1ЦН та безплщдям, сжвпадають з результатами науковцiв, як вивчали концентра-цiю прогестерона у жшок з 1ЦН в Ill тримес^ [8]. Переважно, в даному терм^ гестацiТ синтез прогестерону вщбуваеться в плацентi, тому, такi результати можуть свiдчити про порушення ТТ функцiТ, що може вплинути на подальший пере-бiг вагiтностi та перинатальж наслiдки.
Висновок
У ваптних жшок з ютмко-цервкальною недо-статжстю та безплiддям, пов'язаним з ановуля-цiею, рiвень естрадiолу в II та Ill триместрах гес-тацп практично вiдповiдае рiвню фiзiологiчноТ ваптносп. Проте, у них вiдмiчаеться зниження концентраци прогестерона в Ill тримес^ вапт-ностi вiдносно здорових ваптних (р<0,003).
Лiтература
1. Vspomogatel'nye reproduktivnye tekhnologii. Opyt ispol'zovaniya VRT v SSHA, Evrope, Izraile i Ukraine [Assisted reproductive technologies. Experience of the use of ART in USA, Europe, Israel and Ukraine]. Slovo o zdorov'e. 2017; 2 (8): 6-10. (Russian).
В1СНИК Украхнська медична стоматологгчна академхя
Hart RJ. Physiological Aspects of Female Fertility: Role of the Environment, Modern Lifestyle, and Genetics. Physiol Rev. 2016; 96 (3): 873-909. doi: 10.1152/physrev.00023.2015. Damario MA. General aspects of fertility and infertility. Methods Mol Biol. 2014; 1154: 3-23. doi: 10.1007/978-1-4939-0659-8_1. Dhalwani NN, Boulet SL, Kissin DM, Zhang Y, McKane P, Bailey MA, Hood ME, Tata LJ. Assisted reproductive technology and perinatal outcomes: conventional versus discordant-sibling design. Fertil Steril. 2016;106(3):710-716.e2. doi:
10.1016/j.fertnstert.2016.04.038.
Luke B, Brown MB, Wantman E, Seifer DB, Sparks AT, Lin PC, Doody KJ, Van Voorhis BJ, Spector LG. Risk of prematurity and infant morbidity and mortality by maternal fertility status and plurality. J Assist Reprod Genet. 2019;36(1):121-138. doi: 10.1007/s10815-018-1333-z.
Luke B. Pregnancy and birth outcomes in couples with infertility with and without assisted reproductive technology: with an emphasis on US population-based studies. Am J Obstet Gynecol. 2017;217(3):270-281. doi: 10.1016/j.ajog.2017.03.012. Beniuk VO, Korniiets NH, Oleshko VF. Suchasni aspekty etiolohii ta patohenezu istmiko-tservikalnoi nedostatnosti [Current aspects
10.
of etiology and pathogenesis of cervical insufficiency]. Zdorov'ia zhinky. 2018; 9 (135): 10-14. (Ukrainian).
Zhabchenko IA, Oleshko VF. Rol hormonalnoho ta obminnoho dysbalansu v rozvytku porushen obturatsiinoi funktsii shyiky matky ta sposoby yoho korektsii [The role of hormonal and metabolic imbalance in the development of disorders of the cervical obstruction function and methods of its correction]. Medychni aspekty zdorov'ia zhinky. 2017; 2 (107): 5-14. (Ukrainian). Vyhivska LM, Nykoniuk TR. Etiopatohenetychni aspekty perebihu I trymestra vahitnosti u zhinok pislia zastosuvannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii [Ethiopathogenetic aspects of the I trimester pregnancy course in the women after the use of assisted reproductive technologies.]. Zdorov'ia zhinky. 2017; 4 (120): 98101. (Ukrainian).
Vyhivska LM, Usevych IA, Maidannyk IV, Oleshko VF. Osoblyvosti psykhoemotsiinoho stanu ta bioprodukuvannia stres-asotsiiovanykh hormoniv u vahitnykh pislia zastosuvannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii [Features of psycho-emotional state and bioproduction of stress-associated hormones in the pregnant women after the use of assisted reproductive technologies.]. Zdorov'ia zhinky. 2018; 6 (132): 118-21. (Ukrainian).
Реферат
ОЦЕНКА ГОРМОНАЛЬНЫХ АСПЕКТОВ ПРИ ИСТМИКО-ЦЕРВИКАЛЬНОИ НЕДОСТАТОЧНОСТИ У ЖЕНЩИН С БЕСПЛОДИЕМ В АНАМНЕЗЕ Перхулин О. М.
Ключевые слова: истмико-цервикальная недостаточность, бесплодие, беременность, гормоны.
Введение. Сегодня частота бесплодия возрастает во всем мире. Особенно сложным для медикаментозной коррекции является бесплодие, связанное с ановуляцией. Ведущим звеном при этом является нарушение гормональных механизмов в организме женщины. Цель исследования. Оценить уровень эстрадиола и прогестерона в сыворотке крови у беременных женщин с истмико-цервикальной недостаточностью и бесплодием, связанным с ановуляцией, в анамнезе. Материалы и методы. В основную группу вошли 30 беременных женщин с истмико-цервикальной недостаточностью во II триместре беременности. Все эти пациенты в анамнезе имели бесплодие, ассоциированное с ановуляцией, и беременность у них наступила в результате применения вспомогательных репродуктивных технологий. В контрольную группу вошли 30 беременных женщин без истмико-цервикальной недостаточности и с физиологической гестацией. Уровень эстрадиола и прогестерона в сыворотке крови определяли в терминах 20-22 и 30-32 недели беременности. Результаты. Средний возраст женщин основной группы был статистически большим относительно беременных контрольной группы и составил соответственно 31,30 ± 1,16 и 27,30 ± 0,92 года (р=0,02). Нами не было отмечено разницы в количестве беременностей у женщин в обеих группах. В основной группе 73,33 % обследованных были первобеременными, две беременности имели 10,00 % пациенток, три беременности - 16,67 %. 56,67 % женщин в контрольной группе были первобеременных, 26,67 % - имели две беременности, 16,66 % - три беременности. Хотя в обеих группах преобладали женщины, имеющие первые роды, таких лиц в основной группе (93,33 %) было в 1,47 раза больше, чем в контрольной (63,33 % пациенток; Х2=6.28, р=0,01 ), вторые роды были соответственно у 6,67 % и 26,67 % женщин, трое родов - у 10,00 % здоровых пациенток. Концентрация эстрадиола в сроке 20-22 и 30-32 недели беременности у лиц основной группы практически отвечала физиологическим параметрам. Однако, уровень прогестерона у женщин с истмико-цервикальной недостаточностью и бесплодием в анамнезе был на 13,44 % меньше по сравнению со здоровыми беременными в 20-22 недели, а в 30-32 недели - на 17,02 % (р=0,003). Выводы. У беременных женщин с истмико-цервикальной недостаточностью и бесплодием, связанным с ановуляцией, уровень эстрадиола во II и III триместрах гестации практически соответствует уровню физиологической беременности. Однако, у них отмечается снижение концентрации прогестерона в Ill триместре беременности относительно здоровых беременных (р<0,003).
Summary
EVALUATION OF HORMONAL ASPECTS BY CERVICAL INSUFFICIENCY IN WOMEN WITH HISTORY OF INFERTILITY Perkhulyn O.M.
Key words: cervical insufficiency, infertility, pregnancy, hormones.
Introduction. Today, the frequency of infertility is increasing worldwide. Infertility, associated with anovulation, is especially challenging for the medical correction especially. The leading aspect of this problem is hormonal disorders in the body of a woman. The aim of this study was to assess the level of estradiol and progesterone in the blood serum of pregnant women with cervical insufficiency and infertility associated with anovulation in the history. Materials and methods. The main group included 30 pregnant women with the II trimester of pregnancy, who had cervical insufficiency and infertility associated with anovulation in the past medical history. They got pregnant after assisted reproductive technologies. The control group included 30 pregnant women without cervical insufficiency and with physiological gestation. Estradiol and progesterone levels in blood serum were determined at 20-22 and 30-32 weeks of gestation. Results. The average age of the women in the basic group was statistically higher relative to the control one
2
8
3
4
9
5
6
7
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
- 31.30±1.16 and 27.30±0.92 years, respectively (p=0.02). There was no difference in the number of pregnancies in women between both groups. In the main group, 73.33% of the persons were primagravida, 10.00 % of patients had two pregnancies, and 16.67 % - three pregnancies. 56.67 % of the women in the control group were primagravida, 26.67 % had two pregnancies, 16.66 % - three pregnancies. Although primaparas predominated in both groups, the number of such women was in 1.47 times higher in the main group (93.33 %) than in control (63.33 % of patients; x2=6.28, p=0.01); 6.67 % and 26.67 % women had two labors respectively and 10.00 % of healthy patients - three labors. The concentration of estradiol at the 20-22 and 30-32 weeks of pregnancy in women of the main group almost corresponded to physiological parameters. However, the progesterone level in women with cervical insufficiency and a history of infertility was by 13.44 % lower than in healthy pregnant women at 20-22 weeks, and by 17.02% at 30-32 weeks (p=0.003). Conclusions. In pregnant women with cervical insufficiency and infertility associated with anovulation, the level of estradiol in the II and III trimesters of gestation mainly corresponds to the level of physiological pregnancy. However, they have the decrease in progesterone concentration in the III trimester of pregnancy relative to healthy pregnant women (p<0.003).
DOI 10.31718/2077-1096.20.2.79
УДК: 616.33-002-036.12-06:616.379-008.64-03]:615:612.015.33
Рад'юнова Т.О., Скрипник 1.М., Акмов О.6., Костенко В.О., Bip4eHKO В.1.
КОРЕКЦ1Я СТАНУ СИСТЕМИ ОКСИДУ АЗОТУ У ХВОРИХ НА HELICOBACTER PYLORI-АСОЩЙОВАНИЙ ХРОН1ЧНИЙ ГАСТРИТ У ПО6ДНАНН1 З ЦУКРОВИМ Д1АБЕТОМ 2 ТИПУ
УкраТнська медична стоматолопчна академiя, м. Полтава
снують дан'!, що iнфекцiя Helicobacter pylori та цукровий д'абет 2 типу можуть впливати на стан системи оксиду азоту, яка значною м!рою визначае функцональний стан шлунку. Мета: вивчити стан системи оксиду азоту у хворих на Helicobacter руОп-асо^йований хронiчний гастрит та су-путнш цукровий д'абет 2 типу та досл'дити можлив'1сть корекцУУ виявлених зм/'н еупатлном. Ма-mерiали i методи: обстежено 172 хворих на хро^чний гастрит, якi були розподтеы на 4 групи: I (n=71) - хвор'1 на Helicobacter pylori-позитивний хронiчний гастрит та цукровий д'абет 2 типу; II (n=21) - на Helicobacter pylori-негативний хрон'чний гастрит та цукровий д'абет 2 типу; III (n=48) -па^енти з Helicobacter pylori-позитивним хронiчним гастритом без цукрового д'абету 2 типу; IV (n=32) - з Helicobacter pylori-негативним хрон/'чним гастритом без цукрового д 'абету 2 типу. У за-лежност'1 в'д призначених схем лкування па^енти I та III груп були додатково розподтеы на пд-групи: I-A (n=35) та III-A (n=24) приймали антигелкобактерну терапю, I-В (n=36) та III-B (n=24) -антигелкобактерну терапю у комплекс з еупатлном. Антигелкобактерна тератя включала пантопразол 40 мг, амоксицилн 1000 мг та клариmромiцин 500 мг 2 рази в день протягом 10 днв. ЕупатШн призначали у склад'1 препарату «Стилен», що мстить 0,48 - 1,44 мг еупатШну, 3 рази на день курсом 28 днв. До лкування та на 28-й день псля лкування у сироватц кров'1 визначали вмст нimриmiв, активнсть iндуцибельноУ та конcmиmуцiонально'i синтаз оксиду азоту. Резуль-тати: у хворих I групи до лкування спостергалось пдвищення рiвня нimриmiв у 1,4 раз, iндуцибельноУ синтази оксиду азоту - у 1,5 раз у пор1внянн1' з хворими II групи. У хворих на хронiчний гастрит у поеднанн з цукровим д 'абетом 2 типу не залежно в 'д Helicobacter pylori-статусу вiдмiчалоcя зниження у сироватц кров '1 активност'1 конcmиmуцiонально'i синтази оксиду азоту у 2, 3 та 2,7 рази у пор1внянн1' з III та IV групами в'дпов'дно. Призначення еупатШну дозволяе покращити результати антигел'кобактерно'У терап'УУ за рахунок зниження вмсту нimриmiв у хворих I-В групи у 1,5 раз, активност'1 iндуцибельноУ синтази оксиду азоту - у 1,2 раз та пдвищення активност'1 конституцо-нально'У синтази оксиду азоту у 1,5 раз у пор1внянн1' з I-А групою. Комбнована антигелкобактерна тератя з еупатлном у хворих I-B групи сприяе пдвищенню ефекmивноcmi ерадикацИ Helicobacter pylori на 6,2%. Висновки: розвиток Helicobacter pylori-аcоцiйованого хронiчного гастриту на фонi цукрового д 'абету 2 типу супроводжуеться зростанням вмсту у сироватц кров '1 нimриmiв та активност'1 iндуцибельноУ синтази оксиду азоту на фонi зниження конcmиmуцiонально'i синтази оксиду азоту. Призначення еупатШну до антигел 'кобактерно'У терап 'УУ дозволяе покращити ефективнсть ерадикацИ' Helicobacter pylori та стан системи оксиду азоту за рахунок його протизапальних, ан-тиоксидантних та цитопротекторних властивостей.
Ключов1 слова: хронлчний гастрит, цукровий д1абет 2 типу, Helicobacter pylori, еупат1л1н, оксид азоту, синтаза оксиду азоту, нприти. Стаття е фрагментом НДР «Удосконалення дiагноcmичних пiдходiв та опmимiзацiя лкування захворювань органiв трав-лення у поеднаннi з ¡ншими хворобами систем органiзму» (№ державноГреестрацп 0117 U 000300).
Вступ
Цукровий дiабет 2 типу (ЦД2) е довготрива-лим захворюванням, що часто ускладнюеться
розвитком анпопатш та нейропатш. При цьому мають мюце не лише периферичш змши, а й автономна дисфунк^я, яка призводить до пору-
