CC BY
19
Враховуючи те, то найбшьш масово серед смерекових л1состашв представлена середньовкова група, а в1ков1 групп молодняюв першого 1 другого кла-ав в1ку приблизно р!вш Тй по площ1, можна розрахувати потребу збшьшення плоил смерекових лкостажв для вир1внювання Тх вшовоУ структури до 2016 та в1дповщно до 2036 роюв. Розрахунки потреби збшьшення плоип смерекових л1с1в представлен! у табл. 3.
Варто зазначити, що збшьшення плоил цих насаджень у держлкфонд1 до-шльно проводите не тшьки за рахунок загпсення неупдь, реконструкцП' малоцш-них 1 похщних деревосташв, зашсенням деградованих пасовищ та земель, вкритих заростями куилв, а й за рахунок л1сових земель колишшх радгосшв, колективних спшок та ¡нших власниюв Л1С1В, ям допустили розладнання л1сових насаджень 1 не забезпечили надежно! Тх охорони 1 достатньо високого р1вня ведения люового господарства у цих насадженнях. 3 метою оптшлзацп вшовоУ структури смерекових люосташв, покращення р1вня ведения люового господарства та охорони насаджень В1д самовшьних рубань, вважаемо за доцшьне передачу у пщпорядкування Державного ком1тету лкового господарства УкраТни вЫх Л1С1В у межах Карпат, за винятком насаджень, що належать 1УПшстерству Оборони. Прийняття такого р1-шення Верховною Радою УкраУни сприяло б не тшьки збереженню л1с1в Карпат, а й покращенню Ух продуктивности спйкосп та цшность
Лггература
1. Генирук С.А. /Ней Украши. - К.: Наук, думка, 1992. -408 с.
2. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат. - К.: Наук, думка, 1978. - 264 с.
3. Генсирук С.А. Ельники Восточных Карпат. - Львов, 1957,- 187 с.
4. Я/саГег' XV. №есо о гогпнезгегепш аес^гаПсгпут з™1егка w Ро^се// ЯуКуап, 1921. - Б.
76-91.
УДК630*5:630*176.322.6 МЛ. Швець', к.с.-г.п.; acuctn. Ю.Й. Каганяк, к.с.-г.н.;
спин.с. Г.Г. Гриник, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 ПОШИРЕННЯ ДУБА ЧЕРВОНОГО НА ТЕРИТОРИ
УКРАШИ
Наведено статистичш даш розподшу площ деревосташв дуба червоного по обласних .'нсогосподарських об'еднаннях i за класами bikv. Аналпуеться значения та функцн дере-HocraiiiB дуба червоного у ргших perionax Украши.
М. Shvec, Ju. Kaganyak, Н. Hrynyk - USUFWT The peculiarities of the northern red oaks widening on the territory of Ukraine
There was given the statistic data of area distribution for the Northern Red Oaks forest-stends in the regional timber economy associations and age groups. The significance and functions of the Northern Red Oaks foreststends are being analyzed now in different regions of Ukraine.
Наслщком державно! пол ¡тики у лков!й галуз1 е проведения вдалоТ ¡нтро-дукци та аюпматизацп одного з швнтноамериканських деревних вид1в в1ддшу Покритонасшних (Magnoliophyta), класу Дводольних (Dicityledoneae), тдкласу
1 НО "У крлсрж:пспроскт". У ьр/[ЛГУ___
3S Зшрнмк наукоио-11'\|мм|ш\ upjiib
сткових (Monochlamydeae), порядку Букоцвггих (Fagales), родинн Букових F сеае) роду Дубових (Quercus L), шдроду Eretrobalanus Spacb. секцн Rubrae I ба червоного або швшчного (Quercus borealis Michx. або Q. rubra L.) [7].
Станом на 2000 p¡k, за ¡нформашею, наданою виробничим об'еднанням "Укрдерж-Л'СпР001^"' Деревосгани дуба червоного зареестровано у bcíx обласних л1согосподарських об'еднаннях. Даний факт вказуе, що юпматичш умови УкраУни пиятшш для проведения штродукцп дуба червоного майже по всш УУ територн. Розподш площ деревосташв дуба червоного по обласних люогосподарсь-ких об'еднаннях подано у табл. 1. У цш же таблиц! наведено i розподш площ дуба
^ Вщомо, що дана порода зростае у pi3nnx грунтово-еколопчних умовах: вщ багатих до бщних та змитих Грунтт. Серед переваг ¡нтродуцента слщ зазначити зимостшюсть та грунтополшшуюч! властивост1 дуба червоного. До позитив1в мо-
Дослщження залюених дшянок вказують, що аянщ дуба червоного В1дзна-чаються бшьшим приростом у висоту, шж Ыянщ аборигенних дуб1в (звичайного,
Декоративнють дерев дуба червоного дае можливють використовувати його для створення зелених зон навколо míct. У местах bíh е об'ектом для озеленения вулиць, промислових пщприемств, пармв, сквер1в. Bíh е головною породою у за-хисному люорозведенш, полезахисних люових смугах та рекреацшно-естетично-
Незначш площ1 деревосташв створено у таких адмЫстративних областях, як Дншропетровська, Донецька, Запор1зька, Клровоградська, Кримська, Лугансь-ка, МиколаУвська. Проте слщ врахувати, що вони е ютотною складовою частиною ШвшчностеповоУ, ГПвденностеповоУ та КримськоУ прськоУ люогосподарських областей, в яких умови для росту та розвитку деревноУ рослинност1 е жорсткими.
На цих теригор1ях деревостани дуба червоного мають не стшьки експлуата-цшне значения, смльки еколопчне, тому що виконують захисш фуикцп, пом'як-шуючи вплив несприятливих юиматичних фактор1в.
Деревостани дуба червоного, як! створено у Волинськш, Р1вненськ1й, Жи-томирськш, КиУвськш, Чершпвськш областях, збагачують бюр!зномашття довол1 бщного асортимеиту деревноУ рослинност! даних територш. TaKi MiuiaHi деревостани е сникшими до ф1тозахворювань та ентомопошкоджень. Дом1шка дуба червоного у монодомшантних соснових деревостанах змеишуе ймов1рнють вини-кнення пожеж у перюд найбшьшого ризику (засушливе л1то).
У .Шсостеповому Л1сотаксащйному шдрайош деревостани дуба червоного характеризуються високою продуктившстю [2, 3, 6]. Дана порода створюе дерево-фактично з yciMa аборигенними деревними породами (дуб звичайнйй, ясен
Враховуючи це - дуб червоний мае i певне експлуатацжне значения. Jlico-одарський ефект досягаеться коротшим перюдом вирощування, шж у дуба иного. До того ж деревостани дуба червоного стшюил, осмльки у даноУ де-01 породи ще небагато природних шкщникш та збудник1в хвороб, чео Л'Д В1дзначитп строкату неоднорщну в1кову структуру деревосташв дуба ого на теРитори державного лкового фонду УкраУни. В ycix без винятку
' с,ло»о-парковс господарство
39
обласних л1согосподарських об'еднаннях простежусться невелика частка присти-гаючих та стиглих деревосташв дуба червоного (табл. 1). На територи швденних та деяких схщних адмЫстративних райошв вщсутш нав1ть середньовшов1 дере-востани. Це вказуе на те, що на цих територЫх введения у Л1ссш культури дуба червоного розпочалося пор1вняно недавно (приблизно 40 ромв тому).
Табл. 1. Розпод'ш площ (га) дуба червоного за класами вЫу
Облает д 1 с о го с п о даре ь к 1 об'еднання Класи в1ку, роюв
до 20 21-40 41-60 понад 61 разом
Вшницял1с 1300,3 4379,4 653,0 42,6 6375,3
Волиньлю 743,7 1546,9 176,1 24,4 2491,1
Дншропетровськл ¡с 2,2 13,8 - - 16,0
Донецьюис 8,2 1,3 - - 9,5
Житомирлю 280,6 558,0 213,9 22,2 1074,7
Закарпатське ОУЛГ 688,5 479,6 15,0 7,5 1190,6
Запор1жжял1С - 23,2 27,8 51,0
1в.-Франювське ОУЛГ 1480,2 3506,2 1156,3 34,1 6176,8
КиТв;пс 596,6 1143,6 288,4 43,2 2071,8
Юровоградопс 73,7 74,1 - - 147,8
Крим 9,5 1,0 - - 10,5
Луганськлю 8,7 3,8 - - 12,5
Льв1вл1с 1400,5 7893,2 2489,5 165,6 11948,8
МиколаУвхпс 63,8 110,2 - - 174,0
Одесалю 256,6 316,3 13,0 3,0 588,9
Полтавалю 44,3 19,6 3,1 - 67,0
Р1внел1с 117,5 499,4 54,3 1,2 672,4
Сумшис 620,1 1464,7 550,9 61,8 2697,5
Терношлынс 1514,4 2280,4 638,8 10,7 4444,3
Гетер1вський УД ДЛГ 9,5 17,8 13,0 2,7 43,0
Харювлю 202,8 52,3 15,7 - 270,8
Хмельницькл!С 493,9 753,7 21,5 1,9 1271,0
Черкасилю 334,2 678,0 74,7 0,8 1087,7
Чершвецьке ОУЛГ 139,1 524,2 39,9 3,4 706,6
Чepнiгiвлic 172,7 1200,9 211,7 17,8 1603,1
Разом 10561,6 27541,6 6656,6 442,9 45202,7
Нримпкн: ОУЛГ - обласне управлншя Л1сового господарства; УД ДЛГ - учбово-
дослщнии держлюгосп.
На даний час основш плоил деревосташв дуба червоного сконцентровано у таких обласних люогосподарських об'еднаннях, як: Льв1вл1с, 1вано-Франмвський ОУЛГ, Терношлынс, КиТвлш, Вшницялю, Житомирл1с, Волинынс, Сумшис.
Серед негатив1в ¡нтродуцента необхщно зазначити, що дуб червоний посту-пасться перед дубом черещатим посухостшшстю [9]. За своУми бюлопчними вла-стивостями непридатний для розведення у степовш зош та ¡нших районах на сухих грунтах. За яюстю деревини поступаеться дубу черещатому. У пристигаю чо-му \ стиглому В1Ц1, а часто 1 у середньов1ковж фаз! стовбури пошкоджуються гниллю.
Через нестачу жолудш дуба череватого I з ¡нших причин культури дуба червоного створеш на значних площах, у тому числ! у д1бровах. Це недоцшьно, так
40 3оI[)1111к' иауково-ге\|||Ч11их праиь
— головною породою тут повинен Ьути ду£> череватий. 11редставлен1 вони як правило чисти ми деревостанами. Тому реконструкшя Ух з лю1вннчого погляду нсмо-жлива Це основний негатив у перюд масового поширення дуба червоного на л1-сових землях УкраУни.
У подальшому необхщно створювати MiuuaHi культури дуба червоного в якост; захисних насаджень на ярах, крутосхилах, берегах р1чок, а також естетич-них 6iorpyn у рекреашйних люах, типах умов мюцезростання В2-В3, С2-С3[4, 5]. В ¡нших же умовах необхщно ор1ентуватися на створення насаджень дуба черевато-го що й передбачено державною довгостроковою щльовою програмою "Д1брова".
Разом з тим, це не означас, що необхщно обмежувати ареал поширення дуба червоного. Виходячи з необхщносп розширення люових площ, збагачення ден-дрофлори держави, поступового збшьшення на одиницю населения запасу дере-вини, штучне зменшення ареалу ¡нтродуцента сьогодш не завжди виправдане.
KpiM того, враховуючи глобальш прогнози збщьшення попиту на деревину внаслщок зростання економки краУн та р1вня життя населения, стас актуальним зменшення перюду вирощування тоУ чи ¡ншоУ деревноУ породи. Дане завдання можна виконати, якщо частково, де це доцшьно, вводити або 36epiraTH культури тих деревних порщ, бюеколопчж властивосп яких дозволяють прискорити про-цес вирощування деревини.
JliTepaTypa
1. Каплунснко П.Ф. И|ггродукция дубов на Украину. - К.: Наук, думка - 1981. - 164 с.
2. Каганик Ю.И. Будова та продуктившсп. миианнх культур дуба червоного (Qucrcus borealis Michx.) у Захцшому Jlicocreiiy Украши: авггореф. дне. на здоб. н. ст. к. с.-г. н. Льв1в, 2000. -22 с.
3. Майборода В.Л. Строение, рост и производительность насаждений дуба северного (Quercus borealis Michx.) на Украине: автореф. дне. канд. с.-х. н. - Львов, 1980. - 20 с.
4. Нрнкладшська II.T. Дуб швжчний в Карпатах. - У кн.. "Пцшшцення продуктивное л1автаефекз1тност1 ix використшииГ.-Льв1в: Каменяр, 1973.-С. 81-90.
5. JIoiinoB В.И., Гегсльський 1.11. Використання дуба бореального у Л1Сорозведешп на У крапп// BiciiHK сшьськогосп. Пауки. - 1962, ч. 5. - С. 45-49.
6. Двоеглазов К.Л. Дуб красный в Бердичевском лесхозе и внедрение его у леса Жито-мирщниы. - К.: Типография Житомирского облиздата. - 1958. - 50 с.
7. Щепоп.сп ФЛ. Дендрология. - К.: Пыша школа. - 1990. - 288 с.
8. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К.: Урожай. 1987.-560 с.
9. Вакулюк II.Г., Самонлавський B.I. Л1совщновлення та л1сорозведення у ршшшннх районах Украши. - Фаспв: Псшфаст. - 1998. - С. 211-214.
УДК 630*182.59 Астр. М.М. Король; доц. М.П. Горошко, кс.-г.н. - УкрДЛТУ
МОДЕЛЮВАННЯ РОСТУ ПРСЬКИХ НАСАДЖЕНЬ ЗА БЮМЕТРИЧНИМИ ОЗНАКАМИ
Розкрито питания ошнки росту ялинових дсрсвосташв На основ! досл1джень та ана-л>зу даних встановлено моде.и, як1 дають змогу прогнозувати прирюг окремого дерева в насалжсиш за д1аметром 1 висотою, а також розрахунок вшеотка кропи 1 житгездатшеть
-Якове та
садово-парковс господарство
