CC BY
21
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630 *[5.001.4+17](477.83) Ст. наук. oiiepoö. IM. Шпашвська,
канд. бюл. наук; пров. шж. В.П. Рожак -1нститут екологп Карпат НАН Украгни, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ЗАПАС1В Ф1ТОМАСИ Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ СТРИЙСЬКО-СЯНСЬКО'1 ВЕРХОВИНИ (УКРАШСЬК1 КАРПАТИ)
Дослщжено запаси фггомаси в основних компонентах (деревний ярус, пiдрiст, трав'яно-чагарниковий i моховий яруси) лiсових екосистем Стрийсько-Сянсько! Верховини. Встановлено, що загальнi запаси живо! фiтомаси в дослщжуваних екосистемах ста-новлять 210,2-384,3 т-га-1, частка деревостану становить 97-99 %, пiдросту - 0,37-1,68 %, трав'яно-чагарникового та мохового ярусiв - 0,02-0,73 %. Запаси живо! фтомаси автот-рофного блоку лiсових екосистем детермшоваш ведениям лiсового господарства та зале-жать вiд породного складу та вшу деревостану, а шших ярусiв - вiд зшкнутост деревно-го ярусу та наявностi вшон.
Ключовi слова: лiсовi екосистеми, фггомаса, Стрийсько-Сянська Верховина, Укра-'íнськi Карпати.
Постановка проблеми та И значення. Важливою бюсферною функщею лiсових екосистем е зв'язування вуглекислого газу атмосфери та депонування його в компонентах фггомаси та фiтодеIриту. Одним i3 основних способiв оцшки цiеí функцц на регiональному рiвнi е встановлення продуктивност! лiсових екосистем за запасами живо1 фiтомаси, яка, окрiм того, е шдставою для встановлення еконо-мiчного та екологiчного потенцiалу лковнх екосистем, прогнозування кiлькостi депонованого вуглецю та продукування кисню. Формування запасгв фiтомаси т-сових екосистем, зокрема в прськнх регiонах, залежить ввд природних абiотичних (едафо-клiматичних особливостей територц, висоти н.р.м.), бiотичних факторш (бюлопчт особливостi деревних порiд) та антропогенних чинниюв (способгв ве-дення лкового господарства). Зокрема, в експлуатацiйних лках на формування запасов фггомаси впливають породний склад деревостану, його вгк та основнi лко-господарсьш заходи. Тому важливим е встановлення особливостей формування актуальних запасiв фггомаси природних та штучних лкгв, ят е функщею реп-ональних особливостей територц та ефективносп ведення лкового господарства.
З огляду на це, метою роботи була ощнка запаав надземно* та тдземно1 фiтомаси репрезентативних лковнх екосистем Стрийсько-Сянсько1 Верховини Украшськнх Карпат для оценки íх бютнчно1 продуктивности яка детермiнована фь зико-географiчними особливостями територц та лкогосподарськими заходами.
Територш та методи дослщжень. Об'екти дослГджень розташован на територц фГзико-географГчного району Стрийсько-Сянсько1 Верховини, яка нале-жить до Водод1льно-Верховинсько1 фГзико-географГчно1 обласп Украшських Карпат. За геоботашчним районуванням це район ялиново-букових i ялицево-ялино-во-букових лкГв [3]. Досшдш дшянки локалГзоват в межах двох кварталГв (8; 38)
пiдприeмства ДП "Боринське" ЛГ Львшського ОУЛМГ i розташованi в межах ви-сот 658-775 м н.р.м. (табл. 1, рис. 1).
Рис. 1. Розташування дослiдних дтянок на територи Стрийсько-Сянсько'1 Верхови-
ни: 1) ялицево-буковий ялинник мертвопокривний, 2) буковий ялинник папоротево-ожи-новий; 3) буково-дубовий ялинник зеленчуково-ожиновий; 4) ялицевий-ялинник ожиновий; 5) буково-ялиновий яличник лщиново-ожиново-папоротевий
Табл. 1. Коротка характеристика та локалiзацiя доаидних дтянок
Назва та номер дослщно! дшянки Формула деревостану, боштет, повнота Вж, роки Експозицш, крутизна схилу, висота н.р.м.
1 Ялицево-буковий ялинник мертвопокривний Ял4Бк4Яц2, 1а; 0,76 30 Сх, 3-5°, 775 м
2 Буковий ялинник папоротево-ожиновий Ял9Бк1, 1а; 0,72 45 Пн-сх., 2-4° 687 м
3 Буково-дубовий ялинник зеленчуково-ожиновий Ял6Д3Бк1, 1а; 0,87 50 Пн-сх, 3-5°, 658 м
4 Ялицевий-ялинник ожиновий Ял6Яц4, 1а; 0,78 70 Вирiвняна 0°, 730 м
5 Буково-ялиновий яличник лщиново-ожиново-папоротевий Яц8Ял1Бк1, 1а; 0,89 110 Сх, 8-10°, 769 м
Одним iз найпоширенгших способiв визначення фиомаси люових екосис-тем на конкретних дщянках е метод, який базуеться на вишрювант парамегрiв мо-дельних дерев. За допомогою цього методу запаси фiгомаси визначають з дос-татньо високою гочнiсгю [15, 6] Проте цей споаб потребуе значних затрат часу та е доволi грудомiсгким, тому впродовж останнк 10-15 рокiв для оцшки фиомаси окремих дерев на дослщних дтянках використовують регресiйнi ршняння залеж-носп фiгомаси в1д породи, вку, боттету, зiмкнугосгi та регiону поширення. Регре-сiйнi рiвняння, якi огриманi на базi фактичного магерiалу, забезпечують достатньо високу гочнiсгь пiд час визначення фиомаси конкретних лiсових дтянок, особливо якщо вони базуються на подеревнш гаксацií деревостану на пробнш площi [16]. З огляду на це, для вах дослiдних дтянок було проведено подеревну таксацто за
методикою статистично!' Дивентаризаци [10] з використанням польово!' GIS Field-Map. Для визначення запасгв компонентов фiтомаси деревного ярусу використову-вали регресiйнi ргвняння з нормативно-шформацшного забезпечення оцiнки компонентов надземно!' фiтомаси штучних ялинникДв Укрш'нських Карпат [1, 7].
Фiтомасу тдросту визначали на дослiдних длянках за окремими модельни-ми деревами основних лкоутворювальних порiд та оцшювали за трьома класами по-новлення: 1-й - висота тдросту 0-39,9 см; 2-й - висота тдросту 40-129,9 см; 3-й -висота шдросту >130 см, але до дааметра 6,9 см. Фгтомасу трав'яно-чагарникового ярусу, представленого: ожиною шорсткою (Rubus hirtus Waldst. et Kit.), зеленчуком жовтим (Geleobdolon luteum Huds), квасеницею звичайною (Oxalis acetosella L.), лД-щиною звичайною (Coryllus avellana L.), папоротеподдбними (Driopteris filix-mas D., Carthusiana (Vill.) H.P., Athyrium filix-femina (L.) Roth), визначали методом укосДв на плошд 1x1 м в 5-ти кратнш повторносп для кожно!' з дослiдних далянок.
Виклад основного матерiалу та результати дослiдження. Досшдш дДлянки репрезентують штучнi хвойнi та мшаш лiси Стрийсько-Сянсько!' Верховини, роз-ташованi на схилах пiвнiчно-схiдноí та схДдно!' експозицiй в межах висот 658775 м н.р.м., вони вiдрiзняються породним складом, вiком та домшантами трав'яно-чагарникового ярусу (табл. 1). ОскДльки природними лiсами ще!' територц були мшат лДси за участД бука лiсового та ялицД бДло!' умовно-корiнними лiсами доцДльно вважати дДлянку 1 10-рДчного буково-ялинового яличника.
Встановлено, що в умовно корДнному буково-ялиновому яличнику вДком 110 рокДв запас фггомаси деревного ярусу становить 384 т-га-1. Основна часина припадае на ялицю - 309,9 т-га-1 (80,6 %), частка ялини та бука вДдповДдно 10, 0 та 9,4 %. Частка стовбурово! деревини становить 290,0 т-га-1 (74 % фггомаси). У 70-рДчному ялицевому-ялиннику загальна фДтомаса деревостану становить 269,1 т-га" \ з не!' на стовбури припадае 184,8 т-га-1, тобто 70 %. Найменша фДтомаса деревного ярусу акумульована в ялицево-буковому ялиннику вДком 30 рокДв - 190,9 т-га-1, де на стовбурову деревину припадае 112,94 т-га-1, що е найменшою часткою серед дослДджуваних екосистем (59 %). Схоже сшввГдношення загально!' фггомаси та запасов стовбурово!' деревини характерне для 45-рДчного букового ялинника, загаль-ш запаси фггомаси деревного ярусу у якому становлять 210,22 т-га-1, стовбурово!' деревини 132,36 т-га-1 (63 %) та для буково-дубового ялинника вДком 50 рокДв Дз часткою стовбурово!' фггомаси 66 %.
Тобто загальна фДтомаса деревного ярусу на дослДдних дДлянках змД-нюеться в даапазош 190,9-384,3 т-га-1 (табл. 2). Основна частина фДтомаси деревостану (59-74 %) зосереджена в стовбуровДй деревинг 3i збДльшенням вгку деревостану спостерДгаеться збДльшення частки стовбура у загальнДй фггомасг
ФракцДя глок у живДй фггомасД залежить вДд вДку та породного складу деревостану. Зокрема у 45-рДчному буковому ялиннику вона становить 18,7 т-га-1, тодД як у 110-рДчному буково-ялиновому яличнику - 34,10 т-га-1. У 30, 50- i 70-рДчних деревостанах маса плок становить вДдповДдно 20,5; 30,3 та 19,5 т-га-1. Частка глок у загальнДй фггомасД коливаеться вДд 7 до 11 % та мае чДтку залежнДсть вДд вДку. У насадженш вДком 30 рокДв на гДлки припадае 11 %, у деревостанах 45-, 50- та 70-рДчного вДку - 9 %, тодД як в 110 рДчному вод - лише 7 %.
Встановлено, що частка живих плок вДдносно суми надземно!' i шдземно! фггомаси дерев з вгком зменшуеться, що пояснюеться переважанням хвойних по-
рiд у складi деревостану, в яких iз збшьшенням вiку частка плок у загальшй фгго-масi деревного ярусу зменшуеться. У насадженнях з переважанням листяних порiд частка плок у загальшй фггомаа збшьшуеться.
Табл. 2. Запаси фШомаси деревного ярусу на до^дних дтянка _Стрийсько-СянськоИ Верховини, т-га'1_
Порода Крона Стовбур Надземна фггомаса Коршня Деревостан
листя (хвоя) | гики | разом
30-рiчний ялицево-буковий ялинник
Ялина 5,93 8,10 14,03 45,38 73,45 18,68 78,09
Ялиця 2,80 3,78 6,58 21,46 34,62 8,82 36,86
Бук 1,73 8,60 10,33 46,10 66,77 19,54 75,97
Разом 10,47 20,48 30,95 112,94 143,89 47,04 190,93
45-лчний буковий ялинник
Ялина 11,16 16,74 27,90 120,48 148,38 43,50 191,88
Бук 0,22 1,94 2,16 11,88 14,04 4,30 18,34
Разом 11,38 18,68 30,06 132,36 162,42 47,80 210,22
50^чний буково-дубовий ялинник
Ялина 12,09 18,14 30,23 130,62 160,85 36,28 197,13
Дуб 1,22 11,04 12,26 67,40 79,66 23,20 102,86
Бук 0,13 1,12 1,25 6,84 8,09 2,12 10,21
Разом 13,44 30,30 43,74 204,86 248,60 61,60 310,20
70^чний ялицевий ялинник
Ялина 10,58 12,68 23,26 120,48 143,74 31,70 175,44
Ялиця 5,64 6,76 12,40 64,32 76,72 16,92 93,64
Разом 16,22 19,44 35,66 184,80 220,46 48,62 269,08
110-лчний буково-ялинновий яличник
Ялиця 12,93 23,30 36,23 232,94 269,17 40,76 309,93
Ялина 1,60 2,84 4,44 28,80 33,24 5,02 38,26
Бук 0,42 7,96 8,38 21,24 29,62 6,46 36,08
Разом 14,96 34,10 49,06 282,98 332,04 52,24 384,28
Кшьккть фггомаси, що зосереджена в зелених органах деревного ярусу (листя, хвоя), становить 10,5-16,2 т-га-1. Частка асишлюючих оргашв залежить вiд породного складу деревостану, а зi збiльшенням його вiку спостертаеться тенденция до зменшення частки асишлюючих оргашв у загальних запасах фиомаси. Найбшьша частка зелених оргашв е у 45-рiчному буковому ялиннику 6 %, тод як в 70^чному ялицевому ялиннику вона становить 5 %, а в 110^чному буково-ялиновому яличнику лише 3 %. У деревостанах iз значною домiшкою листяних порiд ця закономiрнiсть порушуеться. Так, у 50-рiчному буково-дубовому ялиннику, де частка листяних порщ становить 37 % вщ складу деревостану, частка листя та хво1 сягае 4 %, у 30^чному ялицево-буковому ялиннику - 5 %. Схожi резуль-тати щодо залежност! частки асишлюючих оргашв у загальшй фггомаа деревостану вщ його породного складу ярусу отримано дослiдниками лiсових екосистем з шших регiонiв [5, 6, 8, 9, 11, 12, 17].
Значний внесок у запас фиомаси деревостану забезпечуе шдземна фггома-са - коренева система деревних рослин. У до^джуваних екосистемах на коренi припадае вщ 47,1 до 61,6 т-га-1. 1з збiльшенням вiку деревостану спостерiгаеться збшьшення маси скелетного корiння, проте найбшьший запас його встановлений у 50^чному деревостанi - 61,6 т-га-1, що пояснюеться значним внеском корiння дуба червоного, у якого добре розвинена коренева система. Частка коршня мае чггку
залежнiсть вщ вiку деревостану. Так, у 30-рГчному ялицево-буковому ялиннику вона становить 25 %, iз збiльшенням вiку (45-рГчний буковий ялинник) змен-шуеться до 23 % й е найменшою у 110- рiчному буково-ялиновому яличнику (14 %). Нашi розрахунковi дат щодо зменшення частки скелетного коршня у за-гальнiй фiтомасi деревостану зi збгльшенням його вгку узгоджуються iз фактични-ми даними М.А. Голубця [2], якi були отримаш в польових дослiдженнях, що е свГдченням можливостi застосування регресiйних ргвнянь iз нормативно-шформа-цiйного забезпечення оцгнки компонентiв надземно'1 фiтомаси штучних ялинниюв [7] для конкретних дослiдних дглянок Укра'нських Карпат.
Важливими частинами загально'1 фiтомаси лiсових екосистем е тдрют, тд-лiсок та надгрунтове вкриття. Фiтомаса пгдросту залежить вiд параметра деревно-го ярусу, зокрема вгд зiмкнутостi основних лiсоутворювальних порiд. Визначено, що запаси фгтомаси пiдросту становлять 0,93-4,65 тта-1, частка стовбурiв - 40 %, крон 24-29 % (зелеш органи - 6-10 %), а на кореневу систему 30-34 % (рис. 2.).
Рис. 2. Запаси фтомаси тдросту в до^джуваних екосистемах Стрийсько-СянськоЪ Верховини, т-га' (нумерацт дослгдних дглянок подано в табл. 1)
У 45-рГчному деревосташ було виявлено найменшi запаси тдросту -0,93 т-га-1, яю зумовлеш сшльною дiею двох факторiв: значно'1 ктькосп деревного дебрису на поверхнi грунту, що може бути причиною сповгльнення проростання та розвитку подросту та зiмкнутостi деревного ярусу (0,6). У 50-рГчному насаджен-нi запаси тдросту е також незначними - 1,15 т-га-1, що пов'язано iз зiмкнутiстю деревостану (0,82). Умовно корiнний 110-рГчний буково-ялиновий яличник харак-теризуеться низьким ступенем зiмкнутостi деревостану (0,55), що сприяе проце-сам природного поновлення, тому на цiй дiлянцi запас становить - 4,11 т-га-1. Про-те найбгльшу кiлькiсть фiтомаси в тдрост було виявлено у 70-рГчному ялицевому ялиннику - 4,65 т-га-1, що зумовлено найменшою зiмкнутiстю серед дослщжува-них екосистем (0,47). Особливютю цього компонента фiтомаси е наявшсть значно'1 маси корiння 0,29-1,49 т-га-1, що становить 30-34 % вгд загально'1 фiтомаси тдрос-ту. У першому ярусi пiдросту, висота якого не перевищуе 40 см, частка коренево'1 системи становить понад 40 %.
Важливим компонентом лiсових екосистем е запас фггомаси живого надгрунтового вкриття (трав'яно-чагарникого та мохового яруав), адже вони за-безпечують надходження органiчноí речовини до грунтового блоку екосистеми. На кшьюсть фiтомаси живого надгрунтового покриву ютотно впливають пород-ний склад г структура деревного ярусу. Визначено, що фгтомаса трав'яно-чагарни-кового ярусу становить 0,02-1,99 т-га-1 (рис. 3). Найменша 11 шльюсть е в 30-рГчно-му ялицево-буковому ялиннику, а найбгльша - в 70-рГчному ялицевому ялиннику, що насамперед пояснюеться найменшою зГмкнулстю деревостану цього наса-
дження. Запаси мохового ярусу в дослщжуваних екосистемах е незначними. Так, у 30-р1чному лю1 його ктьюсть становить 0,04 т-га-1, у 50- та 70-р1чних насаджен-нях - 0,08 т-га-1. В умовно-коршнш люовш екосистем1 запас мохового вкриття становить 0,22 т-га-1, у 45-р1чному угруповант - 0,28 т-га-1.
1 2 3 4 5 № дослщно! дшянки
Рис. 3. ФШомаса надфунтового покриву в дослiджуваних екосистемах Стрийсько-Сянськог Верховини (нумерацию дослгдних дыянок подано в табл. 1)
Тобто запас фггомаси нижтх ярусгв у дослщжуваних екосистемах зале-жить вщ з1мкнутост1 деревного ярусу та наявност1 прогалин. Основний внесок в надгрунтовий покрив припадае на трав'яно-чагарниковий ярус та становить понад 80 %. Найбшьш1 запаси характеры для д1лянок з большою освгглешстю та наявшс-тю вшон.
Загалом встановлено, що на дослщних дшянках загальт запаси ф1томаси коливаються вщ 192,74 до 390,28 т-га-1 (табл. 3). Основна частина (97-99 %) аку-мульована у деревному ярус (рис. 4).
Табл. 3. Запаси та структура фШомаси в до^джуваних екосистемах Стрийсько-Сянськог Верховини, т-га1
Фракцш фггомаси
Ялицево-буко-вий ялинник
30 р
Буковий ялинник
45 р
Буково-дубо-вий ялинник
Ялицевий ялинник
Буково ялино-вий яличник
50 р
70 р
110 р
Деревостан, в т.ч.
190,93
210,22
310,2
269,08
384,28
надземна частина
143,89
162,42
248,6
220,46
332,04
-товбур
11294
132 36
204 86
1 848
282,98
20,48
18,68
30,3
19,44
34,1
хвоя (листя)
1047
1138
1344
16,22
1496
кореш
47,04
47,8
61,6
48,62
52,24
Пщркт, в т.ч.
1,77
0,93
1,15
4,65
4,11
надземна частина
1 23
0,64
0,79
3,16
2,75
стовбур
0,7
0,39
0,47
2,03
1,7
0,38
0,19
0,23
0,68
0,64
хвоя (листя)
0,15
0,07
0,08
0,45
0,41
кореш
0,54
0,29
0,36
149
1,36
Трав'яно-чагарнико-вий ярус, в т.ч._
1,32
1,67
1,94
1,67
надземна частина
0,78
0,96
1 39
1,18
кореш
0,55
0,71
0,54
0,49
Моховий ярус
0,04
0,28
0,08
0,08
0,22
Загальна ф1томаса
Надземна частина
145 16
164 12
250,43
225,09
336 19
Шдземна частина
47,58
48,64
62,67
50,65
54,09
Загалом
192 74
212 75
313 1
275,75
390,28
1 2 3 4 5 № дослщно! дшянки
Рис. 4. Запаси основних фракцш фШомаси в екосистемах Стрийсько-Сянськог Верховини (нумерацию доЫдних дтянок подано в табл. 1)
Частка тдросту становить 0,4-1,7 %, а живого надгрунтового вкриття 00,7 % вщ загального запасу фiтомаси. Спiввiдношення надземно'1 частини iз тд-земною мае чику залежнiсть вiд вку деревостану. Так, у 30-рiчному насадженнi це стввщношення становить 3:1; у 45- i 50-рiчних вiдповiдно 3,4:1; i 4:1; у 70^ч-ному ялицевому ялиннику 4,5:1, тодi як в 110^чному буково-ялиновому яличнику 6,2:1.
Запаси фиомаси нижнiх яруав (пiдрiст, надгрунтовий покрив) визна-чаеться деревним ярусом, як бiотичним чинником, що обмежуе i видозмшюе потк сонячно'1 радiащí, кiлькостi атмосферних опадiв i мiнеральних речовин, доступних для коренево'1 системи рослин [13, 14]. В дослщжуваних екосистемах запаси шд-росту становлять 0,93-4,65 т-га-1, а трав'яно-чагарникового ярусу в1д 0-1,94 т-га-1. I ''х величина залежить вщ зiмкнутостi деревного ярусу, за винятком 30-ти рiчного ялицево-букового ялинника, де живий надгрунтовий покрив практично вщсутнш внаслiдок того, що насадження було створено на колиштх орних землях, а на те-перiшнiй час значна потужшсть хвойно'' пiдстилки створюе несприятливi умови для проростання насшня.
Таким чином, iз збiльшенням вшу мгшаних штучних деревостанiв вiд 30 до 110 роюв, збшьшуються запаси як надземно'1 фiтомаси вiд 145,16 до 336,19 т-га-1, так i запаси коршня - вiд 47,58 до 54,09 т-га-1 (табл. 3). Винятком у цьому вковому рядi е значнi запаси фiтомаси 50^чного буково-дубового ялинника, де iстотний вклад у формування запасiв фiтомаси вносить дуб червоний, який е штродуцентом та не трапляеться в природних лiсових екосистемах Стрийсько-Сянсько'1 Верховини. Загалом, у дослiджуваних насадженнях запаси надземно'1 фiтомаси вiд 30 до 110^чного вку збшьшуються у 2,3 раза, тодi як пiдземноí - лише в 1,1 раза. Така закономiрнiсть е характерною властивютю мгшаних лiсiв, осктьки збiгаеться iз результатами шших дослiдникiв [5, 6, 8, 9, 11,18].
Висновки. Загальнi запаси живо'' надземно'1 та пiдземноí фракцш фиомаси штучних насаджень Стрийсько-Сянсько'1 Верховини вком становлять 210,2-384,3 т-га-1. Основна частина фiтомаси формуеться деревним ярусом - 9799 %, з якого на стовбури припадае 59-74 %. Запаси асимшюючих органiв становлять 10,47-16,22 т-га-1, а iз збтьшенням вiку деревостану ''х частка зменшуеться вiд 6 до 3 %. Запаси фiтомаси нижнiх ярусш характеризуються значною варiабельнiс-тю, осктьки залежать вiд зiмкнутостi деревного ярусу та наявносп вкон у дере-востанi. Фiтомаса пiдросту становить 0,93-4,65 т-га-1, трав'яно-чагарникового яру-
су - 0-1,94 т-га-1, тод як мохового ярусу 0,04-0,28 т-га-1. За результатами анал1зу от-риманих даних встановлено, що на територц Стрийсько-Сянсько! Верховини в од-накових едафо-клiматичних умовах запаси живо! фггомаси автотрофного блоку ль сових екосистем ктотно в1др1зняються та залежать вщ породного складу та вжу де-ревостану, тобто детермшоваш веденням Мсового господарства, зокрема форму-ванням штучних насаджень i3 залученням високопродуктивних 1нтродуцент1в.
Лiтература
1. Василишин Р.Д. Динамжа бюпродуктивност повних ялицевих насаджень Укра!нських Карпат / Р.Д. Василишин // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.8. - С. 23-27.
2. Голубец М.А. Биогеоценотический покров Бескид и его динамические тенденции / М.А. Голубец, Д.В. Борсук, М.В. Гаврилюк та ин. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1983. - 237 с.
3. Голубец М.А. Геоботаническое районирование Украинских Карпат / М.А. Голубец, К. А. Малиновский, С.М. Стойко. - Львов : Изд-во Львов. ун-та, 1965. - С. 10-13 с.
4. Колосок О.М. Первинна нетто продукцш надземно! частини дерев смереки та депонований у нш вуглець // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Л1ивництво. - К. : Вид-во НАУ. - 2000. - Вип. 29. - С. 280-284.
5. Кузиков КБ. Органическая масса пихтарников зеленомошных в Средней Сибири / И.Е. Кузиков // Повышение продуктивности лесов Сибири. - Красноярск, 1975. - С. 40-45.
6. Лакида П.1. Фггомаса лю1в Украши / П.1. Лакида. - Терношль : Вид-во "Збруч", 2002. -
265 с.
7. Лакида П.1. Нормативна оцшка компонента надземно! фггомаси дерев головних л1сотв1рних порщ Украши / П.1. Лакида, Р.Д. Василишин, А.Г. Лащенко, А.Ю. Терентьев. - К. : Вид. д1м "Еко-шформ", 2011. - 192 с.
8. Манаков К.Н. Продуктивность и биологический круговорот в тундровых биогеоценозах Кольского полуострова / К.Н. Манаков. - Л. : Изд-во "Наука", 1972. - 148 с.
9. Марченко А.И. Минеральный обмен в еловых лесах северной тайги и лесотундры Архангельской области / А.И. Марченко, Е.М. Карлов // Почвоведение. - 1962. - № 7. - С. 52- 66.
10. РафаелаТшнер. Методичш вказ1вки ¡з статистично! швентаризаци Угольсько-широколужанського букового пралюу / РафаелаТшнер, БрМтте Коммармот, Петер Бранг, Урс-Беат Бренди. Версш 1.3 вщ 30.04.2010 на основ1 п1лотно! 1нвентаризац11 2009 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.wsl.ch/.
11. Молчанов А.А. Продуктивность органической массы в лесах различных зон / А.А. Молчанов. - М. : Изд-во "Стримба", 1971. - 274 с.
12. Родин Л.Е. Динамика органического вещества и биологический круговорот зольных элементов и азота в основных типах растительности земного шара / Л.Е. Родин, Н.И. Базилевич. -М.-Л., 1965. - 254 с.
13. Паршевников А.Л. Круговорот азота и зольных элементов в связи со сменой пород в лесах средней тайги / А.Л. Паршевников // Труды Ин-та леса и древесины, Сибирское отделение АН СССР. - М.-Л., 1962. - Т. 52. - С. 64-69.
14. Протопопов В.В. О принципах изучения влияния леса на среду / В.В. Протопопов // Вопросы лесоведения. - Красноярск. - 1970. - Т. 1. - С. 101-113.
15. Усольцев В.А. Моделирование структуры и динамики фитомассы древостоев / В.А. Усольцев. - Красноярск : Изд-во "Наука". - 1985. - 192 с.
16. Keeton W.S. Structural characteristics and aboveground biomass of old-growth spruce-fir stands in the eastern Carpathian mountains, Ukraine // W.S. Keeton, M. Chernyavskyy, G. Gratzer, M. Main-Knorn, M. Shpylchak, Y. Bihun - Plant Biosystems. - 2010. - № 144. - Рр. 1-12.
17. Lakida P. Forest phytomass and carbon in European Russia / P. Lakida, S. Nilsson, А. Shvidenko // Biomass and Bioenergy. - 1997. - Vol. 12, № 2. - Рp. 91-99.
18. Ovington J.D. The volatile matter? Organic carbon and nitrogen contents of tree species grovn in close stands / J.D. Ovington // New Phytol. - 1957. - № 56. - Рp. 1-132.
Шпакивская И.М., Рожак В.П. Особенности формирования запасов фитомассы лесных экосистем Стрыйско-Сянской Верховины (Украинские Карпаты)
Исследованы запасы фитомассы в основных компонентах (древесный ярус, подрост, травяно-кустарниковый и моховой ярусы) лесных экосистем Стрыйско-Сянской Верховины. Установлено, что общие запасы живой фитомассы в исследуемых экосистемах составляют 210,2-384,3 т га -1, доля древостоя составляет 97-99 %, подроста - 0,371,68 %, травяно-кустарникового и мохового ярусов - 0,02-0,73 %. Запасы живой фито-массы автотрофного блока лесных экосистем детерминированы ведением лесного хозяйства и зависят от породного состава и возраста древостоя, а других ярусов - от сомкнутости древесного яруса и наличия окон.
Ключевые слова: лесные экосистемы, фитомасса, Стрыйско-Сянская Верховина, Украинские Карпаты
Shpakivska I.M., Rozhak V.P. Peculiarities of formation of phytomass stock of forest ecosystems of Stryy-Sian Verkhovyna (Ukrainian Carpathians)
Phytomass stocks of the forest ecosystems of Stryy-Sian Verkhovyna were analyzed in the major components (tree layer, regrowth, grass- shrub and moss layers). It was determined that the entire stock of phytomass in the studied ecosystems are 210,2-384,3 t • ha -1, where part of the stand is 97-99 % regrowth 0,37-1,68 % grass- shrub and moss layers - 0,02-0,73 %. Stocks of phytomass of autotrophic part of the forest ecosystems is determined by forestry and depend on the species composition and the age of the stand, and other layers depend on crone density of the tree layer and the presence of openings.
Keywords: forest ecosystem phytomass, Stryy-Sian Verkhovyna, Ukrainian Carpathians.
УДК 630 *[174.754+165] Асист. М.М. Лковий, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 ПОЛ1МОРФ1ЗМУ, ВИКОРИСТАННЯ В ОЗЕЛЕНЕНН1 ТА
ЩЕПЛЕННЯ ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ PINUS SYLVESTRIS L.
Наведено класифшащю за морфолопчними ознаками найбшьш цшних та поширених у садово-парковому господарствi форм сосни звичайно!. Розглянуто перспективы напрям-ки використання декоративних форм дослщжуваного виду шд час проектування рiзних елеменпв ландшафту. Наведено характеристику застосованих способов щеплення. Проведено експериментальш дослiдження з гетеровегетативного розмноження Pinus sylvestris L. форми 'Fastigiata' та "вiдьмина мiтла" двома найбшьш придатними для хвойних способами щеплення. Узагальнено, проаналiзовано та наведено отримаш результати.
Ключовi слова: сосна звичайна, форма, щеплення, прищепа, пiдщепа.
Рщ Сосна (Pinus) об'еднуе близько 100 видав, rni ростуть у лках noMipHoro поясу Швшчно1 пiвкулi i в горах швденних широт. В УкраЫ сосна звичайна - т-сoтвipний вид, який мае важливе лiсoгoспoдаpське, лiсoмелiopативне, лiкаpське та iншi значення. Дедалi ширшого застосування цей вид набувае в озелененш населе-них мiсць, оскшьки вiдзначаеться надзвичайною oлiгoIpoфнiстю, високою моро-зoстiйкiстю та наявнктю значно! кiлькoстi декоративних форм [1, 4].
Полiморфiзм. Для типово! форми сосни звичайно! характерна високо тд-нята, яйцепoдiбнo-кoнiчна крона. Кора на гшках жовта чи червона, тонко-луската, а на стoвбуpi червоно-бура, глибоко борозенчаста. Хвоя poзмipoм 40-70x2 мм, сизо-зелена, скручена, по краю зазубрена. Шишки розшром 2,5-7x2-3 см, видовже-но-яйцеподабш, пooдинoкi або у пучках по 2-3 на загнутих вниз черешках. Крш цього, для дослщжуваного виду видаляють низку морфолопчних форм за piзними ознаками [1, 3].
