Оцінка функціональної активності печінки собак за спонтанного бабезіозу Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК: 636.7:612.6

Дубова О.А., кандидат ветеринарних наук, доцент ([email protected]) ©

Державный агроеколог1чний утверситет, м. Житомир

ОЦ1НКА ФУНКЦЮНАЛЬНО1 АКТИВНОСТ1 ПЕЧ1НКИ СОБАК ЗА СПОНТАННОГО БАБЕЗ1ОЗУ

Проведено оцшку функщональног активност1 печтки собак за спонтанного бабезюзу. Досл1дження грунтованi на визначенш концентрацп загального быку та бткових фракцт, активностi ферментiв (трансамтаз, лужног фосфатази, лактатдегiдрогенази), концентрацп загального бшрубту та холестерину у сироватц кровi хворих тварин. Встановлено, що за спонтанного бабезiозу у собак розвиваеться хрошчний гепатит та холестатичний стан. Жовтяниця мае змшаний характер i е паренхiматозно-гемолтично-мехашчною. Вiдмiчаеться тенденщя до загострення хротчного гепатиту з набуттям токсичного характеру останнього.

Ключоei слова: печтка, гепатит, холестаз, трансамтази, лужна фосфатаза, лактатдегiдрогеназа, холестерин, альбумти, глобулти, бабезiоз.

Вступ. Бабезюз собак - надзвичайно розповсюджене паразитарне захворювання собак, яке завдае надзвичайних матерiальних та моральних збштав власникам цих тварин. Екстенсившсть швази у тки активност шсодових клiщiв - носпв збудника хвороби сягае 95 %. Вщомо, що паразитування бабезш завдае шкоди рiзним органам i системам оргашзму. Одшею з головгих мшеней для них е печшка.

Печшка ввдграе життево важливу роль у промiжному обмш речовин, у знешкодженнi та виведенш токсичних речовин. Метаболiчна активнiсть здшснюеться паренхiмальними клiтинами печiнки, якi складають 80 % маси цього органу. О^м того, печiнка мiстить кл^ини Купфера, якi належать до системи мононуклеарних фагоцитiв. Речовини, що призначеш для екскрецп iз жовчю, секретуються гепатоцитами у канальцi, проходять за внутршньопечшковими протоками та виводяться у дванадцятипалу кишку через загальний жовчний проток [1].

Результати бiохiмiчних аналiзiв самi по собi рiдко дають пiдстави для встановлення точного дiагнозу, оскiльки вони вiдображають базовi патолопчш процеси, що е загальними для рiзних хвороб. Однак бiохiмiчнi аналiзи дешевi, не iнвазивнi, широко доступш. 1х значення полягае в тому, що вони дозволяють встановити статус оргашзму i вiдслiдковувати перебiг захворювання.

Матер1ал i методи. Матерiалом для дослщжень стали 20 спонтанно хворих на бабезюз собак м. Житомира за перюд 2007 року. Визначали клмчний статус тварин, проводили клмчне дослiдження кровi. З бiохiмiчних показниюв визначали концентрацiю загального бiлку, альбумшв, глобулiнiв, загального бiлiрубiну, холестерину, а також актившсть ферментiв

© Дубова О.А., 2008

83

аланштрансамшази (АЛТ), аспартатамшотрансферази (АСТ),

лактатдегщрогенази ЛДГ), лужно1 фосфатази за допомогою автоматичного 6ioxiMi4Horo аналiзатора Microlab-200 закритого типу з проточною кюветою. Статистичну обробку результатiв дослiджень проводили за допомогою пакету прикладних програм Microsoft Excel XP. Вiрогiднiсть отриманих результат визначали за допомогою t-критерiю Ст'юдента на 5%-му довiрчому рiвнi.

Результати дослщження. Ураження печiнки за бабезюзу собак носять рiзний характер i мають рiзний ступiнь вираженостi, що залежить як вiд резистентностi оргашзму хазяша, так i вiд вiрулентностi збудникiв хвороби. Основний патогенний вплив зумовлений тим, що бабези проходять деякi етапи свого розвитку у печшкових клiтинах, руйнуючи ïx i викликаючи реактивнi запальнi змiни.

Результати бiоxiмiчниx дослiджень кровi спонтанно хворих на бабезюз собак наведенi у таблищ. Iнтенсивнiсть паразитарноï швази складала вiд 5 до 20 % уражених еритроциив.

Таблиця

БшхЬпчш показники кров1 спонтанно хворих на бабезшз собак, M ± m

Показник Хвор1 собаки, n = 20 Клшчно здоров1 собаки, n = 10 Р

Загальний бiлок, г/л 72,9 ± 2,47 69,3 ± 1,9 > 0,05

Альбумши, г/л 29,2 ± 2,13 34,2 ± 1,4 > 0,05

Глобулiни, г/л 41,2 ± 3,9 35,2 ± 2,04 > 0,05

Альбумiни / Глобулши 0,79 ± 0,12 1,02 ± 0,1 > 0,05

Бiлiрубiн загальний, мкмоль/л 7,2 ± 1,39 0,97 ± 0,38 < 0,001

АЛТ, од/л 41,3 ± 4,23 18,07 ± 1,7 < 0,001

АСТ, од/л 54,25 ± 5,8 20,1 ± 1,5 < 0,001

АСТ / АЛТ 1,51 ± 0,21 1,14 ± 0,05 > 0,05

Лактатдепдрогеназа, од/л 360,6 ± 176,2 101,3 ± 6,02 > 0,05

Лужна фосфатаза, од/л 225,6 ± 35,04 82,7 ± 13,4 < 0,001

Холестерин, ммоль/л 6,13 ± 0,36 4,5 ± 0,4 < 0,01

Вщомо [1], що печiнка бере активну участь у бiлковому обмiнi. В нш синтезуються бiлки плазми, ш належить домiнуюча роль у розщепленш бiлкiв, ïx депонуваннi та здшсненш динамiчноï рiвноваги. Тому при ураженнях печшки, навiть порiвняно легких, вiдмiчаються зрушення бiлкiв сироватки як кшьюсш, так i якiснi. Як видно з табл., вiдмiчена тенденцiя до зниження концентрацiï альбумiнiв i тдвищення концентрацiï глобулiнiв, внаслiдок чого знижуеться альбумiн-глобулiнове вiдношення. Зниження концентрацiï альбумшв е показником пошкодження гепатоцитiв. Наростання концентраци глобулiнiв вiдображае реакцiю мезенxiми - це тест запальноï реакци. Альбумш-глобулiновий коефiцiент зазвичай знижуеться за умов хрошчних дифузних уражень печшки, в тому чи^ хрошчного гепатиту або цирозу. Отже, аналiзуючи бiлковоутворюючу функцiю печiнки, можна визначити ïï порушення, пов'язанi з хрошчним запальним процесом в органi.

84

Концентращя загального бшрубша значно пщвищена (у 7,5 рази). Визначення цього показнику мае значення для виявлення прихованих жовтяниць. Вiдомо [1, 2], що клiнiчно жовтяниця визначаеться при надто значних перевищеннях рiвня бiлiрубiну у сироватцi кровi. Однак за показником концентраци загального бiлiрубiну неможливо встановити характер жовтяницi. Вiдомо [3], що за бабезюзу вона носить змшаний гемолiтико-паренхiматозний характер. Ураження паренхiми iнiцiюються збудниками та ix iмунними комплексами, а гемолiз вiдбуваеться як внаслщок руйнування еритроцитiв, так i пiд впливом екстремальних факторiв, що викликають стрес, якими, без сумшву, е як збудники хвороби, так i продукти запальних реакцiй [2].

Визначення активност амiнотрансфераз в сироватщ кровi мае виключно важливе значення для дiагностики та диференцiйноi дiагностики хвороб печiнки. За участю означених ферменив в органiзмi вiдбуваються процеси переам^вання. Ферменти аспартатамiнотрансфераза (АСТ) та аланштрансамшаза (АЛТ) володiють великою катал^ичною активнiстю та широко розповсюдженi у рiзниx органах та тканинах: печшщ, м'язi серця, скелетних м'язах, нирках тощо.

Нашими дослiдженнями встановлено, що актившсть АСТ у спонтанно хворих на бабезiоз собак перевищуе у 2,7 рази аналопчний показник у клмчно здорових тварин, а актившсть АЛТ - у 2,3 рази. Пщвищення трансамiназноi активностi у плазмi свiдчить про пошкодження клiтин печшки. Враховуючи той факт, що перевищення активностi ферментiв не досить значне, ми можемо припустити розвиток хрошчного гепатиту у собак за бабезюзу, що й узгоджуе попередньо зроблеш висновки.

Активнiсть лужноi фосфатази у хворих спонтанним бабезюзом собак вище у 2,7 рази, нiж у клмчно здорових тварин. Вiдомо [1], що лужна фосфатаза присутня у високих концентращях у печiнцi, юстках (остеобласти), плацентi та кишковому ештели. Кожна з цих тканин мштить специфiчнi iзоферменти. Пiдвищення активностi лужноi фосфатази найчастiше спостерiгаеться за xолестатичноi хвороби печiнки та при деяких хворобах кiсток. У печiнцi холестаз стимулюе синтез лужноi фосфатази.

Пщвищення у плазмi концентраци трансамiназ та лужноi фосфатази може характеризувати статус тварини як хрошчний гепатит з хрошчним холестазом. Хронiчний характер визначаеться тим, що пщвищення активност ферменпв невелике на вiдмiну вiд характерного для гострого переб^у патологiчниx сташв.

У наших дослiдженняx встановлено збшьшення активностi лактатдегiдрогенази у 3,6 рази в плазмi хворих на спонтанний бабезюз собак порiвняно з клмчно здоровими тваринами, хоча рiзниця невiрогiдна. Вiдомо [1], що пiдвищення активност цього ферменту вiдмiчають за широкого спектру патолопчних станiв, в тому чи^ за гострого ураження печшки, скелетних м'язiв та нирок, мегалобластних та гемолiтичниx анемiй, iнфаркту мюкарда. Вiдносно печiнки наростання iзоферменту лактатдегщрогенази свiдчить про загострення xронiчного гепатиту i розвиток токсичного гепатиту.

85

Вщомо [1], що печшка е головним органом, що регулюе синтез, етерифжащю, розкладання та видiлення холестерину, а також синтез i вмют у кровi фосфолiпiдiв та нейтрального жиру.

Пщвищення концентрацп холестерину в кровi у майже 1,5 рази свщчить про розвиток вторинно! гшерлшщемп, яка може бути пов'язана з холестазом. Отже, мае мюце також розвиток того чи шшого ступеню мехашчно! жовтяницi.

Аналiзуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що за бабезюзу собак розвиваються стiйкi ураження печшки, якi зумовленi паразитуванням збудника на певних етапах свого розвитку у кл^инах органу. Ui ураження виражаються у розвитку хронiчного гепатиту з тенденщею до загострення i набуття токсичного характеру, а також холестазу та жовтянищ. Пщставою для означеного висновку е збiльшення активностi трансамшаз, лужно! фосфатази, лактатдегiдрогенази, концентрацп бiлiрубiну та холестерину, а також тенденщя до зниження рiвня альбумiнiв та наростання рiвню глобулiнiв у сироватщ кровi. Нами було показано рашше [3], що iснують вираженi морфолопчш змiни органу, якi проявляються у виглядi паренхiматозно-гемолiтично! жовтяницi, гепатиту. Таким чином, в^альш бiохiмiчнi дослiдження дають адекватнi результати при встановленнi функщонально! активностi печiнки за бабезiозу собак.

Висновки:

1. Бабезiоз собак супроводжуеться ураженнями печiнки внаслiдок патогенного впливу збудника на оргашзм хазяша.

2. Ураження печшки характеризуются зниженням та спотворенням бшковотворно! функци, що проявляеться у виглядi тенденци до гшоальбумшемп та гшерглобулшеми.

3. Виражена бiлiрубiнемiя характеризуе приховану жовтяницю, яка носить змшаний характер.

4. Збiльшення активностi ферменив печiнки (трансамiназ, лужно! фосфатази, лактатдегщрогенази) визначае розвиток хронiчного гепатиту з тенденщею до загострення i переходу у токсичну форму, а також холестазу.

5. Гiперхолестеринемiя визначае вторинну гiперлiпiдемiю, зумовлену розвитком холестазу.

6. Змiшаний характер жовтянищ включае в себе гемол^ичний, паренхiматозний та механiчний компоненти.

7. Бiохiмiчнi дослiдження е адекватними в^альними методами оцiнки функцiональноl активностi печшки за бабезюзу собак.

Лггература

1. Маршалл В.Дж. Клиническая биохимия / Пер.с англ. - М. - СПб.: «Издательство БИНОМ» - «Невский диалект», 2000. - 368 с.

2. Исследование системы крови в клинической практике (Под ред. Г.И. Козинца и В.А. Макарова). - М.: Триада-Х, 1997. - 480 с.

3. Дубова О.А. Патопстолопчш характеристики синдрому дисемшованого внутршньосудинного згортання кровi (ДВЗ) за бабезюзу собак /

86

HayK.BiCHHK nbBiBCbKOi Ha^OHanbHOi aKageMii BeTepHHapHOi мegнцннн iM.

C.3. r«H^>Koro. - T.9, № 2 (33), h.1. - HbBiB, 2007. - C. 46 - 52.

Summary

The estimation of functional activity of a liver of dogs is lead at spontaneous babesios. Researches are based on definition of concentration of the general proteins and albuminous fractions, activity of enzymes (transaminases, alkaline phosphotasa, lactatdehydrogenasa), concentration of the general bilirubin and cholesterol in whey of blood of sick animals. It is established, that at spontaneous babesios at dogs the chronic hepatites and a cholestatic condition develops. The jaundice has the mixed character and is parenchimatous-haemolitical-mechanical. The tendency to an aggravation of a chronic hepatites with development of toxic character of the last is marked.

Cmammx nadiumna do peda^i'i 6.08.2008

87