CC BY
255
© Mиxaйлiчeнкo I. B, Гoлoдoк Л. П., Biннiкoв А. I.
УДK 579. 864:616. 1
Mèxaéëi4eHêo I. В, roëoâoêЛ. П., BÍHHÍKOB А. I.
ДOCЛIДЖEHHЯ УMOBHO-ПATOГEHHИX MIKPOOPГAHIЗMIB -4ÈHHÈKIB ДИСБЮЗУ УPOГEHITAЛЬHOГO TPAKTУ TA ÏX ЗДATHICTЬ
ДO БIOПЛIBKOУTBOPEHHЯ
Днiпpoпeтpoвcький нaцioнaльний yнiвepcитeт iм. Oлecя Гoнчapa
(м. Днiпpoпeтpoвcьк)
Poбoтy бyлo викoнaнo y мeжax дepжбюджeтнoÏ тeми № 1-262-12, щo викoнyeтьcя нa кaфeдpi мiкpo-бioлoгiÏ, вipycoлoгiÏ тa бioтexнoлoгiÏ Днiпpoпeтpoв-cькoгo нaцioнaльнoгo yнiвepcитeтy iм. Oлecя Гoнчapa, № дepжaвнoÏ peecтpaцiÏ 0112U00192.
Bcтyп. Hopмaльнy мiкpoфлopy poзглядaють як cyкyпнicть мiкpoбioцeнoзiв, щo зaймaють cвoÏ era-лoгiчнi нiшi нa шкipi i cлизoвиx oбoлoнкax людини. Miкpoopгaнiзми, якi dcr^aio^ нopмaльнy мiкpoфлo-py ypoгeнiтaльнoгo тpaктy, знaxoдятьcя мiж coбoю тa з opгaнiзмoм xaзяÏнa в piзнoмaнiтниx взaeминax (нeйтpaлiзмy, мyтyaлiзмy, кoмeнcaлiзмy, cинepгiз-му, пapaзитизмy тoщo), якi cфopмyвaлиcя пpoтягoм тpивaлoгo cyмicнoгo eвoлюцiйнoгo poзвиткy [4, 5, 8]. Пepeвaжaння тиx чи rniiMx гpyп мiкpoopгaнiзмiв cпpияe пiдтpимaнню нopмoцeнoзy i cтaнy здopoв'я opгaнiзмy aбo, нaвпaки, oбyмoвлюe виникнeння пa-тoлoгiчниx змiн, вiдoмиx як диcбioз ypoгeнiтaльнoгo тpaктy. Ocтaннiй xapaктepизyeтьcя пepeвaжaнням yмoвнo-пaтoгeнниx мiкpoopгaнiзмiв, щo кoлoнiзyють cлизoвy oбoлoнкy пixви, витicняючи з нeÏ caпpoфiтнi бaктepiÏ, нacaмпepeд, лaктoбaцили [1, 7, 9]. ^o^ra^ нe вiднoвлeння мiкpoфлopи дo cтaнy нopми нe ^o-cтepiгaeтьcя, щo, вipoгiднo, oбyмoвлeнe здaтнicтю бaгaтьox yмoвнo-пaтoгeнниx бaктepiй дo yтвopeння бioплiвки, пepeбyвaючи y CTan якoÏ, мiкpoopгaнiзми cтaють бiльш витpивaлими дo дiÏ зaxиcниx мexaнiзмiв мaкpoopгaнiзмy [6, 14, 18].
Зa cyчacними yявлeннями бioплiвкa - мiкpoбнe cпiвтoвapиcтвo, щo cкJlaдaeтьcя з кJliтин, як пpикpi-плeнi дo пoвepxнi aбo oднa дo oднoÏ тa y^r^e^ в мa-тpикc cинтeзoвaниx ними пoзaкJliтинниx пoлiмepниx peчoвин; Ïx фeнoтип змiнeний пopiвнянo з пooдинo-кими, плaнктoнними кJliтинaми; y ниx зм^ы пapaмe-тpи pocтy тa eкcпpeciÏ cпeцифiчниx гeнiв [6, 18, 19]. Bвaжaeтьcя, щo бiльшe 99 % бaктepiaльниx пoпyляцiй icнyють в пpиpoдниx eкocиcтeмax нe y виглядi вты-ю-плaвaючиx плaнктoнниx кJliтин, a y виглядi cпeцифiчнo opгaнiзoвaниx, пpикpiплeниx дo cyбcтpaтiв бioплiвoк, yтвopeння якиx пpeдcтaвляe cкJlaдний, cтpoгo peny-льoвaний бioлoгiчний пpoцec. Здaтнicть фopмyвaти бioплiвки е cкJlaдoвoю чacтинoю життeвoгo циклу бтых^^ мiкpoopгaнiзмiв тa ycпiшнoю cтpaтeгieю зaxиcтy бaктepiй вiд нecпpиятливиx фaктopiв cepeд-oвищa [19].
Bивчeння бioплiвoк в дaний чac ви^ли^е вeличeз-ний i^repec дocлiдникiв, гoлoвним чинoм, y зв'язку з
тим, щo ^й cпociб icнyвaння бaктepiй cтвopюe вeли-êi пpoблeми в мeдичнiй пpaктицi. Здaтнicть бaктepiй фopмyвaти бioплiвки poзглядaeтьcя нa дaний мoмeнт як фaктop Ïx пaтoгeннocтi [18, 20].
У зв'язку з цим, метою poáo^ бyлo дocлiджeння cпeктpy мiкpoopгaнiзмiв - чинникiв диcбioтичниx пo-pyшeнь ceчocтaтeвoÏ cиcтeми y жiнoк тa вивчeння Ïx здaтнocтi дo бioплiвкoyтвopeння.
Сб'ект i мeтoди дocлiджeння. Oб'eктoм дo-cлiджeння бyлa чacтoтa виявлeння диcбioтичниx пopyшeнь ypoгeнiтaльнoгo тpaктy жiнoк, бioлoгiчнi влacтивocтi штaмiв yмoвнo-пaтoгeнниx бaктepiй тa Ïx здaтнicть дo плiвкoyтвopeння.
Bидiлeння, iдeнтифiкaцiю тa здaтнicть дo бioплiв-кoyтвopeння мiкpoopгaнiзмiв дocлiджyвaли нa бaзi бaктepioлoгiчнoÏ лaбopaтopiÏ КЗ «Днiпpoпeтpoвcькa цeнтpaльнa paйoннa лiкapня» ДOP.
Дocлiджyвaнi игами бaктepiй 6ули видiлeнi вiд пa-цieнтoк piзниx вiкoвиx гpyп (18-55 po^), у якиx бyлo виявлeнo диcбioтичнi пopyшeння ypoгeнiтaльнoгo тpaктy. Узяття мaтepiaлy для мiкpoбioлoгiчнoгo дocлi-джeння пpoвoдив лiкap aкyшep-гiнeкoлoг пpи пiдoзpi нa iнфeкцiйнy пpиpoдy пaтoлoгiчнoгo пpoцeccy. Для дocлiджeнь викopиcтoвyвaли зicкoби з ст^к цepвi-кaльнoгo кaнaлy. B^ora бyлo дocлiджeнo 63 зpaзки бioлoгiчнoгo мaтepiaлy.
Пapaлeльнo з взяттям мaтepiaлy нa пociв гoтyвa-ли мaзки для мiкpocкoпiÏ (в кiлькocтi нe мeншe двox), викopиcтoвyючи для ^oro oкpeмi cтepильнi тaмпoни. Пpи вигoтoвлeннi мaзкiв piвнoмipнo poзпoдiляли мa-тepiaл нa пpeдмeтнoмy cклi м'якими pyxaми, нe зa-cтocoвyючи гpyбoгo втиpaння i piзкиx штpиxoвиx pyxiв iнcтpyмeнтoм. Maзкa фapбyвaли зa мeтoдoм Гpaмa.
Bидiлeння тa iдeнтифiкaцiю бaктepiй пpoвoдили згiднo з нaкaзoм № 535 вщ 22.04.1985 p. пpo «Уни-фикaцию микpoбиoлoгичecкиx (бaктepиoлoгичecкиx) мeтoдoв иccлeдoвaния». Зa peзyльтaтaми дocлiджeн-ня кyльтypaльниx тa фiзioлoгo-бioxiмiчниx влacтивoc-тeй вcтaнoвлювaли видoвy нaлeжнicть мiкpoopгaнiз-мiв [10].
Здaтнicть дo yтвopeння бioплiвки визнaчaли нa 6-тилyнкoвиx плacтикoвиx плaншeтax. Дoбoвy куль-тypy дocлiджyвaнoгo штaмy (0,1 мл з вмютом кJliтин 1 x 105 KУO/мл) внocили у лунку плaншeтa з 3 мл м'ям-пeптoннoгo бyльйoнy. Iнкyбyвaли 72 гoд зa тeмпepa-тypи 37eC. Шпpицeм oбepeжнo видaляли зaлишки
середовища. При в1зуальному виявленн ôionëiBKM на CTÎHKax лунки штам вважали nëiBKoyTBoproronèM [14].
Результати дослщжень та ïx обговорення. Для
виявлення у жшок мiкpoopгaнiзмiв, що спричини-ли дисбютичы пopyшення, викopистoвyвaли 3icKo6 з цеpвiкaльнoгo каналу. Бyлo вiдiбpaнo 63 кглычних зpaзкiв.
Ïpo етioлoгiчнy poль у виникненнi диcбioзy певних мiкpoopгaнiзмiв cвiдчить ïx кiлькicть. Так, вважаеться, ùo вмicт yмoвнo-пaтoгенниx бaктеpiй менше 103-104 КУО/мл не е свщченням диcбioзy, а пpи пеpевищен-н цьoгo значення мoжнa чiткo вказувати на участь бaктеpiй у виникненн пopyшень [11, 12, 17]. Нами булю пpoaнaлiзoвaнo pезyльтaти вивчення кiлькicнoгo вмicтy yмoвнo-пaтoгенниx бaктеpiй у дocлiджyвaниx зpaзкax. У табл. 1 пpедcтaвленo дaнi пpo чacтoтy виявлення yмoвнo-пaтoгенниx мiкpoopгaнiзмiв у кть-raCTi, бiльше 103 КУО/мл.
Таблиця 1 Частота виявлення дисбюзу урогештального тракту у жшок за показником ктькюного вмюту бактерш
4 збудники 7%
5 збуднимв 2%
№ з/п MiKpoopraHi3MH Частота пoзитивниx вщгювщей, абс. / %
1 Staphylococcus aureus 37/58,7
2 Staphylococcus epidermidis 24/38,1
3 Streptococcus agalactia 8/12,7
4 Enterococcus faecalis 6/9,5
5 Escherichia coli 31/50,8
6 Pseudomonas aeruginosa 6/9,5
7 Proteus mirabilis 5/7,9
8 Klebsiella pneumoniae 8/12,7
3 збудники 16%
Як видно з таблиц! 1 у жЫок з матер1алу церв1-кального каналу видтяли м1крооргаызми, типов! для стану дисбюзу. У л1тератур1 [2, 13] щодо розвитку уражень репродуктивноУ системи переважно вщм1ча-еться роль грампозитивноУ коковоУ флори (S. aureus, S. epidermidis), однак, значну роль вщ1грають i бакте-рп род!в Escherichia та Enterobacter, що частково пщ-тверджуеться у наших дослщженнях. Так, найбтьш часто виявляли золотистий стафтокок (58,7 % ви-падюв), кишкову паличку (50,8 % випадюв) та епщер-мальний стафтокок (38,1 % випадюв).
Також е указ!вки [3, 7, 15], що у бтьшост випадюв дисбактерюзи мають пол!м!кробну етюлопю, тобто характеры одночасним виявленням асощацп м!кро-оргаызм1в. У нашому доагпджены показано, що для ряду зразюв (6/9,5 %) визначено стан норми. За результатами бактерюлопчного анал!зу 57 ¡нших зраз-юв визначено дисбактерюз. При цьому монозбудни-ка виявлено у 9 (15,8 %) зразюв, для ¡нших 48 (84,2 %) зразюв бюлопчного матер!алу виявлено асо^ацп м!-крооргаызм!в (рис. 1).
З представлених на рисунку 1 даних можна по-бачити, що найбтьш часто виявляли асо^ацт з 2 бактерм (59 %), рщше - з 3 бактерм (16 %). Одно-часне виявлення 4 або 5 бактерм з перевищенням ктькюного показнику норми визначено у 7 та 2 % ви-падюв вщповщно. Слщ вщм!тити, що практично у вЫх
Рис. 1. Частота виявлення мшробних асощацш ¡з урогештального тракту жшок.
випaдкax виявлення eдинoгo збудника видтяли зoлo-тистий cтaфiлoкoк (8 випадюв, 88,9 %).
Bci видтеы мiкpoopгaнiзми належать дo yмoв-нo-пaтoгенниx, тoбтo тaкиx, ùo мoжyть бути пpиcyт-нi у здopoвиx ж^к, не викликаючи ypaжень. Однак, за даними pядy епiдемioлoгiчниx дocлiджень cеpед iнфекцiйнo-зaпaльниx зaxвopювaнь генiтaлiй все бтыхюга значення набувають тi, етioлoгiчними агентами якиx е саме yмoвнo-пaтoгеннi бaктеpiï та гpиби - cклaдoвi нopмoфлopи. Biдcyтнicть cпецифiчнoï кш-нiчнoï кapтини запалення та безcимптoмний пеpебiг ускладнюють дiaгнocтикy циx ypaжень, ùo мoже пpи-звести дo xpoнiзaцiï пpoцеca та poзвиткy ускладнень [1, 5, 6, 9, 15].
Отже вcтaнoвленo, ùo пpи диcбioзi найбтьш часто виявляли бaктеpiï poдy Staphylococcus та пpед-ставники poдини Enterobacteriaceae. Бaктеpiï poдy Staphylococcus е пocтiйними мешканцями cечoчтa-тевoгo тpaктy у ж^к. Кoлoнiзaцiю епiтелiю cечocтa-тевиx шляxiв oбyмoвлюють пoвеpxневi pецептopи, а тагаж видiлення феpментнoгo кoмплекcy, який пpи-гнiчye picт piзниx бaктеpiй. Нaйчacтiше мiкpoopгaнiзм викликають диcбioтичнi poзлaди у жiнoк, якi ведуть активне статеве життя [7].
Пpедcтaвники poдини Enterobacteriaceae е тaкoж нaйбiльш частими збудниками диcбioзiв тoмy, ùo вЫ
100 90 80
го
3 70
g 60
! 50 m
^ 40
0
1 30
с
* 20 10 0
83,8
I 355 I
1 < ■
S. aureus S. epidermidis E. coli
Рис. 2. Частота виявлення здатност до плшко утворення.
Таблиця 2 Частота виявлення дисбюзу урогеттального тракту жшок р1зних вшових груп
Вкова фупа 18-25 pокiв 26-40 pокiв 41-55 pокiв
Частота виявлення, абс. / % 23/40,4 19/33,3 15/26,3
домЫують у кишковм флор1 та мають особливу спро-можнють викликати запальний процес у сечостатевих шляхах. Збудники волод1ють адгезивними власти-востями, саме цей факт покращуе можпивють одер-жання бактер1ями живильних компонент i дозволяе бтьш ефективно розмножуватися в порiвняннi з не-прикрiпленими бактерiями [19].
Вважаеться [18, 19], що адгезивн властивостi бактерм напряму пов'язанi з ¿х здатнютю до утворен-ня бiоплiвки, що вщповщае за посилення колоызацм-ного потен^алу, тому на наступному етап дослiджень було проведено вивчення здатност до плiвкоутво-рення видiлених штамiв золотистого та епщермаль-ного стафтокоюв та кишковоУ палички як бактерм, якi найчастiше видiляються (рис. 2).
Bd видiленi штами Staphylococcus epidermidis були здатн до плiвкоутворення. 3i штамiв Staphylococcus aureus та Escherichia coli до плiвкоутворення були здатн 83,8 та 35,5 % штамiв вiдповiдно, що свiдчить про достатньо високий колоызацмний потенцiал цих мiкроорганiзмiв та вiрогiдну значущiсть ¿х ролi у роз-витку дисбактерiозу урогеттального тракту.
Здатнiсть формувати плiвки - важлива власти-вiсть, яка забезпечуе виживання мiкроорганiзмiв у несприятливих умовах, а також при ¿х контакт з ан-тимiкробними препаратами та дм iмунно¿ системи. Це дозволяе колотзувати сечостатеву систему, при-гтчувати розвиток нормофлори (особливо лакто- та бiфiдобактерiй) i таким чином провокувати розвиток дисбiозiв урогенiтального тракту у жЫок [6, 15].
Однак, не лише властивост мiкроорганiзмiв зу-мовлюють виникнення дисбiозiв. Також значну роль в^грають й iншi фактори. Так, у рiзнi вiковi перiоди у жшок спостерiгаються суттeвi змiни у dcr^i мкро-флори урогенiтального тракту, що пов'язано з виро-бленням деяких гормотв, дозрiванням iмунно¿ системи, вступом у статеве життя [16, 21].
Тому було цкавим простежити частоту виникнення дисбiозiв у жiнок рiзних вiкових груп. Як в^^чено вище, дисбiоз за результатами бактерюлопчного до-слiдження встановлено у 57 жЫок, яких було подтено на 3 групи: 18-25 роюв; 26-40 рокiв; 41-55 роюв. Роз-подiл частоти виявлення дисбюзу за вiком обстеже-них представлено у табл. 2.
Як видно з даних, представлених у таблиц! 2, в рiзних вкових групах динамка виникнення дисбю-тичних порушень урогеттального тракту мала певнi вщмЫност^ якi, вiрогiдно, можна пояснити гормоно-залежними змiнами впродовж життя (перюд менстру-ацп, менопаузи, вагiтнiсть), що суттево впливають на якiсний та юльюсний склад тхвово'| мiкрофлори [21].
Найвищий показник частоти виявлення дисбюзу - 40,4 % - у rpyni жЫок вком 18-25 роюв можна пояснити початком статевих контактiв, коли оpганiзм молодих дiвчат ще не адаптований до контамшацп умовно-патогенними мiкpооpганiзмами [16, 21].
У вковм гpyпi вiд 26 до 40 роюв показник частоти виявлення дисбютичних поpyшень становить 33,3 %. Це пояснюеться тим, що жЫки знаходяться у pепpодyктивномy вщк Bагiтнiсть, пологи, викоpис-тання гоpмональних пpепаpатiв, часта змiна статево-го паpтнеpа - це все може спpичинити поpyшення y складi мiкpофлоpи [3, 4].
У гpyпi жЫок вiком 41-55 pокiв вiдмiчено наймен-шу частотy виявлення дисбiозy в поpiвняннi з iншими двома фупами - 26,3 %, що вказуе на можливе фоp-мування певного балансу складу мiкpофлоpи. Але досить висока часота ¿х виявлення може бути ^p^ чинена появою гоpмональних поpyшень [21]. Cлiд вiдмiтити, що з 6 випадюв вiдповiдностi стану мiкpо-флоpи ноpмi, 4 пpипадали саме на цю вiковy фупу.
На стан мiкpобiоценозy пiхви неpiдко впливають i piзноманiтнi чинники зовышнього сеpедовища - еко-логiчнi, санiтаpно-епiдемiологiчнi, клiматичнi, стpес, сексуальна активнiсть, медикаментозы засоби, iнва-зiйнi манiпyляцiï, опеpативне втpyчання тощо, тому частота виявлення дисбiозiв у piзних вiкових та со^-альних категоpiях жiнок може значно ваpiювати [16].
Висновки.
1. Г^и дослiдженнi 63 клiнiчних зpазкiв зiскобiв iз цеpвiкального каналу найбтьш часто видiляли S. aureus - 58,7 % випадюв, E. coli - 50,8 % випадюв та S. epidermidis - 38,1 % випадюв. Також видтяли Streptococcus agalactia, Enterococcus faecalis, Pseudomonas aeruginosa, Proteus mirabilis, Klebsiella pneumoniae, але частота ¿х виявлення не пеpевищy-вала 12,7 %.
2. За pезyльтатами бактеpiологiчного аналiзy стан ноpми визначено для 6/9,5 % обстежених. ^и встановленнi дисбактеpiозy монозбудника виявле-но у 15,8 % зpазкiв, асо^ацт з 2 бактеpiй - у 59 % випадюв, з 3 бактеpiй - 16 %, з 4 або 5 бактеpiй - у 7 та 2 % випадюв вщповщно. ^и виявлены единого збудника найбтьш часто видтяли золотистий стафтокок (88,9 %).
3. Частота виявлення дисбюзу по вкових фупах жiнок становила: 40,4 % у фут жЫок вiком 18-25 pокiв, 33,3 % - у фут вщ 26 до 40 pокiв, 26,3 % - у фут вком 41-55 pокiв.
4. Bd видтеы штами Staphylococcus epidermidis (24) були здаты до плiвкоyтвоpення. 3i штамiв Staphylococcus aureus та Escherichia coli до плiвкоyтвоpення були здаты 83,8 % та 35,5 % штамiв вiдповiдно.
Перспективи подальших дослщжень. Дослi-дження частоти виявлення дисбiозiв сеpед жiнок pе-пpодyктивного в^, частоти виявлення piзних гpyп умовно-патогенних бактеpiй та ¿х бiологiчних влас-тивостей дае iнфоpмацiю для pозpобки заходiв пpо-фiлактики та коpекцiï складу мiкpофлоpи ypогенi-тального тpактy, що може стати у нащщ пpи вибоpi iндивiдyальних схем для боpотьби iз цими станами.
Л1тература
1. Воронин К. В. Бактериальный вагиноз беременных: проблемы и решения / К. В. Воронин, В. И. Чуйко, Б. С. Нахла // Клш1чна медицина. - 2011. - Том 16, №4. - С. 1-9.
2. Гнатко О. П. Бактер1альний вапноз у ваптних / О. П. Гнатко // С1мейна медицина. - 2010. - №2. - С. 32-35.
3. Дифференцированный поход к терапии пациенток с бактериальным вагинозом / Н. В. Спиридонова, Е. А. Махлина, М. В. Буданова [и др.] // Вопросы акушерства, гинекологии и перинатологии. - 2010. - Т. 9, № 2. - С. 8-14.
4. Дубоссарская 3. М. Экосистема влагалища и современные подходы к лечению бактериального вагиноза (клиническая лекция) / 3. М. Дубоссарская, Ю. А. Дубоссарская, О. В. Андришина // Здоровье женщины. - 2010. - №3. - С. 88-92.
5. Дубчак А. Е. Микроэкосистема влагалища в норме и при патологии / А. Е. Дубчак // Здоровье женщины. - 2009. - №1. - С. 93-100.
6. Морфологический состав биопленки биотопа влагалища при воспалительных заболеваниях репродуктивного тракта женщин / А. В. Мясникова, Н. И. Потатуркина-Нестерова, И. С. Немова [и др.] // Вестник новых медицинских технологий. - 2011. - № 4. - С. 21-24.
7. Нагорна В. Ф. М1кроеколопя статевих шляжв у раз1 хрошчних запальних процеав оргаыв репродуктивноУ системи / В. Ф. Нагорна, Т. 6. Старущенко // Здоровье женщины. - 2009. - № 1. - С. 154-156.
8. Назарова Е. К. Микробиоценоз влагалища и его нарушения / Е. К. Назарова, Е. И. Гиммельфарб, Л. Г. Созаева // Клиническая лабораторная диагностика. - 2003. - № 2. - С. 25-32.
9. Нарушения микробиоценоза урогенитального тракта: грани проблемы, перспективы коррекции и профилактики / М. Б. Хамошина, В. Е. Радзинский, А. С. Календжян [и др.] // Рос. вестник акушера-гинеколога. - 2009. - № 3. - С. 25-30.
10. Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений: приказ № 535. - [чинний вщ 22. 04. 1985р.]. - М.: МОЗ СССР, 1985. - 65 с.
11. Рахматуллина М. Р. Современные представления о микробиоценозе вагинального биотопа и его нарушениях у женщин репродуктивного возраста / М. Р. Рахматуллина, А. Ю. Шаталова // Вестник дерматологии и венерологии. - 2009. -№ 3. - С. 38-42.
12. Современный взгляд на проблему бактериального вагиноза / П. Н. Веропотвелян, В. А. Потапов, Н. П. Веропотвелян [и др.] // Здоровье женщины. - 2009. - № 2. - С. 143-147.
13. Туркевич О. Ю. Деяю питання етюпатогенетичного обфунтування комплексного л1кування бактер1ального вапнозу / О. Ю. Туркевич // УкраУнський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2010. - № 1 (36). - С. 92-96.
14. Чеботарь И. В. Лабораторная диагностика клинически значимых биоплёночных процессов / И. В. Чеботарь, Е. Л. Гурьев // Вопр. диагностики в педиатрии. - 2012. - № 4. - С. 15 - 20.
15. Bacterial vaginosis and risk of pelvic inflammatory disease / R. B. Ness, S. L. Hillier, K. E. Kip [et all.] // Obstet. Gynecol. -2004. - Vol. 104 (4). - P. 761-769.
16. Colloquium Paper: Vaginal microbiome of reproductive-age women / J. Ravel, P. Gajer, Z. Abdo [et al.] // PNAS. - 2011. -Vol. 108. - Р. 4680-4687.
17. Composition of vaginal microbiota in bacterial vaginosis patients and healthy women: basis for genetic diagnosis of bacterial vaginosis? / M. Unemo, A. Fahlen, R. Datcu [et al.] // Sex transm. inf. - 2011. - Vol. 87. - Р. 302.
18. Costerton J. W. Bacterial biofilms: a common cause of persistent infections / J. W. Costerton, P. S. Stewart, E. P. Greenberg // Science. - 1999. - Vol. 284. - P. 1318-1322.
19. Donlan R. M. Biofilms: survival mechanisms of clinically relevant microorganisms / R. M. Donlan, J. W. Costerton // Clin. Microbiol. Rev. - 2002. - Vol. 15. - P. 167-193.
20. Gotz F. Staphylococcus and biofilms / F. Gotz // Mol. Microb. - 2002. - Vol. 43 (6). - P. 1367-1378.
21. Temporal dynamics of vaginal bacterial communities / J. Ravel, R. Brotman, P. Gajer [et al.] // Sex transm. inf. - 2011. -Vol. 87. - Р. 316-317.
УДК 579. 864:616. 1
ДОСЛ1ДЖЕННЯ УМОВНО-ПАТОГЕННИХ М1КРООРГАН13М1В - ЧИННИК1В ДИСБЮЗУ УРОГЕНГГАЛЬ-НОГО ТРАКТУ ТА "|"Х 3ДАТН1СТЬ ДО Б1ОПЛ1ВКОУТВОРЕННЯ
Михайл1ченко I. В., Голодок Л. П., Вшшков А. I.
Резюме. Дооглдження 63 кглнлчних зразюв 3icKo6iB вщокремлюваного глхви жшок дозволило встанови-ти, що за складом бактерм стану норми вщговщали 9,5 % зразюв, а у 90,5 % вигадюв встановлено дисбюз. Aналiз частоти виявлення дисбюзу го вкових гругах жшок гоказав, що 40,4 % вигадюв григадали на гругу вком 18-25 роюв, 33,3 % - 26-40 роюв, 26,3 % - 41-55 роюв. 3 умовно-гатогенних бактерм найбтьш часто видтяли S. aureus - 58,7 %, E. coli - 50,8 % та S. epidermidis - 38,1 %. Визначено, що 84,2 % вигадюв дисбюзу гов'язаы iз виявленням асощацп умовно-гатогенних бактерм. До гшвкоутворення були здаты 100 % штамiв S. epidermidis, 83,8 % - S. aureus та 35,5 % - E. coli.
Ключов1 слова: умовно-гатогены бактерп, дисбюз, урогеытальний тракт, гтвкоутворення.
УДК 579. 864: 616. 1
ИЗУЧЕНИЕ УСЛОВНО-ПАТОГЕННЫХ МИКРООРГАНИЗМОВ КАК ПРИЧИНЫ ДИСБИОЗА УРОГЕНИТАЛЬНОГО ТРАКТА И ИХ СПОСОБНОСТИ К БИОПЛЕНКООБРАЗОВАНИЮ
Михайличенко И. В., Голодок Л. П., Винников А. И.
Резюме. Исследование 63 клинических образцов соскобов отделяемого влагалища женщин гозволило установить, что го содержанию бактерий состоянию нормы соответствовали 9,5 % образцов, а для 90,5 % случаев выявлен дисбиоз. Анализ частоты выявления дисбиоза го возрастным груггам женщин гоказал, что
40,4 % случаев приходилось на группу 18-25 лет, 33,3 % - 26-40 лет, 26,3 % - 41-55 лет. Из условно-патогенных бактерий наиболее часто выделяли S. aureus - 58,7 %, E. coli - 50,8 % и S. epidermidis - 38,1 %. Определено, что 84,2 % случаев дисбиоза были связаны с выявлением ассоциаций условно-патогенных бактерий. К плен-кообразованию были способны 100 % штаммов S. epidermidis, 83,8 % - S. aureus и 35,5 % - E. coli.
Ключевые слова: условно-патогенные бактерии, дисбиоз, урогенитальный тракт, пленкообразование.
UDC 579,864:616. 1
The Study of Opportunistic Microorganisms as Urogenital Tract Dysbios Provocative Factor and their Ability to Biofilmformation
Mykhaylichenko I. В., Holodok L. P., Vinnikov A. I.
Abstract. Geniturinary tract dysbiosis occupy a significant place in the structure of women's reproductive health pathologies. It's known, that dysbiosis characterized by increase of opportunistic microorganisms quantity on the background reduction or complete disappearance of lactobacilli. Colonization potential of saprophyte and pathogenic flora is important for the development of dysbiosis. The ability to form biofilms is one of the factors, associated with colonization. Dysbiosis may provoke a wide range of reproductive health complications, including miscarriage of pregnancy and even some cases of infertility, so there is a need to study the causes and mechanisms of dysbiosis formation and role of filmformation in these process. The aim of the study was to investigate the frequency of isolation of opportunistic microorganisms in dysbiosis and examine their ability to form biofilms. From 63 clinical samples normocenosis was suggested in 9.5 % of samples, and in 90.5 % - dysbiosis. Analysis of the frequency of detection of dysbiosis in different age groups of women showed that 40.4 % of cases were in the age group 18-25 years, 33.3 % - 26-40 years, 26.3 % - 41-55 years. Among opportunistic bacteria S. aureus (58,7 % cases), E. coli (50.8 %) and S. epidermidis (38.1 %) were the most frequently isolated. With much less frequency S. agalactia, E. faecalis, P. aeruginosa, R. mirabilis, K. pneumoniae isolated. Meanwhile, it is opportunistic pathogens are becoming increasingly important as causative agents of infectious and inflammatory diseases of the genitals. It was determined, that 84.2 % of dysbiosis associated with the isolation of opportunistic bacteria association. In our study, the most commonly found bacterial association with 2 members (59 %), less - 3 bacteria members (16 %). Detection of 4 or 5 bacterial members in association with increase of quantitative index defined in 7 % and 2 % of cases respectively. It's note, that in majority of cases of the single pathogen detection Staphylococcus aureus was isolated (8 cases, 88.9 %). All isolated microorganisms can be present in healthy women without causing injury.
It is known, that the adhesive properties of bacteria directly related to their ability to biofilmformation, which is responsible for strengthening of the colonization capacity, so the next stage of the research was conducted to study of filmformation ability of selected strains of Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis and Escherichia coli as the bacteria, that isolated under majority cases of dysbiosis. Ability to filmformation were shown for 100 % strain S. epidermidis, 83,8 % - S. aureus and 35,5 % - E. coli.
Study of the frequency of dysbiosis detection among women of reproductive age, the frequency of detection of different groups of opportunistic bacteria and their biological properties will inform the development of preventional and correctional measures to normalize of genitourinary tract microflora composition, that may be useful in selecting individual schemes to correction of abnormal changes in reproductive tract microbiota.
Keywords: opportunistic bacteria, dysbiosis, genitourinary tract, filmformation.
Рецензент - проф. Лобань Г. А.
Стаття надшшла 19. 09. 2014 р.
