CC BY
37
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
iE!
тю, антропометричними показниками (зрют, вага, 1МТ, ОТ, ОС, ОТ/ОС), показниками вмюту жиру в оргашзм^ вимiряними методами iмпедансометрri та денситометрп, ступенем компенсацп ЦД, а та-кож рiвнем офiсного АТ. Встановлено, що терапiя дослiджуваним препаратом у дозi 1 капсула тричi на добу впродовж 12 тижшв у пащенпв основно! групи призвела до вiрогiдного зниження маси тiла на 4,5 ± 0,6 % (р1 = 0,0001) та 1МТ на 4,60 ± 0,59 % (р1 = 0,0001). Доведено, що у пащенпв основно! групи наприкiнцi дослщження вiдбулося статис-тично значуще зменшення вмiсту (%) загального жиру всього тша при визначеннi за допомогою методу рентгешвсько! денситометрп на 4,16 ± 1,33 % (р2 = 0,001). При цьому вiдмiчено бiльш значне зниження показника (%) загального жиру при про-веденш б^мпедансометрп в чоловiкiв на тлi те-рапи дослiджуваним препаратом (на 8,77 ± 2,8 %, р1 = 0,02), нiж у жшок (на 2,63 ± 0,85 %, р1 = 0,005). Вiдзначено, що в груш пащенпв, якi приймали до-слiджуваний препарат, зниження ваги вщбулося в основному за рахунок абдомшального жиру, про що свщчить вiрогiдне зменшення жиру в андро!дному компартментi, який визначався методом рентгешвсько! денситометрп, на 6,02 ± 10,15 % (р1 = 0,0003), а також вiдмiчено зниження ОТ як у чоловтв, так i у жiнок на 6,73 ± 1,24 % (р1 = 0,0001) i 4,06 ± 0,77 % (р1 = 0,0009) вiдповiдно. В основнш групi напри-кiнцi дослщження були вiдмiченi позитивнi змiни параметрiв глiкемiчного контролю: рiвень НЬА1с зменшився на 0,87 ± 0,14 % (р1 = 0,0001), а також зменшився рiвень глюкози в плазмi кровi натще на 8,00 ± 4,26 %, (р1 = 0,03). При цьому покращення глiкемiчного контролю у пащенпв основно! групи не можна пояснити зменшенням резистентностi до шсулшу, бо терапiя дослiджуваним препаратом не впливала на чутливють до шсулшу, про що свщчить вщсутшсть динамiки iндексу НОМА-1Р та рiвня 1Р1 i С-пептиду в плазмi кровi натще.
Позитивна динамiка маси тша у пащентав, яи приймали дослщжуваний препарат, супроводжува-лась також покращенням показниив лiпiдного про-фтю кровi: зниженням ЛПНЩ на 18,20 ± 5,43 % (р1 = 0,001), триглiцеридiв — на 14,9 ± 6,5 % (р1 = 0,02), пiдвищенням ЛПВЩ на 20,2 ± 6,8 % (р1 = 0,03). Звер-тае на себе увагу, що в основнiй груш на тлi лiкування дослiджуваним препаратом у пащентав вiдмiченi змiни вмюту в плазмi кровi гормонiв жирово! тканини: вщ-булося статистично значуще зменшення рiвня леп-тину на 21,4 ± 6,1 %, р1 = 0,004, а також спостерпала-ся тенденцiя до збiльшення рiвня адипонектину на 19,30 ± 9,36 % (р1 = 0,39).
Висновки. Терашя фiксованою комбiнацiею гар-цини камбоджiйсько!, пiколiнату хрому, L-карнiтину та екстракту бурих водоростей справляе комплек-сний вплив на антропометричш показники, рiвень адипокiнiв та показники вуглеводного й лшщного обмiну у хворих на ЦД 2-го типу з ожиршням та ар-терiальною гiпертензiею 1—11 ступенiв.
УДК 615.277.3+612.014.46+616.316+616.08+543.544. 942.2
Поворознюк В.В., Паньк/'в 1.В., Балацька Н.1. Державна установа «1нститут геронтологи '¡мен'! Д.Ф. Чеботарьова Нацюнальноi академп медичних наук Укра1ни», м. Кив
ОСОБЛИВОСЛ
СТРУКТУРНО-ФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ КЮТКОВОТ ТКАНИНИ У ЖШОК Р1ЗНОГО BiKy, ЯК! ПРОЖИВАЮТЬ ЗА УМОВ ЙОДНОТ НЕДОСТАТНОСТi
При проведеннi пiд епдою ВООЗ Мiжнародноi декади захворювань исток i суглобiв (2000—2010) серед найпоширенiшоi системноi патологii скелета особливо видшений остеопороз, що характеризу-еться зниженням шстково! маси та структурними змшами кiстковоi тканини. У зв'язку i3 загальним постарiнням населення, в тому числГ й укра!'нсько!' популяци, питання дiагностики, профiлактики та ль кування остеопорозу набули особливо! актуальность При цьому основна увага придшяеться вивченню функцiонального стану кiстково-м'язовоi системи у населення, що проживае в еколопчно несприят-ливих регiонах, до яких належать i йододефiцитнi. Дослщження, здiйснюванi в 2001—2006 рр., засвщ-чили, що дефiцит йоду спостерпаеться в бiльшостi областей Украiни. За умов нестачi йоду виявлено не лише широкий спектр йододефщитних розладiв, але й послаблення iнтелектуальних функцш, гормональ-но-метаболiчнi порушення, порушення структурно-функцiонального стану кiстковоi тканини.
Мета дослвдження — вивчити структурно-функ-щональний стан кiстковоi тканини у жшок рiзного вiку, якi проживають за умов йодно! недостатностi.
Матер1ал i методи дослщження. Для оцiнки ш-формативностi, чутливостi та специфiчностi уль-тразвуково'1' денситометрп обстежено 180 жшок, яш постiйно проживають за умов йодно! недостатносп (м. Коломия 1вано-Франывсько! областi). Вiк жiнок перебував у межах вщ 20 до 82 рошв (у середньому 49,90 ± 1,02 року). Обстеженi були розподiленi за вь ковими групами: 20—29 роив — 14 жiнок (середнш вiк24,2 ± 3,2 року), 30-39 роив — 29 жшок (34,0 ± 0,5 року), 40-49 рокiв — 36 жiнок (43,8 ± 0,5 року), 5059 рокiв — 58 жiнок (54,9 ± 0,4 року), 60-69 ротв — 28 жiнок (63,5 ± 0,5 року), понад 70 рокiв — 15 жiнок (73,7 ± 0,9 року). Використовували такi методи до-слiдження: огляд, опитування, анкетування, кшшчне обстеження та ультразвукову денситометрш ыстко-во! тканини на п'ятковш кiстцi за допомогою кшь-шсного кiсткового ультрасонометра Sahara (Hologic Inc., model 04874, 2008). При проведенш ультразву-ково! денситометрп оцiнювали: швидкють поширен-ня ультразвуку через истку (ШПУ, м/с); широкос-мугове ослаблення ультразвукового сигналу (ШОУ, дБ/МГц); шдекс мГцностГ кГстково! тканини (1М, %);
142
Международный эндокринологический журнал, ISSN 2224-0721
№ 6(54) • 2013
передбачувану мшеральну щшьшсть п'ятково'1 ыст-ки. Остеопороз дiагностували за Т-критерieм при зниженш щiльностi кiстковоï тканини бтьше нiж на 2,5 стандартного вщхилення вiд показникiв умовно здорових 20^чних молодих дорослих людей, а осте-опенiю — при зниженнi щшьносп кiстковоï тканини на 1,1—2,4 стандартного вщхилення. Статистичний аналiз проводився за допомогою пакетiв програм Microsoft Excel та Statist^a 6.0.
Результати дослвдження. На основi проведено!' ультразвуково'1 денситометрп' остеопороз зареестро-вано у 14 жшок (7,8 %), остеопенiю — у 87 (48,3 %) та нормальний структурно-функцюнальний стан ыстково! тканини — у 79 (43,9 %) обстежених. 1ндекс мiцностi ыстково! тканини становив 93,7 ± 1,2 %; ШПУ, що залежить вщ щiльностi кiстки та еластич-носп, — 1539,9 ± 2,8 м/с, ШОУ — 67,5 ± 1,8 дБ/МГц. Проведений дисперсiйний аналiз залежно вщ вiку виявив вiрогiдний вплив репону проживання на ва-рiабельнiсть показникiв стану кiстковоï тканини у вшових пiдгрупах 30—39, 50—59 роыв та понад 70 роыв. При аналiзi взаемозв'язку мiж показниками уль-тразвуково! денситометрй' п'ятково! ыстки в жiнок, розподiлених за вшом по десятирiччях, отримано вь ропдний позитивний кореляцiйний зв'язок мiж по-
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
казником мшерально1 щiльностi ыстково1 тканини й швидкiстю поширення ультразвуку, широкосму-говим ослабленням ультразвуку та шдексом мщнос-тi ыстково1 тканини у вшових групах 30—39 i 50—59 рокiв. 1ндекс мiцностi був найбшьш вираженим у вь ковш групi 20—29 рокiв. У той же час не отримано вiрогiдного кореляцшного зв'язку у вiкових групах 30—39 роыв та 50—59 роыв зi швидкiстю поширення ультразвуку. Виявлено вiрогiдний позитивний коре-ляцiйний зв'язок мiж мiнеральною щiльнiстю ыст-ково1 тканини й швидкiстю поширення ультразвуку та шдексом мщносп ыстково1 тканини у вах вiкових групах, крiм 30—39, 50—59 рокiв, а з широкосмуговим ослабленням ультразвуку не отримано вiрогiдного кореляцiйного зв'язку у вшовш групi 30—39 рокiв.
Висновки. Ультразвукова денситометрiя п'ятково'1 кiстки е високошформативним методом оцiнки структурно-функцiонального стану ыстково1 тканини. Частота остеопорозу серед жшок, яы прожи-вають за умов йодно'1 недостатностi, досягае 7,8 %, остеопенп — 48,3 %. Йодний дефщит у поеднаннi з шшими чинниками бiльше впливае на стан мше-рально'1 щiльностi ыстково! тканини у жшок вшових груп 30—39 i 50—59 рокiв порiвняно з жiнками бiльш старшого вшу.
(Продовження на с. 151)
№ 6(54) • 2013
www.mif-ua.com
143
