CC BY
75
УДК 346(477):368:368.029
ПИТАННЯ СПЕЦ1АЛЬНОГО ПРАВОВОГО РЕЖИМУ В1ДНОСИН ПЕРЕСТРАХУВАННЯ В ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВ1Й ДОКТРИН1
Розглянуто питания спещального правового режиму вгдносин перестрахування у сфер1 страховой д1яльност1. Окреслено засади iсторичного розвитку науковог дискуси щодо сп1вв1дношення страхування i перестрахування та наголошено на становленш в сучаснт господарсько-правовт доктрин парадигми спешального правового режиму
Ключов1 слова: стввщношення страхування та перестрахування, правова конструкщя «sui generis», спещальний правовий режим вщносин перестрахування.
В умовах глобашзаци та штернацюнашзацп свггово! економжи у суб'еклв господарювання Укра!ни все бшьше виникае необхщнють збереження та захисту власних актив1в вщ р1зного роду ризиюв, що невщворотно супроводжують будь-яку господарську д1яльн1сть. Тому особливо важливого значення для господарського обороту за ринкових умов набувае ефективне функцюнування фшансових послуг, зокрема страхових i перестрахових, як у бiльшостi розвинених кра!нах е стратепчною галуззю економiки [14, с. 47].
Метою ^eMMi е дослщження основних теоретико-правових пiдходiв до змюту правового режиму вiдносин перестрахування.
Послуги страхування та перестрахування посщають ютотне мiсце в третинному секторi нашо! держави, незважаючи на те, що на сьогодшшнш день страховий ринок Украши знаходиться у станi стагнацй [9, с. 2]. Чинники, як визначають провiднi позици страхово! дiяльностi в господарському оборотi Укра!ни, пов'язаш iз започаткуванням процесiв лiбералiзацil фшансового
режиму в перестрахуванш.
ринку, поступовим формуванням ринково! шфраструктури держави, а також постшною необхщнютю страхового захисту штереЫв суспшьства, держави та суб'еклв господарювання вiд рiзних несприятливих подiй, як можуть завдати збиткiв. Як наголошено в Концепци розвитку страхового ринку Укра!ни до 2010 р. (схвалена розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вщ 23.08.2005 р. № 369-р.), у сучаснш економiцi через страхування реаизуеться державна полiтика соцiально-економiчного захисту населення, а також формуються
значнi швестицшт ресурси. Судовими установами Укра!ни страхування, як
|\ 1
система захисту майнових iнтересiв фiзичних, юридичних осiб та держави, також визнаеться необхiдним елементом сощально-економiчноl системи суспшьства [33]. О^м того, з кожним роком збшьшуеться роль послуг перестрахування як глобального механiзму перерозподiлу ризиюв у просторi та часi, а фахiвцями спостерiгаються процеси зближення перестрахових ринкiв
Г^/ХУ ИТ 7 1\ 1 1{\ ТП^Л&Хг
рiзних кра!н свiту та унiфiкацiя правил роботи на них [11, с. 84]. Дослщники
*»« К^г 1\
тенденцiй розвитку сфери послуг наголошують, що останш актуалiзують
необхiднiсть чiткого окреслення меж галузевого правового регулювання
договiрних вщносин iз надання таких послуг та посилюють потребу його
вдосконалення [16, с. 183].
Що стосуеться функщонування ринку послуг страхування та
перестрахування в Укра!ш, то бшьшють фахiвцiв, якi вивчають цi фiнансовi
послуги в Укра!ш, визначають початковий етап !х розвитку, недосконалiсть
законодавчих засад про страхову дiяльнiсть та неналежний рiвень
М Ж я ш Ш |/ 1 11 I 1 1 I 1 ^kr ^^
господарсько-правового забезпечення вщносин перестрахування [7, с. 671; 11, с. 152; 12, с. 31; 15, с. 145-147; 18, с. 189; 19, с. 185; 22, с. 110; 25, с. 133; 26, с. 40; 29, с. 136; 35, с. 105-109]. Така невтшна ситуащя вимагае вщ укра!нського законодавця вжиття вщповщних заходiв щодо негайного вдосконалення законодавства, яке упорядковуе дат вщносини, адже устшний розвиток страхового та перестрахового ринюв Укра!ни неможливий без вiдповiдного господарсько-правового забезпечення страхово! дiяльностi. У той же час, укра!нський ринок фшансових послуг наразi знаходиться в умовах
становлення нових стратепчних пiдходiв, як мають бути покладеш в основу державно! господарсько-правово! полггики у галузi страхово! справи. Прикладом цього е поданий до Парламенту проект Закону Украши «Про внесення змш до деяких закошв Украши щодо викладення Закону Украши «Про страхування» у новiй редакци» (дат - Проект № 965) [20]. Тому, вщповщно до свiтових традицш державного впливу на страхову дiяльнiсть, украшському законодавцю в означеному Проект № 965 вбачаеться за
необхщне визначитись в питаннi спецiального режиму господарського-
\\ ]
правового забезпечення вщносин перестрахування. Отже, зважаючи на черговий етап систематизацп украшського законодавства про страхову справу нового забарвлення та актуальност набувае бшьш як стол^ня дискусiя у правовiй доктрин щодо самостiйностi договору перестрахування в системi
страхових правовiдносин [8, с. 38-45]. Досить влучно з цього приводу писав
/ АГ/л7 • / \ ' /I \ I ъ \
Ю. Б. Фогельсон: «Мало кого цiкавить виключно теоретичне питання про те, чи е перестрахування страхуванням, адже в у^х дослiдникiв та, в першу чергу, у правозастосування, викликае штерес тшьки практичне питання щодо поширення правових засад регулювання страхування на вщносини перестрахування» [38, с. 460].
Як було зазначено, науковi диспути навколо ще! теми були розпочатi в юридичнiй лiтературi ще з дореволюцшних часiв та продовжуються сьогоднi. Численнi науковi публiкацil в яких порушувались питання страхування, так чи шакше, акцентували увагу на розв'язанш дано! проблеми. Починаючи ще з Х1Х ст., питанню спецiального правового режиму перестрахування придшяли увагу вiтчизнянi та зарубiжнi науковцi. Серед них варто вщзначити таких, як: В. Р. 1дельсон, В. I. Серебровський, I. I. Степанов та Г. Ф. Шершеневич. Питання правовщносин страхування та перестрахування в перюд СРСР розглядалися К. О. Граве, О. С. 1оффе, Л. А. Лунцем, I. Б. Новицьким, В. К. Райхером, В. I. Серебровським та ш. Вагомий внесок у розв'язання проблем перестрахувальних правовщносин було зроблено також сучасними росшськими (В. Ю. Абрамов, А. П. Артамонов, В. С. Белих, М. I. Брагшський,
В. В. Вггрянський, С. В. Дед^в, Л. М. Kлoченкo, Ю. Б. Фoгельсoн,
A. I. Худягав, В. В. Шaхoв, А. К. Шихoв) тa yкpaïнськими дoслiдникaми стpaхyвaння i пеpестpaхyвaння (О. В. Koзьменкo, С. М. Koзьменкo,
B. Hечипopенкo, Н. Б. Пaцypiя, В. Пyзaненкo, К. Г. Семенoвa, Е. П. Стaсь). Пoмiж шшим, у пpaцях згaдaних нayкoвцiв oснoвнi суперечки poзгopтaються нaвкoлo тoгo, чи e пеpестpaхyвaння 3a свoeю сутшстю тoтoжним стpaхyвaнню, a6o ж вoнo сyттeвo вiдpiзняeться вiд стpaхyвaння. Деяк з пpaвникiв ввaжaють пеpестpaхyвaння свoepiднoю гaлyззю стpaхyвaння, щo пpинципoвo
|\ хХ /|
вiдpiзняeться вiд oстaнньoгo. Iншi ж дoслiдники дoтpимyються пoзицiï, щo мiж пеpестpaхyвaнням i стpaхyвaнням не iснye нiякoï пpинципoвoï piзницi, тoмy пеpестpaхyвaння мae pегyлювaтися тими ж нopмaми зaкoнoдaвствa, щo й вщшсини стpaхyвaння.
Уже у пpoектi Цивiльнoгo yлoження Рoсiйськoï iмпеpiï ^ani - Улoження)
/ Ar /ьг \11 /IV / Л И ^/Х о V
пеpестpaхyвaння згaдyeться у OTani «Iншi види стpaхyвaння мaйнa» глaви
/ ' 4 шоййи K^J '
«Стpaхyвaння». Рaзoм i3 пеpестpaхyвaнням у дaнiй стaттi мoвa йшлa пpo стpaхyвaння piчкoвих суден, пoсiвiв вiд знищення гpaдoм тa твapин. Вaжливoю oбстaвинoю, щo мiстилa згaдaнa стaття, бyлo те, щo нею пеpедбaчaлoся зaстoсyвaння зaгaльних пpaвил Улoження пpo стpaхyвaння дo всiх зaзнaчених вiднoсин (у тому чи^ й дo пеpестpaхyвaння) «шсюльки це бyлo мoжливим, звaжaючи нa сyтнiсть мaйнa, яке m^rarano стpaхyвaнню тa влaстивoстi небезпеки» [6, с. 594]. Не викликae сyмнiвiв, щo пеpестpaхyвaння у пpoектi Улoження poзглядaлoся як вид стpaхyвaння. Зaкoнoдaвцi цapськoï Рoсiï не видiляли пеpестpaхyвaння в oкpемий шститут стpaхyвaння, oскiльки вoни ввaжaли нескгадними тi юpидичнi нopми, якi пiдлягaли зaстoсyвaнню дo вiднoсин пеpестpaхyвaння, aле визнaвaли велике знaчення дaнoï гaлyзi стpaхyвaння.
Вiдoмий дoслiдник стpaхyвaння В. I. Сеpебpoвський, пiдтpимyючи пoзицiю зaкoнoдaвцiв Рoсiйськoï iмпеpiï, зaзнaчaв, щo тaк звaне пеpестpaхyвaння e piзнoвидoм мaйнoвoгo стpaхyвaння, яке пoлягae в тому, :o вiдбyвaeться притягнення oснoвним стpaхoвикoм дo нaдaння стpaхoвoгo
захисту .ншого страховика або .нших страховик.в шляхом передавання ïm bcïx або частини ризику [27, с. 317; 28, с. 36]. Приб.чником в.днесення договору перестрахування до режиму договору страхування був також Г. Ф. Шершеневич [39, с. 389]. Шмецький економ.ст i публ.цист професор А. Манес [13, с. 102-107] наголошував, що страхування неможливо уявити без iнституту перестрахування, який е необхiдною умовою створення будь-якого страхового пiдприемства. Вчений розглядав перестрахування як досить розповсюджену вщокремлену галузь страховоï справи, яка мае велике значення,
1\ у. //
але не мае публiчного характеру «... мае цiлком самостiйну юторда та розвиток, особливi правовi тдстави та мало спiвпадае з техшкою iнших видiв страхування».
У науковш юридичнiй лiтературi дореволюцiйного перiоду I. I. Степанов,
на противагу В. I. Серебровському та Г. Ф. Шершеневичу, дотримувався т.е. .... й й й
позици, що догов.р страховика про передавання ризику, який прийнятий ним на
/ ' ^ moffiu ^^ i /ш ТА Ви
страхування, не е страховим договором [30, с. 29]. У радянськ. часи позищю I. I. Степанова повшстю тдтримував В. К. Райхер. Його концепщя наголошувала на самостшност. договору перестрахування пор.вняно з договором страхування (оскшьки перестрахування складае самост.йний тип договор.в - договор.в sui generis1), зважаючи на р.зну економ.чну сутн.сть вказаних правочин.в [24, с. 146]. У радянський пер.од .сторичного поступу в.дбулася втрата страхуванням та перестрахуванням свого значення як фшансових шститут.в, оскшьки державою було запроваджено монополда
.. fi я ] if 1 1 1 (Л « 1 m
Держстраху в галуз. страхування й перестрахування та встановлено переважно обов'язкове перестрахування. Вщпов.дно до Положення про державне страхування СРСР (затверджене ЦВК СРСР та РНК СРСР 18.09.1925 р., дал. -Положення) було встановлено, що страхування в ус.х його видах е державною монопол.ею Союзу РСР (ст. 1 Положення), а окр.м орган.в Держстраху, шяк. шш. органи Союзу РСР та союзних республ.к здшснювати операци
1 Sui generis (букв. своер.дний, единий у своему род.) - латинський вираз, що означае ушкальшсть правово. конструкцп (акта, закону, статусу i т.д.), яка, незважаючи на наявшсть схожост. з .ншими под.бними под.бними
страхування не можуть (ч. 2 ст. 3 Положення).
Вказаш тенденци в нормативному забезпеченш страхово! дiяльностi за чаЫв становлення влади в СРСР зумовили вщповщне щеолопчне спрямування наукових пошукiв у даному напрямку. Зокрема, К. О. Граве та Л. А. Лунц, визнаючи перестрахування ефективним засобом перенесення ризику вщ одного страхового шдприемства на шше, все ж характеризували його як елемент буржуазно! страхово! справи [5, с. 7-8].
Дискуси у правовiй доктринi стосовно спещального режиму договору
\\ /I
перестрахування тривають до цього часу. Так, М. I. Брагшський та В. В. Вггрянський вважають будь-яке перестрахування рiзновидом договору майнового страхування, тому й на вщносини перестрахування мають поширюватися норми ЦК РФ щодо договору майнового страхування (i в першу чергу, положення ЦК РФ щодо ютотних умов договору страхування) [4, с. 596].
^ \ /Га II ^Кл Ъ \
Подiбних поглядiв дотримуеться Ю. Б. Фогельсон, вважаючи, що перестрахування мае бути квалiфiковане як рiзновид страхування [38, с. 460], яке «... вщповщно до положень ст. 967 ЦК РФ завжди е майновим страхуванням, незалежно вщ того, чи е пряме страхування майновим або особистим» [37, с. 74]. В. Ю. Абрамов дшшов висновку, що перестрахування е рiзновидом страхово! дшльност^ а не договору страхування, оскшьки в проце^ здiйснення перестрахових операцiй не формуеться новий страховий фонд, а вщбуваеться перерозподiл та роздiлення помiж декiлькома перестраховиками страхового фонду, що був сформований рашше [1, с. 49]. На противагу шшим сучасним росiйським правникам, С. В. Дедiков стверджуе, що у бшьшосп держав, якi е економiчно розвинутими та займають провiднi позици на свiтовому ринку перестрахування, у законодавствi реалiзована концепцiя щодо недопустимос^ поширення на вiдносини перестрахування законодавства, яке стосуеться прямого страхування [8, с. 40]. Вш зазначае: «Той факт, що у перестрахуванш та майновому страхуванш одноманггш об'екти страхування -майновi iнтереси, що не пов'язаш з особою страхувальника ... ще не означае,
конструкцiями, в цшому не мае прецедентiв.
:o пеpестpaхyвaння мoже, a тим бшьше мae тд^рятися пpaвoвoмy режиму мaйнoвoгo стpaхyвaння. Пеpестpaхyвaння xo4a i e piзнoвидoм стpaхyвaння, тим не менш мae ютотш вiдмiннoстi вiд ньoгo у пpaвoвoмy pежимi». Дo пoглядiв С. В. Дедiкoвa пpиeднyeться К. Е. Турб^, якa дoтpимyeться пoзицiï, :o пеpестpaхyвaння e сaмoстiйним видoм пiдпpиeмницькoï дiяльнoстi в гaлyзi стpaхyвaння, якoмy влaстивi сaмoстiйне пpaвoве pегyлювaння вiднoсин мiж стpaхoвикoм тa пеpестpaхoвикoм тa сaмoстiйне пpaвoве pегyлювaння дiяльнoстi пеpестpaхoвикiв як m нaцioнaльнoмy, тaк i m мiжнapoднoмy стpaхoвих pинкaх
_ \\ V"
[36, с. 32].
Дoслiдник вiднoсин стpaхyвaння Л. H. Kлoченкo встaнoвив, шр у свiтoвoмy гoспoдapствi iснyють двa спoсoби (мoделi) зaкoнoдaвчoгo pегyлювaння пеpестpaхoвoï дiяльнoстi нa нaцioнaльнoмy piвнi [10, с. 85-86]. Перший пoлягae в тoмy, шр зaкoнoдaвствo пpo дoгoвip стpaхyвaння тaкoï ^ai™ не m^rarae зaстoсyвaнню дo вiднoсин пеpестpaхyвaння. iaкий п.дх.д
*»« ^vot^QW i Ч«^ //^SO'M Sr» \
хapaктеpний мaйже для вЫх eвpoпейських крш'н, зoкpемa Швейцapiï тa Hiмеччини, нaгoлoшye пpaвник. Дo вiднoсин пеpестpaхyвaння (a тaкoж мopськoгo стpaхyвaння) у вкaзaних кpaïнaх пiдлягaють зaстoсyвaнню лише 3aranbm зaсaди зaкoнoдaвствa пpo стpaхyвaння. Ha пеpестpaхyвaння тaкoж пoшиpюються зaгaльнi дорми цивiльнoгo зaкoнoдaвствa, як. мютяться в цившьних i тopгoвих кoдексaх зaзнaчених кpaïн. Гoлoвне знaчення у пpaвoвoмy yпopядкyвaннi пеpестpaхyвaння в yкaзaнiй Л. H. К^чен^ першш мoделi зaкoнoдaвчoгo зaбезпечення пеpестpaхyвaння нaдaeться звичaям, д^говим
&ËÊM friz rafi! I 1 Ii u да ^^
пpинципaм тa пpaктицi пеpестpaхyвaння. Пoлoження зaкoнoдaвствa ^o стpaхyвaння дo вiднoсин пеpестpaхyвaння мoжyть зaстoсoвyвaтись лише тoдi, кoли вoни мaють зaгaльний хapaктеp тa ^ли зaкoнoдaвствo пpямo не пеpедбaчae виключень. У цiлoмy в зaкoнoдaвствi eвpoпейських кpaïн, зaзнaчae Л. H. Kлoченкo, пеpестpaхyвaння визнaчaeться як oсoбливе стpaхyвaння, чaстiше - як пoвтopне стpaхyвaння пеpестpaхoвикoм вже зaстpaхoвaнoгo стpaхoвикoм ризику.
Другий сшс.б пpaвoвoгo зaбезпечення деpжaвoю вiднoсин
перестрахування, за Л. Н. Клоченко, полягае в тому, що цившьне та (або) страхове законодавство тако! краши мютить положення, встановлеш законодавством про страхування правила, як зобов'язують, за аналогiею застосовувати до вщносин перестрахування [10, с. 87]. Саме таким чином виршив врегулювати питання перестрахування законодавець Росшсько! Федераци (п. 2 ст. 967 ЦК РФ) [32, с. 265].
Незважаючи на те, що вщповщш приписи статей 2, 12 Закону Украши
«Про страхування» вщ 07.03.1996 р. № 85/96-ВР (дай - Закон про страхування)
XX /I
та ст. 987 ЦК Украши вiд 16.01.2003 р. № 435-IV не мiстять прямих положень про загальний або спецiальний режим правового забезпечення вщносин перестрахування (як це здшснено, наприклад, у ЦК РФ та законодавствi iнших краш), украшське правозастосування дотримуеться "пе! позици, що законодавче визначення перестрахування галуззю страховое' дiяльностi зумовлюе необхiднiсть поширення правових засад регулювання страхування на вщносини перестрахування. Виходячи iз запропоновано! вище Л. Н. Клоченко класифжацп способiв (моделей) правового забезпечення перестрахово! дiяльностi, слщ визнати, що вiтчизняне законодавство (з огляду на його застосування) вщноситься до другого способу, окресленого Л. Н. Клоченко, отже, здшснюеться за моделлю, характерною для краш, що розвиваються (у порiвняннi з крашами - членами Свропейського Союзу). Проте на законодавчому рiвнi нашо! держави немае iмперативних норм, якi б зобов'язували застосовувати законодавство про страхування до вщносин перестрахування. На цьому також наголошують дослщники страхово! справи в Украlнi [26, с. 43; 19, с.185-188]. Можливо, зважаючи на порiвняно початковий етап розвитку вщносин перестрахування в державi на час ухвалення Закону про страхування, украшський законодавець дотримувався поглядiв аналогiчних парадигмi законодавцiв царсько! Роси. Останнi, працюючи наприкiнцi XIX ст. над проектом Уложення, не акцентували уваги на перестрахуванш, зважаючи на його вщносну простоту на той час серед шших видiв страхування (страхування худоби, вогневих ризиюв, посiвiв i т.д.). Отже, не виключено, що
зaкoнoдaвствo Укpaïни не нaдae в^ш^тм пеpестpaхyвaння спецiaльнoгo пpaвoвoгo режиму (як це здiйсненo, шприкгад, стoсoвнo мopськoгo стpaхyвaння у гл. VIII ^дексу тopгoвельнoгo мopеплaвствa Укpaïни вщ 23.05.1995 р. № 176/95-ВР) пpoстo з oглядy нa ïx «^вышню пpoстoтy», не poзпoвсюдженiсть тa «нескгадшсть» нa чaс yxвaлення Зaкoнy пpo стpaxyвaння.
Пpoблемa спiввiднoшення вщшсин стpaxyвaння тa пеpестpaxyвaння й, в^шв^^, ïx пpaвoвoгo зaбезпечення, не зaлишилaся пoзa yвaгoю yкpaïнськoï пpaвoвoï дoктpини. Тaк, К. Г. Семенoвa встaнoвилa oзнaки, щo дoзвoляють
\\ "у In
гoвopити пpo вiднoснy сaмoстiйнiсть дoгoвopy пеpестpaxyвaння i йoгo вiдмежyвaння вщ oднoтипниx дoгoвopiв, зoкpемa вщ дoгoвopy стpaxyвaння. Оснoвними критер.ями тaкoï р.знищ К. Г. Семенoвa ввaжae: сyб'eктний склaд, стpaxoвий ризик тa пopядoк yклaдення дoгoвopy. У результат. здiйсненoгo aнaлiзy нayкoвець дoxoдить висшвку, щo дoгoвip пеpестpaxyвaння e сaмoстiйним видoм дoгoвopy мaйнoвoгo стpaxyвaння, який мae влaсний o6 ercr,
^^okoW ч«^ K^J' JI ¡fifí
мету та oсoбливий сyб'eктний скгад [25, с. 77-81]. К. Г. Семенoвa ввaжae, щo чиннa ст. 987 ЦК Укpaïни «Дoгoвip пеpестpaxyвaння» не вiдпoвiдae пoтpебaм iснyючoï ^arcrara, oскiльки не вiдoбpaжae пoзицiю зaкoнoдaвця щoдo вiдмiннoстей дoгoвopy пеpестpaxyвaння вщ дoгoвopy стpaxyвaння. Виршення цieï пpoблеми, нa ïï пеpекoнaння, «... мoжливе шляxoм включення в oкpемий пapaгpaф ЦК Укpaïни oснoвниx пoлoжень ^o дoгoвip пеpестpaxyвaння, як. пoяснювaли б дого сутшсть i визнaчaли б немoжливiсть пpиpiвнювaння oстaнньoгo дo дoгoвopy стpaxyвaння» [26, с. 43]. H. Б. Шцур.я тaкoж звеpнyлa
""Jj? Bs а я м ix п Й щи
yвaгy нa poзглядyвaнy пpoблемy [19, с. 185-188, 219-229] та, як i К. Г. Семенoвa, впевнеш, шр yкpaïнський зaкoнoдaвець не пpoвoдить шдту м.ж стpaxyвaнням тa пеpестpaxyвaнням - м.ж двoмa р.зними видaми п^д^^мни^^ дiяльнoстi. Хoчa iстopичний i мiжнapoдний дoсвiд, нa ïï думку, здебiльшoгo дoвoдить неoбxiднiсть вiдмiннoгo pегyлювaння стpaxoвoï тa пеpестpaxoвoï дiяльнoстi. 3a критерш poзпoдiлy стpaxyвaння тa пеpестpaxyвaння H. Б. Пцур.я пpoпoнye взяти суб^ктний склaд пpaвoвiднoсин, пiдстaви вступу в щ пpaвoвiднoсини, ïx екoнoмiчний змют i мету, яку
пере^дують учасники цих вщносин [18, с. 190]. Дослщниця наголошуе, що дiяльнiсть у сферi перестрахування е самостiйним, окремим та особливим видом шдприемницько! дiяльностi, який не можна ототожнювати зi страхуванням та спiвстрахуванням. Означене зумовлюе необхщнють окремого регулювання перестрахування на законодавчому рiвнi, зокрема шляхом прийняття Закону Украши «Про перестрахову дiяльнiсть в УкраАш» [19, с. 187, 229].
Пщсумовуючи викладенi погляди на сшввщношення правовiдносин
\\ /|
страхування та перестрахування, вбачаеться, що позищя тих правознавцiв i дослiдникiв страхово! дiяльностi, якi визнають договiр перестрахування самостшним та особливим у порiвняннi з договором страхування (що й зумовлюе необхщнють окремого правового забезпечення вщносин перестрахування), як правило, базуеться на наступних аргументах:
/ /к^ 111 / 1д /I \ Л ^/Х о\
1. Акцесорний характер зобов'язань у перестрахуванш порiвняно з
*»« /ХОг^П \\ ш K^J' //finio'X Sri \
договором страхування, що мае наслiдком неможливiсть iснування однакових
правових режимiв у цих вiдносинах [1, с. 49; 3, с. 33; 8, с. 40].
2. Рiзний суб'ектний склад договорiв страхування та перестрахування. У перестрахуванш обидвi сторони - це професшш вузькоспещашзоваш учасники перестрахового ринку, а у страхуванш страхувальник - це завжди слабка сторона, яку державi необхiдно захищати та «откати» [14, с. 53; 9, с. 41; 21, с. 141-142; 25, с. 77]. Дшсно, iз суб'ектним складом вщносин прямого страхування пов'язаш загальш засади побудови страхового законодавства, спрямованого передовсiм на захист прав та штере^в слабко! сторони договору страхування - страхувальника, яким у бшьшосп випадкiв е фiзична особа (споживач страхових послуг). На противагу вщносинам страхування, суб'екти перестрахувальних господарських вщносин е рiвними конкурентними учасниками ринку у цш вузькоспецiалiзованiй галузi страхово! справи. Тому й режим правового забезпечення перестрахування мае бути шшим шж у страхуваннi.
3. Договiр перестрахування зазвичай мае консенсуальний характер, тодi
як дoгoвip стpaxyвaння, як пpaвилo, e pеaльним дoгoвopoм [2, с. 33; 8, с. 42-43; 21, с. 142; 34, с. 120].
4. 3 oглядy m мiжнapoдний дoсвiд у пpaвoвoмy зaбезпеченнi пеpестpaxyвaння питoмa вaгa нaлежить звичaям, дiлoвим yзвичaeнням тa пpaктицi пеpестpaxyвaння, нa вщмшу вщ дoгoвopy стpaxyвaння, який чiткo pегyлюeться зaкoнoдaвствoм [10, с. 86-87; 26, с. 41]. К. Г. Семенoвa дiйшлa виснoвкy, шo в Укpaïнi oснoвним джеpелoм цивiльнo-пpaвoвoгo pегyлювaння пеpестpaxyвaльниx вщшсин e дoгoвip [25, с. 58].
\\ у /I
5. 3a зaгaльним пpaвилoм, у пеpестpaxyвaннi не i^ye будь-яких вiднoсин м.ж пеpестpaxoвикoм i стpaxyвaльникoм зa oснoвним дoгoвopoм, нa вщмшу вщ дoгoвopy стpaxyвaння, де пpaвoвiднoсини .з стpaxyвaльникoм склaдaють йoгo oснoвний змют [23, с. 9].
6. У шр.внянш з. стpaxyвaнням, дoгoвip пеpестpaxyвaння мaйже немoжливo зустр.ти «в чистoмy вигляд.», oскiльки в.н зaвжди пpедстaвлений в oднoмy .з безл.ч. свoïx вид.в, фopм тa пoeднaннi ïx елеменлв «... i швряд чи мoжливo привести будь-яку тишву фopмy дoгoвopy», - зaзнaчaв бшьш як стoлiття тoмy А. Мaнес [13, с. 107] .
7. Суперечливють i невiдпoвiднiсть бaгaтьox пpaвил стpaxyвaння сaмiй сут тa тpaдицiям пеpестpaxyвaльнoï дiяльнoстi. Як нaгoлoшyють дoслiдники, р.зш у вкaзaниx в^ш^тах oб'eкт, метa тa стpaxoвий ризик [25, с. 77-81], стpaxoвa вapтiсть тa стpaxoвa сyмa oб'eктa, стpoк ди дoгoвopiв тa принципи, щo 1'м пpитaмaннi [21, с. 141-142], пiдxoди дo стpaxoвoгo випaдкy [27, с. 598], пopядoк yклaдення тa припинення дoгoвopy, пiдстaви вступу в пpaвoвiднoсини, екoнoмiчний змют тoшo. Окр.м тoгo, в пеpестpaxyвaннi вщсутш пpaвилa стpaxyвaння, нa пiдстaвi яких yклaдaeться дoгoвip пеpестpaxyвaння, a yмoви пеpестpaxyвaння визнaчaються виключнo дoгoвopoм пеpестpaxyвaння. У вiднoсинax пеpестpaxyвaння не i^ye тaкoж шституту пеpеxoдy пpaв
23aзвичaй у пеpестpaxyвaннi вид1ляють три oснoвниx фopми дoгoвopiв: фaкyльтaтивнy, oблiгaтopнy тa змiшaнy. У свoю чергу, oблiгaтopнi дoгoвopи пеpестpaxyвaння д1ляться га пpoпopцiйнi тa непpoпopцiйнi. У пpoпopцiйниx дoгoвopax пеpестpaxyвaння вид1ляють квoтнi тa дoгoвopи ексцедентa сум, в непpoпopцiйниx -дoгoвip ексцедентa збитк1в тa дoгoвip ексцедентa збиткoвoстi.
стpaxyвaльникa дo стpaxoвикa m вiдшкoдyвaння зaпoдiяниx збитюв -сyбpoгaцiï, oскiльки дaний меxaнiзм ^octo суперечить сaмiй пpиpoдi пеpестpaxyвaння [17, с. 44; 33, с. 33].
Спpaвдi, у шр.внянш з. стpaxyвaнням, гoспoдapськiй дiяльнoстi з пеpестpaxyвaння пpитaмaннi тaкi специф.чш риси, oсoбливi мнятся тa yнiкaльнi юpидикo-теxнiчнi пpийoми тa зaсoби pегyлювaння, як. aбo взaгaлi вщсутт у стpaxyвaннi, aбo мaють шше знaчення тa змют. Ta^ зaгaльнoвизнaним e iснyвaння у в^ш^тах «пoвтopнoгo стpaxyвaння»
\\ /I
шституту пеpестpaxoвoï кoмiсiï [31, с. 366; 36, с. 36]. Ha пpoтивaгy пеpестpaxyвaнню, в пoслyгax стpaxyвaння кaтегopiю «кoмiсiя» зaзвичaй пoв'язyють з винaгopoдoю стpaxoвoгo пoсеpедникa (стpaxoвoгo бpoкеpa тa (aбo) aгентa). Пpиклaдoм oсoбливиx рис, пoнять тa yнiкaльниx юpидикo-теxнiчниx пpийoмiв i зaсoбiв pегyлювaння вщшсин пеpестpaxyвaння мoжyть бути: «слш»,
ÍSr/T^ 7Г\
«кoвеp-нoтa», «бopдеpo», «дето преми», oсoбливi yмoви дoгoвopiв пеpестpaxyвaння (зaстеpеження) тa принципи, шo 1'м влaстивi, «тaнтьeмa», «^регатт фpaншизa», «pетpoцесiя», «вiднoвлювaльнa прем.я» тa ш. Вкaзaнi кaтегopiï пеpестpaxyвaння (тa гoспoдapськi вщшсини, шo 1'м вiдпoвiдaють) взaгaлi не зyстpiчaються в пpямoмy стpaxyвaннi. Унiкaльне в юpидичнoмy сенс. мюце в дoгoвopax пеpестpaxyвaння зaймaють пеpестpaxyвaльнi зaстеpеження, сфopмoвaнi нa р.вш звичaeвoгo пpaвa типoвi yмoви дoгoвopiв пеpестpaxyвaння. Дo числa тaкиx зaгaльниx yмoв дoгoвopiв пpийнятo включaти yмoви (зaстеpеження) ^o: «слiдyвaння дoлi стpaxoвикa», «пеpестpaxyвaння m opигiнaльниx yмoвax», «^швий збитoк», «ненaвмиснi пoмилки тa недoлiки», «пpaвo перев.рки», «зaстеpеження пpo неттo-yтpимaння пеpестpaxyвaльникa» тoшo. Осoбливе знaчення пеpестpaxyвaння в сyчaснoмy свiтoвoмy гoспoдapствi пoв'язaне тaкoж .з викoнaнням ним вщмшних вщ стpaxyвaння oснoвниx екoнoмiчниx функцш, a сaме: втopинний пеpеpoзпoдiл прийнятого нa стpaxyвaння ризику (ризиюв); нaдaння дoдaткoвoгo фiнaнсoвoгo кaпiтaлy для мoжливoстi прийняття прямим стpaxoвикoм ризиюв m стpaxyвaння; зaбезпечення збaлaнсoвaнoстi pезyльтaтiв д.яльшст стpaxoвикa зa кoжний
званий р.к; створення умов для накопичення активiв прямим страховиком та вплив на покращення показниюв платоспроможност. прямого страховика та ш.
Перелiченi функцп перестрахування, наголошуючи на його вiдмiннiй вiд ■ншо! страхово! дiяльностi економiко-господарськiй складовiй, додатково до ушкальних юридичних рис перестрахування, св.дчать, що перестрахування е особливою галуззю вiдносин у сферi страхово! дiяльностi (е особливим видом страхування [17, с. 46]), оскiльки послуги перестрахування е вторинними та
похщними по в.дношенню до прямого страхування i дiяльностi страховика.
\\ 1
Наявнiсть же в перестрахуваннi, на вiдмiну вiд страхування, безлiчi спецiальних категорiй (юридичних конструкцiй, унiкальних понять), единих у своему родi принцишв та засобiв упорядкування цих в.дносин, а також згаданi вище юридичш вiдмiнностi перестрахування вiд страхування, що !х виокремлюють фахiвцi, стало однiею з пiдстав для висновку про специфiчний
правовий режим, який iснуе в цш галузi страхово! д.яльност.. До речi,
*»« j^v^O^U I //fjni
С. С. Алексеев, зазначаючи про наявшсть в юридичнш науцi та
правовщносинах особливого «режиму регулювання» певно! дшянки правово!
матерi", стверджував, що в останньому концентруеться юридична своерщнють
та специфша правового регулювання, м.стяться особлив. комплекси прийом.в i
засобiв регулювання, як. .снують виключно в певному нормативному матерiалi
[2, с. 332].
З урахуванням викладеного вбачаеться, що правовщносини перестрахування е особливою правовою конструкщею (типу sui generis) у сфер. страхово! д.яльност., а догов.р перестрахування - це самостшний вид договору в пор.внянн. з договором страхування. Так. висновки здшснено з огляду на специф.чний правовий режим в.дносин перестрахування та економ.чну сутн.сть перестрахування (забезпечуе вторинний розподш страхового фонду та надае страховий захист самим страховикам (перестраховикам). Вказане зумовлюе потребу в спец.альному господарсько-правовому забезпеченн. в.дносин перестрахування, без поширення на перестрахування д.! норм страхового законодавства (за виключенням окремих норм загального характеру). Однак,
зважаючи на вщносно початковий етап розвитку послуг перестрахування в Укра!ш, !х багатоманiтнiсть та iнтернацiональнiсть, постiйне вдосконалення та iншi особливостi цього складного виду страхування, дослщникам перестрахування залишаються великi перспективи для подальших наукових розвiдок у даному напрямку.
Висновками проведеного дослщження окремих питань юридично! доктрини щодо спецiального правового режиму вiдносин перестрахування е те, що правовiдносини перестрахування слiд визнати окремим та особливим видом
|\ х> /7
господарювання у сферi страхово! дiяльностi (правовою конструкщею типу sui generis), а тому вони не е тотожними страхуванню (страховим правовiдносинам). Вiдсутнiсть же в чинному законодавствi Укра!ни нормативно! складово! спецiального правового режиму перестрахування зумовлюе необхiднiсть законодавчих змiн з метою окремого господарсько-
\\\ / \\ ■ / \ II
правового забезпечення вiдносин як мiж страховиком i перестраховиком, так i
j //ьпоД
дiяльностi суб'ектiв перестрахових вiдносин на страховому ринку Укра!ни.
Список лггератури:
1. Абрамов В. Ю. Проблемы гражданско-правового регулирования страховой деятельности в Российской Федерации : автореф. дисс. на соиск. учен. степ. д-ра юрид. наук : 12.00.03 / Виктор Юрьевич Абрамов. - М., 2009. - 18 с.
2. Алексеев С. С. Восхождение к праву. Поиски и решения / С. С. Алексеев. - М. : НОРМА, 2001. - 752 с.
3. Артамонов А. Основные проблемы правового регулирования перестраховочных отношений / А. Артамонов, С. Дедиков // Хозяйство и право. - 2011. - № 1. - С. 18-35.
4. Брагинский М. И. Договорное право. Книга третья: Договоры о выполнении работ и оказании услуг / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. - 2-е изд., стер. - М. : Статут, 2008. - 1055 с.
5. Граве К. А. Страхование / К. А. Граве, Л. А. Лунц. - М. : Госюриздат, 1960. - 180
с.
6. Гражданское уложение. Книга пятая. Обязательства. Том пятый. С объяснениями. - СПб., 1899. - С. 155.
7. Гришин Г. В. Давай с тобой поговорим! : в 2 кн. / Г. В. Гришин. - Алматы : Эдельвейс, 2009. - Т. I. - 744 с.
8. Дедиков С. Перестрахование и страховое законодательство / С. Дедиков // Государство и право. - 2004. - № 11. - С. 38-45.
9. Залетов А. Страховой рынок: новые вызовы и возможности: макроэкономические показатели и их влияние на страховой рынок / Александр Залетов // Insurance ТОР. - 2013. - № 4 (44). - С. 2-7.
10. Клоченко Л. Н. Правовое регулирование перестрахования: международный опыт / Л. Н. Клоченко // Юридическая и правовая робота в страховании. - 2007. - № 4. - С. 85-90.
11. Козьменко О. В. Страховий i перестраховий ринки в епоху глобалiзащï : моногр. / О. В. Козьменко, С. М. Козьменко, Т. А. Васильева. - Суми : Ушверситетська книга, 2011. -388 с.
12. Козьменко О. В. Сучасний стан i перспективи розвитку ринку перестрахування в УкраЫ / О. В. Козьменко, А. О. Бойко // Фшанси Украши. - 2011. - № 6. - С. 24-32.
13. Манэс А. Основы страхового дела / А. Манэс ; [сокр. пер. с нем.]. - Репринтное изд. - М. : Изд. центр «Анкил», 1992. - 108 с.
14. Маслова Е. Ю. Правовые аспекты перестрахования как самостоятельного вида страховой деятельности в РФ / Е. Ю. Маслова // Государство и право. - 2008. - № 4. - С. 4756.
15. Масляева К. В. Господарсько-правове забезпечення функщонування ринку фшансових послуг Украши : моногр. / К. В. Масляева. - Х. : Ф1НН, 2010. - 176 с.
16. Мшаш В. С. Правове регулювання договiрних вщносин iз надання послуг за сучасних ринкових умов / В. С. Мшаш // Вюник Нацiональноï академп правових наук Украши : зб. наук. пр. / [редкол. : В. Я. Тацш та ш]. - Х. : Право, 2013. - № 2 (73). - 360 с.
17. Нечипоренко В. До питання стввщношення фшансових послуг перестрахування i страхування / В. Нечипоренко // Вюник Кшвського нащонального ушверситету iм. Т. Шевченка. Економка / [вщп. ред. В. Д. Базилевич]. - К. : ВПЦ «Кшвський ун-т», 2012. -Вип. 133. - С. 45-46.
18. Пацур1я Н. Б. Проблеми адаптаци законодавства Украши про страховi послуги до законодавства €С / Н. Б. Пацурiя // Приватне право i тдприемництво. - 2008. - Вип. 7. - К. : НД1 приватного права i тдприемництва АПН Украши, 2008. - С. 186-194.
19. Пацур1я Н. Б. Страховi правовщносини у сферi господарювання: проблеми теорп i практики : моногр. / Н. Б. Пацурiя - Ижин : ТОВ «Видавництво Аспект-Пол^раф», 2013. -504 с.
20. Про внесення змш до деяких закошв Украши щодо викладення Закону Украши «Про страхування» у новш редакци : проект Закону Украши вщ 12.12.2012 р. № 965 // 1нформацшно-правова система «Л1ГА: ЗАКОН».
21. Пузаненко В. Стввщношення договору страхування i договору перестрахування в украшському цившьному правi / Вiкторiя Пузаненко // Юридичний авангард. - 2009. - № 1. - С. 139-143.
22. Пузаненко В. До питання правового регулювання перестрахування // Пщприемництво, господарство i право. - 2010. - № 7. - С. 109-112.
23. Пфайффер К. Введение в перестрахование / К. Пфайффер. - М. : Анкил, 2000. -
153 с.
24. Райхер В. К. Общественно-исторические типы страхования / В. К. Райхер. - М., 1947. - 282 с.
25. Семенова К. Г. Допшр перестрахування : дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.03 / К. Г. Семенова. - Х., 2008. - 190 с.
26. Семенова К. Г. Правове регулювання перестрахування: деяю аспекти / К. Г. Семенова // Право Украши. - 2005. - № 2. - С. 40-43.
27. Серебровский В. И. Избранные труды по наследственному и страховому праву / В. И. Серебровский. - Изд. 2-е, испр. - М. : Статут, 2003. - 558 с. - (Классика российской цивилистики).
28. Серебровский В. И. Страхование / В. И. Серебровский. - М. : Финансовое издательство НКФ СССР, 1927. - 75 с.
29. Стась Е. П. Господарсько-правове забезпечення страхування тдприемницьких ризиюв : дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.04 / Е. П. Стась. - Одеса, 2012. -204 с.
30. Степанов И. И. Опыт теории страхового договора / И. И. Степанов. - Казань, 1878. - 205 с.
31. Страховое право : [учеб. для студентов вузов, обучающихся по специальностям:
«Юриспруденция», «Финансы и кредит»] / под ред. В. Н. Григорьева, А. Н. Кузбагарова, В. В. Шахова. - 5-е изд., перераб. и доп. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2014. - 423 с. - (Серия «Dura lex, sed lex»).
32. Судебно-практический комментарий к страховому законодательству / В. Ю. Абрамов, С. В. Дедиков. - М. : Волтерс Клувер, 2004. - 336 с.
33. Судова практика розгляду цившьних справ, що виникають з договор1в страхування : лист Верховного Суду Украши вщ 19.07.2011 р. // Вюник Верховного Суду Украши. - 2011. - № 8.
34. Супрун Л. Юридична природа договору перестрахування / Л. Супрун // Право Украши. - 2006. - № 2. - С. 116-120.
35. Теребус О. М. Перестрахування та проблеми його розвитку в Украш1 / О. М. Теребус // Галицький економ1чний вюник. - 2009. - № 2. - С. 105-109.
36. Турбина К. Е. Мировая практика государственного регулирования международного перестрахования / К. Е. Турбина // Страховое право. - 2001. - № 1. - С. 32.
37. Фогельсон Ю. Б. Сделки перестрахования по действующему законодательству / Ю. Б. Фогельсон // Государство и право. - 1997. - № 7. - С. 68-80.
38. Фогельсон Ю. Б. Страховое право: теоретические основы и практика применения : моногр. / Юрий Борисович Фогельсон. - М. : Норма ; ИНФРА-М, 2012. - 576 с.
39. Шершеневич Г. Ф. Курс торгового права / Г. Ф. Шершеневич. - Т. II. - СПб., 1908. - 389 с.
Винничук Р. И. Вопросы специального правового режима отношений перестрахования в хозяйственно-правовой доктрине.
Рассмотрены вопросы специального правового режима отношений перестрахования в сфере страховой деятельности. Очерчены основы исторического развития научной дискуссии о соотношении страхования и перестрахования. Сделано ударение на становлении в современной хозяйственно-правовой доктрине парадигмы специального правового режима перестрахования. Предложено собственное обоснование существования специального правового режима в перестраховании.
Ключевые слова: Соотношение страхования и перестрахования, правовая конструкция «sui generis», специальный правовой режим отношений перестрахования.
Vinnichuk R. I. Issues of special legal regime of reinsurance relationships in economic and legal doctrine.
The article deals with the issue of a special legal regime of reinsurance relations in the sphere (area) of insurance business. The principles of historical development of scientific debate concerning the relationship between insurance and reinsurance, are outlined and the formation of paradigm of special legal reinsurance regime in modern economic and legal doctrine, is stressed. Our own proof (evidence) of special legal regime for reinsurance, is suggested.
Key words: Insurance and reinsurance relations, legal structure «sui generis», a special legal regime of reinsurance relationships.
Розширена анотащя
стати Вшшчука Романа 1вановича на тему: «Питання спецiального правового режиму вщносин перестрахування у
господарсько-правовш доктриш»
VINNICHUK R.I., researcher of the Department of Economic Law Yaroslav the
Wise National Law University, Kharkiv.
Extended abstract of a paper on the subject of: "Issues of special legal regime of reinsurance relationships in economic and
legal doctrine"
Problem setting.
In a view of the Parliament of Ukraine launched the next stage of systematization of legislation on insurance business, the article focuses our attention on recent debate in legal doctrine concerning the independence of the reinsurance contract of in the system of insurance relations. Also the question of the relationship between insurance and reinsurance is set in a view of extension of legal principles regulating the insurance contract at reinsurance. As a result, the article is devoted to the issue of economic law of Ukraine, - a special legal regime of reinsurance relations in an insurance sphere.
Recent research and publications analysis.
In an article the research of basic theoretical legal approaches to the content of the legal regime of reinsurance relationships is put into practice in a historical sequence. In addition, an analysis of recent monographic publications, which emphasize this problem solving is made.
Paper objective.
The aim of the paper is to investigate the basic theoretical and legal approaches to the content of the legal regime of the reinsurance relationship.
Paper main body.
The problematic issues of economic and legal doctrine regarding the relationship between insurance and reinsurance, including the context of the spread of legal principles regulating insurance and reinsurance relationships, are investigated. . Single aspects of the historical development of scientific debate about the nature of the legal regime of the reinsurance relationship, are touched. Both, the basic legal and economic arguments that are suggested by researchers of insurance business, as the arguments of autonomy and identity of reinsurance relationships (reinsurance contract) in the sphere of insurance relations, are set up. Our attention is also paid to the establishment of paradigms of special legal regime of reinsurance relationships in modern economic and legal doctrine. Also our own research and theoretical grounding of presence of a special legal regime of reinsurance relationships in a sphere of insurance relationships, is offered.
Conclusions of the research.
This article formulates scientific and theoretical conclusions and practical recommendations that the relationship should be recognized as a certain and special kind of entities in the area of insurance (a legal structure, such as sui generis), and that is why they are not the same as the insurance (insurance relationships ). Such conclusions have been made because of special legal regime of reinsurance relationships and economic substance of reinsurance. Thus a need of special economic and legal framework for reinsurance relationship without the spread of the rules of insurance legislation (with the exception of some general rules). The absence of the regulatory component of a special legal regime of reinsurance in going legislation of Ukraine, requires legislative changes in order to separate the economic and legal framework of relations between the insurer and reinsurer, and reinsurance relations activities of the insurance market of Ukraine.
Key words: Insurance and reinsurance relations, legal structure «sui generis», a special legal regime of reinsurance relationships.
