CC BY
28
УДК 658.589.008.1 Acnip. М.П. Тимощук1 -
Одеський шщональшй nолimехнiчний ушверситет
ОСОБЛИВОСТ1 ПРИЙНЯТТЯ Р1ШЕНЬ У ПРЕДМЕТН1Й ОБЛАСТ1 " 1ННОВАЦ1ЙНА Д1ЯЛЬН1СТЬ"
Розглянуто особливостi прийняття рiшень у предметнш областi мiнновацiйна дiяльнiстьм та проблеми, яю з ними пов'язаш. Описано математичну модель вибору i оптим1зацп критерпв прийняття рiшень. Обгрунтовано доцiльнiсть отримання кшь-кiсних оцшок ризику впровадження нововведень.
Ключовi слова: прийняття р1шень, предметна область, шновацшна дiяльнiсть, критерiй, ризик.
Вступ. Обмежешсть ресурЫв i, водночас, безмежшсть людських потреб е причинами поступового перетворення iдеi в шновацшну розробку. Цей складний процес потребуе прийняття рацюнальних виважених ршень. Впровадження результат iнновацiйноi д1яльност1 сприяе динам1чному розвитку економжи краiни, зокрема, шдвищенню конкурентоспроможностi на внут-рiшньому i зовнiшньому ринках [1]. Iнновацiйна дiяльнiсть спрямована на використання i комерщашзацш значноi кiлькостi наукових дослiджень та розробок, сприяе випуску кардинально нових конкурентоспроможних това-рiв, послуг i технологiй, i е основним фактором довготермiнового усшху ком-панii. Iнновацiйну дiяльнiсть можна смшиво назвати предметною областю, оскшьки основою ii е впровадження радикальних змiн науково-технiчного характеру, що потребують прийняття комплексу рацiональних рiшень для ви-рiшення численних проблем, що виникають у процесi ii здшснення [2, 3].
Постановка задачi. Yd операцii, що здiйснюються в рамках шнова-цiйноi дiяльностi, - це кероваш заходи, оскiльки саме вщ дiй менеджера на-самперед залежить, яку кiлькiсть та сукупнiсть тих чи шших способiв та дш вибрати для реалiзацii системи нововведень. Вибiр - це не просто дiя, а кон-кретне управлшське рiшення, вiд якостi i правильност якого залежить по-дальша доля й усшх впровадження нововведень. Y процес здiйснення шно-вацiйноi дiяльностi виникае потреба вибору рацiонального ршення. Побудо-ва моделi оптимiзацii потребуе адекватного i правдивого опису дiйсноi ситу-ацii, ii iдеалiзацii та спрощення для полегшення розв'язання задачi доступни-ми математичними методами. Розглянемо критерй оптимальностi для "найкращого ршення" i фактори досягнення рацiональних ршень. Дослщи-мо проблеми вибору критерйв оптимальностi рiшень, визначення характеристики об'екта управлiння для вибору оптимального ршення, вибору допусти-мих ршень i визначення меж змiни характеристик об'екта управлшня [4].
Виклад основного матерiалу. Вибiр критерiiв i умов оптимiзацii е одним з основних завдань. При цьому варто вщбрати т фактори, за допомо-гою яких вiдповiдальна за прийняття ршень людина може управляти вшм процесом реалiзацii проекту. Цi характеристики називають керованими змш-ними або змшними рiшення. Y задачах ошгашзацй широко застосовують об-ластi допустимих ршень, тобто областi, якi видшяються з усiх можливих
1 Наук. кер1вник: доц. Ю.М. Востров, канд. ф1з.-мат. наук - Одеський нацюнальний полтгехшчний ун-ет
значень керованих змшних, усерединi яких вщбуваеться пошук оптимального рiшення {хьх2,...,хп}, де {х1,х2,...,хп} - вектор керованих змшних. На рис. 1
схематично зображено процес пошуку оптимального ршення [4]. Розв'язання
задачi оптимiзащ! полягае у знаходженнi такого набору значень для змшних
*
розв'язку {х1,х2,...,хп} , який перетворюе критерiй оптимальност Ъ у макси*
мум або мшмум за умови, що вектор {хьх2,...,хп} задовольняе задану систему обмежень. У практичному застосуванш бшьшють задач оптимiзащ!, як правило, мiстять певш обмеження, якi накладаються на кероваш змiннi. Мшь мiзацiю задано! цшьово! функци за задано! системи обмежень називають мо-деллю процесу оптимiзацi! [4].
Змшм та факторы, що впливають на процес прийняття оптимального ршення
Рис. 1. Пошук оптимального ршення
Математичш методи управлшня процесом прийняття оптимальних рь шень у межах здiйснення iнновацiйно! дiяльностi мало пристосованi для ви-ршення актуальних, проте складних проблем, як виникають у процесi !! здшснення. Це стосуеться, зокрема, задачi кшьюсно! оцiнки ймовiрностi ри-зику впровадження нововведень i необхiдностi прийняття оптимальних рь шень щодо його зменшення. Побудова математично! моделi означае фор-мальне представлення або формалiзацiю поставлено! задачi у виглядi матема-тичних сшввщношень. Якщо внаслiдок цього буде отримано якусь з юну-ючих моделей або !х частковий випадок, тодi для !! аналiзу можна використо-вувати вiдомi алгоритми. Вибiр методу розв'язання задачi оптимiзацi! здшснюеться залежно вiд типу тако! задачь Для цього необхiдно аналiзувати ефектившсть iснуючих методiв оптимiзацi!, зокрема, !х збiжнiсть до локального чи глобального розв'язку, стшюсть щодо змш параметрiв моделi [4].
Розроблення i випуск технологiчно нових видiв продукцi! потребуе постiйного прийняття цiлого комплексу складних та виважених ршень, по-чинаючи вiд iде! про шновацшну розробку i закiнчуючи контролем за процесом збуту нових продукпв або встановлення нанотехнологш. Тому необхщно враховувати усi фактори та параметри, що впливають на хiд впровадження шновацшних розробок. Не варто також забувати i про ризикованiсть шнова-цiйних проектiв. Iнновацiйна дiяльнiсть потребуе прийняття комплексу рь шень щодо розроблення плашв, програм i стратеги впровадження шновацшних розробок, розгляду проеклв створення нових продукпв та постшних спостережень. Для прийняття обгрунтованих рiшень у предметнiй областi
"шновацшна дiяльнiсть" не можна покладатися лише на штущш. За допомо-гою набутого досвщу, логiчного мислення та глибокого анашзу попередньо1' дiяльностi, з урахуванням багатьох критерпв ще1* предметно1' област (цiна нового виробу, яюсть, собiвартiсть, технологiï) можна прийняти ефективне, обгрунтоване й оптимальне рiшення. Основою процесу прийняття ршення у предметнш област "iнновацiйна дiяльнiсть" е стохастична система багатова-рiантноï процедури вибору оптимальноï альтернативи серед множини наяв-них. Ïï успiшне виконання завершуеться реалiзацiею поставлених шнова-цiйних цшей. Управлiння розробленнями нововведень вимагае прийняття таких ршень, що могли б забезпечити вихщ компанiï на яюсно новий рiвень, в основi якого лежить досягнення вишо якост iнновацiйноï продукцiï порiвня-но з конкурентними [5].
Здшснення шновацшних розробок складаеться з множини послщов-них кроюв i задач, однi з яких е детермшоваш, а iншi потребують особливого пiдходу до ix розв'язання та виконання. Застосування принципу Сджворта-Парето дае змогу зi сукупностi усix можливих виключити неприпустимi розв'язки, якi нiколи не буде вибрано, якщо вибiр свiдомий i розумний. Ращ-ональнi рiшення щодо нововведень потребують використання агрегованого шформацшного ресурсу, який мiститиме консолiдовану шформацш щодо ш-новацiйноï дiяльностi у кршт загалом [5, 6]. Процедура прийняття ршень включае низку послщовних етапiв, якi можуть бути об'еднаш один з одним як прямими, так i зворотними зв'язками, як це зображено на рис. 2.
Рис. 2. Етапи прийняття управлшського ршення
Виходячи з рис. 2, можна дшти висновку, що для прийняття оптимально обгрунтованого ршення в межах предметно1' област "шновацшна дь яльшсть", необxiдно:
• правильно визначити мету шновацшно1 д1яльност1, як предметно1 областц
• створити ращональну систему постшно1 i як1сно1 шформащйно1 тдтримки д1яльност1 п1дприемства;
• встановити основы критерп прииняття рiшень;
• провести подш встановлених критерив за принципом важливост !х для орга-тзацй;
• визначити й обгрунтувати альтернативи подальших дш;
• пор1вняти м1ж собою розроблет альтернативи 1 систематизувати !х за принципом належност до певного класу;
• визначити й ощнити ус1 можлив1 ризики, встановити ймов1ртсть !х виник-нення 1 важлившть;
• вибрати найкращу альтернативу з ус1х наявних.
Якщо жодна з вiдомих альтернатив тд час прийняття рiшення у пред-метнiй областi мiнновацiйна дiяльнiстьм неприйнятна, доцшьним е викорис-тання методу оптимiзацi! критерi!в. При цьому комбшуються найкращi риси вже iснуючих альтернатив, що може привести до виникнення оптимального ршення. Прийняття рiшень в предметнш областi iнновацiйна дiяльнiсть вщ-буваеться в умовах значно! невизначеносп, оскiльки ризик - це iмовiрнiсть настанняймовiрнiсть певних подiй як негативного, так i позитивного характеру. Розглянемо стисло суть найефектившших методiв оцiнювання ризику. Експертний метод полягае в обговоренш проблеми кiлькома особами - фа-хiвцями галузi. Однак ймовiрнiсть правильно! оцiнки ситуацi! знижуеться через усереднешсть думок експер^в-аналгтиюв. Статистичний метод викорис-товують для аналiзу змiни дослiджуваного показника за певний перюд за умови, що закономiрнiсть змiн аналiзовано! величини поширюеться на майбутне. Для здiйснення кшьюсного оцiнювання економiчного ризику варто керуватись величиною очжуваних втрат, спричинених конкретним ршенням та ймовiрнiстю настання цих втрат.
Ризик - це векторна величина, яка визначаеться, як добуток ймовiрнос-т виникнення поди, що призводить до небажаних наслщюв, на величину нас-лщюв для задано! поди. Стушнь ризику вимiрюеться за допомогою середньо очжуваного значення змши можливого результату. Середне очiкуване значен-ня - це значення величини поди, що пов'язане з невизначеною ситуащею i е середньозваженим для вЫх можливих результатiв, де ймовiрнiсть кожного результату використовують як частоту або вагомють вiдповiдного значення. Середне очжуване значення дае результат, на який сподiваються у середньому. Чисельне значення змши за шновацшним проектом характеризуе показник середньоквадратичного вдаилення о, яке розраховують за формулою
де: I - кшьюсть перiодiв; п - кiлькiсть спостережень; £ - розрахунковий дохiд для шновацшного проекту за рiзних значень кон'юнктури; ек - середнiй очь куваний дохiд за iнновацiйним проектом; Р - значення ймовiрностi, що вщ-повiдае розрахунковому доходу. Розрахунковi показники середньоквадратичного вiдхилення для шновацшних проектiв можуть бути штерпретоваш гра-фiчно (рис. 3).
З рис. 3 видно, що розподш ймовiрностей проектiв "А" i "В" мають од-накову величину розрахункового доходу, однак у проект "А" крива розподь
(1)
лу вужча, що св1дчить про меншии р1вень коливання вар1ант1в розрахунково-го доходу вщносно очжувано! величини доходу, а отже 1 про менший р1вень ризику цього проекту.
Очщ'ваний розлпр доходу Розрахунковии дохщ
Рис. 3. Розподл ймовiрностi очщваного (розрахункового) доходу за двома проектами
Ощнити ризик можна за допомогою коефщ1ента вар1ацп, який е вщ-носною величиною 1 дае змогу пор1вняти в1дхилення ознак, як виражаються в р1зних одиницях вим1ру. Коефщ1ент вар1ацп може змшюватись вщ 0 до 100 %. Чим бшьший коефщ1ент, тим бшьш1 вар1ацп. Розрахунок коефщента вар1аци Уо здшснюють за формулою [6]
£ц
(2)
Спрощений метод ощнювання ступеня ризику характеризуеться ощн-кою ймов1рно! величини максимального та мш1мального доход1в. При цьому чим бшьший д1апазон м1ж цими двома величинами за !х однаково! 1мов1рнос-т1, тим бшьшою е величина ризику. Для розрахунку дисперси, середньоквад-ратичного в1дхилення 1 коефщ1ента вар1аци можна використати так формули:
= Рпах(^шах — + Ртт(£тт — , (3)
о
о = ± о ±о
Уо=-х100.
(4)
(5)
де: о2 - дисперЫя; Ршах (РШп) - ймов1ртсть отримання максимального (мшь мального) доходу; ешах - максимальна величина доходу; ек - середня очшу-вана величина доходу; етп - мшмальна величина доходу; о - середньоквад-ратичне вщхилення [6].
Мехашзм прийняття економ1чно обгрунтованих ршень у предметнш област "шновацшна д1яльшсть" залежить вщ фактор1в сшввщношення попи-ту 1 пропозици на товар, пол1тики цш, прогнозу величини кашталовкладень, податкових вщрахувань, одержання прибутку 1 розрахунку критично! меж1 беззбитковост1, визначення можливостей обсягу виробництва та реал1заци конкурентоспроможно! продукцп 1 потреб систем матер1ально-техшчного за-безпечення й управлшня збутом продукцп у систем1 матер1ально-техшчних запаЫв споживання та операцшнш шфраструктур1 шдприемства.
Висновки. У проведеному дослщженш розглянуто особливост прийняття ршень у предметнш област "шновацшна д1яльшсть". Оптимальш рь
шення шд час впровадження нововведень повиннi приймати не штуггивно, а на основi наукового пiдходу, що передбачае вибiр найкрашо альтернативи з усiх юнуючих. Встановлено, що в межах такого шдходу виникае потреба все-бiчного вивчення проблеми, оцiнювання критерiiв, пошуку альтернатив i ре-тельного аналiзу наявно!" iнформацii стосовно стану шновацшно1" дiяльностi.
Предметом подальших дослiджень е особливост розробок успiшних iнновацiйних стратегш на основi обраних механiзмiв прийняття оптимальних рiшень пiд час впровадження нововведень.
Лггература
1. Майкл Л. Стремительные Инновации : пер. с англ. / Л. Майкл, Воркс Джеймс, Вот-сон-Хемфил Кимберли. - К. : Companion Group, 2006. - 250 с.
2. Давша Тош. Працююча шноващя. Як управляти нею, вим1рювати ii та здобувати з не вигоду : пер. с англ. / за наук. ред. Т.Ф. КозицькоТ / Давша Тош, Епштейн Марк Дж., Шел-тон Роберт. - Дншропетровськ : Вид-во "Баланс Бiзнес Бекс", 2007. - 320 с.
3. Цаленко М.Ш. Моделирование семантики в базах данных / М.Ш. Цаленко. - Сер.: Проблемы искусственного интеллекта. - М. : Изд-во "Наука". Гл. ред. физ-мат. лит., 1989. - 288 с.
4. Бшоус В.С. Синергетика та самооргашзащя в економiчнiй дiяльностi : навч. поабн. / В.С. Бшоус. - К. : Вид-во КНЕУ, 2007. - 376 с.
5. Саати Томас Л. Принятие решений при зависимостях и обратных связях : аналитические сети : пер. с англ. / науч. ред. А.В. Андрейчиков, О.Н. Андрейчикова / Томас Л. Саати. - М. : Изд-во ЛКИ, 2008. - 360 с.
6. Ногин В. Д. Принятие решений в многокритериальной среде: количественный подход / В. Д. Ногин. - Изд. 2-е, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Физматлит", 2005. - 176 с.
7. Абрамов С.И. Оценка риска инвестирования / С.И. Абрамов // Экономика строительства. - 1996. - № 12. - С. 2-12.
Тымощук М.П. Особенности принятия решений в предметной области "инновационная деятельность"
Рассмотрены особенности принятия решений в предметной области "инновационная деятельность" и проблемы, которые с ними связаны. Описана математическая модель выбора и оптимизации критериев принятия решений. Обоснованно целесообразность получения количественных оценок риска внедрения нововведений.
Ключевые слова: принятие решений, предметная область, инновационная деятельность, критерий, риск.
Tymoshchuk M.P. Features of decision making in subject area innovation activities
The features of decision making in the subject area innovation activities and associated problems are considered. There is described a mathematical model of choosing and optimization of decision making criteria. An obtaining expediency of quantity evaluations of innovation implementation risk is grounded.
Keywords: decision making, subject area, innovative activity, criterion, risk.
УДК 534.111 Викл. O.I. Хитряк -
Академш сухопутних вшськ м. гетьмана Петра Сагайдачного
УЗАГАЛЬНЕННЯ МЕТОДУ ВАН-ДЕР-ПОЛЯ НА КРАЙОВ1 ЗАДАЧ1 ДЛЯ ДВОВИМ1РНОГО Р1ВНЯННЯ ТИПУ КЛЕЙНА-ГОРДОНА
Поширено основну щею методу Ван-дер-Поля на динамiчнi системи, матема-тичними моделями руху яких е нелшшш крайовi задачi для двовимiрного рiвняння типу Клейна - Гордона. Отримано стввщношення, що визначають вплив нелшшних
