CC BY
21
Запель С.В. Система мотивирования инновационной деятельности работников как фактор успеха в управлении инновационными проектами
Проанализированы основные факторы эффективного управления инновационными проектами. Определены предпосылки формирования инновационной активности работников и составляющие этого процесса. Систематизирована и схематически отображена система мотивирования инновационной деятельности работников организации и проведена ее детализация на разных этапах инновационного проекта.
Ключевые слова: управление, инновационная деятельность, инновационный проект, нововведение, инновационная активность, работник, творчество, трудовой потенциал, эффективность, функция управления, мотивирование, мотив, стимул, система.
Zapel S. V. System of reаson of innovаtive ас^уИу of workers, аs а fаc-tor of success in а тапа^стсП т^уайуе projects
The Ьазю Гайоге of effective mаnаgement тпоуайуе projects аге апа1у8е^ Сейат pre-conditions of forming of innovаtive айге^ of workers аnd constituents of this process. It is systemаtized аnd the schemаticа11y represented system of reаson of innovаtive айге^ of workers orgаnisаtion аnd her working out in detаi1 is conducted on the different stаges of innovаtive project.
Keywords: mаnаgement, innovаtive аctivity, innovаtive project, innovаtion, innovа-tive аctivity, worker, creаtion, 1аbour potentiа1, efficiency, function of mаnаgement, re-аson, reаson, stimu1us, system.
УДК33.053.04 Доц. Ю.€. Ковний, канд. екон. наук -
Львгвська державна фтансова академш
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОЦЕСУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМ1КИ
Розглянуто розумiння процесу державного регулювання економжи, дослiджено умови ефективного функцiонування, що дае змогу визначити необхiднiсть i доцшь-нiсть його застосування державою в умовах ринково! економiки. Викладено авторсь-ке трактування поняття "процес державного регулювання економiки".
Ключовг слова: екож^чний процес, державне регулювання, ринкова економ^ ка, економiчне програмування, плаж^ршсть.
Постановка проблеми. В Укра!ш, що перебувае на етат сощально-господарських перетворень, формуеться система управлшня нацюнальною економжою. Мета реформування 1 змш у нашш держав1 полягае у створенш сощально ор1ентовано! ринково! економжи, яка б на основ1 розвитку нащ-онального конкурентоспроможного виробництва забезпечила пдний р1вень життя населення, добробут нацп загалом. 1стотний вплив на розвиток процесу державного регулювання здшснюе загальний стан економ1чно! системи в кра!ш, оскшьки вона визначае умови становлення конкурентного ринку 1 тд-приемницького середовища, на яю спрямовано його дш.
Процес державного регулювання економжи повинен забезпечити 11 р1вновагу 1 сталий розвиток. Безпосередш напрями, форми та масштаби державного регулювання визначаються характером 1 актуальнютю економ1чних, пол1тичних, сощальних, еколопчних та шших проблем у будь-яюй кра!ш свь ту. Процес державного регулювання економжи вщображае необхщш внут-ршш зв'язки м1ж явищами 1 мехашзмами економ1чного життя суспшьства.
Особливiсть дослщжуваного процесу проявляеться в тому, що його застосу-вання потребуе активно! i оргашзовано! дiяльностi людей для досягнення ос-новних завдань економiчного розвитку кра!ни. Наукове пiзнання i бiльш пов-не опанування цим процесом дае змогу членам суспшьства дiяти вiдповiдно до назрiлих потреб, яю диктуються об'ективними економiчними умовами, i цим самим удосконалювати свою господарську дiяльшсть, прискорювати розвиток продуктивних сил.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Аналiз наукових праць i публiкацiй останнiх рокiв свiдчить про становлення i розвиток форм та мето-дiв державного регулювання. Масштаби втручання держави в економiчнi процеси знаходяться в цен^ уваги вичизняно! та шоземно! економiчноl науки. Предметом дискуси таких науковцiв, як К.О. Ващенко, В.С. Воротiн, В.М. Геець, Я.А. Жалшо, Ю.Б. 1ванов, О.Ю. Мазур, Д.М. Стеченко, Л. А. Швайк, Л. Ерхард, Дж. Кейнс, Ф. Хайек, С. Шейн та шших, виступае пи-тання особливост процесу державного регулювання економiки.
Проте, незважаючи на наявнiсть публiкацiй з дослщжуваного питан-ня, необхiдно провести глибокий науковий анатз багатьох процешв еконо-мiчноl дiяльностi держави i пошук шляхiв !х ефективного виршення.
Мета 1 завдання роботи. Завданням роботи е комплексний анатз со-цiально-економiчного змiсту процесу державного регулювання економжи в перiод трансформацiйних перетворень, виявлення сприятливих та негативних факторiв, що впливають на цей процес з метою розробки шляхiв оновлення впливу укра!нсько! держави на економiчнi вiдносини в суспiльствi.
Виклад основного матер1алу. Процес державного регулювання еко-номiки, утворюючи складну структуру, засновану на виробничих вiдносинах у суспшьст, економiчних законах, певному способi виробництва роздшяе господарський процес на складш i простi елементи. Це досягаеться шляхом анатзу, за допомогою якого з'ясовуеться роль i значення кожного окремого елемента, !х причинно-наслiдковий зв'язок усередиш единого, але складного господарського оргашзму. Пiсля того, як визначено роль кожного елемента, вш вони об'еднуються в едине органiчне цше.
Основу формування процесу державного регулювання економжи створюють визначенi об'екти та суб'екти регулювання. Об'екти впливу дер-жавних оргашв влади визначаються системою стратепчних цiлей, встановле-них у процес впровадження державно! економiчноl полггики. Формування процесу державного регулювання економжи здiйснюеться у виглядi тако! послщовносл:
1. Визначення певного об'екта [ мети регулювання.
2. Виявлення чинниюв регулювання, що визначають елементи об'екта регулювання та !х зв'язок.
3. Встановлення оптимальних метод1в впливу на фактори регулювання, яю конкретизують шструментарш, способи, технологи досягнення постав-лених завдань.
4. Надання необхвдних ресуршв (матер1ально-техшчних, фшансових, сощ-альних, шституцюнальних та ш.) для регулювання об'екта, за умови ви-
користання яких реал1зуються методи регулювання, [ забезпечуеться ви-конання стратепчно! мети [1, с. 58].
Для формування процесу державного регулювання потрiбна стабшь-шсть полггачно! системи в кра!ш i в окремих регiонах, згода мiж усiма гшка-ми влади, визнання ними того факту, що без розвитку цивiлiзованого тд-приемництва неможливi економiчне зростання, ефективний розвиток ушх га-лузей економiки i тдвищення добробуту суспiльства.
Сутнiсть процесу державного регулювання розкриваеться в його фун-кщях, серед яких можна видшити такi: пiдтримка розвитку продуктивних сил; забезпечення економiчноl рiвноправностi вiдносин власностц узгоджен-ня iнтересiв суб'ектiв господарювання; реатзащя соцiально-економiчноl по-лiтики держави [2, с. 71]. Функцюнування процесу державного регулювання можливе лише за умови створення стабшьно! правово! системи, що не декла-руе, а чико встановлюе права, обов'язки i гаранта громадянам на заняття тд-приемницькою або iншою законною економiчною дiяльнiстю.
Найважливiшою умовою функцiонування процесу державного регулювання е розвиток шституцшно-оргашзацшно! системи, оскшьки багато !! шститупв (кредитно-фiнансовi установи, страховi оргашзацп, навчальнi зак-лади) е структурними (спещатзованими) елементами дослiджуваного процесу. Значний вплив на функцюнування процесу державного регулювання здшснюе суспшьство (громадська думка), яка формуеться через засоби масо-во! шформацп (радiо, телебачення, перюдична преса).
Процес державного регулювання здшснюеться двома основними методами: прямого регулювання господарювання i непрямого впливу на економiку через кредитно-грошову систему [3, с. 204]. Пряме втручання держави реаль зуеться шляхом прийняття законодавчих актiв з метою впорядкування i розвитку вщносини мiж усiма елементами ринково! системи. Прикладом такого методу е прийняття Податкового кодексу, антимонопольних закошв тощо.
Прямi методи державного регулювання безпосередньо впливають на дь яльнiсть суб'еклв господарювання, вони змушують !х приймати ршення, не на основi самостшного економiчного вибору, а на приписах держави. Сукупнють адмiнiстративних методiв передбачае регулювальш дil, пов'язанi iз забезпечен-ням правово! iнфраструктури, та мае на мел створення правових умов, найбшьш сприятливих для приватного сектору. Функщями адмiнiстративних методiв е: забезпечення стабшьно! юридично! бази для господарсько! дiяльнос-п, захист конкурентного середовища, гарантування прав власностi та свободи прийняття економiчних рiшень [4, с. 359]. У кра!нах iз розвиненими формами ринкових вщносин адмiнiстративнi методи регулювання економжи в зви-чайних умовах використовуються мало. Пщ час надзвичайних ситуацш (вiйна, кризовий стан в економщ) роль цих методiв регулювання рiзко зростае.
Непряме втручання передбачае здшснення процесу державного регулювання за допомогою використання податково-бюджетних i кредитно-гро-шових iнструментiв державно! економiчноl полiтики. Держава вживае захо-дiв для запобiгання банкрутству промислових i банкiвських монополiй, видае субсидп та пiльговi кредити, втручаеться в процес розвитку шляхом змши
процентно! ставки в кредитних установах i величини податюв, стимулюючи або сповiльнюючи катталовкладення [3, с. 214]. Дiяльнiсть держави спрямо-вуеться на пiдтримання господарсько! кон'юнктури без прямого втручання у процес прийняття ршень суб'ектами господарювання. 1ншими словами, держава лише створюе передумови для того, щоб при самостiйному виборi суб'екти тяжши до тих варiантiв, якi вщповщають цiлям державно! економiч-но! политики. Перевагою непрямих методiв впливу е те, що вони не порушу -ють ринково! ситуацi!, а недолшом - значний промiжок часу, який виникае мiж моментом прийняття державою заходiв впливу i реальними змшами в господарських результатах.
За органiзацiйним критерiем непрямi методи вiдносяться до економiч-них заходiв державного регулювання, якi полягають у створеннi додаткового матерiального стимулу або у небезпещ отримання фшансових збиткiв. З еко-номiчних заходiв найбiльш часто використовуються такi: засоби фшансово! (бюджетно!, фiскально!) полиики; засоби грошово-кредитно! политики; прог-нозування, планування та програмування економжи; вплив державного сектору економжи, що е самостшним комплексним iнструментом.
Сучасна економiчна полiтика держави передбачае здебiльшого вико-ристання непрямих методiв впливу на суб'екпв господарювання. Проте, в умовах економiчно! кризи, спiввiдношення методiв державного впливу мае бути шшим: бюджетне (тобто пряме) регулювання висуваеться передушм. Складання прогнозiв, iндикативних планiв i програм (непрямий державний вплив) повинно мати рекомендацшний характер для господарювання i забез-печити пiдприемства шформащею, що дасть змогу самостiйно вибрати кра-щий шлях реалiзацi! поточних i перспективних завдань.
Процес державного регулювання за формою реалiзацi! подшяеться на такi види:
• перспективне (апрюрне) регулювання, що здшснюеться у вигляд1 програмування i призначене для виршення завдань розвитку i зростання виробництва, вдосконалення продуктивних сил, сощального забезпечення;
• поточне (апостерюрне) регулювання, здшснюеться за допомогою р1зних за-ход1в кон'юнктурного характеру i призначене насамперед для пiдтримки зба-лансованостi виробництва;
• перспективно-поточне (змшане) регулювання, здшснюеться за допомогою спещальних програм, спрямованих на пiдтримку збалансованост економжи [2, с. 171].
Економiчне програмування е вищою формою державного втручання в процес економiчного розвитку, яке здiйснюеться на основi договорiв мiж державою i монополiями. Воно включае: складання прогнозiв розвитку економь ки на майбутнiй перюд; визначення основних напрямiв державно! полиики для всiх сфер економжи; координащя дiй державного апарату пiд час реалiза-цi! певно! економiчно! политики [5, с. 15].
Система програмування передбачае не лише загальнодержавш програ-ми, але i плани розвитку окремих галузей i регiонiв. Середньостроковi плани можуть доповнюватися й уточнюватися короткостроковими. Вони отримали назву економiчних бюджетiв [4, с. 358]. У прямому сени економiчнi бюдже-
ти не е детатзащя середньострокових програм за роками - вони розробля-ються незалежно вщ них, але в сво!й конструктивнiй частинi бюджети повин-нi враховувати середньостроковi перспективи. Обидвi форми програмування взаемопов'язанi i взаемодоповнюють одна одну.
Крiм програмування, юнуе i змiшана форма регулювання, вщома пiд назвою "плани стабшзацп", за допомогою яко! вирiшуються як перспективна так i поточнi завдання тдтримки збалансованостi виробництва, його бiльш рiвномiрноl динамiки [4, с. 362]. У сво!й основi плани стабЫзацп належать до кон'юнктурного регулювання. Проте, враховуючи внутршню незбалансо-ванiсть, !х можна розглядати i як форму структурного регулювання, а отже, i як елемент системи програмування. Лише деяк програми i плани стабЫзацп тдлягають обов'язковому виконанню. Щодо середньострокових плашв та економiчних бюджетiв, то вони мають рекомендацшний характер i !х вико-нання не е обов'язковим. Рекомендацшний характер плашв означае, що вони тдлягають виконанню, якщо з'являеться в цьому необхiднiсть. Плани е спо-нуканням до ди, але не обов'язком; !х змiст - орiентир, а не жорстке обме-ження. Середньостроковi програми пiдлягають коригуванню, а iнодi частко-во! або повно! вщмши !х ди.
На сучасному етапi розвитку економiки широко застосовуються мате-матичнi методи економiчного планування. Останнi - це використання мате-матичних прийомiв для здшснення планових розрахункiв, зокрема в складан-нi всiляких економiчних моделей [1, с. 105]. В основi математичних методiв планування лежить математичне моделювання економiчних процесiв. Мате-матичнi моделi дають змогу встановлювати вплив комплексу рiзних чинниюв розвитку економiки, перевiряти висунутi науковi гiпотези, створювати рiзнi плани i програми, а поим вибирати оптимальний варiант !х ди. Математичнi моделi економiчних процесiв е сукупнiстю знань i завжди потребують глибо-кого теоретичного обгрунтування, практично! перевiрки. Використання мате-матичного моделювання в регулюванш економiки передбачае застосування комп'ютерно! техшки, формування спещально! системи вщбору, облiку та об-роблення шформацп.
Розглядаючи сутнiсть процесу державного регулювання економжи, необхiдно дослiдити його планомiрнiсть (послiдовнiсть). Свiдомий характер державного регулювання економiчноl системи, наявнiсть рiзностороннiх програм i планiв свiдчить про те, що процес регулювання мае вщношення до господарсько! дiяльностi, яку зазвичай квалiфiкують як планомiрну. В межах лише дiяльностi держави регулювання мае планомiрний характер. Однак та-кий висновок втрачае значення, як тшьки береться до уваги взаемодiя держави з монополiзованим конкурентним середовищем. Отож, регулювання не може замшити собою конкурентну дiяльнiсть, а здшснюеться лише як пiд-система тако! дiяльностi. Сутнiсть регулювання подвшна: це одночасно пла-номiрна i непланомiрна форма поведiнки державних оргашв.
Вiдмiнною рисою планомiрностi е !! спрямованють на нацiональнi iн-тереси, на забезпечення мети процесу виробництва. Необхщнють планомiр-ностi в масштабi всiеl економiчноl системи виникае з тдвищенням рiвня
впливу суспшьства на виробництво, а також з формуванням единого нащ-онально-господарського комплексу, в якому органiчно пов'язано виробництво, розподш, обмiн i споживання в межах однiеï краïни [6].
Планомiрнiсть як форма розвитку економiчноï системи передбачае безпосереднi громадсько-економiчнi зв'язки, господарсью вiдносини мiж усь ма членами суспшьства. Виникае необхщнють координацп з единого центру практичноï дiяльностi людей в усiх сферах життя за допомогою цшеспрямо-ваного наукового прогнозування та управлшня соцiально-економiчними про-цесами. Вiдносини планомiрностi виражають об'ективний обов'язок узгодже-ного господарювання в межах держави i досягнення единоï мети - загального добробуту i всебiчного розвитку всiх членiв суспшьства. Планомiрнiсть дае змогу регулювати все суспшьне виробництво як усвiдомлений процес, свщо-мий рух до мети, обмежувати можливiсть прояву стихiйностi та забезпечува-ти бiльшу вiдповiдальнiсть за невиконання поставлених завдань i не досягну-тих результапв. Планомiрнiсть виступае як форма процесу державного регулювання економжи, забезпечення бiльшоï вщповщносл виробничих вщно-син рiвню i характеру розвитку продуктивних сил.
Висновки. Незважаючи на широку популярнiсть i значущють процесу державного регулювання економжи, саме поняття залишаеться в теорп i на-уковiй практицi недостатньо визначеним. Загалом процес державного регулювання розглядають як найбiльш активний компонент системи державного регулювання економжи, що забезпечуе вплив на фактори, вщ стану яких за-лежить результат дiяльностi регульованого об'екта.
На думку автора, процес державного регулювання економжи - це структурний елемент системи державного регулювання, який включае в себе сукупшсть форм, методiв, засобiв, iнструментiв державного впливу, що зас-тосовуються органами державноï влади i мiсцевого самоврядування у процес здiйснення i контролю виробничо-економiчних вiдносин мiж суб'ектами господарювання вщповщно до макроекономiчних завдань розвитку краши.
Функцiонування процесу державного регулювання економжи потрiб-но розумiти як цшеспрямовану дiяльнiсть держави, спрямовану на координа-цiю економiчних вiдносин мiж суб'ектами господарювання як усерединi краши, так i за ïï межами вщповщно до нацiональних прюритепв розвитку.
Процес державного регулювання економжи, як структурний елемент системи державного регулювання, кшьюсно i яюсно впливае на вш сектори нацiональноï економжи. Структура процесу залежить вiд шституцшних особ-ливостей державноï влади, але е мобiльною i вiдповiдае потребам сучасного науково-техшчного, соцiально-економiчного розвитку, стввщношенням рiз-них форм власностi та нерозривно пов'язана iз формуванням i розвитком по-лiтичних сил держави.
Л1тература
1. Стеченко Д.М. Державне регулювання економжи / Д.М. Стеченко. - К. : Вид-во МА-УП, 2004. - 262 с.
2. Швайка Л.А. Державне регулювання економжи / Л.А. Швайка. - К. : Вид-во "Знан-ня", 2006. - 435 с.
3. Жалшо Я.А. Екож^чна стратегiя держави: теорш, методологiя, практика : моногра-фiя / Я.А. Жaлiло. - К. : Вид-во Н1СД, 2003. - 363 с.
4. Економжа Украши: стрaтегiя i полiтикa довгострокового розвитку / за ред. акад. HAH Укра1ни В.М. Гейця. - К. : Вид-во '^бра", 2003. - 1008 с.
5. Долшнш М. Моделi державного регулювання в ринковш економiцi / М. Долiшнiй // Економжа Укра1ни : полiтико-економ. журнал. - 2002. - № 6. - С. 13-22.
6. Стратепя шновацшного розвитку Укра1ни на 2010-2020 роки в умовах глобашзацш-них викликiв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.pir.dp.ua/uploads/Strategiz In-novRazvitiyaUkr.doc.
Ковный Ю.Е. Особенности процесса государственного регулирования экономики
Рассмотрено понимание процесса государственного регулирования экономики, исследованы условия эффективного функционирования, что позволяет определить необходимость и целесообразность его применения государством в условиях рыночной экономики. Изложено авторское определение понятия "процесс государственного регулирования экономики".
Ключевые слова: экономический процесс, государственное регулирование, рыночная экономика, экономическое программирование, планомерность.
Kovnyy Yu.Ye. Feаtures of the process of the stаte regulаtion the economy
In the article deals with an understanding of the process the state regulation of the economy investigated conditions of effective functioning, which allows to determine the need and feasibility of its application by the state in a market economy. Expounded copyright interpretation of the concept "the process of state regulation of the economy."
Keywords: economic process, government regulation, market economics, economic programming, consistency.
УДК336.221:330.567.28(477) Астр. К.В. Кощенко1 -
ПВНЗ "Свропейський утверситет "
МЕТОДИЧН1 ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ОПОДАТ-КУВАННЯ СУКУПНИХ ДОХОД1В ДОМОГОСПОДАРСТВ В УКРА1Н1
Розглянуто методичш засади застосування системи оподаткування сукупних дохсдав домогосподарств в Укра1ш з максимальним врахуванням матерiального бла-гополуччя та сощального статусу !х члешв. Здшснено анатз напрацювань у цш сфе-р^ на основi чого запропоновано шкалу оподаткування доходiв домогосподарств, яка грунтуеться на системi споживчих бюдже™. Визначено основш переваги викорис-тання запропоновано1 методики оподаткування дсхсдiв домогосподарств у сучасних умовах.
Ключовг слова: оподаткування домогосподарства, сукупнi доходи домогаст-дарства; ставка податку, податкова ссцiальна тльга, споживчий бюджет, прожитко-вий м^мум.
Постановка проблеми. Практика спшьного оподаткування доход1в домогосподарств, шмейного оподаткування для Укра!ни е новою. Мехашзм державного регулювання оподаткування доход1в домогосподарств е несфор-мованим 1 тому, як зазначають деяк науковщ [1, с. 151], сучасна система со-щальних пшьг та гарантш ставить шм'ю у становище "утримання", оскшьки
1 Наук. кер1вник: проф. Н.С. Прокопенко, д-р екон. наук
