CC BY
24
iEJ_1
nopiBHHHHH наявност МАУ та р1вня САТ засвщ-чило, що ймовiрнiсть виявлення МАУ при САТ у промiжкaх значень вщ 121 до 140 i понад 140 мм рт.ст. Bipor^HO зростае (вiдповiдно 71,4 та 81,8 %).
У Bcix пaцiентiв i3 piB^M САТ до 120 мм рт.ст. вщзначався низький piвень МАУ (30—100 мг/д). У той же час у пащенпв i3 САТ в штервалах вiд 121 до 140 мм рт.ст. i понад 140 мм рт.ст. пoдiбнi значення МАУ встановлено лише у 30,0 i 11,1 % хворих вщпо-вщно. Можна стверджувати, що у хворих i3 piвнем САТ до 120 мм рт.ст. низький piвень МАУ траплявся в 3,3 i 9 paзiв чaстiше, нiж у пащенпв iз САТ в штер-валах вiд 121 до 140 мм рт.ст. i понад 140 мм рт.ст. вщповщно, що вважаеться вipoгiднo значущими параметрами (р = 0,035; р = 0,01).
Пopiвняння наявност МАУ та piвня ПАТ показало, що ймoвipнiсть виявлення МАУ при ПАТ нижче 50 мм рт.ст. становить 26,5 %, що в 2,8 раза менше пopiвнянo з iмoвipнiстю наявност МАУ за умови, що ПАТ перевищуе 50 мм рт.ст. (75,0 %). Отже, встанов-лена вipoгiднa залежшсть мiж piвнем ПАТ i частотою виявлення МАУ (р = 0,045). У пащенпв iз piвнем ПАТ нижче 50 мм рт.ст. в 66,7 % випадшв встановлено низький piвень МАУ (30—100 мг/д), а у хворих iз piвнем ПАТ понад 50 мм рт.ст. пoдiбнi значення МАУ виявлено лише в 11,1 %. Отже, у пащенпв iз piвнем ПАТ нижче 50 мм рт.ст. низький piвень МАУ траплявся в 6 paзiв частше, нiж у пaцiентiв iз piвнем ПАТ понад 50 мм рт.ст. (р = 0,015).
Висновок. Динамшу поширеност i величини МАУ можна вважати маркером, що надшно визначае тривалють пеpебiгу гiпoтиpеoзу. Ймoвipнiсть виник-нення МАУ зростае при збшьшенш систoлiчнoгo та дiaстoлiчнoгo АТ. Встановлена вipoгiднa зaлежнiсть мiж piвнем пульсового АТ i частотою виявлення МАУ. Ранне виявлення хворих iз МАУ дозволяе не лише виявити в популяци пащенпв iз вже сформо-ваною пaтoлoгiею opгaнiв-мiшеней i визначити прогноз, але й обГрунтувати дифеpенцiйoвaний пiдхiд до лшування хворого.
УДК 616.12-008.331-056.52-06:616.36-003.826 Зуев К.О.
Укранський науково-практичний центр ендокринно!^рурги, трансплантаци ендокринних органiв /' тканин МОЗ Укра'ни, м. Кив
ОСОБЛИВОСП ВПЛИВУ КОМБiНАЦГÍ ГАРЦИНП КАМБОДЖМСЬКОТ, ПiКОЛiНАТУ ХРОМУ, L-КАРНiТИНУ ТА ЕКСТРАКТУ БУРИХ ВОДОРОСТЕЙ НА АНТРОПОМЕТРИЧНi, КЛiНiКО-МЕТАБОЛiЧНi ТА ГОРМОНАЛЬНi ПОКАЗНИКИ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДiАБЕТ 2-го ТИПУ З ОЖИРШНЯМ ТА АРТЕРiАЛЬНОЮ ППЕРТЕНЗieЮ
Однieю з причин ешдемп цукрового дiабету (ЦД) 2-го типу у свт е розвиток ожирiння внаслщок ре-
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
aлiзaцiï генетичних факторiв, а також надмiрного харчування та малорухомого способу життя. Раш-ше був доведений тiсний зв'язок мiж розвитком ЦД 2-го типу у поеднанш з aртерiaльною гiпертензieю (АГ), дислiпiдемieю та iншими метaболiчними роз-ладами внaслiдок появи ожирiння. При цьому саме збтьшенню кiлькостi вюцерально!' жирово1 тканини вiдводиться провiднa роль у розвитку i прогресуван-ш метaболiчних порушень у цieï категорп' хворих. Bi-сцеральна жирова тканина е джерелом низки гормо-шв (aдипокiнiв), якi справляють регулюючий вплив на вуглеводний та жировий обмш. Зокрема, доведено, що розвиток порушень вуглеводного та лшщно-го обмшу тюно aсоцiйовaний зi збшьшенням рiвня лептину та зниженням рiвня адипонектину у плaзмi кровi.
Мета дослщження — оцiнити вплив фшсовано!' комбiнaцiï гарцинп' кaмбоджiйськоï, пiколiнaту хрому, L-карштину та екстракту бурих водоростей на ан-тропометричнi показники, рiвень aдипокiнiв та по-казники вуглеводного й лшщного обмiну у хворих на ЦД 2-го типу з ожиршням та АГ I—II ступеня.
Матерiали i методи. У дослщження було включено 53 пащенти (25 чоловтв) вшом 55,90 ± 2,15 року з ЦД 2-го типу, АГ I—II стадп' 2-го ступеня (зпдно з рекомендaцiями Украшсько1 aсоцiaцiï кардюло-гiв 2008 р.) та ожиршням I—III ступешв (1МТ > 30 i < 45 кг/м2). Дослiджувaних пащенпв було розподше-но на двi групи: основну (n = 30) i контрольну (n = 23). Пащенти основно!' групи на вщмшу вiд контрольно!' отримували на додаток до цукрознижуючо1, анти-гiпертензивноï, гiполiпiдемiчноï та антиагрегантно!' терапп' комплексний препарат Стифiмол виробни-цтва ПАТ «Кшвський вiтaмiнний завод», одна капсула якого мютить екстракту гарцинй' камбоджшсько!' (що вiдповiдae вмiсту кислоти пдроксилимонно!' 0,05 г) 0,1 г, хрому школшату 0,0001 г, L-тирозину 0,5 г, левокарштину (L-кaрнiтину) 0,015 г, водоростей бурих сухого екстракту (Fucus vesiculosus L.), в перерахунку на йод 0,037 мг по 1 кaпсулi тричi на день упродовж 12 тижшв.
Усiм хворим на початку та наприкшщ досль дження проводилося визначення антропометрич-них покaзникiв: вимiрювaння зросту й маси тша з подальшим розрахунком IMT, окружностi тали (ОТ), окружност стегон (ОС). Крiм того, прово-дилося визначення структури тiлa методом дво-фотонно!' рентгенiвськоï aбсорбцiометрiï (ДРА) на апарат Lunar Prodigy Primo фiрми General Electric (США). Загальний вмют жиру в оргашз-мi пaцieнтiв визначався також методом б^мпе-дансометри за допомогою апарата Omron BF-306 (Японiя). Bимiрювaння офiсного aртерiaльного тиску (АТ) проводилося на апарат фiрми Omron НЕМ-907 (Японiя). Добовий мошторинг артерь ального тиску проводився на апарат Cardiо Tens фiрми Meditech (Угорщина).
Результати дослiдження. Основна та контрольна групи пащенпв не вiдрiзнялися за вiком, стат-
№ 6(54) • 2013
www.mif-ua.com
141
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
iE!
тю, антропометричними показниками (зрют, вага, 1МТ, ОТ, ОС, ОТ/ОС), показниками вмюту жиру в оргашзм^ вимiряними методами iмпедансометрri та денситометрп, ступенем компенсацп ЦД, а та-кож рiвнем офiсного АТ. Встановлено, що терапiя дослiджуваним препаратом у дозi 1 капсула тричi на добу впродовж 12 тижшв у пащенпв основно! групи призвела до вiрогiдного зниження маси тiла на 4,5 ± 0,6 % (р1 = 0,0001) та 1МТ на 4,60 ± 0,59 % (р1 = 0,0001). Доведено, що у пащенпв основно! групи наприкiнцi дослщження вiдбулося статис-тично значуще зменшення вмiсту (%) загального жиру всього тша при визначеннi за допомогою методу рентгешвсько! денситометрп на 4,16 ± 1,33 % (р2 = 0,001). При цьому вiдмiчено бiльш значне зниження показника (%) загального жиру при про-веденш б^мпедансометрп в чоловiкiв на тлi те-рапи дослiджуваним препаратом (на 8,77 ± 2,8 %, р1 = 0,02), нiж у жшок (на 2,63 ± 0,85 %, р1 = 0,005). Вiдзначено, що в груш пащенпв, якi приймали до-слiджуваний препарат, зниження ваги вщбулося в основному за рахунок абдомшального жиру, про що свщчить вiрогiдне зменшення жиру в андро!дному компартментi, який визначався методом рентгешвсько! денситометрп, на 6,02 ± 10,15 % (р1 = 0,0003), а також вiдмiчено зниження ОТ як у чоловтв, так i у жiнок на 6,73 ± 1,24 % (р1 = 0,0001) i 4,06 ± 0,77 % (р1 = 0,0009) вiдповiдно. В основнш групi напри-кiнцi дослщження були вiдмiченi позитивнi змiни параметрiв глiкемiчного контролю: рiвень НЬА1с зменшився на 0,87 ± 0,14 % (р1 = 0,0001), а також зменшився рiвень глюкози в плазмi кровi натще на 8,00 ± 4,26 %, (р1 = 0,03). При цьому покращення глiкемiчного контролю у пащенпв основно! групи не можна пояснити зменшенням резистентностi до шсулшу, бо терапiя дослiджуваним препаратом не впливала на чутливють до шсулшу, про що свщчить вщсутшсть динамiки iндексу НОМА-1Р та рiвня 1Р1 i С-пептиду в плазмi кровi натще.
Позитивна динамiка маси тша у пащентав, яи приймали дослщжуваний препарат, супроводжува-лась також покращенням показниив лiпiдного про-фтю кровi: зниженням ЛПНЩ на 18,20 ± 5,43 % (р1 = 0,001), триглiцеридiв — на 14,9 ± 6,5 % (р1 = 0,02), пiдвищенням ЛПВЩ на 20,2 ± 6,8 % (р1 = 0,03). Звер-тае на себе увагу, що в основнiй груш на тлi лiкування дослiджуваним препаратом у пащентав вiдмiченi змiни вмюту в плазмi кровi гормонiв жирово! тканини: вщ-булося статистично значуще зменшення рiвня леп-тину на 21,4 ± 6,1 %, р1 = 0,004, а також спостерпала-ся тенденцiя до збiльшення рiвня адипонектину на 19,30 ± 9,36 % (р1 = 0,39).
Висновки. Терашя фiксованою комбiнацiею гар-цини камбоджiйсько!, пiколiнату хрому, L-карнiтину та екстракту бурих водоростей справляе комплек-сний вплив на антропометричш показники, рiвень адипокiнiв та показники вуглеводного й лшщного обмiну у хворих на ЦД 2-го типу з ожиршням та ар-терiальною гiпертензiею 1—11 ступенiв.
УДК 615.277.3+612.014.46+616.316+616.08+543.544. 942.2
Поворознюк В.В., Паньк/'в 1.В., Балацька Н.1. Державна установа «1нститут геронтологи '¡мен'! Д.Ф. Чеботарьова Нацюнальноi академп медичних наук Укра1ни», м. Кив
ОСОБЛИВОСЛ
СТРУКТУРНО-ФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ КЮТКОВОТ ТКАНИНИ У ЖШОК Р1ЗНОГО BiKy, ЯК! ПРОЖИВАЮТЬ ЗА УМОВ ЙОДНОТ НЕДОСТАТНОСТi
При проведеннi пiд епдою ВООЗ Мiжнародноi декади захворювань исток i суглобiв (2000—2010) серед найпоширенiшоi системноi патологii скелета особливо видшений остеопороз, що характеризу-еться зниженням шстково! маси та структурними змшами кiстковоi тканини. У зв'язку i3 загальним постарiнням населення, в тому числГ й укра!'нсько!' популяци, питання дiагностики, профiлактики та ль кування остеопорозу набули особливо! актуальность При цьому основна увага придшяеться вивченню функцiонального стану кiстково-м'язовоi системи у населення, що проживае в еколопчно несприят-ливих регiонах, до яких належать i йододефiцитнi. Дослщження, здiйснюванi в 2001—2006 рр., засвщ-чили, що дефiцит йоду спостерпаеться в бiльшостi областей Украiни. За умов нестачi йоду виявлено не лише широкий спектр йододефщитних розладiв, але й послаблення iнтелектуальних функцш, гормональ-но-метаболiчнi порушення, порушення структурно-функцiонального стану кiстковоi тканини.
Мета дослвдження — вивчити структурно-функ-щональний стан кiстковоi тканини у жшок рiзного вiку, якi проживають за умов йодно! недостатностi.
Матер1ал i методи дослщження. Для оцiнки ш-формативностi, чутливостi та специфiчностi уль-тразвуково'1' денситометрп обстежено 180 жшок, яш постiйно проживають за умов йодно! недостатносп (м. Коломия 1вано-Франывсько! областi). Вiк жiнок перебував у межах вщ 20 до 82 рошв (у середньому 49,90 ± 1,02 року). Обстеженi були розподiленi за вь ковими групами: 20—29 роив — 14 жiнок (середнш вiк24,2 ± 3,2 року), 30-39 роив — 29 жшок (34,0 ± 0,5 року), 40-49 рокiв — 36 жiнок (43,8 ± 0,5 року), 5059 рокiв — 58 жiнок (54,9 ± 0,4 року), 60-69 ротв — 28 жiнок (63,5 ± 0,5 року), понад 70 рокiв — 15 жiнок (73,7 ± 0,9 року). Використовували такi методи до-слiдження: огляд, опитування, анкетування, кшшчне обстеження та ультразвукову денситометрш ыстко-во! тканини на п'ятковш кiстцi за допомогою кшь-шсного кiсткового ультрасонометра Sahara (Hologic Inc., model 04874, 2008). При проведенш ультразву-ково! денситометрп оцiнювали: швидкють поширен-ня ультразвуку через истку (ШПУ, м/с); широкос-мугове ослаблення ультразвукового сигналу (ШОУ, дБ/МГц); шдекс мГцностГ кГстково! тканини (1М, %);
142
Международный эндокринологический журнал, ISSN 2224-0721
№ 6(54) • 2013
