Особливості стійкості до антибіотиків мікроорганізмів у складі мікрофлори шлунково-кишкового тракту у хворих на гепатит в Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

shown the principle opportunity of improving the diphtheria vaccine by combining the native purified diphtheria toxoid and adjuvant of bacterial origin made from the microbial mass of the toxigenic strain C. diphtheriae by various physical factors. Vaccination of animals with investigated diphtheria bacterial antigenic preparations of different degree of purification (disintegrate, soluble antigenic complexes, filtrate, gel-chromatographic fractions) together with native purified diphtheria toxoid leads to stimulation of humoral antitoxic immunity. Sequential purification of the microbial disintegrator by physical methods (centrifugation, filtration, preparative liquid gel chromatography), or adequate dilution of antigenic preparations, effectively eliminate the skin reactions to vaccination with experimental C. diphtheriae antigen preparations and preservation of adjuvant effect. Prepared C. diphtheriae surface antigen agents obtained by different physical factors are biological platforms for the further development of advanced combined diphtheria vaccines.

Key words: diphtheria vaccine, bacterial diphtheria antigen, physical factors, ultrasound, electromagnetic radiation of ultrahigh frequency, laser irradiation.

Рецензент - проф. Лобань Г. А.

Стаття надшшла 27.07.2018 року

DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-145-256-259 УДК 579.61

Скляр Т. В., Лаврентьева К. В., Кременчуцька П. €., Лихолат О. А., Джужа Д. О.

ОСОБЛИВОСТ1 СТ1ЙКОСТ1 ДО АНТИБ1ОТИК1В М1КРООРГАН1ЗМ1В У СКЛАД1 М1КРОФЛОРИ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ У ХВОРИХ НА ГЕПАТИТ В Дншровський нацюнальний ушверситет iMeHi Олеся Гончара (м. Дншро)

polinakrr@yandex.ru

Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження виконано у межах науково-дослщноТ теми: перспективы для викорис-тання людиною бюлопчш властивост м1кроорган1з-м1в - компонент природних I штучних бюценоз1в (номер державноТ реестрацп 0118и003277), що ви-конуеться на кафедр1 мтробюлогп, в1русологп та бю-технологи Днтровського нацюнального ушверсите-ту 1мен1 Олеся Гончара.

Вступ. Протягом двох останн1х десятилпъ вщзна-чаеться 1стотне зб1льшення випадк1в захворювання на хрон1чн1 гепатити, це обумовлено покращенням д1агностики, адже лише в минулому столп"п щенти-ф1ковано в1рус гепатиту С, а 1990 роц1 вдалося роз-шифрувати структуру в1русу гепатиту Е, G, D [1]. За р1зними даними на земнш кул1 носив в1русу гепатиту В в1д 400 м1льйон1в до 2 м1льярд1в людей, 1з них 40% - переносить гострий гепатит у субкл1н1чний форм1, у 10-25 % випадшв хрон1чне нос1йство гепатиту В при-зводить до тяжких захворювань печ1нки, а 2 мтьйо-ни людей щор1чно помирають в1д гепатиту В. Д1ти що перехворши гострим гепатитом у 90% виявляються хрон1чн1 захворювання печ1нки. В УкраТш 2,2 % насе-лення е ноаями НВsAg [2].

За даними Центру медичноТ статистики МОЗ УкраТни, захворюван1сть хрон1чними гепатитами у середньому по УкраТш складала у 2005 роц1 440,7 на 100 тис. населення. Найбтьш часто в дитячому вщ1 зустр1чаються гепатити в1русноТ етюлоги - В, С, D, С та ш. Так, частота поширення гепатиту В досягае 20 -30%, гепатиту С - 32-43% [3,4].

Вщомо, що у хворих на гепатит В в порожниш товстоТ кишки (ПТК) створюються сприятлив1 умови для розвитку дисбютичних зсув1в, активаци умовно пато-генних м1кроорган1зм1в I прояву Тх агресивних влас-тивостей. Це зумовлено змшою середовища про-живання м1кроорган1зм1в у товстш кишц1 внасл1док порушень функцюнального стану печ1нки, жовчо-вид1лення, морфофункцюнальних розлад1в шлунку, пщшлунковоТ залози I кишок, порушень секретор-

но-ферментативноТ' дiяльностi шлунково-кишкового тракту (ШКТ) [5].

Актуальшсть гепатиту В зумовлена високим piB-нем захвоpюваностi, складнiстю патогенезу, недо-статньою ефективнiстю лiкування, тяжкими наслщ-ками хвороби [6].

Метою роботи було вивчення складу мтрофлори товстого кишечника людей хворих на гепатит В.

Об'ект i методи дослщження. Проведена дiа-гностика за допомогою iмунофеpментного аналiзу на виявлення гепатиту В. Дiагностику проводили за допомогою тест-системи №A-HBsAg. Набip призна-чений для виявлення поверхневого антигену вipусу гепатиту В (HBsAg) в сироватц або плазмi кpовi лю-дини «in vitro» методом твердофазного iмунофеp-ментного «сендвiч»-аналiзу. Дiагноз вipусного гепатиту В шдтверджувався виявленням у сироватц1 кpовi HBsAg та Anti-HBc IgM методом 1ФА [7].

Для поставлено''' задачi було залучено 45 чоловж вiком вiд 18 до 57 ромв, якi були подшеш на 3 групи:

- група - люди втом вiд 18 до 30 рошв (n=12);

- група - люди втом вщ 30 до 45 pокiв (n=20);

- група - люди втом вiд 45 до 57 рошв (n=13).

Пiсля цього проводили бактерюлопчне досли

дження мiкpофлоpи товстого кишечника людей хворих на гепатит В для виявлення умовно-патогенноТ аеробно'Т та анаеробно'Т мiкpофлоpи та визначення ступеню дисбiозу [8].

На наступному етапi визначали чутливiсть до ан-тибактеpiальних пpепаpатiв видiлених штамiв умов-но-патогенних бактеpiй методом дифузп в агаpi [9].

Статистичну обробку отриманих результат проводили з використанням програми Microsoft Exell.

Результати дослщження та ix обговорення. Ви-значено, що серед 45 обстежених оаб у 35 (78%) було виявлено гепатит В. Дослщження стану мтробюце-нозу товстоТ кишки проведено у 35 пащенлв хворих на гепатит В. Проведет мтробюлопчш дослiдження вм^у товстоТ' кишки у хворих на гепатит В показали наявшсть змш якiсного та кiлькiсного складу мтро-флори у 100,0 % хворих (рис. 1).

120 100 80 60 40 20 0

100 ЮОЮО

121 n13

nr

зз,

4

абс.к.

Усього

абс.к.

На рисунку 1 представлено, що серед дослiджених хворих перева-жали пащенти з субкомпенсованою формою дисбiозу (53,8 %). Дисбютич-Hi порушення, головним чином, були обумовлен рiзким зниженням чи-сельност основних симбiонтiв товсто-кишкового мтробюценозу та зростан-ням концентрацií умовно-патогенноУ мiкрофлори.

Згiдно з таблицею, зниження рiвня бiфiдобактерiй спостерiгалось у 24 (68 %) пащешчв (р<0,05), знижена концен-трацiя лактобактерiй виявлена у 30 (85 %) пацiентiв (р < 0,001).

В процес дослщження були видiленi умовно-па-тогеннi ентеробактерп родiв Klebsiella (11 штамiв), Proteus (7 штамiв), гемолiтична (9 штамiв) та лактозо-негативна (8 штамiв) E. coli. Майже у третини хворих Ух концентращя сягала Lg 7,5 - Lg 8,9 КУО/г. У 35 % об-стежених був пщвищений рiвень дрiжджоподiбних грибiв роду Candida.

Результати нашого дослщження ствпадають з результатами обстеження хворих дорослих на хро-нiчнi гепатит В авторiв Псахiс 1.Б., Маковська Т.Е. [10].

Таблиця.

Вщхилення у складi мшрофлори товстого кишечника у хворих на гепатит В

5(Р

3зо30-

41,у-,

-5-5^-

_ Ш

3 2 2

абс.к.

25 20

_ 15,5

ш

абс.к.

Ктькютъ хворих з дисбюзом

■ 18 - 30 poKiB (п=12)

■ 30-45 poKiB (п=10) □ 45-57 poKiB (п=13)

Рис. 1. Стан мiкробiоценозу товстоТ кишки у хворих на гепатит В.

Мтрооргашзми (показники титру) Частота виявле-них порушень (%) Середн показники титру бактерш (М ± m) (КУО/г)

Ухворих на гепатит В Контроль

Bifidobacterium (<Lg 8,0 КУО/г) 68,5 6,35±0,24** 9,58±0,57

Lactobacillus (<Lg 6,0 КУО/г) 85,7 2,88±0,21* 6,93±0,29

Candida (>Lg 4,0 КУО/г) 35,5 1,59±0,26 3,2±0,3

УПЕ (>Lg 5,0 КУО/г) 22,4 1,63±0,35 4,3±0,3

УПЕ - умовно-патогеннi ентеробактерп; * - р<0,001 у порiвняннi з контролем; ** - p<0,05 у порiвняннi з контролем.

1х дослiдження показали, що у всiх 38 спостере-жуваних пацiентiв вщзначалися тiею чи iншою мiрою вираженост порушення бiоценозу товстого кишечника. Так, дисбюз 1-го ступеня був зареестрований у 12 (30,8%) хворих, 2-го ступеня - у 23 (59%), 3-го ступеня - у 4 (10,2%). Порушення бюценозу у обстежених патент з супроводжуючим зменшенням ктькост бiфiдобактерiй i лактобакте-рш, а також збiльшенням вмiсту умовно-патогенноУ флори.

На наступному етат роботи нами було дослiджено чутливiсть видiлених штамiв умовно-патогенних бактерiй до антибютимв: оксацилiну, цефтази-дiму, цефому, амiкацину, доксициклЬ ну, нетiлмiцину, ципрофлоксацину.

Результати визначення чутливост1 дослiджених штамiв клебсiел та про-

тея видтених вiд хворих на гепатит В з дисбютични-ми порушеннями кишечника, до антибютичних пре-паратiв представлен на рисунку 2.

Штами роду Klebsiella виявились найбтьш чутли-вими до ципрофлоксацину (73%), амтацину (54%), а стшкими до оксацилiну (91%), доксициклшу (73%).

Видiленi штами роду Proteus характеризувались досить високою стшмстю до оксацилшу (100%), доксициклшу (86%), нетилмiцину(57%); чутливими до ципрофлоксацину (72%), цефетму та цефтазидiму(по 57% культур).

Результати визначення чутливост до-слiджених лактозонегативних штамiв Е. coli та гемол^ичних штамiв E.coli видiлених вiд хворих на гепатит В та з дисбютичними порушеннями кишечника, до антибютичних препара^в представлеш на рисунку 3.

Лактозонегативн штами Е. coli чутлив1 до амтацину i цефтазидiму (по 75% культур), цефетму та ципрофлоксацину (по 62,5% культур). Найбтьшою стшмстю характеризувались видтеш бактерiУ до окса-цилiну (75%) та доксициклшу (62,5%).

Гемол^ичш E. coli виявились чутливими до препара^в ципрофлоксацин (78%), цефетм (67%), неттмщин, цефтазидiм i амiкацин (по 56% культур). Стшм штами гемол^ичноУ Е. coli до оксацилiну (89%) та доксициклшу (78%).

Отже, дослщження мтрофлори у хворих на гепатит В показали наявшсть дисбю-тичних порушень кишечника, що пов'язан iз зниженням рiвня бiфiдобактерiй i лак-тобактерiй, та збiльшенням концентрацп умовно-патогенних ентеробактерiй родiв Klebsiella, Proteus,

ДОКСИЦИКЛ1Н -

нетшмщин = ципрофлоксацин

w цефтм ^ цефгазид1м ОКСЭЦИЛ1Н амкацин .-1

ДОКСИЦИКЛ1Н -

не"плмщин ^^ I '

« ципрофлоксацин

■2 цефтм -^

£ цефгазид1м

оксацилш

ам!кацин 1

□ CiiÜKi

■ riOMipHO чутлив1

■ Чутлив1

20 40 60 80 100 Частота видтених шта Mi в (%)

120

Рис. 2. Чутливкть до антибютишв штамiв роду Klebsiella та штамiв роду Proteus.

Рис. 3. HyT^Bicib до антибiотикiв лактозонегативних та гемолiтичих штамiв E. coli.

гемол^ичноУ та лактозонегативноУ E. coli, дрiжджо-подiбних грибiв роду Candida.

Висновки

1. Встановлено, що при проведеннi iмунофер-ментного аналiзу i3 45 пащешчв у 35 (78%) був вияв-лений вiрус гепатиту В.

2. Показано стутнь дисбiотичних порушень тов-стого кишечника у хворих на гепатит В: в грут втом 18 - 30 ромв дисбiоз I ступеня мали 33% осiб, II ступе-ня - 42%, III ступеня - 25%; в грут втом 30 - 45 ромв дисбюз I ступеня мали 30% оаб, II ступеня - 50%, III ступеня - 20%; в грут втом 45 - 57 ромв дисбюз I ступеня - 31% оаб, II ступеня - 54%, III ступеня - 15%.

Зпдно з результатами дослщження xBopi на гепатит В мали порушення, ям пов'язаш з появою умовно-пато-генних мiкроорганiзмiв, таких родiв як, Klebsiella (11 штамiв), Proteus (7 штамiв), лактозонегативнi (8 штамiв) та гемол^ичш (9 штамiв) E. coli.

3. Дослщжено, що найбiльшу чут-ливiсть, видiленi мiкроорганiзми, проявили до ципрофлоксацину (вщ 62,5% - 78%) амюацину (в1д 43% - 75%). Най-бiльшу стiйкiсть до таких антибютимв, як оксациклiн (75% - 100%), доксици-клiн (62,5% - 86%).

Перспективи подальших дослiджень. Гепатит В е розповсюдженою хворобою, яка впливае на функцiонування всього оргашзму людини. Гострi та хронiчнi вiруснi гепатити супроводжуються вираже-ними патолопчними порушеннями в мiкрофлорi кишечника, а саме виникненням дефщиту облотних мiкроорганiзмiв i зростанням контамшацп умовно-патогенними i патогенними бактерiями. Необхщно постiйно здiйснювати монiторинг мiкробiоценозу кишечника хворих на гепатит В для запропонування рацюнальних схем лiкування i корекцп дисбютичних

порушень.

Л1тература

i.

i plenumu Asociacii

Kucherenko NP. Mikrobiocenoz tovstoy kishki u hvorih na virusnij gepatit. Materiali naukovo-praktichnoy konferencii infekcionistiv Ukrayni. 2010. s. 115-6. [in Ukrainian].

Ershova IB. Osobennosti kishechnogo mikrobiocenoza pri virusnyh gepatitah i vozmozhnosti ego korrekcii. Aktual'naya infektologiya. 2014;2(3):7-11. [in Russian].

Bilibina AF. Kishechnye zabolevaniya cheloveka. Moskva; 2006. s. 71-5, 66-70. [in Russian].

Bondarenko VM, Boev BV, Lykova EA, Vorob'ev AA. Disbakterioz zheludochno-kishechnogo trakta. Ross. zhurn. gastroehnterol., gepatol., koloproktol. 2005;7(1):66-70. [in Russian].

Zajcev IA, Zaplotnaya AA. Hronicheskij virusnyj gepatit V. Kiev: 2006. 112 s. [in Russian].

Tolokonskaya NP, Pokrovskaya IV, Hohlova NI. Ocenka mikrobiocenoza organizma v klinicheskoj diagnostike ostryh virusnyh gepatitov. Byulleten' SO RAMN. 2010;1(5):88-95. [in Russian].

InstruktsIya z vikoristannya ««HBsAg-skrin-BEST» Test-sistema Imunofermentna dlya viyavlennya ta pidtverdzhennya vmistu poverhnevogo antigenu virusu gepatitu B. [in Ukrainian].

Nakaz MOZ Ukrayni № 535 MZSRSR "Pro unifikaciyu mikrobiologichnih (bakteriologichnih) metodiv doslidzhennya vzhivanih u kliniko-diagnostichnih ustanovah". 2004. s. 7-10. [in Ukrainian].

Viznachennya chutlivosti mikroorganizmiv do antibakterial'nih preparativ. Nakaz Ministerstva ohoroni zdorovya Ukrayni № 167. s. 18-21. [in Ukrainian].

10. Psahis IB, Makovskaya TE. Sovremennyie vozmozhnosti i perspektivyi ispolzovaniya probiotikov gruppyi samoeliminiruyuschihsya antagonistov v terapii infektsionnyih zabolevaniy. Zdorov'ye rebenka. 2014;5:134-8. [in Russian].

9.

ОСОБЛИВОСТ1 СПЙКОСГ1 ДО АНТИБ1ОТИК1В М1КРООРГАН1ЗМ1В У СКЛАД1 М1КРОФЛОРИ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ У ХВОРИХ НА ГЕПАТИТ В

Скляр Т. В., Лаврентьева К. В., Кременчуцька П. €., Лихолат О. А., Джужа Д. О.

Резюме. Визначено, що серед 45 обстежених оаб у 35 (78%) було виявлено гепатит В. Проведет мтробюлопчт дослщження вмiсту товстоУ кишки у хворих на гепатит В показали наявтсть змш ямсного та ктьмсного складу мтрофлори у 100,0% хворих. При дисбютичних порушеннях спостеролось зниження рiвня бiфiдобактерiй та лактобактерш. Також в процесi дослiдження були видтет умовно-патогеннi ентеробактерп родiв Klebsiella (11 штамiв), Proteus (7 штамiв), лактозонегативнi (8 штамiв) та гемол^ичт (9 штамiв) E. coli. При дослщжент антибiотикочутливостi штамiв умовно-патогенних бактерш, видiлених вiд хворих на гепатит В iз дисбiотичними порушеннями кишечника, встановлено, що найчутлившими представники роду Klebsiella та роду Proteus виявились до ципрофлоксацину (73% i 72% культур, вщповщно); лактозонегативт штами Е. coli - до амтацину i цефтазидiму (по 75% культур), цефетму i ципрофлоксацину (по 62% культур); штами гемол^ичноУ E. coli - до ципрофлоксацину i цефeпiму (78% i 67% культур, вiдповiдно). Найстшмшими видiленi штами умовно-патогенних бактерiй були до оксацилшу i доксициклiну. Так, оксацилш пригнiчував рiст штамiв роду Klebsiella в 9% випадмв, лактозонегативноУ кишковоУ палички - у 25%, гемол^ичноУ кишковоУ палички - в 11% випадмв i був абсолютно неефективним вщносно штамiв роду Proteus. До доксициклшу стiйкими виявились 73% штамiв роду Klebsiella, 86% штамiв роду Proteus, 62% штамiв лактозонегативноУ i 78% - гемол^ичноУ Е. coli.

Ключовi слова: гепатит В, дисбюз кишечника, антибютики.

ОСОБЕННОСТИ УСТОЙЧИВОСТИ К АНТИБИОТИКАМ МИКРООРГАНИЗМОВ В СОСТАВЕ МИКРОФЛОРЫ ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА У БОЛЬНЫХ ГЕПАТИТОМ В

Скляр Т. В., Лаврентьева Е. В., Кременчуцкая П. Е., Лихолат А. А., Джужа Д. О.

Резюме. Определено, что среди 45 обследованных лиц у 35 (78%) было выявлено гепатит В. Проведенные микробиологические исследования содержимого толстой кишки у больных гепатитом В показали наличие изменений качественного и количественного состава микрофлоры в 100,0% больных. При дисбиотических нарушениях наблюдалось снижение уровня бифидобактерий и лактобактерий. Также в процессе исследования были выделены условно-патогенные энтеробактерии родов Klebsiella (11 штаммов), Proteus (7 штаммов), лактозонегативные (8 штаммов) и гемолитические (9 штаммов) E. coli. При исследовании антибиотикочув-ствительности штаммов условно-патогенных бактерий, выделенных от больных гепатитом В с дисбиотиче-скими нарушениями кишечника, установлено, что чувствительными представители рода Klebsiella и рода Proteus оказались к ципрофлоксацину (73% и 72% культур, соответственно); лактозонегативные штаммы Е. coli - к амикацину и цефтазидиму (по 75% культур), цефепиму и ципрофлоксацину (по 62% культур); штаммы гемолитической E. coli - к ципрофлоксацину и цефепиму (78% и 67% культур, соответственно). Устойчивыми выделенные штаммы условно-патогенных бактерий были к оксациллину и доксициклину. Так, оксациллин подавлял рост штаммов рода Klebsiella в 9% случаев, лактозонегативной кишечной палочки - в 25%, гемолитической кишечной палочки - в 11% случаев и был совершенно неэффективным в отношении штаммов рода Proteus. К доксициклину устойчивыми оказались 73% штаммов рода Klebsiella, 86% штаммов рода Proteus, 62% штаммов лактозонегативные и 78% - гемолитической Е. coli.

Ключевые слова: гепатит В, дисбиоз кишечника, антибиотики.

ANTIBIOTIC SUSCEPTIBILITY OF OPPORTUNISTIC PATHOGENIC INTESTINAL MICROFLORA FOR DYSBIOSIS IN PATIENTS WITH HEPATITIS B

Sklyar T. V., Lavrentievа K. V., Kremenchucka P. Е., Lykholat O. A., Dzhuzha D. O.

Abstract. Microbiological analysis of the intestinal microflora for dysbiosis in patients with hepatitis B (n=35) was conducted. Changes in qualitative and/or quantitative composition of the intestinal microflora were observed in each patient in the experimental group. Among representatives of indigenous microflora, a significant reduction in the number of bifidobacteria was noted in 68%, lactobacilli - in 85% of patients with hepatitis B. Excess of titers of lactose-negative Е. coli strains was observed in 22% сases, and yeast-like fungi Candida - in 35% сases. Opportunistic pathogenic enterobacteria were present in 77% of the clinical samples. The representatives of Klebsiella genus were found in 31% of patients with hepatitis B, Proteus genus - 20%, hemolytic Е. coli strains - in 26% of the patients. In this study of antibiotic susceptibility of opportunistic pathogenic enterobacteria strains isolated from hepatitis B patients with dysbiotic intestinal disorders, it was found that representatives of the genera Klebsiella and Proteus were the most sensitive to ciprofloxacin (73% and 72% of cultures, respectively); lactose-negative E. coli strains - to amikacin and ceftazidime (75% of cultures), cefepime and ciprofloxacin (62% of cultures); hemolytic E.coli strains -to ciprofloxacin and cefepime (78% and 67% of cultures, respectively). The most resistant of isolated strains were oxacillin and doxycycline. Oxacillin inhibited the growth of Klebsiella strains in 9% of cases, lactose-negative E. coli strains - in 25%, hemolytic E. coli strains - in 11% of cases and was ineffective against to Proteus strains. 73% of Klebsiella strains, 86% of Proteus strains, 62% of lactoso-negative E. coli strains and 78% of hemolytic E. coli strains were resistant to doxycycline.

Key words: hepatitis В, intestinal microflora, antibiotics.

Рецензент - проф. Лобань Г. А.

Стаття наджшла 21.08.2018 року