CC BY
36на думку випускників такі уміння, як керування процесом фізичної підготовки - №9 та участь у плануванні та підготовці керівників занять - №10. Ці ж уміння викладачі та керівники рахують як „необхідні у повсякденній діяльності, професійно-важливі та їх необхідно розвивати у процесі діяльності”. Найбільш різниця у оцінці експертами уміння №8 - організувати та проводити індивідуальне фізичне тренування з метою постійно підтримувати фізичну готовність до виконання завдань військово-професійної діяльності та №11 - забезпечувати усім необхідним проведення усіх форм фізичної підготовки. Так уміння організувати та проводити індивідуальне фізичне тренування для випускників „професійно-важливі”, для керівників
- „ бажана”, а для викладачів - „необхідна у повсякденній діяльності”. Уміння забезпечувати усім необхідним проведення усіх форм фізичної підготовки „необхідна у повсякденній діяльності” по оцінці випускників. „Необхідне тільки в окремих ситуаціях” -оцінка викладачів і „бажана” на думку керівників.
Висновки.
Не дивлячись на те, що відповіді на питання анкети про ступінь переваги окремих умінь відрізняється, але усі респонденти рахують всі уміння необхідними (частіше всього вони ставили б - 9 балів), і усі вони рахують необхідним пов’язати зміст програми навчання з реаліями навчально-бойової діяльності.
Перелік умінь, що їх визначено для видів завдань підготовки військового фахівця, є підставою для формулювання не тільки змістових модулів, а і моделі визначення якості підготовки військових фахівців.
Подальшого дослідження потребують уточнення змістовних модулів на підставі практичної апробації під час проведення занять та розробка діагностичної моделі визначення якості підготовки військових фахівців з дисципліни “Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка і спорт”.
Література:
1. Концепція військової освіти в Україні. Затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1997 р. № 1410.
2. Наказ Міністерства освіти і науки України № 757 від 14 листопада 2003 р. “Фізичне виховання. Навчальна програма для вищих навчальних закладів України III - IV рівнів акредитації”.
3. Настанова з фізичної підготовки у Збройних Силах України (НФП-97) - Київ, 1997. - 129 с.
4. Нещадим М.І. Системне дослідження змісту військової освіти // Військова освіта: Зб. наук. пр. №8. - Харків: ГУВО НМЦВО МОУ, “Основа”, 2000. - С. 49 - б5. [155, с. 50-54].
5. Черепанов B.C. Экспертные оценки в педагогических исследованиях. - М.: Педагогика, 1989. - 152 с.
6. OECD. Definition and Selection of Competences (2005).
Available at: <http://www.oecd.org/dataoecd/47/61/
35070367^і> Retrieved 15 December 2004.
Надійшла до редакції 0б.11.2007р.
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІЯКОСП ПІДГОТОВКИ КУРСАНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ „ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ, СПЕЦІАЛЬНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА І СПОРТ”
Божко С.А. Кирпенко В.М.,
Маракушин А.І., Піддубний О.Г. Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України “КПІ” Харківський університет повітряних сил імені Івана Кожедуба
Анотація. В статті розглядається підхід щодо оцінки ефективності якості підготовки військових фахівців з дисципліни „Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка і спорт”. Використовуючи кваліметричний метод оцінки, розроблену систему критеріїв, можна отримати інтегральний показник, що характеризує інтегральну якість (ступінь сформованості професійно важливих якостей військового фахівця) - своєрідну рейтингову оцінку якості. Але слід мати на увазі, що цей показник потрібно коригувати відповідно до даних, отриманих унаслідок зворотного зв’язку з військами стосовно кожного з випускників. Цей показник може слугувати од -нією з основних складових для визначення ефективності функціонування системи фізичного виховання у ВВНЗ. При цьому процес підвищення ефективності функціонування системи фізичної підготовки військового закладу набуде більш конкретного та керованого характеру.
Ключові слова : компетенції, якість, фізичне виховання. Аннотация: Божко С.А., Кирпенко В.Н., Маракушин А.И., Поддубный А.Г. Оценка эффективности качества подготовки курсантов по дисциплине „Физическое воспитание, специальная физическая подготовка и спорт”. В статье рассматривается подход относительно эффективности качества подготовки военных специалистов по дисциплине „ Физическое воспитание, специальная физическая подготовка и спорт”. Используя квалиметрический метод оценки, разработанную систему критериев, можно получить интегральный показатель, который характеризует интегральное качество (степень формирования профессионально важных качеств военного специалиста) - своеобразную рейтинговую оценку качества. Но следует иметь в виду, что этот показатель нужно корректировать в соответствии с данными, полученными в результате обратной связи с войсками относительно каждого из выпускников. Этот показатель может служить одной из основных составляющих для определения эффективности функционирования системы физического воспитания в высшем военном учебном заведении. При этом процесс повышения эффективности функционирования системы физической подготовки военного заведения приобретет более конкретный и управляемый характер. Ключевые слова: компетенции, качество, физическое воспитание.
Annotation. Bogko C.A., Kirpenko V.N., Marakyshin A.I., Piddybniy A.G. Estimation of efficiency quality of preparation students on discipline “Physical education, special physical preparation and sport”. In the article approach is examined relation to efficiency of quality of preparation of soldiery specialists on discipline “Physical education, special physical preparation and sport”. Utilizing the qualimetric method of estimation, developed system of criteria, it is possible to get an integral index which characterizes integral quality (degree of forming professionally of important qualities of military specialist) - original rating estimation of quality. But it is necessary to mean that this index needs to be corrected in accordance with by information, got as a result of feed-back with troops in relation to each of graduating students. This index can serve one of basic constituents for determination of efficiency of functioning of the system of physical education in higher military educational establishment. Thus the process of increasing efficiency of functioning the system of physical preparation of military establishment will be purchased by more concrete and guided character.
Keywords: jurisdictions, quality, physical education.
Вступ.
Якість підготовки фахівців є важливою характеристикою управління освітнім процесом і визначається ступенем обґрунтованості трьох основних положень: мети навчання (для чого навчати), змісту навчання (чого навчати), засобів навчання та принципів організації процесу навчання (як навчати). Успіх та ефективність процесу навчання визначаються врешті-решт змістом освіти і технологією діяльності як науково-педагогічного складу і командирів, так і курсантів (слухачів).
Формування системи показників якості підготовки фахівців - це нова й складна методологічна проблема. Основні принципи її розв’язання було розроблено у працях В.П.Беспалька, Л.П.Одерія, П.І.Підкасистого, А.І.Субетто, Н.Ф.Тализіної, В.Т.Ци-би, Нещадима М.І. та інших дослідників.
Існують різні підходи щодо тлумачення терміна якість підготовки, які відрізняються один від одного повнотою врахування окремих властивостей випускника - фахівця. Згідно з першим підходом якість ототожнюється з однією, головною, професійно важливою, властивістю фахівця за умовного абстрагування від решти його властивостей. Згідно з другим -якість розглядається з погляду відповідності вимогам державних стандартів вищої освіти. Згідно з третім підходом якість підготовки фахівців характеризується з погляду сформованості всього комплексу окремих властивостей, що складають поняття якості підготовки, із введенням в обіг комплексного, або інтегрального, показника якість підготовки.
Робота виконана згідно Зведеного перспективного плану видання підручників для ВВНЗ Збройних Сил України (замовник - Міністерство оборони України в особі директора Департаменту військової освіти та науки МО України).
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження: Визначити показники, на їх підставі діагностичну модель для кількісної оцінки властивостей, а отже і якості підготовки військових фахівців вирішувати проблеми в сфері фізичного виховання.
Результати досліджень.
Для оцінки ефективності пропонованого програмного матеріалу автори використовували підхід до оцінки ефективності функціонування ВВНЗ, обґрунтований військовими дослідниками [1, 2, 3]. На їх думку ефективність функціонування педагогічної системи ВВНЗ є показником, що характеризує ступінь досягнення курсантами (слухачами) цілей освіти порівняно з вимогами соціально-державного замовлення на підготовку військових фахівців і розроблених професіограм з урахуванням фінансових, матеріальних, психофізіологічних та часових витрат.
Оцінка якості підготовки військових фахівців за допомогою засобів діагностики рівня їхньої освітньо-професійної підготовки можливо проводити методом з використанням кваліметрії [4].
Відповідно до них алгоритм кваліметричної оцінки містить у собі п’ ять основних етапів:
1. Формування експертної групи.
2. Упорядковане розміщення критеріїв у вигляді ієрархічної (багаторівневої) структури - побудова так званого “дерева властивостей”.
3. Визначення абсолютних (Ру ), бракувальних (РБр), еталонних (рЕт) і відносних (К у) показників властивостей.
4. Визначення коефіцієнту вагомості (Му).
5. Обчислення комплексної оцінки інтегральної якості (К^).
Розглянемо коротко зміст кожного з названих
етапів.
Перший етап - формування експертної групи. У нашому випадку в експертної оцінки прийняли участь три групи.
• викладачі, які через свої службові обов’язки (викладання) відповідають за вироблення компетенції;
• керівники і організатори процесу фізичної підготовки у військовому підрозділ (командири підрозділів, їхні заступники з виховної роботи, та ін. які приймали участь в написані відгуку на офіцера);
• випускники (постачальники компетенції), які, виходячи на ринок праці, мають можливість оцінити адекватність або неадекватність одержаних в процесі навчання компетенції.
Експертів відбирають до експертної групи за відповідною методикою [7].
Другий етап - упорядковане розміщення критеріїв у вигляді ієрархічної (багаторівневої) структури - побудова так званого “дерева властивостей”. Ця операція є найбільш складною та відповідальною. Здійснюючи її, необхідно дотримуватися цілої низки встановлених правил, таких як “ділення до простих властивостей”, “ділення за рівною основою”, “необхідність і достатність числа властивостей у групі”, “мінімум властивостей у групі” та ін. Візьмемо за основу підхід, який застосовується при розгляді проблеми ефективності функціонування ПС ВВНЗ, і адаптуємо його до розгляду якісних показників підготовки військових фахівців.
Відправною точкою досліджень є Статут ЗС України, НФП, інструкції, керівні документи, що регламентують процес організації і проведення фізичної підготовки у військах, посадові обов’ язки осіб, які здійснюють керівництво цим процесом, кінцевих цілей вивчення дисципліни.
Готовність вирішувати проблеми в сфері фізичної підготовки військового фахівця, умовно розчленовується на наступні складові (рис. 1):
- рівень фізичної підготовки;
- рівень готовності функціональних систем;
- особиста відповідальність за стан здоров’я.
Тепер завдання полягає в тому, щоб ці показники розчленувати до рівня критеріїв, які, з одного боку, могли б бути оцінені в педагогічній практиці, а з іншого - були б органічно поєднані в цілісну систему якості підготовки військового фахівця.
Виходячи із порядку оцінки (НФП 97) рівень фізичної підготовки визначається фізичної підготовленістю (сума балів за виконання фізичних вправ, які ха-
рактеризують рівень розвитку фізичних якостей та рухових навичок), та рівнім методичної підготовки. Він складається з оцінки рівня сформованості спеціальних теоретичних знань та організаційно-методичних умінь.
Рівень фізичної підготовленості можна розчленувати на такі більш прості ступені сформованості:
■ рівень сформованості основних та спеціальних фізичних якостей
■ рівень сформованості оволодіння навичками прискореного пересування, подолання перешкод, рукопашного бою, плавання, пересування на лижах по пересічній місцевості і надання допомоги товаришу при сумісних діях на воді, при подоланні перешкод і в рукопашному бою.
Критерієм останнього рівня фізичної підготовленості є результат виконання фізичних вправ з відповідних розділів програми навчання з дисципліни.
Рівень методичної підготовки повинен забезпечити:
■ формування фізичної культури;
■ виховання у особового складу потреби самостійно оволодівати знаннями, уміннями й навичками управління фізичним вдосконаленням людини засобами фізичного виховання та навчання, застосовувати набуті цінності в життєдіяльності;
■ організацію процесу фізичної підготовки та заходів спортивно-масової роботи у підрозділу для рішення завдань бойової підготовки.
Рівень стану функціональних систем організму характеризує їх функціональні та морфологічні можливості і можливо визначати на підставі показників фізичного розвитку і фізичного стану з розрахунком індексу фізичного стану (ІФС) за методом О. А. Пирогової [5].
Критерієм показника особистої відповідальності за стан здоров’я є рівень свідомої відповідальності та постійної уваги до здорового образу життя, відсутність шкідливих звичок визначався на підставі характеристик, наданих командирами підрозділів, їхні заступниками з виховної роботи.. Необхідно відмітити, що в університеті щорічно проводиться медичне обстеження курсантів з залученням всіх спеціалістів на військово-лікарській комісії. За результатами роботи комісій здійснюється висновок про стан здоров’я курсантів і можливість подальшого навчання.
У зв’язку з тим, що фінансові, матеріальні, психофізіологічні та часові витрати врахують у наступному при оцінці ефективності функціонування ПС ВВНЗ , тому ці показники при оцінці ефективності процесу фізичного виховання не враховувались.
Третій етап - визначення абсолютних (Р), еталонних (РЕт), бракувальних (РБ) та відносних (К) показників властивостей. Тут індекс “і” означає номер критерію “Р” “дерева властивостей”, а “/’ - належність до “Р” ]-го курсанта (слухача), коли його діяльність оцінюється за визначеним критерієм.
Для нашого завдання оцінку властивостей здійснено за чотирибальною шкалою, де найвищий бал - “5” (він же - еталонний показник “ Р'Ет ”), а найнижчий - “2” (він же - бракувальний показник “ РБр ”).
Значення абсолютного показника Р. знаходитиметься в інтервалі РЕт > Р. > рБр й визначатиметься відповідним чином за кожним критерієм останнього рівня з погляду реалізації цього критерію окремим курсантом (слухачем).
Кількісна оцінка абсолютних показників Р здійснюється відповідно до загально прийнятого порядку.
Таким чином, встановлено загальні підходи до визначення абсолютних показників Р призначення еталонних рЕт та бракувальних показників РБ. У кваліметрії прийнято також використання відносних показників К що відображають рівень виявлення кожної властивості шляхом порівняння її з еталоном. Ці показники інколи називають оцінками властивостей.
Перехід від абсолютних показників Р.до відносних - К.. у кваліметрії здійснюється за формулою:
K j
-,Em
Слід зазначити, що всі властивості з погляду впливу на інтегральну якість можуть мати різну вагомість.
Четвертий етап - визначення коефіцієнта вагомості Mj. Для системи критеріїв, що характеризують якість підготовки курсанта (слухача) використовувався метод сучасної теорії ієрархічних систем Т.Сааті (експертна оцінка). [6]. Надані коефіцієнти вагомості визначені при таких показниках узгодженості судження експертів: відхилення величини максимального власного значення L = 5,3819 від по-
max 7
рядку матриці n; індекс узгодженості Іу = 0,0955, відношення узгодженості Ву = 0,0853. Кількісне значення еталонних та бракувальних показників критерію надано у відносних показниках.
П’ятий етап - обчислення комплексної оцінки інтегральної якості (K^), тобто рівня її сформованості в і-го курсанта (слухача).
Таку оцінку можна одержати, помноживши відносні показники, отримані під час діяльності і-го курсанта (слухача) при реалізації останнім j-го показника, на відповідні коефіцієнти вагомості
П
K ^' = .м K j 'M. При цьому 0 £ К-£ j £ 1.
Індекс “е ” при показникові К означає, що оцінка дається саме інтегральній якості.
j - j-та властивість останнього рівня “дерева властивостей”; j = 1, 2, 3,.. .n; n - кількість властивостей останнього рівня; К. - відносний показник, що характеризує рівень прояву j - ї властивості порівняно з еталоном під час діяльності і-го курсанта (слухача); M - коефіцієнт вагомості j - ї властивості.
Запропонований підхід дозволяє конкретизувати глобальну мету у вигляді компонентів-завдань, які можуть бути донесені до кожного суб ’ єкта освітньої системи і оцінені, у виді діагностичної моделі якості підготовки курсантів (Таб.1.). У нашому випадку ступінь досягнення кінцевих цілей фізкультурної освіти пропонується діагностувати з допомогою
j
ГИННІГТИ
І £110 ос = ►
ф;:х
прпгргі.'лпю
і ав аі і я
Гї -.■г-і ІЬ фіБИЧІ 01 Г ІД "СТО а кн
ріги'і І. :Ю.1ГИ-1 Н у ф.ІМ-ИМХ ? -СОГТіІЙ ГД
ифо р.’л .1 ри ь'.._: ■ с ■ .1 ру :<□ іі их і а в л о <
ріБеї ь МЄТОД/і1 і О під готиВК-1
р їзчь спеціальним
ііо:і^тични:і цілі ь
р їй іь ирг;;- і..:_ л- о-мг; одичних умі і --
ріі*їнь готовності функціональних систем
Рис. 1. Узагальнена система критеріїв ефективності засвоєння програлиі фізичної підготовки військового фахівця.
Таблиця 1
Діагностична модель визначення якості підготовки військових фахівців з дисципліни "Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка і спорт"
Інтегративні Вагомість Критеріальне описання показника Кількісне
показники кожного показника значення критерію
Знання, уміння і 0,30 1. Знання та розуміння предмету навчання, його 1,0
навички управління зв’язку з військово-професійної діяльністю, впевнене
фізичним володіння засобами, методами та формами фізичним
вдосконаленням вдосконаленням людини.
людини засобами 2. Володіння засобами, методами та формами 0,8
фізичного виховання фізичного вдосконалення людини, навики їх
та навчання застосування в практичній діяльності. 3. Елементарний рівень знань і необхідних навичок. 4. Відсутність елементарного рівня знань і необхідних навичок. 0,6 0
Стійкість до 0,25 Рівень фізичної підготовленості оцінюється:
тривалих та великих 1. Відмінно. 1,0
фізичних 2. Добре. 0,8
навантажень 3. Задовільно. 4. Незадовільно. 0,6 0,0
Уміння успішно 0,20 1. Уміння досліджувати стан фізичної підготовки, 1,0
вирішувати формулювати та успішно вирішувати завдання
практичні завдання з відповідно до цілей, поставлених перед підрозділом.
організації процесу 2. Те саме, зорієнтоване на готовий зразок.
фізичного виховання 3. Уміння вирішувати прості завдання фізичної підготовки. 4. Відсутність уміння вирішувати прості завдання. 0,8 0,6 0
Функціональний стан 0,15 Рівень функціонального стану за Пирогової
організму (частота вважається:
серцевих скорочень, 1. високим - при ІФС більше 0,826 1,0
вік, довжина, маса 2. вище середнього - при 0,676 - 0,825 0,8
тіла, артеріальний 3. середнім - при 0,526 - 0,675 0,6
тиск) 4. нижче середнього - при 0,376 - 0,525 0,0
Особиста 0,10 1. Високий рівень свідомої відповідальності та 1,0
відповідальність за постійної уваги до фізичного здоров’я.
стан здоров’я 2. Виявлення турботи про фізичне здоров’я, але не за власної ініціативи. 3. Увага до власного здоров’я при небажаних відхиленнях його показників від норми. 4. Відсутність турботи та низький рівень особистої відповідальності за постійну підтримку фізичного стану в межах норми. ,8 ,6 0 00
використання відповідних засобів діагностики на наступних етапах: результати екзамену з дисципліни поперед дипломної практики; результати Державної атестації; аналіз відгуків на випускників з військ. На цій основі здійснюється моніторинг якості підготовки військового фахівця, визначається його рейтинг. Висновки.
Таким чином, використовуючи кваліметрич-ний метод оцінки, можна отримати інтегральний показник, що характеризує інтегральну якість (ступінь сформованості професійно важливих якостей військового фахівця) - своєрідну рейтингову оцінку якості. Але слід мати на увазі, що К^, потрібно коригувати відповідно до даних, отриманих унаслідок зворотного зв’язку з військами стосовно кожного з випускників.
Цей показник може слугувати однією з основних складових для визначення ефективності функціонування системи фізичного виховання у ВВНЗ.
Подальші дослідження потребують уточнення оцінки ефективності функціонування випускника, рівня практичної діяльності офіцера, регламентованого вимогами, що пред’являються до нього під час виконання конкретних обов’язків на відповідній посаді.
Література
1. Бабанский Ю.К., Поташник М.М. Оптимизация педагогического процесса. - Киев: Рад. шк., 1982. - 198 с.
2. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. -М.: Педагогика, 1989.-192 с.
3. Нещадим М.І. Системне дослідження змісту військової освіти // Військова освіта: Зб. наук. пр. №8. - Харків: ГУВО НМЦВО МОУ, “Основа”, 2000. - С. 49 - б5.
4. Одерій Л.П. Кваліметрія вищої освіти: методологія та інструментарій: Монографія. - К.: МКА, 19бб. - 2б4 с
5. Пирогова Е.А. Совершенствование физического состояния человека. К.: Здоров’я, 1989. - 1б8 с.
6. Саати Т. Принятие решений. Метод анализа иерархий: Пер. с англ.- М.: Радио и связь, 199З.
7. Черепанов B.C. Экспертные оценки в педагогических исследованиях. - М.: Педагогика, 1989. - 152 с.
Надійшла до редакції 20.11.2007р.
ВПЛИВ ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ НА ЗДАТНІСТЬ ПЛАВЦІВ ВИСОКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ ДО САМОРЕАЛІЗАЦІЇ В СПОРТИВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Бойко Г. М.
Національний університет фізичного виховання і спорту України
Анотація. У статті проаналізовано особливості впливу соматичних патологій на психічну сферу спортсменів-інвалідів, наведено інтегральну характеристику готовності плавців до участі в змагальній діяльності, обґрунтовано необхідність вивчення індивідуально-психологічних особливостей плавців високої кваліфікації з вадами зору, опорно-рухового апарату, розумового та фізичного розвитку.
Ключові слова: плавці, соматичні розлади, психічна сфера, корекція, психолого-педагогічний супровід.
Аннотация. Бойко Г. Н. Влияние индивидуально-психологических особенностей на возможности пловцов высокой квалификации к самореализации в спортивной деятельности. Проанализированы особенности воздействия соматических патологий на психическую сферу спортсменов-инвалидов, представлена интегральная характеристика готовности плов-
цов к соревновательной деятельности, обоснована необходимость изучения индивидуально-психологических особенностей пловцов высокой с нарушениями опорно-двигательного аппарата, зрения, умственного и физического развития. Ключевые слова: пловцы, соматические нарушения, психическая сфера, коррекция, психолого-педагогическое сопровождение.
Annotation. Boyko G.N. Influencing of individual-psychological characteristics on possibility of swimmers of high qualification to self-realization in sporting activity. The analysis of features of influence of somatic pathologies on the psychical sphere of sportsmen-invalids is carried out, integral description of readiness of swimmers is presented to competition activity, the necessity of study of individual-psychological features of swimmers of high with violations of movement vehicle, sight, mental and physical development is grounded.
Keywords: swimmers, somatic violations, psychical sphere, correction, psychological-pedagogical accompaniment.
Вступ.
Спортивна діяльність повинна забезпечувати вдосконалення особистості спортсмена, що здійснюється безпосередньо в навчально-тренувальному процесі та спрямовується на задоволення його інтересів до спорту та потреб, сформованих у сфері спортивної діяльності [З-5, 25]. Участь у спортивній діяльності вимагає від спортсмена узгодженої взаємодії індивідуально-психологічних якостей, внутрішніх ресурсів і технологічної організації самої діяльності [2, б, 8, 19, 28, 29]. Отже, розробка системи психолого-педагогічного супроводу підготовки плавців високої кваліфікації із вадами зору, порушеннями опорно-рухового апарату, розумового та фізичного розвитку, які здатні досягати результатів на межі людських можливостей, а також технологій її практичної реалізації, потребує аналізу всіх складових готовності, що впливають на ефективність навчально-тренувальної та змагальної діяльності спортсменів.
Сучасні науковці вказують на існування тенденцій до зростання відповідності системи підготовки спортсменів високого класу специфічним вимогам конкретного виду спорту, що, передусім, проявляється в збільшенні частки допоміжної та спеціальної підготовки в загальному обсязі тренувальної роботи та зменшенні загальної. Зокрема, на етапах максимальної реалізації індивідуальних можливостей та збереження досягнень спортсменів, частка спеціальної підготовки зростає до б0 %. Доведено, що приріст спортивних досягнень забезпечується виходом спортсменів за межі сформованого стереотипу виконання змагальних дій. Розв’язання проблеми забезпечується розробкою та впровадженням загально- та спеціально-підготовчих вправ, що, на відміну від стандартних змагальних, мають інші характеристики [9, З4]. Передбачаємо, що використання спеціальних психологічних методів і прийомів у поєднанні з модифікованими формами змагальних вправ забезпечить моделювання нових, більш досконалих параметрів змагальних дій спортсменів, що зумовлять достовірний приріст досягнень у конкретному виді рухової діяльності.
Встановлено, що співвідношення різних видів підготовки може істотно змінюватись у залежності від специфіки конкретного виду спорту, індивідуаль-
