Оценка сравнительной эффективности пассажирских вагонов с разным количеством мест Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДK 629.45.003.13

О. М. ГНЕННИЙ (ДПТ)

ОЦ1НКА ПОРIВНЯЛЬНОÏ ЕФЕКТИВНОСТ1 ПАСАЖИРСЬКИХ ВАГОН1В З Р1ЗНОЮ К1ЛЬК1СТЮ М1СЦЬ

У po6oTÍ визначений критерiй eKOHOMi4HOÏ ефективносп, який дозволяе порiвнювати пасажирськ1 вагони з рiзною к1льк1стю мiсць для пасажирiв з точки зору зал1зниць, у ринкових умовах, виходячи з маркетинго-вих принципiв управлiння. Виявлеш основнi фактори, що впливають на ефективнють пасажирських вагонiв. Розробленi методи визначення показнишв ефективностi, що враховують щ фактори.

В работе определен критерий экономической эффективности, который позволяет сравнивать пассажирские вагоны с разным количеством мест для пассажиров с точки зрения железных дорог, в рыночных условиях, исходя из маркетинговых принципов управления. Выявлены основные факторы, влияющие на эффективность пассажирских вагонов. Разработаны методы определения показателей эффективности, учитывающие эти факторы.

The article defines the criterion of economic efficiency which allows comparing the coaches with different quantity of passenger places from the viewpoint of railways, in market conditions, from marketing principles of management. The major factors influencing on efficiency of coaches are revealed. The methods to define indicators of the efficiency taking into account these factors are developed.

I. Вступ

Сучасний стан з^зничного транспорту Укра!ни характеризусться значним зносом ви-робничих основних засобiв, що суттево пере-вищуе межi економiчно! безпеки. У першу черту, це стосуеться рухомого складу. Так, за ощн-ками, що вщображеш у Концепцп Державно! програми реформування залiзничного транспорту, схвалено! розпорядженням Кабшету М1ш-стрiв Укра!ни вiд 27.10.2006 р. № 651-р, знос рухомого складу досягае 68 %. Значна кшькють вагошв та локомотивiв потребуе проведення капiтально-вiдновлювального ремонту, модер-шзацп та iнших заходiв, спрямованих на про-довження термiну !х експлуатаци або виклю-чення з швентарного парку. При цьому з 2000 року мае мюце стiйка тенденщя пiдвищення обсягiв як вантажних, так i пасажирських пере-везень.

Не викликае сумшву, що сьогоднi однiею з першочергових задач залiзничного транспорту е оновлення рухомого складу, без чого у близь-кому майбутньому галузь неспроможна буде задовольняти зростаючi потреби економiки кра-!ни та населення у перевезеннях.

Суттеву роль у процесi оновлення рухомого складу вдаграватиме придбання нових одиниць техшки. При цьому, як правило, перед затзни-цями постае задача вибору найбшьш привабли-вих моделей рухомого складу iз декiлькох аль-тернативних варiантiв. Очевидно, що такий ви-бiр повинен грунтуватись не лише на щш оди-нищ технiки, але й враховувати И

продуктивнють, iншi споживчi якостi, витрати, пов'язаш з експлуатацieю, утриманням, ремонтами та iншi фактори. Сучасна теорiя швесту-вання передбачае виршення таких задач за до-помогою показникiв порiвняльно! економiчно! ефективностi.

II. Постановка задачi

Метою роботи е розробка методу визначення порiвняльно! економiчно! ефективностi пасажирських вагошв в умовах ринково! економь ки.

Вказана мета досягаеться вирiшенням таких задач:

- визначення критерда ефективностi та пока-зника, який його вщображае;

- визначення принципових умов порiвняння вагонiв з рiзною кiлькiстю пасажирських мюць;

- виявлення основних факторiв, що впливають на ефективнють вагошв;

- розробка методiв ощнки впливу факторiв на порiвняльну ефективнють вагошв.

III. Результати дослщження

Щд економiчною ефективнiстю iнвестицiй розумiють сшввщношення результатiв швесту-вання i витрат на !хне одержання. У залежносп вiд мети використання показники економiчно! ефективностi пiдроздiляються на показники загально! (абсолютно!) i порiвняльно! (вщнос-но!) ефективностi. Показники загально! ефек-

тивносп використовуються для виявлення до-цшьносп iнвестування, а порiвняльно! - для визначення найбшьш ефективного варiанта ш-вестування з декiлькох можливих. Тому показ-ники загально! ефективностi враховують усi результати i витрати швестицшного проекту, а порiвняльно! - тшьки результати i витрати, що вiдрiзняються по варiантах iнвестування.

Показники комерцшно! ефективностi враховують фiнансовi наслщки реалiзащ! швестицш-них проектiв для !хшх безпосереднiх учасникiв. Комерцiйна ефективнють може розраховувати-ся як для проекту в цшому, так i для окремих учасникiв.

Вибiр найбшьш ефективних одиниць техш-ки з точки зору швестора доцiльно проводити за критерieм порiвняльно! комерщйно! ефекти-вностi.

У сучаснiй теори швестування застосову-ються показники ефективностi, що враховують альтернативш можливостi iнвестування катта-лу (фактор часу), що досягаеться шляхом дис-контування (або компаундування) грошових потокiв iнвестицiйного проекту, що виникають у рiзнi моменти часу. При цьому результати i витрати визначаються за весь життевий цикл швестицш.

Пiд дисконтуванням розумiеться операцiя приведення майбутньо1 вартостi грошово1 суми до И поточного вартосп.

Пiд майбутньою вартiстю розумiють величину кашталу, що може бути накопичена в майбутньому через заданий штервал часу у результат iнвестування деяко1 величини капiталу в сучасний момент часу iз заданою нормою доходу на каштал, з урахуванням реiнвестування одержуваних доходiв.

Пiд поточною вартiстю розумiють величину капiталу, яку необхщно iнвестувати в сучасний момент часу з визначеною нормою доходу на каштал, щоб через заданий часовий штервал забезпечити нагромадження деяко1 суми кат-талу, що вщповщае майбутнiй вартосп.

Оцiнка ефективностi iнвестицiй базуеться на зютавленш очiкуваного зворотного грошового потоку з величиною швестованого капiталу. Результатом прогнозування грошових потоюв, зв'язаних з швестищями, е !х майбутнi вартос-тi. Для забезпечення 1хньо1 порiвнянностi ви-значаються вiдповiднi !м поточш вартостi. Су-марна величина зазначених поточних вартостей показуе величину кашталу, яку необхщно шве-стувати в деякий альтернативний варiант для одержання очiкуваного зворотного грошового

потоку1. При цьому норма доходу, що забезпе-чуе альтернативний BapiaHT швестування, ви-користовуеться як норма доходу для дисконту-вання (норма дисконту). Якщо величина швес-тицiй, ефективнють яких оцiнюеться, менше або дорiвнюе сумарнiй поточнiй вартостi зво-ротних грошових потоюв, то норма доходу, одержання яко! забезпечують оцiнюванi швес-тицп, перевищуе (або дорiвнюе) норму доходу альтернативних iнвестицiй. На цш основi мож-на робити висновки щодо ефективностi швес-тицiй.

Прибутковють альтернативних варiантiв iн-вестування характеризуеться показником нор-ми дисконту, шд якою розумiють мiнiмально прийнятну для iнвестора норму доходу, при якш вiн згодний iнвестувати каштал. Норма дисконту вщповщае вартостi кашталу, що шве-стуеться.

У залежностi вщ способу зiставлення ре-зультатiв з витрат видшяють чотири основних показники загально! економiчно! ефективностi iнвестицiй.

1. Чистий дисконтний доход (чиста поточ-на вартють, Net Present Value). Являе собою рiзницю мiж поточною вартютю зворотних грошових потокiв i поточною вартiстю швес-тицiй. Критерiем ефективностi е позитивна величина показника. Характеризуе не тшьки ефективнють, але й абсолютну величину ефекту, вщбиваючи прирiст капiталу швестора за раху-нок iнвестування. Тому при виборi з декiлькох варiантiв iнвестування перевага, як правило, вщдаегься варiанту з найбiльшому рiвнем чистого дисконтного доходу (ЧДД).

2. Внутршня норма доходу. С нормою дисконту, при якш поточна вартють зворотного грошового потоку дорiвнюе поточнш вартосп швестицш. Тобто, показуе норму доходу, одержання яко! забезпечують швестици, що роз-глядаються. Критерiем ефективностi iнвестицiй е перевищення (чи рiвнiсть) внутршньо! норми доходу над нормою дисконту.

3. 1ндекс прибутковост - це вiдношення поточно! вартосп зворотних грошових потокiв i поточно! вартостi iнвестицiй. Критерiем ефек-тивностi е перевищення (чи рiвнiсть) одиницi.

4. Динамiчний строк окупносп - це перiод часу, за який накопичений чистий дисконтний доход швестицш стае i далi залишаеться пози-тивним. Критерiем ефективностi е сшввщно-шення, коли строк окупностi менше або дорiв-нюе тривалостi життевого циклу iнвестицiй

1 Зворотний грошовий потж включае доход на капитал i повернення швестованого кашталу.

(тобто, перюду часу, у якому надходить зворо-тний грошовий потiк).

Показники порiвняльноl ефективностi е по-хщними вiд показникiв загально! ефективностi i зiставляють додатковi результати з величиною додаткових швестицш.

Видiляють два основних показники порiв-няльно! ефективностi:

1. Чистий дисконтний доход додаткових швестицш. С рiзницею мiж поточною вартютю приросту зворотного грошового потоку i поточною вартiстю додаткових швестицш, що за-безпечують цей прирют. Критерiй ефективно-стi - найбшьша позитивна величина.

2. Модифiкованi приведет витрати. Вико-ристовуеться, коли варiанти вiдрiзняються тiльки витратами, а доходи за варiантами рiвнi. Визначаеться як поточна вартють операцiйних i швестицшних витрат. Враховуе тiльки тi скла-довi витрат, що вiдрiзняються за варiантами. Критерiй ефективностi - найменше значення показника.

У данiй роботi основним показником ефек-тивностi е чистий дисконтний доход додаткових швестицш.

У випадку визначення комерцшно! ефекти-вностi чистий дисконтний доход швестицш ви-значаеться за формулою:

ЧДД = 1

(Дг - В, )-(1 - Нпп ) + А, • Нп

г=1

(1+я )

-I

(1+я)

(1)

швестицш (АЧДД) враховуе рiзницю в доходах, витратах i iнвестицiях за життевий цикл вагошв. Тодi чиста поточна вартють додаткових швестицш визначаеться за формулою:

АЧДД = 1

(АДг +АД ).(1 - Нпп ) + М • Нп

(1+я )г

-I

г=0

А/,

(1+я )г

(2)

де ЧДД - чистий дисконтний доход;

Т - тривалють життевого циклу швес-тицiй;

- операцшш доходи в роцi г;

Вг - операцшш витрати без амортиза-цшних вiдрахувань у рощ г;

Нпп - норма податку на прибуток, у час-тках (0,25);

Аг - амортизацшш вщрахування, ви-значенi за методами i ставками по-даткового облiку, у рощ г;

Е - норма дисконту;

1г - швестици в рощ г2.

Розглядаеться ефективнiсть швестицш у придбання вагона в порiвняннi з аналогiчним вагоном. Чистий дисконтний доход додаткових

де знак А означае рiзницю мiж величинами вщповщного показника для вагона, що розглядаеться, i для вагона-аналога (прирют показника). Знак Ае характеризуе економда вiдповiд-них витрат, тобто прирют витрат, узятий зi зво-ротним знаком.

Якщо АЧДД > 0, то ефективнють iнвестицiй у придбання вагона, що розглядаеться, вища, нiж у вагона-аналога. I, якщо АЧДД < 0, то ш-вестицil у вагон-аналог ефектившшь

Можливi два принциповi способи визначення зазначеного показника. Перший вщповщае передумовi, що за сценарiями використовуеться однакова кiлькiсть одиниць рухомого складу рiзних моделей (наприклад, розрахунок на один пасажирський вагон). Другий передбачае, що рiзною кшькютю одиниць рухомого складу за сценарiями виконуеться рiвний обсяг переве-зень у порiвнянних умовах. Бiльш доцшьним е застосування другого пiдходу. Для забезпечен-ня порiвнянностi розрахунок показниюв дохо-дiв i витрат доцшьно виконувати, виходячи з умови рiвних обсягiв перевезень пасажирiв, якi виконуються з використанням вагона, що до-слiджуеться, i вагона-аналога. Досягти цього можна, визначаючи та порiвнюючи не абсолю-тнi значення витрат, а !х питомi величини, що припадають на одне пасажирське мiсце у ваго-нi. У цьому випадку доходи вщ перевезень е однаковими, тобто АДг = 0 .

Доцшьнють вихiдноl умови про рiвнiсть па-сажиропотокiв, а не парку вагошв, випливае з маркетингового принципу управлшня, що передбачае прагнення шдприемства до повного задоволення попиту на його продукщю. Тобто парк вагошв повинен визначатися попитом на перевезення, а не навпаки.

Економiя операцшних (експлуатацiйних) витрат включае наступш складовi:

- вартiсть електроенергп на тягу потягiв;

- на еюшрування вагонiв;

- на техшчне обслуговування вагонiв;

! Нульовий рж в1дпов1дае початку першого року прогнозу.

г=1

г=0

- по перюдичних ремонтах;

- по оплат пращ провщниюв i вщрахуваннях на соцiальнi заходи;

- по утриманню i ремонту мережно! шфра-структури (колiя, контактна мережа тощо). Iншi експлуатацiйнi витрати рiвнi за варiан-

тами, у зв'язку з чим у розрахунку не врахову-ються.

Економiя витрат на електроенерпю на тягу потяпв визначаеться за формула

(

А В =

\

Н 0

■У 0

Н

"У1

х Цел -10-

(

А„В„„ =

но

_1 н

\

1 V

Век 0в

■ 365.

(4)

де АеВек - економiя витрат з екiпiрування вагошв на рiк у розрахунку на одне мюце для пасажирiв, грн;

- оборот вагона, дiб;

- середш витрати на екiпiрування одного вагона в прямий та зворот-ний рейси, грн.

Економiя витрат по техшчному обслугову-ванню визначаеться в частит ТО-3 за формулою:

Ов

Век

(

А еВТО =

КТ

КТ

\

V Н о

Н

■ ВТ

(5)

1

(3) де АеВТО - економiя витрат на техшчне обслу-

де АеВел - економiя витрат на електроенергiю на тягу потяпв у розрахунку на одне мюце для пасажирiв за рш, грн;

^ РЬбр0 - розрахунковi рiчнi тонно-

кiлометри брутто вагона-аналога, тис. т-км брутто;

^ РЬбр1 - розрахунковi рiчнi тонно-

кiлометри брутто вагона, ефективнють швестицш у придбання якого дослщжуеться, тис. т-км брутто;

у0 - норма витрати електроенерги для потяга з вагошв-аналопв, кВт-год/10000 т-км брутто;

у1 - норма витрати електроенерги для потяга з дослщжуваних вагонiв, кВт-год/10000 т-км брутто;

Н0 - кшькють мiсць для пасажирiв вагона-аналога;

Н1 - кiлькiсть мiсць для пасажирiв вагона, що дослiджуеться;

Цел - щна електроенерги на тягу по1здв, коп./кВт-год.

Норми витрат встановлюються на основi тя-гових розрахунюв для типових умов експлуа-таци вагонiв. При цьому кiлькiсть вагошв у складi по!зда доцiльно приймати такою, щоб рiзниця у кшькосп пасажирських мiсць у по!з-дах з вагошв, що дослщжуються, та вагошв-аналопв була мшмальною.

Економiя витрат з екiпiрування вагонiв ви-значаеться за формулою:

говуванню вагошв за рш у розрахунку на одне пасажирське мюце, грн;

КТ00 - кiлькiсть ТО-3 у рiк для вагошв-аналопв, разiв;

Кто 1 - кшькють ТО-3 у рк для дослщжу-ваних вагонiв, разiв;

Вто - витрати на одне техшчне обслуго-вування ТО-3, грн.

Економiя витрат з планових ремонтов буде вiдрiзнятися за роками життевого циклу ваго-нiв. Для кожного року визначаеться за формулою:

А В ВПР.0 ВПР.1

А еВПР = -

Н 0

Н1

(6)

де АеВПР -е

-економiя витрат з планових ремонта (ДР, КР-1, КР-2) на одне пасажирське мюце, грн; вартють планових ремонтов у вщ-повiдному рощ для одного вагона-аналога, грн;

вартють планових ремонтов у вщ-

повiдному рощ для одного досл> джуваного вагона, грн. Економiя витрат, зв'язаних з оплатою пращ провщниюв, визначаеться за формулою:

Вг

Вг

(

АеВп =

П П

\

V Н 0

Н

1 V

2 ■ Ь

— + * пр

365 ~0~

х З-(1 + Нсоц):

(7)

де АеВоп - економiя витрат з оплати працi провщниюв i вiдрахувань на сощ-альш заходи, грн;

П0 - кшькють провiдникiв на вагон-аналог;

П1 - кiлькiсть провщниюв на вагон, що дослiджуeться;

Ь - довжина маршруту, км;

V - середня техшчна швидкiсть руху потяга, км/год;

1пр - частина часу простою на станщях i

в пунктах обороту по!зда за один оборот, що е робочим часом пров> дникiв, годин;

Зг - середня заробiтна плата провщни-кiв у розрахунку на 1 годину робо-ти, грн;

Н

соц

норма вщрахувань на сощальш

заходи, частка. Економiя витрат з утримання i ремонту ме-режно! iнфраструктури визначаеться за формулою:

(

А еВ1Н =

Е^р.о Е рь6

\

Н о

Н1

• е„

(8)

де АеВН - економiя витрат по утриманню i ремонту затзнично! коли i контактно! мереж, грн; ет-км - одинична видаткова ставка на 1000 т-км брутто, грн.

Амортизацшш вщрахування визначаться вiд залишково! вартосп вагонiв за методами i ставками податкового облшу.

Iнвестицiйнi витрати включають витрати на придбання вагошв i витрати на !хнiй кашталь-ний ремонт iз продовженням термiну служби (КРП), якщо вiн передбачаеться, у розрахунку на одне пасажирське мiсце.

IV. Висновки

Виконане дослщження дозволяе зробити та-кi висновки:

Рацюнальний вибiр пасажирських вагонiв з декшькох можливих варiантiв з точки зору ко-ристувача (залiзниць) доцшьно визначати за критерiем комерцiйно! порiвняльно! економiч-но! ефективностi за показником чистого дисконтного доходу додаткових швестицш.

Для забезпечення порiвнянностi варiантiв грошовi потоки слiд визначати у розрахунку на одне пасажирське мюце. Це вщповщае умовi рiвних обсяпв перевезень за варiантами.

Основними факторами, що впливають на ефективнiсть пасажирських вагошв е: маса брутто вагона, що припадае на одне пасажирсь-ке мюце; питомий ошр руху; питомi витрати на одне мюце з екшровки, техшчного обслугову-вання та ремонту вагошв; мiжремонтнi строки та пробши; питома кiлькiсть провiдникiв на одне пасажирське мюце; вартють вагона у розрахунку на одне пасажирське мюце; призначений термш корисного використання.

Врахування впливу названих факторiв на ефективнють вагону досягаеться за рахунок визначення вщмшносп у швестицшних та екс-плуатацiйних витратах, пов'язаних в вагоном, що дослщжуеться, та вагоном-аналогом для кожного року з перюду життевого циклу та !х зведення у единий показник за допомогою дис-контування.

Надiйшла до редколегi! 23.06.2008.