CC BY
27
УДК 630*12:581.1 Проф. В.К. Зажа, д-р бюл. наук;
тж. Н.З. Кендзьора - НЛТУ Укражи, м. Львiв
МОРФОФ1ЗЮЛОПЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ Ф1ТОМАСИ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО В Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ Р1ЗНИХ ТИП1В Л1СУ ЛЬВ1ВСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
Проведено порiвняльне дослiдження особливостей росту, формування ф™ма-си, накопичення зольних елементiв та тгментного фонду пластид молодих дерев дуба звичайного в люових культурах свiжо! грабово-сосново! судiброви i свiжо! сосново! субучини Львiвського Розточчя. Встановлено загальнi закономiрностi накопичення ф^омаси, зольних елементiв i пластидних пiгментiв та !х змши з вiком дерев дуба. Розглянуто взаемозв'язки мiж масою тгменпв пластид i поточним приростом томаси дерев дуба звичайного, а також мiж бiометричними показниками дерев дуба та !х фiтомасою.
Ключовг слова: дуб звичайний, бюлопчна продуктившсть, фiтомаса, бюмет-ричнi показники, зольш елементи, пластиднi пiгменти.
Географ1чне середовище е визначальним фактором для формування бюгеоценотичних комплекшв. При чому його вплив на рослинш угруповання стосуеться не лише розмщення !х ареал1в, а й передбачае вщповщш взаемо-вщносини м1ж видами. Умови Льв1вського Розточчя сприятлив1 для формування складних високопродуктивних люосташв як природного, так 1 штучного походження. За останне десятилтя у цьому регюш найбшьше люових культур було створено в умовах св1жо! грабово-сосново! суд1брови (52,2 %) та св1жо! сосново! субучини (21,6 %). Дуб звичайний, поряд !з такими люоут-ворюючими породами, як сосна звичайна 1 бук люовий, е дуже поширеним у люових культурах на Льв1вському Розточчь До складу цих ф1тоценоз1в вхо-дять також ялина европейська, клен гостролистий, яв1р, модрина европейсь-ка. Ц деревш породи використовують у р1зних стввщношеннях та схемах зм1шування тд час створення, культур тсля рубання деревосташв. Для опти-м1зацп породного складу люосташв 1 формування в майбутньому високопродуктивних фггоценоз1в необхщно провести дослщження на р1зних етапах !х формування, а особливо у молодому вщ1, коли закладаеться основа !х бюло-пчно! продуктивносп [1, 6].
Мета дослщження - виявити особливосп у накопиченш фггомаси дерев дуба звичайного в р1зних типах люу та встановити взаемозв'язки м1ж де-якими морфоф1зюлопчними показниками 1 поточним приростом фггомаси.
Об'ектом дослщження були 2-10-р1чш люов1 культури з участю дуба звичайного, як ростуть в умовах св1жо! грабово-сосново! суд1брови (С2-гсД) та св1жо! сосново! субучини (С2-сБк). Ми визначали бюметричш (висоту, по-точний прирют, д1аметр коренево! шийки) ! вагов1 показники дерев за компонентами ф1томаси та дослщжували накопичення золи, деяких зольних еле-менпв ! пластидних тгменпв.
Для дослщження ф1томаси на пробнш площ1 вщбирали та викопали по 3-5 модельних дерев дуба звичайного. Окремо зважували листя, пагони, стовбур ! кореневу систему. Абсолютно суху масу вдабраних зразюв визначали в лабораторних умовах. Дослщження вмюту золи в рослинному матерь ал1 проводили методом сухого озолення. Вмют кал1ю в зол1 визначали по-
лум'яно-фотометричним, кальщю - трилонометричним, а фосфору - ванадо-молiбдатним методом [2, 5]. Для дослщження пластидних пiгментiв зразки листя вщбирали зi середньо! частини крони 7-10 модельних дерев. Визначен-ня тгменлв проводили спектрофотометричним методом [7].
Результати визначення бюметричних показниюв дуба звичайного наведено в табл. 1.
Табл. 1. Бюметричт показники дерев дуба звичайного в лсових культурах
р'пних титв тсу Львiвського Розточчя
Вк культур, роюв Бюметричт показники Кшьюсть, шт./га Збереженють, %
висота, см прирют, см д1аметр коренево! шийки, мм
| V, % | V, % | V, %
Св1жа грабово-соснова суд1брова
2 29±1 37,8 10±1 47,8 7±1 26,8 752 64,9
4 62±4 58,3 15±1 63,9 10±1 29,7 705 63,8
6 193±5 24,2 25±2 66,6 30±2 26,3 1037 65,6
8 217±6 21,1 32±2 56,9 34±1 33,3 565 59,1
10 258±10 30,1 27±2 45,3 49±2 29,4 544 48,9
Св1жа соснова субучина
2 29±1 24,4 11±1 30,9 6±1 22,2 556 75,1
6 237±4 8,9 46±2 22,0 33±2 23,0 1063 85,0
8 345±9 19,7 44±2 42,6 56±2 25,2 1042 83,3
10 363±10 20,7 34±1 30,1 65±1 17,7 956 76,5
З табл. 1 видно, що дуб звичайний в рiзних типах люу характери-
зуеться певними особливостями ростових процеив. У дворiчному вiцi бь
ометричш показники дуба в свiжiй грабово-сосновш судiбровi та свiжiй сос-
новш субучинi майже щентичш, вплив люорослинних умов на рiст прояв-ляеться слабо. Натомють вже пiсля досягнення 6-рiчного вiку вiдмiнностi в росп дуба в цих типах люу посилюються. Так, висота дуба в свiжiй грабово-сосновiй судiбровi досягла 193 см, поточний прирют за висотою 25 см, а дь
аметр коренево! шийки 30 мм. У свiжiй сосновiй субучиш цi показники ви-явились вищими i вiдповiдно становили 237 см, 46 см i 33 мм. Таю ж тенден-ци до переважання ростових процешв дуба в свiжiй сосновiй субучинi зберег-лися i в наступнi роки спостереження. Необхщно вiдзначити, що коефiцiенти мшливосп бiометричних показникiв дуба у свiжiй грабово-сосновiй судiбро-вi виявились вищими (V = 21,1-66,6 %), шж в свiжiй сосновiй субучинi (V =
8,9-42,6 %).
Кiлькiсть дерев дуба на 1 га площi культур у вщ 2-10 роюв у рiзних типах лiсу виявилась подiбною. Так, у свiжiй грабово-сосновш судiбровi густота дерев дуба становить 544-1037 шт./га. У культур рiзного вiку свiжоl сос-ново! субучини кшькють дерев дуба змшюеться в межах 556-1063 шт./га. Натомють збереженють дерев дуба в свiжiй грабово-сосновiй судiбровi е значно нижчою (48,9-65,6 °%), нiж у свiжiй сосновiй субучинi (75,1-85,0 %>). 1нтег-ральним показником продуктивностi люових культур е формування фiтомаси
[4]. Результати цих дослщжень наведено в табл. 2.
Табл. 2. Фтомаса дуба звичайного в лгсових культурах рЬних munie лгсу Львiвського Розточчя
BiK культур, pOKiB Фпомаса за елементами, г/% Загальна фггомаса рослини, г/%
листя пагони стовбур надземна частина коренева система
Свiжа г эабово-соснова судiброва
2 5,8 45,0 1,9 15,3 51 39,7 12,8 51,2 12,2 48,8 25,0 100,0
4 2,9 31,0 2,2 22,7 44 46,3 95 40,6 13,9 59,4 23,4 100,0
6 11,6 42,3 65 23,8 9,2 33,9 27,3 34,8 51,2 65,2 78,5 100,0
8 152,6 19,6 117,7 15,1 509,0 65,3 779,3 62,9 459,6 37,1 1238,9 100,0
10 250,6 20,1 272,7 21,9 723,4 58,0 1246,7 60,6 809,8 39,4 2056,5 100,0
Свiжа соснова субучина
2 66 44,6 24 16,4 58 39,0 14,8 58,6 10,5 41,4 25,3 100,0
6 40,7 16,6 38,6 15,8 165,5 67,6 244,8 66,4 123,9 33,6 368,7 100,0
8 181,3 19,1 152,1 16,1 614,7 64,8 948,1 68,5 436,8 31,5 1384,9 100,0
10 322,2 18,5 197,8 11,3 1223,9 70,2 1743,9 66,5 880,0 33,5 2623,9 100,0
Як видно з табл. 2, загальна абсолютно суха маса дерева дуба в культурах свiжоl грабово-сосново! судiброви змшюеться вщ 25,0 (2^чш культу-ри) до 2056,5 г (10^чш). У свiжiй сосновiй субучинi фiтомаса модельних дерев дуба в дворiчних культурах становила 25,3 г, а в 10^чних - 2623,9 г. Не-обхвдно вiдзначити, що зi збшьшенням вiку культур зменшуеться вiдносна маса листя в загальнш фiтомасi дерев дуба та зростае маса стовбура. Вщнос-на маса листя дерев у 2^чних культурах в обох типах люу становить 44,645,0 %. Пiсля досягнення культурами 10^чного вiку маса листя знизилась до 18,5-20,1 % вщносно загально! фггомаси. Маса стовбурiв завжди зали-шаеться вищою, нiж маса пагонiв. Частка стовбурово! деревини у фггомаи дуба зi збiльшенням вiку зростае вщ 33,9 до 70,2 %, а пагошв - знаходиться в межах 11,3-23,8 % незалежно вiд в^. Маса коренево! системи дуба в культурах рiзного вiку становить 31,5-65,2 % вщ загально! фггомаси дерев.
Закономiрнiсть змiни фiтомаси дерев дуба звичайного зi збiльшенням вжу описано степеневою функцiею у=аеЬх (рис. 1). Коефщент дискримшацп (Я2) коливаеться в межах 0,76-0,99.
Встановлено значний i високий кореляцiйний зв'язок мiж бюметрич-ними показниками дерев дуба (висотою i дiаметром коренево! шийки) i !х за-гальною фггомасою та окремими !! компонентами. Залежшсть описують степеневою функцiею у=аеЬх з коефiцiентами дискримшацп (Я2) 0,58-0,99. Пара-метри рiвнянь для рiзних типiв лiсу наведено в табл. 3.
Рис. 1. Змта фтомаси дуба звичайного в лгсових культурах свжоТ грабово-сосновоТ суд1брови (А) Ь свжоТ сосновоТ субучини (Б) з вжом
Табл. 3. Параметри степеневих функцш залежностг накопичення фтомаси деревами дуба звичайного Ь бюметричних показникв
Компонента фггомаси Бюметричш показники
висота д1аметр коренево! шийки
параметри р1вняння параметри ршняння
а Ь | Я2 а | Ь | Я2
Св1жа г рабово-соснова суд1брова
Листя 0,0094 1,6531 0,62 0,0523 2,0297 0,73
Пагони 0,0011 2,0067 0,68 0,0106 2,4168 0,78
Стовбур 0,0022 2,0545 0,58 0,0206 2,4930 0,67
Надземна фгтомаса 0,0085 1,9296 0,62 0,0678 2,3457 0,71
Коренева система 0,0171 1,7831 0,75 0,1322 2,1245 0,84
Загальна фггомаса 0,0230 1,8716 0,69 0,1853 2,2505 0,78
Св1жа соснова субучина
Листя 0,0604 1,351 0,87 0,3531 1,5373 0,94
Пагони 0,0087 1,6437 0,96 0,0847 1,8335 0,99
Стовбур 0,0075 1,9416 0,96 0,1103 2,1659 0,99
Надземна фггомаса 0,041 1,7156 0,94 0,4256 1,9227 0,98
Коренева система 0,0485 1,5619 0,92 0,3995 1,7572 0,97
Загальна фггомаса 0,0846 1,6588 0,94 0,8065 1,8615 0,98
Вивчення хiмiчного складу рослин е важливою частиною дослщжень бюлопчно! продуктивностi лiсових фiтоценозiв [2, 6]. Результати нашого дослiдження вмюту золи i зольних елементiв у фракщях фiтомаси дерев дуба звичайного наведено в табл. 4 i 5.
З табл. 4 видно, що вмют золи в рослинних тканинах дуба звичайного знаходиться в межах 0,98-5,21 % i з вжом змшюеться слабо. Водночас зi збiльшенням вiку лiсових культур концентращя калiю i кальцiю дещо змен-шуеться. Рiзнi фракцп фiтомаси дерев дуба значно вiдрiзняються за вмютом золи. Високою 11 концентрацiею характеризуешься листя i коренева система, меншою - пагони i стовбур. З вжом такi особливостi накопичення неоргашч-них речовин у рослинних тканинах збер^аються.
Частка золи в лисп дуба зi збiльшенням вiку зменшуеться вiд 5,2 до 4,4 %, що пояснюють активнiстю процесiв життедiяльностi в найбiльш ранньому вiцi рослин. Аналопчно зменшуеться концентрацiя калiю, а вмют кальцiю i фосфору залишаеться стабiльним. Зольнiсть коренево1 системи ста-
новить близько 3 %. Вмют золи у пагонах змшюеться у межах 1,9-2,7 % i 3i збiльшенням BiKy дерев незначно зменшуеться. Стовбури дерев дуба серед шших компонентiв фиомаси характеризуються найнижчою зольнiстю, яка становить 0,98-1,92 %. З вiком вона поступово зменшуеться внаслщок нарос-тання деревини i поступового зменшення вмюту живих тканин.
Табл. 4. Концентрацiя золи i зольних елементгв у фракцiях фтомаси дуба звичайного
Вгк культур, рокш Фракщя фггомаси Зола, % Зольш елементи, %
К Са Р
2 листя 5,21 1,46 0,88 0,20
пагони 2,68 0,60 0,78 0,07
стовбур 1,92 0,37 0,89 0,05
коренева система 2,66 0,47 0,49 0,13
6 листя 4,45 0,94 0,90 0,15
пагони 2,18 0,36 0,99 0,06
стовбур 1,84 0,36 0,80 0,03
коренева система 2,28 0,31 0,37 0,08
10 листя 4,44 0,92 0,83 0,25
пагони 1,89 0,22 0,98 0,04
стовбур 0,98 0,23 0,40 0,03
коренева система 3,00 0,65 0,58 0,11
1стотних вщмшностей за вмютом золи i зольних елементiв у дерев дуба в рiзних типах люу ми не виявили. Незалежно вщ концентрацп зольних елементiв, !х вмют у дерев у процеш росту поступово зростае (табл. 5).
Табл. 5. Вмкт золи i зольних елементгв у рослинних тканинах дуба звичайного в лгсових культурах р^зних типы лгсу Львiвського Розточчя
Вгк культур, рокш Фп'омаса дерева Зола i зольш елементи, мг
компонент 1 маса, г зола 1 К 1 Са 1 Р
Свгжя грабово-соснова сyдiброва
2 листя 5,8 299,6 84,0 50,40 11,70
пагони 1,9 52,3 11,7 15,30 1,30
стовбур 5,1 97,5 18,6 45,70 2,60
коренева система 12,2 324,0 57,7 60,30 16,00
загальна фиомаса 25,0 773,4 172,0 171,7 31,6
6 листя 11,6 514,4 108,7 104,0 17,3
пагони 6,5 141,9 23,7 65,0 4,0
стовбур 9,2 170,2 33,1 74,6 2,5
коренева система 51,2 1168,5 158,4 191,2 41,0
загальна фп'омаса 78,5 1995,0 323,9 434,8 64,8
10 листя 250,6 11127,5 2300,7 2092,7 626,6
пагони 272,7 5153,1 608,0 2696,5 100,9
стовбур 723,4 7118,3 1663,8 2908,1 202,6
коренева система 809,8 24293,4 5231,2 4696,7 890,8
загальна фп'омаса 2056,5 47692,3 9803,7 12394 1820,9
Свгжя соснова субучина
2 листя 6,6 344,4 96,5 57,9 13,5
пагони 2,4 65,4 14,7 19,2 1,7
стовбур 5,8 111,2 21,2 52,1 3,0
коренева система 10,5 279,3 49,8 52 13,8
загальна фггомаса 25,3 800,3 182,2 181,2 32,0
6 листя 40,7 1812,5 382,9 366,6 61,1
пагони 38,6 840,8 140,4 384,9 23,9
стовбур 165,5 3045,8 592,6 1334,2 44,7
коренева система 123,9 2825,6 382,9 462,3 99,1
загальна фггомаса 368,7 8524,7 1498,8 2548,0 228,8
10 листя 322,2 14306,6 2958,0 2690,5 805,6
пагони 197,8 3738,6 441,1 1956,3 73,2
стовбур 1223,9 12043,5 2815,0 4920,2 342,7
коренева система 880,0 26400,0 5684,8 5104,0 968,0
загальна фггомаса 2623,9 56488,7 11898,9 14671 2189,5
З табл. 5 видно, що вмiст золи в лисп модельних дерев дуба в 2^ч-них культурах рiзних типiв лiсу становить 299,6-344,4 мг, а в 10^чних збшь-шився до 11127,5-14306,6 мг, тобто майже в 40 разiв. Вмют золи в шших фракцiях фiтомаси збшьшився в 60-90 разiв. Важливу роль у процеш нагро-мадження фпомаси вiдiграе листяний апарат деревних рослин. Однак взаемозв'язки мiж кiлькiстю тгменпв, як синтезують рослини, i !х бютич-ною продуктивнiстю вивчено слабо [1].
Проведет нами дослщження показують, що концентрацiя зелених тг-менлв у листi дуба звичайного в обох типах люу змiнюегься вщ 3,191 до 6,010 мг/г абс. сух. маси. Вмют каротинодав, порiвняно з хлорофiлами, мен-ший в 3-5 разiв i становить 0,986-1,247 мг/г абс. сух. маси. Залежносл змши концентрацп пiгментiв зi збшьшенням вiку дерев дуба ми не виявили. Результата дослщження бюмаси пiгментiв у листяному апаратi дерев дуба зви-чайного наведено в табл. 6.
Табл 6. Бюмаса nkMeHmïe у листяному апаратг дерев дуба звичайного в лсових культурах р'иних munie лгсу на Львiвському Po3mo44i
BiK культур, pOKÎB Маса листя, г Маса тгменпв у листяному апарат дерев, мг
хл. а хл. b а+b карот. хл. + карот.
Св1жа грабово-соснова суд1брова
2 5,8 19,5 3,8 23,3 7,2 30,5
4 2,9 9,7 2,5 12,2 3,3 15,5
6 11,6 53,9 15,5 69,4 14,3 83,7
8 152,6 576,9 158,6 735,5 150,5 886
10 250,6 945,1 230,3 1175,4 259,1 1434,5
Св1жа соснова субучина
2 6,6 16,7 5,3 22 6,8 28,8
6 40,7 107,7 22,3 130 41,7 171,7
8 181,3 694,9 189,6 884,5 199,2 1083,7
10 322,2 1411,0 439,5 1850,5 330,9 2181,4
З табл. 6 видно, що загальна маса пластидних тгменлв у дерев дуба зi збшьшенням в^ культур швидко зростае Так, в умовах свiжоl грабово-сос-ново! судiброви загальна маса хлорофЫв у лисп дерев дуба в 2^чних культурах становить 30,5 мг, а пюля досягнення ними 10^чного вжу збшь-
шуегься до 1434,6 мг. У сосновш субучиш маса зелених пiгментiв зi збшь-шенням вiку культур зросгае ще швидше - вiд 28,8 мг (2^чш кульгури) до 2181,4 мг (10^чш кульгури). Такi вiдмiнносгi пов'язаш не з конценграцieю пiгменгiв, а з формуванням маси лисгя.
Закономiрнiсгь змiни маси пiгменгiв у листяному апарагi дуба зви-чайного зi збiльшенням вiку описано сгепеневою функщею у=ах (рис. 2). Коефiцieнг дискримшацп (Я2) становить 0,66-0,94.
Рис. 2. Змта маси тгментгв дуба звичайного в лгсових культурах свiжоí грабово-сосновоТ судiброви (А) i свжоТ сосновоТ субучини (Б) з вжом
Як показали дослщження, мiж загальною бюмасою тгменлв, якi син-тезують дерева дуба звичайного, i нагромадженням сухо! фиомаси просте-жуемо гiсний зв'язок. Встановлено, що протягом вегегацiйного перюду бере участь 1 мг хлорофЫв у синтезi 1,2-1,8 г загально! фiтомаси в дерев дуба. Висновки:
1. У л1сових культурах Льв1вського Розточчя дуб звичайний характеризу-ються високою штенсившстю росту та нагромадженням фгтомаси. При цьому в умовах св1жо! сосново! субучини щ показники е вищими, тж у св1жш грабово-сосновш суд1бров1.
2. Дуб звичайний характеризуються штенсивним накопиченням як надзем-но! фгтомаси, так [ маси коренево! системи. Шсля стабЫзацп ростових процемв !х сшввщношення становить 3: 4. 1снуе чгтка корелящя м1ж фь томасою [ бюметричними показниками дерев.
3. Зольшсть дуба звичайного з1 збшьшенням в1ку л1сових культур змь нюеться слабо. Найвища концентращя золи [ зольних елеменлв характерна для листяного апарату. Вм1ст золи в шших елеменлв фгтомаси дерев дуба зменшуеться таким чином: коренева система^ пагони^ стов-бур.
4. Концентращя пластидних шгменлв у листа дуба звичайного не залежить вщ в1ку рослини й умов росту. Маса тгменлв корелюе як з масою листяного апарату, так [ з загальною фгтомасою рослини. У синтез! 1 г орга-шчно! речовини бере участь 0,5-0,8 мг хлорофЫв, що визначае актив-шсть фотосинтезуючо! поверхш.
Л1тература
1. Анализ продукционной структуры древостоев / отв. ред. С.Э. Вомперский, А.И. Уткин. - М. : Изд-во "Наука", 1988. - С. 118-130.
2. Гришина Л.А. Учет биомассы и химический анализ растений : учебн. пособ. / Л.А. Гришина, Е.М. Самойлова. - М. : Изд-во МГУ, 1971, 100 с.
3. Завялова Н.С. Содержание пигментов и закономерности их распределения у ряда древесных пород как фактор продукционного процесса / Н.С. Завялова // Проблемы физиологии и биохимии древесных растений : тезисы докладов. - Петрозаводск, 1989. - С. 33-34.
4. Лакида П.1. Фггомаса лгав Украши : монографiя / П.1. Лакида. - Тернотль : Вид-во "Збруч", 2001. - 256 с.
5. Бунто Н.Д. Руководство по анализам кормов / Н.Д. Бунто, Н.Н. Глунцов, Н.Н. Михайлов и др. / отв. ред. Л.М. Державин. - М. : Изд-во "Колос", 1982. - 58 с.
6. Тимофеев В.П. Продуктивность лесных насаждений в молодом возросте / В.П. Тимофеев // Лесоведение : науч.-теорет. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 1970. - N° 6. - С. 3-13.
7. Шлык А.А. Определение хлорофиллов и каротиноидов в экстрактах зеленых листьев / А.А. Шлик // Биохимические методы в физиологии растений. - М. : Изд-во "Наука", 1971. -С.154-170.
Заика В.К., Кендзера Н.З. Морфофизиологические особенности формирования фитомассы дуба обыкновенного в лесных культурах разных типов леса Львовского Расточья
Проведено сравнительное исследование особенностей роста, формирования фитомассы, накопления зольных элементов и пигментного комплекса молодых деревьев дуба обыкновенного в лесных культурах свежей грабово-сосновой судубравы и свежей сосновой субучины Львовского Расточья. Установлены общие закономерности накопления фитомассы, зольных элементов и пластидных пигментов и их изменения с возрастом деревьев дуба. Показаны взаимосвязи между массой пигментов пластид и текущим приростом фитомассы деревьев дуба обыкновенного, а также между биометрическими показателями деревьев дуба и их фитомассой.
Ключевые слова: дуб обыкновенный, биологическая продуктивность, фитомас-са, биометрические показатели, зольные элементы, пластидные пигменты, Расточье.
Zayika V.K., Kendzyora N.Z. Morphophysiological particularities of phy-tomass forming by oak european in forest cultures of different types of the Lviv Roztochya forests
In the article are given the analyze of growth, accumulation phytomass, ash constituents and pigment's complex in the young trees of oak european in forest cultures of fresh hornbeam-pine suboakeries and fresh pine beecheries of the Lvov Roztochya. The general regularities of accumulation phytomass, ash constituents and plastid pigments are determined, and their changes of oak trees with age are set. Here are shown Intercommunications between plastid pigments mass and current annual of phytomass by oak european, here is also represented correlation between the biometrical indexes of oak trees and them phytomass.
Keywords: common oak, biological productivity, phytomass, ash constituents, bi-ometrical indexes, ash constituents, plastid pigments, Roztochya.
УДК 630*232.315.9 Здобувач П.П. Придка1 - НЛТУ Украгни, м. Львiв
СХОЖ1СТЬ НАС1ННЯ I Р1СТ С1ЯНЦ1В LARIXDECIDUA MILL.
ТА LARIX EUROLEPIS HENRY В УМОВАХ СТРАДЧ1ВСЬКОГО НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧОГО Л1СОКОМБ1НАТУ
Вивчали схожють насшня Larix decidua Mill. i Larix eurolepis Henry, вишяного на субстратах двох тишв i шдготовленого до вишву за трьома BapiaHTaM^ Встанов-лено, що земляний субстрат з-шд листяних насаджень е ефектившшим, шж торф'янисто-шщаний. Бшьш високу схожють зафжсовано у насшня, яке перед виш-вом вимочували у теплш талш водi впродовж трьох дiб.
1 Наук. кер1вник: проф. Ю.М. Дебринюка, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
