CC BY
130
Мар1упольського державного ушверситету. Сер1я: Право. - 2012. - Вип. 3-4. - С. 200 -205.
10. Див.: Панасюк С. А. Актуальш проблеми розумшня, визнання та реал1зацп принципу мюцевого самоврядування в законодавста Украши / С. А. Панасюк // Вюник Центрально'1 виборчо'1 комюп. -2013. - №2. - С. 70 - 73.
11. Конститущя Украши 28 червня 1996 року // Вщомосп Верховно'1 Ради Украши. -1996. - № 30. - Ст. 141.
12. Див.: Панасюк С. А. Захист територ1альних кордошв мюцевих ствтовариств: реалп та перспективи 1мплементац1'1 принципу €вропейсько'1 хартп мюцевого самоврядування в законодавство Украши / С. А. Панасюк // Держава i право : зб. наук. пр. -2013. - Вип. 62. - С. 459-466.
Стаття надшшла до редакцп 3.07.2014 р.
S. A. Panasyuk
DRAFT LAW OF UKRAINE ON AMENDMENTS TO THE CONSTITUTION OF UKRAINE FROM 26.06.2014, AND THE PROVISIONS AND PRINCIPLES OF THE CHARTER OF LOCAL SELF-GOVERNMENT: AN ANALYSIS OF
COMPLIANCE
This article examines, the text of a draft law on introducing amendments to the Constitution of Ukraine, that was introduced by the President of Ukraine Petro Poroshenko on 26 June 2014, about its correspondence to the principles of the European Charter of Local Self-Government
After the ratification of the European Charter of Local Self-Government, Ukraine has undertaken a commitment to realisation of provisions of the European Charter of Local Self-Government and for implementation of its principles in domestic legislation.
We remind that in accordance with Article 2 of the European Charter of Local Self-Government: «The principle of local self-government shall be recognised in domestic legislation, and where practicable in the constitution».
Also, in accordance with Article 4, paragraph 1 of the European Charter of Local Self-Government: «The basic powers and responsibilities of local authorities shall be prescribed by the constitution or by statute».
Also, article has proposal for improving the text of a draft law on introducing amendments to the Constitution of Ukraine in order to bring them in to line with the European principles of local self-government in the context of the European integration of Ukraine.
Keywords: the European Charter of Local Self-Government, the draft law on introducing amendments to the Constitution of Ukraine, translation of the terms, implementation of the principles of the European Charter of Local Self-Government.
УДК 341.64
Я. С. Пас1чник
OKPEMI ПИТАНИЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 МЕЖНАРОДНОГО КРИМ1НАЛЬНОГО СУДУ
Метою cmammi е досл1дження окремих питанъ diwibuocmi М1жнародного кримталъного суду як засобу здтснення мiжнaрoднoгo правосуддя на сучасному emani розвитку си^еми мiжнaрoднoï кримiнaлънoï юсшицп. Мiжнaрoдний кримталъний суд е по^тним органом, уповноваженим здiйcнювamи юрисдикщю щодо оЫб, вiдnoвiдaлъних за нaйбiлъш серйозш мiжнaрoднi злочини, i доповнюе нащоналът органи кримiнaлънoï ю^ици. У ^ammi рoзглядaюmъcя передумови ^ворення Мiжнaрoднoгo
кримгналъного суду, джерела правового регулювання його дгялъностг, оргамзацтна структура, юрисдикщя г процесуалъна форма здшснення судочинства.
Ключов1 слова: Мгжнародний кримталъний суд, Римсъкий Статут, юрисдикция, м1жнародний злочин, принцип комплгментарностг.
Постановка проблеми. Актуальность створення 1 оргашзацп д1яльност1 М1жнародного криминального суду (дал1 - МКС) обумовлюеться необхщшстю здшснення юрисдикцп вщносно ос1б, в1дпов1дальних за найбшьш серйозш злочини, що викликають стурбовашсть м1жнародного ствтовариства, зокрема, злочини геноциду, злочини проти людяносп, военш злочини та злочини агресп.
Метою статтг е дослщження окремих питань д1яльност1 МКС як засобу здшснення м1жнародного правосуддя на сучасному етат розвитку системи м1жнародно! криминально! юстицп.
Наукове обхрунтування теми дослгдження. М1жнародн1 суди здшснюють розгляд 1 вир1шення найбшьш важливих спор1в м1жнародно-правового характеру. Серед них особливого значення набувають справи, що розглядаються МКС щодо вщповщальносп ос1б за вчинення м1жнародних злочишв, передбачених Римським Статутом (дал1 -Статут).
Дослщженню аспектов заснування та д1яльност1 МКС присвячено велику кшькють роб1т в1тчизняних 1 заруб1жних науковц1в, серед яких Н. Дрьомша, Т. Сиро!д, Д. Патрш, Р. Колодк1н, Дж. Кроуфорд та 1н.
Викладення основного матергалу. Першими прецедентами створення м1жнародних судових органов кримшально-правово! юрисдикцп були Трибунали у Нюрнберга та Ток1о, як1 мали в1йськовий характер. Як зазначае В. Буткевич, вони стали результатом першого досв1ду використання догов1рно! форми м1жнародно! криминально! юрисдикцп [1], а норми 1 принципи, установлена Статутами трибуналов, стали «базою для утворення системи правових норм, на основа яких д1ють сучасн1 м1жнародн1 кримшальш судов1 органи» [2].
Умови для заснування МКС виникли в часи складного периоду в ¡сторп взаемов1дносин м1ж державами, а початком здшснення ц1е! 1де! стала пропозиция представника Тришдаду 1 Тобаго в ООН у серпш 1989 року про створення м1жнародного крим1нального суду, який волод1в би юрисдикц1ею боротьби з розповсюдженням наркотиков [3].
Генеральна Асамблея ООН визнала необх1дн1сть заснування Суду для судового пересл1дування та покарання ос1б, винних у вчиненш таких злочин1в як геноцид та 1нших особливо тяжких 1 небезпечних злочишв [4]. Пропонувалися р1зн1 вар1анти вир1шення цього питання; основними з них були заснування МКС на основа багатосторонньо! м1жнародно! угоди або р1шення Ради Безпеки. Про те, що створення такого суду було надзвичайно важливою нагальною проблемою, св1дчить вир1шення цього питання саме на основа догов1рно! форми м1жнародно! юрисдикцп. П1дготовча робота в напрямку створення МКС здшснювалась протягом досить тривалого периоду.
Проект Статуту МКС був розроблений специальною Робочою групою Ком1сп м1жнародного права ООН за р1шенням Генерально! Асамбле! ООН (резолюция 47/33 в1д 25 листопада 1992 року [5]) 1 неодноразово обговорювався у Шостому Ком1тет1 Генерально! Асамбле! ООН [6, 7].
17 липня 1998 року в Рим1 Статут був прийнятий. В останн1й день роботи Дипломатично! конференц1! повноважних представник1в держав п1д ег1дою Орган1зац1! Об'еднаних Нац1й був заснований МКС, за створення якого проголосували 120 1з 160 держав. США в1дверто заявили про неприйняття створення МКС; це було тдтверджено резолюц1ею Конгресу, яка передбачае можлив1сть застосування сили для протид1!
apeштy гpoмaдян ОША тa ïx yтpимaнню пiд вapтoю зa caнкцieю MKC [8].
Cтaтyт нaбyв чиннocтi з 1 липня 2002 po^, пicля тoгo, як йoгo paтифiкyвaли 60 дepжaв вiдпoвiднo дo yмoви cт. 126 Cтaтyтy. Paдa Бeзпeки OOH пpийнялa Peзoлюцiю №1593 вщ 31 бepeзня 2005 p., яшю пiдтвepдилa нeoбxiднicть дiяльнocтi MKC i здiйcнeння ним юpиcдикцiï вiд iмeнi cвiтoвoгo cпiвтoвapиcтвa [9].
Biдпoвiднo дo cт. 3 Cтaтyтy мicцeпepeбyвaнням Cyдy e мicтo Гaaгa (Hiдepлaнди). У paзi пoтpeби вiн мoжe пpoвoдити зaciдaння в iншoмy мicцi.
Ocнoвнoю мeтoю мiжнapoднoï cyдoвoï пpoцeдypи, яга здiйcнюeтьcя MKC, e виpiшeння cropy мiж дepжaвaми-yчacницями Cтaтyтy i ocoбoю, якa вчинилa мiжнapoдний злoчин, a cтopoнaми cyдoвoгo poзглядy e oбвинyвaчeння в oco6í пpoкypopa i croporn зaxиcтy - пiдcyдний i йoгo зaxиcники.
Питaння cтвopeння MKC e cклaдним i нeoднoзнaчним, ocкiльки дepжaвaм дoвoдитьcя пocтyпaтиcя чacтинoю влacнoï юpиcдикцiï y cфepi кpимiнaльнoгo пepecлiдyвaння та кopиcть мiжнapoднoгo opгaнy. Пpoтe нeoбxiднo зaзнaчити, щo MKC зaплaнoвaний як дoдaткoвий iнcтpyмeнтapiй дo нaцioнaльнoï кpимiнaльнoï юpиcдикцiï, яку вiн мae тшьки y випaдкax, кoли нaцioнaльнi пpaвoвi cиcтeми нe фyнкцioнyють aбo e нeeфeктивними [10].
MKC e пocтiйним opгaнoм, yпoвнoвaжeним здiйcнювaти юpиcдикцiю вiднocнo ocí6, вiдпoвiдaльниx зa нaйбiльш cepйoзнi злoчини, щo викликaють cтypбoвaнicть мiжнapoднoгo cпiвтoвapиcтвa, зaзнaчeнi y Cтaтyтi Cyдy, i дoпoвнюe нaцioнaльнi opгaни кpимiнaльнoï юстицп.
Згiднo зi cт. 4 Cтaтyтy Cyд вoлoдie мiжнapoднoю пpaвocyб'eктнicтю i мoжe здiйcнювaти cвoï функцп тa пoвнoвaжeння, як цe пepeдбaчeнo в Cтaтyтi, нa тepитopiï бyдь-якoï дepжaви-yчacницi, a тaкoж зa cпeцiaльнoю згoдoю нa тepитopiï бyдь-якoï iншoï дepжaви.
Oтжe, юpиcдикцiя MKC бaзyeтьcя нa пpинципi кoмплeмeнтapнocтi, щo cвiдчить пpo вpaxoвyвaння cyвepeнiтy дepжaв. Згiднo з цим пpинципoм ocoбa, яга вчинилa злoчиннe дiяння, пoвиннa пepecлiдyвaтиcь cyдoвoю cиcтeмoю дepжaви ïï гpoмaдянcтвa, a в paзi нeдoтpимaння щ€1 вимoги тaкy cпpaвy poглядaтимe MKC [11].
Згiднo зi cт. 1 Pимcькoгo Cтaтyтy cпip нa мiжнapoднoмy piвнi e cпopoм мiж дepжaвoю-yчacницeю Cтaтyтy тa пiдcyдним. Юpиcдикцiя Cyдy oбмeжyeтьcя нaйбiльш cepйoзними злoчинaми, щo викликaють cтypбoвaнicть ycьoгo мiжнapoднoгo cпiвтoвapиcтвa. Biдпoвiднo дo cт. 5 Cтaтyтy Cyд мae юpиcдикцiю вiднocнo тaкиx злoчинiв:
-злoчини гeнoцидy;
- злoчини пpoти людянocтi;
- вiйcькoвi злoчини;
- злoчини arpeciï.
Пшання пpийнятнocтi cпpaв вcтaнoвлюютьcя вiддпoвiднo дo cт. 17 Cтaтyтy [12].
Згiднo iз cт. 21 Cтaтyтy ^и виpiшeннi cпpaв Cyд зacтocoвye:
- Cтaтyт, Eлeмeнти злoчинiв i Пpaвилa пpoцeдypи тa дoкaзyвaння;
- y вiдпoвiдниx випaдкax - мiжнapoднi дoгoвopи, пpинципи тa нopми мiжнapoднoгo пpaвa, включaючи зaгaльнoвизнaнi пpинципи мiжнapoднoгo пpaвa вpeгyлювaння збpoйниx кoнфлiктiв;
- в ocтaнню чepгy Cyд зacтocoвye зaгaльнi пpинципи пpaвa, yзятi ним з нaцioнaльниx зaкoнiв пpaвoвиx cиcтeм cвiтy, включaючи, вiдпoвiднo, нaцioнaльнi зaкoни дepжaв, якi пpи звичaйниx oбcтaвинax здiйcнювaли б юpиcдикцiю вiднocнo дaнoгo злoчинy, зa yмoви, щo цi пpинципи нe e нecyмicними з дшотим Cтaтyтoм, з мiжнapoдним пpaвoм i мiжнapoднo визнaними нopмaми тa cтaндapтaми.
Дocлiдник Д. Пaтpiн вiдмiчae бшьш чiткe i пoвнe в пopiвняннi зi cтaтyтaми
пoпepeднix мiжнapoдниx кpимiнaльниx тpибyнaлiв фopмyлювaння пoлoжeнь Чacтини 3 Cтaтyтy MKC (Зaгaльнi пpинципи кpимiнaльнoгo пpaвa) та ocнoвi пpинципiв i нopм кpимiнaльнoгo пpaвa i пpoцecy [13].
Ocoбa нe пiдлягae кpимiнaльнiй вiдпoвiдaльнocтi зa Cтaтyтoм, якщo тiльки вiдпoвiднe дiяння в мoмeнт йoгo вчинeння да yтвopюe cклaд злoчинy, щo пiдпaдae пiд юpиcдикцiю Cyдy (cт. 22 Cтaтyтy). Biдпoвiднo дo cт. 25 Cтaтyтy ocoбa пiдлягae кpимiнaльнiй вiдпoвiдaльнocтi тa пoкapaнню зa злoчин, щo пiдпaдae пiд юpиcдикцiю Cyдy, якщo ця ocoбa:
- вчиняe тaкий злoчин caмocтiйнo, paзoм з iншoю ocoбoю aбo чepeз iншy ocoбy, нeзaлeжнo вiд тoгo, чи пiдлягae ця iншa ocoбa кpимiнaльнiй вiдпoвiдaльнocтi;
- нaкaзye, пiдбypюe aбo OTo^rae вчинити тaкий злoчин, якщo дай злoчин вчиняeтьcя aбo якщo мae мicцe зaмax нa цeй злoчин;
- з мeтoю пoлeгшити здiйcнeння тaкoгo злoчинy шляxoм пocoбництвa, пiдбypювaння aбo iншим cпocoбoм cпpияe йoгo вчинeнню aбo зaмaxy нa ^oro, включaючи нaдaння кoштiв для йoгo вчинeння;
- 6удь-яким iншим чинoм cпpияe вчинeнню aбo зaмaxy та вчидання тaкoгo злoчинy гpyпoю ocí6, щo дiють iз cпiльнoю мeтoю. Taкe cпpияння пoвиннe виявлятиcя тавмдада тa/aбo:
- з мeтoю пiдтpимки злoчиннoï дiяльнocтi aбo злoчиннoï мeти гpyпи в тиx випaдкax, ^ли тaкa дiяльнicть aбo мeтa пoв'язaнa з вчинeнням злoчинy, щo пiдпaдae пiд юpиcдикцiю Cyдy; aбo
- з ycвiдoмлeнням нaмipy гpyпи вчинити злoчин;
- вiднocнo злoчинy гeнoцидy, пpямo й пpивceлюднo пiдбypюe iншиx дo здiйcнeння гeнoцидy;
- здiйcнюe зaмax нa вчинeння тaкoгo злoчинy, викoнyючи дiю, щo e зтачним кpoкoм y йoгo здiйcнeннi, oднaк злoчин e нeзaкiнчeним з oбcтaвин, щo нe зaлeжaть вiд нaмipiв дaнoï ocoби. Paзoм з тим ocoбa, щo вiдмoвляeтьcя вiд cпpoби вчинити злoчин aбo iншим cпocoбoм пepeшкoджae вчинeнню злoчинy, нe пiдлягae пoкapaнню вiдпoвiднo дo Cтaтyтy зa зaмax нa вчинeння цьoгo злoчинy, якщo дaнa ocoбa пoвнicтю i дoбpoвiльнo вiдмoвилocя вiд злoчиннoï мeти.
Cyд нe мae юpиcдикцiï вiднocнo ocoби, щo нe дocяглa ^-л^ш^го вiкy нa мoмeнт вчинeння злoчинy (cт. 26 Cтaтyтy).
Baжливим пoлoжeнням e cт. 29 Cтaтyтy, яга пepeдбaчae, щo вiднocнo злoчинiв, щo пiдпaдaють пiд юpиcдикцiю Cyдy, да вcтaнoвлюютьcя cтpoки дaвнocтi.
Ocoбa, щo вчинилa злoчин тa пiдпaдae тд юpиcдикцiю Cyдy, нece iндивiдyaльнy вiдпoвiдaльнicть i пiдлягae пoкapaнню вiдпoвiднo дo Cтaтyтy.
Maкcимaльнe пoкapaння, якe Cyд мoжe зacтocyвaти, - цe дoвiчнe пoзбaвлeння вoлi, дo якoгo ocoбa мoжe бути зacyджeнa в paзi виняткoвoï нeбeзпeчнocтi злoчинy тa зacyджeнoï ocoби (cт. 77). Kpiм того, Cyд мoжe пoкapaти злoчинця дo пoзбaвлeння вoлi нa пeвний crpo^ який нe пepeвищye 30 po^. Пoкapaння вiдбyвaeтьcя y тюpeмниx ycтaнoвax дepжaв-yчacниць Cтaтyтy згiднo з yгoдaми, дocягнyтими Cyдoм. B ycix випaдкax виpoк пepeглядaeтьcя пicля вiдбyття зacyджeним двox тpeтин cтpoкy пoкapaння, a в paзi зacyджeння йoгo дo дoвiчнoгo пoзбaвлeння вoлi - толя вiдбyття ним 25 poкiв.
Baжливими e питaння eкcтpaдицiï, вpeгyльoвaнi ст. 89 Cтaтyтy [14].
Biдпoвiднo дo cт. 34 Cтaтyтy Cyд cклaдaeтьcя з тaкиx opгaнiв:
- Пpeзидiя;
- Aпeляцiйнe вiддiлeння, Cyдoвe в^д^ння i Biддiлeння пoпepeдньoгo cyдoчинcтвa;
- Kaнцeляpiя пpoкypopa;
- Ceкpeтapiaт.
Пoтpiбнo вiдмiтити, щй нayкoвцi-мiжнapoдники, зoкpeмa, Д. Пaтpiн зaзнaчae, щй ycтaнoвчi дoкyмeнти MKC i Пpaвилa пpoцeдypи тa дoкaзyвaння [15] дocить дeтaльнo вiдoбpaжaють piвeнь raparnrn пpaв oбвинyвaчeнoгo, нaлeжнoгo зaxиcтy пoтepпiлиx тa iншиx yчacникiв cyдoвoгo пpoцecy [16].
Пpaвoвe peгyлювaння cyдoвoï пpoцeдypи MKC здiйcнюeтьcя тaкoж дoгoвopaми, щo oбyмoвлюють oкpeмi acпeкти йoгo дiяльнocтi. Пpиклaдoм мoжe бути peaлiзaцiя вимoги cт. 2 Cтaтyтy Cyдy - yгoдa з ООН, щo пepeдбaчae мoжливicть пeвниx взaeмoвiднocин мiж ними, тaкoж yгoди, якi мoжyть yклaдaтиcь вiдпoвiднo дo п. 5 ст. 87 з шшими дepжaвaми з мeтoю cпpияння в opгaнiзaцiï i пpoвeдeннi cyдoчинcтвa.
Poзглядaючи cyдoвy пpoцeдypy, щo здiйcнюeтьcя MKC, пoтpiбнo вкaзaти, щo вoнa cклaдaeтьcя з двox cтaдiй - пoпepeдньoгo poзcлiдyвaння i caмoгo cyдoвoгo poзглядy.
Пpaвилaми Пpoцeдypи тa дoкaзyвaння пepeдбaчeнo пepeлiк oбcтaвин, якi пoм'якшyють тa oбтяжyють вiдпoвiдaльнicть. Дo oбтяжyючиx oбcтaвин, зoкpeмa, вiднocитьcя злoвживaння влaдoю aбo cлyжбoвим cтaнoвищeм (пpaвилo 145).
Baжливим e тe, щo Пpaвилoм 85 Пpaвил Пpoцeдypи визнaчeнo пepeлiк пoтepпiлиx. Cт. 75 Cтaтyтy пepeдбaчae кoмпeнcaцiю пoтepпiлим зa cпpичинeнi збитки.
Aпeляцiйнe ocкapжeння пepeдбaчaeтьcя cт. 81 Cтaтyтy, пpичoмy caмa Aпeляцiйнa Пaлaтa MKC визнaчae пepeлiк пpoцecyaльниx дiй, якi вoнa мae здiйcнити.
Bapтo вiдмiтити, щo Cтaтyтoм нe визнaчeнo, нa якoмy eтaпi пpoцecy бyдe виpiшyвaтиcь питaння ^o пiдcyднicть cпpaви MKC - да мoжe бути виpiшeнo як Пaлaтoю пoпepeдньoгo пpoвaджeння, тaк i Cyдoвoю пaлaтoю.
Bивчeння мaтepiaлiв дae мoжливicть oбвинyвaчy-пpoкypopy зpoбити виcнoвки щoдo того, чи e тдегави для пoчaткy кpимiнaльнoгo пepecлiдyвaння. Пaлaтa пoпepeдньoгo пpoвaджeння poзглядae мaтepiaли cпpaви i винocить вiдпoвiднy пocтaнoвy. B бyдь-якoмy витадку лишe oбвинyвaч пpиймae piшeння ^o пoчaтoк пpoвaджeння пo cпpaвi (Пpaвилo 105-106).
Paдa Бeзпeки згiднo зi cт. 16 Cтaтyтy MKC cвoeю cпeцiaльнoю peзoлюцieю нa ocнoвi Глaви 7 Cтaтyтy ООН мoжe зaбopoнити Cyдy нa пpoтязi oднoгo po^ poзпoчинaти чи пpoдoвжyвaти кpимiнaльнe пepecлiдyвaння. Tyт мoжнa кoнcтaтyвaти, щo Paдa Бeзпeки мoжe викopиcтoвyвaти цe пpaвo i втpyчaтиcь y дiяльнicть Cyдy. Maeмo нa yвaзi, щo Krn^, Pociя тa CШA, якi да e yчacникaми Cтaтyтy Kpимiнaльнoгo Cyдy, мoжyть впливaти нa йoгo дiяльнicть пpaвoм вeтo.
B paзi cepйoзниx пopyшeнь cyддя мoжe бути вiдcтopoнeний вiд викoнaння cвoïx oбoв'язкiв - да мoжe бути здiйcнeнo ^и yмoвi, якщo двi тpeтини ycix cyддiв пpoгoлocyвaли зa тaкy пpoпoзицiю, a piшeння пo нiй пpиймaeтьcя в peзyльтaтi тaeмнoгo гoлocyвaння бшьшютю y двi тpeтини гoлociв дepжaв-yчacниць Acaмблeï.
Biтчизняний вчeний T. Л. C^oiX дocлiджyючи питaння пpaвoвoгo CTaycy yчacникiв кpимiнaльнo-пpoцecyaльниx вiднocин в мiжнapoднoмy кpимiнaльнoмy cyдoчинcтвi, звepтae yвaгy та тe, щo в cтaтyтниx дoкyмeнтax мiжнapoдниx opгaнiв кpимiнaльнoï юpиcдикцiï вдутая peглaмeнтaцiя cтaтycy зaxиcникa [17].
14 бepeзня 2012 poкy в MKC винic cвoe пepшe piшeння y cпpaвi Toмaca Лyбaнгy, гpoмaдянинa Дeмoкpaтичнoï Pecпyблiки Koнгo. Biн був видaний MKC в 2006 poцi, a в cepпнi 2011 poкy Cyд зaкiнчив poзгляд cпpaви, нaзвaнoï «cпpaвoю дiтeй-coлдaтiв», пo oбвинyвaчeнню T. Лyбaнгy в тoмy, щo пiд чac гpoмaдянcькoгo кoнфлiктy нa пiвнiчнoмy cxoдi ^шни вiн нaбиpaв y cвoï yгpyпyвaння дiтeй y вiцi дo 15 poкiв i змyшyвaв ïx бpaти yчacть y збpoйниx cyтичкax. 10 липня 2012 poкy piшeнням MKC Лyбaнгy бyлo зacyджeнo дo 14 poкiв пoзбaвлeння вoлi [18].
Cтaнoм нa cepпeнь 2014 po^ y пepeлiкy cпpaв Cyдy знaxoдитьcя 21 cпpaвa [19].
Зaзнaчимo, qo дo MKC нe вxoдять Pocrn^ra Фeдepaцiя, CШA, Kитaй, дeякi iншi
держави, у тому числ! Украша. Участь у Статут! МКС вимагае в!д краш необх!дност! внесения зм!н в конституц!йне законодавство, а також координац!й власного нац!онального законодавства з врахуванням вимог положень Статуту МКС.
Украша п!дписала Римський Статут МКС 20 с!чня 2000 року. 11 липня 2001 року Конституц!йний Суд Украши д!йшов висновку, що положення Статуту про те, що «М!жнародний крим!нальний суд доповнюе нац!ональн! органи кримшально! юстиц!!» суперечать Конституц!! Украши [20].
17 кв!тня 2014 року уряд Украши, в!дпов!дно до статт! 12 (3) Римського статуту, подав заяву, в як!й визнав юрисдикц!ю МКС щодо злочин!в, що ймов!рно мали м!сце на територ!! Украши в пер!од з 21 листопада 2013 по 22 лютого 2014 року. П!сля передач! ситуацп або отримання заяви, подано! державою зг!дно !з статтею 12 (3) Римського статуту Канцеляр!я Прокурора починае попередне вивчення справи. На п!дстав! цього Прокурор МКС Фату Бенсуда прийняла р!шення розпочати попередне вивчення ситуацп в Украш! з метою встановлення наявност! передбачених Римським Статутом умов для початку розсл!дування. В!дпов!дно до статт! 53 (1) Римського статуту Прокурору належить розглянути питання юрисдикц!!, прийнятност! та !нтерес!в правосуддя [21].
Висновки. В результат! розгляду та анал!зу питань д!яльност! МКС можна зробити висновок, що необх!дн!сть його створення була об'ективно обумовленою. Орган!зац!я д!яльност! МКС зд!йснюеться в!дпов!дно до Статуту, а його ефективне функц!онування повн!стю залежатиме в!д сп!вроб!тництва з державами-учасницями.
Таким чином, процедура м!жнародно! кримшально! юстиц!! та ii функц!онування вимагае значного вдосконалення норм м!жнародного права, яке повинно м!стити, в тому числ!, превентивн! можливост! держав ! м!жнародних орган!зац!й з метою недопущення вчинення м!жнародних злочин!в. Вважаемо, що для цього найб!льше зусиль мае прикласти МКС, а також ООН як ун!версальна ! найб!льш авторитетна м!жнародна орган!зац!я.
Список використано¥ лггератури
1. Буткевич В. Г. М!жнародне право. Основн! галуз! / В. Г. Буткевич, В. В. Мицик, О. В. Задорожнш; за ред. В. Г. Буткевича. - К. : Либ!дь, 2004. - С. 694.
2. Дрьом!на Н. В. Юрисдикц!я м!жнародних крим!нальних суд!в ! трибунал!в / Н. В. Дрьом!на. - Одеса : Фен!кс, 2006. - С. 45.
3. Див.: Дрьом!на. - Там само. - С. 115.
4. Ebbe O. N. I. Comparative and International Criminal Justice Systems: Policing, Judiciary, and Corrections / O. N. I. Ebbe. - CRC Press, 2013. - P. 14.
5. Resolution A/RES/47/33 adopted by the General Assembly, 25 November 1992. Report of the International Law Commission on the work of its 44th session.
6. Див.: Crawford J. The International Law Commision's Draft Statute for an International Criminal Court / J. Crawford // American Journal of International Law. - 1993. - Vol. 88. -No. 1. - P. 140-152.
7. Див.: Колодкин Р. А. Обсуждение проекта Устава Международного уголовного суда в Специальном комитете Генеральной Ассамблеи ООН / Р. А. Колодкин, И. А. Панин // Московский журнал международного права. - 1996. - №4. - С. 69-80.
8. М!жнародне судочинство / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. - К., 2009. - С. 152.
9. Security Council Resolution 1593 (2005). Adopted by the Security Council at its 5158th meeting, on 31 March 2005.
10. Блищенко И. П. Международный уголовный суд / И. П. Блищенко, И. В. Фисенко. -М., 1998. - С. 146-153.
11. Van Schaack B. The International Criminal Court: The Anatomy of a Case / B. Van Schaack, R. Slye // International Criminal Law and its Enforcement. - New York : Foundation Press, 2014
12. Jurdi N. The International Criminal Court and National Courts / N. Jurdi. - Farnham, Ashgate Publishing, 2013. - P. 34-35.
13. Патрин Д. А. Международное судебное разбирательство: история, понятие, функции : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Денис Александрович Патрин; Московский государственный университет им. М.В. Ломоносова. - М., 2005. - С. 107.
14. Див.: Cherif Bassiouni M. International Extradition: United States Law and Practice / M. Cherif Bassiouni. - Oxford : Oxford University Press, 2014. - P. 48.
15. Rules of Procedure and Evidence of ICC, 9 September 2002 [Electronic resource]. -Mode of access : http://www.icc-cpi.int/en_menus/icc/legal%20texts%20and%20tools/official%20journal/Documents/RPE.4th .RUS.08Feb1200.pdf
16. Патрин Д.А. Указ. соч. - С. 108-109.
17. Див.: Сыроед Т. Л. Правовой статус участников уголовно-процессуальных отношений в международном уголовном производстве : дис. ... докт. юрид. наук : 12.00.11 / Татьяна Леонидовна Сыроед; Харк. нац. ун-т внутр. дел. - Харьков, 2010. - С. 13-14.
18. Situation in the Democratic Republic of the Congo in the Case of the Prosecutor v. Thomas Lubanga Dyilo. Decision on Sentence pursuant to Article 76 of the Statute, 10 July 2012. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.icc-cpi.int/iccdocs/doc/doc1438370.pdf
19. Матер1али офщшного сайту М1жнародного кримшального суду. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.icc-cpi.int/en_menus/icc/situations%20and%20cases/Pages/situations%20and%20cases.aspx
20. Висновок Конституцшного Суду Украши вщ 11 липня 2001 року у справ1 за конституцшним поданням Президента Украши про надання висновку щодо вщповщносп Конституцп Украши Римського Статуту М1жнародного кримшального суду (справа про Римський Статут) // Офщшний Вюник Украши. - 2001. - № 28. - С. 104.
21. Матер1али офщшного сайту М1жнародного кримшального суду [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.icc-cpi.int/en_menus/icc/press%20and%20media/press%20releases/Documents/pr999/ICC%20Pr osecutor%20opens%20a%20preliminary%20examination%20in%20Ukraine_RU_25042014. pdf#search=ukraine
Стаття надшшла до редакцп 28.08.2014 р. Y. S. Pasichnyk
SOME ISSUES ACTIVITIES OF THE INTERNATIONAL CRIMINAL COURT
The article aims to examine some research on the International Criminal Court as a means of international adjudication at the present stage of development of international criminal justice.
The International Criminal Court is a permanent body authorized to exercise jurisdiction over those responsible for the most serious international crimes, and complements national criminal justice authorities.
The jurisdiction of the International Criminal Court is based on the principle of complementarity, which indicates the account of the sovereignty of states. According to this principle, a person who committed a crime that should be prosecuted by the judicial system of the state of citizenship, and if non-compliance, such case would be to consider the International Criminal Court.
According to Art. 5 of Rome Statute the Court has jurisdiction over the following crimes: the crime of genocide; crimes against humanity; war crimes; the crime of aggression.
The main purpose of the international judicial process before the International Criminal Court is a dispute between States parties to Rome Statute and the person who has committed an international crime, and the parties to the proceeding are the charges by representation of the Prosecutor and the defense - the defendant and his counsel.
The article discusses the prerequisites for the establishment of the International Criminal Court, sources of legal regulation of its activity, organizational structure, jurisdiction and procedural form of justice.
As a result of the review and analysis of the issues of the International Criminal Court can be concluded that the need for its establishment was objectively determined. Organization of the International Criminal Court is carried out in accordance with the Rome Statute, and its effective functioning completely depend on cooperation from member states.
Keywords: the International Criminal Court, Rome Statute, jurisdiction, international crime, the principle of complementarity.
УДК 342.533(477)
В. I. Топузов
РОЛЬ МУНЩИПАЛЬНО-ПРАВОВИХ САНКЦ1Й В ФУНКЦЮНУВАН1
ДЕРЖАВИ
У дант cmammi описуетъся роль eidnoeidmbuocmi оргатв мюцевого самоврядування в функцюнувант украгнсъког держави. Описуютъся позици aemopie з даного nиmaння, а maкoж cmановлення мунщипалъног вiдnoвiдaлънocmi в Украш. KpiM moгo, в cmammi onиcуюmъcя xapaкmеpиcmики мунщипалъно'г вiдnoвiдaлънocmi. У cmammi сформован вapiaнmи poзвиmку си^еми юридичног вiдnoвiдaлънocmi: по-перше, це пояснення вiдnoвiдaлънocmi на piвнi м^цевого самоврядування через кamегopiю icнуючих в науц галузевих видiв вiдnoвiдaлънocmi, у moму чи^i «кoнcmиmуцiйнo-npaвoвo'г вiдnoвiдaлънocmi»; no-друге, визнання мунщипалъно-правово'г вiдnoвiдaлънocmi ma включення в обсяг цъого noняmmя всх видiв вiдnoвiдaлънocmi, як1 pеaлiзуюmъcя на м^цевому piвнi; no-mpеme, визнання мунщипалъно- правовог вiдnoвiдaлънocmi як вiдnoвiдaлънocmi члетв виборних оргатв м^цевого самоврядування i виборних посадових oci6 м^цевого самоврядування перед населенням.
Також, велика увага npидiляemъcя обов'язковому елеменmу вiдnoвiдaлънocmi -санкщям. Також в cmammi вкaзуemъcя проблема щодо cmворення cnецiaлiзoвaнoгo закону, який би cmавив перед собою меmу кoнcoлiдaцiг уах правових норм, як pегулююmъ npaвoвiднocини щодо кoнmpoлю ma вiдnoвiдaлънocmi оргатв м^цевого самоврядування Украгни. Таким чином, можна кoнcmamувamи: мутципалъно-правова вiдnoвiдaлънicmъ е складним, бaгamoacnекmним iнcmиmуmoм, що зумовлено насамперед бaгamoгpaннicmю юридичног вiдnoвiдaлънocmi.
Ключов1 слова: мушципалъне право, мутципалъна вiдnoвiдaлънicmъ, санкцИ, юридична вiдnoвiдaлънicmъ, влада, деnуmam, кoнcmиmуцiйнi порушення.
Ло^ановка проблеми. Практика застосування законодавства Украши, що регулюе д1яльшсть оргашв мюцевого самоврядування, свщчить про наявшсть значного масиву невир1шених питань.
У правотворчш д1яльносп вщповщальшсть оргашв мюцевого самоврядування мае полягати у виявленш дшсних потреб правово! регламентацп вщповщних суспшьних
