CC BY
156
и
Роман 1ванович Вшшчук,
здобувач
Нац1ональний юридичний ун1верситет ¡мен1 Ярослава Мудрого, м. Харюв
УДК 346 (477):368:368.029
ОКРЕМ1 ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВ1 АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ
На основi економiко-правового пiдходу доктрини господарського права у статп дослвджу-ються окремi господарсько-правовi аспекти становлення та розвитку перестрахування. Зверта-еться увага на зародження перестрахування як господарсько-правово! конструкцп та початковi етапи його розвитку Даеться спроба оцiнки суспiльно-економiчних передумов, що сприяли появi послуг перестрахування, у тому числi тих, яю спрямовували iсторико-правовий поступ даних вщносин. Зроблено висновок, що визначальним чинником еволюцп перестрахування е прогрес виробничо-господарських ввдносин.
Ключов1 слова: перестрахування, становлення та розвиток перестрахування, господар-сько-правовi етапи розвитку перестрахування, суспiльно-економiчнi передумови еволюцп перестрахування.
На початку ХХ1 стол1ття одшею з визначальних тенденцш розвитку сусшльства стае посилення штеграцп як на м1жнародному, так 1 на регюналь-ному р1внях. Прикладом цього е шдписання Угоди про асощащю м1ж Укра!-ною та бвропейським Союзом (дал1 — Угода про асощащю), положения яко! наголошують на зближенш догов1рних сторш у р1зних сферах на основ1 сшль-них щнностей, у тому числ1 посиленш економ1чних та торговельних ввдносин з метою входження Укра!ни до внутршнього ринку 6С [30].
Згадаш процеси взаемодГ! держав, штернащонал1защя виробництва, а також необхвдшсть подолання перешкод для вшьного перемщення товар1в, послуг, каштал1в та робочо! сили вимагають вщ м1жнародно! сшльноти створення в1д-повщних правових конструкцш для упорядкування ус1х цих вщносин. Тому в укра!нському сусшльств1 актуал1зуються питання функщонування, взаемодГ! та правового забезпечення нащональних ринюв догов1рних сторш в умовах дп Угоди про асощащю. Насамперед це стосуеться фшансового напрямку, який
у бшьшост краш з ринковим господарством е стратепчною галуззю економiки i ïï невiд'емною ланкою.
Фiнансовi послуги страхування та перестрахування — загальновизнаш потужш сфери економiчного сектора бвропейського Сшвтовариства, якi не тiльки виконують суттевi макроекономiчнi завдання господарства Спiльноти, але також е вагомими джерелами швестицш, виршуючи при цьому чимало сощальних питань. Наприклад, лише один iз синдикатiв Ллойду мае бшь-ший збiр страхових премiй, нiж рiчний збiр премiй у страхуваннi по Укра-ÏHi в цiлому [8, с. 360]. Бшьш того, провщш страховики 6С отримують сотнi мiльярдiв доларiв платежiв вiд страхувальникiв, що неможливо спiвставити зi збором страхових премш навiть з усiеï Украши, так як для порiвняння мова мае йти не про окрему державу, а про цШ регюни краш Схщно1 бвропи.
Розвиток та побудову мегаекономж окремих учасникiв 6С пов'язують, окрiм iншого, з усшшним та багатолiтнiм досвiдом iснування у цих державах саме страхово1 справи. Так, за даними М. В. Мних, в УкраШ страховi пла-тежi з усiх видiв страхування в розрахунку на одного громадянина становлять 25 грн на рж, тодi як у розвинутих крашах цей показник сягае 10 тис. дол. i бшьше [18, с. 16]. Лщером загального розмiру страхових премш у розрахунку на особу е Швейцарiя, кожна пересiчна родина яко1 витрачае на страхування бшьше коштiв, нiж на харчування.
Ще з XIX столiття питання страхування та перестрахування привертали увагу втизняних та зарубiжних науковцiв. Серед них О. Вщин, В. Р. 1дельсон, I. I. Степанов, А. Манес, П. П. Цитович, Г. Ф. Шершеневич, як е засновниками теоретичних засад правового регулювання страхово1 справи на теренах колиш-ньо1 Росшсько1 iмперiï. Хоча на вiдмiну ввд страхування, що було предметом наукових розвщок багатьох дослiдникiв, вiдносини перестрахування е порiв-няно новим та найменш вивченим сегментом як дореволюцшно']", так i радян-сько1 та сучасно!" сфери фiнансових послуг. На переконання К. Г. Семеново1, автора першого в Украïнi монографiчного дослвдження юридично!" природи договору перестрахування, це можна пояснити кторичним розвитком право-вiдносин мiж суб'ектами тако1 дiяльностi, оскiльки основу цього виду страхово!" дiяльностi в Украïнi було закладено лише наприкшщ 80-х рр. XX ст. [24, с. 13]. Незначна кшьюсть вггчизняних фундаментальних дослiджень перестрахово!" справи пов'язана також з тим, що ще у радянсьы часи правова природа право-вiдносин перестрахування не потрапляла у коло наукового штересу [20, с. 33], оскшьки цей договiр в умовах державно!" монополп у сферi страхування майже не використовувався, а уся сфера страхування була жорстко централiзованою i керувалась единим страховим органом - Держстрахом [24, с. 17]. У Союзi РСР намагалися навггь обгрунтувати нжчемшсть перестрахування та вщсут-шсть потреби його використання в сощалктичному суспiльствi, вважаючи Держстрах установою, що здатна прийняти на власний ризик об'екти з будь-якою страховою сумою [15, с. 58].
Однак i за радянсько! влади правовi питання перестрахування висв^люва-лися у працях К. О. Граве, О. С. 1оффе, Л. А. Лунца, I. Б. Новицького, В. К. Рай-хера, В. I. Серебровського та ш. Видатш представники радянсько! доктрини страхування К. О. Граве та Л. А. Лунц, хоча й визнавали у перестрахуванш ефективний засiб перенесення ризику з одного страхового шдприемства на шше, все ж характеризували його як елемент буржуазно! страхово! справи, що викликаний до життя концентращею кашталктичного виробництва [7, с. 7—8]. Крiм того, на переконання Ю. Б. Фогельсона [29, с. 6], велика заслуга в тому, що втизняна традищя страхового права в комушстичну добу не була повш-стю втрачена, належить радянським дослщникам шоземного страхового права В. А. Мусшу та Т. С. Мартьяновш.
У перiод переходу нашого сусшльства вiд планово-адмiнiстративно! сис-теми до становлення ринкових засад шсля розпаду Союзу РСР у наукових монографiчних джерелах перестрахуванню придiляеться все бшьше уваги порiвняно з прямим страхуванням. Значний внесок у розробку теоретичних основ перестрахування зробили сучасш укра!нсьы вчеш В. Д. Базилевич, А. А. Гвозденко, О. В. Козьменко, С. М. Козьменко, С. С. Осадець, М. В. Мних, К. Г. Семенова, Н. Б. Пацурiя та ш. Улм, як зазначають дослвдники, й дос науковi проблеми перестрахування все ще залишаються недостатньо вивче-ними не лише у цившьному та господарському правi Укра!ни [24, с. 4; 26, с. 4; 17, с. 6;], але й в економiчнiй наущ [28, с. 2; 12, с. 109]. Наявш в Укра!ш моно-графiчнi дослiдження у сферi страхування не охоплюють усiх загальнотео-ретичних i прикладних аспектiв господарсько-правово! проблематики ринку перестрахування, що не тiльки негативно впливае на формування ефектив-ного правотворення i правозастосування, а й позначаеться на розвитку самих перестрахувальних вщносин.
Ураховуючи вказане та з огляду на триваючий процес штеграцп Укра!ни в европейську Спiльноту, значний науковий штерес нинi викликае з'ясування на основi iсторико-iмперичного методу тих господарсько-правових переду-мов, що сприяли становленню й розвитку перестрахування, його появi як еко-номiко-правового явища. Саме цi обставини й актуалiзували тему публiкацi!.
Зв'язок розглядувано! проблеми з важливими науковими та практичними завданнями обумовлюеться тим, що питання господарсько-правових факторiв генезису перестрахування рщко було предметом окремого вивчення втизня-ною юридичною наукою. Вiдомi ниш науковi роботи Грунтуються або винятково на економiчних, або тiльки приватноправових (юридико-техшчних) методах з'ясування обставин становлення перестрахування та не враховують можливо-стей комплексного господарсько-правового дослщження, що його надае шстру-ментарiй доктрини господарського права. Водночас саме економжо-правовий пiдхiд науки господарського права обумовлюе розв'язання теоретичних проблем [21, с. 292], дозволяе узгодити публiчно-правовi та приватноправовi чин-ники, поеднати правовi та економiчнi засади [26, с. 4].
y cyqacHHX yMOBax iHTepHa^oHa^a^i cBiroBoro rocnogapcTBa 3 ko^hhm Pokom 36rnbmyeTbcH po^b caMHX noc^yr nepecTpaxyBaHHH hk rao6a.№Horo Mexa-Hi3My nepepo3nogrny pu3HKiB y npocTopi Ta qaci, a ^aхiвцнмн cnocTepiraroTbcH пpоцecн 36^H^eHH^ nepecTpaxoBHx pHHKiB pi3HHx KpaiH cBiTy Ta yrn^iKa^H npa-bh^ po6oth Ha hhx [13, c. 84]. ToMy 3anoqaTKOBaHi b gep^aBi пpоцecн cTpyK-TypHoi nepe6ygoBH eKOHOMiKH, pa30M 3 nporo^omeHHHM 3aK0H0gaB^M cTpaxoBoi cnpaBH npiopuTeTHoro c^eporo aganTa^i 3aK0H0gaBcTBa yKpaiHH go npaBa GC [19, c. 228], aKTya^i3yroTb goc.iig^eHHH nuTaHb nepecTpaxyBaHHH hk ogHoro 3 npoBigHHX HanpHMKiB rocnogapcbKO-npaBOBOi goKTpuHH Ha m^nxy 36.ra^eHHH cTpaxoBoro puHKy yKpaiHH 3 BignoBigHHM ^rnaHcoBHM ceKTopoM GBponu.
3a3BuqaH cTaHOB^eHHH ^eHOMern nepecTpaxyBaHHH hk 3apy6mHi goc^igHHKH [23, c. 14; 2, c. 3], TaK i BiTqH3HHHi [24, c. 12] noB'H3yroTb 3 noHBoro nepmoro BigoMoro goroBopy, hkhh MicTHB 03HaKH nepecTpaxyBa^bHHX BigHocHH, a TaKO^ 3 npHHHHTTHM 3aK0H0gaB^HX aKTiB, rn;o ynopHgKOByBa^H цi BigHocuHH. Ictothhm nocTynoM po3BHTKy «noBTopHoro cTpaxyBaHHH» ^axiB^ BBa^aroTb TaKO^ ctbo-peHHH nepmoi opram3a^i, rn;o cne^a.ii3yeTbcH bhhhtkobo Ha nepecTpaxyBaHHi, — npo^eciHHoro nepecTpaxoBHKa.
Xoqa igero nepecTpaxyBaHHH HeMO^^HBO po3MHgaTH OKpeMO Big icTopii npH-Moro cTpaxyBaHHH, bhtokh HKoro cHraroTb r^u6uHH cTO^iTb, a nepmi 3apogKH HopM 3ycTpiqaroTbcH rn;e b 3aKOHax BaBH^OHcbKoro цapн XaMypani (1792 -1750 pp. go h. e.). y^e TaM nepeg6aqa.racH O3HaKH cTpaxyBaHHH, ocKmbKH fim^ocH npo cTpaxoBHH cnoci6 y6e3neqeHHH KapaBaHiB BaBH^OHcbKHX MaHgpiB-HHKiB Big 36uTKiB, rn;o ix momh cnpuquHHTH rpa6mHHKH [25, c. 278]. y CTa-pogaBHbOMy GrunTi Ta PuMi cTpaxoBa cnpaBa Ha6yBae 6rnbm 0praHi30BaH0r0 xapaKTepy. IcHyBa^H pi3Horo pogy Ko^erii (Big ^aT. collegium), 06'egHaHHH oci6, HKi 6y^u noB'H3aHi ogHiero npo^eciero, Ha qo.ii 3 MaricTpoM. Cn^aqyroqu BHecKH, M^eHH TaKOi Ko^erii Ha6yBa^H npaBO Ha BigmKogyBaHHH 36htmb BignoBigHO go cTaTyTy. Phch B3aeMHoro cTpaxyBaHHH npocTe^yBa^ucH y giH^bHocTi pe^irmHHX rpoMag CTapogaBHboro GrunTy Ta PuMy, rnp Ma^u Ha3By collegia tenuiorum, HKi i3 BHecKiB cBoix q^ernB po6u^u Bun^aTH Ha noxoBaHHH cnagкоeмцнм noMep^oro yqacHHKa TOBapucTBa [16, c. 12]. y HaBegeHHX icTopuqHHX npuK^agax nepmux npoHBiB cTpaxyBaHHH cnocTepiraeTbcH 3apog^eHHH KOH^n^i po3nogrny BTpaT ogHoro cy6'eKTa noMm geKMbKOMa [3, c. 1] HKa y noga^bmoMy cTaHe B^acTHBa BciH cTpaxoBin cnpaBi (y TOMy quc^i nepecTpaxyBaHHro).
CTpaxyBaHHH Ta nepecTpaxyBaHHH y cyqacHOMy ix Bur^Hgi noB'H3aHi 3 po3BHT-kom KOMep^HHoro Mopen^aBcTBa b iTa^ii, HKa y XII ct. goMrnyBa^a y ^h c^epi Hag iHmuMH KparnaMH Cepeg3eMHoro MopH. y toh qac mupoKoro 3acTocyBaHHH Ha6y^a MopcbKa no3HKa (foenus nauticum), HKa go cepegHHH XIV ct. nepeTBopu-^acH Ha KOMep^HHe cTpaxyBaHHH [25, c. 279]. 3oKpeMa, TMbKH b ogHoro i3 HOTa-piyciB MicTa reHyH y 1393 p. npoTHroM th^hh 6y^o yK^ageHO BiciMgecHT TaKHX goroBopiB [16, c. 13]. OgHoqacHO MopcbKe cTpaxyBaHHH nomuproeTbcH b IcnaHii Ta nopTyra^ii. HoTapia^bHa ^opMa MopcbKoi no3HKH, rn;o nocBigqyBa^a цro yrogy, nocTynoBO 3aMiHroeTbcH hobhm cne^a.№HHM goKyMeHTOM, hkhh OTpuMaB Ha3By
страхового полка. Вважаеться, що перший страховий полк був виданий у Бар-селош у 1347 р. [6, с. 43]. З часом страхування перетворюеться на окремий вид господарсько! дiяльностi, доказом чого е ухвалення у 1468 р. Венещанського кодексу морського страхування.
Першим же ввдомим кторп договором, що його розввдники страхо-во! справи вiдносять до перестрахування, став правочин, укладений у Гену! у 1370 р. Цю угоду було погоджено мiж двома торговцями, що виступали як перестраховики, з одше! сторони, та трепм, який в статусi агента представляв штереси прямого страховика. Вщповщно до умов вказаного договору шдлягали перестрахуванню ризики страховика, пов'язаш з перевезенням морем товарiв iз мiста Генуя (Iталiя) у мiсто Брюгге (Бельпя). Особливiстю цiе! угоди, яка давала шдстави говорити про !! «перестраховий» характер, було те, що в нш не iснувало вiдносин мiж перестраховиком та страхувальником за основним договором страхування (власником товару, який перевозився морем) [1, с. 15], на вщмшу вщ договорiв прямого страхування, де правоввдносини страховика iз страхувальником складають його основний змкт.
Перший договiр перестрахування був спекулятивною угодою з економiч-но! точки зору. У подальшому такi фiнансовi зловживання у перестрахуваннi, зокрема договори з рiзницею у премiях, коли прямi страховики сплачували перестраховику премш набагато меншу, нiж самi отримували за договором страхування, набули широкого розповсюдження у бврош, що призвело до негативних наслщыв для розвитку перестрахово! справи. Наприклад, в Англп з 1746 р. по 1864 р. морське перестрахування було заборонено взагал^ хоча саме в цей перюд кра!на була проввдною на ринку страхових послуг [23, с. 14]. Ввд-так прийнято вважати, що першим нормативно-правовим джерелом, яке сввд-чило про наявшсть правоввдносин перестрахування, був прийнятий у 1746 р. в Англп закон, що забороняв проведення операцш перестрахування морських ризиыв. Цим актом дозволялося надавати перестраховий захист морським перевезенням тшьки тод^ коли страховик ставав банкрутом або помирав. На ввдмшу ввд Англп, де була введена заборона на здшснення «повторного страхування» морських ризиыв, на европейському континент воно розвивалося усшшно не тшьки у морськш сферi, але й в галузi вогневих ризикiв. Про перестрахування згадувалося також у законодавств^ прийнятому в Антвер-пенi 1609 р., Венецп (1705 р.), Гамбурзi (1731 р.), Бiльбао (1738 р.) та Прусп (1794 р.). Дослвдники перестрахування зазначають про указ короля Францп Луi XIV вiд 1681 р. яким шдтверджено право страховика перестраховувати оригшальш ризики, якi вш прийняв на страхування [24, с. 12].
Ознайомлення з кторичними обставинами появи першого ввдомого договору перестрахування (та первкних норм права про перестрахування) стало шдставою для висновку про те, що ще з моменту свое! появи у бврош у XIV ст. перестрахування використовувалося переважно як шструмент фшансового зловживання на ринку страхування морських перевезень (спекулящя). Крiм того, протоперестрахування мктило шоземний елемент, мало штернащональ-ний характер i було зовнiшньоекономiчною угодою за суттю.
З XIV ст. минyлo чималo чаcy, але навггь в нашi днi бшьшкть фаxiвцiв cтpаxoвoï пpактики, аналiзyючи cyчаcне пеpеcтpаxyвання, надають йoмy «хпе-кyлятивниx» xаpактеpиcтик cеpедньoвiччя, ocкiльки дocить чаcтo визначають цей piзнoвид гocпoдаpcькoï дiяльнocтi як фiнанcoвий заciб oптимiзацiï oпoдат-кyвання. Бiльш тoгo, — як otocí6 легалiзацiï (вiдмивання) кoштiв, oтpиманиx злoчинним шляxoм, з викopиcтанням oфшopниx юpиcдикцiй. Цю пpикpy зага-нoмipнicть cyчаcнoгo yкpаïнcькoгo pинкy cтpаxyвання демoнcтpyють такoж oфiцiйнi джеpела, якi дoвoдять, щo пpoтягoм 1996— 2003 pp. частка пеpеcтpаxy-вання pизикiв y пеpеcтpаxoвикiв-неpезидентiв бyла бiльшoю, нiж y pезидентiв. Hайбiльшoгo значення цей пoказник дocяг y 2003 p., cягнyвши 3175,9 млн ^н y абcoлютнoмy значенш. Упpoдoвж 2003— 2004 pp. poзмip пpемiй, пеpеданиx тiльки пеpеcтpаxoвикам Литви та Латвп, cтанoвив 75 % вcьoгo oбcягy вина-гopoди, cплаченoï yкpаïнcькими пеpеcтpаxyвальниками пеpеcтpаxoвикам-не-pезидентам [13, c. 157]. Але пoчинаючи з 2004 p. ця тенденщя каpдинальнo змiнилаcя: y 2004 p. пеpеcтpаxoвикам-pезидентам бyлo пеpеданo пoнад 50 % валoвиx cтpаxoвиx пpемiй, а неpезидентам - лише 9,8 % [14, c. 27-28]. Таю неймoвipнi пеpетвopення на пеpеcтpаxoвoмy pинкy Укpаïни 6ули зyмoвленi заcтocyванням деpжавoю гocпoдаpcькo-пpавoвиx заcoбiв впливу, а cаме пpи-йняттям 04.02.2004 p. пocтанoви Кабiнетy Мiнicтpiв Укpаïни щoдo вимoг здш^ нення пеpеcтpаxyвання y пеpеcтpаxoвикiв-неpезидентiв [22].
Hезважаючи на те, шр нинi cтpаxoвий pинoк Укpаïни знаxoдитьcя в cтанi стагнаци [11, c. 2], минyлo деcять poкiв з чаcy запpoвадження «ocoбливoгo pежимy» y пеpеcтpаxyваннi з неpезидентами, пpoте cпocтеpiгаютьcя oзнаки «cxемнoгo» пеpеcтpаxyвання. Звiтнicть cтpаxoвикiв пoказye нелoгiчнy актив^ зацiю фiнанcoвoï дiяльнocтi, пoв'язанoï з oпеpацiями пеpеcтpаxyвання з pези-дентами, cаме чoмycь в IV кваpталi кoжнoгo poкy. Окpеcлена ж тенденщя пopyшyeтьcя cтocoвнo неpезидентiв [14, c. 30-31]. H цей звopoтний бш пеpе-cтpаxyвання звеpнyв увагу знаний пpактик пеpеcтpаxoвoï cпpави С. Дед^в, зауваживши, щo з пpoтипpавнoю метою мoжна викopиcтoвyвати будь-який вид дoгoвopiв, але ж нiкoмy не гаадае на думку гoвopити пpo забopoнy, напpи-клад, yгoд кyпiвлi-пpoдажy тшьки тoмy, щo xтocь викopиcтoвye ïx фopмy для yxилення вiд галати пoдаткiв [9].
Сеpед ocнoвниx чинниюв, якi cтали пoштoвxoм poзвиткy oпеpацiй пеpе-cтpаxyвання y cеpедньoвiчнiй Gвpoпi, визначальнoю була тенденцiя дo збшь-шення cтpаxoвиx cyм за дoгoвopами пpямoгo cтpаxyвання (cтpаxyвання мopcькиx кopаблiв та ïx вантажу, фабpик (манyфактyp), великиx бyдiвель тoщo). Цi пpoцеcи були пoв'язанi зi значним poзвиткoм y тi чаcи гocпoдаp-вiднocин y cycпiльcтвi внаcлiдoк пpoгpеcy виpoбничиx пoтyжнocтей та, вiдпoвiднo, фiнанcoвoю неcпpoмoжнicтю cтpаxoвиx opганiзацiй залишити на влаcнoмy yтpиманнi значнi за наошдками pизики (абo, як пpийнятo казати y cyчаcнoмy cтpаxyваннi, «збаланcyвати cтpаxoвий пopтфель»). Так, впpo-дoвж XIII-XIV cт. y eвpoпейcькиx кpаïнаx, щo oмивалиcя Сеpедземним мopем, y pезyльтатi пoяви меxанiзoванoгo виpoбництва вiдбyлocя зpocтання не тiльки
господарсько! шфраструктури, але й нам^илася активiзацiя обiгу на ринку товарiв та у сферi послуг. Зазначене в свою чергу спонукало розвиток транспорту, складсько! справи, торпвл^ кредитно-фiнансово! галузi та страхування. Поступово усi цi сфери господарсько! дiяльностi разом з виробництвом почали штегруватися на мiжнародному рiвнi, що стало пiдГрунтям для появи асощацш капiталу. Створення страхових акщонерних товариств у перiод становлення страхування як комерцшно! дiяльностi була вщповщною реакцiею страхово! практики на збшьшення виробничо-технiчних та соцiально-економiчних ризи-юв. Але навiть фiнансовi можливостi таких (каппашзованих) страховикiв не завжди могли убезпечити страхувальниюв за деякими категорiями ризикiв, що генерувало спiвстрахування, а згодом i перестрахування.
До появи перестрахування потенцшному страхувальнику значних ризиыв середньовiчно! бвропи (наприклад, торговцю, який мав намiр убезпечити вiд рiзного роду ризикiв морський корабель iз цiнним вантажем), потрiбно було укладати частковi договори страхування такого об'екта зi значною кiлькiстю страховикiв. При цьому використовувався шструментарш спiвстрахування. За допомогою цього шституту кооперувалися страховi резерви декiлькох страхових органiзацiй з метою захисту ввд особливо значних ризиыв одного об'екта [27, с. 359]. Як наслвдок, у разi настання страхово! подп страхуваль-ник повинен був врегулювати справу одночасно з багатьма страховиками, несучи суттевi адмiнiстративнi витрати. Це пов'язано з тим, що юридично вш мав оформлен господарськi вiдносини з кожним iз спiвстраховикiв окремо, тому був зобов'язаний дотримуватися не завжди однакових умов договорiв страхування, укладених з рiзними страховими установами. З шшого боку, вс страховi оргашзацп, що брали участь у такому спiвстрахуваннi, звiсно, дбали про власш господарськi iнтереси, що рiдко сшвпадали з прiоритетами iнших спiвстраховикiв. Тому кожний страховик, що брав участь у сшвстрахуванш значного об'екта, слвдкував за потенцшним конкурентом з пею метою, щоби останнiй не мав змоги отримати конфвденцшну iнформацiю про стан справ шшо! страхово! компанп, а також щодо умов та методiв роботи зi страхуваль-никами, комерцшну таемницю тощо.
Iсторичним способом виршення наведеного «господарського дискомфорту» (як страхувальника, так i страховика) щодо убезпечення особливо щнних об'екив за допомогою механiзму спiвстрахування, стала господар-сько-правова конструкцiя перестрахування. Останне дало можливкть особi, що мала потребу у страхуванш, укласти договiр тiльки з одним страховим шдприемством, незважаючи на вартiсть предмета страхування. Комфортшсть же «повторного страхування» для страховика полягала у тому, що вш сам визначав для себе ту частину ризиыв, яы вш спроможний був утримати без рiзного роду небезпек для свое! оргашзацп з метою забезпечення !! фшансо-во! стiйкостi [16, с. 105].
Значне зростання рiвня розвитку виробництва, транспортно! мережi, бан-кiвсько! справи та свггового господарства в щлому, властивi другiй половинi
XIX ст. з oглядy на пpoмиcлoвy pевoлюцiю, cпoнyкалo пoявy нoвиx викли-юв для cтpаxoвoï дiяльнocтi y виглядi пocтiйниx джеpел пiдвищенoï небез-пеки (завoди, паpoплави, залiзницi i т. п.). Дoгoвopи cтpаxyвання пoчали укладалтся на вcе бiльшi cyми, тому «poзпoдiл та (абo) пеpенеcення» такиx pизикiв cтав гoлoвним y гocпoдаpюваннi cтpаxoвикiв в епoxy наyкoвo-теx-нiчнoгo пpoгpеcy. Збiльшення ваpтocтi pизикiв cтpаxoвиx кoмпанiй зpoбилo неoбxiдним opганiзацiю та poзвитoк пpoфеciйнoгo пеpеcтpаxyвання, а з ним пеpеxiд дo нoвoгo визначальнoгo етапу в евoлюцiï цьoгo виду cтpаxoвoï дiяль-нocтi. Батькiвщинoю пpoфеciйнoгo пеpеcтpаxyвання вважаeтьcя Hiмеччина, де y 1846 p. y Кельш впеpше з'явилocя тoваpиcтвo Cologne Re, яке cпецiалiзy-валocя виключнo на наданш пocлyг пеpеcтpаxyвання. Пiзнiше були yтвopенi Швейцаpcьке (1863 p.), Мюнxенcьке (1880 p.) та Pocrn^^ (1895 p.) тoваpи-cтва пеpеcтpаxyвання. Дo пoчаткy Пеpшoï cвiтoвoï вiйни нiмецькi пеpеcтpаxoвi кoмпанiï завдяки ïx метoдам пеpеcтpаxyвання, щo пocтiйнo вдocкoналювалиcя, пociли пpoвiднi пoзицiï cвiтoвoгo pинкy пеpеcтpаxyвання. З пoявoю пpoфеciй-нoгo пеpеcтpаxyвання, тобто oфopмлення йoгo y cамocтiйний вид пiдпpиeм-ницькoï дiяльнocтi [4, c. 85], завеpшивcя i пoчаткoвий етап cтанoвлення циx фiнанcoвиx пocлyг. ^дальший poзвитoк вiднocин пеpеcтpаxyвання y piзниx pегioнаx cвiтy, як пpавилo, був зyмoвлений вже не cycпiльнo-екoнoмiчними, а пеpеважнo пoлiтичними чинниками, з oглядy на Пеpшy та Дpyгy cвiтoвi вiйни та ocoбливocтi деpжавнoгo pежимy oкpемoï кpаïни.
Вiдпoвiднo дo кoжнoï iз poзглянyтиx визначниx юpидичниx пoдiй в icTOpi'í пеpеcтpаxyвання (пеpший дoгoвip; cтанoвлення закoнoдавcтва; пoява пpoфе-ciйнoгo пеpеcтpаxoвика), мoжна виoкpемити гocпoдаpcькo-пpавoвi rop^^ щo пpoйшли цi фiнанcoвi пocлyги, пеpш нiж набути завеpшенoгo фopмyвання та cвoгo cyчаcнoгo вигляду. Кpiм тoгo, вказанi вище пpавoвi аpтефакти евoлюцiï пеpеcтpаxoвoï cпpави дзеpкальнo вiдтвopюють cycпiльнo-екoнoмiчнi пpoцеcи, щo вiдбyвалиcя в eвpoпейcькiй гpoмадi на певнoмy еташ icтopичнoгo пocтyпy цьoгo виду cтpаxoвoï дiяльнocтi.
Слiд визнати, щo з пoявoю пеpшoгo вiдoмoгo дoгoвopy пеpеcтpаxyвання (Генуя, 1370 p.) poзпoчавcя пеpший гocпoдаpcькo-пpавoвий пеpioд poзвиткy даниx пocлyг. Пеpеcтpаxyвання cталo нoвим cпocoбoм забезпечення фшанш-вoï cтiйкocтi cтpаxoвиx гам^шй, за дoпoмoгoю якoгo cтpаxoвик cеpедньoвiч-нoï Gвpoпи oтpимye дieвий iнcтpyмент «пеpенеcення» значниx за наcлiдками мopcькиx pизикiв на iншoгo cтpаxoвика (пеpеcтpаxoвика). Сycпiльнo-екoнo-мiчними пеpедyмoвами заpoдження пеpеcтpаxyвання cтали pезyльтати заcтo-cyвання меxанiзoванoгo cпocoбy виpoбництва та шиpoкoгo впpoвадження мopcькoгo cyднoплавcтва, а з ними зpocтання ycieï тopгiвельнoï, фiнанcoвoï, тpанcпopтнoï iнфpаcтpyктypи cycпiльcтва на межi XIII-XIV cт. Указанi пpo-цеcи cпpияли капiталiзацiï гocпoдаpcькoï дiяльнocтi, щo згoдoм пpизвелo дo збiльшення ваpтocтi pизикiв пoкpиття, за якими надавали cтpаxoвики cеpед-ньoвiччя. У зв'язку iз тим, щo меxанiзм cпiвcтpаxyвання ^o викopиcтoвyвавcя в тoй чаc для убезпечення вiд значниx pизикiв) не ми вpаxyвати iнтеpеcи ycix CToprn такoгo дoгoвopy, виниклo пеpеcтpаxyвання.
У подальшому, з огляду на випадки спекуляцп на ринку перестрахування та ктотне розповсюдження ще! недобросовкно! страхово! практики у бврош, слiд виокремити другий визначальний етап у господарсько-правовому ста-новленш перестрахування. Цьому перiоду вiдповiдае прийняття першого законодавства про перестрахування, зокрема закону Англп 1746 р. про забо-рону морського перестрахування, та шших юридичних акив европейських кра!н (мiст), в яких згадувались дослщжуваш фiнансовi послуги. На другому еташ розвитку перестрахування спостерiгаеться тенденцiя поширення «повторного страхування» не тшьки на морськi ризики, але й на iншi види стра-хування, зокрема вогневi ризики.
Свiй сучасний вигляд послуги перестрахування набули на третш господар-сько-правовiй сходинцi свого розвитку, шсля появи у бврош в другш половинi XIX ст. професшного перестрахування, — першо! спецiалiзовано! виключно на перестрахуваннi страхово! оргашзацп. Суспiльно-економiчними чинниками, що генерували появу професшного перестраховика, стали науково-техшчний прогрес, який викликав промислову револющю у свгговому господарствi в цей кторичний перiод, та тенденцiя до накопичення значних промислово-фшан-сових капiталiв (згадана вище К. О. Граве та Л. А. Лунцом «концентращя кашталктичного виробництва»). Цi чинники вимагали збшьшення кашталЬ зацГ! прямих страховикiв (яы до цього надавали послуги перестрахування) та зосередження !х на перестрахуванш як виключному видi дiяльностi (з метою забезпечення надання страхового покриття складним катастрофiчним ризикам ринку кашталу), а вщтак перетворення на професшних перестраховикiв.
Проведене дослiдження окремих господарсько-правових аспек™ становлення та розвитку перестрахування показало, що:
1. !нститут перестрахування виник у бврош в другш половиш XIV ст. внаслщок революцшних змiн у способах виробництва, розвитку сусшльно-еко-номiчно! iнфраструктури та значно! капiталiзацi! господарсько! дiяльностi. Вка-занi процеси стали пiдГрунтям для збшьшення вартостi об'ектiв страхування (що в свою чергу викликало зростання обсяпв ризиюв, страхове покриття за якими надавали страховики), а ввдтак зумовили появу перестрахування як способу «страхування страховиюв». Першi послуги перестрахування вико-ристовувалися як iнструмент фшансового зловживання на ринку страхування морських перевезень (спекулящя).
2. Феномен перестрахування пов'язаний iз винаходом страховою практикою середньовiччя механiзму «перенесення» значних ризиыв на iншого страховика (що властивий перестрахуванню в його економiчному сенс^, на вiдмiну вщ «розподiлу» ризикiв мiж багатьма страховими оргашзащями (притаман-ного спiвстрахуванню).
3. З часу свое! появи перестрахування як господарсько-правова конструк-щя перебувае у постiйному розвитку i набувае свого найбiльшого прояву в тих галузях економши та перюдах iсторичного поступу, де i коли вини-кае концентрацiя капiталу зi значною ймовiрнiстю заподiяння йому збитыв.
Визначальним чинником становлення та розвитку перестрахування е прогрес виробничо-господарських ввдносин.
Суспiльно-економiчна нестабшьшсть сьогодення негативно вплинула на стан страхово! справи в нашш кра!ш, але на думку провiдних науковщв у сферi страхово! дiяльностi, вггчизняний страховий ринок все ж залишаеться одним i3 найперспективнiших на пострадянському просторi [5, с. 5]. Бшьш того, в перiод необхiдностi створення в державi Загальнонацiонально! концеп-щ! економiчного розвитку УкраТни [10, с. 12], складовою частиною яко!, як вбачаеться, мае стати роздш про страхування, дослщження питань страхування та перестрахування не втрачае актуальность
Список л^ератури: 1. An introduction to reinsurance. Institute of insurance sciences. — Fundacion mapfre. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.mapfre.com/ documentacion/publico/i18n/catalogo_imagenes/grupo.cmd?path=1074274. 2. David M. Holland. A Brief History of Reinsurance / David M. Holland, FSA, Vice Chairman Munich American Reassurance Company — AC LI Reinsurance Executive Roundtable. — January 15, 2008. - 26 s. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.marclife.com/research/pdf/reins-hist.pdf.
3. Kim Houston, Iraida R. Labra. The Evolution of Reinsurance [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://www.marclife.com/publications/Munich_Re_Evolution_of_Reinsurance.pdf.
4. Артамонов А. П. О природе перестрахования / А. П. Артамонов. // Юридическая и правовая робота в страховании. - 2008. - № 1. - С. 85-90. 5. Базилевич В. Новггт тенденцп та протирiччя на страховому ринку Укра!ни / В. Базилевич // Вкник Ки!в. нац. ун-ту iм. Т. Шев-ченка. Економжа / ввдп. ред. В. Д. Базилевич. — К. : ВПЦ «Ки!вського ун-ту», 2012. — Вип. 133. — С. 5—8. 6. Гомелля В. Б. Основы страхового дела. / В. Б. Гомелля. — М. : СОМИНТЭК , 1998. - 383 с. 7. Граве К. А. Страхование / К. А. Граве, Л. А. Лунц. - М. : Госюриздат, 1960. -180 с. 8. Гришин Г. В. Давай с тобой поговорим! : в 2 кн. / Г. В. Гришин. - Алматы : Эдельвейс, 2009. - Т. I. - 744 с. 9. Дедиков С. Финансовое перестрахование - «Фин ре» / С. Дедиков // Справочная правовая система «КонсультантПлюс». 10. Задихайло Д. В. До концепцп правового забезпечення мехашзму економiчно! полиики держави / Д. В. Задихайло // Теорiя i практика правознавства. - 2014. — Вип. 1 (5). [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://nauka.jur-academy.kharkov.ua/download/el_zbirnik/1.2014/5.1.pdf. 11. Залетов А. Страховой рынок: новые вызовы и возможности: макроэкономические показатели и их влияние на страховой рынок / Александр Залетов // Insurance ТОР. - 2013. - № 4 (44). - С. 2-7. 12. Кнейслер О. В. Проблеми й перспективи розвитку професшного ринку перестрахування в Укра!ш / О. В. Кнейслер // Фшанси Укра!ни. — 2012. — № 11. — С. 108—117. 13. Козьменко О. В. Страховий i перестрахо-вий ринки в епоху глобалiзацi! : моногр. / О. В. Козьменко, С. М. Козьменко, Т. А. Васильева. -Суми : Ушверситетська книга, 2011. - 388 с. 14. Козьменко О. В. Сучасний стан i перспективи розвитку ринку перестрахування в Укра!т / О. В. Козьменко, А. О. Бойко // Фшанси Укра-!ни. — 2011. — № 6 (червень). — С. 24—32. 15. Коньшин Ф. В. Государственное страхование в СССР / Ф. В. Коньшин. — М. : Госфиниздат, 1949. - 456 с. 16. Манэс А. Основы страхового дела / А. Манэс ; [сокр. пер. с нем.]. - Репринтное изд. - М. : Изд. центр «Анкил», 1992. -108 с. 17. Масляева К. В. Господарсько-правове забезпечення функцюнування ринку фшан-сових послуг Укра!ни : моногр. / К. В. Масляева. - Х. : Ф1НН, 2010. - 176 с. 18. Мних М. В. Страхування як мехашзм надання гарантш тдприемницько! дiяльностi та сощального захи-сту населения: сучасна теорiя i практика : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. д-ра. екон. наук : 08.00.03 / М. В. Мних. - К., 2007. - 28 с. 19. Пацурiя Н. Б. Страховi правоввдносини у сферi господарювання : проблеми теорп i практики : моногр. / Н. Б. Пацурiя. - Шжин : ТОВ «Видав-ництво Аспект-Полкраф», 2013. - 504 с. 20. Пацурiя Н. Окремi теоретико-практичш проблеми регулювання правов^^^н у сферi зд^снення перестрахово! дiяльиостi / Н. Пацурiя // Вкник Ки!в. нац. ун-ту iм. Т. Шевченка. Юридичш науки / Ки!в. нац. ун-т iм. Т. Шевченка. — К. : ВПЦ
«Ктвський ун-ту», 2012. — Вип. 91. — С. 33—37. 21. Правова доктрина Украши : у 5 т. - Х. : Право, 2013. — Т. 4 : Доктринальш проблеми еколопчного, аграрного та господарського права / Ю. С. Шемшученко, А. П. Гетьман, В. I. Андрейцев та ш. ; за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. -848 с. 22. Про затвердження Порядку та вимог щодо здшснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента : постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши ввд 04.02.2004 р., № 124 // Урядовий кур'ер. - 2004. - 10 лютого 2004 р. 23. Пфайффер К. Введение в перестрахование / К. Пфайффер. - М. : Анкил, 2000. - 153 с. 24. Семенова К. Г. Договiр перестрахування : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / К. Г. Семенова. - Х., 2008. - 190 с. 25. Серебровский В. И. Избранные труды по наследственному и страховому праву / В. И. Серебровский. - Изд. 2-е, испр. - М. : Статут, 2003. - 558 с. - (Классика российской цивилистики). 26. Стась Е. П. Госпо-дарсько-правове забезпечення страхування пвдприемницьких ризиюв : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.04 / Е. П. Стась. - Одеса, 2012. - 204 с. 27. Страховое право : [учеб. для студ. вузов, обуч. по спец.: «Юриспруденция», «Финансы и кредит»] / под ред. В. Н. Григорьева, А. Н. Кузбага-рова, В. В. Шахова. - 5-е изд., перераб. и доп. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2014. - 423 с. - (Серия «Dura lex, sed lex»). 28. Татарша Т. В. Перестрахування : становлення та шляхи розвитку в Укра-1Ш : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. екон. наук : 08.04.01 / Т. В. Татарша. - К., 2003. - 19 с. 29. Фогельсон Ю. Б. Страховое право : теоретические основы и практика применения : моногр. / Ю. Б. Фогельсон. - М. : Норма ; ИНФРА-М, 2012. - 576 с. 30. Щодо анотацп до полггичних положень Угоди про асощащю мiж Украшою та бвропейським Союзом / Лист ММстерства закордонних справ Украши № 913/19-172/3-543 ввд 28.03.2014 р. // 1нформацшно-правова система «Л1ГА: ЗАКОН».
ОТДЕЛЬНЫЕ ХОЗЯЙСТВЕННО-ПРАВОВЫЕ АСПЕКТЫ СТАНОВЛЕНИЯ И РАЗВИТИЯ ПЕРЕСТРАХОВАНИЯ Винничук Р. И.
На основе экономико-правового подхода доктрины хозяйственного права в статье исследуются некоторые хозяйственно-правовые аспекты становления и развития перестрахования. Обращается внимание на зарождение перестрахования как хозяйственно-правовой конструкции и начальные этапы его развития. Делается попытка оценки общественно-экономических условий, способствующих возникновению услуг перестрахования, в том числе тех, которые направляли историко-правовое развитие данных отношений. Сделан вывод, что определяющим фактором эволюции перестрахования является прогресс производственно-хозяйственных отношений.
Ключевые слова: перестрахование, становление и развитие перестрахования, хозяйственно-правовые этапы развития перестрахования, общественно-экономические предпосылки эволюции перестрахования.
INDIVIDUAL ECONOMIC AND LEGAL ASPECTS OF THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF REINSURANCE Vinnichuk R. I.
On the basis of the economic and legal approach of the doctrine of the economic rights, some of the economic and legal aspects of the formation and reinsurance development are explored in the article.. First of all, the attention is drawn to the emergence of reinsurance as economic and legal structures and the initial stages of its development. An attempt to assess the socio-economic conditions conducive to the emergence of reinsurance services, including those, that directed historical and legal development of these relations, is made. Among other things, it was concluded that the determining factor in the evolution of reinsurance is the progress of production and economic relations.
Key words: reinsurance, the formation and development of reinsurance, economic and legal development stages of reinsurance, socio-economic background of the evolution of reinsurance.
Надшшла до редколегп 07.10.2014 р.
