CC BY
55
УДК 574:504.75
В. Т. АГАПОВА, О. В. ЗОЛОТЬКО (ДНУ iм. О. Гончара, Дншропетровськ)
ОЦ1НКА РИЗИК1В ДЛЯ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ВНАСЛ1ДОК ЕМ1СП СВИНЦЮ В1Д АНТРОПОГЕННИХ ДЖЕРЕЛ
Дослщжено штенсившсть свинцевого забруднення компонента довк1лля в зош впливу акумуляторного виробництва та визначеш характеристики 1ндив1дуальних та популяцшних канцерогенних 1 не канцероген-них ризишв при шгаляцшному та пероральному надходженш свинцю в оргашзм людини.
Ключовi слова: свинець, середньодобова доза, «доза - ввдповщь», фактори канцерогенного ризику, шди-вщуальний ризик, популяцшний ризик, коефщент небезпечносп
Зростання р1вшв свинцевого забруднення довкшля внаслщок значних обсяпв утворення свинцевовмюних вщход1в при експлуатаци шд-приемств чорно!, кольорово! металурги, маши-нобудування та теплоенергетичного комплексу призводить до попршення еколопчно! ситуаций збшьшення сощальних { еколопчних ризи-юв. За останш десятир1ччя значне зростання р1вшв забруднення пов'язано з1 збшьшенням парку автомобшв, що працюють на свинцевих акумуляторах. Зокрема, в м. Дншропетровськ кшьюсть автотранспортних засоб1в за останш 20 роюв зросла в 2-2,5 рази 1 перевищуе 200 тис. одиниць. При цьому свинцев1 забруднення виникають як внаслщок виробництва свинцевих акумуляторних батарей (АКБ), утворення, накопичення та переробки !х вщход1в, так { при використанш в якосп моторного пального ети-лованого бензину.
Для забезпечення потреб у АКБ за цей пер> од у Дшпропетровську побудовано ряд шдпри-емств для переробки вщпрацьованих та виробництва нових АКБ (шдприемства ТОВ «Обе-рон-Центр», ЗАТ «1ста», ЗАТ «Веста»). При !х експлуатаци утворюються свинцевовмюш ви-киди в атмосферу, спчш води та тверд! вщхо-ди. Наприклад, на шдприемствах ТОВ «Обе-рон-Центр» щор1чно надходить на переробку близько 35 тис. т акумуляторного брухту, в якому кшьюсть чистого свинцю складае близько 25 тис. т. При ддачих технолопях переробки щор1чно в атмосферу надходить 1,84 т свинцю, близько 7 кг свинцю скидаеться в Дшпро ¿з сп-чними водами, близько 200 т свинцю у склад! твердих вщход!в виробництва складуеться на спещальних майданчиках без подальшо!' утиль зацп. Найближчим часом у Дшпропетровську плануеться введення в експлуатащю ще одного шдприемства з переробки вщпрацьованих та виготовлення свинцевих акумулятор1в з потуж-шстю переробки 40 тис. т в рш. За даними саш-тарно-ешдемюлопчно!' служби в зонах розм>
щення таких шдприемств фонов! концентрацп свинцю перевищують гранично допустим! концентрацп (ГДК) у пов1тр1 бшьше шж у 1,3, у Дншровськш вод! в 2, у грунтах в 4-10 раз1в.
За результатами дослщження р!вшв свинцевого забруднення атмосферного повггря в зош впливу ТОВ «Оберон-Центр» та ЗАТ «1ста-Центр» в Самарському райош м. Дншропетров-ська ¿з врахуванням метеоролопчних умов та обсяпв викид1в свинцю в атмосферу встанов-лено, що в приземному шар! фактична концен-тращя свинцю пор1вняно з фоновою (4-10-4 мг/м3) зросла на (1-2) -10-4 мг/м3 1 перевищуе ГДКсд. в 1,3 - 2 рази. За результатами розрахун-юв та вим1рювань зона максимального забруднення говоря знаходиться на вщсташ 400-700 м. В нш розташоваш житлов1 забудови Самар-ського району з населенням близько 30 тис. чо-ловш, у т.ч. понад 17 % дггей вшом до 14 роюв. Вщповщно до проектно!' документацп ТОВ «Оберон-Центр» вщноситься до шдприемств I-го класу еколопчно! небезпеки, з нормативни-ми рад1усом саштарно-захисно!' зони не менше 1000 м. Фактично житлов! забудови розташоваш, починаючи з вщсташ 600-800 м. При зро-станш концентрацп свинцю у пов1тр1 на 1 мкг/м3 його концентращя в кров! дорослих зб1-льшуеться на 1,8 ц§/Ш (мкг на 100 мл), а у д1тей на 4,2 ц§/Ш. Допустима концентращя свинцю в кров! складае 10 ц§/Ш.. В умовах збшьшення концентрацп свинцю у пов1тр1, наприклад, при розширенш виробництва, що передбачаеться, вказаш негативш наслщки будуть проявлятися в повнш м1р1. Свинцеве забруднення группв внаслщок осщання шюдливих викид1в в зош впливу виробничого комплексу носить критич-ний характер: 70% територп характеризуються шдвищеним у пор!внянш з ГДК р1внем свинцю. Про це свщчать також аномально висою концентрацп свинцю у групп (до 10 ГДК) на територп ж/м Ившчний та у сел. Шевченко. Одним ¿з найнебезпечшших напрямюв впливу свинцю на
© В. Т. Агапова, О. В. Золотько, 2012
грунти (загально-саштарна лiмiтуюча ознака шкiдливостi) являеться зниження !х здатностi до самовщновлення, тобто внаслiдок загибелi мiкроорганiзмiв у грунт!, вiн набувае властиво-стей «мертвого» шару. М^руючи в нижш шари суглинкових грунтiв, свинець, за даними досл> джень, мае найбшьший рiвень накопичення на глибинi близько 4 м, що призводить до його фшьтраци в артезiанськi води. За останш 30 рокiв рiчна швидкiсть накопичення важкороз-чинних форм свинцю у глинистiм грунтi, що характерна для дано! зони, складае 8-10 мг/кг при природному убуванш 3,6 мг/кг. Таким чином за 10 роюв експлуатаци комплексу по ви-готовленню та переробщ свинцевих акумуля-торiв накопичення свинцю у грунт збiльшиться на 70 мг/кг. В селггебних зонах при зростанш вмiсту свинцю в грунт на 1000 мг/кг його вмют в кровi збiльшуеться на 10 ug/dl.
Оцiнка еколопчно1 ситуацп в райош розта-шування та можливого розширення територи комплексу iз переробки та виготовлення АКБ може бути проведена також за станом рослин-ностг на базi вивчення iнтегрального умовного показника пошкодження рослин (1УПП), який встановлюеться на пiдставi аналiзу стерильнос-тг пилки. Для дослiджуваних фiтоiндикаторiв 1УПП складае 0,540-0,587, що характеризуе стан рослинност як загрозливий, рiвень ушко-дження рослин - як вищий за середнiй, стан еколопчно1 ситуацп як незадовiльний. В зонi можливого розширення територи комплексу 1УПП складае 0,715, що оцшюе екологiчну си-туацiю як катастрофiчну. Слiд вщзначити, що зниження 1УПП вiдбуваеться на вщсташ бшь-шiй нiж 1000 м вщ межi комплексу, де 1УПП = 0,362. Високий токсично-мутагенний фон грун-тiв за показником вмюту свинцю призводить до його мпрацп через кореневу систему рослин у стеблi та плоди (транслокацшна ЛОШ) iз пода-льшим включенням цього важкого металу у трофiчнi ланцюги людини (до саштарно-захисно! зони попадають iз швденно-схщно1 сторони колективш сади, у iнших напрямках розташоваш житловi будинки).
За ступенем впливу на оргашзм людини свинець вщноситься до надзвичайно небезпеч-них загально отруйних важких металiв (1-го класу небезпечност), що володiють здiбнiстю до накопичення !х сумарного вмiсту в оргашз-мi. Вiдповiдно до ддачих нормативiв [1, 2, 3] ГДК свинцю складають: в атмосферному повь трi ГДКс.д. = 0,0003 мг/м3, в поверхневих водо-ймах ГДК = 0,03 мг/л, у грунт ГДК = 32 мг/кг.
При перевищенш концентраци свинцю в
компонентах навколишнього середовища (атмосферному пов^р^ водних об'ектах, грунтах) мае мюце пряма та опосередкована рiзнона правлена токсична дiя переважно внаслiдок ш-галяцiйного та перорального його надходжен-ня в органiзм людини (рис. 1).
Свинцевий
Вхдходи брухт рафшування
Свинець чистий
РЪ-вмгсш спчш води.
Водт об'екти 7 кг РЪ/рж
1 РЪ шлак г
Складування на спецмайданчику 200 т РЪ/рж
РЪ-вмгсш викиди
Атмосфера 1,84 т РЪ/рж
Мйгращя в грунт
Емгсш в атмосферу
Мйгращя в артез1анськ1 води
ПН Людина 1Н
акумуляцш 40 % - 50 %
Рис. 1. Джерела та шляхи впливу свинцю на оргашзм людини: ПН, 1Н - пероральне, шгаляцшне надходження
Наслiдки токсично1 ди можуть проявлятися у виникненнi канцерогенних та не канцероген-них ефектiв. Вiдповiдно до класифшацш Мiж-народно1 агенци по вивченш рака (МАВР) та ЕРА свинець та його неоргашчш сполуки вщ-несенi до категорiй 1 (канцероген для людини ); 2А (дуже ймовiрний канцероген для людини); 2В (ймовiрний канцероген для людини); 3 (не класифшуеться як канцероген для людини), а оргашчш сполуки свинцю вщнесеш до третьо1 категори. Канцерогеннi ефекти свинцю виявле-ш на пiддослiдних тваринах. Не канцерогенш
ефекти свинцю викликають значш патологiчнi змши в нервовiй системi (гальмування передачi нервового збудження), серцево-судиннiй сис-TeMi (атрофiя серцевого м'язу, франкемiя), системах кровотворення та кровооб^у, порушення в енергетичному та речовинному обмш клiтин. Зокрема, вiн загальмовуе ферментш процеси окислення жирних кислот, мeтаболiзму глюко-зи, обмiну бiлкiв, лшдав та вуглeводнiв, надхо-дження кисню в мозок. Хронiчнi отруення сви-нцем призводять до виникнення ефекпв «сату-ршзму» - слабкостi, анеми, нервових розладiв, кишкових колiтiв, захворювань уролопчно! си-стеми, зниження апетиту та ваги тша. Значну небезпечшсть свинець представляе для вапт-них жшок, оскiльки мае здiбнiсть проникати через плаценту в оргашзм плоду, а в перюд ла-ктацп накопичуеться в грудному молоцi. За да-ними ВОЗ пiд впливом свинцю значно збшьшу-еться ризик безплщдя, спонтанного перериван-ня ваптносн, народження дiтeй з дефектами фiзичного та псиичного розвитку та пороками серця.
Особливо небезпечним е вплив свинцю на здоров'я дтей, що виявляеться у розвитку не-врологiчних, нeфрологiчних ефекпв та змiн в роботi серцево-судинно! системи. Вказанi ефекти виражеш в знижeннi рухiвноl активностi, порушенш координаци рухiв, пeрiоду вiзуаль-них i психомоторних рeакцiй, слухового сприйняття шформаци та пам'ятi, зниження показника IQ. Зростання вмiсту свинцю в кровi понад 10 мкг/л у дней вiком до 3 роюв призво-дить до розвитку енцефалопати та судомних синдромiв, зростання частоти захворювань уролопчно! системи в 2-3 рази. Стушнь та нас-лщки впливу свинцю на органiзм залежать вiд його вмiсту в кровi (табл.1). Сполуки свинцю володiють канцерогенним i генотоксичним ефектами, порушуючи функцп фeрмeнтiв синтезу та репарацп ДНК. В рeзультатi 30-рiчних дослщжень здоров'я робiтникiв типографiй виявлено безпосереднш зв'язок зростання 1'х смeртностi вщ злоякiсних пухлин з експозищ-ею парiв та пилу нeорганiчного свинцю [4]. Ка-нцeрогeннi ефекти свинцю також шдтверджеш на шддослщних тваринах [5]. Свинець може надходити в оргашзм людини переважно через органи дихання iз повiтрям (шгаляцшне) та ор-гани травлення з питною водою i продуктами харчування (пероральне). Оцшку шдивщуаль-них та популяцiйних ризиюв виникнення кан-церогенних та не канцерогенних eфeктiв вико-нано iз врахуванням шляхiв надходження та доз
свинцю, що впливають на населення в зош вливу виробничого комплексу.
Таблиця 1
Характеристики «доза-ввдповвдь» впливу _свинцю на оргашзм_
Концентращя свинцю в кров1, ug/dl Дни K Доросл1
10-15 IQ, слух, ргст, обмш речовин Гiпeртeнзiя, ери-троцит протопо-рфiрiя
20-30 Порушення нервового збудження, психомоторики Систол1чний кров'яний тиск, слух
30-40 Метабол1зм вгга-м1ну D Невропатя, без-плщдя
40-50 Синтез гемогло-бшу Синтез гемогло-бшу
50-70 Франкeнiя Франкешя
70-100 Енцeфалопатiя, Енцефалопатя
130 Смерть 1нсульт, шем1чна хвороба серця, враження уроло-пчних органш
Результати оцшки ризиюв виникнення рiз-них eфeктiв впливу свинцю при надходженш його в органiзм людини рiзними шляхами за шкалою ризиюв CDC EPA навeдeнi в табл. 2.
Таблиця 2
Ефекти впливу свинцю на оргашзм людини
Вмгст свинцю у Приоритетш ефекти впливу*
атмосферному пвтр1 К, Т, I, Р, П, РФ, У, ЕРА
вод1 Т, I, П, РФ
Грунтах Т, I, П, РФ
продуктах харчування Т, I, П, РФ
*К - канцерогенний ризик при зростанш р> вшв забруднення; Т - високий рiвeнь токсич-них ефекпв; I - високий iндeкс небезпечносн не канцерогенних eфeктiв; Р - необхщна кшью-сна оцiнка канцерогенних ризиюв; П, РФ, У -занесено в перелши приоритетних токсиканнв, складених в GC (Gвросоюзi), РФ (Росшськш Федераци), У (Украш).
Оцшка ризикiв канцерогенного впливу ви-конана з врахуванням шляхiв та доз надходження свинцю в оргашзм людини. Середньо добова доза свинцю, що надходить через орга-ни дихання вщповщно до [6, 7] чаеться за формулою:
ADD / LADD = [(Ca • Tmt • Vmt) + (Ch • Tin • Vin)] •
EF • ED /(BW • AT • 365), (1)
де ADDF / LADD - доза свинцю в оргашзм^ мг/(кг-доб);
Ca - концентращя свинцю в атмосферному noBiTpi, складае (4-6)-10-4 мг/м3;
Сh - концентрацiя свинцю в атмосферному
noBiTpi у примiщеннi, мг/м3, (приймаемо Ca
=С й);
Tout - час, що проводиться поза примщен-ням (16 год/доб.);
Tin - час, що проводиться у примщенш (8 год/доб.);
Vout - швидкiсть дихання поза примщенням (20 м3/доб.);
Vin - швидюсть дихання у пpимiщеннi
(20 м3/доб.);
EF - частота впливу, 365 днiв/piк; ED - тривалють впливу (70 poкiв для доро-слих i 6 -для дгтей);
BW- маса тiла (70 кг дорослих i 15 - для д> тей);
АТ - перюд осереднення експозицп (70 для дорослих i 6 - для дгтей).
Величина канцерогенного ризику при шга-ляцiйнoму впливi визначаеться за формулою:
Rh = ADD / LADD • Fnnh, (2)
де Frinh - фактор канцерогенного ризику при шгаляцшному впливi свинцю (табл. 3).
Таблиця 3
Фактори канцерогенного ризику сполук свинцю, (мг/(кг-доба)-1 [7]
Речовина, клас CAS Категорш МАВР* rrinh Fr Fing r
Свинець, 7439-92-1 2А 0,042 0,047
Свинець ацетат, 301-04-2 3 0,028 0,03
Свинець хромат, 7758-97-6 1 - 0,017
Свинець фосфат, 7446-27-7 2В - 0,012
URinh = F
(3)
ADD/LADDing = Cw • Vw • EF • ED/BW/AT/365, (4)
де CW - концентращя свинцю у питнш вод^ мг/л; Vw - споживання води (2 л/доб.).
Фактична концентращя свинцю у вoдi центpалiзoванoгo питного водопостачання складае 0,01 - 0,02 мг/л (ГДК свинцю для пит-но! води 0,01 мг/л). Розрахункова величина канцерогенного ризику при пероральному над-ходженш свинцю з питною водою складае (13,4 - 26,8) -10"6.
Середньодобова доза при пероральному надхoдженнi свинцю в оргашзм людини з продуктами харчування визначаеться за формулою ADD/LADDf = (£Ct • mt) • ED/BW / AT/365, (5)
де Ci - концентращя свинцю в i - тому продукт харчування, мг/кг (табл. 4);
mi - середня маса споживання i - того продукту харчування, кг/рш (табл. 4).
Таблиця 4 Вмкт свинцю в продуктах харчування
Продукти харчування Споживання, кг/рж Bmîct свинцю, мг/кг
Хл1б та крупи 110 0,2
Фрукти та овоч1 35 0,4
М'ясо та птиця 55 0,5
Молочш продукти 225 0,05
Рибш продукти 20 1,0
Цукор та кондитерсью вироби 26 0,06
Жири 10 0,04
Величина канцерогенного ризику вна-слщок перорального надходження свинцю в opганiзм людини з питною водою та продуктами харчування визначаеться за формулою
Rmg = (ADD/LADD)mg • F* , (6)
Для ощнки популяцiйних канцерогенних ризиюв використовуеться параметр одиничного канцерогенного ризику:
^ж
' ~АГ
Результати розрахункiв свiдчать про те, що в зош максимального свинцевого забруднення величина канцерогенного ризику при шгаляцшному впливi складае (3,6 - 6,0)-10-6 для дорослих та (16,8 - 33,6) -10-6. Середньодобова доза при пероральному надходженш свинцю в оргашзм людини з питною водою визначаеться за формулою
де (ADD/LADD ing - середньо добова доза свинцю, що дopiвнюе сумi перорального надходження в оргашзм людини з питною водою та продуктами харчування (формули 4, 5);
Fring - фактор канцерогенного перорально-го впливу свинцю наведено в табл. 3.
Слщ враховувати, що внаслщок значного забруднення свинцем грунта в зош впливу ви-робничого комплексу (150 - 320 мг/кг) i його емюи в пов^ря мае мюце додаткове пероральне надходження свинцю в оргашзм з пилом грунту. Середньо добова доза такого надходження свинцю в оргашзм при оцшщ канцерогенного впливу визначаеться за формулою [7]:
C • FJ • FF • FT • CF (ADD/LADD) = C 2 •
AT• 365
ED ■ IR (-2-— +
BW
ED ■ IR ,,
a a), мг/(кг-доб),
BWa
(7)
де Cs - концентращя речовини у rpyrni, мг/кг;
FI - частка забруднення свинцем грунту, (FI=1);
EF - частота впливу (EF=350 дiб/piк);
ET - час впливу (ЕТ=1 год/доб);
CF2 - перерахунковий коефiцieнт (CF2= 1/24 дiб/год);
EDc, EDa - пеpiод впливу для дiтей та доро-слих (вiдповiдно 6 i 24 роки);
IRc, IRa - швидюсть надходження пилу в оpганiзм дггей та дорослих (вiдповiдно 0,2-10-6 i 0,1-10-6 кг/доб);
BWc, BWa - маса тша дiтей та дорослих (вщповщно 15 i 70 кг).
Виконаш оцiнки показали, що додаткова се-редньо добова доза свинцю складае (1,0 -2,1)-10-8 мг/(кг-доб), а додатковий канцероген-ний ризик Ring=(ADD/LADD)s Ring=(0,47 - 0,99) 10-9. 1нгаляцшний вплив свинцю за рахунок його емюи iз грунту в повпря е складовою фо-ново! концентраци i враховано в фоpмyлi (1). Канцерогенний ризик впливу свинцю з враху-ванням всiх шлях1в його надходження в орга-нiзм визначаеться як сума Rinh+Ring. Виконаш ощнки показали, що середш значення шдивщу-ального ризику канцерогенного впливу в зош забруднення пiдпpиемств «Оберон-Центр» та «1ста-Центр» складають: при iнгаляцiйномy надходженш свинцю через органи дихання iз атмосферного повiтpя Rinh = 6.1-10"6, при перо-ральному надходженнi свинцю з питною водою Ring=20.1-10~6, продуктами харчування Ring= =158,5-10-6 та за рахунок емiсil свинцю iз грунту Ring=0,7-10-9. Iнгаляцiйний вплив свинцю за рахунок його емюи iз грунту в повпря е складовою фоново! концентраци i враховано в фоpмyлi (1).
Загальний iндивiдyальний канцерогенний ризик визначаеться як сума канцерогенних ри-зиюв за piзними шляхами впливу: Ry=YR,=184,710~6.
Залежно вiд piвнiв канцерогенного ризику вщповщно до pекомендацiй ВОЗ прийнято:
- piвень ризику <10-6 (один випадок на млн.) практично не вiдpiзняеться вiд фонового i не потребуе проведення додаткових заходiв попередження негативних наслiдкiв;
- piвень ризику в межах 10-4 -10-6 вiдповiдае гранично допустимому piвню, але потребуе по-стiйного контролю, а в де-яких випадках вима-гае проведення додаткових заходiв зниження ризиюв;
- рiвень ризику в межах 10-3 - 10-4 вважаеть-ся допустимим тiльки для робочих мюць i не-допустимим для населенихпункпв, а тому потребуе детального дослщження всiх преоритет-них джерел зростання канцерогенних ризикiв i розробки комплексу заходiв зниження ризикiв;
- рiвень ризику > 10-3 е абсолютно не-прийнятним для населення i потребуе невщкла-дних заходiв усунення джерел канцерогенних факторiв.
Враховуючи, що в зонi впливу виробництва АКБ проживае близько 20 тис. людей, визначе-но величину популяцшного канцерогенного ризику: Яр0р=Я^ РОР=3,65«4, тобто додатково очiкуеться чотири випадки онкозахворювань.
Ризик виникнення i розвитку неканцероген-них ефектiв при шгаляцшному впливi визначаеться коефiцiентом небезпеки HQ, що дорiвнюе вiдношенню фактичних рiвнiв експозици (за дозою або концентращею у повiтрi) до безпеч-них (референтних) доз або концентрацш [6, 7]. При iнгаляцiйному впливi HQ визначаеться за формулою
HQinh = AC / RFC,
(8)
де АС - концентращя свинцю у пов^р^ мг/м3, RFC - референтна концентращя свинцю у пов^р^ мг/м3.
Ризик виникнення i розвитку неканцероген-них ефекпв при пероральному надходженш свинцю в оргашзм людини визначено за сшв-вiдношенням
HQing = [(ADD/LADD)w + (ADD/LADD)f ]/RFD, (9)
де RFD - референтна доза при пероральному надходженнi свинцю в оргашзм людини, мг/(кг-сут).
Ощнку неканцерогенних ефектiв виконано за умови, що референтна концентращя свинцю у атмосферному повiтpi при шгаляцшному впливi складае RFC = 0,00015 мг/м3 [6, 7], а референтна доза при пероральному надходженш свинцю з питною водою та продуктами харчу-вання складае RFD = 0,035 мг/кг (в крашах €С [8]) i RFD = 0,015 мг/кг (в Роси) [7, 8, 10]. Величина коефщента небезпеки в зош максимального свинцевого забруднення при шгаляцшному надходженш складае 2,6-4, а при пероральному - 850-1100. Вщомо, що при HQ>1 ймо-вipнiсть неканцерогенних ефекпв зростае пропорцшно.
Враховуючи, що у м. Дшпропетровськ за-бруднення навколишнього середовища свинцем о^м шдприемств з виробництва АКБ здшс-нюють металургшш заводи, теплова електро-
станщя та автомобшьний транспорт, загальний piBeHb показникiв ризикiв виникнення канцеро-генних та не канцерогенних ефектiв характеризуемся значно вищими значеннями.
Очевидно, що для зниження рiвнiв свинце-вого забруднення навколишнього середовища та його впливу на здоров'я населення необхщ-но проведення невiдкладних комплексних зба-лансованих вцiлому по м. Дшпропетровськ за-ходiв щодо зниження штенсивносп емiсiï сви-нцю вщ пiдприемств.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Державш саттарт правила охорони атмосферного повпря населених м1сць вщ забруднення шквдливими х1м1чними та бюлопчними речовинами. ДСП №201-97.
2. Санитарные нормы ПДК химических веществ в почве. СанПиН 42-128-4433-87.
3. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения. СанПин 4630-88.
4. Greene M. M., Hoover R. N., Eck R. L. et al. Cancer mortality among printing plant workers // Environ. Res. - 1979. - V. 20. - P. 66-73.
5. Токсикометрия химических веществ, загрязняющих окружающую среду. Под общей
редакцией А.А.Каспарова, И. В. Саноцкого, М.,1986, 428 с.
6. Методичш рекомендаци «Оцшка ризику для здоров'я населення ввд забруднення атмосферного повгтря». Наказ МОЗ № 184 ввд 13.04.2007.
7. Руководство по оценке риска для здоровья населения при воздействии химических веществ, загрязняющих окружающую среду. P 2.1.10.1920-04.
8. IPCS (International Programme on Chemical Safety)/Environmental Health Criteria 170. - In: Assessing human health risks of chemicals: derivation of guidance values for health-based exposure limits". - Geneva: WHO, 1994. - 73p.
9. US EPA/General quantitative risk assessment guidelines for non-cancer health effects. Second external review draft. - Cincinnati, OH.: EPA Environmental Criteria and Assessment Office. -1991.
10. IARC Monographs on the Evaluation of Carcinogenic Risks to Humans. Inorganic and Organic Lead Compounds. Vol. 87. Lyon; France. - 2006.
Надшшла до редколегп 07.03.2012. Прийнята до друку 13.04.2012.
В. Т. АГАПОВА, Е. В. ЗОЛОТЬКО
ОЦЕНКА РИСКОВ ДЛЯ ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ ВСЛЕДСТВИЕ ЭМИССИИ СВИНЦА ОТ АНТРОПОГЕННЫХ ИСТОЧНИКОВ
Исследована интенсивность свинцового загрязнения компонентов окружающей среды в зоне влияния аккумуляторного производства и определены характеристики индивидуальных и популяционных канцерогенных и не канцерогенных рисков при ингаляционном и пероральном поступлении свинца в организм человека.
Ключевые слова: свинец, среднесуточная доза, «доза-ответ», фактории канцерогенного риска, индивидуальный ризик, популяционный риск, коэффициент опасности
V. T. AGAPOVA, E. V. ZOLOT'KO
HUMAN HEALTH RISK ASSESSMENT OF LEAD EMISSION FROM ANTROPOHEN SOURCES
It was investigated intensity of lead environmental population in zone of battery production, determined the individual and population carcinogenic and non- carcinogenic risk characteristics of inhalation and oral admission of lead in human body.
Keywords: lead, average daily dose, «dose-response», carcinogenic risk factors, individual risk, population risk, hazard ratio
