CC BY
37
УДК336:334.7(477) Астр. У.Р. Стрiжик1 -Львiвський НУш. 1вана Франка
ОСОБЛИВОСТ1 ВИЗНАННЯ ВИТРАТ Д1ЯЛЬНОСТ1 СУБ'ЕКТШ ГОСПОДАРЮВАННЯ З УРАХУВАННЯМ ЗМ1Н ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА В УКРА1Н1
Розглянуто основнi моменти визнання та формування витрат дiяльностi суб'eктiв господарювання з врахуванням останшх змiн податкового законодавства, а також намагання максимально зблизити класифжащю витрат в розрiзi бухгалтерсь-кого та податкового облжу. Придiлено увагу питанню каmталiзацil фiнансових витрат суб'ек™ господарювання у створення квалiфiкацiйного активу.
Ключовг слова: витрати, фiнансовi витрати, витрати операцшно! дiяльностi, ш-шi витрати, собiвартiсть продукци, Податковий кодекс Укра!ни, Положення (стан-дарти) бухгалтерского облiку.
Актуальн1сть та постановка проблеми. Основною мотиващею здшснення тдприемницько! д1яльносп будь-якого суб'екта господарювання е отримання прибутку. Максим1защя прибутку примушуе тдприемницьку структуру до якомога ефектившшо! д1яльносп, що супроводжуеться змен-шенням величини витрат на одиницю виготовлено! продукци, а, отже, тдви-щенням 11 конкурентоспроможносп.
На сьогодш важко переоцшити важливють питання управлшня витра-тами (зокрема, скорочення витрат д1яльносп та економп ресуршв будь-яко! виробничо! структури) суб'екпв господарювання як основно! складово! управлшня тдприемством загалом. Але для того, щоб ефективно управляти нею, необхвдно розглянути та проанал1зувати основш моменти визнання та класифжацп витрат в нацюнальнш систем1 бухгалтерського облжу вщповщ-но до законодавчих змш, що супроводжуються введенням у д1ю Податкового кодексу Укра!ни.
Сьогодш юнуе багато неточностей та труднощ1в щодо визнання та класифжацп витрат д1яльност1 вггчизняних тдприемств. Це пов'язано з неод-нозначними реформуванням та розвитком нацюнально! системи бухгалтерського обл1ку загалом, де облж витрат е чи не найважлившою складовою. Роз-виток вггчизняно! системи бухгалтерського обл1ку повинен вщбуватися у двох напрямах: перший - гармошзащя з м1жнародними стандартами фшансо-во! звггаосл; другий - зближення бухгалтерського та податкового обл1ку на нацюнальному р1вш. Одночасний розвиток системи обл1ку у цих двох напрямах неминуче призведе до ряду розб1жностей.
Анал1з останн1х досл1джень. Витрати тдприемства дослщжувались 1 дослщжуються такими в1тчизняними вченими, як: Ф. Бутинець, С. Голов, Н. Малюга, Л. Нападовська, В. Онищенко, В. Палш, В. Пархомено та шшими.
Метою досл1дження е розгляд, анал1з та спроба наукового обгрунту-вання основних змш у визнанш та формуванш витрат 1з введенням у д1ю Податкового кодексу Укра!ни та висвгглення питання щодо каттал1зацп фшан-сових витрат.
1 Наук. кер1вник: проф. О.М. Ковалюк, д-р екон. наук
Виклад основного матер1алу. Бухгалтерський облж забезпечуе фор-мування шформацп в податковiй звггаосп суб'екпв господарювання, а, отже, здебшьшого впливае на фyнкцiонyвання податково1 системи кра1ни.
Розвиток i формування системи бухгалтерського обл^ Укра1ни проходить свш шлях вiд використання окремих елеменлв радянсько1 системи бухгалтерського обл^ до становлення власно1 системи, орiентованоl до зближення з мiжнародними стандартами. Отож, з 1 ичня 2000 р. суб'екти господарювання перейшли на облж з використанням Положень (стандарпв) бухгалтерського облiкy (П(С)БО). "Вщбулися iстотнi змiни в облiкy доходiв i витрат, виробничо1 собiвартостi, позавиробничих витрат, з'явилися новi об'екти обл^ - вiдстроченi податковi активи й зобов'язання, новi методи списання запашв, звiт про рух грошових кошпв, консолiдована фiнансова звгшгсть, новий План рахунюв бухгалтерського облiкy" [2, с. 116].
Уш змши, що вщбуваються у вiтчизнянiй системi оподаткування, без-посередньо впливають на нацiональнy систему бухгалтерського облжу. Такi змiни не оминули i облiкy витрат дiяльностi. З 1997 р. податкове законодав-ство фактично здiйснювало регулювання порядку ведення бухгалтерського обл^. Це зумовлено введенням в дш ново1 редакцп Закону "Про оподаткування прибутку пiдприемств" та Закону "Про податок на додану вартiсть". З цими нововведеннями виникла проблема в розрiзненнi доходiв i витрат у бухгалтерському облiкy з валовими доходами та витратами в податковому. На сьогодш бухгалтерський облж фактично пiдпорядковyеться податковому, оскшьки прiоритетом для бyхгалтерiв е виконання вимог податкового зако-нодавства та економiя власного часу.
Ми згодш з В.П. Онищенком, що "... законодавством не визначено, який саме контролюючий орган мае слщкувати за дотриманням тд-приемствами правил ведення бухгалтерського облжу. Адже органи державно! податково! служби перевiряють стан бухгалтерського облiкy пiдприемств тшьки в частинi забезпечення сплати податюв. До прийняття Податкового кодексу Укра!ни фiнансова звiтнiсть у податкову службу не подавалася та не була об'ектом перевiрки" [2, с. 120]. З 1 шчня 2011 р. вступив у дто Податко-вий кодекс Укра!ни, зокрема, з 1 кв^тня 2011 р. набув чинност його третiй роздiл "Податок на прибуток тдприемств", який мав би зблизити облш дохо-дiв i витрат до правил П(С)БО.
Щд час введення у дiю цього роздшу дещо змiнилося визначення прибутку до оподаткування, оскшьки, тд час визначення об'екта оподаткування враховують витрати, тому що поняття "валовi витрати" замiнено на "витрати, що враховуються при обчисленнi об'екта оподаткування" [6]. У статл 5 Закону "Про оподаткування прибутку тдприемств" надано визначення валових витрат, але не було вичерпного перел^ витрат, яю можна було б включати до складу валових [9]. У Податковому кодекс класифiкацiя витрат максимально наближена до податкового та бухгалтерського обл^. У новому податковому законодавст дiе лише принцип нарахування, суть якого полягае у тому, що витрати платника податку визнаються витратами перiодy, у якому визнано доходи вiд реалiзацil вщповщних товарiв (робiт, послуг). Цьому
принципу передував принцип першо! поди, за яким вщображали валовi вит-рати [9].
1ншими словами, якщо валовi витрати (валовий дохiд) виникали або за датою оприбуткування товарiв, робiт чи послуг (датою вщвантаження), чи за датою списання грошових коштiв (датою зарахування грошових коштiв), то, вщповщно до Податкового кодексу, необхiдно керуватися виключно датою оприбуткування (переходу права власносп). Отже, впровадження методу на-рахувань для вiдображення витрат наближуе облiк витрат до правил П(С)БО, оскiльки останнi дiють за цим методом.
Лопчною, на наш погляд, е думка О. Пiвнюк щодо такого впровадження: "Бути позбавленим права на формування витрат, пов'язаних з уже визнаним доходом, видаеться явно несправедливим для платника податку. З шшого боку, Податковий кодекс, на жаль, не мютить чиких положень, яю б давали змогу здiйснити формування витрат, що складають собiвартiсть реаль зованих товарiв, якщо ним не було визначено вщповщних доходiв згiдно з Податковим кодексом" [4, с. 260]. Отже, в цш частит Податкового кодексу потрiбно розробити чита вказiвки, якi б виршили проблему часового розпо-дшу тих витрат (що складають частину собiвартостi реалiзованих товарiв), якщо доходiв не визнано.
У податковому обл^ фактичну вартiсть остаточно забраковано! про-дукци не включають до складу витрат платника податку, ^м втрат вщ браку, якi складаються з вартостi остаточно забраковано! з технолопчних причин продукцп (виробiв, вузлiв, напiвфабрикатiв) та втрат на виправлення такого техшчно неминучого браку у разi 11 реалiзацil, тодi як, згiдно з П(С)БО 16, до собiвартостi включають i витрати вiд втрати браку, що складаються iз повнiстю забраковано! через технолопчт причини продукцп.
Варто зазначити, що основними документами, яю регулюють проце-дури визнання та облжу фiнансових витрат суб'ектiв господарювання в Украшу е: М(С)БО 23 "Витрати та позики" та П(С)БО 31 "Фiнансовi витрати". У 2009 р. вступили в дш змти в М(С)БО 23 щодо змши принципу визнання фi-нансових витрат за одним методом, який передбачае обов'язкове включення (капiталiзацiю) фiнансових витрат до первюно! вартост активiв. Такий метод запровадили в Укра!т з 2011 р., що супроводило внесення змш до нацюналь-ного П(С)БО 31. Ранiше кожен суб'ект господарювання самостiйно встанов-лював межi каmталiзацп вiдповiдних фiнансових витрат та визнання !х витра-тами званого перiоду у своему наказi про облiкову полiтику, а тепер капгга-лiзацiя фiнансових активiв е обов'язковою для вшх пiдприемств, о^м малих.
Фiнансовi витрати можуть бути залучет до первюно! вартостi не будь-якого активу, а лише квалiфiкацiйного. Квалiфiкацiйним активом вва-жають актив, який потребуе суттевого часу для його створення ...рекомен-дуеться суттевим часом вважати час, що становить бшьш як три мюящ [3, с. 22]. У листах Державно! податково! адмшстрацп Укра!ни надавали роз'яс-нення щодо капiталiзацil фiнансових витрат та !х вiднесення до валових вит-рат, але вони супроводжувались багатьма неточностями, мали суперечливий характер щодо чинного на той момент податкового законодавства та не вра-ховували особливостей каттатзацп.
Цi проблеми щодо Kann^i3a^i фiнансових витрат вщпали з прийнят-тям Податкового кодексу Укра!ни, де, згiдно з пп. 138.10.5 стати 138 роздiлу III "Фiнансовi витрати, до яких належать витрати на нарахування проценпв (за користування кредитами та позиками, за випущеними обл^ащями та фь нансовою орендою) та iншi витрати тдприемства в межах норм, встановле-них цим Кодексом, пов'язан iз запозиченнями (^м фiнансових витрат, якi включен до собiвартостi квалiфiкацiйних активiв вщповщно до положень (стандартiв) бухгалтерського обл^)" [6].
Ще у той час, коли тдприемства мали вибiр щодо того, чи капiталiзу-вати фiнансовi витрати, чи вiдносити 1х до витрат перюду, капiталiзацiю бiльшою мiрою здiйснювали пiдприемства з iноземними швестищями. Це зу-мовлено поданням остантми свое1 звiтностi i за кордон, i в Укра!ш. "... на сучасному етапi розвитку економiки важливою метою вiтчизняних тд-приемцiв е зменшення бази оподаткування, зокрема податком на прибуток, тому що вони защкавлет у вщнесент фiнансових витрат до витрат поточного перюду. За кордоном, в умовах бшьш стабшьних i надiйних економiк, тд-приемцi зацiкавленi в пiдвищеннi вагомост свое1 фiрми, збiльшеннi ii активiв i капiталу: цi показники нерщко враховують як критерп вiднесення тдприемств до малих, середнiх або великих, 1х оцiнюють партнери по бiзнесу" [1, с. 91].
У Податковому кодексi зазначено, що об'ектом оподаткування е прибуток, який визначаеться шляхом зменшення суми доходiв звiтного перiоду на собiвартiсть реалiзованих товарiв, виконаних робiт, наданих послуг та суму тших витрат званого податкового перiоду. Усi витрати, що враховуються пiд час обчислення об'екта оподаткування подшяють на витрати операцшно! дiяльностi та iншi витрати. Вщповщно кожен з цих видiв мае свою структуру. Витрати операцшно! дiяльностi складаються iз собiвартостi i витрат банювсь-ких установ.
За новими податковими нормами, "... собiвартiсть складаеться iз: со-бiвартостi придбаних та реалiзованих товарiв, виконаних робгт, наданих послуг (формуеться вщповщно до цiни !х придбання з урахуванням ввiзного мита i витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу) та ш-шi витрати, яю беруться зокрема для визначення; втрат вщ браку, якi складаються з вартост остаточно забраковано! з технолопчних причин продукци (виробiв, вузлiв, напiвфабрикатiв) та витрат на виправлення такого техшчно неминучого браку, в разi реалiзацп тако! продукци; собiвартостi виготовле-них та реалiзованих товарiв, виконаних робiт, наданих послуг (складаеться з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарiв, виконанням робгг, наданням послуг)" [4, с. 261].
€ ще один важливий момент, на якому варто наголосити. За новими правилами податкового законодавства, ус загальновиробничi витрати було вилучено зi складу собiвартостi реалiзованоl продукци i вiднесено до iнших витрат. Вщповщно iнформацiя про суму загальновиробничих витрат мала б розкриватися у Звт про фiнансовi результати окремо. Цю норму було лжвь довано з 6 серпня 2011 р., коли набув чинност Закон Укра!ни " Про внесення
змш до Подaткового кодексy Укpaïни тa деяких шших зaконодaвчиx aктiв Укpaïни щодо вдосконaлення окремих норм Подaткового кодексу Укpaïни " вiд 07 липня 2011 р., № 3609-VI. Отже, dpy^ypa тa склaд собiвapтостi pеaлi-зовaноï пpодyкцiï (pобiт, послуг) не змiнилaся. Згiдно з п. 17 П(С)БО 16 "Вит-paти, пов'язaнi з опеpaцiйною дiяльнiстю, якi не в^к^ються до собiвapтостi pеaлiзовaноï продукцп (товapiв, pобiт, послуг), подiляють та aдмiнiстpaтивнi витpaти, витpaти нa збут тa iншi опеpaцiйнi витpaти" [7].
У Шдатковому кодексi, згiдно з п. 138.10, iншi витpaти включaють aдмiнiстpaтивнi витpaти, витpaти нa збут, iншi опеpaцiйнi витpaти, фiнaнсовi витpaти, iншi витpaти звичaйноï дiяльностi, витpaти минулих пеpiодiв / pокiв, iншi витpaти. Отже, чaстинa iншиx витpaт (aдмiнiстpaтивнi витpaти, витpaти нa збут, iншi опеpaцiйнi витpaти) y Подaтковомy кодексi визнaчaeться понят -тям "опеpaцiйнi витpaти" y П(С)БО 16. Тому в цьому aспектi iснye pозбiж-нiсть мiж бyxгaлтеpським тa подaтковим облiком.
Вapто зaзнaчити, що перелж витpaт, якi не вpaxовyють тд чaс обpa-хунку об'eктa оподaткyвaння, доповнився. До витpaт не вклю^ю^ь опеpaцiï з пpидбaння товapiв, робгт, послуг y фiзичниx осiб - суб^кив пiдпpиeмницькоï дiяльностi плaтникiв eдиного подaткy (виняток - пpидбaння y фiзичниx осiб плaтникiв eдиного подaткy, якi здiйснюють дiяльнiсть y сфеpi iнфоpмaтизa-цiï) (стaття 139.1.12 ПКУ). Тaкож, згiдно з пунктом 139.1.13 ПКУ, до витpaт не вклю^ю^ь "витpaти, понесенi (нapaxовaнi) y званому пеpiодi y зв'язку з пpидбaнням y неpезидентa послуг (pобiт) з консaлтингy, мapкетингy, pеклaми (кpiм витpaт, здiйснениx (нapaxовaниx) нa користь постшних пpедстaвництв неpезидентiв" [6]. Дозволяeться вклю^ти до витpaт не бiльше шж 4 % вiд доходу (виручки) вiд pеaлiзaцiï пpодyкцiï (товapiв, робгг, послуг) (без ypaxy-вaння ПДВ тa aкцизного збору) зa рж, що пеpедye звiтномy. У повному обся-зi не включaють витpaти нa кyпiвлю зaзнaчениx послуг y нерезидента, якi мaють "офшорний" стaтyс (стaття 161.3 ПКУ). Явним не доопpaцювaнням в ПКУ e вщсутшсть визнaчення теpмiнiв "послуги з консaлтингy" тa "послуги з pеклaми", що усЕ^дню^ ведення бyxгaлтеpського облiкy.
До витpaт не входять "витpaти, понесет (нapaxовaнi) y зв'язку з прид-бaнням y неpезидентa послуг (робгт) з iнжинipингy (кpiм витpaт, нapaxовaниx нa користь постiйниx пpедстaвництв нерезидента...) y обсязi, що пеpевищye S вiдсоткiв митноï вapтостi облaднaння, iмпоpтовaного згiдно з вiдповiдним контpaктом...", a тaкож y випaдкax коли нерезидент мae "офшорний стaтyс" aбо не e бенефiцiapним одеpжyвaчем raara зa послуги (стaття 139.1.14 ПКУ) [6]. Введення ^eï норми негативно позгачиться нa фiнaнсово-господapськiй дiяльностi вичизняних пiдпpиeмств, оскiльки для них стане економiчно неви-гiдно зaлyчaти шоземних iнженеpiв тa консyльтaнтiв.
До витpaт подвiйного пpизнaчення входять витpaти та виплaтy нере-зидентaм pоялтi. Це обмеження знову ж тaки стосyeться стaтyсy одеpжyвaчa доходу i одночaсно виду плaтежy. Кодекс обмежye сктад витpaт зa pоялтi, та-paxовaнi нa користь неpезидентa. Дозволяeться вклю^ти до витpaт pоялтi нa користь неpезидентa y pозмipi не бшьше нiж 4 % доходу (виручки) вщ pеaлi-
заци продукци (товарiв, робгт, послуг) (за вирахуванням ПДВ, акцизу), за рж, що передуе звiтному (п. 140.1.2 ПКУ) [5].
Отже, iншi витрати в податковому та бухгалтерському облiку вщобра-жають згiдно з П(С)БО, але з урахуванням особливостей витрат подвшного призначення, витрат, пов'язаних з нерезидентами, офшорами та витратами, що не включаються до складу витрат.
Висновки. 1з вступом у дто Податкового кодексу Укра1ни та з нама-ганням зблизити бухгалтерський та податковий облжи, все ж розбiжностi у них залишаються. Про наявнiсть розбiжностей, як i про змiни та зближення, можна стверджувати, оскiльки був проведений аналiз статей витрат дiяльнос-тi роздiлу III Податкового кодексу Укра1ни. Однiею з розбiжностей е пе-рейменування "операцiйних витрат" в П(С)БО 16 на "iншi витрати" в ПКУ. Хоча з виключенням правила першо! поди визнання витрат - це явна ознака зближення податкового законодавства з вичизняною облжовою системою. Норми, що обмежують витрати (статл 139.1.12-14, 140.1.2 ПКУ) е обтяжли-вими для iноземних компанiй-iнвесторiв. Як наслiдок тако1 податково1 поль тики, iноземнi компани змушенi будуть переглядати цiноутворення товарiв та послуг, що надаються, щоб утримати 1х рентабельнiсть.
Процедура каmталiзацп фiнансових витрат, пов'язаних iз створенням квалiфiкацiйного активу, е досить складною та невипдною для вггчизняних пiдприемств, якi защкавлеш на зменшеннi бази оподаткування i збiльшеннi активiв. Процедура для них стае обтяжливою, оскiльки складно визначити величину капiталiзованих фiнансових витрат та порядок 1х оподаткування. У цьому контекстi також необхiдна докорiнна змша податкових норм.
Змiни в Податковому кодекс Укра1ни в напрямi його гармошзаци з вiтчизняними П(С)БО дасть змогу спростити методику й оргашзащю ведення бухгалтерського облiку для бшьшост пiдприемств Укра1ни.
Л1тература
1. Гура Н.О. Фшансов1 витрати: нова концепщя визнання та порядок каппашзацп / Н.О. Гура // Фшанси Укра1ни : журнал. - 2010. - Вип. 12. - С. 89-96.
2. Онищенко В.П. Нащональна система бухгалтерського облжу в контекст застосуван-ня МСФЗ та змш податкового законодавства / В.П. Онищенко // Фшанси Укра1ни : журнал. -2011. - Вип. 7. - С. 114-124.
3. Пархоменко В. Бухгалтерський облж фшансових витрат / В. Пархоменко // Праця i зарплата. - 2010. - 27 жовтня. - № 40. - С. 22-23.
4. Швнюк О. Вдосконалення методики визнання та класифжацп витрат д1яльносп у зв'язку ¡з введенням Податкового кодексу Укра1ни / О. Швнюк // Економ1чний анал1з. - 2011. - Вип. 9. - Ч. 1. - С. 260-263.
5. Податковий Кодекс - 2011: вчимося жити по-новому з податком на прибуток // Пол> тика i влада. - 2011. - 11 квггая. [Електронний ресурс]. - Доступний з Ийр^М^^апаИйс. ub.ua/1470-podatkoviy-kodeks-2011-vchimosya-jiti-po-novomu-z-podatkom-na-pributok.html/. -Назва з екрану.
6. Податковий кодекс Украши вщ 2 грудня 2010 р., № 2275-У1. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17. - Назва з екрану.
7. Положення (стандарт) бухгалтерського обл^ 16 "Витрати", затверджене наказом М> шстерства фiнансiв Украши вщ 31 грудня 1999 р., № 318. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minfin.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0027 %2D00&p=154500791191400. -Назва з екрану.
8. Положення (стандарт) бухгалтерского облжу 31 '^maHCOBÍ витрати", затверджене наказом Мiнiстерства фшанав Укра1ни вiд 28 квiтня 2006 р., № 415. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.minfin.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0610 %2D06&p=1154467260 800345. - Назва з екрану.
9. Про оподаткування прибутку шдприемств: Закон Укра1ни вiд 28 грудня 1994 р., № 334/94-ВР. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/334/ 94-вр/ргшШ20660987592012. - Назва з екрану.
Стрижик У.Р. Особенности признания расходов деятельности субъектов хозяйствования с учетом изменений налогового законодательства в Украине
Рассмотрены основные моменты признания и формирования расходов деятельности субъектов хозяйствования с учетом последних изменений налогового законодательства, а также попытки максимально сблизить классификацию расходов в разрезе бухгалтерского и налогового учета. Уделено внимание вопросу капитализации финансовых затрат субъектов хозяйствования в создание квалификационного актива.
Ключевые слова: затраты, финансовые расходы, расходы операционной деятельности, другие расходы, себестоимость продукции, Налоговый кодекс Украины, Положения (стандарты) бухгалтерского учета.
Stridzyk U.R. Features of recognition prodaction charges of business entities with consideration changes in tax legislation in Ukraine
The article discusses the main points of recognition and formation of expenses of business entities, taking into account recent changes in tax legislation, and attempts to approach maximize the classification of costs in terms of financial and tax accounting. Attention is paid the issue of capitalization of financial expenses of business entities in a qualifying asset.
Keywords: costs, financing costs, administrative costs, costs of operations activity, another costs, production costs, the Tax Code of Ukraine, Regulations (Standards) accounting.
УДК338.24:658.114.012.32 Астр. О.Я. Сухоребська1 -
НУ "Львiвська полiтехнiка "
МЕТОДИЧН1 РЕКОМЕНДАЦН З ОЦ1НЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЮВАННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 ВЕНЧУРНИХ ОРГАН1ЗАЦ1Й НА ЗАСАДАХ РИЗИК-КОНТРОЛ1НГУ
Запропоновано методичш рекомендаци з шдвищення ефективност системи контролювання венчурно! дiяльностi на засадах ризик-контролшгу, що полягають у визначенш рiвнiв ризику за етапами венчурного проекту iз врахуванням ризикоутво-рювальних фактс^в за кожним iз цих еташв та сферами венчурно! дiяльностi. Роз-глянуто показники контролювання венчурних шдприемств залежно вщ еташв !х життевого циклу, визначено основш завдання та розроблено технолопю ризик-кон-тролшгу.
Ключовг слова: венчурний контролшг, ризик-контролшг, ризики та сфери венчурно! дiяльностi.
Постановка проблеми у загальному вигляд1 та и зв'язок iз важли-вими науковими i практичними завданнями. Систему контролювання венчурних шдприемств потр1бно побудувати таким чином, щоб охоплювати контролем уо. сфери д1яльносп тдприемства: фшансову, маркетингову, ш-
1 Наук. кер1вник: проф. O.G. Кузьмш, д-р екон. наук
