CC BY
9
УДК: 611.814.3+616.379-08.64
0С0БЛИВ0СТ1 СУБМ1КР0СК0П1ЧН01' 0РГАН13АЦП НЕЙР0Г1П0Ф13У В Н0РМ1 ТА ПРИ ЦУКР0В0МУ Д1АБЕТ1
Журатвсъка О.Я., Левицький В.А.
1вано-Франшський нацюнальний медичний уыверситет, м. 1вано-Франшськ
Наукова робота присвячена питаниям вивчення морфофункцюналъног оргатзацп нейрогтоф{зу в nopMi та при цукровому д{абет{ 1-го типу. Встановлено, що в норм{ до складу структурних елемент{в нейpoгiпoфiзу входятъ ттугцити тръох титв i гх пеpехiднi форми, термталът розгалуження аксотв нейросекреторних катин гтоталамусу та аксовазалът синапси. Через 2 тижт тсля моделювання стрептозотоцинового дiабету в нейpoгiпoфiзi вiдмiчаeтъся велика к1-лътстъ спустошених пухирщв в термталях аксотв нейросекреторних клтин, деструктивт змти пiтугцитiв, набряк та руйнування мембранних структур ендoтелioцитiв капiляpiв.
Ключов1 слова: ппофЬ, цукровий д1абет, кровоносы судини.
В о станы десятир1ччя спостер1гаеться pi3Ke збтьшення захворюваносп на цукровий д1абет особливо у розвинутих кражах. Вщповщний по-казник складае 5-6% вщ загально!' ктькосп населения та мае тенденцш до подальшого 36i-льшення [6]. В УкраМ зареестровано понад 1 млн. хворих на цукровий д1абет, з них бтьше 120 тис. страждають цукровим д1абетом 1 типу [2, 3]. Актуальнють проблеми цукрового д1абету зумовлена не лише його поширенютю. Хрошч-ний пожиттевий nepe6ir, рання ¡нвалщизац1я, ви-сокий р1вень смертност1 ставлять його на трете мюце пюля серцево-судинних та онколопчих за-хворювань. 3 огляду на це вивчення морфофун-кцюнальних змш в ппоталамо-ппоф1зарнш систем! при цукровому fliaôeTi становлять для ме-дицини значний ¡нтерес, адже вона е вищим ве-гетативним центром, яка впливае на екзо - i ен-докринну функцш пщшлунково'Г залози. Тому метою нашого дослщження стало вивчення CTpyKTypHOï оргашзацп нейроппоф1зу в норм1 та при модельованому цукровомуд1абет1 1-го типу.
Матер1али та методи дослщження
Матер1алом для дослщження служили шмато-чки нейроппоф1зу 20 бтих безпородних стате-возртих щур1в-самц1в, ¡з яких 10 служили контролем, а у 10 моделювали стрептозотоциновий цукровий д1абет [1]. При 3a6opi матер1алу для електронном1кроскоп1чного дослщження дотри-мано загальноприйнятих правил швидкосп виа-кання та атравматичностк Шматочки нейроппо-ф1зу, розм1ром 1x1x1 мм, 2 години фксували в 2% розчиш чотириокису осмш на 0,1 M фосфатному буфер! з рН 7,4. В подальшому матер1ал вщмивали у 0,1 M фосфатному буфер! з рН 7,4, з наступною дегщратац1ею в етиловому спирт1 зростаючих концентрацш. Шматочки дослщжу-B3H0Ï тканини послщовно просочували у суммах епоксидних смол з абсолютним ацетоном у pi3-них стввщношеннях (по 1 годиш в кожнш), шсля чого заливали чистою епоксидною смолою i по-л1меризували при температур! +56°С протягом доби. Отримаш на ультрам1кротом1 Tesla BS-490 А зр1зи монтували на MiflHi бленди, д1аметром
1 мм, \ контрастували 2% розчином урант-ацетату на 70° спирт1 \ сум1шшю Рейнольдса. Вивчення матер1алу проводили на електронному м1кроскош ПЭМ-125 К, при прискорюючш напруз1 75 кВ, з наступним фотографуванням при збть-шеннях вщ 6000 до 30000 раз1в. Нап1втонк1 зр1зи, товщиною 1 мкм, фарбували 1% розчином ме-тиленовоТ синьки \ вивчали пщ бшокулярним м1 -кроскопом МБР-3.
Результати досл1дження та 1х обговорення
На ультраструктурному р1вн1 нейроппоф1з представлений безм1елшовими нервовими волокнами, п1ту1уцитами та Тх вщростками, а також ф1бробластами, як1 розм1щуються за ходом ге-мокашляр1в.
Безм1елшов1 нервов! волокна - це термшал1 аксошв нейросекреторних кл1тин гтоталамусу. Тх св1тла аксоплазма мютить нейроф1брили, округло! \ овальноТ форми м1тохондри з ч1тко вираже-ними поперечно ор1ентованими кристами, гра-нули нейросекрету, невелику ктькють синаптич-них пухирц1в та втьних рибосом. Гранули нейросекрету мають матрикс р1зноТ електроннооп-
тичн01 щшьносп вщ П0м1рн01 до вис0к01, ч1тко виражену мембрану та пщмембранний свп"лий общок. В сусщых аксонах ктькють гранул нейросекрету \ синаптичних пухирц1в е р1зною. 1сну-ють аксони, в яких гранули нейросекрету вщсут-ж, а наявж т1льки синаптичн1 пухирц1, \ навпаки. На нашу думку, це пов'язано з р1зними р1внями проведеного зр1зу.
Серед п1ту|'цит1в можна вид1лити три типи та перех1дн1 форми м1ж ними. ШтуТцити першого типу - це крупш кл1тини, в центр! яких знахо-диться св1тле ядро, оточене цитоплазмою, яка займае 2/3 кл1тини. Комплекс Гольдж1 та грану-лярна ендоплазматична с1тка розвинен1 слабо, м1тохондри поодинок1. П1ту1тити другого типу -менш1 в1д попередн1х кл1тин, мають багаточис-ленн1 в1дростки. Тх ядро пом1рноТ електроннооп-тично! щтьносп, оточене невеликим шаром ци-топлазми, в як1й виявляеться добре розвинена гранулярна ендоплазматична с1тка, на поверхы цистерн яко1 розташовуються ф1ксован1 рибосо-
* Науково-дослЮна робота виконана в'1дпов'1дно до плану 1вано-Франшвського нащонального медичного ун1верситету \ е частиною науково-дослЮноТ роботи кафедри анатомп людини "Морфофункщональна характеристика деяких орган1в та функц/ональних систем при цукровому д1абет1 в постнатальному пер1од1 онтогенезу" (номер держреестрацп 0109и001106).
Актуальт проблеми сучасно! медицини
ми. Характерною особливютю таких кттин е на-явнють в IX цитоплазм! 2 - 4 лтщних капель pi3-hoi форми i величини. Штущити третього типу е ¡дентичними кл1тинам MiKpomiT. 1х цитоплазма мае високу електронно-оптичну щтьнють, ядра темн1, кл1тины органели малочислен!. Треба в1дм1тити, що ттущити своТми ттами i в1дрост-ками оточують термшал1 нейросекреторних клн тин.
Кровопостачання нейроппоф1зу здшснюеться каптярами вюцерального типу. Ix npoceiT обме-жуеться ендотелюцитами, цитоплазма яких мю-цями витончуеться i люменальна та базальна частини плазмолеми зливаються м1ж собою. В цих мюцях розташовуються фенестри. М1ж cyci-дшми фенестрами розм1щуються дтянки цито-плазми з окремими органелами i м1крошноцито-зними пухирцями. nifl ендотел1ем знаходиться noMipHoV електронно-оптичноТ щтьносл базальна мембрана, ззовы вщ якоТ розм1щуються пе-рицити. Характерною особливютю каптяр1в нейроппоф1зу е наявнють навколо них перикаш-лярних простор1в, в яких розташовуються конта-кти аксон1в нейросекреторних кл1тин i каптяр1в -аксовазальш синапси. Останш побудоваш з пре-синаптичноТ мембрани, утвореноТ аксолемою на внутршнш поверхн1 якоТ розм1щуються синапти-4Hi пухирц1 та гранули нейросекрету в р1зних сшввщношеннях, та базальною мембраною ка-птяра.
Через два тижш пюля моделювання стрепто-зотоцинового д1абету в нейроппоф1з1 cnocTepira-еться розширення термшалей аксошв з утво-ренням так званих ттець Гершга, в яких вщм1ча-еться велика ктькють гранул нейросекрету. Де-як1 аксони мютять ттьки м1тохондри з розшире-ними та зруйнованими кристами, та, так зваы, «empty vesicles» (залишков1 гранули або nycTi гранули), як1 утворюються мембраною, що за-лишаеться вщ гранул нейросекрету шсля вивн льнення з них електроннощтьного вмюту. Ана-лопчж явища описуються i ¡ншими авторами у щур1в, ям вживали ппертошчний сольовий роз-чин, та пюля больового стресу i ¡н'екцп пстамшу [4, 7, 8].
В тту'Щитах першого типу вщм1чаеться Mapri-нальне розм1щення ядерного хроматину, розширення перинуклеарного простору, деструкц1я крист м1тохондрш, розширення цистерн грану-лярно'Г ендоплазматичноТ атки, збтьшення в цитоплазм! л1зосом ¡з негомогенним вмютом i му-льтивезикулярних ттець. У цитоплазм! п1тущит1в другого типу спостер1гаеться велика ктькють л1-пщних капель, як1, за даними деяких автор1в [5], сприяють виведенню нейросекрету в судинне русло за рахунок вщокремлення активного гормону в1д глколтщного комплексу. За даними ¡н-ших автор1в [6], таке явище розглядаеться як на-слщок фагоцитозу фосфолтщних мембран гранул нейросекрету.
В стшц1 каптяр1в на даному eTani дослщження спостер1гаеться адгез1я та агрегац1я еритроцит1в,
збтьшення ктькосп фенестр та шноцитозних пухирц1в у цитоплазм! ендотелюцит1в. В пооди-ноких ендотел1альних кл1тинах спостер1гаеться набряк та вакуольна дистроф1я цитоплазми. Пе-рикаптярний npocTip звужуеться. Вважаеться, що ¡нщшючим фактором ураження ендотелш при цукровому fliaöeTi е процес глюкозурування гемоглобшу, в наслщок чого еритроцити змшю-ють свш поверхневий S-заряд. Це призводитьдо ¡стинного каптярного стазу, сладжу та аглюти-нацп еритроцит1в, а в подальшому до м1кротро-мбозу, який створюе мюцеву циркуляторну та гем1чну ппоксш, активацш перекисного окисления лтщ1в з пошкодженням цитоплазматич-них мембран ендотелюцит1в [5, 7]. Додатковими факторами пошкодження мембран ендотел1аль-них кштин вважають кетоацидоз та глюкозурування N-KiHMiB трансмембранних протеТыв, що призводить до зниження синтезу ними вазоди-лятатор1в (оксиду азоту i простациклУв). Вини-каючий при цьому спазм артерюл поглиблюе ri-поксш i в1дпов1дно втьнорадикальне пошкодження кл1тинних мембран. Важливим фактором ураження ендотелш при цукровому fliaöeTi е со-рб1толовий шлях метабол1зму глюкози, який пов'язаний з активац1ею альдоредуктази з пода-льшим накопиченням сорб1толу в ендотел1аль-них кл1тинах, що призводить до осмотичного на-бряку та руйнування останшх [3, 6].
Враховуючи результати проведених дослн джень, можна зробити наступи! висновки:
1. До складу структурних елемент1в нейрог1-поф1зу входять п1ту|цити трьох тип1в, терм1-нальн1 розгалуження аксон1в нейросекреторних кл1тин г1поталамусу та аксовазальн1 синапси. Нейроппоф1з кровопостачаеться кап1лярами в1сцерального типу з фенестро-ваним ендотел1ем.
2. При цукровому fliaöeTi першого типу в ней-рог1поф1з1 в1дм1чаеться велика ктькють спу-стошених пухирц1в в термшалях аксон1в нейросекреторних кл1тин, деструктивы 3Mi-ни п1ту|'цит1в, набряк та руйнування мем-бранних структур ендотелюцит1в кап1ляр1в.
Л1тература
1. A.c. на рацюналЬаторську пропозиц1ю. Cnoci6 моделювання цукрового д1абету в експеримент1 / В.А.Левицький, О.Я.Журак1вська, B.a.micbkib. - № 1/2585; пода-но15.01.09; визн. рац. 12.02.09.
2. Большова Е.В. Соматотропная функция гипофиза у детей и подростков при сахарном диабете в зависимости от клинического течения заболевания / Е.В. Большова,
B.В. Попова // Украшський медичний часопис - 2000. -№ 2. - C. 128-132.
3. Кашкалда Д.А. Перекисное окисление липидов и состояние системы антиоксидантной защиты при инсулинзави-симом сахарном диабете у детей и подростков / Д.А. Кашкалда, Н.В. Филиппова, Л.Д. Никитина [и др.] //Ендокринолопя. - 2001. - Том.6, №1. - С. 37-43.
4. Мозговая Т.П. Гистологический анализ эпифиза и гипофиза мозга родителей и потомков при моделировании стресса/ Т.П. Мозговая, Г.И. Губина-Вакулик, Т.В. Горбач // Врачебная практика: Науч.-практ. журн. - 2007. - № 4. -
C. 95-98.
5. Мазурина Н.К. Нарушения гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой системы при сахарном диабете / Н.К.
Том 9, Выпуск 2
49
Мазурина // Проблемы эндокринологии. - 2007 - Т.53, №2. - C. 29-34.
Mitskevich M.S. Possible role of hypothalamus and hypophysis in the control of development of pancreas reactivity to the effect of glucose in rat fetuses / M.S. Mitskevich, A.Ya. Sapronova // - Endokrinologie. - 1982. -№ 79(2). - P. 227-234.
Shirasawa N. Intercellular communication within the rat anterior pituitary: XIV electron microscopic and immunohistochemical study on the relationship between the
agranular cells and GnRH neurons in the dorsal pars tuberalis of the pituitary gland / N. Shirasawa, E. Sakuma, I. Wada [et al.] // Anat. Rec. (Hoboken). - 2007. - V.290, №11. - P.1388-1398.
Villagra N.T. Nuclear compartmentalization and dynamics of the poly(A)-binding protein nuclear 1 (PABPN1) inclusions in supraoptic neurons under physiological and osmotic stress conditions // N.T. Villagra, R.Bengoechea, J.Llorca [et al.] // Mol. Cell. Neurosci. - 2008. - V.37, №3. - P.622-633.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ СУБМИКРОСКОПИЧЕСКОЙ ОРГАНИЗАЦИИ НЕЙРОГИПОФИЗА В НОРМЕ И ПРИ САХАРНОМ ДИАБЕТЕ. Жураковская О.Я., Левицкий В.А.
Ключевые слова: гипофиз, сахарный диабет, кровеносные сосуды.
Работа посвящена вопросам изучения морфофункциональной организации нейрогипофиза в норме и при сахарном диабете 1-го типа. В норме в состав структурних элементов гипофиза входят питуициты трёх типов и их переходные формы, концевые разветвления аксонов нейросекреторных клеток гипоталамуса и аксовазальные синапсы. Через две недели после моделирования стрептозотоцинового диабета в нейрогипофизе отмечается большое количество опустошенных пузырьков в терминалях аксонов нейросекреторных клеток, деструктивне изменения питуицитов, отёк и деструкция мембранных структур эндотелиоци-тов капиляров.
Summary
FEATURES OF NEUROHYPOPHYSIS SUBMICROSCOPIC ORGANIZATION IN NORMAL CONDITION AND UNDER DIABETES MELLITUS
Gurakivska O. Y., Levytskyi V. A.
Keywords: hypophysis, diabetes mellitus, blood vessels.
The paper is devoted to the questions referring to the studying the neurohypophysis morpho-functional organization in normal condition and under diabetes mellitus, I type. It has been established in normal condition the composition of neurohypophysis structural elements includes pituicytes of three types and their transitional forms, terminal branches of neurosecretory cell's axons of hypothalamus, and axovasal synapses. In two week after modeling streptozotocin diabetes there has been observed a large number of empty blisters in terminals of neurosecretory cell's axons, destructive changes in pituicytes, edema and destruction of membranous structures of capillary's endotheliocytes.
УДК:616.233/.24-085.23-092.9
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЖИВОТНЫХ РАЗНОГО ВОЗРАСТА В ЭКСПЕРИМЕНТЕ НА ДОКЛИНИЧЕСКОМ ИЗУЧЕНИИ КОМБИНИРОВАННОГО ПРЕПАРАТА АМКЕСОЛА ДЛЯ ТЕРАПИИ БРОНХО-ЛЕГОЧНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ У ДЕТЕЙ
Звягинцева Т.В., Киричек Л.Т., Миронченко С.И., Стороженко Е.В.
Харьковский национальный медицинский университет, г. Харьков
В работе установлено, что комбинированный препарат амкесол (амброксол, кетотифен, сухой экстракт солодки, теобромин) проявляет в детских лекарственных формах (порошок, сироп) дозозависимое противовоспалительное действие, не уступая эффекту диклофенака-натрия, а в отдельных возрастных группах (3 месяца) - превышает его. Степень противовоспалительного действия амкесола не зависит от возраста животных и от применяемой лекарственной формы.
Ключевые слова: противовоспалительноедействие, комбинированный препарат, бронхо-легочная патология, неполовозрелый возраст
Объектом педиатрической фармакологии является постоянно растущий организм, поэтому для объективной экстраполяции полученных в эксперименте данных их следует получать на разных возрастных группах животных, соответствующих определенному возрасту детей [1]. Это положение распространяется на все без исключения лекарственные средства [2], в том числе и для лечения бронхо-легочных заболеваний, которые являются наиболее распростра-
ненными в педиатрии [3]. В их современной фармакотерапии общепринятым является проведение комплексного лечения или назначение комбинированных препаратов на основе известных представлений о патогенезе заболевания и основных его клинических проявлениях в виде признаков воспаления, аллергии, бронхоспазма и мукоцилиарных нарушений.
Анализ данных литературы свидетельствует о том, что в лечении разных бронхо-легочных за-
* Работа выполнена в рамках НИР ХНМУ „Створення та досп!дження нових пжарських засоб!в для пжування бронхо-легеневоГ патологи у дтей р1зного ежу" (№ госрегистрации: 0108и005246) и финансируется как приоритетная конкурсная грантом за счет средств общего фонда госбюджета МЗ Украины.
