CC BY
14
3. РОСЛИНИ У ЛАНДШАФТШИ АРХ1ТЕКТУР1
УДК 581.524.3 Проф. С.Б. Ковалевський, д-р с.-г. наук;
здобувач О.М. Пньовська - Нащональний аграрний умверситет, м. Кит
ОСОБЛИВОСТ1 ВОДНОГО РЕЖИМУ ТРАВ'ЯНОГО ПОКРИВУ В Л1СОВИХ Ф1ТОЦЕНОЗАХ РЕКРЕАЦ1ЙНО1
ЗОНИ М1СТА КИСВА
Проаналiзовано динамiку водного режиму трав'яного покриву та зв'язок його з волопстю грунту, а також залежшсть вологосп рослинного матерiалу вiд анатомiч-но! будови видiв у рiзних типах соснових, сосново-дубових i дубово-грабових лiсiв зелено! зони м. Киева протягом вегетацшного сезону.
Ключов1 слова: волопсть, трав'яний покрив, ф^омаса.
Prof. S.B. Kovalevskiy; competitor O.M. Pnyovska -National agrarian university, Kiev
Herbal covering humidity mode peculiarities in the forest phytocoenosises of Kyiv recreation area
The results of research into dynamic of the relationships between of humidity of the herbal covering and the soil moisture in different forest types of Kyiv green zone are presented. The role of anatomic structure in humidity of the herbal covering are analyzed.
Keywords: Water regime, herbal covering, phytomass.
Бшьшу масову частку рослини становить вода. Вода забезпечуе непе-рервшсть руху розчинених речовин, з нею пов'язаний розвиток вшх ростових процешв, а також створення тканин рiзноl будови та призначення. Наявшсть води визначае стшюсть рослин до несприятливих умов середовища, насампе-ред температурних. Вода, здшснюючи неперервний кругооб^ у рослинах, забезпечуе охолодження !х в разi перерву та тдтримуе в них тургор. Протоплазма рослин мютить у середньому 85-90 % води. Однак оводнешсть !х неод-накова. Найменше води мають рослини сухих мюцезростань, бшьше - рослини вологих мюцезростань, ранньовесняш ефемеро!ди (78-91 %) [3]. Вмют води у рiзних частинах рослини рiзний залежно вiд структури цих частин, виду, вь ку рослини, умов зовшшнього середовища. Найбiльша частка води мютиться у листках та соковитих плодах (до 95 %), трохи менше оводнеш кiнчики погли-нальних коренiв, як трав'яних так i деревинних рослин (до 90 %). Серед при-родних явищ, як впливають на водообмiн рослин, важливе мiсце посiдають рь вень водозабезпеченосп, температура, вологiсть повiтря, освгглешсть [1].
Об'екти та методика дослвдження. Дослiдження здiйснювали у соснових, сосново-дубових, дубово-грабових люах зелено! зони мюта Киева, розташованих на територи Пуща-Водицького, Кшвського, Бiлодiбровного та Голосивського лiсництв протягом вегетацiйного перiоду (квггень-вересень) 2006-2007 рр. Для дослiджень було вщбрано рiзновiковi лiсостани, де основ-
3. Рослини у ландшафтнш архiтектурi
203
ними лiсотвiрними породами е Pinus sylvestris, L., Betula pendula Roth., Acer platanoides L., Quercus robur L., Carpinus betulus L. Пiдлiсок утворюють так види як Sorbus aucuparia L., Frangula alnus Mill., Corylus avellana L., Sambu-cus nigra L., Euonymus verrucosa Scop., E. europaea L. [5]
Вгдбгр надземно! та шдземно! фiтомaси, для визначення маси, здгйснювали на облiкових площадках розмiром 1x1 м, закладених на вибра-них дiлянкaх. Вологiсть фгтомаси визначали термоваговим методом [4]. Результата дослвдження. Нaшi дослiдження шдтверджують встановлену зако-номiрнiсть [2], що вологiсть надземно! фiтомaси певною мiрою може вгдоб-ражати рiзний вмгст води в грунт та li запаси. Зiбрaнi на дослiдних дшянках дaнi загалом свiдчaть про позитивну кореляцгю вологостi грунту з вологгстю надземно!' фiтомaси. Найвищими величинами е коефщгенти кореляци г=0,9239 для осгннього перiоду (вересень) у Бiлодiбровному лгсництвг, г=0,6789 - для весняного (травень) у Голосивському, г=0,6019 - для лгтнього (липень) у Ки!вському.
Для дослгджуваних лiсництв характерним е зниження вологостг надземно!' фiтомaси до кгнця вегетaцiйного сезону, хоча мають мiсце певнi особ-ливостi. У Бiлодiбровному лiсництвi при вiдобрaженнi загально! тенденци цим показником, його величина зростае в липнг мiсяцi саме на тих дшянках, де вгдзначено найвищу вологiсть грунту. На дшянках в 50-ргчних, (9СЗ1ДЗ) та 60-ргчних (10СЗ) лiсостaнaх вона становить 89,0-90,6 % та 87,0-90,1 % за вологостг грунту на глибинг 1-15 см 11,3 % - 17,4 % та 15,6 % - 17,1 % вгдпо-вгдно. У Ки!вському лгсництвг у 60-рiчних (10СЗ) та 40-ргчних (10СЗ+БП) на-садженнях надземна фгтомаса мае нaйнижчi показники вологостг, що можна пояснити складом трав'яного покриву, який переважае на територи кварталу - це ксеноморфнг види, тaкi як Festuca Ovina L., Calamagrostis arundinacea (L.) Roth., Agrostis tenuis Sibth. та гн.
Даш, зiбрaнi в Пуща-Водицькому лiсництвi, пiдтверджують загальну зaкономiрнiсть зменшення вологостi надземно! фiтомaси до юнця вегета-цiйного сезону. Нaйбiльшi значення вгдзначенг для дiлянок в 40-ргчних наса-дженнях (10СЗ+ДЗ), (10СЗ+БП+АКБ) та 50-ргчних (9СЗ+1ДЗ+КЛГ), де волопсть надземно! фiтомaси чiтко вiдобрaжaе волопсть грунту. Окрiм цього, варто вгдзначити - зiмкнутiсть крон у цих кварталах також е найбшьшою, що зменшуе iнтенсивнiсть трaнспiрaцi! у рослин та випаровування води з грунту. Так, волопсть фгтомаси перебувае у межах 90,2-91 %, а волопсть грунту -6,0-11,0 %.
Певних особливостей щодо розподшу значень вологостг фiтомaси в лiсництвaх не вгдзначено (див. табл. 1).
Табл. 1. Волог1сть надземноИ фтомаси, % (2006)
Лшництво Волопсть фггомаси, %
травень липень вересень
Голосивське 73,5-90,4 81,5-88,6 78,0-80,0
Бшод1бровне 72,1-92,7 84,9-90,6 71,2-83,7
Пуща-Водицьке 77,2-94,2 64,8-91,0 51,1-82,2
Ки!вське 64,3-87,0 66,3-86,7 68,5-80,0
204
Збiрник науково-техшчних праць
Як i вологiсть фiтомаси, так i маса надземно! частини трав'яних рос-лин змшюеться протягом вегетацiйного сезону i цiлком закономiрно, що вона зменшуеться до кiнця сезону внаслiдок всихання та вщмирання рослин.
Найбiльша маса надземно! частини трав'яних рослин притаманна Пу-ща-Водицькому лiсництву (табл. 2), а саме дшянкам, що знаходяться в 70-рiчних 10СЗ+ДЗ), (10СЗ+ДЗ) та 50^чних насадженнях (9СЗ+1ДЗ+КЛГ), (9СЗ+1ДЗ). Трав'яний покрив розвиваеться по^зному, на одних дшянках зростають види, активна вегетащя яких починаеться в травш мiсяцi, на ш-ших - види, як активно вегетують у червш. Свiдченням цього е динамжа ма-си надземно! фiтомаси у низщ кварталiв дослiджуваних лiсництв.
Табл. 2. Динамит маси надземное фнтомаси, г/м2 (2006)
Лгсництво Маса надземно! фгтомаси, г/м2
травень липень вересень
Голосивське 56,0-218,0 58,8-191,3 38,5-199,16
Бглодгбровне 43,3-247,7 108,2-214,4 43,4-76,8
Пуща-Водицьке 80,2-425,5 32,5-1167,0 11,9-253,1
Ки!вське 46,2-491,0 99,6-270,7 32,7-141,8
Водночас у Голоспвському лгсництвг розподгл дещо iнший. Тут зростають види, активна вегетащя яких починаеться рангше, що пов'язано з багат-шими грунтовими умовами: Anemone nemorosa L., A.ranunculoides L., Coryda-lis cava (L.) Schweigg. Et Koerte, C. Solida (L.) Clairv., Ficaria verna Huds. Та-кож в травнi набувають найбгльшого розвитку види родiв Galium, Stellaria, Galeobdolon luteum Huds., Pulmonaria obscura Dumort., Asarum europaeum L.
Окргм того, на кореляцгю маси та вологостг впливае й анатомiчна бу-дова рослин: е види з листками, жорсткими з твердою кутикулою, з товстос-тгнним епiдермiсом та великою кшькгстю механiчних тканин, сильно розви-неною провiдною системою як у ксерофтв або тонкими листками та добре розвиненою системою мiжклiтинникiв у листках, стовбурах i коренях як у пгрофтв. Оводненiсть !х вiдповiдно рiзна, що пiдтверджуеться нашими спостереженнями. На дшянщ в 40-ргчному насадженнi (10СЗ+БП+АКБ) Пу-ща-Водицького лгсництва за середньо! маси надземно! фгтомаси 78,33 г/м2 у травнi, вологгсть становить 90,2 %, водночас у 70-ргчному (10СЗ+ДЗ), за се-редньо! маси 313,17 г/м2 вологiсть становить 83,1 %, що й можна пояснити складом трав'яного покриву. У першому випадку Impatiens parviflora DC. -типовий пгрофгг, займав вгд 10 % до 35 % проективного покриття дослгджу-ваних площадок, у другому трав'яний покрив був сформований видами мезо-фгтами, ксерофгтами та перехгдними мiж ними, такими як Convallaria maja-lis L., Melampyrum nemorosum L., Carex digitata L., видами роду Poaceae, а та-кож видами мохоподiбних. Окргм дiлянки в 70-рiчному насадженнi (10СЗ+ДЗ), розвинений трав'яний покрив притаманний дшянкам в 50-ргчно-му насадженнг (9ДЗ1БП+СЗ) та 70-ргчному (10СЗ+ДЗ). Маса надземно! фггомаси й проективне покриття досягають у цих насадженнях у травш мгсяцг найбгльших значень поргвняно з гншими.
У Бглодгбровному лгсництвг активна вегетащя почалася пгзнгше, тому й найбгльшг показники маси надземно! фгтомаси у цьому лгсництвг припадають на цей пергод. У Голоспвському лгсництвг, в умовах свгжих дгбров, найвищг по-
казники маси вегетацшно! частини спостерiгаються на дшянках з переважан-ням дуба в 70^чному лiсостанi (9ДЗ1ЯВ+БХА+КЛГ) та 60^чному (8ДЗ2ГЗ), що вщповщае дiлянкам з найбшьшим проективним покриттям 50-75 %.
Як i в надземнш фггомаЫ, так i в пiдземнiй, волопсть зменшуеться до кiнця вегетацiйного сезону (табл. 3).
Табл. 3. Динамжа вологостi тдземшн фтомаси, % (2006)
Лшництво Волопсть фггомаси, %
травень липень вересень
Голосивське 45,1-59,9 34,1-71,3 45,5-46,7
Бшод1бровне 38,4-78,8 63,9-80,0 41,3-71,0
Пуща-Водицьке 43,3-74,0 46,0-67,0 38,5-65,5
Кшвське 42,0-76,7 50,3-65,6 50,3-66,5
Така тенденщя характерна вшм люництвам, за деяким винятком. У Пуща-Водицькому люнищв до вересня на дшянках у 50^чному (9ДЗ1БП+СЗ), 60-рiчному (10ДЗ+СЗ) та 40^чному (10СЗ+БП+АКБ) тсоста-m вологiсть збiльшуеться закономiрно зi збшьшенням вологостi грунту. Про-те пряма корелящя мiж вологiстю грунту та тдземною фiтомасою спостерь гаються у цьому люнищв лише у вересш г=0,28746, у липнi вона вщсутня г=0,02059, а у травнi обернена г=- 0,2817. Найбiльшi показники вологостi ха-рактернi дiлянкам з переважанням сосни у деревосташ з домшкою дуба, у 70-рiчних насадженнях та 60^чних, де зростають такi види як Convallaria majalis L., Polygonatum multiflorum.(L.) All., Melampyrum nemorosum L., Carex digitata L., Luzula pilosa (L.) Wild., Mélica nutans L., Solidago virgaurea L., Fragaria vesca L., Rumex acetosella L.
У Бiлодiбровному лiсництвi за найнижчих показниюв у вереснi вщбу-ваеться збшьшення вологостi шдземно! частини на бшьшост дiлянок у липнi вiд 5,4 до 12,7 %. Така ж закономiрнiсть простежуеться й у Кшвському лю-ництвi iз збiльшенням вологост шдземно! частини у липнi вщ 5,0 до 14,2 %. У Кшвському люнищш пряма кореляцiя спостер^аеться у травнi г=0,11649 й обернена у вересш г=-0,3952 (див. рис.).
93-2 78-4 82-2 81-12 67-17
Дослина дьпянка
□ волопсть грунту [| волопсть надземноТ ф1томаси Q волопсть пщземноТ фггомаси
Рис. Залежшсть вологостi фтомаси eid вологостi tpyHmy (весна, Пуща-Водиця)
Коренева система розвиваеться у рiзних видiв по^зному: е види з по-тужними кореневими системами та кореневищами, а е зi слаборозвиненими.
206
Збiрник науково-технiчних праць
Так, у Кшвському люницга, де на дшянках у трав'яному покривi переважа-ють такi види як Stellaria holostea L., Fragaria vesca L., Veronica chama-edrys L. та iншi маса шдземно! частини рослини мае найнижчi показники по-рiвняно з шшими дiлянками лiсництва. Тодi як в Пуща-Водицькому люниц-TBi на дшянках, де переважають Convallaria majalis L., яка мае потужне коре-невище, сягаючи на деяких дослщних дiлянках до 30-35 % з 45-50 % загаль-ного покриву, маса шдземно! частини найбiльша (табл. 4).
Табл. 4. Динамит маси тдземшй фптомаси, г/м2 (2006)
Лшництво Маса тдземно! фггомаси, г/м2
травень липень вересень
Голосивське 136,0-174,92 75,4-113,8 44,0-76,28
Бшод1бровне 60,0-229,6 46,0-228,8 45,0-118,4
Пуща-Водицьке 52,0-408,8 79,2-438,0 27,6-294,8
Кшвське 83,2-227,2 36,76-239,6 67,6-252,8
Пряма корелящя мiж масою тдземно! частини та волопстю грунту протягом вегетацшного сезону спостерiгаеться лише в Кшвському лiсництвi й становить у травш г=0,31023, у липнi г=0,2598, у вересш г=0,27756.
Висновки. Таким чином, внаслщок здiйсненого дослiдження ми вияви-ли низку закономiрностей, а саме: позитивна корелящя вологост грунту з волопстю надземно!' фiтомаси; волопсть фiтомаси та маса надземно!' частини трав'яних рослин зменшуються до кшця вегетацiйного сезону. Окрiм того, показники найбшьшо! вологостi фiтомаси спостершаються в насадженнях з висо-кою зiмкнутiстю крон та високою волопстю грунту. Найбшьша маса фiтомаси на початку вегетацшного сезону спостер^аеться на донках, де зростають види, яким притаманна рання вегетащя. Маса шдземно! частини рослин зале-жить вiд видового складу: на дшянках з переважанням у трав'яному покривi Convallaria majalis Ь., що мае потужне кореневище, показники найбiльшi.
Лггература
1. Веретенников А.В. Физиология растений : учебник. - М. : Академический проект, 2006. - 480 с.
2. Горд1енко М.1., Шлапак В.П., Гойчук А.Ф. та ш. Культури сосни звичайно! в Укра-1н1. - К. : 1нститут аграрно! економши УААН, 2002. - 872 с.
3. Лаптев О.О. Еколопя з основами бюгеоценологи. - К. : Фггосоцюцентр, 2001. -
144 с.
4. Лковал А.П. Методи агрох1м1чних дослщжень. - К. : НАУ, 2001. - 246 с.
5. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Проку-дин Ю.Н. и др. - К. : Наук. думка, 1987. - 548 с._
УДК 712:582.971.1:581.522.4 Доц. Л.Г. Варлащенко, канд. с.-г. наук -
Уманський державний аграрний умверситет
САДОВ1 1НТРОДУКОВАН1 ВИДИ РОДУ CAPRIFOLIACEAE JUSS
В ОЗЕЛЕНЕНН1
Розглянуто можливосп використання штродукованих вид1в роду Caprifoliaceae Juss в озелененш. Обгрунтовано п1дб1р i розглянуто заходи прискореного вирощу-вання садивного матерiалу.
