CC BY
18
1978) - поражает как вегетативные, так и генеративные органы ясеня обыкновенного. Установлено, что у деревьев с признаками поражения, нарушаются физиолого-биохимические процессы, в частности, ухудшаются фотосинтезирующие и транспирацион-ные свойства, в результате чего они становятся "инкубаторами" для других инфекционных и неинфекционных болезней. Акцентировано внимание, что распространенность и вредоносность болезни в определенной степени коррелируют с рядом лесоводственно-экологических факторов и в первую очередь - с происхождением насаждений, их составом, возрастом и т.д.
Ключевые слова: туберкулез ясеня, патогенная микрофлора, вредоносная энтомо-фауна, семенные древостои, порослевые древостои, патогенез, распространенность болезни.
Kulbanska IN. Ecological and Silvicultural Factors and their Impact on the Spread of Tuberculosis of Fraxinus Excelsior L. of Podillya, the Western Ukraine
The results of forest patholology and phytopathological studies and surveys of plantations involving of Fraxinus excelsior L. in fresh oakery of Podolya, the Western Ukraine, are presented. It is shown that the most common and harmful disease of woody plants are tuberculosis. The disease, caused by pathogenic bacterium Pseudomonas syringae pv. savastanoi (Smith 1908) Young et. al. 1978), affects both vegetative and generative organs of Fraxinus excelsior L. Trees with signs of damage, broken physiological and biochemical processes, including deteriorating transpiration and photosynthetic properties, become "incubators" for other infectious and non-infectious diseases. The attention is paid to the prevalence and harm-fulness of the disease to some extent correlated with a number of forestry and environmental factors in the first place - the origin plantations, their composition, age, etc.
Keywords: tuberculosis of Fraxinus excelsior L., pathogenic microflora, harmful ento-mofaunas, seed stands, coppice stands, pathogenesis, disease prevalence, fresh oakery.
УДК 630 *12:3 79.8:582.3191 Доц. 1.П. Лакида, канд. с.-г. наук -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
ОСОБЛИВОСТ1 ОЦ1НЮВАННЯ БЮПРОДУКТИВНОСТ1 РЕКРЕАЦ1ЙНО-ОЗДОРОВЧИХ Л1С1В НА ПРИКЛАД1 ШТУЧНИХ СОСНЯК1В М1СЬКИХ Л1С1В КИеВА
На осж^ здшсненого оцшювання бюпродуктивност штучних соснових деревос-ташв мiських люш Киева за компонентами фггомаси, проведено зiставлення та аналiз роботи локально! та регюнально! систем моделей бюпродуктивносп, широко задвдва-них у в^чизняних i мiжнародних наукових дослщженнях. Визначено ймовiрнi причини виявлених вщмшностей: використаш для моделювання вихщш даш, географiчнi факто-ри та застосоване математичне забезпечення. Сформульовано пропозищ! щодо удоско-налення локально! системи моделей задля кращого врахування динамжи компонент фь томаси рекреацшно-оздоровчих лiсiв.
Ключовi слова: бюпродуктившсть лiсiв, мiськi люи Киева, штучнi сосновi дере-востани, система моделей бiопродуктивностi.
Вступ. В умовах переходу лково!' галузi Укра'ни на засади сталого роз-витку особливо!' ваги набувае дослiдження i пiзнання комплексу екологiчних, економiчних i соцiальних особливостей лiсiв. Мiськi лки - це лiси, що розташо-ванi на землях мiських поселень, призначеш для вiдпочинку населення, здайснен-ня культурно-оздоровчих та спортивних заходав, а також для збереження сприят-ливо!' екологiчноí ситуаци. Зростання штересу науковцiв до мiських лiсiв пояс-нюеться багатограннiстю та важливiстю функцш, якi вони виконують. Мкьш т-
си у цьому планi е унiкальними, оскшьки, окр1м забезпечення захисно1, рекре-ащйно", культурно!' та iнших функцiй, вони здатнi пiдтримувати сталiсть внут-ртнього середовища mîct, очищаючи повiтря вщ пилу i шкiдливих викидв, ви-даляючи кисень i виконуючи функщю поглинання шуму. Btîm, незважаючи на зазначене вище, якiсть iнформацiйного забезпечення мкьких лiсiв в Украïнi е ri-ршою поршняно з експлуатацiйними лiсами, особливо стосовно кiлькiсноrо ощ-нювання ïx функцiй, пов'язаних iз бiолоriчною продуктивнiстю. Беручи це до уваги, дослщження бiопродуктивностi мiськиx лкш е особливо актуальним.
Метою роботи е поршняння результатов оцiнювання бюпродуктивносп штучних соснякiв мiськиx лiсiв Киева, отриманих за допомогою локально! та регюнально! систем моделей бiопродуктивностi.
Об'ект дослщження - штучнi сосновi деревостани мкьких лiсiв Киева. Предмет дослщження - процеси росту та формування бiопродуктивностi цiеï категорiï деревосташв, а також особливосп ïx кiлькiсного ощнювання.
Методика та матер1али. У межах ще1 роботи на першому еташ розроб-лено моделi росту модальних соснових насаджень штучного походження мкьких лiсiв Киева. Дослiдження здшснено у рамках Лiтньоï програми для молодих науковцiв (YSSP) Мiжнародного шституту прикладного системного аналiзу (IIASA) [5]. Обраш для дослiдження лiсовi насадження розташованi у зонi Ук-рашського Полiсся, займають площу 14619 га i мають запас на кореш 5,2106 м3. На другому еташ, з метою розробки таблиць бюлопчно!' продуктивности до розроблених моделей росту дослщжуваних лiсовиx насаджень застосовано методику ощнювання бюлопчно!' продуктивностi лiсiв [6]. Для отримання таблиць бюпродуктивносп дослiджуваниx насаджень мiськиx лiсiв Киева викорис-тано програмне забезпечення Borland Paradox та Microsoft SQL Server.
Бюпродуктивнкть до^джуваних насаджень ощнено шляхом здшснен-ня переходу ввд об'емних одиниць (запас насаджень у кубiчниx метрах на один гектар плошд) до масових (запас фиомаси у тоннах на один гектар плошд) за допомогою конверсшних коефiцiентiв [1-3].
Конверсiйний коефiцiент слугуе за ланку, яка пов'язуе мiж собою стов-буровий запас деревостану та обсяг його фггомаси. З математично!' точки зору, вiн е вiдношенням маси фракцiй фiтомаси насадження (стовбур, листя, плки то-що) в абсолютно сухому станi до запасу стовбурово1 деревини i характеризуется нелiнiйною залежнiстю вiд декшькох кершних факторiв.
На сьогоднi найпоширешшого використання у рамках мiжнародниx на-укових проектов, партнерами у яких виступають украïнськi лiсiвничi науковi установи, набули дв системи моделей бюлопчно1 продуктивностi лiсовиx насаджень (конверайних коефiцiентiв):
• розроблена проф. П.1. Лакидою для лiсових насаджень основних лiсотворних порiд Украши [2] (локальна система моделей);
• розроблена проф. А.З. Швиденком та ствавторами для лгав европейсько'1 час-тини твтчно'1 Свразп [6] (регiональна система моделей).
В основу регюнально1 системи моделей покладено матерiал, який харак-теризуе значний геоrрафiчний регiон. Математичш моделi розроблено на основi емшричних даних з-понад 3500 тимчасових пробних площ (ТПП), зокрема й
276 ТПП, що лягли в основу локально!' системи. Шд час розроблення локально!' системи у процес моделювання конверсшних коефiцieнтiв з метою опису дина-мiки фракцiй фiтомаси використано алометричш вирази. Регiональна система грунтуеться на математичних виразах виду:
^ = со • Ас ■ • ■ ехр(С4 ■ А + ез ■ №), (1)
де: А - вгк насадження; 81 - код класу боштету; Я8- вiдносна повнота; с1...сз -регресiйнi коефiцiенти. Наведене вище нелiнiйне рiвняння дае змогу точшше та гнучкiше описати варiацiю дослщних даних, нiж алометричнi вирази.
У хода застосування обох систем моделей фггомасу насадження ощ-нюють як суму И фракцiй (стовбурова деревина у кор^ гiлки, хвоя, кореш, шд-рiст, пiдлiсок i живий надгрунтовий покрив). Методика виконання розрахунюв дае змогу оцiнити загальну продуктившсть фiтомаси та чисту первинну продук-цiю лiсових екосистем шляхом урахування т. зв. "обороту" фракцiй хво', плок i тонких корешв, а також шдлкку та живого надгрунтового покриву [6]. При цьому рiзниця мiж обчисленнями для двох згаданих вище систем моделей бюп-родуктивносп полягае у вiдмiнному описi динамжи конверсiйних коефiцiентiв. Варто звернути увагу на те, що розрахунок фракцш шдросту i пiдлiску, а також живого надгрунтового покриву здiйснено за допомогою однакових моделей [4], тому результати застосування обох систем для них не вiдрiзняються.
Результати дослвдження. Результати обчислень, отримаш за допомогою двох систем моделей бюпродуктивносп, наведено у табл. 1 i 2.
Табл. 1. Фрагмент таблиць бiопродуктивностi модальних штучних соснових на-саджень мкьких лiсiв Киева (за локальною системою моделей, I клас боштету)
Вш, роюв Фиомаса насадження, т-га-1 Й '-в В £ « н и ^ п о ат К 'Я Й 5 ^ ОО к Поточний прирют фио-маси, т-(га-рш)-1
деревостан « о о "ц 'ЕЗ т о и 'ЕЗ живий надГрунтовий покрив усього
надземна кореш усього
стовбур гшки хвоя усього
за наявним запасом за загальною продуктивтс-тю
10 10,3 3,8 2,1 16,2 2,1 18,3 0,2 0,9 19,3 27,2 3,67 4,17
20 42,7 7,8 3,2 53,7 7,8 61,5 0,4 1,5 63,4 94,3 4,91 7,50
30 82,7 10,1 3,5 96,2 14,2 110,4 0,6 2,0 113,0 180,8 4,86 9,04
40 120,2 11,2 3,4 134,9 20,2 155,1 0,8 2,5 158,4 276,7 4,24 9,76
50 152,7 11,7 3,2 167,6 25,6 193,1 1,0 2,9 197,1 377,1 3,58 10,15
60 180,0 11,8 3,0 194,9 30,4 225,3 1,3 3,4 230,0 480,9 3,06 10,46
70 203,3 11,8 2,9 218,0 35,0 253,0 1,5 3,8 258,3 587,5 2,66 10,76
80 223,4 11,8 2,8 237,9 39,4 277,3 1,7 4,2 283,2 697,4 2,37 11,07
90 241,2 11,7 2,7 255,5 43,7 299,2 1,9 4,6 305,7 810,3 2,16 11,40
100 257,2 11,6 2,6 271,4 48,1 319,5 2,1 4,9 326,5 926,8 2,02 11,74
110 271,9 11,6 2,5 285,9 52,6 338,5 2,3 5,2 346,0 1046,4 1,91 12,06
120 285,5 11,5 2,5 299,6 57,3 356,9 2,4 5,5 364,7 1169,3 1,85 12,38
130 298,5 11,6 2,5 312,5 62,3 374,8 2,5 5,7 383,0 1295,4 1,82 12,72
140 310,9 11,6 2,5 325,0 67,6 392,6 2,7 5,9 401,2 1425,1 1,81 13,06
о U) о Ю о о о о VO о 00 о о OS о L/i о о U) о Ю о о та l_, о to ca "
Ю OS о to Ю L/i L/i OS Ю L/i О to Ю 4^ OJ "-J ю OJ 00 ю ю 00 Ю U) 1>J VO 00 00 1>J L/i OJ 00 ю OJ V 00 OS 1>J to о стовбур M Í3 ta w Ol g M ta Ol та о M о 0 1 © H о g g P M g s s о M H M SS,
L/i to L/i L/i 00 OS о OS OS 1>J OS to OS о L/i OS U) 1>J о VO JO ГШКИ
L/i "vO OS to OS V OS "-J j-J о 1>J OS 00 00 о 00 о 00 OS VO L/i JO хвоя
Ю 00 1>J Ю -J 1>J Ю Ю V Ю OS OS Ю L/i VO to VO V to OJ -J to to OS Ю о "vo OS tjl OS о to L/i lyl OS усього
L/i О 00 L/i О to VO V 4^ 00 j-J L/i lyl OJ 1>J JO OS U) U) JO OS ю OS VO to CD lyl ю KopeHÍ
U) OJ о U) Ю V U) Ю 00 U) "vo U) о OS % to VO 4^ 00 to 00 о V to OS to to to OJ 00 "vo to о VO о 1>J to OJ % OS 00 о 00 1>J усього
Ю Ю V 1>J JO "vo lyl 1>J о CD 00 о OS о V о to П1ДР1СТ 1 П1ДЛ1С0К
L/i "vo L/i L/i L/i to VO OS to U) 00 U) V JO VO JO JO о CD "vo живий надГрунтовий покрив
U) о OS U) OJ L/i OS U) Ю VO "-J U) Ю Ю V U) U) U) о 1>J to 00 OS 1>J to OS V to OJ OS ю U) о OS Ю OS о OS VO "vo VO 1>J усього
1589,0 E OS OJ V U) OJ с о VO "vo о 00 Ю to VO L/i OJ 00 to L/i OS OS VO "vo L/i L/i U) ю ю Ю о о Ю о to 1>J Загальна продуктившсть фиомаси, т-га"1
о V OS о lyi о OS OS о 00 о 1>J OS OS VO JO to OJ U) 1>J VO 1>J 00 OS OS U) to за наявним запасом и i ^ я ^ g V H <s i о ä та g н л ^ s H » 1
OJ Ю OS Ю OS VO Ю OS JO 00 OS JO 00 to to 00 to to to OS JO 1>J 00 "vo о VO OJ 00 OS to to о зазагальною продуктившстю
Is
й/ ft
* ^
a к»
1 s re 4 ж
«•I
I «
a a! a S-
a 1 II
s «
я
с
fi
s
с й-
я ö S
0 S
1
ï *
Ö g
5 o-ж
S. 5 11
i
a re
« S
gv 3
s «
s » s'g
s ..
гюнальною системою, вищД, нiж за локальною. Вiдрiзняеться i характер залеж-ностi, що чiтко простежуеться у вiцi понад 100 рокДв, де локальна система прог-нозуе поступову стабшзащю обсяггв фiтомаси хво'', тодi як регюнальна - 'х подальше зменшення. У такому випадку розбiжностi стають ще iстотнiшi i сяга-ють близько 100 % у вщносних величинах. Найменшими розбiжностi е у IV класД бонiтету, найбДльшими - у II, I та 1а класах бонiтету, отже, вони зростають зi збiльшенням класу боштету.
Регiональна система моделей бiопродуктивностi прогнозуе меншД значения обсяггв фггомаси корешв, нiж локальна. Зi зростанням класу бонiтету ця рДз-ниця мае тенденщю до зменшення, тода як зi зростанням вiку розбiжностi стають iстотнiшими. У старшому вод розбГжностД мДж результатами становлять у се-редньому близько 35 %. Варто звернути увагу на те, що характер залежностД об-сягу фггомаси корешв вДд вДку значно вiдрiзняеться у локальнiй та регюнальнш системах моделей бюпродуктивностг Автори обох систем здайснювали моделю-вання динамДки фiтомаси корешв, базуючись на опублДкованих даних Днших дос-ладниив. Очевидно, на момент розроблення регiональноí системи моделей бюп-родуктивносп була доступна бДльша кшьккть експериментальних даних.
За результатами порГвняння динамiки фiтомаси деревостану можна кон-статувати, що локальна система моделей бюпродуктивностД генеруе вищД зна-чення иiеí ознаки пор^вняно з регiональною. Характер залежностi результуючо-го показника вДд вку у такому випадку е подДбним, проте регiональна система прогнозуе бДльш плавне його зростання у вод понад 80 рокДв, нДж локальна. У вщносних величинах найбДльша рДзниця досягаеться у найнижчому, IV класД боштету (близько 30 % у старшому вод). НайменшД вГдмшностД характерш для 1а Д 1ь класДв боштету (близько 18 %). До 60-70-рГчного вДку порДвнюваш системи моделей прогнозують досить близькД значення фггомаси деревостану. Ос-кДльки згаданий показник можна розглядати як суму наведених вище фракщй фггомаси, то найбДльш Дстотно на зростання розбДжностей у старшому вод впливае рДзний характер залежностД фггомаси корешв вДд вДку та значнД вДдмш-ностД, виявлеш при ц прогнозуваннг
Описуючи прогнозоваш значення загально'' продуктивной фДтомаси, варто звернути увагу на те, що регюнальна система моделей бюпродуктивностД оцДнюе цей показник вище, нДж локальна система, яка також мае меншу варД-ацгю отримуваних значень стосовно нього залежно вДд класу боштету. При цьому у вищих класах боштету розбДжностД мДж результатами двох систем моделей е дещо ктотшшими. ЗгДдно з розрахунками за обома системами, характер динамки згаданого показника подДбний. Разом Дз тим, значення, отримаш для нижчих класДв боштету, досить близькД мДж собою, тода як у вищих класах боштету рДзниця стае помДтшшою зД зростанням вшу, що може бути наслДдком знач-них вДдмшностей при прогнозуваннД фракщй гДлок та хво''.
ПДд час аналДзу динамки поточного приросту фггомаси лДсово'' екосисте-ми за наявним запасом, простежуеться подабшсть опису динамДки дослДджува-ного показника обома системами моделей бюпродуктивностг Тут максимум досягаеться у молодому вод, пДсля чого спостерДгаеться спадання. ЗвДдси можна стверджувати, що це вДдповДдае природД аналДзованого показника. При цьому
регюнальна система прогнозуе дещо вищ1 значения у молодому та 1стотно ниж-ч1 - у старшому вод.
Окрш пор1вияиия обраних систем моделей бюпродуктивност! деревос-ташв, для поглибленого анал1зу наведемо рисунок, на якому зображено:
• емтричт дат, отриманi на тимчасових пробних площах, закладених у перес-тиглих соснових деревостанах мюьких лiсiв Киева, приведенi до модально!' повноти;
• фрагменти кривих, отримат за допомогою розглянутих систем моделей бюпро-дуктивностi, якi вщображають динамiку фiтомаси стовбура для насаджень I класу боттету (рис.).
, рокш
Рис. Порiвняння результатiв роботи систем моделей бiоnродуктивностi з емшричними даними, отриманими на ТПП (I клас боттету)
Очевидно, що емшричш даш, приведен! до модально! повноти, дещо в!др!зняються ввд значень, прогнозованих обома системами моделей, причому р!зниця з прогнозом локально! системи моделей бшьша, н!ж р!зниця з результатом роботи репонально! системи. Необхщнкть приведення даних ТПП до модально! повноти пояснюеться тим, що тимчасов! пробн! площ!, використан! для валвдацп, закладено у зр!джених перестиглих деревостанах, д!апазон в!дносно!' повноти яких перебувае на р!вн! 0,37-0,47. На основ! виконаного зктавлення даних можна зробити припущення, що ТПП, закладеш у деревостанах модально! повноти, були б значно ближчими за параметрами бюпродуктивност! до результатов роботи репонально! системи моделей. Впм, це припущення варто пе-рев!рити експериментальними дослвдженнями у майбутньому.
Здшснивши зктавлення двох систем моделей бюпродуктивност!, можна зазначити так! передумови виникнення виявлених м!ж ними розб!жностей:
• вихщш данi, котрi були доступт на момент створення як локально!', так i реп-онально!' систем. Зокрема, фiтомаса коренiв коректно описуеться математични-ми виразами, використаними у локальнш системi моделей бiопродуктивностi лише до вшу 80 роюв, тсля чого дедалi помiтнiшою стае невщповщтсть прогнозованих результатiв уявленням про природу динамши цiе'í фракцп. Причиною е некоректтсть роботи моделi в дiапазонi екстраполяцп. Очевидно, емшричт дат для старшого вшу були недоступними на момент розробки локально!' системи. Стосовно динамши фиомаси хво!' можна тдсумувати, що прогнозова-
Hi значения нижч^ нiж дат, отриманi на пробних площах у подiбних люорос-линних умовах [3];
• геогра<^чш фактори. Особливiстю регiональноí системи моделей е вплив геог-рафiчно мшливих лiсорослинних умов твтчно! Свразп. Так, за результатами роботи моделей для оцшювання фиомаси живого надгрунтового покриву, шд-росту й пiдлiску, отримано однаковий прогноз для сухих, вологих i сирих умов у IV клаа бонiтету, що не щлком вiдповiдае умовам Украшського Полюся;
• математичт вирази, використанi для моделювання динамiки фракцiй фiтомаси пiд час розроблення регюнально'! системи моделей бюпродуктивноси, дають змогу значно гнучкiше та точнше описати експериментальнi данi, ашж тi, якi використано пiд час розроблення локально'! системи.
Висновки. Основним висновком з викладеного вище е потреба в удос-коналеннi локально! системи моделей бюпродуктивносп з метою коректування описаних розбiжностей. Незважаючи на те, що вони не е критичними, штерпре-тацiя отримуваних результат за локальною системою е деякою мiрою усклад-неною. Втiм, нашть з урахуванням наявних розбiжностей, локальна система дае змогу описати бюлопчну продуктившсть дослiджуваних деревостанiв. Пiд час здшснення пор1вняння з емпiричними даними, отриманими на ТПП [3], вста-новлено, що результати, отриманi за допомогою регiональноí системи моделей бюиродуктивносп точнiше описують природнi закономiрностi вжового розпо-дiлу дослiджуваних ознак. Задля удосконалення локально! системи моделей, передуам потрiбно розширити набiр вихiдних даних з метою кращого охоплен-ня значних вiкових промiжкiв. Насамперед потребують уточнения данi за фрак-щями корешв, хво!, пiдлiску, а також живого надгрунтового покриву. По-друге, варто звернути увагу на вид математичних вираз1в, що використовуються для описування динамiки бiологiчноí' продуктивностi лiсових насаджень. Ц заходи здатнi iстотно покращити функцiонувания системи моделей бiологiчноí' продук-тивностi лiсiв Украши.
Лiтература
1. Лакида П.1. Продуктившсть люових насаджень Украши за компонентами надземно! фь томаси : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: спец. 06.03.02 "Люовпорядку-вання та лiсова таксацiя" / П.1. Лакида. - К. : Вид-во "Наука", 1997. - 48 с.
2. Лакида П.1. Фггомаса лiсiв Украши : монографiя / П.1. Лакида. - Тернопшь : Вид-во "Збруч", 2002. - 256 с.
3. Усольцев В.А. Фитомасса лесов северной Евразии / В.А. Усольцев. - Екатеринбург : Изд-во "Типография" УрО РАН, 2001. - 708 с.
4. Швиденко А.З. Таблицы и модели хода роста и продуктивности насаждений основных лесообразующих пород Северной Евразии (нормативно-справочные материалы) / А.З. Швиденко, Д.Г. Щепащенко, С. Нильссон, Ю.И. Булуй. - М. : Изд-во МПР РФ, 2006. - 802 с.
5. Lakyda I. Growth and bioproductivity of urban forests / I. Lakyda. - Laxenburg : International Institute for Applied System Analysis, 2012. - 39 p.
6. Shvidenko A. Semi-empirical models for assessing biological productivity of Northern Eurasian forests / A. Shvidenko, D. Schepaschenko, S. Nilsson, Y. Bouloui // Ecological Modelling. - 2007. - Vol. 204. - Pp. 163-179.
Лакида И.П. Особенности оценки биопродуктивности рекреационно-оздоровительных лесов на примере искусственных сосняков городских лесов Киева
На основании проведенной оценки биопродуктивности искусственных сосновых древостоев городских лесов Киева по компонентам фитомассы, осуществлено сопос-
тавление и анализ работы локальной и региональной систем моделей биопродуктивности, широко применяемых в отечественных и международных научных проектах. Установлены вероятные причины обнаруженных отличий: использованные при моделировании исходные данные, географические факторы и задействованное математическое обеспечение. Сформулированы предложения на счет усовершенствования локальной системы моделей для лучшего учета динамики компонентов фитомассы рекреационно-оздоровительных лесов.
Ключевые слова: биопродуктивность лесов, городские леса Киева, искусственные сосновые древостои, система моделей биопродуктивности.
Lakyda I.P. Some Peculiarities of Bioproductivity Assessment of Recreational and Sanitary Forests on the Example of Pine Stands of Artificial Origin of Urban Forests of Kyiv City
Based on the performed assessment of bioproductivity of pine stands of artificial origin of urban forests of Kyiv city by live biomass components, a comparison and analysis of local and regional systems of bioproductivity models was done. These systems are widely used within the national and international scientific research projects. The most probable reasons of existence of the found differences are ascertained: the initial data, geographical factors, and the applied mathematical tools. The proposals for improvement of the local system of models for better accounting for dynamics of live biomass components of recreational and sanitary stands are formulated.
Keywords: bioproductivity of forests, urban forests of Kyiv city, pine stands of artificial origin, system of bioproductivity models.
УДК 630 *[5+17+56] Астр. О.М. Мельник1 -
НУ бюресурав I природокористування Украти, м. Ктв
КОНВЕРС1ЙН1 КОЕФЩ16НТИ КОМПОНЕНТ Ф1ТОМАСИ ДЕРЕВОСТА-Н1В НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "ПРИП'ЯТЬ-СТОХЩ"
За результатами польових i лабораторних дослщжень, як оброблено на ПК з ви-користанням спещальних прикладних програм (табличного процесора М8 Ехсе1, ста-тистично! програми 8ТАТ18Т1СА - 8), зiбрано та проаналiзовано базу даних головних люотворних видш Национального природного парку "Прип'ять-Стохщ", яку надалi ви-користано для шформативного забезпечення та розроблення множинних регресшних ршнянъ. Опрацьовано комплекс математичних моделей ощнювання конверсшних ко-ефiцieнтiв фiтомаси деревосташв за й окремими компонентами (деревина стовбура у корi, кора стовбура, гшки крони та листя (хвоя)). Отримано регресiйнi рiвняння, що зв'язують фтомасу деревостанiв за фракцями з таксацшними показниками для таких деревнях видiв, як: вiльха клейка, сосна звичайна, береза повисла та дуб звичайний.
Ключовi слова: Нацюнальний природний парк "Прип'ять-Стохщ", деревостан, вiк, вiдносна повнота, боштет, бiотична продуктивнiсть, моделювання, конверсшш коефь щенти, коефiцieнти регресГ!
Вступ. Лiси планети е одним з головних стабшзуючих природних меха-шзмш, якi здатнi компенсувати зростаючi iндустрiальнi та транспортнi емiсií парникових газш в атмосферу.
У роботi акад. М.М. Мокеева [3] зазначено, що за останш 100 роюв концентрация вуглецю в атмосферi шдвищилася на 20 %, а збшьшення запасiв фгго-маси рослинного покриву не спостерiгаеться. Причиною цiеí негативно! тенден-
1 Наук. кергвник: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук
