CC BY
46
УДК 368:61(493)
1сайкша О.Д.,
K.i.H., доцент кафедри еконсиулчно!' Teopii та методологи наукових дооглджень ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ iмeнi Гpигopiя Сковороди"
ОСОБЛИВОСТ1 РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ СУЧАСНИХ УКРАШСЬКИХ ПЩПРИвМСТВ
В статтi проанал1зовано особливостi пщприемницьких ризиюв в Укра/Hi; досл1джено ochobhi форми ix оц1нки та ме-тоди yправлiння ними на сучасному етапi розвитку кра'ни.
Ключовi слова: ризик, тдприемницький ризик, yправлiння, ризик-менеджмент, VAR-метод.
В статье проанализировано особенности предпринимательских рисков в Украине; исследовано основные формы их оценки и методы управления ими на современном этапе развития страны.
Ключевые слова: риск, предпринимательский риск, управление, риск-менеджмент, VAR-метод.
In the article is important possibility particulars enterprise risk in Ukraine; the article basis form them valuing and methods controlling risk on modern stage development country.
Keywords: risk, enterprise risk, controlling, risk-management, Value-at-Risk.
Актуальнють дослщження. Сучасне eкoнoмiчнe середовище характеризуемся швидкими змЫами, випереджаль-ним розвитком шновацмних технолопй та значними коливаннями фЫансових процеав. Вщповщно нестабтьними стають внутршы eкoнoмiчнi процеси пщприемства нав^ь при сталм технологи та вщносно сталих обсягах виробниц-тва. Невизначенють позначаеться на фЫансовому станi пiдпpиeмств, на Тхых фiнансoвих результатах пiдпpиeмств, на динамМ й стpуктуpi грошових потоюв. Нагальною потребою стае формування високоефективного фшансово-еконо-мiчнoгo мeханiзму ризик-менеджменту пщприемства, функцюнування якого водночас не призведе до значного змен-шення фшансового результату дiяльнoстi пiдпpиeмства.
Формування такого мехаызму ускладнюеться великою кiлькiстю piзнoманiтних форм ризику, якi виникають у проце-сi звичайноТ дiяльнoстi пщприемства, великою ктькютю форм ризику, зовышых щодо пiдпpиeмства. Водночас iснуe до-сить велика сукупнiсть мeтoдiв та спoсoбiв oцiнки ризику, типiв оргаызаци функцioнування фiнансoвo-eкoнoмiчнoгo ме-ханiзму ризик-менеджменту на пщприемства засoбiв попередження, мiнiмiзацiT та пpoтидií ризику. Упpавлiння ризиком утруднюеться нeoбхiднiстю добору найбiльш вщповщноТ oцiнки його piвня та визначення способу управлЫня.
Сучасному етапу розвитку економки хаpактepнi динамiчнiсть i суперечливють ринкових перетворень. Для ринко-вого господарства характерними е змiни eкoнoмiчнoT ситуацiT, посилення чи послаблення конкурентноТ боротьби або спади дiлoвoT активност та низка iнших фактopiв невизначености В цих умовах без врахування чиннику ризику в пщ-приемницьюй дiяльнoстi oбiйтися просто неможливо. Устх пiдпpиeмств залежить вiд того, насктьки правильно вони будуть opieнтуватися у цм складнiй oбстанoвцi, як точно зможуть передбачити i врахувати появу негативних факто-piв, що ведуть до втрат. При цьому завдання пщприемства полягае не в уникненн ризику взагал^ а в передбачены, oцiнцi i звeдeннi його негативних наслщюв до мiнiмальнoгo piвня.
Ступшь дослщження проблеми. Meтoдoлoгiчнe пiд^pунтя роботи становлять пра^ В.В. Вiтлiнськoгo, М.Д. Бiлик, В.Д. Лагутiна, Б.М. Miзюка, 1.Я. Чугунова. Тeopeтичнi i приклады основи формування фiнансoвo-eкoнoмiчнoгo мeханiз-му управлЫня пiдпpиeмствoм з урахуванням ризику фунтуються на загальноприйнятих концептуальних положеннях тео-piT фiнансoвoгo менеджменту, викладених у працях в^чизняних та Ыоземних наукoвцiв: I. Александера, I. Абалюна, I. Ан-соффа, Д. Дерлоу, А.О. Sпiфанoва, O.O. Заречкова, Г. Кербо, Е.Ф. Ковальчука, В.В. Короля, Л.А. Лахтюново|', Л.Л. Рем-ньово|', О.О. Терещенка, Ю.С. Шембель, Ы. Досить велику увагу у працях названих автopiв пpидiлeнo загальнiй органь зацiT систем фiнансoвoгo упpавлiння, фiнансoвo-eкoнoмiчнoму iнстpумeнтаpiю, що використовуеться у менеджмент пiд-приемств, спeцифiцi peалiзацiT фЫансового упpавлiння в умовах пострадянського eкoнoмiчнoгo простору та найбiльш ак-туальним напрямам peалiзацiT менеджменту, до яких автори зараховують i упpавлiння фЫансовим ризиком.
Спeцифiка peалiзацiT менеджменту eкoнoмiчнoгo та фiнансoвoгo ризику пiдпpиeмств до^джуеться у працях укpаTнсь-ких та заpубiжних наукoвцiв. Це такi автори як А.П. Альпн, Т. Бачка|', П.1. Верченко, В.В. Вiтлiнський, А.П. Гайдуцький, В.М. Гранатуров, М.О. Кизим, М.Г. Лапуста, С.1. Наконечний, Р.В. Пкус, А.В. Постюшков, М.Ю. Подольчак, О. Моргенш-терн, Дж. Нейман, Д. Фрей, С.О. ФтЫ, Н.В. Хохлов, В.А. Чернов, Л.Г. Шаршукова, О.1.Ястремський, Ю.А. Енусте, iн.
Мета статл полягае у вивчeннi проблем ризик-менеджменту, як важливо|' та нев^^мно'!' складoвoT упpавлiння, що створюе певы фiнансoвi гаpантiT стабiльнoстi i прибутковосл виробництва на випадок настання несприятливих ситуа-цiй у будь-якiй пщприемницьюй стpуктуpi, яка входить до складу ринкового мехаызму.
Виклад основного матер1алу. Упpавлiння ризиками, що виникають у процеа здiйснeння oпepацiйнoT, iнвeстицiй-нoT та фiнансoвoT дiяльнoстi суб'ектом господарювання, спрямовано насамперед на забезпечення стабтьносл фЫан-сoвo-гoспoдаpськoT дiяльнoстi суб'екта господарювання у пpoстopi та часi, а також пщтримання належного piвня його конкурентоспроможносл у кopoткoстpoкoвiй та довгостроковм перспективах.
Досягнення таких цiлeй можливе за умови виконання таких вимог, зокрема: належне об^рунтування упpавлiнських фь нансових piшeнь та iдeнтифiкацiT господарських ризиюв, пов'язаних iз такими ршеннями; oцiнювання piвня ризику, який пов'язаний iз peалiзацieю господарських oпepацiT та/або Ty сукупнiстю; визначення та аналiз взаемозв'язку мiж iдeнтифi-кованим ризиком та Ышими параметрами фiнансoвo-гoспoдаpськoT дiяльнoстi суб'екта господарювання; об^рунтування дoцiльнoстi прийняття ризику та розрахунок максимальнoT величини утримання ризику; пошук мeтoдiв нeйтpалiзацiT ризику та oцiнювання Tх eфeктивнoстi для кoжнoT oкpeмoT гoспoдаpськoT oпepацiT та/або Tх сукупнoстi; забезпечення уникнен-ня, покриття або ж перерозподту pизикiв пiдпpиeмницькoT дiяльнoстi суб'екта господарювання у простср та чаа; oцiню-вання eфeктивнoстi дiяльнoстi фЫансового менеджера пiдпpиeмства щодо упpавлiння ризиками [3].
Джерелом уас^ сукупнoстi ризиюв, що формуються в результат здмснення oпepацiйнoT, iнвeстицiйнoT та фiнансo-
62 Eкoнoмiчний вiсник унiвepситeту | Випуск № 17/2
© 1сайкша О.Д., 2011
воТ дтльност суб'ектом господарювання, е будь-яке управлшське фшансове р1шення щодо тюТ чи ¡ншоТ господарсь-коТ операц¡Т, яка здмснюеться в рамках згаданих вище напрям^ д¡яльност¡ п¡дприeмства.
Тому управл¡ння ризиками е об'ективною необх¡дн¡стю та обов'язковою умовою ефективност модел¡ ф¡нансового менеджменту на пщприемствк При цьому управлшня ризиками забезпечуе узгоджен¡сть ф¡нансово-господарськоТ дыльност суб'екта господарювання за такими напрямами, як операцмна та ¡нвестиц¡йна дтльнють, ф¡нансування та ф¡нансовий контрол¡нг, як в сукупност¡ ¡ формують систему фшансового менеджменту на п¡дприeмств¡.
Ефективне забезпечення модел¡ управл¡ння ф¡нансовими ризиками передбачае, зокрема, вир¡шення таких про-блемних питань: анал¡з умов виникнення ¡ формування комерц¡йних ризик¡в та визначення фактора, що зумовлюють Тх абсолютну величину; класиф¡кац¡я комерц¡йних ризиюв та Тх взаемозв'язок ¡з фшансово-господарською д¡яльн¡стю суб'екта господарювання; формулювання критерив прийняття управл¡нських ф¡нансових р¡шень щодо господарських операцм, як¡ характеризуються наявнютю ризику (невизначеност¡); формулювання концепц¡Т управлшня ризиками суб'екта господарювання, що вщповщае потребам його ф¡нансово-господарськоТ д¡яльност¡ [2].
Здмснення п¡дприeмницькоТ д¡яльност¡ нерозривно пов'язано з таким явищем, як невизначенють, тобто об'ективною неспроможнютю спрогнозувати майбутн насл¡дки зд¡йснення п¡дприeмством тюТ чи ¡ншоТ господарськоТ операц¡Т ¡з стов¡дсотковою достов¡рн¡стю. Однак це не е п¡дставою для в¡дмови вщ зор¡eнтованих на перспективу напрям¡в управлшня фшансами суб'eкт¡в господарювання. Наявн¡сть ефекту невизначеност та ТТ вплив на формування сцена-р¡ю ф¡нансово-господарськоТ дтльност п¡дприeмства не означае, що суб'ектам господарювання не доц¡льно здмсню-вати ТТ планування та прогнозування на поточний та майбутый перюди. Невизначенють у процес зд¡йснення господарських операцм св¡дчить про наявн¡сть ¡мов^ност в¡дхилення к¡нцевого результату в¡д очкуваноТ величини. Таке в¡дхилення може мати як позитивний, так ¡ негативний ефект. Невизначенють, притаманна реалЬацп тих чи ¡нших господарських операцм п¡дприeмства, формуе його сукупний ризик. Водночас сукупний ризик пщприемства складаеть-ся ¡з системи окремих ризиюв, що дае змогу сформулювати основы напрями моыторингу моделлю управл¡ння ризиками фшансово-господарськоТ д¡яльност¡ п¡дприeмства з метою мшЫзацп негативного впливу комерцмних ризик¡в -в¡дстежування ризик¡в: за структурними пщроздтами п¡дприeмства; за основними (внутршыми та зовн¡шн¡ми) гос-подарськими зв'язками пщприемства; за основними видами ризиюв; за центрами локалЬацп ризиюв; за ступенем взаемозв'язку та взаемозалежносл окремих ризик¡в та центр¡в Тх локалюацп; за впливом зовн¡шн¡х фактора ризику (як¡ формують системний ризик за класифкацюю Марков¡ца) [4].
1снування невизначеност¡ п¡д час прийняття управлшських ф¡нансових р¡шень, а також ризику, що пов'язаний ¡з Тх ви-конанням, обумовлюе необх¡дн¡сть формування адекватноТ системи виявлення, ¡дентиф¡кац¡Т, оц¡нювання та нейтралюа-ц¡Т в¡дпов¡дних ризик¡в у фшансово-господарсьюй д¡яльност¡ п¡дприeмства - модел¡ управл¡ння ризиками. Водночас ефек-тивнють модел¡ управл¡ння ризиками передбачае ч^ке усв¡домлення основних функц¡онально-орган¡зац¡йних питань, пов'язаних ¡з практичним використанням такоТ моделк 1Т впровадження потребуе: групування та локалюацы господарських операц¡й за центрами формування ризиюв з метою наступного Тх аналюу; виявлення та ¡дентифкаци ризик¡в пщпри-емства за видами його дяльносп, а також вщповщно до основних критер¡Тв, визначених корпоративною стратегюю пщ-приемства; структурування сукупного ризику суб'екта господарювання, а також видтення основних його видв (вщповщ-но до специф¡ки та реалм ф¡нансово-господарськоТ д¡яльност¡ п¡дприeмства); обфунтування використання фшансово-ма-тематичних моделей та методв к¡льк¡сного оц¡нювання р¡вня ризику та пщтримки управл¡нських ф¡нансових ршень; визначення доц¡льност¡ використання окремих фшансових показник¡в та коеф¡ц¡eнт¡в для аналюу конкретного виду ризику; визначення та зведення основних критерив прийняття управлшських фшансових р¡шень в умовах невизначеносп; формування критер¡Тв моыторингу ризику та оц¡нки результативност¡ управлшня даним ризиком, групою ризик¡в [1].
Практична реалюацт зазначених вище критерив спираеться насамперед на систематизац¡ю та структурування сукупного ризику пщприемства за окремими видами ризиюв як базових об'еклв управлшня з боку фшансового менеджера такого пщприемства.
Умовно вс використовуван методики оцшки ризик¡в можна розд¡лити на три категори, основн¡ плюси й мшуси яких розглянут¡ в наведен¡й нижче таблици
Методи оцшки ризимв [6].
Категор1я методик Характеристика методик Приклади Позитивы якост Негативш якост Сфера методик
Статистичы Базуються на анал¡з¡ масив¡в статистичних даних ¡ моделю-ванн¡ з використанням методш математичноТ статистики ¡ тео-рм ¡мов¡рност¡ Cash-flow-at-risk Висока точн¡сть розрахунк¡в, можлив¡сть моделювання рЬ-них сценарпв, вим^юваы по-казники, часткова стандарти-зацт Висок¡ витрати на ¡н-формац¡ю ¡ прове-дення анал¡зу, ризик адекватност¡ обраноТ модел¡ 1нвестицшы ри-зики. Ринков¡ ризики
Анал¡тичн¡ Базуються на збор¡ ¡ об'ектив-ному аналЫ ¡нформацп ¡ прий-нятт¡ ршень, виходячи з комплексного анал^у як к¡льк¡сних, так ¡ яюсних показник¡в Рейтингов¡ методики, ФЫансо-вий анал¡з, Ана-лкз франшиз ¡ страхового по-криття Можлив¡сть ¡ндив¡дуального набору показник¡в для аналь зу, широке застосування, мо-жлив¡сть досягнення об'ек-тивноТ оцтки при невисок¡й вартост¡ Певний суб'eктив¡зм оц¡нок, не завжди ви-м¡рюван¡ показники (фЫансова оц¡нка ризику), в¡дсутн¡сть стандарт^ Кредиты ризи-ки, lнвестиц¡йн¡ ризики, опера-ц¡йн¡ ризики
Експертн¡ Грунтуються на суб'ективному аналЫ к¡льк¡сних ¡ як¡сних по-казниюв з використанням ме-тодолог¡й ранжирування ¡ по-р¡вняльних оц¡нок lнженерн¡ оцЫ-ки. Ранжирування ризик¡в Низька вартють ¡ швидк¡сть одержання результату, вщ-сутн¡сть необх¡дност¡ збору великоТ юлькост ¡нформацп Висока залежн¡сть в¡д людського фактору (експерта), труднощ¡ в одержанн¡ фтансо-воТ оц¡нки ризику Ризик-аудити виробничих ри-зиюв, складання карти ризиюв, вид¡лення прю-ритет¡в
Як видно з наведеноТ таблиц!, найбтьш дешевим i швидким методом оцшки е експертн методики, коли за рахунок опитування одного або дектькох експерлв, можна одержати загальну оцшку того або ¡ншого ризику. Проте, слщ зазна-чити, що уыверсальних методик не ¡снуе, осктьки нав!ть так! стандарты прийоми як VAR-аналю вимагають модифкаци вщносно кожноТ конкретно) компанп. У сучасый теорп управлшня ризиками видтяеться окремий напрямок - оцшка ри-зиюв, що на вщмшу вщ управлшня ризиками зосереджуе зусилля саме на методиках оцшки рюних ризиюв.
Однюю з найбтьш популярних м!р ризику е VAR [1]. (Value-at-Risk) або "вартють у зон! ризику". Дана методика була розроблена однюю з найбтьших швестицмних компаый США - JP Morgan у рамках Тх внутршньокорпоратив-ноТ системи Riskmetrics™. Дан!, отриман te застосуванням дано)' системи, дотепер е еталоном для оцшок VAR, а сама методолопя опублкована на спещалюованому сайт! www.riskmetrics.com, де з!браний значний обсяг шформацп про саму методику, практику и застосування, принади ! недолки.
Спочатку дана методика призначалася для оцшки ризиюв роботи з похщними фшансовими шструментами, але надал! вона була адаптована для оцшки великого числа фшансових ! ринкових ризиюв.
Показник VAR визначаеться як спрогнозований найпрший можливий збиток для заданого дов!рчого штервалу (на-приклад, 95%) протягом певного перюду часу (наприклад, один день або один мюяць).
Методологи обчислення VAR присвячено багато досл!джень. В основному дана методолопя використовуеться при робот! з фшансовими активами, особливо в банювському сектор!. Дана методолопя також використовуеться не тть-ки трейдерами ! портфельними менеджерами, але й регулюючими органами. Так, у США регулююч! органи вимагають вщ банюв резервувати трикратний 10-денний 99% VAR пщ ринков! ризики.
В цтях управлшня ризиками промисловоТ компанп методолопя VAR, a також и модифкацы Cash Flow-at-Risk (C-FAR), може використовуватися для аналюу ряду фшансових ! ринкових ризиюв, таких як процентний ризик, валют-ний ризик, ризики, пов'язан з! змшою б!ржових цш на сировину або продукцю тощо. На вщмшу вщ фшансових шсти-тулв, як! також використовують методолопю VAR для оцшки сукупного ризику компанп для промислових компаый да-ний показник не може бути застосований для оцшки сукупного ризику компанп внаслщок бтьшоТ вар!ац!' актива ! ри-зиюв, у пороняны з фшансовими шститутами.
Головними методами для розрахунку VAR е [3]:
1) ковар!ац!йний (портфель розкладаеться на базисы активи (компоненти) вщ яких залежить його поточна вартють. Середньоквадратичне в!дхилення вартост портфеля визначаеться середньоквадратичними вщхиленнями кож-ноТ з його компонент^ ! матрицею ковар^цп. Розраховуються показники волатильносл, кореляцп, дельта й гама. Зви-чайно застосовуеться для традицмних актива ! лшмних шструменлв. Неточний в оцшц нелшмних шструменлв, аси-метричних розподт!в. Швидкий ! простий у розрахунках, не вимагае велико' кшькосл юторичних даних (ттьки матриц волатильност й кореляцп));
2) метод юторичного моделювання (юторичы змши вартост актива використовуються для оцшки змши вартост поточного портфеля. Визначаються можлив! максимальн змши вартост портфеля для обраного дов!рчого рюня. Пщ-ходить як для лшмних, так ! для нелшмних шструменлв);
3) метод моделювання Монте-Карло (моделюеться змша вартост портфеля на основ! обраних статистичних параметр^ окремих актива, що входять до складу портфеля. VaR визначаеться виходячи з! змодельованого розподту змши вартост портфеля. При використанн повного алгоритму оцшки тдходить для вах шструменлв. Пдходить як для лшмних, так ! для нелшмних шструменлв. Не вимагае велико' юлькост юторичних даних. До недолшв вщносять-ся: велика ктькють обчислень, визначення ризику горизонтально витягнутих розпод^в, ттьки якщо сценарм передбачае такий розподт).
Для бтьш повноТ картини ризику часто використовують комбшацю цих метода. Наприклад, ковар!ац!йний метод може використовуватися протягом торговельного дня, а один b симуляцмних метода - наприкшц робочого дня. Параметрами для розрахунку VAR е [3]:
1.Дов!рчий штервал.
Дов!рчий штервал звичайно береться м!ж 90% ! 99%. Наприклад, для дов!рчого штервалу в 95 % втрати будуть пе-ревищувати VAR приблизно раз на мюяць (20 робочих дню). Високий дов!рчий штервал при оцшц ринкового ризику може ввести в оману, наприклад, якщо вш дорюнюе 99,9%, втрати понад VAR будуть вщбуватися приблизно 1 раз у чоти-ри роки, що робить недоречним його розрахунок. Однак при розрахунках специфнних видю ризику, таких як кредит-ний ризик, варто застосовувати високий дов!рчий штервал, осктьки ризик втрат пов'язаний з одиничними подыми.
2.Перюд прогнозу.
Звичайно, активы фшансов! оргаызаци (банки, !нвестиц!йн! й пенс!йн! фонди) використовують перюд в один день для VAR - аналюу вах ринкових позиц!й. З !ншого боку, швестицмы менеджери звичайно використовують перюд в один мюяць, у той час як корпорацп застосовують квартальы або нав!ть щор!чн! прогнози ризику.
3.Базова валюта.
Базова валюта при розрахунку VAR звичайно зб!гаеться з валютою власного каыталу ! валютою фшансовоТ зв!т-ност!. Наприклад, Bank of America буде використовувати американський долар для зв!ту про мжнароды ризики, a Bank of Switzerland буде використовувати швейцарський франк.
Як вже було сказано, найвщомшою реалюацюю анал!тичного методу е система RiskMetrics, розроблена банком JP Morgan. Як основне припущення передбачаеться, що змши ринкових фактора ризику мають нормальний розпо-д!л. Це припущення дозволяе визначити розпод!л прибутк!в ! збитюв для всього портфеля, що також буде нормаль-ним. Пот!м, знаючи властивосл закону нормального розпод!лу можна легко обчислити збиток, що буде траплятися не частое заданого вщсотка випадюв, тобто показник ризиковоТ вартостк
Саме цей аргумент п!ддаеться сумыву б!льш!стю експерт!в, оск!льки дуже часто ринков! цши на активи не розпо-д!ляються нормальним чином.
Нар1жним каменем ковар^цмного методу е процедура вщображення ризиюв (англ. risk mapping). Вона припускае декомпозицю кожного ¡нструмента з портфеля на безлн бтьш простих, стандартних ¡нструменлв або позицм, при цьому кожна стандартна позиц¡я повинна вщображати лише один ринковий фактор ризику. Для кожноТ стандартно)' позиц¡í визначаеться ТТ поточна варт¡сть як функцт в¡д единого ринкового фактору, за умови, що значення ¡нших рин-кових фактор¡в ризику е фксованими. Тобто для валютноТ позиц¡Т таким ринковим фактором буде валютний курс.
Таким чином, вихщний портфель фшансових ¡нструменлв представляеться у вигляд¡ екв^алентного портфеля стандартних позиц¡й. Eкв¡валентн¡сть, що у загальному випадку може бути лише приблизною, означае, що портфель стандартних позицм мае таку ж чутливють до змш значень ринкових фактора. Величина ризиковоТ вартост¡ визначаеться саме для еквюалентного портфеля стандартних позицм. Для кожного ринкового фактору проводиться стати-стична оцшка величини середнього квадратичного в¡дхилення, а також розраховуються коефМенти кореляц¡Т мж рю-ними парами фактор¡в. Полм складаеться ковар¡ац¡йна матриця зм¡н вартостей стандартних позицм. За допомогою цю матриц¡ й формули дисперс¡Т для суми нормально розподтених випадкових змшних можна розрахувати диспер-с¡ю вартост портфеля, що складаеться з¡ стандартних позицм. Kовар¡ац¡йна матриця множиться л^оруч ¡ праворуч на вектор значень вартостей позицм, в результат¡ чого обчислюеться значення дисперс¡Т портфеля, звщки шляхом витягу квадратного кореня обчислюеться його середне квадратичне в¡дхилення.
Нарешл, на основ¡ властивостей нормального розподту визначаеться значення ризиковоТ вартост¡. Так, якщо до-в¡рчий ¡нтервал заданий на рюы 95%, то величина ризиковоТ вартост дор¡внюe 1,65 стандартного в^илення портфеля. Отже, проведене дослдаення показуе, що VAR е одним з найпоширен¡ших метод¡в оцшки ризик¡в, якому при-таманн¡ висока точнють розрахунк¡в ¡ можлив¡сть моделювання рюних сценар¡Тв. При цьому, незважаючи на свою по-пулярн¡сть, VAR мае ряд ¡стотних недол¡к¡в.
По-перше, VAR не враховуе можливих бтьших втрат, як¡ можуть в¡дбутися з маленькими ймов^ностями (менши-ми, ыж 1-0.01а).
По-друге, VAR не може розрюнити р¡зн¡ типи хвост¡в розподту втрат ¡ тому недооц¡нюe ризик у випадку, коли роз-подт втрат мае "важк¡ хвости" (тобто його щтьнють пов¡льно убувае).
По-трете, VAR не е когерентною м^ою, зокрема, в¡н не мае властивють субаддитивностг Можна навести прикла-ди, коли VAR портфеля бтьше, ыж сума VARIB двох п¡дпортфелей, з яких вш складаеться. Це суперечить здоровому глузду. Дмсно, якщо розглядати м^у ризику як розм^ кап¡талу, що резервуеться для покриття ринкового ризику, то для покриття ризику всього портфеля немае необхщност резервувати бтьше, ыж суму резерв^ складових пщ-портфел¡в. Загалом, VAR заохочуе торговельн¡ стратег¡Т, як¡ дають гарний дохщ при б¡льшост¡ сценарпв, але ¡нод¡ можуть приводити до катастрофнних втрат.
Cв¡това економнна наука, яка протягом багатьох десятирн займаеться проблематикою ризик-менеджменту, не лише приклала багато зусиль для дослдаення його рюноманштних аспект¡в, але й довела своТ рекомендац¡Т до стану практичного впровадження. Ряд мжнародних та нац¡ональних орган¡зац¡й, - Федерацы европейських асоц¡ац¡й з ризик-менеджменту, Ком^ет орган¡зац¡й-засновник¡в Hац¡ональноТ ком¡с¡Т ¡з вивчення шахрайства в област¡ фшансо-воТ зв¡тност¡ (США); Aсоц¡ац¡Т страхування та ризик-менеджер^ (AIRMIC), 1нституту ризик-менеджменту (IRM), Асо-ц¡ац¡eю ризик-менеджер¡в м¡сцевих оргаыв влади (вс¡ - Великобритан¡я), - прийняли стандарти ризик-менеджменту, на баз¡ яких компани здатн¡ побудувати власну систему управлшня ризиками [5].
Проте, застосування цих стандарт^ в Украп-л може принести користь лише в тому раз^ якщо будуть враховаы осо-бливост¡ б¡знес-середовища постсоц¡ал¡стичного трансформацмного сусп¡льства, як¡ безпосередньо впливають на стан управлшня пщприемницькими ризиками. Специфка постсоц¡ал¡стичноТ економ¡ки полягае, по-перше, в напру-женост¡ окремих вид¡в ризику та умов його ¡снування, по-друге, в нерозвиненосл ¡нструмент¡в захисту вщ ризику. В умовах економ¡к, що трансформуються, р^ы практично вс¡х ризиюв ¡стотно вищ¡, н¡ж в стабтьних економ¡ках" [2]. Зокрема, до специфнних ризик¡в трансформац¡йноТ економ¡ки, до якоТ також в¡дноситься ¡ УкраТна, б¡льш¡сть досл¡дни-к¡в в¡дносять: неврегульованють в¡дносин власност¡; суттеву крим¡нал¡зац¡ю економки; корупц¡ю; нерозвинен¡сть ф¡-нансовоТ ¡нфраструктури; в¡дсутн¡сть стандарт¡в з управл¡ння пщприемницькими ризиками; низький рюень культури управлшня пщприемницькими ризиками; слабку розвинутють ¡нфраструктури управлшня пщприемницькими ризиками; перекрученють профтю та форм управл¡ння пщприемницькими ризиками, ппертрофованють пол¡тичних та тех-ногенних ризик¡в тощо.
Висновки. Таким чином, в^чизняы п¡дприeмц¡ мають справу з ¡ншими проф¡лями ризику, ыж п¡дприeмц¡ в розви-нутих краТнах. В¡дпов¡дно, вони не можуть прямо використовувати л наробки у галуз¡ ризик-менеджменту, як¡ розро-блен¡ фах^цями для умов цив¡л¡зованоТ економ¡ки. Замють цього вони вдаються, наприклад, при керуваны ф¡нансо-вими ризиками, до послуг так званих "конвертацмних центра", широко розвинута мережа котрих процв^ае, пропо-нуючи послуги по переводу гривневих кошлв в валютн¡. Це можна назвати використанням перекручених форм ризик-менеджменту.
Треба вказати ¡ на рейдерство (захоплення контролю над пщприемством за допомогою неправових судових рь шень), яке набуло в УкраТы масового розповсюдження. Характерно, що загроза рейдерства стосуеться компан¡й вах розм¡р¡в, - в¡д маленьких до лщерю загальнонац¡онального масштабу.
Л1тература
1.Балаянов И. М. Риск - менеджмент. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.aup.ru/books/m69/5_4.htm.
2.В1шнський В. В. Ризик у менеджментi. / В1шнський В. В. - К.: ТОВ "Борисфен-М", 2006. - 336 с.
3.Гробовой П. Г. Риски в современном бизнесе. / Горовой П. Г. - М.: Эхо, 2004. - 292с.
4.Кравченко В. Сучасн стандарти ризик-менеджменту: основа для побудови д/ев61 системи управлiння маркетинго-вими ризиками компанн. / Кравченко В. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.coso.org/publications.htm.
5.Лисенко Я. I. Управлння пщприемством на засадах ризик менеджменту. / Лисенко Я. I. [Електронний ресурс] -Режим доступу: http:// charter/indexen.htm.
6.Мишко Т.С. Ризик-менеджемнт як засб адаптацн пщприемства до умов ринкового середовища. / Мишко Т.С. [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://www.atkearney.com/.
УДК 65:336
Колюник Г.М.,
к.е.н., доцент кафедри обл1ку i аудиту Закарпатського державного уыверситету
СКЛАД0В1 СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ВИТРАТАМИ ПЩПРИвМНИЦЬКИХ СТРУКТУР
Розкрито мету, мсце та завдання системи управл1ння витратами пщприемства. Досл1джено складовi в системi управления витратами тдприемницьких структур. Розглянуто схему управлiння витратами на пiдприeмcтвi. З'ясовано об'екти управлiння витратами, як виникають пщ час господарсько¿ дяльност пщприемства.
Ключовi слова: мета управлiння витратами, мсце управлiння витратами, завдання управлiння витратами, складо-вi системи управлiння витрат пiдприeмcтва.
Раскрыто цель, место и задания системы управления растратами предприятия. Исследовано составляющие системы управления растратами предпринимательских структур. Рассмотрено схему управления растратами на предприятии. Найдено объекты управления растратами которые возникают вовремя хозяйственной деятельности предприятия.
Ключевые слова: цель управления растратами, место управления растратами, задания управления растратами, составляющие системы управления растрат предприятия.
Reveals the purpose, place and task management costs. Investigations of the system cost management businesses. We consider the scheme cost management in the enterprise. It was shown objects of expenditure incurred during the business enterprise.
Keywords: the goal of cost, location cost management, task management cost component of management costs.
Постановка проблеми. В сучасних умовах господарювання особливого значення набула наука управлшня у сфе-pi управлшня пщприемством. Бтьшють пщприемств займаються виробництвом та реалiзацieю продукци. Тому устш-нють ¿х функцюнування залежить вщ якосл управлшня виробництвом - свщомого регулювання процесу виробництва з метою пщвищення його ефективносл, зростання продуктивносл пращ, покращення якосл продукци.
У процес виробництва вщбуваеться свщоме i планомipне комбшування piзноманiтних виробничих ресурав (мате-piальних, оргаызацмних, технолопчних, трудових, техычних тощо) i створення нових продуклв. Для забезпечення фь нансовоУ стабтьносл, зменшення ймовipностi настання ризику банкрутства необхщно ретельно аналiзувати показни-ки внутpiшньогосподаpськоï дiяльностi на piвнi пiдпpиeмства, враховувати можливий вплив piзних фактоpiв для вста-новлення оптимальних ршень. Розрахунок економiчних витрат мае велике значення для прийняття управлшських pi-шень щодо доцтьносл подальшого залучення пpацi i капралу в певну сферу дiяльностi. З огляду на це потребуе детального вивчення мета, мюце та складовi в системi упpавлiння витратами пщприемства.
Анал1з останых наукових дослщжень. Cтабiльнiсть функцiонування i розвитку будь-якого суб'екта господарювання в конкурентному сеpедовищi ютотно залежить вiд оргаызаци упpавлiння витратами. 1снуе пряма залежнють, що меншим е piвень витрат на виробництво одинищ пpодукцiï, то за шших аналогiчних умов, вищою е ефективнiсть дiяль-ностi пщприемства. Дослдаування проблемами системи упpавлiння витратами пщприемницьких структур ¿х мети, мюця та складових набувае все бтьшого значення в сучасних умовах господарювання, тому управлшня витратами розглядаеться в працях таких в^чизняних учених: I. Драган, Л. Гусарова, В. Панасюк, Г. Партин, Л. Нападовська, А. Турило, Л. Чижевська, А. Череп. Зокрема, А Череп у монографи "Управлшня витратами суб'еклв господарювання" (Ч. I.) - розглядае питання сутностi та класифiкацiï витрат. Г. О. Партин у монографи "Управлшня витратами пщприемства: концептуальы засади, методи та шструментарм" - розглядае економiчну сутнють та класифiкацiю витрат i ¿х чинникiв. Помiтними е також публкаци, що стосуються проблеми методологи витрат, так наприклад О. I. Драган у стагп "Удосконалення методики формування витрат на виробництво продукци (послуг) на пщприемствах м'ясно'|' про-мисловостi" (Eкономiка, Фiнанси, Право. 2006, №2) розглядае проблему надвитратного виробництва м'ясно)' проми-словостi. Помiтними е публiкацiï i iнших автоpiв Л. Гусарова, В. Панасюк, Л. Нападовська, А. Турило, яю розглядають проблему управлшня витратами пщприемства.
Метою дослщження. Метою статл е вивчення мети, мюця та складових в системi управлшня витратами пщприемницьких структур та розробка основних мотивацмних аспеклв та схеми управлшня витратами пщприемства.
0сновн1 результати дослщження. Головною метою управлшня витратами пщприемства е пщвищення конкурен-тоспроможносл та ефективностi його дiяльностi. Упpавлiння витратами - це процес цтеспрямованого формування оптимального piвня витрат пiдпpиeмства.
Система управлшня витратами - це сукупнють взаемопов'язаних елементiв (структури, завдань, технологiï, людей, цтей) та системного пiдходу до об'еклв упpавлiння як системи в цтому.
Необхiдно зазначити, що стратепчна мета i завдання дiяльностi пщприемства можуть змiнюватися залежно вiд змши навколишнього пiдпpиeмницького середовища та етатв розвитку пiдпpиeмства. Однак очевидно, що мета i завдання управлшня витратами повины пщпорядковуватися загальнiй стpатегiчнiй мел функцюнування пщприем-ницькоï структури, хоч на певних етапах економiчного розвитку. Зокрема, за одних умов для сприяння досягненню основно'|' мети дiяльностi пщприемства, управлшня витратами мае забезпечувати максимiзацiю прибутку пщприемства за дотримання бажаного piвня пiдпpиeмницького ризику, за шших - мiнiмiзацiю ризику за пщтримання бажано-
бб Eкoнoмiчний вicник yнiвepcитeтy j Bипycк № 17/2
© ^люник r.M., 2011
