CC BY
1110
"BicHUK стоматологИ'", № 2, 2012
активизацию провоспалительных процессов протео-литической деструкции и развитие дисбиоза.
2. Костная ткань пародонта слабо реагирует на аппликацию пчелиного яда, хотя в отдаленные сроки после аппликации яда наблюдается снижение индекса минерализации.
Список литературы
1. Сопша I. Л. Сучасний стан проблеми фармакотерапи отруень бджолиною отрутою / 1.Л. Сошна, Л.А. Могирьова, В.С. Даниленко // Лжи. - 1998. - № 1. - С. 47-59.
2. Зубачик В. М. Бюлопчна роль фосфолшази А2 (огляд л^ератури) / В.М. Зубачик // Журнал АМН Укра1ни. - 1999. - Т. 5, № 4. - С. 627-642.
3. Демченко А. П. Милиттин: структура, свойства, взаимодействие с мембраной / А.П. Демченко, Е.Г. Костржевская // Украинский биохимический журнал. - 1986. - Т. 58, № 5. - С. 92-103.
4. Ткачук Н. И. Биохимические изменения в тканях полости рта крыс при воспроизведении стоматита с помощью пчелиного яда / Н. И. Ткачук, В. Я. Скиба, А. П. Левицкий // Вюник стоматологи. - 2007. - № 6. - С. 16-20.
5. Биохимические маркеры воспаления тканей ротовой полости: метод. рекомендации / [Левицкий А.П., Деньга О.В., Макаренко О.А. и др.]. - Одесса, 2010. - 16 с.
6. Ферментативный метод определения дисбиоза полости рта для скрининга про- и пребиотиков: метод. рекомендации / [Левицкий А. П., Макаренко О. А., Селиванская И. А. и др.]. - К.: ГФЦ, 2007. - 22 с.
7. Пат. 43140 Украша, МПК (2009) G01N 33/48. Споаб оцшки ступеня дисбюзу (дисбактерюзу) оргашв i тканин / Левицький А.П., Деньга О.В., Селiванська 1.О. [та ш.]. -№ u200815092. - заявл. 26.12.08; опубл. 10.08.09, Бюл. № 15.
8. Экспериментальные методы исследования стимуляторов остеогенеза: метод. рекомендации / [Левицкий А. П., Макаренко О. А., Деньга О. В. и др.]. - К.: ГФЦ, 2005. - 30 с.
9. Ферментативний метод оцшки стану юстково! тканини / А. П. Левицький, О. А. Макаренко, I. В. Ходаков [та ш.] // Одеський медичний журнал. - 2006. - № 3. - С. 17-21.
Надшшла 10.05.12
УДК 616.314.17-008.1.-074:577.1.
С. I. Паламарчук, А. В. Борисенко
ДУ "Кшвський нацюнальний медичний утверситет
ОСТЕОСТИМУЛЮЮЧА КОМПОЗИЦ1Я ДЛЯ РЕГЕНЕРАЦ11 АЛЬВЕОЛЯРНО1 К1СТКИ В ЕКСПЕРИМЕНТ1
Запропонована остеостимулююча композищя, яка склада-еться з ентеросгелю, метротдазолу i алфлутопу i яка при усуненш дефекту альвеолярног юстки нижньог щелепи щу-рiв стимулювала процес мiнералiзацii i колагеноутворення, не поступаючись стандарту коллапану Л. Ключовi слова: остеогенез, нижня щелепа, остеостиму-люючi препарати.
С. И. Паламарчук, А. В. Борисенко
ГУ "Киевский национальный медицинский университет
ОСТЕОСТИМУЛИРУЮЩАЯ КОМПОЗИЦИЯ ДЛЯ РЕГЕНЕРАЦИИ АЛЬВЕОЛЯРНОЙ КОСТИ В ЭКСПЕРИМЕНТЕ
Предложена остеостимулирующая композиция, состоящая из энтеросгеля, метронидазола и алфлутопа, которая при
замещении дефекта альвеолярной кости нижней челюсти крыс стимулировала процесс минерализации и коллагенооб-раования, не уступая стандарту коллапану-Л. Ключевые слова: остеогенез, нижняя челюсть, остеости-мулирующие препараты.
S. I. Palamarchuk, A. V. Borisenko
SE "Kiev National Medical University
THE OSTEOSTIMULATING COMPOSITION FOR THE REGENERATION OF ALVEOLAR BONE IN EXPERIMENT
The osteostimulating composition, containing enterosgel, met-ronidazole and aphluthope, was offered. It stimulated the process of mineralization and collagen formation, not being worse than the standard collapane-L, at the replacement of the defect of alveolar bone of lower jaw in rats.
Key words: osteogenesis, lower jaw, osteostimulating preparations.
1снуе велика шлькють способ1в впливу на pi3Hi ланцюги репаративно1 кютково1 регенераци: безпосе-редня стимулящя попередниюв остеобласпв в перюс-Ti i ендоосп, використання полшотенних стовбурових кттин, трансплантащя аутокттин истки, iмплантацiя остеокондуктивних матерiалiв, застосування факторш росту, ангюгенезу та стимуляторiв мшроциркуляцп [1-6]. На жаль, майже ус запропоноваш остеостиму-люючi препарати не задовольняють в достатнш мiрi вимоги, ям необхвдш для ефективно1 регенераци юстково! тканини.
Тому метою нашого до^дження стала розробка нового композицшного остеостимулюючого препарату, до складу якого входять як антимшробш i антито-ксичш засоби, так i iмуностимулюючi та адаптогенш фактори.
Матершли i методи дослгдження. Нами запропонована остеостимулююча оригшальна композищя, яка складаетъся з трьох препарата: ентеросгелю (Р.П. № UA/4415/02/01), метронадазолу (Р.П. № UA/6100/01/01) i ахфлутоп (Р.П. № UA/6889/01/01). Рецептура компози-цп була наступною:
- ентеросгель - 610 мг;
- метротдазол - 500 мг (2 таблетки);
- алфлутоп - 1 мл.
В якост препарату порiвняння було використано "Коллапан" (виробник ООО фiрма "Интермедапатит", Москва, Ро^, Рег. № ФСР 2011/10304, ТУ 9393-00326948713-2006). Коллапан ввдноситься до остеоплас-тичних матерiалiв, якi застосовуються для вiдновлен-ня кiстковоï тканини i л^вання гнiйних ускладнень. До його складу входять: штучний (синтетичний) пд-роксиапатит, колаген, лiнкомiцин [7].
Дослiди було проведено на 35 бших щурах лшп Вiстар (самцi, 13-14 мюящв), яких було подiлено на 7 груп:
1 група — штактт щури (норма);
2 i 3 групи — щури з дефектом кiстковоï тканини без л^вання (евтаназiя на 10-й день (гр. № 2) i на 30-й день (гр. № 3);
© Паламарчук С. I.,Борисенко А. В. ,2012.
"Bíchuk стоматологИ", № 2, 2012
11
4 i 5 групи — щури з кютковим дефектом, який запо-внювали запропанованою композищею в кiлькостi 15 мг на щура (евтаназiя на 10-й день (гр. № 4) i на 30-й день (гр. № 5);
6 i 7 групи — щури з кютковим дефектом, який заповнювали коллапаном в кшькосл 2,5 мг на щура (евтаназда здшснювали на 10-й день (гр. № 6) i на 30-й день (гр. № 7).
Дефект кютково! тканини вщтворювали тд тюпен-таловим наркозом (20 мг/кг) пiсля оголення операцшно-го поля i його обробки 3%-ним розчином йоду. Розрiз довжиною 2,5 см через шшру, пiдшкiрну клiтковину, фасцп робили на вщсташ 0,5 см в1д краю нижньо! щеле-пи. Тiло i кут нижньо! щелепи щурiв звшьняли вiд над-кiсницi. За допомогою диспенсера в найбiльш товстому мющ кута нижньо! щелепи робили дефект круглим i зворотньоконусним бором дiаметром 0,3-0,5 см, проми-ваючи струменем води. Пiсля чого вiдтворений дефект просушували сухим тампоном.
Щурам 4 i 5 груп в кютковий дефект за допомогою штопфера вносили запропановану композицiю (у виглядi пасти), а щурам 6 i 7 груп в кютковий дефект вносили тнцетом 3 гранули коллапану.
Пюля введення препаратiв в порожнину кютко-вого дефекту лоскут надюснищ накладали на отвiр дефекту, а на шюру накладали шви шовним матерiа-лом Вiкрил.
На 10-й або на 30-й дш дослщу здiйснювали ев-таназiю щурiв тд тiопенталовим наркозом шляхом тотального кровопускання i видшяли кiсткову тканину в зош дефекта альвеолярно! кютки. Бiологiчний матерiал зберiгали при температурi -30°С. З кожно! групи щурiв по 3-4 зразки кiстково! тканини помща-ли в 10%-ний нейтральний формалш i далi викорис-товували для гютолопчного дослiдження.
В гомогенатах кютково! тканини (50 мг/мл) ви-значали активнiсть лужно! (ЛФ) i кисло! фосфатаз (КФ) у вщповщносп до методичних рекомендацш [8], загальну протеолггичну активнiсть (ЗПА) i актившсть еластази у вiдповiдностi до методичних рекомендацш [9]. В гомогенап кютково! тканини визначали також вмiст розчинного бшка i кальцiю [8].
В сироватщ кровi визначали концентрацю каль-цiю [10], вмiст малонового дiальдегiду (МДА) [11], активнiсть ЛФ [8] i еластази [9]. За стввщношенням ЛФ i КФ розраховували шдекс мiнералiзацi! (1М) [12], а за стввщношенням ЗПА i еластази шдекс колагено-утворення (1КУ) [12].
Було дослщжено гiстологiчнi препарати, отрима-нi вiд тварин усiх 7 груп. Кюткова тканина разом з оточуючими тканинами пюля декальцинацп заливались парафшом i отриманi зрiзи фарбувались гематоксилином та еозином за стандартною методикою [13]. Мiкроскопiю здiйснювали за допомогою мшроскопу "Jenamed-2". Фоторегiстрацiю здшснювали з викорис-танням цифрово! камери Canon 5D.
Результати бiохiмiчних дослщжень пiсля статис-тично! обробки представлено в табл. 1-4 i на рис. 1-2.
Таблиця 1
Вплив остеотропних иреиарамв на актившсть фосфатаз в альвеолярнш кктщ щурiв з дефектом кктки
Групи ЛФ, мк-кат/кг КФ, мк-кат/кг 1М
Норма 128,0±2,0 2,55±0,18 50,2±1,5
Дефект кютки
(без л^вання)
10 дшв 129,6±0,5 р>0,3 2,81±0,2 р>0,3 46,1±1,0 р<0,05
30 днiв 129,9±0,7 р>0,3 3,38±0,24 р<0,05 38,4±0,6 р<0,001
Дефект кiстки
+ композищя
132,4±1,5 2,81±0,2 46,1±1,0
10 дшв р>0,05 р>0,05 р<0,05
р1>0,05 р:>0,3 р1>0,05
128,9±1,5 2,64±0,26 48,8±1,2
30 дшв р>0,5 р>0,5 р>0,3
р1>0,1 р1<0,05 р1<0,001
Дефект кютки
+ коллапан
133,4±1,4 3,97±0,24 33,6±0,6
10 дшв р<0,05 р>0,3 р1<0,01 р<0,001 р1<0,001
127,9±1,0 4,37±0,38 29,3±0,4
30 дшв р>0,8 р<0,001 р1<0,05 р<0,001 р1<0,001
ПpuMimKa : 1М - шдекс мшерал1заци, р - в пор1вняни1 з нормою; р1 - в порiвияииi з гр. № 2 i 3.
В табл. 1 показано вплив остеотропних препара-■пв на активнють фосфатаз кютково! тканини в зош дефекту, а також на шдекс мiнералiзацi! (1М), який представляе собою сшввщношення ЛФ/КФ. Як видно з представлених даних, активнiсть ЛФ практично не змшюеться як при вщтворенш дефекта кiстки, так i за умов його лшування. Однак актившсть КФ, яка е маркером остеокласпв достовiрно збiльшуеться при вщ-твореннi кiсткового дефекту (на 30-й день) i пiд дiею запропоновано! композицп достовiрно знижуеться (до норми). Що стосуеться препарату порiвняння (коллапану), то вш активнiсть КФ не тшьки не знижуе, а на-впаки, значно збiльшуе.
Аналiзуючи характер змiн iндекса мiнералiзацi! (1М), можна бачити, що вiн суттево знижуеться при вщтворенш дефекту i застосуваннi коллапану. В той же час, запропонована композищя на 30-й день досто-вiрно збiльшуе цей показник, практично повертаючи його до норми.
В табл. 2 представлено результати визначення активносп протеолиичних ферменпв (ЗПА i еластази) в зош кюткового дефекта та вплив на щ показники остеопластичних препарапв.
12 "BicHUK стоматологИ", № 2, 2012
Таблиця 2
Вплив остеотропних ирсиарамв на актившсть протеаз в альвеолярнш кктщ щурiв з дефектом Ki-стки
Групи ЗПА, мк-кат/кг Еластаза, мк-кат/кг 1КУ
Норма 30,1±3,8 4,36±0,47 6,92±0,70
Дефект истки
(без л^вання)
10 дшв 47,3±3,0 р<0,01 5,92±0,54 р<0,05 7,99±0,64 р>0,1
30 дшв 46,8±1,7 р<0,01 6,07±0,51 р<0,05 7,71±0,59 р>0,1
Дефект истки +
композищя
36,9±4,1 5,44±0,42 6,79±0,70
10 дшв р>0,1 р>0,05 р>0,5
р1>0,05 р1>0,1 р1>0,1
33,9±2,1 5,62±0,22 6,04±0,62
30 дшв р>0,3 р<0,05 р>0,3
р1<0,05 р1>0,1 р1<0,05
Дефект истки +
коллапан
35,1±5,6 5,29±0,22 6,63±0,53
10 дшв р>0,3 р>0,05 р>0,5
р1>0,05 р1>0,1 р1>0,05
33,2±4,1 5,31±0,45 6,25±0,61
30 дшв р>0,3 р>0,05 р>0,3
р1<0,05 р1>0,1 р1>0,1
Продовження таблиц 3
1 2 3
Дефект кiстки
+ композицiя
18,2±0,9 2,36±0,07
10 днiв р<0,01 р>0,3
р1>0,3 р1>0,4
14,7±0,5 2,25±0,17
30 дшв р<0,001 р>0,3
р1<0,05 р1>0,3
Дефект истки
+ коллапан
17,5±1,2 2,45±0,13
10 дшв р<0,05 р>0,6
р1>0,3 р1>0,4
15,4±1,0 2,28±0,02
30 дшв р<0,01 р>0,1
р1>0,05 р1<0,05
ПpuMimKa : 1КУ - шдекс колагеноутворення; р - в порiвняннi з нормою; р1 - в пор1внянш з гр. № 2 i 3.
Таблиця 3
Вплив остеотропних препара™ на вмкт розчинного бшка i калымя в альвеолярнш кктщ щурiв з дефектом кктки
Групи Розчинний бшок, г/кг Кальцш, моль/кг
1 2 3
Норма 22,9±1,0 2,43±0,09
Дефект истки (без л^вання)
10 дшв 19,1±1,7 р>0,05 2,39±0,04 р>0,5
30 дшв 17,4±0,2 р<0,01 2,47±0,06 р>0,5
ПpuMimKa : р - в пор1внянш з нормою; р1 - в пор1внян-нi з гр. № 2 i 3
Як видно з представлених даних, вщтворення дефекту истки достов1рно збшьшуе актившсть протеаз, яи е, в певнш м1р1, маркерами запалення i дестру-кцiï. Застосування препарапв знижуе актившсть протеаз, причому запропонована композищя не поступа-еться в цьому коллапану. Що стосуеться шдексу колагеноутворення (1КУ), який е сшввщношенням ЗПА/еластаза, то вш змшюеться недостов1рно як при вщтворенш исткового дефекту, так i за умов його ль кування остеопластичними препаратами.
В табл. 3 представлено результати визначення в кктщ вмкту розчину бшка i кальщю. З цих даних видно, що вщтворення исткового дефекта знижуе кон-центращю розчинного бшка (можливо за рахунок на-бряку), але скор1ше за рахунок збшьшення кшькосп нерозчинного бшка (колагена) i в цьому випадку запропонована композищя не поступаеться коллапану.
В табл. 4 представлено результати визначення бiохiмiчних показниив сироватки кровi щурiв, з яких вщтворювали дефект истки. Як видно з цих даних, концентращя кальщю в сироватщ кровi достовiрно знижуеться лише тд дiею запропонованоï композицп, що може свщчити про тдсилену мобiлiзацiю кальцiю для регенерацiï кiстковоï тканини. Як видно з представлених даних, коллапан такою дiею не володiе.
Вмiст МДА е, в певнш мiрi, показником вшьнора-дикальних процесiв, яи утворюють активш форми кис-ню (АФК), що виконують антимiкробнi функцiï. При вщтворенш кiсткового дефекту вмiст МДА в истковш тканинi збiльшуеться, причому тд впливом запропоно-ваноï композицiï навпъ бiльше. Слiд вiдмiтити, що i в цьому випадку коллапан поступаеться композицп.
Актившсть ЛФ е показником стану кiстковоï тканини. Як i очшувалось, при вщтворенш исткового дефекту актившсть ЛФ в сироватщ кровi тдвищуеть-ся, а остеотропш препарати дещо знижують актившсть цього ферменту.
"В1сник стоматологИ", № 2, 2012
13
Таблиця 4
Вплив остеотропних ирсиарамв на вмкт кальцш, МДА, актившсть лужноТ фосфатази (ЛФ) i еластази в сироватщ кров1 щурiв з дефектом кктки
Групи Кальцш, МДА, ЛФ, Еластаза,
ммоль/л ммоль/л мк-кат/л нкат/л
Норма 2,39±0,11 0,56±0,01 2,25±0,15 198,8±9,7
Дефект юстки (без л1кування)
10 дшв 2,36±0,08 р>0,5 0,67±0,01 р<0,001 3,23±0,25 р<0,05 232,5±10,2 р<0,05
30 дшв 2,24±0,09 р>0,3 0,62±0,01 р<0,01 3,01±0,32 р>0,05 233,6±10,3 р<0,05
Дефект юстки + композищя
2,18±0,04 0,79±0,02 2,95±0,23 227,8±10,6
10 дшв р<0,05 р<0,001 р<0,05 р>0,05
р1>0,05 р1<0,001 р1>0,3 р1>0,3
2,17±0,04 0,71±0,02 2,71±0,21 231,6±10,0
30 дшв р<0,05 р<0,001 р>0,05 р<0,05
р1>0,3 р1<0,01 р1>0,9 р1>0,5
Дефект юстки + коллапан
2,46±0,06 0,71±0,02 2,97±0,24 255,5±18,3
10 дшв р>0,3 р<0,001 р<0,05 р<0,05
р1>0,1 р1>0,05 р1>0,3 р1>0,1
2,52±0,05 0,63±0,02 2,67±0,18 233,9±18,1
30 дшв р>0,1 р<0,01 р>0,05 р<0,05
р1<0,05 р1>0,5 р1>0,05 р1>0,05
Примгтка : р - в пор1внянш з нормою; р1 - в пор1внянш з гр. № 2 1 3
60
50 -
40 -
30 -
ч
Я
"20 А
10 -
□ норма
□ дефект юстки (ДК) без л1кування
□ ДК + композищя " ДК + коллапс
Н
10 дшв
30 дшв
4,8
,4,0 -
52,4 -е-
1
0,8 -
0,0
Н
10 дшв
30 дшв
Рис. 1. Вплив остеотропних препараив на шдекс мшерал1зацп та актившсть КФ в альвеолярнш юстщ щур1в з дефектом истки (* - р<0,05 в пор1внянш з коллапаном).
Маркером запалення е актившсть еластази, яка препарапв на стан юстково! тканини щур1в в1добра-
достов1рно збшьшуеться за умов вщтворення дефекту жено на рис. 1 1 2. З цих рисунюв видно, що запропо-
кютки, 1 яка мало змшюеться тд впливом остеотроп- нована композищя достов1рно в1др1зняеться (в кращу них препарапв. Бшьш наглядно вплив достджуваних сторону) в1д дп коллапану як за впливом на актив-
2
0
14
"Вiсник стоматологИ№ 2, 2012
шсть КФ, так 1 на шдекс 1М. Однак за д1ею на актив-н1сть протеаз кютки, запропонована композиц1я не поступаеться коллапану.
У щур1в 1 групи (норма) в гютолопчних препаратах юсткова тканина альвеолярного в1дростка звичай-нот будови (незр1ла к1сткова тканина с1тчастоТ будови).
У щур1в 2 групи (з юстковим ефектом, без лжу-вання, 10 день) в препарат! визначаються зони юстко-вот тканини в стан1 фрагментаци. Окрем1 фрагменти к1стки оточен1 фрагментами сполучнот тканини та кров'ю. Кютков1 пластинки п1ддаються резорбци, на-
□ норма
□ дефект юстки (ДК) без лжування 56 Р ДК + композищя
Е ДК + коллапан
48 -
40 -
32 - _
24 -
16 -
8 -
Н
10 дшв 30 дшв
ростае ступшь тх базофши, дегенерують остеоцити, внаслщок чого в к1стц1 появляються порожнини (рис. 3). Через 30 дшв виявляеться, що фрагменти юс-ткових пластинок деформоваш, поддались локальн1й декальцинаци 1 оточен1 некротично зм1неною сполуч-ною тканиною. Виявляеться також скопичення др1б-нодисперсного базоф1льного матер1алу, гемол1зованот кров1 1 згустк1в ф1брину (рис. 4). Ознаки початку ре-генераци юстково'т тканини 1 заповнення дефекту ф1б-розною тканиною в1дсутн1.
.Т
Н
10 днiв 30 днiв
Рис. 2. Вплив остеотропних препарат1в на актившсть протеаз в альвеолярн1й юстщ щур1в з дефектом к1стки.
Рис. 3. Група № 2, дефект юстки без лжування, 10 дшв. Деструкщя к1стковот тканини, в1дсутн1сть остеоцилв, визначаються зони базоф1л1т I гомогешзацн к1сткових пластинок (гематоксилин-еозин, х40).
У щур1в 4 групи, яю отримували запропановану композиц1ю, через 10 дшв шсля в1дтворення дефекту структурш зм1ни не в1др1зняються суттево в1д г1сто-лог1чнот картини, яка спостер1гаеться у щур1в групи № 2. Однак у щур1в, яю отримували композиц1ю, в менш1й м1р1 виражена резорбц1я фрагмент1в к1сткових пластинок. Вщсутнш також л1зис сполучнотканинних утворень.
Через 30 дшв у щур1в, яю отримували компози-ц1ю (група № 5), спостер1гаються ознаки репараци, як1 зводяться до формування навколо юсткових фрагмен-т1в щ1льнот несформованот сполучнот тканини, яка м1-стить велику кшьюсть новоутворених кровоносних судин. При цьому сполучнотканинш утворення щшь-но прив'язан1 до к1стки (рис. 5). На кордош м1ж спо-лучною тканиною 1 фрагментами молодот к1стковот тканини розташован1 активн1 остеобласти. Невелик! р1знот форми 1 розм1ру вогнища остеогенезу виявля-ються безпосередньо коло кюткових пластинок в ото-ченн1 сполучнот васкуляризованот тканини.
У щур1в 6 1 7 груп, яю отримували препарат пор1-вняння коллапан гютолопчна картина в значнш м1р1 нагадувала стан к1стково'т тканини у щур1в 4 1 5 груп (рис. 6).
1
0
0
"Ысник стоматологи№ 2, 2012
15
Рис. 4. Група № 3, дефект юстки без лшування, 30 дшв. Деструкщя kíctkoboí тканини альвеолярного вщростка (ге-матоксилин-еозин, х40).
Рис. 5. Група № 5, дефект кiстки + запропонована компо-зицiя, 30 днiв. Ознаки активного формування юстково'1 тканини на кордош з щiльною фiбрiлярною тканиною. Ново-сформована тканина мiстить значну кшьюсть остеобластiв, оточених слабо базофшьною мiжклiтинною речовиною (гематоксилин-еозин, х40).
Рис. 6. Група № 7, дефект юстки + коллапан, 30 дшв. Ви-значаеться фрагмент васкуляризовано!' недиференцшовано!' юстково!' тканини, яка мютить велику кшьюсть остеоблас-т1в, м1жклггинна речовина слабо базофшьна (гематоксилин-еозин, х40).
Таким чином, пстолопчш дослщження тдтвер-дили наявшсть у запропоновано! композицн остеоре-
генераторних властивостей, як нагадують за своею силою властивост1 аналога коллапана. Однак, остан-нш коштуе в десятки раз1в дорожче.
Список лтератури
1. Современные возможности оптимизации репаративной регенерации костной ткани / Н. П. Омельяненко, С. П. Миронов, Ю. И. Денисов-Никольский [и др.] // Вестник травматологии и ортопедии. - 2002. - № 4. - С. 85-88.
2. Vladimirov B. S. Growth factors - importance and possibilities for enhancement of the healing process in bone fractures / B. S. Vladimirov, S.A. Dimitrov // Folca med. - 2004. - V. 4, № 2. - P. 11-17.
3. Применение стимуляторов остеогенеза в профилактике и лечении стоматологических заболеваний / О. А. Макаренко, Л. Н. Россаханова, И. В. Ходаков [и др.] // Вюник стоматологи. -
2005. - № 2 (спец. вип.). - С. 9-12.
4. Шульженко О. Ю. Новые подходы к направленной регенерации костной ткани челюстей / О. Ю. Шульженко, Ю. И. Си-ленко // Украшський стоматолопчний альманах. - 2005. - № 2. -С. 45-49.
5. Тимофеев А. А. Обоснование использования иммунокор-регирующей терапии у больных с острыми ограниченнымигнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области и шеи / А.А. Тимофеев, С.В. Витковская // Современная стоматология. -
2006. - № 3. - С. 93-102.
6. Кострюков Д. А. Сравнительное клиническое исследование ефективности использования биокомпозиционшх материалов в комплексном лечении заболеваний пародонта / Д.А. Кострюков, Ф.М. Махова// Российский стоматологический журнал. - 2007. -№ 6. - С. 25-27.
7. Жусев А. И. Применение коллапана при опреациях синус-лифта / А. И. Жусев // Мир стоматологии. - 2006. - № 02 (02). -С. 3-6.
8. Экспериментальные методы исследования стимуляторов остеогенеза: метод. рекомендации / А. П. Левицкий, О. А. Макаренко, О. В. Деньга [и др.]. - К.: ГФЦ, 2005. - 30 с.
9. Биохимические маркеры воспаления тканей ротовой полости: метод. рекомендации / А. П. Левицкий, О. В. Деньга, О. А. Макаренко [и др.]. - Одесса, 2010. - 16 с.
10. Горячковский А. М. Клиническая биохимия в лабораторной диагностике / Горячковский А. М. - [3-е изд.]. - Одесса : Экология, 2005. - 616 с.
11. Стальная И. Д. Метод определения малонового диальде-гида с помощью тиобарбитуровой кислоты / И. Д. Стальная, Т. Г. Гаришвили // Современные методы в биохимии. - М. : Медицина, 1977. - С. 66-68.
12. Ферментативний метод оцшки стану кiстковоí тканини / А. П. Левицький, О. А. Макаренко, I. В. Ходаков [та ш.] // Одеський медичний журн. - 2006. - № 3. - С. 17-21.
13. Меркулов Г. А. Курс патогистологической техники / Г. А. Меркулов. - Л.: Медицина, 1969. - 424 с.
Надшшла 13.02.12
УДК 616.731-07.23.008
Е. П. Ступак, к. мед. н.
ВГУУ "Украинская медицинская стоматологическая академия"
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ ГИНГИВИТА У КРЫС С АЛЛОКСАНОВЫМ ДИАБЕТОМ
Увеличение в десне крыс с аллоксановым диабетом уровня биохимических маркеров воспаления - МДА и эластазы, свидетельствует о развитии гингивита. Причиной последнего может быть увеличивающаяся при диабете микробная обсемененность десны.
© Ступак Е. П.,2012.
