CC BY
22FEATURES OF THE PARTNERSHIP OF THE FAMILY AND THE SPEECH THERAPIST IN THE
PROCESS OF SPEECH THERAPY WORK IN THE CONDITIONS OF PRIVATE PRACTICE
Khomyk T.,
PhD in Pedagogy, Senior teacher of the department of special and inclusive education of the Faculty of Psychology, Social Work and Special Education, Borys Grinchenko Kyiv University, Kyiv, Ukraine
Liubenko L.
students of the special and inclusive education of the Faculty of Psychology, Social Work and Special Education, Borys Grinchenko Kyiv University, Kyiv, Ukraine
ОСОБЛИВОСТ1 ПАРТНЕРСТВА РОДИНИ ТА ЛОГОПЕДА В ПРОЦЕС1 ЛОГОПЕДИЧНО1 РОБОТИ В УМОВАХ ПРИВАТНО1 ПРАКТИКИ
Хомик Т.В.
кандидат педагоггчних наук, старший викладач кафедри спецгальног та тклюзивног освти Факультету психологИ, соцгальног роботи та тклюзивног освти Кигвського унгверситету шенг Бориса Гргнче-
нка, Кигв, Украина Любенко Л.В.
студентка кафедри спещальног та тклюзивног освгти Факультету психологи, соцгальногроботи та тклюзивног освгти Кигвського унгверситету гменг Бориса Гргнченка, Кигв, Украина
https://doi.org/10.5281/zenodo.7437459
Abstract
The work reveals the essence of the partnership between the family and the speech therapist in the process of implementing corrective speech therapy on a child with speech disorders. The authors presented the results of a survey of parents of children of the specified category in order to determine the characteristics of their interaction with a speech therapist in private practice. The obtained data state insufficient pedagogical awareness of parents regarding the completion of tasks at home and motivational support of the child, which affects effective interaction with the speech therapist. Further research perspectives include the development of methodological tools for improving partnerships within private speech therapy practice.
Анотащя
У робот розкрито суттстъ партнерства мiж родиною та логопедом в процеа здшснення корекцшно-логопедичного впливу на дитину з порушеннями мовлення. Авторами презентовано результата проведе-ного анкетування батьшв дггей означено! категори з метою визначення особливостей !хньо! взаемодп з логопедом в умовах приватно! практики. Отримаш даш констатують недостатню педагопчну обiзнанiсть батьшв щодо виконань завдань вдома та мотивацшно! тдтримки дитини, що впливае на ефективну взае-модю з логопедом. Подальшими перспективами дослщження е розробка методичного шструментарш щодо вдосконалення партнерства в межах приватно! логопедично! практики.
Keywords: partnership, interaction, speech therapist, family, children with speech disorders, private practice.
Ключовi слова: партнерство, взаемод!я, логопед, батьки, дгги з порушеннями мовлення, приватна практика.
Вступ. Остантм часом все бшьше постае пи-тання про роль батьшв у корекцшному процеа дитини. Адже гснуе думка, що лише фахiвець з певно! спрямованосп мае вплив на розвиток дитини. З цього питання е безлiч думок рiзних науковщв та практишв, як розглядають партнерство батьшв з логопедами з рiзних сторш. Партнерство мiж фахь вцями та батьками е основоположним в освггньому середовищ^ i будь-якi труднощi, непорозумшня можуть негативно впливати на навчальний процес дитини. Адже ефективна спiвпраця можлива лише за умови сформованостi у батьшв та педагопв гото-вносл до взаемодi! на рiвних, партнерських засадах з опорою на обов'язковють виконання взятих на себе зобов'язань. Для вiрно!', ефективно! та результативно! оргашзацп процесу взаемодi! головним е порозумшня та готовнiсть ствпрацювати, але не менш важливим е загальна оцiнка потреб батькiв
дитини з порушеннями мовлення щодо партнерства з логопедом.
Отже, метою стати е висвилення результапв дослiдження процесу партнерства мiж родиною та логопедом i визначення його особливостей шд час здiйснення корекцiйно-логопедичного впливу на дитину з порушеннями мовлення в умовах приватно! практики.
Вщповвдно до мети було окреслено так за-вдання: 1) проаналiзувати стан вивчення питання партнерства родини та фа^вця у спецiальнiй пси-холого-педагогiчнiй лiтературi; 2) розробити анкету щодо дослщження взаемодп батьшв та логопеда тд час логопедично! роботи та визначити осо-бливосп даного процесу в умовах приватно! практики; 3) за результатами проведеного дослщу обгрунтувати рекомендацi!' задля ефективного партнерства родин дней з порушеннями мовлення та
логопеда з метою вдосконалення системи оргашза-ци логопедично! роботи в умовах приватно! практики.
Методи дослщження: аналiз наукових праць щодо проблеми партнерства родини та логопеда в процеа ефективно! логопедично! роботи з метою визначення науково-теоретичних засад дослду; до-слвдження особливостей взаемодп родини та логопеда в процеа корекцшно-логопедичного впливу; нaдaлi вщбувалася статистична обробка експериме-нтальних даних та формулювалися висновки щодо рекомендaцiй з акцентом на педагопчну обiзнa-нють батьк1в щодо мовленневого розвитку дитини.
Аналiз публiкацiй. Анaлiз сучасних напрацю-вань вiтчизняних та заруб1жних дослщнишв дозво-ляе зазначити, що партнерство мае рiзнi прояви та значения. Воно вщграе значну роль в уах складо-вих життя, а особливо в стосунках родини та фахь вщв освiтнiх зaклaдiв (I. Ворожцова, Г. Горська, I. 1ванова, О. Коханова, В. Караковський, С. Миронова, В. Моргун, О. Новоженша, Г. Татаринцева, Г. Чернявська та ш.). Партнерство як форма взаемо-дй' м1ж батьками та педагопчним колективом мае рушiйну силу в навчально-виховному процесi та звюно, забезпечуе низку позитивних змiн: вплив на розвиток читання в учшв, загальну психоемоцiйну складову та усшшнють навчання [4; 6; 7].
Дослвдження поняття партнерство в системi освгга з рiзних aспектiв здiйснювaли Л. Луговська, О. Олшникова, Л. Школенко, Н. Черв'якова та iн. Зокрема, сутшсть, функцй' та особливостi сощаль-ного партнерства розкрито в напрацюваннях Л. Лу-говсько!, О. Олшниково!. В той час, В. Кравчи-нська, Л. Нiколенко, Н. Черв'яков вивчають зага-льнi принципи та сутшсть педагопки партнерства, створення шновацшного освiтнього середовища шляхом розвитку партнерсько! взаемоди.
В ходi опрацювання психолого-педагопчно! лiтерaтури констатовано, що спiвпрaця закладу освгга iз родиною дитини, !х об'еднaнi зусилля та взaемодiя забезпечують всебiчний розвиток особи-стостi дитини. Цю думку роздiляли як класики пе-дaгогiчно!' царини А. Макаренко, М. Стельмахович, В. Сухомлинський, К. Ушинський, С. Шацький та ш., так i сучaснi дослвдники в рiзномaиiтних бачен-нях окреслено! проблеми (Т. 1лляшенко, А. Король,
0. Мартинчук, Т. Скрипник та ш.). Процес залу-чення батьшв у виховний процес дошкольного закладу е актуальним питанням сучасних дискусш. Про це засввдчують зaкордоннi напрацювання M. Banasiak, M. Bulery, R. Wawzyniak,
1. Dziezgowskaja, M. Kendra, M. Lobotski, M. Mendel, A. Porai, J. Radzevycha, A. Sawiczk, E. Trempala, M. Szymanski та ш. Розвиток партнерства дошкольного закладу i сiм'! в теорi! й практищ окреслено в наукових доробках H. Hrebska, K. Denek, A. Kaminsky, P. Kovolik, V. Mas, S. Novak, R. Pakhotsinsky та ш. [8; 9].
Звертаючись до законодавчо! бази Укра!ни та керуючись ключовими законами вщмггати певнi зaкономiрностi щодо ролi партнерства мiж фах1в-цем та родиною. Наприклад, Закон Укра!ни «Про дошкшьну освиу» сввдчить, що ам'я зобов'язана
сприяти здобуттю дитиною освгги у дошшльних та iнших навчальних закладах або забезпечити вгдпо-вгдну освiту !! в ам'!. Наголошуеться, що вщвгду-вання дитиною дошкшьного навчального закладу не звiльняе ам'ю вгд обов'язку виховувати, розви-вати i навчати ii в родинному колi. Адже батьки, або особи, яш !х замiнюють, несуть вадповадальнють перед суспiльством i державою за розвиток, вихо-вання та навчання дiтей, а також збереження !х життя, здоров'я, людсько! гiдностi [3].
Своею чергою, K. de Wit в процеа вивчення особливостей взаемодп фаxiвця з батьками наголо-шуе, що вчителi несуть вiдповiдальнiсть за усшшшсть дитини лише перед батьками, а не перед дер-жавними шститущями (мшютерством освiти, закладом освгга тощо). А батьки розумшть, що без !х активно! учасп неможливо досягнути позитивних результапв в навчально-виховному процесi. Дано! тенденцп варто дотримуватися i в процеа здшс-нення корекцiйно-логопедичного впливу на дней з порушеннями мовлення [10].
Родина е найбГльш зад1яною в процеа корек-цшно! роботи з дитиною, адже проводять зГ сво!ми диъми найбГльше часу i знають !х краще за шших. Звюно, фахГвщ вважають батьк1в експертами з пи-тань, що стосуються !хшх дггей, а себе - уповнова-женими з питань розвитку й освгга дггей в цшому. Активна ствпраця вчителГв та батьк1в подвоюе ре-сурси та знання, i вони позитивно впливають на ро-звиток дитини. Як засввдчують дослщи С. СфГмово! е родини, яю повнютю задоволеш своею взаемо-дГею з фах1вцями, а е п, як1 не мають довГри та на-магаються триматися осторонь. Звюно, якщо пред-ставники родини активно залучеш до навчання ди-тини, обговорень з вчителями, то така командна робота ефективно впливае на розвиток !х чада. 1нша справа, коли родина не бере учасп у навчальних пи-таннях, адже це за собою несе негативш наслгдки [2].
Спостереження вчителГв-практишв тдтвер-джують твердження, що пгд час стлкування вгд ба-тьк1в найчастше можна дГзнатися багато нового про дитину. Налагоджеш стосунки м1ж педагогами та родинами повинш бути позитивш, довГрливГ, як1 сприятимуть тому, що в ам'ях росте ввдчуття впев-неносп та заспокоення щодо свое! дитини. Батькам вкрай потрГбно вгдчувати, що вчителГ та фах1вц1 спшкуються з ними на рГвних, не ставивши свш статус вище за шших. В першу чергу, спещалюти не повинш з висока дивитися на батьк1в дггей з порушеннями мовлення, адже представники родини оць нюють саме простоту та вщкрипсть вчителГв та ш-ших фахГвщв. Водночас, фахГвцям варто мотиву-вати !х на залучення в процес виховання та навчання власно! дитини з особливими потребами. Звюно, спещалютам необх1дно також прислухову-ватися до i думки батьк1в та шдтримувати !хш rni-щативи щодо покращення процесу виховання. Тобто, мае вщбуватися взаемний обмш щеями, думками та пропозищями щодо вдосконалення методик i техшк навчально-виховного процесу. Але у цих вгдношеннях можуть з'явитися двГ крайности повна залежнють батьк1в вгд вчителГв чи, навпаки,
!х повна незалежшсть вщдалешсть в1д педагопч-ного працiвника [6].
Водночас, О. Бистрашвська вважае, що участь батьшв в логопедичнiй робот мае певнi труднощi, серед яких найбшьшим бар'ером виступае те що батьки повшстю перекладають вщповщальшсть на виховання та подолання порушень мовлення на логопеда. Наступи труднощi полягають у тому, що батьки не звертають увагу на наявш труднощi мов-ленневого розвитку, вважають, що дитина «вигово-риться», а також не мають уявлення про роботу логопеда та як оргашзовуеться i реалiзуеться процес логопедичного втручання [1].
З метою досягнення найбшьшо! результатив-ностi роботи з розвитку мовлення дней необхвдна взаемодiя логопеда з представниками родини. Звь сно, головними у вихованш свое! малечi е батьки. Але не ва вони володiють ввдповщними знаниями, необхiдними для правильного виховання та розвитку дитини, яка потребуе ефективного корекцшно -логопедичного впливу. Партнерськ вiдносини не завжди можна достатньо проявити через традицiйнi форми взаемодп фахiвця та батькiв (збори, консультаций днi ввдкритих дверей тощо). Адже вони не-достатньо створюють умови для налагодження ст-льно! дiяльностi. Часто батьки залишаються сто-роннiми спостерiгачами, а не активними учасниками корекцiйного освiтнього процесу. Ок-рiм того, вони певною мiрою звикають до мовлення дней i можуть не помiчати в ньому недолiкiв, а тому 1 не допомагають !м засвоювати правильну ви-мову. Тому, необхщним кроком тд час корекцшно-розвитково! роботи е: допомога батькам зрозумгта, як важливо правильно формувати мовлення дней; пояснити та продемонструвати !м в чому полягае змют логопедичного впливу; тдкреслити корис-шсть «розумних» вимог до дитини, необхвдшсть за-кршлення досягнутого на заняттях тощо [7].
Отже, партнерство родини та логопеда е скла-дним процесом, але неввд'емною умовою ефективно! логопедично! роботи. Корекцшний вплив вима-гае едносп в1д батькiв та спецiалiста, адже роботу фах!вця над мовленням дитини на заняттях закрш-люють вони (батьки) вдома, виконуючи домашне завдання та дотримуючись наданих рекомендацш в1д логопеда. Тому надзвичайно важливим, у нала-годженш ефективного партнерства е вибудову-вання псних, дов1рливих взаемостосуншв за участi батьшв в спшьному корекцiйно-розвитковому процеа.
Зокрема, взаемодiя родини та логопеда е важ-ливою ланкою корекцiйного процесу, неввд'емною умовою ефективно! логопедично! роботи. Участь батьшв в сп1льному корекцiйному процеа зумов-люе: еднiсть вимог до дитини; вщповщальшсть за виконання домашшх завдань; пост1йну роботу з по-ставленими звуками; активну участь у вах заходах для батькiв, як органiзовуе логопед. Спiвпраця логопеда з батьками е запорукою ефективного та ус-
тшного розвитку корекцшно! роботи з виправ-лення мовленневих порушень. Саме залучення батьшв до спiльноï логопедично! роботи дозволяють закласти основи ефективно! спiвпрацi трiадi «лого-пед-дитина-батьки». I на даному етапi взаемодiя педагогiчного колективу з батьками дггей дошкольного в^ вимагае постiйного вдосконалення та по-шуку нових вдей для сшвпращ.
Тому вбачаеться за необх1дне дослщити особ-ливостi партнерства родини та логопеда в процеа логопедично! роботи в умовах приватно! практики шляхом розробки анкети для батьшв дней з пору-шеннями мовлення; проведенш опитування та здш-сненнi шльшсно! та як1сно! обробки отриманих да-них.
Результати дослвдження та дискусiя. В ос-новi органiзованого дослiдження особливостей партнерства родини та логопеда в процеа логопе-дично! роботи було використано напрацювання проввдних укра!нських вчених Ю. Рiбцун «Сшв-праця вчителя-логопеда з батьками» (2011) та Т. Федш «Анкета для батьшв. Мовлення мое! дитини» (2021). Вони лягли в основу розробки анкети, питания яко! передбачало опитування батьшв та/або члешв родин означено! категорп дней дошкольного вiку, як1 ввдвщували логопеда в приватному заклада Базою проведення експерименту було обрано Дитячий клуб «Peek-A-Boo» c. Петропавлiвська Бо-рщагiвка Киево-Святошинського району Ки!всько! областi, яке здiйсиювалося протягом вересня-жов-тня 2022 року. Загалом, у дослщ взяло участь 14 батьшв та/або члешв родин.
Структура розроблено! анкети складалася з 30 питань рiзного типу та виду складносп, що спрямо-ваиi на виявлення складнощiв при спiвпрацi з логопедом та рекомендацш батьк1в щодо !х партнерства. Розроблене опитування структуровано з осно-вних анкетних даних, даних про навчальний заклад дитини, а також ведомостей про вщвщування лого-педичних занять, як1 спрямованi на виявлення особливостей взаемоди з логопедом, а також вдосконалення даного процесу, що е важливим саме для удо-сконалення партнерства мiж родиною та логопедом.
Опитування проводилася в онлайн-формап за допомогою цифрових шструменлв Google з вико-ристанням ресурсу GoogleForms в процесi ство-рення анкети-онлайн «Анкета щодо дослiджения особливостей партнерства родини та логопеда в процеа корекцшно! роботи».
Узагальнеш основнi результата проведеного дослiджения репрезентовано в таблицях та дiагра-мах, як1 представлеш нижче.
Одним iз ключових питань анкети було визна-чення вщвщування дитиною з порушеннями мовлення дошшльного закладу. Серед опитаних реци-пiентiв було отримано так1 даш: 21% батьк1в зазна-чили, що !хш дiти не вiдвiдують заклад освгта. А 79% реципiентiв вказали, що !хнi дiти вiдвiдують заклад освгта (див. Рис. 1).
Так (вщвщують) ■ Hi (не вщвщують)
Рис. 1 В1дв1дуватя закладу oceimu дтьми
Також важливим було конкретизувати тип дошкшьного закладу, який вщввдують доти. Отримаш даш вказують, що загальний дошкшьний заклад вщвщуе 79% дотей та 21% не ввдвщуе жодного закладу освгги. Важливо зазначити, що до даного питания було включено пункт про дошкшьний заклад компенсуючого типу для дггей Оз порушенням мовлення. Однак батьки вщзначали, що даний тип закладу для дггей Оз порушенням мовлення не вщвь дуе жодна дитина. Причину такоо вОдповщ можна лише спрогнозувати за результатами проведених усних беад м1ж родиною та логопедом, тд час
Отже, вщповщ засвщчують, що 86% реците-нпв вщвщують логопеда в приватному порядку. I лише дв1 дитини займаються з логопедом в державному дошкольному закладо Це всього 14% в1д за-гальноо колькосп рецишенпв.
Надважливим i головним питанням, на нашу думку, було про те чого не вистачае батькам при взаемоди з логопедом. Узагальнеш даш показники запропоновано на Рис. 3. Так, в результат! маемо:
яких спостертаеться необiзнаиiсть батьков у пов-них назвах та типах закладОв, який вщвщуе дитина.
Аналопчш показники у вОдсотковому сшввщ-ношенш (79% - так (вщвщують) та 21% - ш (не вщ-вОдують) було отримано в результат уточнення да-них щодо вОдвОдування диъми дошкольного вОку занять з логопедом.
З метою з'ясування формату вщвщування фа-хОвця, рецитентам було запропоновано вказати форму спОвпрацО: вОдвОдування дОтьми логопеда в державному дошкольному закладО чи ствпраця з логопедом в приватному порядку. ОтриманО данО
7% батькОв очОкують, що будуть розумОти причину порушення мовлення. Ще 14% рецишенпв, яко хо-чуть дОзнатися про необхОдну кОлькОсть занять для повноо корекцл, а також 21% водповщ батьшв про те щоб дОзнатися як виконувати завдання вдома. Варто зазначити, що бшьшосл (57%) батьков вистачае шформаци вОд логопеда, i в концевому результат! хочуть бачити виправлення мовлення дитини.
вказано на Рис. 2. Формат сшвпращ
■ державний дошкшьний заклад ■ в приватному порядку
Рис. 2 Формат спiвпрацi з логопедом
Рис. 3 Ыформащя, яко1 не вистачае при взаемоди з логопедом
Задля яшсного здшснення анал1зу отриманих даних рецитентам було запропоновано вщкрите питання про рекомендацп щодо вдосконалення процесу взаемоди батьшв/члешв родини з логопедом. Це питання важливе, на нашу думку, оскшьки яшсть логопедичного процесу залежить вщ ус1х його учасник1в.
Отже, узагальнений вар1ант отриманих даних репрезентовано на Рис.4. 36% батьшв свщчать, що е необхвдшсть у розробщ рекомендацш (буклепв)
щодо виконань завдань вдома з дитиною. Також ця група рецишенпв уточнюе, що хотши би бачити план занять або влаштовувати беади з логопедом з приводу ще! пропозицп. Тобто, батьки хочуть бачити та розумгги послщовшсть занять, !х поетап-шсть, тематику, ор1ентуватися у можливому змюп тощо. При цьому, 50% опитаних шдкреслюють, що !х взаемод1я влаштовуе. Тому, важливо шдкреслити це для наших майбутшх заход1в щодо удоскона-лення процесу взаемоди батьшв з логопедами.
Рекомендацп щодо вдосконалення партнерства родини з
логопедом
7%
36%
Беади з батьками
Ширше вщповщати на питання батьшв
Взаeмодiя влаштовуе Розробка рекоменлацш (буклети)
50%
Рис. 4 РекомендацП щодо вдосконалення партнерства родини з логопедом
За результатами проведеного експерименту було виявлено, що тд час надання вщповвдей батьки часто не повшстю розумши змют питання, причиною такого може бути педагопчна необ1зна-шсть. Отже, в шдсумки отримано так1 результати: бшьш1сть батьшв не вщвщують логопедичш за-няття (70%), при цьому 78% рецишенпв все одно вважають себе повноцшними учасниками корек-цшного впливу на мовлення дитини. Припускае-теся, що батьки хотши б бути залученими у корек-цшно-розвивальний процес, але з тих чи шших причин вщвщування логопеда стае основною допомогою дитиш 1 власних зусиль батьки не до-кладають. Необхщшсть у розробщ рекомендацш
засвщчили 36% батьк1в. При цьому, бшьш1сть (50%) опитаних пщкреслили, що !х взаемод1я влаштовуе. Таш вщповщ можуть бути наслщком того, що батьки бояться змш у процеа партнерства з логопедом, б1льшого залучення до розвитку мовлення власно! дитини та шш1 страхи та перепони. Таке залучення родини в логопедичний процес, може бути зумовлене 1 тим що, бшьш1сть (65%) рецишенпв вщмггили, що актившсть з дитиною вдома займае ввд 1 до 3 годин на день.
Тому, припускаеться, що в тр1ад1 «логопед-ди-тина-батьки» е досить складш моменти в оргашза-цп партнерства. В цьому, можливо, е труднощ1 1 ло-
гопедiв, як не шукають шляхов реалiзацi! в залу-ченнi родини до процесу подолання мовленневих труднощ1в, i батьшв, як1 ввддають дитину на лого-педичне заняття, i вважають, що це все, що вони мо-жуть зробити.
Отже, отримаш результати проведеного анке-тування представнишв родин, !х статистична обро-бка дозволили сформулювати висновки щодо наяв-ност1 потреби у розробщ рекомендацiй з акцентом на педагопчну обiзнанiсть батьшв щодо мовленне-вого розвитку дитини.
Загальний зм1ст запропонованих рекомендацш задля ефективного партнерства родин дней з пору-шеннями мовлення та логопеда з метою вдоскона-лення системи оргашзацп логопедично! роботи в умовах приватно! практики був розподшений на три окремих блоки в залежноси ввд тих запитiв i труднощ1в, як1 були виявленi щд час аиалiзу в1дпо-вiдей анкети.
Блок «Заохочення дитини». До цього блоку нами було додано ключов1 моменти мотивацп дитини до заняття, рекомендацп батькам про можли-восл заохочень дитини, причини ввдвщування логопеда, тощо.
Блок «Родинний супровгд» мае на меп тдви-щити педагопчну обiзнанiсть та навчити батьшв: виконувати завдання в1д логопеда вдома з дитиною яшсно та результативно; вмшо тдбирати слова аби не виникало конфлжпв; залучати 1гровий процес в ход1 виконання вправ; пiдтримувати дитину; правильно вводити логопедичш вправи в режим дня, тощо.
Блок «Пропедевтика порушень мовлення» включае в себе: вщомосп про перiоди мовленне-вого розвитку; першi ознаки ввдхилення в1д норми мовленневого розвитку (в1д 3-ьох до 6-ти рок1в); особливосп супроводу родини для пропедевтики порушень мовлення дитини.
Варто вщмтити, що до виокремлених блоков розроблено мiнi-презентацi! з того чи шшого актуального питаиия з узагальнено! схеми, як1 склада-ють ввдповщну теку iнформацiйних матерiалiв.
Висновки. Ввдповщно, залучивши батьшв та логопедiв було отримано позитивн1 в1дгуки, уточ-нююч1 питання та рекомендаций Варто ввдзначити, що з усних ввдповщей представнишв родин, можна зробити висновок, що такий формат спiвпрацi ра-нiше для них не використовували. Розроблеш реко-
мендацi! мiстять враховаш труднощi з якими стика-ються батьки, !хне бачення партнерства та загальш актуальнi теми, на яш вказали реципiенти при про-ходженш анкети.
Перспективним напрямом подальших науко-вих розввдок е те, що анкетування можна проводити i для логопедiв-практикiв, адже взаемодiя завжди мае двi сторони, i це дасть можливють розширити апробацiю результатiв дослщження.
Список лiтератури:
1. Бистранiвська О. Ствпраця учителя-логопеда з батьками дней з порушеннями мовленневого розвитку. Редакцшна колегiя, 2022. С. 32-37
2. eфiмова С. М. Налагодження партнерсь-ких стосунк1в з родинами. 1нклюзивна школа: осо-бливостi оргашзацп та управлiння: навчально-ме-тодичний поабник. За заг. ред. Даниленко Л. I. Ки!в. 2007. С. 25-30
3. Закон Укра!ни «Про дошшльну освиу». Режим доступу: https ://zakon. rada. gov.ua/laws/show/2628-14#Text (дата звернення: 21.09.2022)
4. 1ванова. Ю. В Дошшльний логопункт: до-кументацiя, планування та органiзацiя роботи. М.: Видавництво ГНОМ. 2008. С. 7-23
5. Кисличенко В. А. Конопляста С. Ю. Лого-педичний супроввд сiм'!, в яшй виховуеться дитина з порушеннями мовлення: монографiя. Микола!в: Iлiон, 2016. 218 с.
6. Коханова О. П. Психолопя партнерсько! взаемодi! в освт : навч.-метод. посiб. Ки!в : IIII Щербатих О. В., 2011. 104 с.
7. Миронова С. П. Робота фахiвцiв з ам'ями, яш виховують дiтей з особливими освишми потребами. Актуальнi питання корекцшно! освiти (педа-гогiчнi науки) : зб. наук. праць. Кам'янець-Под№-ський: ПП Медобори-2006, 2017. Вип. 9. С. 125-134
8. Bulera M., Zuchelkowska, K. Edukacja przedszkolna z partnerskim udziaiem rodzicow. Torun, Poland, 2006. С. 19-29
9. Duraj-Nowakowa K., Planowanie integrowania edukacji wczesnoszkolnej: zalozenia i scenariusze zaj^c, Wyd. Wszechnicy Swi^tokrzyskiej, Kielce 2001 i II wydanie tamze. 2004. С. 56-80
10. K. de Wit. Cooperation between school and parents. In the interests of the child. Postmethodology. Dutch education. 2009. 5-6 (89-90). Р. 69-70
