CC BY
12
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-272-276 УДК 611.24-091.8-02:612.014.461.3]-092.9 Герасимюк I. е., Вацик М. О.
ОСОБЛИВОСТ1 РЕМОДЕЛЮВАННЯ КРОВОНОСНИХ СУДИН ЛЕГЕНЬ ЩУР1В ПРИ ЗАСТОСУВАНН1 Р1ЗНИХ МЕТОД1В РЕПДРАТАЦП П1СЛЯ ЗАГАЛЬНОГО ЗНЕВОДНЕННЯ ДВНЗ «Терношльський державний медичний унiверситет iMeHi 1.Я. Горбачевського МОЗ УкраТни» (м. Терношль)
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слiдними роботами. Досл1дження е фрагментом науково-дослщно! роботи «Особливосп структурно! реорган1зацГ|' кровоносних русел внутр1шн1х орга-н1в за умов впливу екзо- I ендогенних негативних чинник1в у експеримент1», (№ державно! реестрацп 118и000360).
Вступ. Вода з розчиненими в нш речовинами е функцюнально единою системою оргашзму, яка утворюе внутр1шньокл1тинн1 I м1жкл1тинн1 водн1 про-стори та забезпечуе реал1зац1ю гомеостазу. Постш-ний р1вень осмотичного тиску плазми кров1, м1ж-кл1тинно! I внутр1шньокл1тинно! р1дини е одн1ею з головних умов нормально! життед1яльност1 оргашз-му [1-3].
Порушення пдроелектрол1тно! константи вщбу-ваються в орган1зм1 майже постшно, але 1нод1 вони виходять за рамки середньостатистичних норм. Одним з таких прояв1в е дефщит води в орган1зм1, що виникае внаслщок найр1зноман1тн1ших ф1з1олог1чних та патолопчних стан1в [4].
Безпосередн1м насл1дком зневоднення бувае зменшення об'ему циркулюючо! кров1, венозного повернення, а також серцевого викиду з подальшим в1дпов1дним порушенням перифер1йного кровотоку, розвитком циркуляторно! ппокси, концентраци кров1, посиленням циркуляторних розлад1в I п1двищенням в'язкост1 та згортання кров1. Спов1льнення кровотоку за таких умов призводить до ппокси тканин [5]. Тому недостатшсть води може бути причиною важких по-рушень в р1зних органах, включаючи леген [6,7].
Водночас, при проведенн1 репдратацп також сл1д враховувати ц1лий ряд фактор1в, так як неадекватна корекц1я може привести до небажаних насл1дк1в. Зо-крема, прийом велико! кшькосл р1дини може при-звести до водно! штоксикаци [8,9,10]. При цьому надм1рне накопичення води в судинному русл1 може привести до ппонатр1еми з переходом р1дини в кл1-тини I м1жкл1тинний прост1р I розвитком набряк1в. З 1ншого боку, неконтрольоване вживання розчишв з високим вм1стом натр1ю може викликати розвиток п-пернатр1еми з1 зворотним ефектом. Тому, незважаю-чи на цтий ряд досл1джень I до сьогодшшнього дня ще не сформовано остаточну думку щодо оптимально! ктькосп I складу р1дин для репдратацп.
Мета дослщження: встановити особливост1 ре-оргашзаци кровоносних судин легень щур1в при за-гальному зневодненн1 та при застосуванш р1зних ме-тод1в репдратацп I дати !м к1льк1сну характеристику.
Об'ект i методи дослщження. Експерименти проведено на 102 б1лих лабораторних статевозр1лих щу-рах-самцях з масою т1ла 160-180 г у вщ1 2,5-3 м1сяц1,
як були роздiленi на 5 груп. З них 6 тварин склали контрольну групу, шшим 24 щурам (2 група) загальну депдратащю моделювали шляхом годування сухим BiBCOM без доступу до води протягом 3, 6 i 10 дiб (загальне зневоднення легко'!, середньо! та важкого ступеня вщповщно). Така модель широко застосову-еться в експериментi [11,12]. В шших 3-х групах (по 24 особи в кожнш) проводили вщновлення водного балансу пiсля загального зневоднення: група з до-зованим споживанням питно! води (по 2 мл через 1 годину, в цтому до 24 мл протягом дня), група з1 споживанням води без обмежень i група з необме-женим споживанням фiзiологiчного розчину. Досли дження проводили через 1, 3, 6 i 10 дiб депдратаци, а також через 1, 3, 6 i 10 дiб вiдновного перiоду пiсля 10-денного зневоднення iз застосуванням пстолопч-них i морфометричних методик.
Всi експерименти проводилися з вщповщшстю до принципiв бюетики, що викладенi у Гельсинськiй Деклараци та Законi Укра!'ни «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» (№ 1759-VI вiд 15.12.2009).
Матерiал для пстолопчного дослiдження (шма-точки легень) тсля забору фiксували у 10 % нейтральному формалЫ. Гiстологiчнi зрiзи забарвлюва-ли гематоксилiном i еозином та за Ван Пзон.
Морфометричнi дослщження включали визна-чення показника функцюнально'! активност стiнок артерiй - шдексу Вогенворта (1В) [13], як вщношення площi середнього шару артерiй до площi !х просвiту:
1В = (SM / SПр )100 %,
де SM - площа мед!! (середньо! оболонки),
SПр - площа просв^у судини.
Для цього за допомогою окуляр-мтрометра МОВ-1-15х визначали величини зовшшнього i вну-тршнього дiаметрiв та розраховували товщину м'язово! оболонки (ТМ).
Для морфометричного вивчення внутршньоор-ганних галужень легеневi артери за зовшшшм дiа-метром були роздшеш на три групи: артери крупного (126-150 мкм), середнього (51-125 мкм) i др1бного (26-50 мкм) ^лГ6рГв. ПодГ6ш градаци судинних русел наводяться i в ¡нших авторiв [14].
Отриманий при проведены дослщжень циф-ровий матерiал пiддавали статистичнiй обробц за допомогою Microsoft Exel for Windows 98 ¡з визна-ченням середшх величин та !х стандартних похибок. ДостовГршсть оцiнювали за коефiцieнтом Стьюдента (t) при р<0,05.
Результати дослщжень та Тх обговорення. У грут тварин з 10-денним зневодненням (зневоднення важкого ступеня) спостерiгалося вщчутне зменшення пропускно! здатнiсть артерш як малого, так i вели-
Таблиця 2.
Ктьккна характеристика гiлок бронхiальних артерiй у щурiв за рiзних стуnенiв загального зневоднення (М±т)
Рис. 1. Гiстологiчний зрiз легенi щура через 10 дiб моделювання загального зневоднення. Забарвлення гематоксилiном I еозином. Зб. х140. Часточкова плка легеневоТ артерп - 1, просвiт альвеол - 2, просвiт бронха - 3.
кого кола кровооб^у. При пстолопчному дослщжен-нi тканини легень вiдмiчалося наростання товщини стшок iз звуженням просвiту дрiбних плок легеневих артерiй i артерiол. lнодi зустрiчалися артерИ' з нерiв-номiрною товщиною i деформацieю стiнок (рис. 1).
На вщмшу вiд др!бних, i гiлок середнього калiбру, плки легеневих артерiй крупного калiбру виглядали розширеними i повнокровними. Вени у бшьшост ви-падкiв мiстили у своему просвт невеликi скупчення еритроци^в. 1х паравазальнi простори виглядали розширеними.
Об'ективним пiдтвердженням виявлених псто-лопчних змiн було кiлькiсне морфометричне досш-дження артерiй як малого, так i великого кола крово-об^у (табл. 1). При цьому у артерiях дрiбного калiбру за рахунок пщвищення тонусу i гiпертрофiчних про-цесiв у середнiй гладком'язовiй оболонц и товщина у порiвняннi з контролем достодрно збiльшувалася на 20,46 % з вщповщним достовiрним збтьшенням на 51,14 % iндексу Вогенворта. У артерiях середнього калiбру такий прирiст також складав 4,59 % i 9,35 % вiдповiдно (в обох випадках р < 0,05).
Тривалкть спостереження ТМ (мкм) 1В
Контроль 10 д1б зневоднення 9,33±0,17 10,33±0,11* 202,13±5,54 247,43±7,86*
Вщновлення без обмеження води 1 доба 10,58±0,08* 277,82±8,04*
3 доби 10,50±0,18* 264,00±4,38*
6 дiб 10,17±0,11* 240,24±7,62*
10 д i6 9,92±0,08*# 226,52±6,86
Вщновлення без обмеження фiзiоло-гiчного розчину 1 доба 10,42±0,15* 263,99±7,93*
3 доби 10,42±0,15* 256,24±4,71*
6 дiб 9,75±0,11 219,04±3,63#
10 дiб 9,75±0,11 217,38±4,47#
Дозоване вщнов-лення водою 1 доба 9,92±0,08*# 236,76±7,46*
3 доби 9,83±0,11# 227,34±3,56*
6 дiб 9,75±0,11# 219,04±3,63#
10 дiб 9,58±0,08# 211,46±7,38#
Примiтка: * - р < 0,05 у порiвняннi з контролем; # - р < 0,05 у по-рiвняннi i3 зневодненими тваринами.
В артерiях крупного калiбру, як i у попереднiй термiни спостереження продовжувала наростати 'х емнiсть за рахунок розширення просвiту з одночас-ним зменшенням товщини середньо'' оболонки, що пiдтверджувалося подальшим достовiрним знижен-ням 'х кiлькiсних показникiв: товщини меди (середньо'' оболонки) на 4,40 % i рiвня шдексу Вогенворта на 8,11 % у порiвняннi з контролем (в обох випадках р < 0,05).
Досить часто, особливо у дтянках дисателектзiв можна було спостер^ати артерп дрiбного калiбру з особливо потовщеними стшками, тобто артерп «за-микаючого» типу довкола яких формувалися сполуч-нотканинш муфти з просочуванням клiтинами лiм-фо'дного ряду. Виражено наростала також товщина середньо' оболонки бронхiальних артерш (на 10,72 % при р < 0,05 у порiвняннi з контролем) i вiдповiдно iндекс Вогенворта (на 22,41 % при р < 0,05 у порiв-нянш з контролем), (табл. 2).
Таблиця 1.
Ктьккна характеристика плок легеневих артерш у щурiв при загальному зневодненш та рiзних
способах репдратацп (М±т)
Тривалiсть спостереження Калiбр судин, параметри
Крупш (126-150 мкм) Середнi (51-125 мкм) Дрiбнi (26-50 мкм)
ТМ (мкм) 1В ТМ (мкм) 1В ТМ (мкм) 1В
Контроль 24,58±0,30 129,47±1,25 16,33±0,11 152,64±3,15 7,33±0,11 182,32±6,79
10 дiб зневоднення 23,50±0,18* 118,98±1,58* 17,08±0,15* 166,91±4,02* 8,83±0,25* 275,56±6,50*
Вщновлення без обмеження води 1 доба 21,00±0,29*# 98,08±2,02*# 15,67±0,21*# 141,86±2,90 # 9,58±0,20* 334,81±5,30*#
3 доби 22,92±0,30* 114,72±1,42* 16,00±0,18* 145,57±3,29 # 9,17±0,25* 307,41±7,35*#
6 дiб 23,50±0,13* 119,28±1,95* 16,00±0,13* 147,67±2,78 # 8,58±0,54 256,44±6,02*
10 дiб 23,92±0,30 122,68±1,37* 16,25±0,11* 149,99±3,05 # 8,08±0,15* 222,61±4,20*#
Вщновлення без обме-ження фiзi-ологiчного розчину 1 доба 22,25±0,17*# 108,23±1,55*# 15,92±0,15# 146,91±3,72# 9,42±0,20* 311,51±5,16*#
3 доби 23,42±0,30 118,65±1,39* 16,17±0,11# 148,00±3,11# 9,08±0,24* 296,44±6,56*
6 дiб 24,17±0,11# 124,81±1,35# 16,17±0,17# 149,47±2,04# 8,33±0,25* 236,15±6,28*#
10 дiб 24,33±0,25# 126,03±1,18# 16,58±0,08# 156,21±3,81 8,00±0,13* 213,42±6,56*#
Дозоване вщновлення водою 1 доба 23,75±0,17 120,73±1,38* 16,83±0,11* 165,10±3,07* 8,25±0,21* 225,97±3,54*#
3 доби 24,08±0,27 124,22±1,18* 16,92±0,08* 161,40±4,49 8,00±0,22 215,19±6,57*#
6 дiб 24,50±0,18# 127,87±0,48# 16,42±0,15# 155,84±3,06 7,58±0,15# 193,34±5,16#
10 дiб 25,08±0,08# 133,04±1,96# 16,75±0,11 158,57±2,72 7,42±0,08# 183,19±6,47#
Примiтка: * - р < 0,05 у порiвняннi з контролем; # - р < 0,05 у порiвняннi iз зневодненими тваринами.
Застосування рвних методiв репдратацп тсля загального зневоднення мало неоднаковий вплив як на стан паренхГми легень, так i на стан Ух крово-носних судин.
При проведены репдратацп водою без обмежен-ня ii кшькосп у першу добу тсля застосування спо-стерiгався розвиток набряку паренхГми (потовщення мiжальвеолярних перегородок, збтьшення зон дис-ателектазов), а також розширенням перибронхГаль-них i паравазальних просторГв. Нерiдко можна було виявити пердтпедезш крововиливи у просвт альвеол, а також скупчення еритроцилв в просвт дрГбних бронхт i бронхюл (рис. 2), ям виникали на тлГ погли-блення розладт кровообГгу, що рееструвалися тсля 10-денного зневоднення.
Що торкаеться легеневих артерш, то у !х гтках дрГбного калГбру через 1 добу застосування даного методу репдратацп продовжували посилюватися констрикторы реакцп, пщтвердженням чого було подальше наростання товщини гладком'язових оболо-нок з одночасним пщвищенням у них рГвня ¡ндексу Вогенворта. При цьому подальший приркт товщини гладком'язово! оболонки (у портнянш з обезводне-ними тваринами без корекцГ!) складав 8,5 % (р>0,05), що приводило до подальшого достовфного зрос-тання на 21,5 % (р<0,05) ¡ндексу Вогенворта. Артерп середнього i крупного калГбру, навпаки, реагували збтьшенням сво!х еммсних характеристик, що пщ-тверджувалося зменшенням у них товщини серед-ых оболонок та ¡ндексу Вогенворта. Причому для артерш середнього калГбру була характерною змша спрямованост вектора динамжи показнимв у по-рГвняны з обезводненими тваринами. При цьому у них достовфно на 8,3 % зменшувалася товщина се-редньо! оболонки (продовжуючи водночас бути до-стовГрно меншою на 4,1 % вщ рГвня контрольних тва-рин) i знижувався ртень ¡ндексу Вогенворта на 15,0 % (р<0,05), також не досягаючи ще, однак, незначно до ртня контрольних щурт (на 7,1 % при р>0,05). В артерГях крупного калГбру продовжувалося прогре-сивне зменшення дослщжуваних показнимв. Через 1 добу репдратацп у них товщина середых оболонок знижувалася на 10,7 % портняно з обезводненими тваринами (р<0,05) i ставала на 14,6% меншою вщ контрольних тварин (р<0,05). Така ж динамжа спостерГгалася i для ¡ндексу Вогенворта: зниження на 17,6 % портняно з обезводненими тваринами (р<0,05) i на 24,3 % портняно з контрольними тваринами (р<0,05).
В наступы термши спостереження вщбувало-ся поступове вщновлення показникт у напрямку даних, що були отримаы вщ контрольних тварин. Однак, навГть у 10-денний термш регщратацшного перюду вони продовжували вщрГзнятися вщ тварин контрольно! групи. Так, в артертх крупного калГбру товщина середньо! оболонки ще продовжувала за-лишатися меншою вщ контролю на 2,7 % (р>0,05), а ¡ндекс Вогенворта - на 5,3 % (р<0,05), в артертх середнього калГбру показники практично не вщрвня-лися вщ контрольних, а у артертх драного калГбру вони i надалГ продовжували залишатися достовГрно вищими вщ контролю: товщина м'язово! оболонки -на 10,2 % (р<0,05), а ¡ндекс Вогенворта - на 22,1 % (р<0,05).
Рис. 2. Пстолопчний зр1з леген1 щура через 1 добу тсля корекцй' загального зневоднення споживанням води без обмежень. Забарвлення гематоксилшом i еозином. х 140. Перд1апедезн1 крововиливи у просвiт альвеол з розшаруванням мiжальвеолярних перегородок - 1, еритроцити у просвт альвеоли - 2, просв^ альвеол - 3.
Аналопчна динамта спостерГгалася i при застосуваны для репдратацп необмеженого споживання фвюлогмного розчину, хоча амплп-уда змии рГвня по-казникт була порГвняно дещо меншою (див. табл. 1).
При застосуваны методу дозовано! корекцй пит-ною водою були отримаш результати, ям свщчили про бтьш фГзюлопчний характер вщновлення струк-тури кровоносних судин легень. У данш грут тварин спостеркалося поступове i майже повне вщновлення морфофункцюнального стану стшок артерш, почина-ючи ¡з першого дня застосування. Причому вже ¡з 6-! доби вщновного перюду вс результати достовфно вщрГзнялися вщ тварин з обезводненням, а на 10-ту добу експерименту практично майже повыстю вщ-повщали результатам, отриманим вщ контрольно! групи тварин.
ПодГбними за характером в залежност вщ виду репдратацп були i реакцп бронхГальних артерш. При проведены регщратацГ! водою без обмежен-ня ii кшькосп через 1 добу також ще продовжували посилюватися констрикторы реакцп, пщтвердженням чого було подальше наростання товщини гладком'язових оболонок (на 13,4 % у портняны з контролем при р<0,05) з одночасним пщвищенням у них ртня ¡ндексу Вогенворта (на 37,4 % у портняны з контролем при р<0,05). У подальшому вщбувався зворотнш розвиток даних показникт, хоча навГть у 10-денний термш вони ще продовжували досить вщ-чутно вщрвнятися вщ контрольних цифр (товщина гладком'язових оболонок перевищувала контроль-ний ртень на 6,3 % при р<0,05, а ¡ндекс Вогенворта - на 12,1 % при р>0,05).
Характер динамжи показникГв при застосуваны для репдратацп необмеженого споживання фвюло-пчного розчину у бронхтльних артерГях як i у легеневих був аналопчним до тварин, що споживали воду без обмежень. I як у легеневих артертх амплГтуда таких змш також була дещо меншою (див. табл. 2).
При застосуваны методу дозовано! корекцГ! пит-ною водою також були отримаы результати, ям свщ-чили про бтьш фГзюлопчний характер вщновлення структури судин. При цьому спостеркалося поступове i майже повне вщновлення морфофункцюналь-
ного стану стшок бронхiальних артерш, починаючи Висновки
iз першого дня застосування, а вже iз 6-'' доби вщнов- 1. Тривале загальне зневоднення призводить до
ного перюду вс результати достовiрно вiдрiзнялися суттевих змiн у кровоносних судинах легень щур!в,
вiд тварин з обезводненням. На 10-ту добу експери- ят проявляються зниженням рiвня Тх морфометрич-
менту отриманi результати суттево не вiдрiзнялися них параметрiв (зменшення пропускноТ здатнiсть
вiд контрольно' групи тварин. , . ,,
" г г артерiй як малого (легеневих), так i великого (брон-
Таким чином, результати проведеного досли .
хiальних) кола кровооб^у за рахунок пiдвищення то-
дження свщчать, що застосування рiзних методiв ре- ' г ' г ' м ^
пдратацп шсля обезводнення у щурiв мають не одна- нусу i гтертро#' з потовщенням середньоТ оболонки
ковий вплив на процеси вщновлення у кровоносних 'х стiнки та вiдп0вiдним звуженням просвiту).
судинах легень. Необмежене споживання рщин на 2. Необмежене сп°живання рiдин на першу добу
першу добу репдратацшного перiоду викликае по- репдратацшного перiоду викликае посилення судин-
силення судинних реакцiй, якi розвивалися в процес них реaкцiй, як розвинулися в процесi обезводнен-
обезводнення, особливо при споживанш звичайноТ ня, особливо при споживaннi звичайноТ води у порiв-
води у порiвняннi з фiзiологiчним розчином. няннi з фiзiологiчним розчином.
Нaйефективнiшою була дозована корекцiя пит- 3. Дозована корекцiя питною водою е нaйбiльш
ною водою. При зaстосувaннi такого методу регi- ефективним методом репдратацп, так як вщразу
сприяе поступовому, практично повному вщновлен-ню морфофункц1онального стану кровоносних судин легень.
дратацп вщбувалося поступове, практично повне в1дновлення морфофункцюнального стану кровоносних судин легень.
Однаковий характер реакцш легеневих судин може бути свщченням однакових механ1зм1в Тх роз- Перспективи подальших д°слщжень. Подальш витку в основ! яких можуть лежати змши об'ему дослщження дозволять розробити i обгрунтувати циркулюючоТ кровi i Т' реологiчних властивостей, ям оптимально ефективнi методи репдратацп пiсля за-характернi для стану обезводнення оргашзму [5,6,7]. гального зневоднення.
Лггература
1. Bobrova VI. Syndrom diareyi u ditej. Sovremennaya pedyatryya. 2016;3(75):115-20. [in Ukrainian].
2. Martinez-Augustin O, Romero-Calvo I, Suarez MD, Zarzuelo A, de Medina FS. Molecular bases of impaired water and ion movements in inflammatory bowel diseases. Inflamm. Bowel. Dis. 2009;15(1):114-27.
3. Booth IP, Ferreira RC, Desjeux JF. Recommendations for composition of oral regidratation solution from the children of Europe. Report of an ESPGAN working group. J. Pediatr. Gastroenterol. 2010;4(5):108-14.
4. Kiptenko LI, Vasko LV, Gortynska OM. Morfologichni zminy vnutrishnih organiv shhuriv v umovah klit'nnoyi degidrataciyi na tli postravmatychnoyi regeneraciyi velykogomilkovoyi kistky. Svit medycyny ta biologiyi. 2013;2:41-3. [in Ukrainian].
5. Nagornaya NV. Semynar: toksykozi u detej. Zdorov'e rebenka. 2011;1(28):7-15. [in Russiаn].
6. Netyuxajlo LG, Filatova VL, Filatova OV. Vodno-solovyj obmin (oglyad literatury). Visnyk problem biologiyi i medycyny. 2012;1(91):28-33. [in Ukrainian].
7. Sapozhnikov OP, Maksymova OS. Morfologichni j ultrastrukturni zminy u legenyah shhuriv molodogo viku za umov vplyvu zagalnoyi degidrataciyi. Morfologichni doslidzhennya - vyklyky suchasnosti. Zbirnyk tez dopovidej Naukovo-praktychnoyi konferenciyi (Sumy, 23-24 kvitnya 2015 roku). Sumy: Sumskyj derzhavnyj universytet; 2015. s. 76. [in Ukrainian].
8. Pham SL, Bickel JP, Moritz ML, Levin JE. Discovering knowledge on pediatric fluid therapy and dysnatremias from quantitative data found in electronic medical records. JEAMIA Annu. Symp. Proc. 2010;2010:652-6.
9. Haycock George B. Hypernatraemia: diagnosis and management. Arch Dis Child Educ Pract Ed. 2006;91:8-13.
10. Malcom A. Holliday Segar and Aaron Friedman. Reducing Errors in Fluid Therapy Management. Pediatrics. 2003;111:424.
11. Bumejster VI. Elektronnomikroskopichna kartyna regeneratu velykogomilkovoyi kistky shhuriv za diyi pozaklitynnogo znevodnennya. Klinichna ta eksperymentalna patologiya. 2009;8(2):10-3. [in Ukrainian].
12. Gusejnova ST. Morfologycheskye yzmenenyya v ymunnih obrazovanyyah tonkoj kyshky pry degydratacyy y korrekcyy fyzrastvorom. Vestnyk novyh medycynskyh texnologyj. 2009;16(2):199-200. [in Russiаn].
13. Lepejko YuB, Nevzorova VA, Gylyfanov EA, Pavlush DG, Dyujzen YV. Yzmenenye aktyvnosty nejrokynynovoj systemi v slyzystoj obolochke verhnyh dyhatelnyh putej krys pry modelyrovanyy hronycheskogo tabakokurenyya. Sybyrskyj nauchnyj medycynskyj zhurnal. 2015;35(1):19-27. [in Russiаn].
14. Shormanov YS. Sosudystaya systema pochek pry stenoze legochnogo stovola s razlychnim urovnem kompensacyy krovoobrashhenyya. Byuleten eksperymentalnoj byologyy y medycyny. 2004;137(3):332-5. [in Russiаn].
ОСОБЛИВОСТ1 РЕМОДЕЛЮВАННЯ КРОВОНОСНИХ СУДИН ЛЕГЕНЬ ЩУР1В ПРИ ЗАСТОСУВАНН1 Р1ЗНИХ МЕ-ТОД1В РЕПДРАТАЦП П1СЛЯ ЗАГАЛЬНОГО ЗНЕВОДНЕННЯ Герасимюк I. €., Вацик М. О.
Резюме. В експеримент на щурах встановлено особливост реоргашзацп кровоносних судин легень при загальному зневодненш та при застосуванш рiзних методiв репдратацп з Тх кшьмсною характеристикою. При важкому ступеш зневоднення вщбуваеться зменшення пропускноТ здатшсть артерш як малого (легеневих), так i великого (бронхiальних) кола кровообку за рахунок пщвищення тонусу i ппертрофп середньоТ оболонки Тх стшки з вщповщним звуженням просв^у. Необмежене споживання рщин на першу добу репдратацшного перюду викликае посилення судинних реакцш, ям розвинулися в процеа обезводнення, особливо при споживанш звичайноТ води у порiвняннi з фiзiологiчним розчином. Найефектившшою була дозована корекцт питною водою. При застосуванш такого методу репдратацп вщбувалося поступове, практично повне вщнов-лення морфофункцюнального стану кровоносних судин легень.
Ключовi слова: кровоносш судини, легеш, зневоднення, репдратащя, морфометрiя.
ОСОБЕННОСТИ РЕМОДЕЛИРОВАНИЯ КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЛЕГКИХ КРЫС ПРИ ПРИМЕНЕНИИ РАЗЛИЧНЫХ МЕТОДОВ РЕГИДРАТАЦИИ ПОСЛЕ ОБЩЕГО ОБЕЗВОЖИВАНИЯ
Герасимюк И. Е., Вацик М. А.
Резюме. В эксперименте на крысах установлено особенности реорганизации кровеносных сосудов легких при общем обезвоживании и при применении различных методов регидратации с их количественной характеристикой. При тяжелой степени обезвоживания происходит уменьшение пропускной способности артерий как малого (легочных), так и большого (бронхиальных) круга кровообращения за счет повышения тонуса и гипертрофии средней оболочки их стенки с соответствующим сужением просвета. Неограниченное потребление жидкостей в первые сутки регидратационного периода вызывает усиление сосудистых реакций, которые развились в процессе обезвоживания, особенно при потреблении обычной воды по сравнению с физиологическим раствором. Наиболее эффективной была дозированная коррекция питьевой водой. При применении такого метода регидратации происходило постепенное, практически полное восстановление морфофункционального состояния кровеносных сосудов легких.
Ключевые слова: кровеносные сосуды, легкие, обезвоживание, регидратация, морфометрия.
FEATURES OF REMODELING OF BLOOD VESSELS OF RAT LUNGS IN APPLYING DIFFERENT METHODS OF FLUID RESUSCITATION AFTER GENERAL DEHYDRATION
Herasymiuk I. E., Vatsyk M. O.
Abstract. Dehydration of the body is the result of the variety of physiological and pathological conditions. At the same time, the number of factors should be taken into account in fluid resuscitation, because inadequate correction can lead to undesirable consequences - water intoxication. In this case, abnormal accumulation of water in the bloodstream can lead to hyponatremia with the transfer of fluid into cells and intercellular space and edematization. On the other hand, uncontrolled use of solutions with high sodium content may cause the development of hyper-natremia with a converse effect.
The purpose of the study: to establish the peculiarities of remodeling of blood vessels of rat lungs with general dehydration in applying various methods of fluid resuscitation and give them quantitative characteristics.
Object and methods of research. White laboratory viripotent male rats, that had general dehydration, went through the fluid resuscitation with pre-dosed water consumption, water consumption without restrictions and unlimited consumption of physiological solution.
Morphometric research included measurement identification of capacity of the artery walls - the Vohenvort index, as the relations area of vessel to area of its aperture.
Research results and their discussion. In the group of animals with a 10-day dehydration, blood flow capacity of the smaller and bigger artery curcuits decreased. Histological examination of the lung tissues showed an increase in the thickness of the walls with narrowing of the lumen of the small branches of the pulmonary arteries and arterioles. Sometimes there were arteries with uneven thickness and deformation of the walls.
Unlike small, medium-sized branches, the branches of large-caliber pulmonary arteries looked expanded and full-blooded. In most cases, the veins contained small concentrations of erythrocytes in their lumen. Their perivas-cular spaces looked expanded.
During fluid resuscitation without limiting its amount in the first day after application, there was a development of swelling of the parenchyma (thickening of interalveolar septum, enlargement of dystelectasis zones), also the expansion of peribronchial and perivascular spaces. Often, peripheral hemorrhages were discovered in the lumen of the alveoli, as well as the accumulation of erythrocytes in the lumen of small bronchi and bronchioles, which appeared as a result of deepening of circulatory disorders recorded after 10 days of dehydration.
A similar dynamics was observed in the application of unlimited consumption of physiological solution for fluid resuscitation, although the amplitude of change in the level of indices was comparatively lower
In the method of dose correction with drinking water, results showed more physiological nature of restoration of the blood vessels in lung structure. In this group of animals there was a gradual and almost complete restoration of the morphofunctional state of the arterial walls, starting from the first day of experimentation. Moreover, since the 6th day of the restoration period, all the results were significantly different from the animals with dehydration, and on the 10th day of the experiment almost completely matched the results obtained from the control group of animals.
Depending on the type of fluid resuscitation, the reactions of the bronchial arteries were similar.
Conclusions
1. Prolonged general dehydration leads to significant changes in the blood vessels of the rat lungs, which decrease in the level of their morphometric parameters (reducing the blood flow of the arteries of both small (pulmonary) and large (bronchial) circuits to increased tone and hypertrophy with thickening of their walls and the corresponding narrowing of the lumen).
2. Unlimited consumption of fluids on the first day of the fluid resuscitation period causes increased vascular reactions that have evolved during dehydration, especially in consumption of normal water compared to the physiological solution.
3. Dosage correction of drinking water is the most effective method of fluid resuscitation, as it immediately promotes a gradual, almost complete restoration of the morphofunctional state of the lung blood vessels.
Key words: blood vessels, lungs, dehydration, fluid resuscitation, morphometry.
Рецензент - проф. Пронна О. М.
Стаття надшшла 19.02.2019 року
