CC BY
18
фекци. Сприяють цьому i наявнi у деревинi трщини. Досить рiдко трапляеться, що несправжне ядро з гниллю поширюеться вверх по стовбуру вщ мiсця утво-рення, до того ж в цьому напрямку процес вщбуваеться значно повшьшше. Трапляння деструктивних гнилей коливаеться в межах 16-24 % i не мае ч^ко виражених вжових особливостей. У 80 % обстежених дерев несправжне ядро розташоване по центру, а в 20 % дерев мае ексцентричне розташування.
Таким чином, ан^з в^чизняно1 та зарубiжноï лiтератури, а також вивчення особливостей поширення несправжнього ядра дають шдстави вва-жати, що процес його формування обумовлений комплексом рiзноманiтних чинниюв. З вiком трапляння несправжнього ядра зростае, досягаючи 100 % у дерев вжом понад 110 роюв. Максимальне трапляння несправжнього ядра встановлена на висот зрiзу 0 м i зменшуеться з висотою стовбура. Дiаметр несправжнього ядра закономiрно зростае зi збiльшенням дiаметру стовбурiв, що шдтверджуеться наявнiстю тiсноï кореляцiйноï залежносл. Об'ем нес-правжнього ядра зростае з вжом, досягаючи максимального значення 0,9 м у дерев вжом понад 110 роюв. Домшуючими формами несправжнього ядра е округла, зiркоподiбна i лопатева, переважае буре i темно-буре забарвлення. У бшьшосп випадюв несправжне ядро трапляеться без ознак загнивання.
Лгтература
1. Парпан В.1., Вггер Р.М. Буков1 люи Опшля, ïx природне вщтворення// Наук. вюник УкрДЛТУ: Лiсiвницькi дослщження в УкраЫ. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.10. - С. 172177.
2. Парпан В.1., Гайда Ю.1., В1тер Р.М., Кухарський Т.В., Трентовський В.В. Псевдоядро у р1внинних букових люах i його вплив на яюсть i вартють деревини// Люовий i мисливсь-кий журнал. - 2001, № 6. - С. 12-13.
3. Ванин С.И. Лесная фитопатология. - М.: Гослесбумиздат, 1955. - 416 с.
4. Frank A. Rotkernbildung und Zielstarkennutzung in Buchenbestanden des FA Minden// AFZ Wald. - 1996, № 12. - S. 683-687.
5. Попков М.Ю. Кмеччина: Люовий сектор// Люовий i мисливський журнал. - 1999, № 5. - С. 14-17.
6. Вакин А.Т., Чернцов И.А., Акиндинов М.В. Исследования древесины ложного и морозного ядер бука из Закарпатской области// Труды Института леса. - 1952, т. XVI. - С. 364-421.
7. Перелыгин Л.М. Древесиноведение. - М.: Лесн. пром-сть, 1964. - 324 с.
УДК 630*548 Астр. Н.З. Кендзьора; проф. В.К. Загка, д-р бюл. наук -
НЛТУ Украгни, м. Львiв
Б1ОЛОГ1ЧНА ПРОДУКТИВШСТЬ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО В Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ РОЗТОЧЧЯ
Дослщжено особливосп росту, формування ф^омаси та тгментного комплексу в дуба звичайного в люових культурах Львiвського Розточчя. Встановлено зако-номiрностi нагромадження ф^омаси деревами дуба та п зв'язок з кшькютю пластид-них тгменпв.
Ключов1 слова: дуб звичайний, бюлопчна продуктивнють, ф^омаса, пластид-ш тгменти, Розточчя.
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Post-graduateN.Z. Kendzyora;prof. V.K. Zayika-NUFWTof Ukraine, L'viv
Biological productivity of Oak European in forest cultures of the Roztochya forests
The features of growth, forming of phytomass and pigmental complex in oak european in forest cultures of the Lvov Roztochya forests are explored. The regular of phytomass accumulation of the oak and yet communications between phytomass and quantity of plas-tid pigments are set
Keywords: oak European, biological productivity, phytomass, plastid pigments, Roztochya.
Дуб звичайний е одшею з деревних порщ, найбшьш придатних для створення люових культур в умовах свiжоï грабово-сосново1' судiброви. До складу фiтоценозiв входять також сосна звичайна, ялина европейська, явiр, клен гостролистий, модрина европейська тощо. Bd згадаш породи у рiзних схемах змшування використовуються в умовах Львiвського Розточчя для створення люових культур, яю надалi здатнi сформувати високопродуктивнi насадження. Проте е необхщним проведення дослщжень, якi можуть розкри-ти мехашзми пiдвищення ïхньоï продуктивностi. При проведенш перюдич-них i довготривалих робгг у цьому напрямку можна не тшьки отримати данi щодо юнуючого стану проблеми, а й розробити систему заходiв, спрямова-них на шдвищення бiотичноï продуктивностi фiтоценозiв. Таю дослщження е актуальними i повинш охоплювати всi етапи розвитку та формування наса-джень. Вивчення деревосташв у молодому вiцi дасть змогу оптимiзувати склад, структуру та продуктившсть майбутнiх деревостанiв [5]. При вивченш проблеми первинноï бiотичноï продуктивностi деревних рослин оптимальним показником виступае ф^омаса [2-4]. Очевидно простежуеться зв'язок бюсинте-зу органiчноï маси з вмютом пластидних пiгментiв [1].
Мета досл1дження - вивчити особливост росту, формування ф^ома-си та шгментного комплексу в дуба звичайного у люових культурах Львiвсь-кого Розточчя, а також встановити зв'язки мiж цими показниками.
Об'ектами дослiджень служили 2-10^чш лiсовi культури з участю дуба звичайного, якi ростуть в умовах свiжоï грабово-сосново1' судiброви (С2-гсД) на Львiвському Розточчi. Пробш площi пiдiбрано в лiсництвах Страд-чiвського НВЛК НЛТУ Украши. На них визначали бiометричнi (висоту, по-точний прирiст, дiаметр коренево1' шийки) та ваговi показники дерев дуба за елементами ф^омаси. Для цього на пробнш площi вiдбирали по 3-5 модель-них дерев, яю викопували з кореневою системою. Окремо зважували листя, пагони, стовбур i кореневу систему. Фггомасу визначали у перерахунку на абсолютно суху масу. Для визначення абсолютно сухо1' маси вщбирали усеред-ненi зразки, яю висушували протягом восьми годин за температури 1050С. Для визначення пластидних шгменпв листя вiдбирали з середньо1' частини крони 10-15 дерев дуба. Шгменти визначали за загально прийнятою методикою [6].
Результати визначення бюметричних показникiв дуба звичайного наведено в табл. 1. З ще1" таблиц видно, що дуб звичайний характеризуеться певними особливостями в проявi ростових процеЫв. У дворiчному i чотири-рiчному вiцi бюметричш показники дуба вiдрiзняються слабо. Так, у дворiч-
ному вщ вш мав висоту 29 см, поточний прирют за висотою 10 см, а дiаметр коренево! шийки 6,6 мм. В чотирирiчному вiцi щ показники вiдповiдно ста-новили 31 см, 8 см i 8,4 мм. Починаючи з 6-рiчного вшу спостершаеться знач-не пришвидшення ростових процеЫв дуба. У 6-рiчних культурах висота дуба досягла 205 см, поточний прирют за висотою 27 см, а дiаметр коренево! шийки 31,1 мм. При досягненш 8^чного вiку дуб досягае висоти 207 см, приросту за висотою 32 см i дiаметра 31,3 мм. Необхщно вiдзначити, що ко-ефщент мiнливостi бiометричних показникiв дуба виявився сильним (У=21,5-56,2 %).
Табл. 1. Бюметричш показники дерев дуба звичайного в лкових
культурах свiжоi грабюво-сосновсн судiброви
В1к культур, рок1в Бюметричш показники К-сть, шт./га
висота, см приршт, см д1аметр коренево! шийки, мм
М±т V, % М±т V, % М±т V, %
2 28,7±1'1 37,8 10,2±0'5 47,8 6,6±0>2 26,8 752
4 30,7±1,8 37,2 7,8±0'5 40,9 8,4±0'3 23,7 833
6 205,1±56 22,8 27,0±1,8 56,1 31,1±А'° 26,6 1037
8 207,5±7'9 21,5 31,9±3'2 56,2 31,3±1,8 32,8 667
Кшьюсть дерев дуба на 1 га плошд культур залежно вщ !х вiку вияви-лась рiзною i змiнюеться в межах 667-1037 шт./га. 1нтегральним показником продуктивност лiсових культур е формування ф^омаси. Результати цих дос-лiджень наведено в табл. 2. Як видно з ще! таблицi, загальна абсолютно суха маса дуба в культурах свiжо! грабово-сосново! судiброви змiнюеться вщ 18,77 (2-рiчнi культури) до 826,36 кг/га (8^чш). Необхiдно вiдзначити, що зi збiльшенням вiку культур зменшуеться вiдносна маса листя в загальнш фгго-масi дуба та зростае маса стовбура i коренево! системи. При досягненш культурами 8^чного вшу маса листя знизилась до 19,6 %. Маса стовбурово! дере-вини завжди залишаеться вищою, шж маса пагонiв. Маса коренево! системи сосни в культурах рiзного вшу становить 37, 1-65, 2 % вщ загально! фiтомаси.
Табл. 2. ФШомаса дуба звичайного в л^ових культурах свiжоi _грабово-сосново'1 судiброви_
Вк Фггомаса за елементами, кг/га %
культур, рошв листя пагони стовбур надземна частина коренева система загальна фггомаса
2 4,32 1,47 3,82 9,61 9,16 18,77
45,0 15,3 39,7 51,2 48,8 100,0
4 2,45 1,79 3,65 7,89 11,55 19,44
31,0 22,7 46,3 40,6 59,4 100,0
6 11,99 6,75 9,59 28,34 53,15 81,49
42,3 23,8 33,8 34,8 65,2 100,0
8 101,79 78,53 339,52 519,84 306,52 826,36
19,6 15,1 65,3 62,9 37,1 100,0
Таким чином, закономiрнiсть змши фггомаси дуба звичайного зi збшь-шенням вiку добре описуеться експоненщальною функцiею у=аеЬх (рис. 1). Коефщент дискримiнацi!' (Я ) близький до 0,9. Крiм цього, для нагромаджен-
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
5 8000
,8789е0,6394х
ня орган1чно1 маси важливе значення вщг-рають пластидш шгменти. Вщ 1х кшькосл залежить штенсившсть фотосинтезу рос-лин. Однак взаемозв'язки м1ж кшьюстю тгменлв, як синтезують деревш породи 1 1х бютичною продуктивною вивчено слабо [1].
Проведет нами дослщження пока-зують, що загальна маса пластидних шг-менлв в дуба з1 збшьшенням вжу культур швидко зростае (табл. 3). Так, загальний вмют хлорофшв дуба в 2-р1чних культурах становить 14,3 г/га. При досягненш культурами 8-р1чного вжу 1х маса зросла до 490,5 г/га. Маса жовтих шгменлв виявилась у 3-4 рази меншою вщ кшь-кост хлорофшв.
рОК1В
Рис. 1. Змта фтомаси дуба звичайного з вшом
В1к культур, рошв хл. а хл. Ь а+Ь карот.
2 14,3 3,4 17,8 5,3
4 8,0 2,1 10,2 2,7
6 55,9 16,1 72,0 14,9
8 384,8 105,8 490,5 100,4
Законом1рност1 змши маси шгменлв у листяному апарат дуба звичайного з1 збшьшенням вжу добре описуеться експоненщальною функщею у=аеЬх (рис. 2). Коефщ1ент дискримшаци (Я2) для обох шгменлв становить 0,74-0,79.
Рис. 2. Змша маси пiгментiв в листяному апаратi дуба звичайного з вЫом:
А - хлорофыи, В - каротиноди
Таким чином, простежуеться тюний зв'язок м1ж загальною бюмасою шгменлв, яку синтезують дерева дуба звичайного 1 приростом сухо1 фггома-си. Очевидно формування фггомаси деревами бшьшою м1рою залежить не вщ штенсивност фотосинтезу, а вщ його сумарного значення. Сумарний фотосинтез зумовлюеться фотосинтетичною поверхнею 1 масою шгменлв, яку синтезуе дерево.
Лггература
1. Зав'ялова Н.С. Содержание пигментов и закономерности их распределения у ряда древесных пород как фактор продукционного процесса// Проблемы физиологии и биохимии древесных растений: Тезисы докладов. - Петрозаводск, 1989. - С. 33-34.
2. Лакида П.1. Фггомаса лшв Укра1ни: Монограф1я. - Тернопшь: "Збруч", 2001, 256 с.
3. Маурер В.В. Ф1томаса дерев бука люового в деревостанах Карпат// Наук. вюник НАУ: Лювництво. - К.: НАУ. - 2004, вип. 71. - С. 155-158.
4. Степаненко Л.П. Динамша ф1томаси та депонованого вуглецю в насадженнях Центрального Полюся (на приклад1 Макар1вського держлюгоспу)// Наук. вюник НАУ: Лшвниц-тво. - К.: НАУ. - 2004, вип. 71. - С. 137-143.
5. Тимофеев В.П. Продуктивность лесных насаждений в молодом возрасте// Лесоведение. - 1970, № 6. - С. 3-13.
6. Шлык А.А. Определение хлорофиллов и каротиноидов в экстрактах зеленых листьев// Биохимические методы в физиологии растений. - М.: Изд-во "Наука", 1971. - С. 154-170.
УДК 332.74 Здобувач М.Г. Москва - Львiвський НУВМБ iM. С.З. Гжицького
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ ЗЕМЕЛЬ НЕС1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ В УКРА1Н1 (НА ПРИКЛАД1 ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1)
Розглядаються eKOHOMi4Hi передумови формування ринку земель несшьсько-господарського призначення в Укршш. Висв^лено основш проблеми його розвитку на сучасному етат та запропоновано комплекс заходiв ix розв'язання.
Ключов1 слова: ринок земель несшьськогосподарського призначення, кутвля-продаж, оренда, шотека, земельнi торги, швентаризащя земель.
Competitor M.G. Moskva - L'viv NUVMB named after S.Z. Gzhytskyj
Modern state and prospects of market development of earths of the unagricultural setting in the Lviv region
In the article economic pre-conditions of forming of market of earths of the unagricultural setting are examined in Ukraine. The basic problems of his development are reflected on a modern stage and offered the complex of measures of their decision.
Keywords: market of earths of the unagricultural setting, purchase-sale, lease, mortgage, landed auctions taking of inventory of earths.
Постановка проблеми. Важливе мюце в економ1чнш реформ! Укра-ши займае питания формування ринку земель несшьськогосподарського призначення. Вщ правильного та науково обгрунтованого його розв'язання залежить ефектившсть функцюнування економжи Украши, благополуччя та здоров'я наци, оскшьки земл1 несшьськогосподарського призначення в умо-вах ринку стали товаром i одним з основних джерел прибутку.
Аналiз останшх дослвджень та публжацш. Широке коло питань, пов'язаних з формуванням та розвитком ринку земель несшьськогосподарського призначення знайшло свое вщображення у працях багатьох украшських економю^в. Цю проблему дослщжують А. Тихонов, Л. Паламарчук, I. Миха-сюк, Б. Косович, А. Даниленко, Ю. Бшик та шшь У своiх працях вони здш-снюють дослщження теоретичних аспеклв ринку земл^ мехашзму його розвитку та функцюнування як в Украш, так i за кордоном, висловлюють своi
