CC BY
81
®
ребенка
На допомогу пед1атру / To Help the Pediatrician
I» vJ
i
УДК 616.21-002.1-085:615.23-053.2 БЕКЕТОВА Г.В.
Нацюнальна медична академ'т п'слядипломно! осв'пи ¡мен П.Л. Шупика, м. Ки/в, Укра'/на
ГОСТР1 РИНОСИНУСИТИ У Л!ТЕЙ: мгсце назальних деконгестанлв у лкуванш захворювання
Резюме. В статтi наводяться сучасн дат щодо гострихриносинуситiв, Чх сутi, класифжацп, етюлогп, патогенезу, пiдходiв до лкування у дтей. Шдкреслено, що запорукою успшного лкування цього захворювання е вплив на ва ланки етопатогенезу. З огляду на провiднi етшпатогенеттн ланки розвитку гострогориносинуситу комплексне його лтування вимагае призначення препаратiв з протшнфекцшною, протизапальною, секретолтичною та iмуностимулюючою дiею, а також для усунення набряку слизовоЧ оболонки носа та полтшення якостi життя хворого — назальних деконгестантiв. Наведена докладна характеристика назальних деконгестантiв, придлено увагу препарату нового поколння без консерван-тiв — дозованим назальним краплям Називн® Сенситив.
Ключовi слова: дти, гострiриносинусити, лкування, назальш деконгестанти, Називн® Сенситив.
Гострi риносинусити (ГРС) — це запальш захворювання слизово! оболонки (СО) носа та приносо-вих пазух [7]. На сьогодш для розумшня сутност ГРС принципово важливим е визнання того, що СО приносових пазух е продовженням СО носа, i синусит не розвиваеться без попереднього ришту, оскшьки вхщними воротами для вiрусу е носова порожнина; iзольоване ураження синуав практично не зустрiчаеться (за винятком одонтогенного), i двi провщш ознаки синусипв (утруднене носове дихання i видшення з носа) е також симптомами ришту [6].
Отже, запалення СО приносових пазух (причому вск) розвиваеться одночасно з ураженням носово! порожнини i не е ускладненням ришту. У немовлят, приносовi пазухи яких розвинуп слабо, це вщносно невелике за площею ураження, а в дггей зi сформо-ваними синусами уражуеться СО площею до 40 % вщ площi поверхш тша (близько 1 м2) [6].
Ранiше запалення носово! порожнини та сину-сш асоцiювалось, як правило, з шфекщею (частiше бактерiальною). Однак iз позицш сучасного розу-мiння природного переб^ ГРС е очевидним, що в основi патологiчного процесу лежить не тшьки i не стiльки шфекц1я. Тому, згiдно з положеннями м1ж-народного консенсусного документа EPOS'2012, ГРС визнаний як запалення (а не iнфекцiя) СО. Визначальна роль вiрусiв залишаеться в етюлогп та патогенезi тiльки гострого вiрусного риносинуситу (ГВРС), а бактерiальноi iнфекцГi — при гострому
бактерiальному риносинуситi (ГБРС). Отже, запалення та шфек^ не е тотожними поняттями, тому з ще! точки зору термiн «запалення» включае меха-нiзми i шфекцшш, i неiнфекцiйнi [6, 10].
ГРС, особливо у дггей, етiологiчно значною мь рою пов'язаний саме з гострими респiраторними вiрусними iнфекцiями (ГРВ1), що запускають па-тогенетичний каскад запалення, але як етюлопч-ний фактор швидко втрачають свою актуальшсть. Наростаючi запальнi змiни, зокрема набряк СО, запущеш вiрусами чи будь-якими шшими прово-куючими факторами (переохолодження, вдихання надмiрно холодного чи гарячого повиря, агресивнi фiзичнi та хiмiчнi чинники тощо) спричиняють тд-вищення в'язкостi носового секрету, що рiзко зни-жуе ефективнiсть мукоцилiарного транспорту i на фонi наростаючо! дисфункцп спiвусть приносових пазух призводить до порушення !х дренажу. Таким чином, ГВРС швидко трансформуються в шслявь руснi (ГПВРС), частина з яких у подальшому обу-мовлена бактер1ями, з формуванням ГБРС (рис. 1) [6-8].
Адреса для листування з автором: Бекетова Галина Володимирiвна E-mail: docbeketova@i.ua
© Бекетова Г.В., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Отже, ГВРС е аналогом ГРВ1; ГПВРС включае в себе катаральний та серозний процеси; ГБРС вщпо-вщае гн1йному запаленню. Bei кл1н1чн1 форми ГРС мають складний патогенез, розшифровка й розу-мiння якого е важливою умовою гх ефективного ль кування [6].
Етюлопя та патогенез гострого риносинуситу
ГВРС етiологiчно пов'язаний з Rhinovirus, Coronavirus, RS-virus, Human metapneumovirus, Influenza virus, Parainfluenza virus, Adenovirus, Enterovirus, яю руйнують вшчастий ештелш, порушують реологiчнi властивостi та евакуащю назального секрету, що по-глиблюе патологiчнi змiни СО i запускае патогене-тичний ланцюг ГВРС [8].
Провщним патогенетичним чинником ГПВРС е набряк СО носово! порожнини та пазух, спричи-нений вiрусами чи будь-якими провокуючими факторами. Запальш змiни призводять до збiльшення товщини СО, посилення дисфункщ! спiвустя, на-копичення патологiчно змiненого секрету в пазус та поглиблення запалення. Отже, ГВРС трансфор-муеться в ГПВРС, i його особливiстю е вщсутнють провщно! ролi етiологiчного чинника [6].
Важливим патогенетичним фактором ГБРС, як i ГПВРС, е набряк СО носово! порожнини, зокрема остюмеатального комплексу (системи вузьких щь лин у решггчастому лабiринтi, 2 з яких е шляхами дренажу i вентиляцп верхньощелепно! i лобовог пазух) i синусiв iз порушенням реологiчних властивос-тей назального секрету i його евакуацй. Застiй i на-копичення в пазухах секрету та практично повний паралiч мукоцилiарноI транспортно! системи призводять до зниження активностi неспецифiчноI та специфiчноI ланок локального iмунiтету, сприяючи патогешзащ! сапрофггно! флори з розвитком бакте-рiального запалення (рис. 2). Таким чином ГПВРС трансформуеться в ГБРС, який дiагностуеться у 2—7 % пащенпв залежно вiд сезону та в^ хворого. Biдмiнною особливютю ГБРС е наявнiсть етiологiч-ного чинника, а основною патогенетичною ланкою е бактерiальне запалення [9].
Основними ланками патогенезу вск форм ГРС е запалення СО з прогресуючим набряком, пору-
шенням реологп секрету i його ел1мшацп, а також локальний iмунодефщит i дисфункцiя мукоцилiaр-ного транспорту. Особливютю ГПВРС е вщсутшсть етiологiчного чинника, а при вiрусному i бактерь альному ГРС — навпаки, його наявнють (рис. 2).
Д1агностика ГРС у д1тей
Дiaгноз ГРС пiдтверджуеться комплексом типо-вих клшчних ознак, часовими критер1ями (термши виникнення та тривaлiсть симптомiв) i ступенем його тяжкостi (табл. 1)
Основними скаргами при ГРС у дггей е: закла-денiсть носа, видшення з носа чи постназальне за-тiкaння, кашель, вiдчуття тиску, переповнення та бшь у дшянщ проекцГi приносових пазух, загальна слабюсть, зниження чи втрата нюху, вщчуття закла-деностi у вухах, зубний бшь, що вщдае у верхню ще-лепу, бiль у горлi [6, 9, 11].
Лiкaр повинен з'ясувати: чи мають мюце у хворого постшш видiлення з носа (або кашель) i впродовж якого часу; чи вщзначався двофазний характер за-хворювання — початок захворювання з ГРВ1, потiм покращення стану з наступним погiршенням (видь лення з носа, гарячка чи кашель). Гарячка зазвичай не мае самостшного дiaгностичного значення, але може вказувати на тяжшсть хвороби та необхщшсть проведення бiльш активного л^вання. В основу шкали ощнки тяжкостi захворювання покладеш основнi симптоми ГРС (табл. 2).
Зпдно з м1жнародними та вiтчизняними документами, визначення ступеня тяжкостi ГРС може базуватись на суб'ективнш оцiнцi свого стану пащ-ентом за 10-бальною вiзуaльно-aнaлоговою шкалою (ВАШ) (рис. 3). У дггей легкому ступеню тяжкосп вщповщають 0—3 бали, середньому — 4—7 бaлiв i тяжкому — 8-10 бaлiв (EPOS'2012) [9].
У дiaгностицi ГВРС важливим е те, що вш пере-важно розпочинаеться як прояв ГРВ1 тривaлiстю не бшьше 10 днiв iз вщсутнютю негaтивноi динaмiки пiсля 5-го дня захворювання. Найчастше стан па-
Вiрусний
Пiслявiрусний Бактерiальний
ГРВ1
Катаральний, серозний РС
Гншний РС
Рисунок 1. Класиф'жац 'я гострих риносинусит'/в
Рисунок 2. Етюлопя та naToreHe^HHi ланки ГРС
Таблиця 1. Кл'ш'чш критерйд'агностики ГРС
Раптова поява 2 або бтьше ^MnTOMiB, один з яких — великий Велим (основы) симптоми Малi (додатковО симптоми
Гострий риноси-нусит Закладенють/повна блокада/застш у нос Бiль у проекцií пазухи, головний бть
Видiлення з носа (передня ринорея або постназальне заттання) Кашель
цiентiв оцiнюють як легкий або середнього ступеня тяжкость Для ГПВРС характерним е збереження симптомiв ГРС понад 10 дшв або погiршення стану хворого тсля 5-го дня вщ початку захворювання, пiсля попереднього полiпшення [9] (рис. 4).
У невеликого вщсотка пащенпв з ГПВРС мае мюце ГБРС — за наявностi як мшмум трьох симп-томiв: прозорi видшення бшьше з одного боку i гнiйний секрет у порожниш носа; виражений бiль у далянщ обличчя, бiльше з одного боку; лихоманка > 38 °С; пщвищення ШОЕ/С-реактивного бшка; «двi хвилЬ> в перебiгу захворювання, тобто попр-шення стану пiсля бiльш легко! фази хвороби. Стан пащенпв при ГПВРС найчастше оцiнюють як легкий чи середнього ступеня тяжкосп, при ГБРС — як тяжкий [6, 9].
Додатковi методи обстеження у пащенпв з ГРС слщ розглядати в клiнiчно складних випадках, при рецидивуючих, ускладнених або нетипових формах захворювання. Серед них: бактерюлопчне досль дження (мазки, змиви, астрат), вiзуалiзуючi методи обстеження (комп'ютерна томограф1я, магштно-резонансна томограф1я; при неможливосп !х про-ведення — рентгенотомограф1я приносових пазух). Враховують також змши ШОЕ, рiвня С-реактивного бiлка, прокальцитоншу та iнших лабораторних по-казниюв [6].
Лкування ГРС у д1тей
Лiкувaння ГРС у дiтей, як правило, проводиться в амбулаторному режимь Воно може бути ефектив-ним тшьки тодi, коли впливатиме на вс ланки етю-патогенезу захворювання. У зв'язку з багатофактор-шстю патогенезу ГРС немае доведено! ефективносп будь-якого монотерапевтичного впливу, як системного, так i мiсцевого. Запорукою устху е комплексна тератя, що Грунтуеться на принципах доказово! медицини (рис. 5) [6, 9].
При багатьох захворюваннях у дггей показане етiологiчне лiкувaння, що усувае першопричину
патологи. Однак труднощi етюлопчного лiкування ГВРС очевиднi, оскiльки вiрусна iнфекцiя «запус-кае» запалення i швидко зникае, тому як провщний етiологiчний чинник е актуальным лише в першi днi захворювання. У зв'язку з цим противiруснi засоби використовують тшьки в разi тяжкого переб^ ГРС на початку захворювання. При легкому чи серед-ньому ступеш тяжкостi перебiгу ГВРС противiруснi препарати взагалi не показанi.
З огляду на провiднi етiопатогенетичнi ланки розвитку ГРС, комплексне лiкування захворювання вимагае призначення препаратiв з антшнфек-цiйною (щодо вiрусiв i бактерiй), протизапальною, секретолiтичною, iмуностимулюючою та протина-бряковою дiею, зокрема назальних деконгестантiв (НД). I хоча зпдно з EPOS'2012 [9] НД мають рiвень доказовостi IV i рiвень рекомендацiй D, вони е в ре-комендацiях одного з найавторитетшших у свiтi ке-рiвництв iз педiатрii — Nelson Textbook of Pediatrics (США) [12] щодо л^вання гострого ринiту, застуди, риновiрусноi шфекци у дiтей пiсля 6 мюящв життя i широко використовуються лiкарями першо-го контакту.
НД при ГРС, з одного боку, застосовуються як засоби симптоматичного л^вання (для швидкого полегшення носового дихання), а з другого боку, зважаючи на наявнють у патогенезi захворювання вираженого набряку СО носа i синусiв, як елемент патогенетично^ терапи.
НД швидко й ефективно вщновлюють носове дихання хворого при ГРС i, вщповщно, покращу-
Коли в1русний риносинусит стае шсляв1русним або бактер1альним?
Варiанти nepeôiry гострого бактерiального риносинуситу
Посилення симптом^ п1сля 5-го дня
Збереження симптом1в 10 дн1в та б1льше
о ■о
10 15
■ Ц1 ситуацп вказують на можливий ПВРС, ГБРС
5
Дн!
19 Тижж
Настае пог1ршення переб1гу симптом1в тсля 5-го дня захворювання тсля попереднього полтшення
Симптоми та ознаки синуситу збер1-гаються п1сля виникнення протягом 10 дшв i бшьше
Tomas M. et al. EPOS Primary Care Guidelines: European position paper on the primary carediagnosis and management of rhinosinusitis and nasal poiyps 2007 — a summary// Primary Care RespiratoryJornal. — 2008. —17(2). — 79-89.
Рисунок 3. Ступен/ тяжкост ГРС згдно з ВАШ
Таблиця 2. Ступенi тяжкост ГРС
Рисунок 4. Типовi термши виникнення та тривалостi симптом1в, важливi для диагностики гострого п!сляв!русного чи бактер 'юльного риносинуситу
Легкий nepe6ir Тяжкий nepe6ir
Слизова або гншна ринорея Кашель у денний час Температура тта нормальна або незначно пщвищена Наявнють неприемного запаху з рота (халтоз) lнодi набряк тканин орбiти Теж саме + Висока лихоманка (> 39 °С) Порушення загального самопочуття Головний бть
ють якiсть його життя [14]. Проте на сьогоднг мгж дитячими оториноларингологами та педiатрами тривае дискусгя щодо повторного застосування НД, доцiльностi, тривалостi та безпеки Гх використання у дiтей молодшого вiку. На жаль, зараз е недостатня кiлькiсть дослiджень щодо вказаних питань з точки зору доказовоГ медицини [15].
Деконгестанти (вiд congestion — закупорка, за-стiй) — це судинозвужуючi засоби, що використо-вують перорально (системнi) чи мгсцево (топiчнi, назальнi) для зменшення закладеностг носа. НД по-виннi мати значимий мгсцевий лiкувальний ефект (етютропний, патогенетичний, симптоматичний) за вiдсутностi пошкоджуючоГ, пригнгчуючоГ, по-дразнюючоГ i резорбтивноГ дгГ [1—5, 10, 13].
Мехатзм ди dem^ecmaHmie. Деконгестанти — це симпатомгметики, тобто препарати, що е або агонгстами а1- (фенглефрин), а2- (гнданазоламгн, нафазолгн, тетризолгн, ксилометазолгн, оксиметазолгн; а1-а2-адреномгметики (фенглпропаламгн, псевдоефедрин)) чи а-р-адренерггчних рецепторгв (адреналгну ггдрохлорид), або засобами, що сприя-ють видгленню норадреналгну (ефедрину ггдрохлорид) чи запобггають його утилгзацп (кокаГну ггдрохлорид) [4, 5].
За тривалгстю дгГ НД можуть бути: короткоГ дгГ (до 4—6 годин) — ефедрин, адреналгн (епгнефрин), нафазолгн, фенглефрин, тетризолгн; середньоГ дгГ (до 8—10 годин) — ксилометазолгн; тривалоГ дгГ (по-над 12 годин) — псевдоефедрин, оксиметазолгн [3].
Принципово важливими моментами, що сто-суються безпеки використання НД у дгтей, е три-валгсть дгГ препарату, що обумовлюе частоту за-
стосування за добу та наявнгсть/вгдсутнгсть у них консервантгв [13].
Так, вгдомо, що НД короткоГ дгГ (до 4—6 годин — нафазолгн, тетризолгн та гнданазолгн) е найбгльш токсичними для вгйчастих епгтелгоцитгв СО носа. Слгд вгдзначити, що в деяких краГнах похгднг на-фазолгну взагалг не рекомендованг для педгатрич-ноГ практики [15], а в тих краГнах, де Гх використо-вують, вгдсутнг дитячг форми препарату, що таиъ в собг високий ризик передозування.
НД середньоГ тривалостг дгГ (до 8—10 годин — ксилометазолгн) не рекомендований для застосу-вання у новонароджених та у дгтей до 2 рокгв життя [2, 3].
Ось чому в педгатргГ найбгльш часто як НД ви-користовують а2-адреномгметики тривалоГ дл, що створенг за сучасними технологгями г мгстять окси-метазолгн, який у терапевтичних дозах не викликае порушень мукоцилгарного клгренсу [4, 5].
Що стосуеться використання в антиконгес-тантних препаратах консерванту (бензалконгю хлориду), то е незаперечнг данг щодо його здат-ностг пошкоджувати СО носа, пгдвищувати ризик розвитку медикаментозного рингту при тривало-му використаннг та пригнгчувати мукоцилгарний транспорт [2, 13].
До НД сучасного поколгння зараховують дозова-нг назальнг краплг Називгн® Сенситив («Мерк», Нг-меччина), що мгстять а2-адреномгметик тривалоГ дгГ оксиметазолгн г використовуються у дггей будь-якого вгку: 0,01% розчин — з пергоду новонародженостг; 0,025% — у дгтей вгком вгд 1 до 6 рокгв, 0,05% розчин — у пацгентгв вгком вгд 6 рокгв г в дорослих [10].
Рисунок 5. Пдходи до лкування ГРС удтей (EPOS'2012)
Препарат впливае на судини СО носа, зменшуе и набряк i гiперемiю, знижуе кшьйсть секрету, полег-шуе носове дихання, покращуе аерацiю приносових пазух. При мюцевому iнтраназальному застосуваннi в терапевтичних концентрацiях препарат не подраз-нюе i не викликае гiперемiю СО порожнини носа i не мае системно! дл. Надзвичайно важливою характеристикою засобу е вiдсутнiсть у ньому консерван-тiв, що унеможливлюе !х негативний вплив на СО носа, синуав та ефективнiсть мукоц^арного транспорту [10].
Дозованi назальш краплi Називiн® Сенситив дь ють тривало (до 12 годин), ефект настае швидко (до 20 секунд), система точного дозування COMOD (1 натискання вщповщае 1 дозi оксиметазолшу) запо-бiгае вiрогiдностi передозування препарату.
Важливо вiдзначити, що у дггей, особливо ран-нього вiку, незважаючи на мiсцевий спосiб засто-сування НД, можуть виникати системнi негативш ефекти. Це пов'язано з тим, що у маленьких дггей пщвищена резорбтивна поверхня СО носа через бшьшу !х вщносну площу (пор1вняно з масою тiла). Пщвищеному надходженню НД у системний кро-вообл також сприяе травматизацiя СО носа у разi л пошкодження при промиванш та/або закапуваннi кшчиком пшетки. Ось чому в дозованих назальних краплях Називiн® Сенситив е спещальний обме-жувач на ковпачку, що дае змогу безконтактно за-стосовувати засiб, запобiгати пошкодженню нгжно! СО носа у дитини, забезпечуючи зручшсть i безпеку використання. ОкрГм цього, препарат мае пщтвер-джену в численних клшчних дослщженнях вщпо-вщного дизайну ефективнiсть i безпечнiсть i добре переноситься диъми будь-якого вшу, покращуючи !х яюсть життя при ГРС [2, 13].
Тривалють дл НД оксиметазолiну зберлаеться протягом 12 годин. Завдяки цьому клшГчний ефект досягаеться при бГльш рщкому введенш — звичайно бувае достатшм !х використання не часпше, нгж 2—3 рази протягом доби. Слад зазначити, що препарати оксиметазолшу при застосуванш у рекомендованих дозах не викликають порушень мукоцилГарного кль ренсу [15].
Таким чином, ведення дитини з ГРС повинно бути комплексним:
1) з обов'язковим виключенням симптомГв не-безпеки (вщмова вщ пиття, летарпя, судоми);
2) виршенням питання щодо амбулаторного ль кування дитини i його оргашзащею;
3) дотриманням режиму дня з урахуванням вГку дитини, зволоженням повпря в примщенш;
4) туалетом порожнини носа ¡зотошчним або ri-пертошчним розчином морсько! води (за показан-нями i коротким курсом), що сприяе нормалГзацГ! реолопчних характеристик назального секрету i по-кращенню його евакуацл;
5) забезпеченням пацiента достатньою кГлькГстю теплого пиття;
6) контролем гарячки (парацетамол чи Г6упро-фен) за показаннями;
7) при вираженому утрудненш носового дихання — використання сучасних НД без консерванпв (Називiн® Сенситив) коротким курсом до 5 дшв;
8) консультування оаб, якi доглядають дитину
[6].
Комплексний багатовекторний фармакотера-певтичний вплив, спрямований на основш ланки етiопатогенезу ГРС (зменшення набряку, покра-щення реолопчних властивостей назального слизу, реактивац1я мукоцилiарного транспорту, зменшення запалення, боротьба з шфекщею) забезпечуе найкращий л^вальний ефект та збереження якостi життя хворого.
У щлому середня тривалiсть лiкування ГРС ста-новить 7—10 днiв, iз позитивною динамiкою пiсля 3—5-го дня л^вання. Критерiями ефективностi лiкування е нормалiзацiя загального стану дитини, температури пла, вiдновлення носового дихання, зникнення патологiчних видiлень i запалення в по-рожнинi носа [6].
Список л1тератури
1. Кевра М.К., Гавриленко Л.Н., Королевич М.П., Максиме-ня Г.Г., Таганович Н.Д. Клинико-фармакологическая классификация лекарственных средств. — БГМУ, 2009. — 18 с.
2. Кучко А.М., Попова О.В. Современные представления о безопасности противокашлевых и противопростудных лекарственных средств в педиатрии: системный обзор // Новости экспертизы и регистрации. — 2009. — № 5(53). — С. 20-24.
3. Лекарственные средства, справочник-путеводитель практикующего врача. — М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. — 794с.
4. Нурмухаметов Р.А. Сосудосуживающие средства (деконге-станты)// Consilium Provisorum. — 2001. — № 1(1). — С. 21-23.
5. Овсянникова Е.М., Заплатников А.Л. Рациональное применение назальных деконгестантов при острых респираторных вирусных инфекциях у детей // РМЖ. — 2004. — № 1. — С. 36.
6. Попович В.1., Кривопустов С.П., Бекетова Г.В. Го-стрий риносинусит у дтей. Сучаст погляди на етюпатогенез, дiагностику, л^вання та профыактику// Здоров 'я Украгни. — 2015. — № 4(35). — С. 10-11.
7. Утфжований клЫчний протокол первинног, вторинног (спецiалiзованоi) та третинног (високоспецiалiзованог) медичног допомоги хворим на гострий риносинусит. Наказ МОЗ Украгни № 85 вiд 11.02.2016року.
8. Bergner A., Tschaikin М. Treating rhinitis in babies and toddlers // Deutsche Apothekerzeitung DAZ 44. — 2005. — Vol. 145. — Р. 97-99.
9. Fokkens W.J., Lund V.J., Mullol J., Bachert C., AlobidI., Ba-roody F. et al. European Position Paper on Rhinosinusitis and Nasal Polyps (EPOS) 2012 // Rhinology. — 2012. — № 23. — P. 1-298. http://www.rhinologyjournal.com).
10. Franke G., Muhle V., Tschiakin M. Final report on PostMarketing Survelliance (PMS) study: Use ofNasivin TM sanft 0,01% metered dropper for infants. Merck Produckte Vertiebsgesellschaft & Co, Darmstadt, 2000.
11. Kilic S.S. Recurrent respiratory tract infection. Recent Advances in Pediatrics, New Delhi: Jaypee Brothers Medical Publishers, New Delhi, 2004. — P. 1-18.
12. Nelson Textbook of Pediatrics, 18th ed. Chapter 260 — Rhi-noviruses.
13. Veronica L. Gunn, Samina H. Taha ets. Toxicity of over-the-counter cough and cold medications // Pediatrics, official journal of American academy of pediatrics. — 2007. — Vol. 108, № 3. — Р. 52.
14. http://ebn.bmj.com/content/8/1/12.full.
15. http://www.lorlife.kiev.ua/rhinology/2008/2008_4_36.pdf.
16. Onset of Action — Oxymetazoline_to_combat_rhinitis 2004_ rus.doc
Отримано 30.03.16 ■
HA3MBiH® СЕНСИТИВ (NASIVIN® SENSITIVE)
Р.П. № UA/11620/01/01, UA/11682/01/01, UA/11682/01/02 BiA 18.08.2011
Дшча речовина. Оксиметазолiн.
Лшарська форма. Краплi назальш або спрей на-зальний.
Фармакотерапевтична група. Протинабряковi та iншi препарати для мюцевого застосування при за-хворюваннях порожнини носа. Симпатомiметики. Код АТС R01A A05.
Показання. Госщ ресшраторш захворювання, що супроводжуються закладенiстю носа (гострий ришт). Алерпчний ринiт. Вазомоторний ришт. Для вщновлення дренажу та носового дихання при за-хворюваннях придаткових пазух порожнини носа, евстахГт. Для усунення набряку перед дiагностич-ними манiпуляцiями у носових ходах.
Поб1чш ефекти. Часто: печiння або сухкть слизо-во'1 оболонки носа, чхання.
Фармаколог1чна д1я. Оксиметазолiн чинить симпатомiметичну та судинозвужувальну дiю, усуваючи набряк слизово! оболонки носа. Звужуе
судини у мiсцi нанесення, зменшуе набряк сли-зово! оболонки носа та верхшх дихальних шля-хiв, зменшуе видiлення з носа. Ввдновлюе носове дихання. Усунення набряку слизово! носа спри-яе вiдновленню аерацИ придаткових пазух, порожнини середнього вуха, що запобнае розвитку бактерiальних ускладнень (гаймориту, синуситу, середнього отиту).
Категор1я ввдпуску. Без рецепта.
Виробник. Мерк Зелбстмедикатюн ГмбХ, Шмеч-чина, Мерк КГаА i Ко. Верк Шпiтталь, Австрiя.
Повна шформащя м1ститься в шструкцл для ме-дичного застосування препарату
Iнформацiя для медичних та фармацевтичних працiвникiв, для розмiщення в спецiалiзованих ви-даннях для медичних закладiв та лiкарiв, а також для розповсюдження на семiнарах, конференцiях, сим-позiумах з медично! тематики.
Бекетова Г.В.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
ОСТРЫЕ РИНОСИНУСИТЫ У ДЕТЕЙ: место назальных деконгестантов в лечении заболевания
Резюме. В статье приводятся современные данные об острых риносинуситах, их сущности, классификации, этиологии, патогенезе, подходах к лечению у детей. Подчеркнуто, что залогом успешного лечения этого заболевания является воздействие на все звенья этиопатогенеза. Учитывая ведущие этиопатогенетические звенья развития острого риносинусита, комплексное его лечение требует назначения препаратов с противоинфекционным, противовоспалительным, секретолитическим и иммуностимулирующим действием, а также для устранения отека слизистой оболочки носа и улучшения качества жизни больного — назальных деконгестантов. Приведена подробная характеристика назальных деконгестантов, уделено внимание препарату нового поколения без консервантов — дозированным назальным каплям Називин® Сенситив.
Ключевые слова: дети, острые риносинуситы, лечение, назальные деконгестанты, Називин® Сенситив.
Beketova H.V.
National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk, Kyiv, Ukraine
ACUTE RHINOSINUSITIS IN CHILDREN: a Place of Nasal Decongestants in the Treatment of the disease
Summary. The article presents current data on acute rhinosi-nusitis, its essence, classification, etiology, pathogenesis, treatment approaches in children. It is emphasized that the key to successful treatment of this disease is the impact on all parts of pathogenesis. Given the leading etiopathogenetic links of acute rhinosinusitis, its comprehensive treatment requires prescribing of preparations with anti-infection, anti-inflammatory, secre-tolytic and immune-stimulating action, as well as nasal decongestants — to eliminate the swelling of the nasal mucosa and to improve the quality of life of the patient. The detailed description of nasal decongestants is presented, the attention is paid to the next generation drug without preservatives — dosed nasal drops Nasivin® Sensitive.
Key words: children, acute rhinosinusitis, treatment, nasal decongestants, Nasivin® Sensitive.
