CC BY
18
Реферати
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ КОРРЕКЦИЯ МУЛЬТИПРОБИОТИКОМ ПРОТЕИНАЗНО-ИНГИБИТОРНОГО ДИСБАЛАНСА В СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗАХ В УСЛОВИЯХ ОЖИРЕНИЯ Гордиенко Л.П.
В статье приведены результаты исследования использования мультипробиотика для коррекции патологических изменений в тканях слюнных желез 29 крыс обеих полов в условиях ожирения. Экспериментальная коррекция ожирения с применением мультипробиотика «Симбитер ацидофильный» нормализует протеиназно-ингибиторный дисбаланс в тканях слюнных желез. Полученные результаты свидетельствуют об эффективности пробиотикотерапии для предупреждения развития патологических изменений в слюнных железах в условиях ожирения.
Ключевые слова: слюнные железы, ожирение, протеолиз, мультипробиотик.
Стаття надшшла 4.08.2017 р.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-4-62-139-144 УДК 612.398 + 612.015.1 + 613.952 + 574.2
EXPERIMENTAL CORRECTION OF PROTEINASE INHIBITOR IMBALANCE BY MULTIPROBIOTIC IN SALIVARY GLANDS UNDER CONDITIONS OF OBESITY Hordiienko L.P.
The article presents the results of the research on the use of multiprobiotic for the correction of pathological changes in the tissues of the salivary glands of 29 rats of both sexes in conditions of obesity. Experimental correction of obesity using the multiprobiotic "Symbiter Acidophilus" normalizes a proteinase inhibitor imbalance in the tissues of salivary glands. The results show the effectiveness of probiotic therapy for the prevention of the development of pathological changes in salivary glands under conditions of obesity.
Key words: salivary glands, obesity, proteolysis, multiprobiotic.
Рецензент Срошенко Г.А.
З. Р. Кочерга, Л . С. Швецы , Н. В. Косило
ДВНЗ «1вано-Франювський нацшналы ™й медичн! ш унiверситет» м. !вамо-Фрамк1всык
ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРОКСИДНОГО ОКИСНЕННЯ Б1ЛК1В ТА АКТИВНОСТ1 ФЕРМЕНТ1В ГЛУТАТ1ОНОВО1 СИСТЕМИ У НОВОНАРОДЖЕНИХ Р1ЗНИХ ЕКОЛОГ1ЧНИХ ЗОН ШАНО-ФРАНКШСЬКО1 ОБЛАСТ1
e-mail: zoryanakocherha@gmail.com
Метою роботи було дослвдження пероксидного окиснення бшюв та активносп фермента глутатюново! системи у новонароджених тд впливом екотоксиканта. Першочергово за допомогою комплексно! оцшки техногенного забруднення довкшля вибрано чотири райони Прикарпаття: Косшський район (умовно еколопчно чистий), хiмiчно забруднеш мiста Калуш, Бурштин та Снятинський район (зона посиленого радюлопчного контролю) у водi, Грунтах та повг^ яких встановлено тдвищений рiвень вмiсту ксенобiотикiв. Проведено дослiдження пероксидного окиснення бiлкiв та активностi ферменпв глутатiоновоi системи у 108 новонароджених iз вищезазначених районiв 1вано-Франкшсько! областi. Альдегiдо- i кетонопохiднi нейтрального характеру переважали у новонароджених з м. Бурштин основного характеру з максимальним поглинанням при довжинi хвит 530 нм - у новонароджених Коавського району. Активнiсть глутатiонпероксидази, глутатюнредуктази та глутатiон-S-трансферази була нижчою у новонароджених з мют Бурштин та Калуш. Таким чином, встановлено вищу актившсть захисних протирадикальних систем у новонароджених Косшського району.
Ключовi слова: новонароджеш, екологiчнi райони, пероксидне окиснення бшюв, ферменти глутатiоновоi
системи.
Сучасний стан довкшля зазнае суттевих змш завдяки постшнш експансн речовин з мутагенною, тератогенною та канцерогенною активнютю, що впливають на генофонд популяцн, особливо дитячого населення. Загальновщомо, що дитячий оргашзм е найбшьш чутливим до дн ксенобютиюв, що, в свою чергу, шдвищуе ризик формування р1зннх захворювань на фош недосконалих адаптацшних мехашзм1в дитячого оргашзму [2]. Дослщження токсично! i мутагенно! дн хiмiчних сполук довели, що юнуюча небезпека шюдливого впливу пов'язана з шдивщуальними особливостями функцюнування метабол1чних систем [10].
Будь-який адаптивний, або патолопчний процес протшае на фош утворення активних форм кисню та штенсифшацн вшьно-радикального окиснення бюсубстрат1в [19]. Вшьними радикалами, в першу чергу, модифшуються найбшьш реакцшно здатш амшокислотш залишки бшкових макромолекул. Останш входять до складу локальних дшянок, з ушкальною структурою яких пов'язана функцюнальна актившсть бшюв. Тому шактиващя останшх вщбуваеться практично одночасно з модифшащею. У вщповщь на вплив окиснювального стресу виникае активащя антиоксидантно! системи (АОС) оргашзму, до яко! входять низькомолекулярш сполуки, що вловлюють радикали (в1тамши (А, С, Е, Д i К), бюфлавонощи, низькомолекулярш тюли (глутатюн i ерготюнеш)), а також антиперекисш ферменти: супероксиддисмутаза, каталаза [17]. Саме система глутатюну, до складу яко! входять вщновлений глутатюн та ферменти, що забезпечують його регенеращю з окислено! форми: глутатюнпероксидаза (GPO),
глутатюнредуктаза (GRD) та глутатюн^-трансфераза (GST), внутршньокттинно забезпечуе детоксикащю та iнактивацiю пошкоджуючих чинниюв i займае одне з провщних мiсць в АОС. Вiдомо, що GPO каталiзуе окиснення глутатiону, для вщновлення якого в клiтинах юнуе спецiальний фермент - глутатiонредуктаза [21]. Закономiрно, що GRD пiдтримуе високу внутршньокттинну концентрацiю вiдновленого глутатiону. В свою чергу глутатюн-S-трансфераза кон'югуе з вiдновленим глутатiоном токсичнi продукти i тим самим сприяе ix виведенню з органiзму [14]. Наслiдком процесу адаптаци е пристосування оргашзму до нових умов оточуючого середовища або зрив адаптацiйниx меxанiзмiв, що веде до розвитку патолопчного стану, який визначаеться одним з головних факторiв регуляци метаболiзму -взаемовщношення антиоксидантних i прооксидантних меxанiзмiв, тобто властивютю антиоксидантно. системи захистити клггину вiд вiльниx радикалiв i перекишв [19]. Загальновiдомий факт особливо. чутливосп новонароджених до окисного пошкодження iз-за швидкого подiлу клiтин у тканинах, що робить ix вразливими до шкiдливого впливу вiльниx радикалiв [18]. Зпдно з лiтературними даними у новонароджених дтей з жовтяницею вщбуваеться iнтенсифiкацiя окиснювального стресу, що призводить до зниження рiвня антиоксидантiв, таких як глутатюн та аскорбiнова кислота, i порушуе ix метаболiзм [11]. Дослщженнями науковцiв Iвано-Франкiвського нацiонального медичного ушверситету виявлено посилення прооксидантних процеив у хворих на генералiзований пародонтит з частковою втратою зубiв [8]. Проте питання впливу ксенобютиюв на стан антиоксидантноi системи недостатньо вивчене.
Метою роботи була ощнка штенсивносп забруднення довкiлля у рiзниx районах 1вано-Франкiвськоi областi та дослщження пероксидного окиснення бiлкiв за допомогою визначення окисних модифiкацiй бiлкiв (ОМБ) у поеднанш з активнiстю ферменнв глутатiоновоi системи (ПОБ) у новонароджених рiзниx екологiчниx зон Iвано-Франкiвськоi область
Матерiал та методи дослiдження. Оцшку iнтенсивностi забруднення довкiлля у рiзниx районах Iвано-Франкiвськоi областi проводили з використанням тестiв рекомендованих групою експернв ВООЗ ООН: гено- та цитотоксичнють проб води визначали з допомогою Allium сера-тесту; цитогенетичш порушення iдентифiкували за частотою i спектром хромосомних аберацш (ХА) у клггинах кiсткового мозку бiлиx мишей i щурiв [9]. Результатами оцiнки штенсивносп забруднення довкiлля пiдтвердили данi СЕС щодо визначення районiв дослiдження: умовно-екологiчно чистий Косiвський район; xiмiчно-забрудненi мiста - Калуш, Бурштин; Снятинський район (села: Стецева, Стецiвка, Рушв, Потiчок, Пiдвисоке) - зона посиленого радюлопчного контролю (згiдно Постанови Кабшету Мiнiстрiв Украiни № 106 вщ 23 липня 1991 року).
На територи кожного вищезазначеного району впродовж двох мюящв перебувало по п'ять безпородних бiлиx щурiв i мишей. Харчовий ращон тварин складали звичайш мiсцевi продукти i колодязна мюцева вода. Пiсля закiнчення експериментiв тварин перевозили в генетичну лабораторда кафедри медично. бiологii i медичноi генетики 1вано-Франювського нацiонального медичного унiверситету (1ФНМУ). Тестом на iндукцiю домiнантниx летальних мутацiй (ДЛМ) встановлювали гонадотоксичнiсть у експериментальних тварин [9]. По 5 бших щурiв (самцiв) пiсля експозицп на вищезазначених територiяx, перевозили у вiварiй 1ФНМУ та спарювали iз самками. У самок на 14-16 день ваптносн визначали кiлькiсть ембрюнальних втрат, живих ембрiонiв, постiмплантацiйну смертшсть (П1С).
Дослiдження проводилися згiдно положень "€вропейськоi конвенцii про захист хребетних тварин, що використовуються для дослщних та iншиx наукових цшей", без порушень моральноi етики при заборi матерiалу для проведення експериментальних дослщжень [1].
Продукти окисних модифiкацiй бшюв у сироватцi кровi дослiджували за методом О. Ю. Дубiнiноi [5], який базуеться на взаемоди окиснених амшокислотних залишкiв бiлкiв з 2,4-динiтрофенiлгiдразином. Принцип методу грунтуеться на тому, що в процес ПОБ сироватки кровi в радикалах залишюв алiфатичниx амiнокислот утворюються альдегiднi й кетонш групи. Останнi взаемодiють з 2,4-диштрофеншпдразином з утворенням 2,4-динiтрофенiлгiдразонiв, що мають характерний спектр поглинання. Проби спектрофотометрували при довжит хвиль 356, 370, 430 та 530 нм. Альдепдо- i кетонопоxiднi нейтрального характеру реестрували при 356 та 370 нм, а основного характеру - при 430 та 530 нм. Стутнь ПОБ визначали за вмютом альдепдо- i кетонопохвдних бiлкiв нейтрального та основного характеру. Активнють глутатюнпероксидази оцiнювали з реакцii взаемодii вщновленого глутатiону з гiдроперекисом трет-бутилу [3], глутатюнредуктази (GRD) визначали за швидюстю змiни оптично. щiльностi при 340 нм, обумовленого окисленням НАДФ • Н [12]. Активнють глутатiон-S-трансферази (GST) ощнювали
за швидкютю утворення глутанон-8-кон'юганв мiж вiдновленим глутатюном i 1-хлор-2,4-динiтробензолом [15]. Об'ектом дослiдження впливу ксенобiотикiв на стан пероксидного окиснення бiлкiв та активнють глутатюново1' системи були 108 новонароджених 1вано-Франкiвськоï областi, якi проживали на умовно еколопчно чистiй (контроль) та на еколопчно несприятливих територiях.
Для статистичного аналiзу отриманих даних використовували методи програмного забезпечення Microsoft Excel.
Результати дослщження та ïx обговорення. Першочергово проводили контроль штенсивносп техногенного забруднення довкiлля з використанням Allium сера-тесту. Виявлено, що показники порушень мiтозу у рослин, яю пророщенi у пробах води з хiмiчно забруднених мiст Калуш i Бурштин переважали контрольнi (Косiвський район) вщповщно в 2,86 i в 3,89 рази (р<0,05). Структурнi порушення хромосомного апарату були представленi хроматидними та хромосомними мостами, К-мiтозами, парними та одиночними фрагментами. Поряд з рослинними для ощнки мутагенного забруднення довкшля використовуються твариннi тест-системи. Найбшьш економiчними на XI Мiжнародному симпозiумi "Сучаснi проблеми бiоiндикацiï i бюмошторингу" (2006) серед останнiх вiдзначали тести на хромосомш аберацiï в кл^инах кiсткового мозку та на i^^^TO домiнантних летальних мутацiй у експериментальних тварин.
Пюля двохмiсячного перебування безпородних бших щурiв i мишей сумарна кшькють аномальних клiтин кiсткового мозку була найбшьшою в мишей iз сiл Снятинского району i складала (3,25±0,41) %, що перевищувало контрольний показник у 2,23 рази (р<0,05). У тварин з мют Бурштин i Калуш даний показник був вищим вщповщно в 1,72 i 1,59 рази порiвняно з таким у мишей з Кошвського району (р<0,05). Вiдсоток хроматидних порушень в кттинах бiлих щурiв з м. Калуш був дорiвнював 69,98 (в контролi - 61,46 %). Частка хромосомних аберацiй в тварин з м. Бурштин була найбшьшою серед вшх дослщних бiлих щурiв, хоча мало вiдрiзнялася вiд такоï в селах Снятинського району.
ХА хроматидного типу (маркери хiмiчного пошкодження) були представленi одиночними фрагментами. Структурш мутацiï хромосомного типу (маркери радiацiйного пошкодження) були представленi парними кшцевими делецiями i одиночними центричними кiльцями. Вони зустрiчалися в тварин iз зони посиленого радiологiчного контролю. Встановлено, що поснмплантацшна смертнiсть у самок, iндукована самцями, якi перебували у мiстах Калуш та Бурштин, була вищою у 3,49 та 3,22 рази, а у селах Снятинського району - у 2,83 рази порiвняно з контролем (р<0,05). Середня кiлькiсть живих ембрiонiв була найбшьшою у бших щурiв з Кошвського району, а частота ДЛМ дорiвнювала 0. Частота ДЛМ у тварин з хiмiчно забруднених мют Калуш i Бурштин та iз зони посиленого радюлопчного контролю переважала контрольний показник, вщповщно, на 24,75 %, 21,29 %, та на 18,89 % (р<0,05).
На наступному етат роботи враховувалися результати б^ндикацн iнтенсивностi забруднення довкiлля. Вiдомо, що внаслщок впливу ксенобiотикiв в органiзмi людини утворюються вiльнi радикали, яю володiють високою хiмiчною активнiстю, спричинюють процеси пероксидацiï лiпiдiв, бiлкiв, нуклешових кислот. Окиснювальна модифiкацiя бiлкiв, яка спостернаеться в органах i тканинах людини за умов норми, рiзко зростае пiд впливом окиснювального стресу. Атака бшюв активними формами кисню призводить до утворення первинних амшокислотних радикалiв, яю вступають у вторинш взаемодiï з сусiднiми амiнокислотними залишками, що в цiлому створюе досить складну картину ушкоджуючо1' дiï продукнв окисного стресу на бiлковi макромолекули. Це зумовлюе пошкодження кл^инних мембран, а в подальшому розвиток патолопчного процесу [7].
З урахуванням вищенаведеного, нами проаналiзовано ступiнь ПОБ у новонароджених iз рiзних еколопчних районiв Iвано-Франкiвськоï областi. Визначенням альдепдо- i кетонопохщних нейтрального характеру з максимальним поглинанням при довжинi хвит 356 нм у новонароджених iз м. Бурштин виявило максимальний рiвень - 1,80 (у. о.), що в 1,14 рази (р>0,05) перевищуе такий же у новонароджених Кошвського району, в той же час найнижчий рiвень ОМБ нейтрального характеру з максимальним поглинанням при довжиш хвилi 370 нм спостерiгався у новонароджених Снятинського району 1,36 (у. о.) (табл. 1).
Дослщження вмюту продукнв ОМБ основного характеру з максимальним поглинанням при довжиш хвилi 430 нм у новонароджених iз рiзних еколопчних райошв виявило незначш вщмшносп, проте найвищого рiвня даний показник досяг у м. Бурштин. Вивчення рiвня продуктiв ОМБ основного характеру з максимальним поглинанням при довжиш хвилi 530 нм
довело переважання даного показника у новонароджених еколопчно сприятливого Кошвського району - 0,17 (у. о.).
Таблиця 1
Окиснювальш модифжацп бшкав (у.о.) у новонароджених i3 чотирьох райошв 1вано-_Франкiвсько'l' областi_
Райони проживания, кшьюсть новонароджених Довжина хвилi поглинання кетоно- i альдепдопоыдних, нм
356 370 430 530
Косшський район, n=27 1,58±0,10 1,59±0,13 0,45±0,03 0,17±0,02
Снятинський район, n=27 1,62±0,15 1,36±0,17* 0,43±0,02 0,15±0,01
м. Калуш, n=27 1,69±0,18* 1,57±0,14 0,46±0,04 0,14±0,01
м. Бурштин, n=27 1,80±0,16* 1,63±0,19 0,48±0,05 0,13±0,01
Примггка. * - в1рогщшсть в1дм1нност1 показнигав пор1вняно з контролем (р<0,05).
За результатами наших попередшх дослщжень продукпв ОМБ у сироватщ новонароджених 1з затримкою внутршньоутробного розвитку нами встановлено зростання альдепдо- 1 кетонопохщних нейтрального характеру з максимальним поглинанням при довжиш хвил1 356 та 370 нм, що може свщчити про меншу штенсифшащю пероксидацп бшюв з накопиченням альдепдо- 1 кетонопохщних нейтрального характеру в здорових новонароджених може вказувати на оптимальшше функцюнування захисних протирадикальних систем. Дослщження альдепдо- 1 кетонопохщних основного характеру показало, що у здорових новонароджених, пор1вняно ¡з д1тьми з затримкою внутршньоутробного розвитку, р1вень цих продукпв у плазм1 кров1 був дещо вищий [16]. У сироватщ кров1 хворих на алергодерматози виявлено достов1рне шдвищення як альдепдо- й каталазопохщних нейтрального, так { альдепдо-та кетонопохщних основного характеру [6]. Зпдно з л1тературними даними у хворих на генерал1зований пародонтит з частковою втратою зуб1в посилюються прооксидантш процеси, що проявляеться достов1рним тдвищенням у ротовш рщиш альдепдних { кетонових похщних нейтрального 1 основного характеру [8].
Загальновщомо, що ферменти антиоксидацшного захисту, зокрема системи глутатюну, зменшують пошкоджувальний вплив вшьних радикал1в. У нашому дослщженш ферменпв глутатюново! системи встановлено, що актившсть глутатюнпероксидази у новонароджених вс обстежених райошв вщр1знялась. Найвищого р1вня даний показник досягнув у д1тей Кос1вського району, який достов1рно у 1,17 рази ( р<0,05) переважав такий у новонароджених м. Бурштин (табл. 2).
Таблиця 2
Актившсть ферментiв глутатшновот системи у новонароджених з чотирьох районах 1вано-
ФрантвськоУ областi, М±т
Райони проживання, кiлькiсть новонароджених Активиiсть фермеитiв, мкмоль/(хвмг)
GPO GRD GST
Косшський район, n=27 0,349±0,09 0,071±0,01 0,342±0,05
Снятинський район, n=27 0,325±0,10 0,068±0,02 0,309±0,04
м. Калуш, n=27 0,318±0,12* 0,060±0,01* 0,211±0,03*
м. Бурштин, n=27 0,297±0,08* 0,059±0,01* 0,196±0,10*
Примггка. * - в1рогщшсть в1дм1нност1 показнигав пор1вняно з контролем (р<0,05).
Це узгоджуеться з даними про еколопчно-несприятлив1 умови у м. Бурштин. За рахунок руйнування та шактивацп перекису водню i пдроперикишв, зниження активност GPO у д1тей м. Бурштин опосередковано може вказувати на накопичення пероксидних радикалiв токсичних сполук кисню. Дослщження активностi GRD виявило тенденцiю до переваги GRD у 1,20 рази (р<0,05) у новонароджених м. Кошв, порiвняно iз новонародженими м. Бурштин та м. Калуш (див. табл. 2). Зпдно з лтературними даними низький рiвень глутатюну, глутатюнпероксидази та глутатюнредуктази виявлено у еритроцитах хворих на цукровий дiабет, що може бути причиною анемп [21]. Не менш важливими в ^d^i детоксикацii ксенобiотикiв i зниження активносп прооксидантних чинникiв е глутатюн^-трансфераза. Отриманi результати дослiдження засвiдчують, що актившсть фермента GST у новонароджених Кошвського району у 1,74 рази (р<0,05) вища порiвняно iз новонародженими м. Бурштин. Аналiз отриманих нами результат показав, що активнiсть GST у новонароджених Кошвського i Снятинського райошв була вищою шж 0,300 мкмоль/(хвмг).
У групi новонароджених мют Калуш i Бурштин вiдмiчено нижчий рiвень активностi ферменту 0,196-0,211 мкмоль/(хвмг). Дослiдженнями дiтей та вагiтних жшок, якi проживали на рiзних еколопчних територiях, доведено зниження активностi глутатюнтрансферази в групi
мешканщв регюну з штенсивним забрудненням повiтря порiвняно з групою таких з еколопчно чисто зони. Даний факт можна пояснити виснаженням механiзмiв адаптацiï в умовах довготривалого впливу ксенобютиюв на оргашзм людини [13, 20].
Ефективнють детоксикацiï ксенобiотикiв в органiзмi залежить вiд функцiональноï повноцiнностi ферментних систем, що вщповщають за ix бютрансформащю. Продукцiя цих ферментiв кодуеться вщповщними генами. Наявнiсть у генотипi певних алелей може спричинити зниження активност ферменту, що робить носив таких алелiв бiльш чутливими до несприятливого екзогенного впливу [10, 13]. У результат наших попереднix дослiджень встановлено асощацп делецiйниx алелей генiв GSTT1 та GSTM1 у новонароджених, матерi який проживають на забруднених територiяx [4]. З позици функцюнально].' геномiки вкрай важливим е визначення активност ферментних систем бiотрансформацiï ксенобютиюв, адже iснування функцiональниx вiдмiнностей мiж алелями в межах одного локуса зумовлюють алельну диференщащю в експреси рiвня бiлка, ефективностi транспортноï функци, активностi, термостабiльностi фермента, iмунноï вщповщ тощо. Тому, вивчення нами активност ферментiв GST е важливим доповненням до вивчення ролi глутатiоновоï системи у стшкост до екзо- i ендогенних чинникiв. Таким чином, дослщження ОМБ показало, що змiни альдепдо- i кетонопохщних нейтрального характеру були бшьш вираженими у рiзниx еколопчних регюнах нiж основного характеру. У новонароджених iз екологiчно-несприятливиx регiонiв активнють фермеипв системи антиоксидантного захисту (GPO, GRD, GST) е нижча порiвняно iз такою у новонароджених еколопчно чистого Кошвського району.
1. Комплексне ощнювання забруднення довкiлля за допомогою трьох тест-систем, визнаних експертами ООН ( Allium сера-тесту, вивчення порушень спадкового апарату у кттинах кюткового мозку та частоти домшантних летальних мутацiй у експериментальних тварин, яю перебували в рiзниx районах Прикарпаття), довело пiдвищений рiвень вмюту екотоксикантiв у водi, грунтах та повiтрi xiмiчно забруднених мiст Калушi Бурштин, Снятинського району, як зони посиленого радюлопчного контролю. Кошвський район можна вщнести до умовно еколопчно чистих, як контрольний.
2. Доведено перевагу альдепдо- i кетонопохщних нейтрального характеру з максимальним поглинанням при довжиш xвилi 356 нм у новонароджених м. Бурштин 1,80 ± 0,02, порiвняно iз показниками у новонароджених Кошвського району (р<0,05). Альдегщо- i кетонопоxiднi основного характеру характеру з максимальним поглинанням при довжиш хвит 530 нм переважали у новонароджених еколопчно сприятливого Кошвського району.
3. Дослiдження фермеипв системи глутатiону показало зменшення активносн глутатiонпероксидази, глутатiонредуктази та глутатiон-S-трансферази у новонароджених м. Бурштина та м. Калуша, що засвiдчуе виснаження меxанiзмiв адаптаци в умовах довготривалого впливу ксенобютиюв на органiзм плода.
4. Кисневозалежне пероксидне окиснення бiлкiв е раншм iндикатором пошкодження органiв i тканин, а процеси окисноï модифшаци бiлкiв при всix патологiчниx станах повинш перебувати пiд безперервним лабораторним контролем. Отримаш результати можуть свщчити про краще функцiонування у захисних протирадикальних систем у новонароджених iз зони екологiчного благополуччя.
1. Artamonova O. V. Bioetyka eksperymentuvannia nad zhyvymy istotamy. / O. V. Artamonova // Bezpeka zhyttiediialnosti -2005. - No. 10. - S. 45-48.
2. Beletskaya E. N Individualnaya biokorrektsiya ekologozavisimyih sostoyaniy u kriticheskih grupp naseleniya / E. N. Beletskaya, N. M. Onul, V. I. Glavatskaya [i dr.] // Gigiena i sanitariya. - 2014. - No. 2. - S. 34-37.
3. Vlasova S. N. Aktivnost glutationzavisimyih fermentov eritrotsitov pri hronicheskih zabolevaniyah pecheni u detey / S. N. Vlasova, E. I. Shabunina, I. A. Pereslyagina // Lab. delo. - 1990. - No.8. - S. 19-21.
4. Gorovenko N. G.Osobennosti polimorfizma genov glutation-S- transferazyi u novorozhdennyih razlichnyih ekologicheskih regionov Ivano-Frankovskoy oblasti Ukrainyi / N. G. Gorovenko, S. V. Podolskaya, Z. R. Kocherga // European Jornal of Medcine. - 2014 - Vol.3, No. 1 - P. 17-28.
5. Dubynina O. Yu. Okysniuvalnyi stres i okysliuvalna modyfikatsiia bilkiv / O. Yu. Dubynina // Med. khimiia. -2001. - T. 3, No. 2. - S. 5-12.
6. Denysenko O. I. Osoblyvosti tsyrkadnykh rytmiv pokaznykiv oksydantnoi ta antyoksydantnoi system krovi u khvorykh na alerhodermatozy / O. I. Denysenko // Dermatolohiia ta venerolohiia. - 2003. - No. 1. - S. 61-64.
7. Кузьмак I. П. Окиснювальна модифжащя бшюв у щурiв р1зного в1ку за умов гострого отруення токсинами блiдоï поганки / I. П. Кузьмак, £. Б. Дмухальська, С. Р. Падручна [ та ш.] // Медична та кштчна х1м1я. - 2017. - Т. 19, № 1. - С. 114-118.
8. Melnychuk A. S. Pokaznyky okysnoi modyfikatsii bilkiv ta antyoksydantnoho zakhystu u rotovii ridyni khvorykh na heneralizovanyi parodontyt z chastkovoiu vtratoiu zubiv / A. S. Melnychuk, M. M. Rozhko, H. M. Ersteniuk // Novyny stomatolohii. - 2012. - No. 4 - S. 96-98..
9. Rukovodstvo po kratkosrochnyim testam dlya vyiyavleniya mutagennyih i kantserogennyih himicheskih veschestv. Gigienicheskie kriterii sostoyaniya okruzhayuschey sredyi 51. VOZ, Zheneva, - 1989. - 212 s.
10. Spitsyin V. A. Ekologicheskaya genetika cheloveka. Nasledstvennyie bolezni: natsionalnoe rukovodstvo / V. A.Spitsyin // -M.: GEOTAR. - 2012. - S.244-283
11. Ayyappan S. Antioxidant status in neonatal jaundice before and after phototherapy. / S. Ayyappan, J. Sachu Philip, N. Bharathy // Journal of Pharmacy and Bioallied Sciences. - 2015.- Vol. 7(1). - P.16-21.
12. Christiansen L. A longitudinal study of the effect of GSTT1 and GSTM1 gene copy number on survival. / L. Christiansen, C. Brasch-Andersen, L. Bathum [et al.] // Mech Ageing Dev. - 2006. - Vol. 127. № 7 - P. 597-599.
13. Correlation between glutathione S-transferase Mu 1 (GSTM1) and glutathione S-transferase pi gene (GSTP1) polymorphisms and markers of inflammatory stress in pregnant females / Poovendhree Reddy, Rajen N. Naidoo, Anil Chuturgoon [et al.] // Journal of Toxicology and Environmental Health Sciences. - 2013. - Vol. 6 (3).- P. 52-59.
14. Dusinska M. Are glutathione S transferases involved in DNA damage signalling? Interactions with DNA damage and repair revealed from molecular epidemiology studies / M. Dusinska, M. Staruchova, A. Horska [et al.] // Mutation Research. - 2012. -Vol. 736 (1-2). - P. 130-137.
15. Hayes J. D. Glutathione Transferases / J. D. Hayes, J. U. Flanagan, I. R. Jowsey // Ann Rev Pharm Toxicol. - 2005. - Vol. 45. - P. 51-88.
16. Kocherha Z. R. State of protein peroxidation in newborns with intrauterine growth restriction / Z. R. Kocherha, H. M. Ersteniuk, L. Ye. Kovalchuk // The Pharma Innovation Jornal. -2014. - Vol. 3. № 6. - P. 9.
17. Oxidative Stress and Antioxidant Defense / Birben Esra, Sahiner Umit Murat, Cansin Sackesen [et al.] // World Allergy Organization Journal. -2012. - Vol. 5 (1). - P. 9-19.
18. Ozsurekci Ya. Oxidative Stress Related Diseases in Newborns. / Ya. Ozsurekci, A. Kubra // Oxidative Medicine and Cellular Longevity. - 2016. - Review: Article ID 2768365. doi:10.1155/2016/2768365
19. Pisochi A. M. The role of antioxidants in the chemistry of oxidative stress: A review. / A. M. Pisochi, A. Pop // European Journal of Medicinal Chemistry. - 2015. - Vol. 5 (97). - P.55-74.
20. Samir N. The Role of genetic Polymorphisms in Enviromental Health / N. Samir, I. Kelada, L. David [et al.] // Environ Health Perspect. - 2003. - № 111. - P. 1055-1064.
21. Waggiallah H. The effect of oxidative stress on human red cells glutathione peroxidase, glutathione reductase level, and prevalence of anemia among diabetics / H. Waggiallah, M. Alzohairy // North American Journal of Medical Sciences. - 2011. -Vol. 3(7) - P. 344-347.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕНИЯ БЕЛКОВ И АКТИВНОСТИ ФЕРМЕНТОВ ГЛУТАТИОНОВОЙ СИСТЕМЫ У НОВОРОЖДЕННЫХ ИЗ РАЗНЫХ ЭКОЛОГИЧЕСКИХ ЗОН ИВАНО-ФРАНКОВСКОЙ ОБЛАСТИ Кочерга З. Р., Швец Л. С., Косило Н В. Цель нашей работы заключалась в исследовании перекисного окисления белков и активности ферментов глутатионовой системы у новорожденных под влиянием экотоксикантов. Первоначально с помощью комплексной оценки техногенного загрязнения окружающей среды выбрано четыре района Прикарпатья: Косовский район (условно экологически чистый), химически загрязненные города Калуш, Бурштын и Снятинский район (зона усиленного радиологического контроля) в воде, почвах и воздухе которых установлен повышенный уровень содержания ксенобиотиков. Проведено исследование перекисного окисления белков и активности ферментов глутатионовой системы в 108 новорожденных из вышеупомянутых районов Ивано-Франковской области. Продукты окислительных модификаций белков в сыворотке крови определяли по методу А. Ю. Дубининой, активность глутатионпероксидазы, глутатион-редуктазы и глутатион^-трансферазы оценивали по общепринятым методикам. Альдегидо- и кетонопохидни нейтрального характера преобладали у новорожденных с г. Бурштын основного характера с максимальным поглощением при длине волны 530 нм - у новорожденных Косовского района. Активность глутатионпероксидазы, глутатионредук-тазы и глутатион^-трансферазы была ниже у новорожденных из городов Бурштын и Калуш. Таким образом, установлено высокую активность защитных протирадикальних систем у новорожденных Косовского района.
Ключевые слова: новорожденные, экологические районы, перекисное окисление белков, ферменты глутатионовой системы.
Стаття надшшла 10.10.2017 р.
CHARACTERISTIC PROPERTIES OF PROTEIN PEROXIDATION AND ENZYME ACTIVITY OF GLUTATHIONE SYSTEM IN NEWBORNS FROM DIFFERENT ECOLOGICAL ZONES IN IVANO-FRANKIVSK REGION Kocherha Z. R., Shvets L. S., Kosylo N. V.
The purpose of our research was to study protein peroxidation and enzyme activity of glutathione system in newborns under the influence of ecotoxicants. Primarily, by means of comprehensive assessment of anthropogenic pollution the following four districts of Ivano-Frankivsk region were chosen: Kosiv district (relatively ecologically clean), chemically contaminated Kalush and Burshtyn, and Sniatyn district (the area of intensive radiological control); the increased levels of xenobiotics were found in water, soil and air. We have carried out the investigation of protein peroxidation and enzyme activity of glutathione system in 108 newborns from the above mentioned residence areas. Neutral aldehyde- and ketone-derivatives prevailed in neonates from Burshtyn. Basic aldehyde- and ketone-derivatives with maximum absorption at a wavelength of 530 nm prevailed in newborns from Kosiv district. Study of glutathione system enzymes showed decreasing activity of glutathione peroxidase, glutathione reductase and glutathione-S-transferase in neonates from Burshtyn and Kalush that proves the exhaustion of adaptation mechanisms in terms of a long-term impact of xenobiotics on the fetus' organism. The obtained results may indicate better functioning of protective anti-radical systems in babies from ecologically friendly zones of Kosiv district.
Key words: newborns, ecological zone, protein peroxidation, enzymes of glutathione system.
Рецензент Похилько B.I.
