CC BY
14
В1СНИК Украгнсъког' медичног' стоматологгчног академгг
УДК:616.36-002.2:616.61:616-008.9
0С0БЛИВ0СТ1 РЕАКЦ11 НИРОК НА ПРОВЕДЕНИЯ СОЛЬОВОГО НАВАНТАЖЕНН1 У ХВОРИХ НА ХР0Н1ЧНИЙ ГЕПАТИТ
Квасницька О.Б., Тимофеев В.В., Гайдичук В.С Буковинський державний медичний умверситет, м.Чермвщ
У хворих на хрон1чний гепатит в'!дбуваеться порушення функц1онального стану нирок за рахунок зменшення клубочковоф1льтраци та, в менш1й м-1р-1, порушення процеыв реабсорбци, як краще виявляються при проведенн- сольового навантаження. При цьому в оргашзм! в'!дбуваеться затримка натр1ю, кал!ю та води.
Ключов1 слова: хронмний гепатит, нирки, сольове навантаження Вступ
Актуальнють детального вивчення патогене-тичних мехаызм1в розвитку та прогресування хроычного гепатиту (ХГ) обумовлена, в першу чергу, зростанням захворюваносп на дану нозо-лопю та потребою в оптим1заци и д1агностики та лкування [2,5].
Вщомо, що у хворих на ХГ одним з наслщш печшковоТ недостатносп, яке попршуе як прогноз, так \ якють життя, е порушення водно-сольового обмшу з розвитком набряково-асцитичного синдрому. Прийнято вважати, що основним мехашзмом розвитку даного синдрому е падшня коло'щно-осмотичного тиску кров1 вна-слщок зниження синтезу альбумшу, гемодинамн чы порушення, порушення гомеостазу електро-лтв та води.
Основними факторами, як1 впливають на за-тримку натрш та рщини, вважають пщвищення секрецп альдостерону, вазопресину, синтезу простагландиыв та мышв, а також недостатню ¡нактивац1ю альдостерону в ушкодженш печшц1 з розвитком вторинного альдостерошзму [1, 4, 6]. Але необхщно вщм1тити, що в розвитку пору-шень електрол1тного балансу у хворих на ХГ необхщно враховувати \ змши функцЛ нирок, що, можливо, мае значения вже на раных стад1ях захворювання \ погано виявляеться при викори-станш стандартних метод1в обстеження [1,7, 8].
Метою нашого дослщження було дослщити змши функцюнального стану нирок у хворих на ХГ за ф1зюлопчних умов та при проведены сольового навантаження.
Матерали та методи дослдження
Для реал1зацп ц1еТ мети за умов стацюнару нами обстежено 18 хворих на ХГ токсичного ге-незу вком вщ 32 до 68 рош з тривалютю захворювання пюля встановлення д1агнозу вщ 2 до 6 рош. Етюлопчними факторами була д1я алкоголю, фосфороргашчних пестицид1в (дихлофос, карбофос), дихлоретан, лкарсьм засоби - нозе-пам, гормональш препарати. Групу контролю склали 20 практично здорових оаб вщповщного вку.
Верифкацш д1агнозу, визначення ступеня ак-
тивност! та стади процесу проводили на шдстав! загальноприйнятих клш1чних, лабораторних, 6io-х1м1чних, ¡муноферментних, ¡нструментальних та морфолопчних метод1в дослщження. Серед клш1чних прояв1в астеновегетативний синдром спостер1гався в 100%, диспептичний - у 85,2%, зниження маси тта - у 11,4%, сверб1ж шк1ри - у 16,39%, ¡ктеричнють склер у 34,4%; периферичы набряки - у 18% хворих. Стушнь активносп захворювання визначали на пщстав1 ктшчних да-них та за активнютю АлАТ, яка не перевищувала норму бтьше жж в 2 рази (в середньому була 0,91+0,04 мкмоль/гхмл) i вщповщала малоактивному ХГ. При морфолопчному дослщженж 6ionTaTiB печшки (5 хворих) виявлено ознаки жировоТ дистрофп, ¡нфтьтрацш л1мфоцитами та лейкоцитами портальних траков.
Функцюнальний стан нирок вивчали з викори-станням кжренс-методу за умов 12-годинного спонтанного жчного д1урезу та при проведены навантаження 0,5% розчином NaCl в o6'eMi 5 мл/кг маси тта [3].
В дослщження не включались пац1енти з оргажчним ураженням нирок в анамнезу при наявносп зм1н в загальному анал1з1 ce4i (протешур1я, цилшдрур1я, еритроцитур1я), артер1альною ппертенз1ею та цукровим д1абетом. AT коливався в межах 110-125 / 80-90 мм. рт. ст.
Статистичну обробку результате дослщження проводили з використанням програми Statistika for Windows 5.1.
Результати та i'x обговорення
Отримаж результати дослщження
функцюнального стану нирок за умов спонтанного 12-ти годинного шчного д1урезу вказують на незначне пщвищення величин д1урезу у хворих на ХГ. Це пщвищення збер1гаеться також при розрахунку стандартизованого д1урезу на 1 кг маси тта, але воно не е статистично в1рогщним. В той же час, не дивлячись на близью показники величин добового д1урезу, питома вага ce4i достов1рно зменшувалась, що вказуе на порушення концентрацшноТздатносп нирок (табл. 1).
* Назва теми планово'!' НДР : "Мехашзми формування та oco6nueocmi noniMop6idHocmi: wiHiKa, функцюнальна та 6ioxiMi4-на оцтка nepe6iay поеднано)'патолоаИ'внутр1шн1х opaaHie, методи диференцшованоГкорекцИ'".
Актуальт проблемы сучасно! медицины
Таблиця 1
Величини спонтанного н1чного д'урезу у хворих на хромчний гепатит (М±т)
Примака. * - вфопднють р1зниц1 ¡з показниками у практично здорових оаб (р<0,05)
Поряд з цим, в1рогщно зростае концентрац1я креатиншу плазми кров1 на 42% пор1вняно з гру-пою контролю. Це пщвищення вщбуваеться на фош збтьшення концентрацп креатиншу в сеч1 (р>0,05) \ деякого зростання екскрецп креатиншу. Але враховуючи бтьш значне пщвищення концентрацп креатиншу в плазм1 кров1 при розрахунку клубочковоТ' фтьтрацп (КФ), виявлено и в1рогщне зниження в 1,33 рази (норма 132,7 ± 13,44 мл/хв ).
Поряд з1 змшами КФ та реабсорбцп води (за показниками питомоТ ваги сечО встановлено де-ям вщмшносп з боку ¡онорегулюючоТ функцЛ ни-рок. Концентрац1я натрш в сеч1 мала тенденцш до зниження, при цьому спостер1гаеться тенденц1я \ до зниження екскрецп натрш. Ще в бтьшш м1р1 вщм1чались змши виведення калш: вщбувалось зниження концентрацп калш в сеч1 та його екскрецп в 2,2 рази (р<0,05). Встановлено також в1рогщне зниження концентрацп натрш в плазм1 при тенденцп до зниження концентрацп калш, що може вщбуватись за рахунок затримки ¡ошв в м1жкттинному простор! [1, 8, 9].
Слщ зазначити, що виведення натрш зменшуеться за рахунок зниження КФ, в той час як стандартизована екскрец1я натр1ю/100 мл КФ мала тенденцш нав1ть до збтьшення. У хворих на ХГ вщм1чаеться зменшення реабсорбцп натрш в абсолютних величинах, що пов'язано з1 зниженням фтьтрацшного заряду за рахунок зниження КФ на фош зменшення його концентрацп в плазм1 кров1 \ вщповщно абсолютно!' реабсорбцп натрш при стабтьних показниках вщ-носно1 реабсорбцп. Особливо це спостер1гаеться за змшами показника UNa+ /иК+ в сеч1, який був в1рогщно пщвищений в 1,9 рази (при норм1 3,92 ± 0,69 од).
Незважаючи на те, що деяк1 змши функцюнального стану нирок, як1 виявлялись за умов спонтанного д1урезу, не були значними, нашу увагу привернув той факт, що у хворих з клш1чно д1агностованим набряковим синдромом д1урез знаходився в межах норми. Це обумови-ло вивчення функцЛ нирок за умов сольового навантаження, коли створюеться стандартна ситуац1я водного балансу.
При проведены сольового навантаження 0,5% розчином NaCl було встановлено, що у хворих на ХГ вщбуваеться в1рогщне зниження як за-гального, так \ вщносного д1урезу, а також
щтьност1 сеч1 пор1вняно з контролем.
Зростання концентрацп креатиншу в плазм1 кров1 (р<0,05) вщбуваеться на фоы в1рогщного зниження КФ майже в 3 рази пор1вняно з групою здорових оаб. Зниження д1урезу, в першу чергу, обумовлено падшням КФ, а реабсорбц1я води в процентному вщношены нав1ть дещо знижуеться.
При сольовому навантаженш спостер1гаеться значне порушення ¡онорегулюючоТ функцп нирок. В1рогщно падае при ХГ екскрец1я натрш, яка у здорових оаб зростае на 50% по вщношенню до спонтанного д1урезу. Тобто адаптивна реакц1я нирок на введения натрш вщсутня.
Паралельно вщбуваеться порушення видтення калш, зменшуеться його концентрац1я в сеч1, в1рогщно в 3,4 рази знижуеться його екскрец1я. Концентращя калш в плазм1 знахо-диться на низькому р1вн1 (р<0,05), концентрац1я натрш у плазм1 суттево не вщр1зняеться у здорових оаб. Це ще раз свщчить про порушення виведення натрш.
Змши натршрегулюючоТ функцЛ нирок вщбуваються переважно внаслщок зниження КФ, так як знижуеться фтьтрацшний заряд натрш в 3 рази (р<0,05), а змш вщносноТ реабсорбцп натрш не вщбуваеться.
Висновки
Отримаы нами дан1 свщчать про те, що у хворих на ХГ, виявляються р1зы порушення функцюнального стану нирок, при цьому Тх ступшь суттево бтьш значуща за умов сольового навантаження. Це свщчить про те, що за умов спонтанного д1урезу ¡мов1рно включаються компенсаторы мехашзми, як1 в значнш м1р1 швелюють змши функцп нирок. Але за умов сольового навантаження, коли виникають додатков1 вимоги до виведення води та солей, виявляються досить ч™, раыше скрит1 порушення функцп нирок. При цьому виведення води та сольового розчину зменшуеться, що з одного боку свщчить про наявнють порушення в систем! регуляцп ¡онного та об'емного гомеостазу, а з ¡ншого боку при цьому вщм1чаеться те, що характер цих змш вщбуваеться з суттевими вщмшностями функцюнального стану нирок, го-ловним з яких е пад1ння КФ.
Таким чином, у хворих на ХГ вже на раншх етапах розвитку спостер1гаеться порушення адаптивно! реакцп нирок на введения сольового розчину, що вносить вщповщний вклад в про-гресування данного захворювання \ потребуе подальшого вивчення з метою медикаментозноТ' корекцИ'.
Ллература
1. Абдуллаев С.М. Асцит и его осложнения у больных цирозом печени: от патогенеза к эффективности лечения / С.М. Абдуллаев // Клин. фармакол. и терапия.- 2007.- №1.-С.16-22.
2. Грав1ровська Н.Г. Показники поширеност1 та впер-ше виявленоТ патологи оргашв травления у
Показники функцй' нирок Практично здоров! особи Хрон1чний гепатит
Д1урез за 12 годин, мл 627,92±85,41 730±81,19
Стандартизований д1урез, мл/кг 9,62±1,45 11,9±2,94
Питома вага сеч1 1018±1,52 1013±1,22*
Том 9, Выпуск 4
109
BlCHÈK y-KpamcbKoi' медичн-oi' cmoмamoлoггчнoг академгг
Мансуров Х.Х. Клиническая оценка электролитного обмена и ренин-альдостероновой системы у больных циррозом печени с асцитом /Х.Х. Мансуров, А.Д. Дустов, О.С. Николаева // Терапевт. арх. - 1989.- Т.61, №11.- С.54-57. Amiot X. Risk factors for renal dysfunction in hospitalized cirrhotic patients / X. Amiot , J.D. Grange J.D. // Am. J. Gastroenterol. - 2002. - Vol. 97, №5. - P. 12631264.
Bernardi M. Renal sodium retention in preascitic cirrhosis: expanding knowledge, enduring uncertainties // Hepatology. - 2002.- Vol. 35, №6.- P.1544-1547. Roberts L., Kamath P. Ascities and hepatorenal syndrome: pathophysiology and management // Mayo Clin.Proc. - 1996. - Vol.71, № 9. - P.874-881.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ РЕАКЦИИ ПОЧЕК НА ПРОВЕДЕНИЕ СОЛЕВОЙ НАГРУЗКИ У БОЛЬНЫХ С ХРОНИЧЕСКИМ ГЕПАТИТОМ
Квасницкая О.Б., Тимофеев В.В., Гайдичук B.C.
Ключевые слова: хронический гепатит, почки, солевая нагрузка
У больных с хроническим гепатитом происходит нарушение функционального состояния почек за счет уменшения клубочковой фильтрации и, в меньшей мере, нарушения процесов реабсорбции, которые лучше выявляются при проведении солевой нагрузки. При данных изменениях функции почек в организме происходит задержка натрия, калия и воды.
мюького населения / Н.Г. Гравфовська, Л.М. Пет- 6. речук, 1.Ю. Скирда, Л.З. Нколайчук // Сучасна га-строентерол. - 2008.- №1(39).- С. 4-6.
3. Гоженко А.И. Методика определения почечного функционального резерва у человека
/А. И. Гоженко, Н. И.Куксань, Е.А. Гоженко // 7. Нефрология.-2001. -Т.5, №4. - С.70-73.
4. Карабаева А.Ж. Апьдостерон, сердечнососудистая система и почки / А.Ж.Карабаева // Нефрология.- 2006.- Т.10, №1.- С.25-33. 8.
5. Подымова С.Д. Болезни печени: руководство для врачей / С.Д.Подымова.- [4-е изд.]. - М.: ОАО "Медицина," 2005.-768 с. 9.
Summary
THE SALT-LOADING
TEST IN PATIENTS WITH CHRONIC
CHARACTERISTIC OF KIDNEY RESPONSE TO HEPATITIS
Kvasnytska O.B., Timofeev V.V., Haydytchuk V.S. Key words: chronic hepatitis, kidneys, salt-loading test.
The patients with chronic hepatitis demonstrate the impairment of kidney functions due to the reduction of glomerular filtration and to a lesser degree due to the reabsorption impairments which may be detected better by carrying out the salt-loading test. At that time there is the retention of sodium, potassium, and water by the body.
УДК 616.34-008.6
ЧАСТОТА ВСТРЕЧАЕМОСТИ И ВОЗРАСТНЫЕ ОСОБЕННОСТИ РАЗЛИЧНЫХ ТИПОВ СИНДРОМА РАЗДРАЖЕННОЙ КИШКИ У БОЛЬНЫХ ПОЛТАВСКОГО РЕГИОНА
Кирьян Е.А.
Гастроэнтерологический центр Полтавской областной клинической больницы
Для изучения особенностей течения различных вариантов синдрома раздраженной кишки (СРК) в Полтавском регионе обследовано 120 пациентов. Рассматривались особенности различных типов СРК среди мужчин и женщин, изучены длительность течения заболевания, возрастной пик заболеваемости. Установлено, что среди всех возрастных групп различных типов СРК преобладали женщины, в возрасте до 45 лет. Пик заболеваемости приходится на 36-45 лет. У обследованных пациентов встречались все типы СРК, чаще с преобладанием запоров и диареи. Ключевые слова: синдром раздраженной кишки, различные типы СРК, Полтавский регион Синдром раздраженной кишки остается одной 30-50% [3,5], и в среднем составляет около 20%
из наиболее актуальных проблем современной медицины. Несмотря на благоприятный прогноз для жизни при СРК, заболевание по продолжительности временной нетрудоспособности и по показателям затрат на медицинское обслуживание и лечение наносит большой экономический ущерб обществу [2,5,9].
По распространенности СРК занимает второе место после респираторных заболеваний [1]. Во всем мире распространенность СРК среди взрослого населения колеблется от 14-22% до
населения земного шара [7].В Украине распространенность СРК не ниже, чем в развитых странах. Однако из-за того, что диагноз ставится недостаточно часто, в основном специалистами-гастроэнтерологами, создается впечатление о низкой встречаемости данной патологии у нас в стране. Заболеваемость СРК составляет 1%. Пик заболеваемости приходится на молодой возраст, в среднем от 20 до 50 лет [2,7]. Женщины болеют в 2 раза чаще, чем мужчины [6], однако среди мужчин «проблемного» возраста,
llG
