CC BY
12
I. О. Александров О.В. Логачова
ОЦ1НКА ЕФЕКТУ В1Д РЕАЛ1ЗАЦП ПРОЕКТ1В СП1ЛЬНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ
Серед MexaHi3MiB KioTCbKoro протоколу [1] прюритетними для використання в Укрш'ш е мехашзм спiльного впровадження та передбачеш ним проекти. Правовi засади реалiзащi проектiв спiльного впровадження закладено в робот [2]. Згщно i3 цим документом проект стлъного впровадження (Joint Implementation Project) е таким, що передбачае скорочення антропогенних викидiв парникових газiв i виконуеться вщповщно до ст. 6 Кютського протоколу. Для устшно'1' реалiзацii цих проекпв передбачено отримання вiд уряду держави листа-пщтримки (Letter of Endorsement), яким схвалюеться подальше розроблення конкретного проекту, i листа-схвалення (Letter of Approval), яким засвщчуеться визнання конкретного проекту проектом спшьного впровадження.
Пiд час подання заяв на отримання цих лиспв власник джерела викидiв парникових газiв, на якому плануеться реалiзацiя проекту, подае пакет докумешив, серед яких обов'язково мае бути фшансовий план iз розрахунками по-казникiв ефекту вiд реалiзацii проекту. При цьому мають бути враховаш особливостi проектiв зi скорочення викидiв парникових газiв, що полягають у такому:
фiнансування проекту спшьного впровадження лише частково
здшснюеться за рахунок надходжень вщ продажу одиниць скорочення викидiв;
обсяг грошових надходжень вiд продажу одиниць скорочення викидiв та 1х розподш у часi встановлюеться за домовленютю сторiн проекту спiльного впровадження.
Проблемам реашзаци Кiотського протоколу в Укршш придiлено багато уваги серед впчизняних науковцiв [3, 4]. У свою чергу у публжащях, присвячених ощнщ ефекту й ефективностi iнвестицiйних проекпв [5-7], не мiститься урахування особливостей швестування у проекти спiльного впровадження.
Метою статп е обгрунтування вибору методу оцшки ефективностi реалiзаци проекпв спiльного
впровадження за критерiем чисто'' поточно'1 вартостi з урахуванням особливостей швестування у таю проекти.
Детальний фшансовий план реа-лiзащi проекту складаеться з урахуванням вимог сторш, яю будуть фiнансувати проектнi витрати. При цьому у плаш вщображаеться очiкувана сума надходжень (1) вщ продажу одиниць скорочення викидiв (V та 1'х розподiл у чаа, величина яко'1 розраховуеться таким чином:
I = , (1)
г=о
де Р - цша одинищ скорочення викидiв за проектом;
V - загальний обсяг скорочень викидiв парникових газiв за весь проектний цикл, виражений в одиницях скорочення викидiв;
© Александров 1ван Олександрович - доктор eKOHOMiHHnx наук, професор. 1нститут економiки промисловостi НАН Украши, Донецьк. Логачова Олена Вiкторiвна - асистент. Донецький нацiональний ушверситет.
ISSN 1562-109X
п - тривалють (життевий цикл) проекту;
I - вiдповiдний перiод проекту (Г = 1 п ).
Для таких розрахунюв
установлюеться цiна, що е прийнятною для власника проекту i з якою погоджуеться потенцiйний покупець одиниць скорочення викидiв. Таким чином, одиниця скорочення викидiв е своерiдним «товаром», який оплачуе швестор. Цiна визначаеться на етат аналiтичного розгляду проектно'1' пропозици потенцiйним покупцем одиниць скорочення викидiв.
Виходячи з цього у фшансовому планi необхiдно передбачити таке:
а) якщо внутрiшня ставка рентабельности iнвестицiйного проекту перевищуе 90% рiвня поточно'1 величини депозитних ставок для юридичних осiб (для вкладень на термш не менше одного року), то передача одиниць скорочення викидiв покупцевi мае здiйснюватися за щною, не меншою 50% поточного рiвня ринково'1 цiни аналогiчних одиниць скорочення викидiв у европейськiй системi торгiвлi дозволами на викиди парникових газiв [2]. Застосування цiнового регулювання для даних проектiв диктуеться тим, що !х реалiзацiя можлива також без продажу одиниць скорочення викидiв, тобто ефективнiсть альтернативного рiшення, наприклад збереження грошей на депозитному рахунку, е вищою за проектну. Таким чином, не виконуеться умова додатковосп проекту щодо базового сценарш та е загроза негативного ршення щодо видачi листа-пiдтримки вщ уряду i, як наслiдок, нереалiзащi проекту;
б) обсяг коштiв, яю мають бути одер-жанi за передачу одиниць скорочення викидiв зовшшньому покупцевi, не повинен бути менше 10% загально'1' вартостi проекту [2].
Структура фшансування проекту передбачае вщображення обсягу надходжень iнвестицiй вiд реалiзацii
одиниць скорочення викидiв таким чином, щоб 20-30% вiд суми надходжень було отримано для фшансування швестицшно'' фази проекту спшьного впровадження, проте це не е обов'язковим, коли в щш одиниць скорочення викидiв передбачено втрати вiд вiдстрочення отримання кош^в власником проекту. Найбiльш складною та вщповщальною задачею при пщготовщ цього роздiлу е попередне визначення щни одиницi скорочення викидiв, за якою здшснюватимуться розрахунки мiж власником проекту та швестором.
Якщо у процес пiдготовки фiнансового плану складаеться ситуащя, коли ефективнiсть проекту наближаеться до гранично-критичного рiвня, то щна пiдлягае регулюванню, а також може виникнути необхщнють перегляду цiни одинищ скорочення викидiв. Можливiсть змiни щни рекомендуеться передбачати на етат попередньо'' ощнки проекту пiд час складання проектно'1 пропозици.
На цьому етат розробки проектно'1 пропозици важливо домовитися про структуру фтансових поток1в з швестором, який водночас е покупцем одиниць скорочення викидiв.
У цих умовах виникае нова задача, пов'язана iз розподшом швестицш протягом проектного циклу, а також розрахунками вартосп й ефекту вщ реалiзацii проекту. При цьому як основний показник ефекту пропонуеться використання чисто'' дисконтовано'' вартосп (net present value - NPV) проекту, що розраховуеться як рiзниця мiж сумою дисконтованих грошових надходжень, якi виникають за умови реалiзацii проекту, i сумою дисконтованих витрат, необхщних для його здшснення.
Значення чисто'' дисконтовано'' вартостi залежить вщ вибору ставки дисконтування, яка вщображае вартiсть капiталу. Для проекпв зi звичайним рiвнем ризику ставку дисконтування
рекомендусться приимати на piBHi середньоТ вщсотково'1 доходностi депозитних операцiИ для вкладень строком бГльше одного року.
Для рiзних варiантiв грошових надходжень вщ покупця одиниць скорочення викидiв рекомендусться користуватися модифшованими
формулами розрахунку чистоТ дисконтовано'1 вартостi.
Якщо кошти надходять вщ покупця одиниць скорочення викидiв на початку реашзаци проекту i використовуються як початковi капiтальнi вкладення, то розрахунок чисто' дисконтованоï вартосп проекту здiИснюeться за формулою
Е = -1 о +Z
F
1(1 + i) 1
(2)
де Е - чиста дисконтова на вартють проекту;
I0 - початковi iнвестицГï;
Ft - грошовГ потоки по перiодах t;
i - ставка дисконтування.
При такому варiантi швестування покупець «товару» може розраховувати на невисоку щну одиниць скорочення викидГв, оскГльки авансуе повну вартють отриманих скорочень парникових газГв ще до початку реалГзаци проекту. Проте процедура верифшацп скорочень викидГв е обов'язковою навГть при такому варГант фГнансування проекту.
За умов авансування частини швестицшних вкладень на початку реалГзацп проекту та виплати залишку пГсля Иого реалГзацп
E=-1 о л +£-
F
■ +
Fn + (I -10 л )
(3)
"1(1 + i)t _ (1 + i) n де I - загальний обсяг швестицш;
Ioa - авансовий платГж;
(I - Ioa) - залишковий платГж.
Такий варГант розрахунку чистоТ дисконтованоï вартосп е правильним, коли власник проекту одразу плануе проектш витрати з урахуванням авансу вщ Гнвестора. Якщо заплановаш витрати не мГстять авансованоТ суми надходжень,
розрахунок чисто1 дисконтовано1 вартостГ пропонуеться здГйснювати таким чином:
n-1 F F + (I -I ) Е = (F0 +10a ) + + F + (I 0A ) .(4)
0 0A 1:1(1+i) (1+i)n
За умов фГнансування проекту за
схемою ануггету доцГльно застосовувати
формулу
n F I n-1 1 E = +1-Y-L- . (5)
1:0(1+iУ n £0 (1+i) w
За умов отримання надходжень вщ продажу одиниць скорочення викидГв тсля завершення проекту спГльного впровадження
n—1
E = Z
F
F +1
(6)
t"0 (1 + i)1 (1 + i)n_
При реалГзацп схеми фГнансування проекту за формулою (6) продавець одиниць скорочень викидГв парникових газГв може розраховувати на високу щну за одиницю скорочень - це плата за очГкування протягом усього проектного циклу. При такому варГантГ власнику проекту необхщно передбачити залучення коштГв Гз кредитно-фшансових установ (якщо неможливо реалГзувати проект за власш кошти) i вщобразити у витратах обслуговування кредиту.
Якщо угодою передбачено надходження повно! суми або частки коштГв вГд продажу одиниць скорочення викидГв тсля завершення проекту, рекомендуеться укладати форвардш угоди задля страхування ризику змши щни на одинищ скорочення викидГв.
Пщ форвардною угодою (форвардом) у даному випадку розумГеться угода, за якою власник проекту у майбутньому зобов'язаний передати покупцю одинищ скорочення викидГв за фшсованою щною (форвардна щна) i на умовах, якГ визначаються сторонами угоди на момент пщписання угоди. Дослщження пщтверджують доцГльнГсть використання поставкового форварду, тому що плануеться юридична передача «товару» - одиниць скорочення викидГв парникових газГв.
Якщо заздалегщь невiдомо, в якому рощ слщ очiкувати надходжень вiд продажу одиниць скорочення викидiв, урахування суми надходжень доцшьно здiйснювати при розрахунку грошового потоку за допомогою формули
е = 2
Г
t=0
Г = В\
(1+1 )t: С, + Ь-
(7)
(8)
де В, - доходи проекту в рк
С, - поточнi витрати на проект у рiк I, - надходження вiд продажу одиниць скорочення викидiв у рiк
Подiбний варiант розрахунку е ушверсальним i може застосовуватися при будь-якш схемi iнвестування. Розрахунки чисто! дисконтовано! вартостi, виконанi для проекту з п'ятирiчним життевим циклом та надходженнями вщ продажу одиниць скорочення викидiв в обсязi 300 тис. грн., свiдчать, що найнижче значення чисто! дисконтовано! вартосп зафiксоване за умов надходження коштв вiд продажу в останнш рiк проекту. Бiльше шж у 2,4 раза збiльшуеться значення критерш чисто! дисконтовано! вартостi за умови повного авансування грошових надходжень та використання !х як початкових катталовкладень у проект. Ефективнють проекту з частковим авансом та за схемою ану!тету займае промiжне значення помiж двох ранiше згаданих.
Висновки 1. При розробщ проектно! пропозици та проектно-техшчно! документацГ! проектiв спшьного впровадження необхiдно враховувати особливостi швестування проектiв. Серед особливостей iнвестування слщ видшити складнiсть формування грошового потоку з належним урахуванням надходжень вщ продажу одиниць скорочення викидiв i складнiсть достовiрного розрахунку чисто! поточно! вартосп проектiв.
2. Установлено, що розподш у часi грошових надходжень вiд продажу одиниць скорочення викидiв може суттево впливати на розрахункове значення чисто! дисконтовано! вартосп проекту. Вибiр схеми фiнансування проекту впливае на остаточний ефект проекту, тому власник проекту мае запропонувати швестору найбiльш прийнятний варiант ще на стади пiдготовки проектно! пропозици.
3. Запропонований метод установлення чисто! дисконтовано! вартосп проекпв спшьного впровадження дозволяе моделювати грошовi потоки проекту з урахуванням надходжень вщ продажу одиниць скорочення викидiв та обирати оптимальний варiант схеми фiнансування проекту за критерiем максимуму чисто! поточно!вартосп.
Лггература
1. Закон Укра!ни «Про ратифка-цiю Кiотського протоколу до Рамково! конвенцГ! ООН про змшу кшмату» № 1430-1У (1430-15) вщ 04.02.2004 р. // www.zakon.rada.gov.ua.
2. Наказ МЫстерства охорони нав-колишнього природного середовища Укра!ни «Про затвердження Вимог до пщготовки проектiв спiльного впровадження» № 342 вщ 17.07.2006 р. // www.zakon.rada.gov.ua.
3. Гуменюк А.Н., Алтухов Е.А., Антипов И.В. Киотский протокол и инвестиции: возможности для Украины // Экологические аспекты энергосбережения. - 2003. - № 10. - С. 912.
4. Донець Л., Прокопенко С. Джерела фшансового забезпечення еколопчних програм на засадах Кютського протоколу // Схщ. - 2006. -№ 5.- С. 25-28.
5. Старик Д.Э. Оценка эффективности инвестиционных
проектов // Финансы. - 2006. - № 10.- С. 70-72.
6. Турило А.М., Турило А.А. Методологические и методические аспекты совершенствования оценки экономической эффективности // Економка промисловосп. - 2003. - №1 (19).- С. 16-20.
7. Рекшинская Ю.Ю., Ульянычев И.В. Оценка эффективности инвестиционных проектов на предприятиях
электроэнергетики // Менеджмент в России и за рубежом. - 2005. - №3.- С. 38-44.
