CC BY
12
ОПРЕДЕЛЕНИЕ КРОВОТОКА ВЕНОЗНОМ ПРОТОКЕ
- ПУТЬ К УЛУЧШЕНИЮ АНТЕНАТАЛЬНОЙ ДИАГНОСТИКИ ДИСТРЕССА ПЛОДА Васильева И. А.
В статье представлены результаты ретроспективного анализа 56 случаев антенатальной гибели плода в гестационном сроке 23-39 недель с целью разработки вспомогательных неинвазивных критериев антенатального дистресса плода. В 18 случаев (32,14%), когда дистресс плода был диагностирован в сроке 26-32 недели, продолжительность наблюдения с момента установления диагноза дистресс до антенатальной гибели плода составляла от 3 суток до 5 недель (19 ± 6,59 дней). В сроке гестации 32-39 недель в 31,58% антенатальная гибель плода наступила в отсутствии принятых критериев дистресса: по данным допплерометрии в артерии пуповины обнаружены компенсированы изменения гемодинамики за счет повышения резистентности в обоих артериях пуповины. А в случаях отказа беременной от срочного оперативного родоразрешения (68%) с общепринятыми признаками дистресса плода, антенатальная гибель плода была зарегистрирована в течение 2 суток. Это свидетельствует о достаточно быстром развитии декомпенсации плодовой гемодинамики после 32 недель гестации и нецелесообразности поиска дополнительных критериев дистресса плода в указанном сроке. В то время как в сроке гестации 26-32 недели, статистически достоверным выявилось применение в рутинной практике допплерометрического исследования кровотока в венозном протоке наряду с выявленными критическими нарушениями кровотока в артерии пуповины, что более корректно отображает тяжесть гипоксического поражения плода (развитие сердечной недостаточности) и позволяет спрогнозировать интервал времени его антенатальной жизни.
Ключевые слова: кровоток, венозный проток, артерия пуповины, допплерометрия, дистресс плода.
Стаття надшшла 18.04.2015 р.
DEFINITION OF DUCTUS VENOSUSFLOW - A WAY TO IMPROVE OF THE ANTENATAL DIAGNOSIS OF FETAL DISTRESS Vasylieva I. A.
We areusing the Doppler in the umbilical artery for evaluation of the fetal condition in the uterus during the second and third trimesters of pregnancycurrently, but the indicators of venous blood flow in the fetus not taken into account. Blood with a high oxygen contentlocalized in the fetal venous system, namely in the umbilical vein andductus venous, therefore, the study of venous hemodynamics may be additional pathogenetic criteria for evaluating the fetal hypoxia. The data of the research, in particular TRUFFEL, hasshown the effectiveness of the use of venous hemodynamics in the ductus venosusas indicators for the correct diagnosis of antenatal fetal distress. We conducted a retrospective analysis of 56 cases of fetal death in the period from 26 to 39 weeks. The pregnant women had had inpatient treatment. We used Doppler and ultrasound to diagnose the fetal condition. The study includes: investigated of the blood flow in the umbilical artery and ductus venosus, defined of the fetal biometric size and calculated of the amniotic index. The pregnant women were divided into two clinical groups for gestational term of antenatal fetal distress andantenatal death.The first group - 18 cases (32.14%) when fetal distress was diagnosed in the period 26-32 weeks, while the follow-up after diagnosis distress to antenatal fetal death ranged from 3 days to 5 weeks (19 ± 6,59 days).The second group - at 32-39 weeks of gestation: in the 38 cases in the second group (67.87%) of long-term observation of antenatal fetal distress was not, because after diagnosis of fetal distress as zero and reverse flow in the umbilical artery, for pregnant women had been proposed active tactics - immediate delivery.
Key words: blood flow, ductus venosus, umbilical artery, Doppler, fetal distress.
Рецензент Лiхачов В.К.
УДК 616.731-007.23-036.6
ОЦ1НКА ФАКТОР1В, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РАННе ВИЯВЛЕННЯ АТРОФН ЗОРОВИХ
НЕРВ1В
Атрофiя зорових нервiв (АЗН) - полiетiологiчне захворювання, яке потребуе комплексного тдходу з урахуванням анамнезу (наявшсть важких соматичних захворювань, гшертензивного синдрому), даних лабораторних та шструментальних дослщжень, консультацш фахiвцiв сумiжних спещальностей (невропатолога, нейрохiрурга, кардюлога, тощо). Проведено дослщження факторiв, що впливають на ранне виявлення АЗН. Ощнювалися проживання в мюькш мюцевосп, повнота офтальмолопчного, загально-кйшчного обстежень, повнота консультативно! допомоги та збору анамнезу. Аналiз результата виявив значну рiзницю за дослщжуваними параметрами при рiзних типах АЗН, а також у мешканщв селищ та мют. Бшьш тзне встановлення дiагнозу АЗН спостертаеться у мешканщв села (у термш до 3 мюящв виявляеться 28,6% висхщно! АЗН та 3,3 % низхщно! АЗН), у мешканщв мют щ показники становлять 59,5 та 8,9% вщповщно. Проживання в умовах мюта тдвищуе вiрогiднiсть ранньо! дiагностики висхщно! АЗН у 3,67 рази, наявшсть повного офтальмолопчного обстеження у 4,03 рази, повного загально-клшчного обстеження - у 3,05 рази (р<0,01). Щодо низхщно! АЗН, статистично значимо збшьшуеться вiрогiднiсть ранньо! дiагностики при реалiзацi! наступних факторiв: повнота загально-клшчного обстеження (у 4,2 рази), повноти консультативно! допомоги (у 3,4 рази) та повноти збору анамнезу (у 4,0 рази) (р=0,001).
Ключов! слова: зоровий нерв, атроф1я, фактори впливу.
Робота е фрагментом НДР "Розробити засоби та методи диференцшованого вiдновного л^вання ушкодженьрiзних дтянок зорового нерва", № держреестрацн 0107и012146.
Проблема виникнення { прогресування атрофп зорових нерв1в (АЗН), незважаючи на численш спроби !! виршення науковим ствтовариством, залишаеться актуальною 1 сощально значущою [1]. I! актуальшсть визначаеться високим ступенем поширеносп, частим розвитком ускладнень { високою частотою первинно! швалщносп по зору в загальнш нозолопчнш структур1
[4]. Рют зaxвopювaнocтi та швал^шеи диктуе неoбxiднicть вдocкoнaлення oфтaльмoлoгiчнoï дoпoмoги i cтвopення ефективниx дiaгнocтичниx i лiкyвaльниx теxнoлoгiй, щo зaбезпечyють дocтyпнicть виcoкoквaлiфiкoвaнoï дoпoмoги для на^лення. Оcoбливo aктyaльнoю зaлишaeтьcя пpoблемa paнньoï дiaгнocтики A3H, толи е мoжливicть дoпoмoгти xвopим збеpегти зopoвi фyнкцiï [2, 3]. Cеpед етioлoгiчниx чинникiв A3H видiляють зaxвopювaння зopoвoгo неpвa та ciткiвки, зaxвopювaння центpaльнoï неpвoвoï cиcтеми (пyxлини, мешштти, poзciяний cклеpoз, чеpепнo-мoзкoвi ■фавми, пopyшення мoзкoвoгo кpoвooбiгy). У ц^му, 92,6 % iнвaлiдiв з A3H cтpaждaють на зaxвopювaння iншиx opгaнiв i cиcтем opгaнiзмy, бiльшicть з якж були пpичинoю poзвиткy A3H [5].
A3H - пoлiетioлoгiчне зaxвopювaння, яке пoтpебye кoмплекcнoгo пiдxoдy з ypaxyвaнням анамнезу (нaявнicть важкж coмaтичниx зaxвopювaнь, гiпеpтензивнoгo cиндpoмy), дaниx лaбopaтopниx та iнcтpyментaльниx дocлiджень, кoнcyльтaцiй фaxiвцiв cyмiжниx cпецiaльнocтей (невpoпaтoлoгa, нейpoxipypгa, кapдioлoгa, тoщo). Ранне виявлення ^oro вaжкoгo зaxвopювaння дoзвoляe cвoeчacнo ^из^чити лiкyвaння та збеpегти зip xвopoгo.
Метою poбoти бyлo вивчення ocнoвниx фaктopiв, щo впливають на paннe виявлення A3H.
Mатерiал та методи дослщження. Haми oбcтеженi xeopi, щo звеpтaлиcь дo нейpooфтaльмoлoгiв ДУ «Ыститут нейpoxipypгiï iм. A.n. Poмoдaнoвa HAMH Укpaïни». Aнaлiзyвaлиcь дат медичнoï дoкyментaцiï, збиpaвcя анамнез та пpoвoдилиcя Gran^p^ oфтaльмoлoгiчнi дocлiдження для виявлення A3H: вiзoметpiя, пpямa та звopoтня oфтaльмocкoпiя, бioмiкpocкoпiя, шмп ют^на пеpиметpiя. Хвopi були poзпoдiленi на 2 гpyпи. Пеpшa гpyпa (330) - пaцieнти з виcxiднoю A3H (нacлiдoк oфтaльмoлoгiчниx зaxвopювaнь), дpyгa гpyпa (1667) - пащенти з низxiднoю A3H (пpи ypaженm ЦHC). Пaцieнти були poзпoдiленi ташж за мicцем пpoживaння на мешканщв cелищ та мicт. Визнaчaлиcь чacтoтнi xapaктеpиcтики дocлiджyвaниx пoкaзникiв. 3 метою екcтpaпoляцiï pезyльтaтiв на генеpaльнy cy^^ic^ визнaчaвcя дoвipчий iнтеpвaл з вipoгiдmcтю oцiнки 95 %. Для визначення cтaтиcтичнoï знaчимocтi piзницi в гpyпax пopiвняння викopиcтoвyвaвcя ^Hreprn x2 nipcorn. Для пpoгнocтичнoï oцiнки пapaметpiв, щo впливають на вipoгiднicть paнньoгo виявлення виcxiднoï та низxiднoï фopм A3H пpoвoдили визначення вiднoшення шaнciв з 95 % дoвipчим iнтеpвaлoм (95 % CI) та o^rna гетеpoгеннoгo впливу фaктopiв (I2).
Результати дослiдження та ïx обговорення. Haми пpoведений aнaлiз чacy вiд пеpвиннoгo звеpтaння за oфтaльмoлoгiчнoю дoпoмoгoю дo вcтaнoвлення дiaгнoзy A3H. Даш наведет в таблиц 1.
Таблиця 1
Строки вщ первинного звертання за офтальмологiчною допомогою до встановлення
дiагнозу АЗН
Пеpioд Дocлiджyвaнi гpyпи
BMcx^m A3H, n (%) Hrox^rn A3H, n (%)
мicтo cелo мюто Cелo
Дo 3 мicяцiв 88 (59,5) 52 (28,6) 77 (8,9) 26 (3,3)
3 - 6 мю. 43 (29,1) 86 (47,2) 522 (60,0) 393 (49,3)
6 -12 мю. 15 (10,1) 38 (20,9) 141 (16,2) 176 (22,1)
> 1 poкy 2 (1,3) 6 (3,3) 130 (14,9) 202 (25,3)
Bcboro 148 (44,8%) 182 (55,2%) 870 (52,2%) 797 (47,8%)
Р (x2) x2 = 32,4 p = 0,0001 x2 = 59,8, p = 0,0001
Виявлена piзниця y теpмiнax вcтaнoвлення дiaгнoзy A3H y мешкaнцiв мicт та ^лищ, а тaкoж пpи piзниx видax A3H (виcxiднiй та низxiднiй). Пpи виcxiднiй A3H мешканцям мют дiaгнoз y 59,5 % вcтaнoвлюerьcя дo 3 мicяцiв вiд гочатку зaxвopювaння. Для мешкaнцiв cелищ лише y 28,6 % дiaгнoз вcтaнoвлюerьcя y тoй caмий теpмiн. Пpoтягoм 3-6 мicяцiв дiaгнoз A3H вcтaнoвлюeтьcя 29,1 % мешканцям мicт та 47,2 % иль^к^ жителiв. 20,9 % жителям тела дiaгнoз A3H вcтaнoвлюerьcя на пpoтязi 6-12 мюящв, щo е пpoгнocтичнo неcпpиятливим в плат вщшвшго лiкyвaння. Cитyaцiя з бшьш тpивaлим вcтaнoвленням дiaгнoзy виcxiднoï A3H мешканцям cелищ пoяcнюeтьcя меншoю дocтyпнicтю дo виcoкoквaлiфiкoвaнoï медичнoï дoпoмoги для ciльcькиx жителiв. Пpи низxiднiй A3H дiaгнoз на пpoтязi 3 пеpшиx мicяцiв вcтaнoвлюeтьcя лише 8,9 % мешканцям мют та 3,3% мешканцям тела. Цей гоказник cвiдчить пpo незaдoвiльнy paнню дiaгнocтикy низxiднoï A3H, кoли шaнcи на гозитивний ефект лiкyвaння нaйбiльш виcoкi. 60,0% мешканцям мют та 49,3% мешканцям тела дiaгнoз вcтaнoвлюeтьcя на пpoтязi 3 - 6 мicяцiв. Дo 1 poкy низxiднa A3H виявляeтьcя y 16,2 та 22,1% пащенпв, вiдпoвiднo. Haжaль, е випадки, толи дiaгнoз низxiднoï A3H вcтaнoвлюeтьcя на пpoтязi 3 - 5 po^ вiд пoчaткy пoяви пеpшиx cимптoмiв. 25,3% мешканцям cелa та 14,9 % мешканцям мют був вcтaнoвлений
дiагноз у таю термши. Тривалють патологiчного процесу не дозволяе адекватно допомогти данш групi хворих. Покращення зорових функцш пiсля лiкування, як правило, не значне, що зумовлюе великий вщсоток iнвалiдiв по зору серед таких хворих.
Нами вивчалась також частота виявлення окремих параметрiв в групах з ранньою та пiзньою дiагностикою АЗН. Результати наведено у таблиц 2.
Таблиця 2
Частота виявлення окремих параметрiв в групах з ранньою та шзньою дiагностикою АЗН, _% (95%Д1)_
Параметры Низхщна АЗН Висхщна АЗН
Рання Шзня Рання Шзня
Проживання в мюькш мюцевост 74,8 66,4 - 83,1 52,3 49,0 - 55,7 62,9 54,9 - 70,9 31,6 25,0 - 38,2
р=0,001 р=0,0001
Повнота офтальмолопчного обстеження 78,6 70,7 - 86,6 72,1 69,1 - 75,1 82,1 75,8 - 88,5 50,5 43,4 - 57,6
р=0,130 р=0,0001
Повнота загально-клшчного обстеження 76,7 68,5 - 84,9 44,0 40,6 - 47,3 75,7 68,6 - 82,8 47,9 40,8 - 55,0
р=0,001 р=0,0001
Повнота консультативно! допомоги 77,7 69,6 - 85,7 50,6 47,2 - 53.9 60,7 52,6 - 68,8 53,7 46,6 - 60,8
р=0,001 р=0,201
Повнота збору анамнезу 85,4 78,6 - 92,2 59,4 63,1 - 69,4 92,9 88,6 - 97,1 88,4 83,9 - 93,0
р=0,001 р=0,164
Як видно з наведених результатiв, у груш з ранньою дiагностикою АЗН обох тишв частiше виявляються фактори, що визначають якiсть (доступнiсть та повноту) дiагностичного процесу. Фактор проживания в мюькш мiсцевостi частiше зус^чаетъся в групi з раннiм виявленням АЗН: 74,8% при низхiднiй та 62,9% при висхщнш формi (р<0,05), що пояснюеться бiльш якiсним наданням висококвалiфiковано! медично! допомоги жителям мют. Фактор повноти офтальмологiчного обстеження не виявляе суттевого значення для ранньо! дiагностики низхщно! АЗН 78,6% (р=0,13), але частiше зустрiчаеться в груш ранньо! дiагностики висхщно! АЗН 82,1% (р=0,0001). Повнота загально-клiнiчного обстеження е прогностично значимим параметром для раннього виявлення АЗН обох тишв (р=0,001). Фактори повноти консультативно! допомоги та збору анамнезу не суттево переважають в груш ранньо! дiагностики при висхщнш АЗН (р>0,05), але суттево частiше присутнi в групi з ранньою дiагностикою низхiдно! АЗН (77,7% та 85,4%, р=0,001).
Отриманi результати стали основою оцшки прогностично! значимосп вказаних параметрiв для ранньо! д1агностики АЗН, що наведено на рис 1,2.
Прогностичм фактори для ранньо! д|агнссгп«н вясх1дноТ АЗН
Проживания в м|сьвй м1сцевост1 Повнота офтапьмолопчното обстеження Повнота звгально-шнмного обстеження Повнота консультативно! допомоги Повнота збору анамнезу
ОЯ(95*а) Вага фактора
К
367 (2,32.5£1] 1S.i1 -4И(2.39Л78| 15.40 3 Я5 (1 88, 4.05) 1888 1,ЭЭ(№2.0В) 34.» 170(070.3.72) ШГГ
Лрогностичм фактори для ранньо! дгётостики низмдноТ АЗН
ОН (96% СИ Бага фактора
Проживания в мгськ й м1сцевост1 Повнота офтальмолопчного обстеження Повнота загально-кшннного обстеження Повнота консультативно!допомоги Повнота збору анамнезу
3.70(1 70,4 28] 22 43 1.43(087,2 34] 26.13 ■ 4^0(231,876] 1738 3.40(210,661] 19.18 - 4Л1 (2.29,7.04] 14.65
Рис. 1 Прогностична оцшка параметрiв вiрогiдиостi раииьо! дiагиостики висхщно! АЗН.
для
0.142 1 7.04
Рис. 2 Прогностична оцшка параметр1в для в1ропдност1 ранньо! дiагиостики низхщно! АЗН.
Проживання в умовах мюта пiдвищуе вiрогiднiсть ранньо! дiагностики висхщно! АЗН у 3,67 рази, наявнють повного офтальмологiчного обстеження у 4,03 рази, повне загально-клiнiчного обстеження - у 3,05 рази (р<0,01). Повнота консультативно! допомоги та збору анамнезу також сприяють покращенню ранньо! дiагностики висхiдно! АЗН, проте статистична значимiсть цих параметрiв не пщтверджена (р>0,05). Доведена неоднорiднiсть прогностичних ефекпв окремих параметрiв - коефiцiент гетерогенност 12=73,5%, р=0,004, що обумовлюе можливють видiлення прiоритетних напрямкiв та аспекпв органiзацi! допомоги хворим з АЗН.
Роль фактор1в повноти загально-ктшчного обстеження (ОЯ=4,2), повноти консультативно! допомоги (ОЯ= 3,4) та повноти збору анамнезу (ОЯ= 4,0) е статистично значимими для ранньо! д1агностики низхщно! АЗН (р=0,001). При цьому значно знижуеться цшнють фактора повноти офтальмолопчного обстеження (ОЯ=1,43), що мае свое ктшчне пояснення вщсутност деколорацп дисюв зорових нерв1в в ранньому перюд1 низхщно! АЗН. Коефщент гетерогенносп вказаних параметр1в 12 = 66,8%, р=0,017. Низхщна форма АЗН е найбшьш складною для первинно! д1агностики. Проведення лише офтальмолопчних дослщжень е недостатшм для постановки д1агнозу та потребуе комплексного шдходу.
1. Виявлена р1зниця у термшах встановлення д1агнозу АЗН у мешканщв мют та селищ, а також при р1зних видах АЗН (висхщнш та низхщнш). Бшьш тзне встановлення д1агнозу АЗН спостерпаеться у мешканщв села (у термш до 3 мюящв виявляеться 28,6% висхщно! АЗН та 3,3 % низхщно! АЗН), у мешканщв мют щ показники становлять 59,5 та 8,9% вщповщно.
2. Вивчеш окрем1 параметри (проживання в мюькш мюцевосп, повнота офтальмолопчного та загально-клшчного обстежень, консультативно! допомоги та збору анамнезу) в групах з ранньою та шзньою д1агностикою АЗН. Проживання в умовах мюта шдвищуе в1ропдшсть ранньо! д1агностики висх1дно! АЗН у 3,67 рази, наявнють повного офтальмолопчного обстеження у 4,03 рази, повного загально-клшчного обстеження - у 3,05 рази (р<0,01).
3. Щодо низхщно! АЗН, статистично значимо збшьшуеться в!ропдшсть ранньо! д1агностики при реатзацп наступних фактор1в: повноти загально-кл!н1чного обстеження (у 4,2 рази), повноти консультативно! допомоги (у 3,4 рази) та повноти збору анамнезу (у 4,0 рази) (р=0,001).
Перспективи подальших до^джень. Приведет дат дають можлив^ть видшити прюритетт напрямки оргатзацй допомоги хворим з АЗН, а саме комплексний пiдхiд до дiагностики зурахуванням не ттьки офтальмологiчного, але i загально-клiшчного обстеження, консультацш фахiвцiв сумiжних спещальностей та ретельного збору анамнезу. Важливим е диференцшованний пiдхiд до дiагностики висхiдноl та низхiдноl форм АЗН, що потребуе створення чтких дiагностичних алгоритмiв з метою покращення надання медичноХ допомоги данш грут хворих.
1. Либман Е. С. Современные позиции клинико-социальной офтальмологии / Е. С. Либман // Вестн. офтальмологии. -2004. - № 1. - С. 10-12.
2. Линник Л. Ф. Современные аспекты диагностики и лечения частичной атрофии зрительного нерва / Л. Ф. Линник, Г. М. Антропов, Е. Э. Иойлева [и др.] // Офтальмохирургия. - 2007. - № 3. - С. 12-16.
3. Мотылева В. А. Современные методы диагностики частичной атрофии зрительного нерва различного генеза / В. А. Мотылева // Бюл. мед. интернет-конференций. - 2013. - № 2. -306 с.
4. Golnik K. C. Neuro-ophthalmology around the world / K. C. Golnik // J. Neuroophthalmol. - 2013. - Vol. 33, N 4. - P. 319-321.
5. Kepa B. Optic nerve atrophy - the main cause of visual impairment in children and young adults / B. Kepa, W. Hautz, M. Seroczynska [et al.] // Med. Wieku. Rozwoj. - 2007. - Vol. 11, N 2, - P. 217-220.
ОЦЕНКА ФАКТОРОВ, КОТОРЫЕ ВЛИЯЮТ НА РАННЕЕ ВЫЯВЛЕНИЕ АТРОФИИ ЗРИТЕЛЬНЫХ НЕРВОВ Васюта В. А.
АЗН - полиэтиологическое заболевание, которое требует комплексного подхода с учетом анамнеза (наличие тяжелых соматических заболеваний, гипертензивного синдрома), данных лабораторных и инструментальных исследований, консультаций специалистов смежных специальностей (невропатолога, нейрохирурга, кардиолога и других). Проведено исследование факторов, которые влияют на раннее выявление АЗН. Оценивались проживание в городской местности, полнота офтальмологического, общеклинического обследований, полнота консультативной помощи и збора анамнеза. Анализ результатов выявил значительную разницу за исследуемыми параметрами при разных типах АЗН, а так же у жителей сел и городов. Более позднее установление диагноза АЗН наблюдается у жителей села ( в сроки до 3 месяцев выявляется 28,6% восходящих АЗН и 3,3% нисходящих АЗН), у жителей городов эти показатели составляют 59,5 и 8,9% соответственно. Проживание в условиях города повышает вероятность ранней диагностики восходящей АЗН в 3,67 раза, наличие полного офтальмологического исследования в 4,03
EVALUATION AFFECTING FACTORS OF THE EARLY DETECTION OF OPTIC NERVE ATROPHY Vasyuta V. A.
ONA - polietiological disease that requires a comprehensive approach taking into account history (presence of severe somatic diseases, hypertensive syndrome), data of laboratory and instrumental investigations, consultation with experts of related professions (neurologist, neurosurgeon, cardiologist, etc.). There were studied the factors affecting the early detection of ONA. Evaluated residence in urban areas, completeness ophthalmologic, general clinical investigations, completeness advice and collecting history. Analysis of the results showed a significant difference for the studied parameters in different types of ONA and residents in villages and towns. Late diagnosis of ONA observed in villagers (in up to 3 months turns 28,6% of rising ONA and 3,3% downward ONA), the inhabitants of the cities, these figures are 59,5 and 8,9% respectively. Living in a city increases the likelihood of early diagnosis of ascending ONA in 3,67 times, the availability of a complete eye examination at 4,03 times, full general clinical examination -
раза, полнота общеклинического исследования - в 3,05 раза (р<0,01). Что касается нисходящей АЗН, статистически значимо увеличивается вероятность ранней диагностики при реализации следующих факторов: полнота общеклинического обследования (в 4,2 раза), полнота консультативной помощи (в 3,4 раза), полнота сбора анамнеза (в 4,0 раза) (р=0,001).
Ключевые слова: зрительный нерв, атрофия, факторы влияния.
Стаття надшшла 3.06.2015 р.
in 3,05 times (p <0,01). Regarding downward ONA, statistically significantly increased the likelihood of early diagnosis in the implementation of the following factors: completeness general clinical examination (4,2 times), completeness advice (3,4 times) and complete history taking (in 4,0 times) ( p = 0.001).
Key word: optic nerve, atrophy, evaluation affecting.
Рецензент Безкоровайна 1.М.
УДК 612.13:617.584:616-053.2/.5:616-071.3
В1ДМ1ННОСТ1 КОРЕЛЯЦ1Й ПОКАЗНИК1В РЕОВАЗОГРАМИ СТЕГНА ТА ГОМ1ЛКИ З АНТРОПО-СОМАТОМЕТРИЧНИМИ ПАРАМЕТРАМИ У ЗДОРОВИХ ХЛОПЧИК1В
ПОД1ЛЛЯ Р1ЗНИХ СОМАТОТИП1В
При ствставленш особливостей достовiрних зв'язкiв ]шж реовазографiчними показниками стегна i гомшки з антропо-соматометричними показниками у хлопчиюв рiзних соматотипiв встановленi !х суттевi якiснi та кiлькiснi вiдмiнностi. У хлопчиюв мезоморфiв зафiксована найбiльша юльюсть зворотнiх зв'язкiв мiж похiдними показниками реовазограми стегна i шириною дистальних епiфiзiв; мiж похiдними показниками реовазограми гомшки i поперечними розмiрами тша, товщиною шкiрно-жирових складок. У хлопчиюв ектоморфiв i екто-мезоморфiв - переважно зворотш зв'язки мiж реовазографiчними показниками стегна та прямi зв'язки мiж бiльшою частиною реовазографiчних показникiв гомшки з практично уЫма антропометричними параметрами. Зв'язки протилежного напрямку встановлеш: у мезоморфiв - мiж похiдними показниками реовазограми i половиною обхватних розмiрiв та м'язовою масою тiла (для дикротичного шдексу): для стегна прямЦ а для гомiлки - зворотш; у ектоморфiв - мiж ампл^удними показниками реовазограми i переважно уама групами антропометричних показникiв: для стегна переважно зворотш, а для гомшки -прямЦ у екто-мезоморфiв - мiж амплiтудними показниками реовазограми i переважно тотальними, поперечними, i обхватними розмiрами, товщиною шкiрно-жирових складок i жировою масою тiла: для стегна переважно зворотш, а для гомшки - прямь
Ключов! слова: реовазограф1я, кореляцп, хлопчики, гомшка, стегно.
Робота е фрагментом НДР "Розробка нормативних критерйв здоров'я рiзних вжових та статевих груп населення на основi вивчення антропогенетичних та фiзiологiчних характеристик оргатзму з метою визначення маркерiв мультифакторiальних захворювань (тдлтковий вж)", № державноХреестраци: 0103и008992.
Нараз1 вщомо, що елементам судинного русла нижшх кшщвок притаманна значна вар1абельшсть. Це стосуеться р1зно! кшькост основних { непостшних судин, протяжност судин, мшливосп товщини стшок, кшькост венозних клапашв залежно вщ р1вня { сегменту судини. Кр1м того, велию, середн та др1бш артерп гомшки мають нижчий тонус та бшьшу еластичшсть, шж артерп стегна, що зумовлюе специфшу кровообпу в р1зних судинних басейнах нижшх кшщвок [9, 16]. 1снування тако! гемодинам1чно! неоднорщност спонукало до дослщження зв'язюв реограф1чних показниюв окремих частин { сегменпв нижшх кшщвок з вшом, статтю та конституцюнальними особливостями ос1б р1зних соматотишв [2, 6, 7, 8, 11, 12, 13].
Для виявлення порушень кровооб1гу необхщно проведення одночасного як констатуючого, так { пор1вняльного дослщження кровооб1гу кшькох судинних областей, в тому чист симетричних. Це дозволяе отримати точну кшьюсну ощнку кровооб1гу в обмеженш д1лянщ визначити локал1защю порушень (особливо оргашчних) прохщносп судин, а також ощнити сумарне кровонаповнення оргашв { тканин [3, 14]. Тому, вкрай важливим е урахування не лише еттчного, популяцшного, вшового, статевого аспекту зв'язюв реовазограф1чних (РВГ) показниюв 1з антропометричними показниками, а 1 !х вщмшносп в р1зних анатом1чних д1лянках { судинних басейнах.
Метою роботи було визначити вщмшносп зв'язюв показниюв РВГ стегна та гомшки з антропометричними показниками у здорових мюьких шдл1тюв р1зних соматотишв.
Матерiал та методи дослщження. На баз1 НДЦ Вшницького нацюнального медичного ушверситету 1меш М.1. Пирогова шсля первинного анкетування ¡з бшьш шж 1500 хлопчиюв { д1вчаток вщ1брано 485 мюьких пщл1тюв, представниюв слав'янсько! етшчно! групи, яю у третьому поколшш проживали на територп Подшьського регюну Укра!ни й не мали шяких скарг на стан здоров'я тд час обстеження та хрошчних захворювань в анамнеза Пюля детального клшшо-лабораторного дослщження до банку даних було вщ1брано 108 практично здорових д1вчаток та 103 хлопчика.
