CC BY
269
УДК 33.05-044.372(4)
Рудницька О.В.,
к.е.н., доцент кафедри фЫанав, грошового o6iry i кредиту ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григорiя Сковороди»
ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНОТ КРИЗИ В КРАТНАХ СВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Дослiджено причини, Ha^íÓKu, а також тенденцц розвитку ф '1нансово)' кризи в кранах СО. Виявлено внутрiшнi та зовнiшнi чинники, що спричинили фiнансову кризу. Визначено основн антикризовi заходи нацональних урядiв.
Ключовi слова: фiнансово-економiчна криза, спад виробництва, економiчнi ризики, бан^вська система, кредит, бюджет, державний борг, iнвестицil, державна полiтика.
Исследованы причины, последствия, а также тенденции развития финансового кризиса в странах ЕО. Выявлены внутренние и внешние факторы, которые повлекли финансовый кризис. Определены основные антикризисные мероприятия национальных правительств.
Ключевые слова: финансово-экономический кризис, спад производства, экономические риски, банковская система, кредит, бюджет, государственный долг, инвестиции, государственная политика.
Reasons, consequences and also trends of financial crisis are investigated in countries of EU. Internal and external factors which entailed a financial crisis are educed. The basic anticrisis measures of national governments are certain.
Key words: financial and economic crisis, setback in production, economic risks, bank system, credit, budget, national debt, investments, public policy.
Постановка проблеми. Протягом останых сорока роюв фiнансовi кризи в десятках краТн призвели до втрати близько 10-30% нацюнальних фЫансових активiв. Останым прикладом фЫансовоТ дестаб^зацп е свтова фЫансова криза, що зародилася в США у 2007 роц як криза нерухомост та поширилася по всьому св^у, в тому чи^ i по европейському фЫансовому ринку. Основними причинами св^ово'Т кризи експерти називають надмiрно експансивну грошову пол^ику Федерально'' резервно' системи США, наявнють величезного дисбалансу у свтовм економр, зокрема великий профщит у зовышнм торгiвлi Китаю, значний торговельний дефщит у США, недолки системи управлЫня ризиками в Ывестицмних банках, недосконалють регулювання фЫансових ринюв на нацюнальному i мiжнародномy рiвнях тощо.
Серед краТн Свропи е таю, яким удалося вчасно вжити заходiв i побороти кризу, а е й таю, що були на межi дефолту. Подолання наслщюв фiнансово-економiчноТ кризи й визначення шляхiв економiчного розвитку у краТнах Свросоюзу здiйснюються зусиллями вах краТн-членiв, що значно пiдвищyе ефективнють антикризових заходiв. Отже, вивчення причин i наслщюв фiнансово-економiчноТ кризи, а також особливостей антикризових програм европейських краТн е надзвичайно актуальними.
Стутнь дослщження дано! проблеми. Наyковi дослщження в областi вивчення причин i наслщюв фiнансово-економiчноТ кризи привертають увагу вчених всього св^у, а саме I. Акуз, Дж.Б. Фостер, Ф. Магдофф, П. Кругман, Дж. Купер, У. Мак-.ЮббЫ та iн. Не залишили ТТ без уваги й в^чизняы вченi, зокрема Т. Богдан, С. Буковинський, В. Литвицький, О. Пасхавер, В. Парнюк, А. Чухно та багато Ыших.
Метою статт е дослщження та аналiз економiчних тенденцiй, якi характернi для краТн СС в перiод кризи, а також основних Ыструмен^в антикризових програм та заходiв нацiональних yрядiв та мiжнародних фiнансових установ.
Виклад основного MaTepiany. Характерною особливiстю бтьшосл европейських краТн е те, що вони мають невеликi територiю та чисельнють населення. Тому для акумулювання зусиль i сприяння пiдвищенню темтв економiчного зростання деякi краТни об'едналися у Свропейський Союз, до якого увмшли 27 краТн, 16 з яких використовують едину валюту - евро, тобто входять до еврозони. Починаючи з 2000 року, економка Свросоюзу почала активно розвиватися, в 2008 роц на краТни GC припадало понад 30% свiтового ВВП, проте свтова фiнансова криза завдала економщ цього регiону серйозних втрат.
У 2009 роц економiчна криза поширилася майже на всi краТни Свросоюзу. Лише краТнам, якi входять до складу еврозони, а саме Австрп, Бельги, Люксембургу, Мальтi, вдалося зберегти позитивну динамiку економiки, тут вщбулося зростання ВВП, хоча темпи були зовам незначними. У таких краТнах еврозони, як Кiпр, Фiнляндiя i Францiя, падiння ВВП було зовам незначним (менше нiж 1%), що свщчить про утримання економк цих краТн в умовах свтовоТ фiнансово-економiчноТ кризи. Водночас у таких краТнах Свросоюзу, як Латвiя, Литва, Польща, Румунiя i Чехiя, падЫня основного макроекономiчного показника свiдчить про економiчний спад.
Аналiзувати економiчний потен^ал GC необхiдно з основного параметра - ВВП. З 2005 року в еС-27 спостерiгалася тенденцiя до зростання ВВП, але в 2009 рощ в самий пк фiнансово-економiчноТ кризи ВВП знизився на 4,2% в краТнах GC i на 4,1% в еврозонк
В окремих краТнах еврозони криза позначилася бтьше на фЫансовм сферi, нiж економр вцiлому, так у 2009 роц у ГрецiТ падiння ВВП становило лише 2 %, дефiцит бюджету - 36,5 млрд дол., або близько 10% ВВП; в 1рландп на фон падЫня ВВП на 3,5% дефщит бюджету становив 29,78 млрд дол., або майже 17% ВВП; у Францп рiвень ВВП майже вщповщав рiвню 2008 року, а дефщит бюджету перевищував 200 млрд дол. i становив понад 10% ВВП. До краТн iз кризовим станом фЫансовоТ системи можна вщнести ще Бельгiю, де за умови зростання ВВП спостер^аеться значний дефщит бюджету (майже 7% ВВП), 1спаыю (8,5% ВВП), lталiю (понад 6% ВВП). Проблеми фЫансових систем цих краТн ютотно позначилися на валют еврозони - зниження курсу евро.
Найбiльше вiд фiнансово-економiчноТ кризи постраждали пострадянсью краТни, що входять до складу GC, передуам Литва й Латвiя, дещо менше - Естоыя -близько 8%. 1хн фiнансовi системи зазнали кризи, i подальше ТТ загострення загрожуе економiчною небезпекою. На цьому тлi вщбулося зростання безроб^тя, iстотне падiння реальних доходiв населення i зниження його кутвельноТ спроможностi, падiння рiвня життя тощо. Незадовтьы державнi антикризовi заходи призвели до со^альноТ напруженостi в сусптьств^ загострення полiтичних протирiч.
Бтьшють европейських краТн постраждали вiд св^овоТ фiнансовоТ кризи бiльше, нiж багато краТн з економкою, що розвиваеться. Це можна пояснити двома обставинами:
- глибокою Ытегра^ею европейських краТн у сферу торпвл^ Ывестицм i ринку працi iз Захiдною Gвропою, яку охопила криза навiть бтьш глибока, нiж у США;
- високою вразливютю економiки краТн Gвропи до зовнiшнiх загроз через макроекономiчнi диспропорцiТ, до яких призвела необачна економiчна полiтика схiдноевропейських урядiв у роки економiчного буму [1, с. 63].
Економка краТн Gвросоюзу почала виходити з кризи вже у Ill кварталi 2009 року, хоча темпи вщновлення е низькими. У цей перюд удалося вийти з рецесп АвстрiТ, БельгiТ, 1талп, Литвi, Нiдерландам i ЧехiТ, поки не змогли це зробити Великобритаыя, Гре^я, Естонiя, lспанiя, Румунiя й Угорщина.
Таблиця 1. Динамiка ВВП i рейтинг краш Свросоюзу та Украши
за показником ВВП у свiтi
Репон/краша 20С )4 20С )8 20С )9 Дефщит бюджету у 2009 р., млрд дол. США
ВВП, млрд. дол. США мюце у свт ВВП, млрд. дол. США мюце у свт ВВП, млрд. дол. США мюце у свт
Св1т 55938,0 - 60917,0 - 57228,0 - -
Свропа - - 22246,0 - 19282,0 - -
СС 12020,0 - 18388,0 - 16191,0 - -
Австр1я 261,0 33 313,9 34 323,1 37 13,2
Бельг1я 322,6 27 375,6 28 381,0 31 26,0
Болгар1я 62,0 64 50,0 66 45,0 74 0,5
Великобритан1я 1832,5 6 2176,3 7 2149,0 6 312,1
Грец1я 243,1 36 347,9 32 341,0 34 36,5
Дан1я 172,6 45 202,8 49 198,6 53 0,2
Естон1я 19,0 101 27,0 104 25,0 91 0,75
1рланд1я 161,0 48 183,3 54 176,9 57 29,8
1спан1я 1046,2 11 1456,1 12 1368,0 13 115,9
1тал1я 1621,4 8 1840,9 10 1760,0 11 107,9
К1пр 17,8 н/д 23,7 95 23,0 116 1,0
Латв1я 28,0 89 34,0 92 24,0 81 2,6
Литва 45,0 71 47,0 80 36,0 75 3,5
Люксембург 30,9 87 37,8 93 38,3 98 1,9
Мальта 7,6 131 9,3 144 9,8 149 0,4
Нщерланди 520,9 18 671,7 20 654,9 20 37,1
Н1меччина 2325,8 5 2910,0 5 2811,0 5 142,0
Польща 500,0 22 528,0 21 423,0 21 9,7
Португал1я 205,5 40 232,3 43 233,4 50 14,9
Румун1я 182,0 43 200,0 39 161,0 42 10,7
Словаччина 78,0 58 95,0 58 88,0 59 5,6
Словен1я 41,5 73 55,0 82 50,0 69 2,9
Угорщина 167,5 46 196,0 51 184,9 54 0,7
Ф1нлянд1я 155,5 51 184,1 52 182,6 55 6,9
Франц1я 1744,4 7 2112,4 8 2110,0 9 216,0
Чех1я 197,0 41 216,0 40 190,0 40 8,9
Швец1я 265,0 31 336,6 31 333,5 35 14,5
УкраТна 248,8 29 344,7 34 294,6 32 7,6
Джерело: [2, с. 62]/
Потрiбно зазначити, що СС почав свое вщновлення пiсля свiтовоT кризи швидше, нiж очiкували аналiтики, завдяки Ывести^ям, якi зросли приблизно на 2% в 2010 р. Тим не менш значн ризики для економiчного зростання залишаються, зокрема через висок державнi борги i дефiцит бюджету, надмiрне регулювання нефiнансових пiдприемств, а також через такий соцiально-економiчний аспект розвитку як старЫня населення i сумнiви з приводу стiйкостi европейськоТ валютноТ системи.
Починаючи з 2008 року краТни СС почали нарощувати державы борги, а за вимогами «Пакту стабтьност i зростання» для краТн еврозони були встановленi жорстк пороги дефiциту державного бюджету (не вище 3% ВВП) i державного боргу (не бтьше 60% ВВП). Але на сьогодышнм день н один з критерiTв, як в еврозоы, так i в СС не вщповщае значенням прописаним у Пакт економiчним параметрам. Дефiцит державного бюджету зони евро на 2010 рк складае 6%, СС - 6,3 % вщ ВВП, а державний борг 85,1% i 80% вiд ВВП вiдповiдно.
Таблиця 2. Дефщит державного бюджету зони евро та СО
Роки 2007 2008 2009 2010
Сврозона
Державы витрати (% ВВП) 45,9 46,9 50,8 50,4
Державн1 доходи (% ВВП) 45,2 44,8 44,5 44,4
Державний борг (млрд евро) 5984,8 6472,8 7116,2 7837,2
% ВВП 66,2 69,9 79,3 85,1
Свропейський Союз
Державы витрати (% ВВП) 45,6 46,9 50,8 50,3
Державы доходи (% ВВП) 44,8 44,6 44 44
Державний борг (млрд евро) 7310,7 7782,7 8768,7 9828,2
% ВВП 59 62,3 74,4 80
Джерело:[3, 74]/
Найбтьш високе боргове навантаження у Грецп, потiм за нею йде lталiя. Найменший борг спостерiгаeться у таких краТн, як Естонiя, Болгарiя i Люксембург, цi краТни характеризуются стiйким станом державних фiнансiв. Суверены борги краТн еС можуть призвести до нового спалаху економiчноТ кризи, п^рвати стабiльнiсть единоТ грошовоТ системи, а також основу подальшоТ Ытеграцп европi. КраТни з над борговим показником можуть завадити пщйому i так слабкоТ економiки еС. Державний борг найкрупыших економiк европи також знаходиться вище вщм^ки 60%, у Ымеччиы - 83,2%, ФранцiТ - 81,7%, а у Великобританп - 80%.
Фактором росту ВВП та зменшення заборгованост е покращення конкурентоспроможност краТн еС, збiльшення експорту та наявнють позитивного торговельного сальдо. У жовтн 2010 року профщит зовнiшньоТ торгiвлi зони евро збтьшився на 5,2 млрд евро, експорт на 20%, iмпорт на 21%. В 1талп, lспанiТ i Францп зберiгаеться дефiцитний торговельний баланс (обсяг iмпорту перевищуе експорт товарiв). По вщношенню до 2008 року експорт еС у 2009 роц скоротився на 192 млрд евро, iмпорт також опустився на 169 млрд евро, що може сказатися на торговельному баланс еС. Найбтьше падЫня обсяпв експорту спостерiгалось у Литв^ БолгарiТ, РумунiТ, Польщi та Словенп [3, с.75]. Нарощування державного боргу i провокована ним iнфляцiя можуть пiдiрвати стабiльнiсть единоТ грошовоТ системи та перешкоджати економiчному зростанню.
Сьогодн свiту загрожуе друга хвиля кризи в европк Якщо перша хвиля була результатом банкрутства банкiв США, то другу фахiвцi пов'язують iз банкрутством цiлих держав у еврот. Насамперед це стосуеться ГрецiТ, а також 1талп, lспанiТ та Португалп.
Причини загострення проблем починалися з Грецп, яка, користуючись приеднанням до еврозони, позичала надто багато. ^м того, на початку цього року в iнвесторiв виникли сумнiви у здатност ГрецiТ розплатитися зi своТми боргами. Це зумовило рiзкi коливання на фЫансових ринках. Збiльшилися проценты ставки з державного боргу Грецп i т.д. З часом проблеми, аналопчы до грецьких, почали поширюватися Ышими краТнами еврозони, якi теж мали велик бюджетнi дефiцити та велик борговi тягарi. Це стосуеться 1спанп, ПортугалiТ та lталiТ.
В той же час вщкритою залишалася проблема iнших европейських краТн, щодо яких виникли сумыви - чи зможуть вони профiнансувати своТ дефщити, виплатити вiдсотки та погасити свм борг. В результатi був створений великий фонд еврозони на суму до трильйона доларiв, знову ж таки сптьно з МВФ: 60 млн евро було видтено з бюджету еС, дектька сотень мiльярдiв евро - в формi креди^в вiд краТн -членiв еС, а також кошти МВФ. Тобто все разом становило суму до трильйона доларiв, яка мала забезпечити виршення проблем бтьш слабких члеыв. Це дещо заспокоТло учасникiв ринку, але сумыви залишалися. Тому що в результат проблеми
окремих краТн стали сптьною проблемою СС. Це бiльш piBHOMipHO розподiлило ризики.
Тодi почався новий етап фЫансового витка. Фондовi ринки обвалилися як в Сврот, так i в Ыших кра'нах свiту. Все зростання фондових ринюв, яке було до того, повнютю компенсувалося ïx падЫням у тpавнi. Свро почав слабшати. Тож для краТн Свропи прюритетом стала боротьба з бюджетними дефщитами. Натомiсть iншi пpiоpитети, такi як пщтримка економiчного зростання, вiдступили на другий план, що, звичайно, негативно вплинуло на перспективи економiчного зростання члеыв СС [4].
Пеpшi широкомасштабн антикpизовi заходи були вжитi восени 2008 р. на територп СС: злагоджено асигнували (переважно для розблокування мiжбанкiвського кредитування та для частково' нацiоналiзацiï слабких банкiв) приблизно 1,5 трлн. евро; наприклад, в Англп банкам видали бтя 250 млрд фун^в, у ФРН - 500 млрд евро, у Францп - 360 млрд, в 1спанп - 100 млрд евро. Причому центробанки захщних кра'н застосували скоординоване зниження сво'х ставок pефiнансування та заборону низки найбтьш спекулятивних фондових операцм [5, с. 35].
У 2009 роц краТни СС пiдтpимали план подолання економiчноï кризи та стимулювання европейсько' економiки, запропонований Свpокомiсiею. ВЫ складаеться з двох складових: короткострокових заxодiв по стимулюванню попиту, збереженн робочих мiсць тощо та здмснены iнвестицiй, якi забезпечать економiчне зростання европейських кра'н у довгостpоковiй перспективк У межах заxодiв стимулювання европейсько' економiки передбачалося зменшення податкового навантаження, скорочення бюджетних видаткiв, кредитування приватного сектора та сприяння розвитку малого та середнього бiзнесу, фЫансування iз европейських фондiв не перевищуе 30 млрд евро, решту - 170 млрд. нададуть держави - члени Свропейського Союзу.
Кожна iз 27 кра'н створила власний антикризовий фонд у pозмipi 1% нацiонального ВВП. Згщно з антикризовим планом кожна держава самостмно визначае пpiоpитетнi статт фiнансування, тобто економiчнi сфери та со^альы категорп, котpi найбiльше потерпають вiд економiчноï депресп [6, с.154].
Висновки. Свiтова фiнансова криза негативно впливае на розвиток економк вах кра'н свiту, в тому чи^ й на краТни СС. Криза у Сврот носить системний характер, вона показала неспроможнють едино' европейськоТ' валюти забезпечувати стабiльнiсть фЫансовоТ' системи Свросоюзу. Негативнi наслiдки кризи змусили нацюнальы уряди та центpальнi банки здмснювати масштабнi антикpизовi заходи щодо пщтримки стiйкостi фЫансовоТ' системи краТн, забезпечення лiквiдностi банювськоТ' системи, пщтримання виробництва, а також мiнiмiзацiï со^альних втрат пpацiвникiв i населення. Проте при наявност спiльниx рис фiнансово-економiчноï кризи в краТ'нах СС кожна з них мае свою специфку, яка обумовлена не сттьки зовышыми факторами, скiльки особливостями розвитку внутршнього ринку та полiтикою, яку проводить вщповщна держава.
Подолання наслiдкiв кризи мае здмснюватися за умов Ытеграцп краТн свiту, мiжнаpодноï координацп заxодiв щодо попередження pизикiв i поширення кризи, гармоызацп заxодiв iз пщтримки й розвитку банквського сектору, змщнення фЫансовоТ' системи.
Лiтература
1. Мировой финансовый кризи в постсоветских странах: национальные особенности и экономические последствия / Под общ. ред. Л. Б. Вардомского. - М. : ИЭ РАН. - 2009. - 385 с.
2. Дорошенко I. В. Причини й наслщки кризи еврозони: уроки для УкраТ'ни / I. В. Дорошенко // ФЫанси УкраТ'ни. - 2010. - №12 - С. 58-68.
3. Подвальникова О. Поглиблення борговоТ кризи краТн Свропейського Союзу в умовах вщновлення пюля економiчноТ рецесiТ / О.А. Подвальникова // Економка та держава. - 2011. - № 7. - С. 74-76.
4. Кравчук П. Я. Друга хвиля свтовоТ' фЫансовоТ кризи [Електронний ресурс] /П. Я. Кравчук, О. Я. Кравчук. - Режим доступу: www.nbuv. gov. ua/portal/ soc_gum/en_etei/2010_7_2/3.pdf
5. Бутук О. Антидепресивнi заходи в умовах свтовоТ кризи / Олександр Бутук // Банкiвська справа. - 2010. - № 2-3 - С. 34-41
6. Череп О. Г. Досвщ краТн центрально' Свропи щодо подолання кризи i стаб^зацп економiки /О. Г. Череп, Н. В. фра // Вiсник ЖДТУ №2 (56). - 2011. - С.154-156.
