CC BY
17
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
УДК 630*48.674.031:224.2Доц. Р.М. Bimep, канд. с.-г. наук -Прикарпатський
НУ м. Василя Стефаника, м. 1вано-Франтвськ
ОСОБЛИВОСТ1 ПОШИРЕННЯ НЕСПРАВЖНЬОГО ЯДРА У БУКОВИХ ДЕРЕВОСТАНАХ ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ
Висвiтлюються причини утворення i особливостi поширення несправжнього ядра бука. Вказусться на наявшсть зв'язку мiж показниками поширення несправжнього ядра та вшом i дiаметром дерев. Даеться характеристика несправжнього ядра з позицш його морфолопчних ознак.
Ключов1 слова: несправжне ядро, бук люовий, деревостан, трапляння, вш, дiа-
метр.
Assoc. prof. R.M. Viter - Prikarpatskiy national university named
after Vasiliy Stefanika
The peculiarities of the factitious core widening in the beech foreststations of the Western partially-wooded steppe
Formation causes of factitious core of beech and peculiarities of its expansion. Indicates on the dependence between dimensions of the factitious core with age and diameter of trees. Gives description of factitious core from positions of its morphological signs.
Keywords: factitious core, common beech, forest stand, frequency of occurrence, age, diameter.
У Захщному Люостепу, в межах Опшьсько-Подшського ареалу бука, зосереджено основний локалггет р1внинних букових лшв Украши, загальна площа яких становить близько 117 тис. га [1]. За останш десяташття проявля-ються ознаки попршення стану букових люосташв на схщнш меж1 ареалу виду [2]. Особливо актуальною е проблема стану цих угруповань та рацюналь-ного використання деревних ресурЫв через з масовим поширенням несправжнього ядра бука, яке класифжуеться як вада деревини i негативно впли-вае на ïï яюсть.
Питання генезису несправжнього ядра не нове; його вивчали багато дослщниюв, але единоï точки зору з приводу причин його формування поки що не вщпрацьовано. На думку С.1. Ванша [3] формування ядра викликано дереворуйшвними грибами, як проникають всередину стовбура через неза-росл1 сучки, мехашчш пошкодження, трщини, i е початковою стад1ею гнит-тя. Iншi дослiдники пояснюють виникнення несправжнього ядра фiзiологiч-ними i фiзико-хiмiчними причинами - порушенням водного живлення i про-никненням у судини через вiдмерлi сучки i рани пiдвищеноï кiлькостi повгг-ря, при цьому розвиток грибiв вважаеться вторинним, супутшм явищем [4, 5]. 1снуе думка, що утворення несправжнього ядра пов'язано з вiковими змь нами ролi внутрiшнiх зон стовбура у життедiяльностi дерева i не мае прямого зв'язку з грибними пошкодженнями [6]. Л.М. Перелигш пояснюе процес яд-роутворення комплексною дiею рiзноманiтних чинникiв [7].
Дослщження стосовно характеру формування i поширення несправжнього ядра проводились у букових деревостанах рiзних вжових груп на тери-торiï ДП "Рогатинське лiсове господарство".
Встановлено, що трапляння несправжнього ядра тюно пов'язана з вь ком дерев. Вона коливаеться в широкому дiапазонi - вщ 24 % у дерев вжом
Науковий вкиик НЛТУ Укра'1'ни. - 2008, вип. 18.4
51-60 роюв до 100 % у груш вжу 111-120 роюв, за середнього значення 69 %. Характерно, що несправжне ядро трапляеться у всiх модельних дерев вжом 111-120 рокiв (рис. 1).
100
чО
П 90
80
I 70
£ 60 М
50 40 30 20 10 0
у = 107,58Ьи(х) - 405,81 Я2 = 0,9462
Ык, роюв
50 60 70 80 90 100 110 120 Рис. 1. Динамка трапляння несправжнього ядра залежно вiд вку дерев бука
Шд час проведення дослщжень проан^зовано i поширення несправжнього ядра за висотою стовбура у розрiзi вiкових груп (табл. 1). Макси-мальне трапляння у дерев вЫх груп вiку спостер^аеться на висотi зрiзу на рiвнi коренево! шийки. У дерев вжом 51-60 рокiв несправжне ядро вщсутне на висотi 12 i 18 м, а в дерев вжом 61-70 роюв - на висот 18 м.
Табл. 1. Динамша трапляння несправжнього ядра у зв 'язку з висотою стовбура
В1к дерев, рок1в Трапляння несправжнього ядра (%) на висот зр1зу, м
0 3 6 12 18
51-60 24 15 8 - -
61-70 34 28 18 10 -
71-80 67 57 46 38 4
81-90 81 68 60 46 4
91-100 86 79 75 56 7
101-110 91 88 85 81 15
111-120 100 100 100 88 19
В особин бука вжом 71 i бшьше роюв несправжне ядро зафшсовано на висот вiд 0 до 18 м, при цьому, на висот 18 м трапляння найменше. У груш вжу 111-120 роюв несправжне ядро на висот 0, 3 i 6 м виявлено у вЫх дерев. Наведенi показники шюструють, що несправжне ядро найбшьш поширене у нижньому 6-метровому вiдрiзку стовбурiв бука, а з висотою трапляння ще! вади зменшуеться.
Анашз експериментальних даних засвiдчив також наявшсть тiсного зв'язку мiж дiаметром модельних дерев та дiаметром несправжнього ядра, що тдтверджуеться коефiцiентом апроксимаци (рис. 2). Мтмальний дiаметр несправжнього ядра становить 1,5 см, а максимальний - 24,5 см, за середнього значення 8,9±0'47 см. Коефщент варiацil становить 23,7 %, що свiдчить про помiрну варiабельнiсть показниюв. Максимальний дiаметр несправжнього ядра вщзначено, зазвичай, на рiвнi коренево! шийки, а з висотою вш поступо-
1. Лiсове та садово-паркове господарство
31
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
во зменшуеться. Проте, вiдзначено i випадки його поширення з крони. У рядi випадкiв поширення ядра мае так званий "веретеноподiбний характер", коли максимального значення дiаметр несправжнього ядра досягае в центральны частинi стовбура, зменшуючись вгору i вниз.
28
1 24
а
а
ч
R 20
а
н
<и
(Я
16
12
♦
У = 18,94Ln(x) - 57,879
R2 = 0,712 ♦ ♦ ♦
V ♦ Гф ♦
4
1% ♦
♦V -—т-чт*- »1 ♦ ♦ ——— —♦— Д1аметр дерев, см
16 20 24 28 32 36 40 44 48 52 56 60 64 68 Рис. 2. Залежшсть diaMempy несправжнього ядра eid diaMempy модельних дерев
У дерев вжом до 80 роюв об'ем несправжнього ядра знаходиться в ме-
3 •
жах 0,05 м . У старшому вщi встановлено значне збшьшення цього показни-ка. У 90 роюв середне значення об'ему становить 0,08 м , у 100 роюв -
33
0,14 м , у 110 роюв - 0,2 м . Пюля 110 роюв об'ем несправжнього ядра може досягати навггь 0,9 м .
Несправжне ядро ютотно вiдрiзняеться за морфолопчними ознаками: формою поперечного перетину, забарвленням, характером розмщення та ступенем розкладання деревини. Встановлено, що переважаючими е три фор-ми: округла, зiркоподiбна i лопатева, рщше трапляються серпоподiбна i про-менева. У середньовжових деревостанах домiнуе округла форма несправжнього ядра - 42 % дерев, у пристигаючих - зiркоподiбна (47 %), а в стиглих - лопатева (52 %). Сшд зауважити, що деревина бука мае схильшсть до утворення трщин через серцевину, i це, на нашу думку, е одшею з переду-мов розвитку несправжнього ядра. Утворення трщин зростае зi збшьшенням дiаметра. Так, серед зрiзаних моделей з товщиною стовбура до 28 см трапля-лись дерева без внутршшх трiщин на поперечних зрiзах, а серед дерев бшь-шого дiаметру не виявлено жодного стовбура без трщин.
Деревина несправжнього ядра найчастше забарвлена у бурий i темно-бурий колiр, зокрема, в стиглих деревостанах це стввщношення становить вщповщно 34 i 55 %. Iнодi вона мае фiолетовий або темно-зелений вщтшок. У багатьох випадках темно-буре забарвлення несправжнього ядра св^ить про початок процесу гниття. У процес кряжування модельних дерев виявлено, що несправжне ядро з характерними ознаками загнивання в основному поширюеться вщ мюця утворення (сучок, розвилка i т. ш.) зверху вниз по стовбуру i супроводжуеться систематичним потрапляннями в мiсця пошко-джень води i повiтря, що значною мiрою прискорюе поширення грибно! iн-
8
4
0
Науковий вкиик- НЛТУ Украши. - 2008, вип. 18.4
фекци. Сприяють цьому i наявнi у деревинi трщини. Досить рiдко трапляеться, що несправжне ядро з гниллю поширюеться вверх по стовбуру вщ мiсця утво-рення, до того ж в цьому напрямку процес вщбуваеться значно повшьшше. Трапляння деструктивних гнилей коливаеться в межах 16-24 % i не мае ч^ко виражених вжових особливостей. У 80 % обстежених дерев несправжне ядро розташоване по центру, а в 20 % дерев мае ексцентричне розташування.
Таким чином, анашз в^чизняно1 та зарубiжноï лiтератури, а також вивчення особливостей поширення несправжнього ядра дають шдстави вва-жати, що процес його формування обумовлений комплексом рiзноманiтних чинниюв. З вiком трапляння несправжнього ядра зростае, досягаючи 100 % у дерев вжом понад 110 роюв. Максимальне трапляння несправжнього ядра встановлена на висот зрiзу 0 м i зменшуеться з висотою стовбура. Дiаметр несправжнього ядра закономiрно зростае зi збiльшенням дiаметру стовбурiв, що тдтверджуеться наявшстю тiсноï кореляцiйноï залежносп. Об'ем нес-правжнього ядра зростае з вжом, досягаючи максимального значення 0,9 м у дерев вжом понад 110 роюв. Домшуючими формами несправжнього ядра е округла, зiркоподiбна i лопатева, переважае буре i темно-буре забарвлення. У бшьшосп випадюв несправжне ядро трапляеться без ознак загнивання.
Лгтература
1. Парпаи В.1., Вггер Р.М. Буков1 люи Опшля, ïx природне вщтворення// Наук. вюник УкрДЛТУ: Лiсiвницькi дослщження в УкраЫ. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.10. - С. 172177.
2. Парпаи В.1., Гайда Ю.1., В1тер Р.М., Кухарський Т.В., Трентовський В.В. Псевдоядро у р1внинних букових люах i його вплив на яюсть i вартють деревини// Люовий i мисливсь-кий журнал. - 2001, № 6. - С. 12-13.
3. Ваиии С.И. Лесная фитопатология. - М.: Гослесбумиздат, 1955. - 416 с.
4. Frank A. Rotkernbildung und Zielstarkennutzung in Buchenbestanden des FA Minden// AFZ Wald. - 1996, № 12. - S. 683-687.
5. Попков М.Ю. Кмеччина: Люовий сектор// Люовий i мисливський журнал. - 1999, № 5. - С. 14-17.
6. Вакии А.Т., Черицов И.А., Акиидииов М.В. Исследования древесины ложного и морозного ядер бука из Закарпатской области// Труды Института леса. - 1952, т. XVI. - С. 364-421.
7. Перелыгии Л.М. Древесиноведение. - М.: Лесн. пром-сть, 1964. - 324 с.
УДК 630*548 Астр. Н.З. Кендзьора; проф. В.К. Загка, д-р бюл. наук -
НЛТУ Украгни, м. Лье1в
Б1ОЛОГ1ЧНА ПРОДУКТИВШСТЬ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО В Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ РОЗТОЧЧЯ
Дослщжено особливосп росту, формування ф^омаси та тгментного комплексу в дуба звичайного в люових культурах Львiвського Розточчя. Встановлено зако-номiрностi нагромадження ф^омаси деревами дуба та п зв'язок з кшькютю пластид-них тгменпв.
Ключов1 слова: дуб звичайний, бюлопчна продуктившсть, ф^омаса, пластид-ш тгменти, Розточчя.
1. Лкове та садово-паркове господарство
33
