CC BY
24
Main social and economic reasons for emerge of technogenic-damaged ecosystems are listed and specified. Main changes into biocoenoses resulting from negative technogenic damages of environment are described. Additional opportunities for financial support of activities directed on recovery of technogenic-damaged landscapes are demonstrated. Major negative ecological, economic and social consequences of technogenic damages for natural environment are listed.
Keywords: technigenic-damaged ecosystems, social and economic reasons for technogenic damages, negative consequences of technogenic damages for environment.
УДК 630*53(477.8) Доц. Р.Д. Василишин, канд. с.-г. наук;
доц. Г.С. Домашовець, канд. с.-г. наук; здобувач О.М. Василишин1 -НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Ктв
БЮПРОДУКТИВШСТЬ ТА ДЕПОНОВАНИЙ ВУГЛЕЦЬ ШТУЧНИХ МОДАЛЬНИХ БУКОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Наведено результати моделювання динамжи конверсшних коефщенпв таких компоненпв ф^омаси штучних модальних деревосташв бука люового як стовбур у ко-р^ кора, гшки та листя. На основi таблиць ходу росту дослщжуваних деревосташв роз-роблено нормативи динамжи !х бюпродуктивност та юльюсно! оцшки обсяпв депоно-ваного в надземнш ф^омас вуглецю.
Ключовг слова: бюпродуктившсть, буковi деревостани, фiтомаса, вуглець, моделювання, Украшсьга Карпати.
Сучасна практика люогосподарського виробництва в Укра1ш, яка перебу-вае в процеш запровадження концептуальних змш у систем1 управлшня люовим господарством та гармошзацп основних 11 базових тдход1в до засад сталого роз-витку, потребуе значного розширення чинного нормативно-шформацшного шструментарто в напрям1 оцшювання еколопчних функцш л1с1в. Ниш затвер-джеш до використання люотаксацшш нормативи, яю здебшьшого спрямоваш на оцшювання ресуршв стовбурово1 деревини, залишаючи при цьому, недооцше-ними решту компонента ф1томаси люових насаджень, яю вдаграють важливу бюсферну роль та значною м1рою впливають на бюх1м1чш потоки в люових еко-системах. Заповнити юнукш прогалини в систем! нормативно-шформацшного забезпечення люово! галуз1 зможуть нов1 види люотаксацшних норматив1в, ос-новним р1зновидом яких е модел1 1 таблиц бюпродуктивност насаджень.
Ц нормативи для основних люотв1рних порщ Швшчно! Свразп, що роз-роблеш шд кер1вництвом проф. А.З. Швиденка, рекомендован! для практичного використання Федеральним агентством люового господарства Росшсько! Феде-рацп ще у 2006 р. [3], тод1 як в Укра1ш ця робота тшьки на початковому еташ. Основне призначення таких норматив1в - це надання нормативно-довщково! ш-формацп для пофракцшно! оцшки динам1ки ф1томаси, прироспв фггомаси, обсяпв депонованого вуглецю та чисто1 первинно! продукцп л1с1в. Саме щ показ-ники е базовими для здшснення загального еколопчного мониторингу люових екосистем.
1 Наук. керiвник: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук - НУ 6iopecypciB i природокористування Украши, м. Кшв
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.11
Мета дослщження - здшснити моделювання конверсiйних коефщента основних компонентiв фiтомаси та розробити таблищ бiопродуктивностi мша-них, штучних модальних букових насаджень Укра1нських Карпат.
Матер1али 1 методика досл1дження. Методичною базою наукових дос-лiджень в межах ще! роботи слугували як загальнонауковi методи пiзнання (системний анатз, синтез, узагальнення та класифжащя), так i спецiальнi люо-таксацiйнi методики [2]. Кшьюсною базою для створення нормативно-довщко-вих таблиць динамiки бюпродуктивносп за компонентами фiтомаси були дат 17 тимчасових пробних площ [2] (з бази даних "Фггомаса лiсiв Укра!ни" кафед-ри лiсового менеджменту) та таблищ ходу росту дослщжуваних деревосташв (моделi динамiки запасу та загально! продуктивностi) [1].
Процес розроблення нормативно-довщкових таблиць бiопродуктивностi штучних букових насаджень Укра!нських Карпат складався з таких еташв: вив-чення досв^ дослiдження фiтомаси [2]; збiр, оброблення та аналiз дослiдних даних [2]; моделювання конверсшних коефiцiентiв компонентiв фггомаси та пе-ревiрка моделей; розроблення вщповщних нормативiв та !х верифжащя.
Для кращого розумiння методичних пiдходiв до побудови зазначених нормативiв, варто звернути увагу на змiстовну складову таких !х ключових па-раметрiв, як фiтомаса наявного деревостану та загальна продуктившсть фггома-си. В цьому контексп, перший показник вщображае кiлькiсть живо! оргашчно! речовини, що зафiксована в насадженнi певного вжу, тодi як загальна продуктившсть фiтомаси насадження в певному вщ показуе нагромаджену величину вше! створено! фиомаси за весь перiод юнування насадження.
Результати досл1дження. Як уже зазначалося рашше, моделювання ди-намжи фiтомаси в межах окремих компоненпв здiйснювалося з використанням "конверсiйних коефщента", тобто показника, який вiдображае вщношення ма-си пе! чи шшо! фракцп деревостану до його запасу у кор1 На думку проф. А.З. Швиденка, використання цього показника е найоптимальшшим з позицп адекватносп, точностi та зручностi оцiнки фггомаси як окремого деревостану, так i значних лiсових масивiв [3, 5].
Щд час моделювання конверсiйних коефщента для апроксимацп експе-риментальних даних було використано алометричне рiвняння У=аХ, в яке як фактори були включен таю таксацшш ознаки, як вш (А), клас бонiтету (Б) та вщносна повнота (Р) насадження. Пюля цього математична залежнiсть набула такого вигляду:
Яу = а0 • А" • Б"2 • Р"3 • ехр(а4 • А + а5 • Р),
де: А - середнш вiк насадження, роюв; Б - код класу бонiтету (4-1ь; 5-1а; 6-1; 7-11 i т.д.); Р - вщносна повнота; а0, а1, а2 *- коефщенти рiвняння регресп.
Характеристику параметрiв рiвнянь коефiцiентiв вiдношень фракцш фiтомаси у букових насадженнях представлено у табл. 1.
Щд час проведення дослщжень фiтомаси букових деревосташв не досль джували так! компоненти, як кореневi системи, тднаметову рослиннiсть та жи-вий надгрунтовий покрив. Тому для оцiнювання зазначених компонента були використанi !х множинш регресiйнi рiвняння з наукових лггературних джерел
[3, 5]. При цьому рiвняння динамiки фггомаси тднаметово! рослинностi (табл. 2) вщображали не 11 вiдношення до запасу, а пряму оцiнку фiтомаси.
Табл. 1. Коеф'ш'кнти рiвнянь динамики конверсшних коефщкнт1в
Фракцп фггомаси
ао
Коефвдеити р1вняння
а!
а2
а3
а4
а5
Я2
Стовбур у кор1
0,6709
0,1232
-0,0413
0,3894
-0,0021
-0,3827
Кора
0,0642
-0,1711
0,3248
-0,0670
0,0022
-0,4586
Плки
0,2897
-0,4746
0,9142
0,3390
0,0066
-0,9940
Листя
0,0860
-1,4142
0,4447
-2,1296
0,0108
2,3949
Корет [3]
0,3696
-0,5612
0,5132
-0,790
0,0054
0,3560
Табл. 2. Коеф'ишнти р'шнянь динамики фiтомаси тднаметовоЧрослинностг
Фракцп фггомаси Коефщенти ршияиия Я2
а0 а1 а2 а3 а4 а5
Шдрют, тдшсок 0,0012 1,5658 0,6301 -0,3590 -0,0068 0,2567 0,65
Живий надгрунтовий покрив 0,4529 0,4664 0,5579 0,0064 -0,0023 -1,0993 0,56
Таким чином, ми отримали регресшш рiвняння, що зв'язують фиомасу насадження за фракцiями з таксацшними показниками насадження. Викорис-тання багатомiрних залежностей дае змогу отримувати максимум шформацп з дослiдних даних i до певно1 мiри врахувати регюнальш особливостi лiсових екосистем. Отже, на основi моделей динамiки запасу та загально! продуктив-ностi [1] модальних букових деревостанiв Укра1нських Карпат та запропонова-них у табл. 1 та 2 математичних моделей, було розроблено нормативи динамжи бюпродуктивносп. Запропоноваш нормативи характеризують мiшанi буковi де-ревостани штучного походження. Водночас, кшьюсну оцiнку динамiки обсягiв депонованого вуглецю була здiйснено з використанням перевщних коефь цiентiв, запропонованих Г. Матзевсом [4] (0,5 для деревних фракцш i 0,45 - для листя i живого надгрунтового покриву).
Загальний вигляд нормативiв динамiки бiопродукгивностi для модальних букових насаджень 1ь- IV клашв бонiтету представлено в табл. 3.
Табл. 3. Динамша бiопродуктивностi та депонований вуглець штучних
модальних насаджень бука л'гсового
ш '¡2 о а и га Ф1томаса насадження, т-га -1 н о в -1 иа н и рас пм ао Я Н ^ а г а СО Поточний прирют ф1томаси, т-га- -рж- Депонований вуглець, т-га-1
деревостан и о о 'ч ч '¡3 о '¡1 ч '¡3 живий надгрунтовий покрив всього наявного насадження за загальною продуктившстю наявного насадження за загальною продуктившстю
стовбур в т.ч. кора к и д листя разом надземна я н 5 о к всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
1ь боштет
10 12,5 1,1 3,4 1,8 17,7 8,0 25,6 0,1 1,2 26,9 56,6 4,82 8,64 13,3 27,5
20 54,7 4,1 10,9 2,9 68,5 23,1 91,6 0,4 1,6 93,5 188,2 7,75 14,73 46,5 91,5
1 2 3 4 3 6 1 B 9 10 11 12 13 14 13 16
30 111.3 1.1 19.0 3.6 133.9 3B.3 112.4 0.6 l.B 114.9 331.1 B.11 11.63 B1.2 113.9
40 161.6 11.1 26.3 3.9 191.9 31.3 249.4 0.9 2.1 232.4 342.0 1.2B 1B.62 123.9 263.3
30 216.3 14.0 32.3 4.1 232.B 61.6 314.4 1.2 2.3 311.9 12B.3 3.93 1B.33 13B.6 333.4
б0 234.1 16.3 31.1 4.2 296.3 69.6 366.1 1.6 2.4 310.1 910.1 4.62 1B.06 1B4.1 441.4
10 2B3.4 1B.4 42.0 4.2 329.6 13.B 403.4 1.9 2.6 409.B 10B6.3 3.46 11.3B 204.3 326.0
BO 303.B 19.9 43.6 4.2 333.6 B0.1 434.3 2.1 2.1 439.1 1233.3 2.34 16.10 219.1 601.1
90 311.1 21.2 4B.B 4.2 310.6 B4.6 433.3 2.4 2.B 460.3 141B.2 1.B4 16.10 229. B 6B3.0
100 326.4 22.2 31.1 4.2 3B2.3 BB.O 410.3 2.1 2.9 413.9 1313.9 1.32 13.63 231.3 160.3
110 331.6 22.9 34.2 4.2 390.0 90.3 4B0.3 2.9 3.0 4B6.4 112B.6 0.90 13.16 242.1 B33.0
120 334.1 23.3 36.1 4.2 393.0 92. B 4B1.1 3.1 3.1 493.9 1B1B.2 0.64 14.BB 246.3 904.2
130 334.6 24.0 39.1 4.2 391.B 93.0 492. B 3.3 3.1 499.2 2023.1 0.46 14.11 249.1 914.2
140 333.3 24.3 61.3 4.3 399.3 91.2 496.3 3.4 3.2 303.1 2112.2 0.34 14.63 231.0 1043.1
Ia боштет
10 10.3 0.9 3.3 1.6 13.2 1.0 22.1 0.2 1.2 23.4 49.3 4.26 1.63 11.6 23.9
20 46.6 3.6 10.9 2.1 60.2 21.2 B1.4 0.4 1.6 B3.4 169.6 1.04 13.39 41.3 B2.4
30 96.1 1.0 19.6 3.4 119.1 36.2 133.3 0.1 2.0 13B.1 32B.9 1.34 16.6B 1B.1 139.1
40 143.1 10.3 21.1 3.B 111.2 49.4 226.6 1.1 2.3 229.9 303.3 6.1B 11.91 114.6 243.2
30 1BB.4 13.2 34. B 4.0 221.1 60.2 2B1.3 1.4 2.3 291.3 6B6.3 3.3B 1B.11 143.3 332.1
6O 222.4 13.3 40.3 4.0 266.9 6B.3 333.2 l.B 2.1 339.1 B64.1 4.29 11.11 169.4 41B.1
10 241.1 11.4 43.2 4.1 291.0 14.6 311.6 2.1 2.9 316.6 103B.1 3.23 11.11 1B1.9 302.0
BO 263.1 1B.9 49.2 4.1 319.0 19.3 39B.6 2.3 3.0 404.1 1203.9 2.3B 16.62 201.6 3B2.3
90 211.B 20.1 32. B 4.1 334.1 B3.6 41B.3 2.B 3.2 424.2 136B.B 1.14 16.13 211.6 660.4
100 2B3.4 21.0 36.0 4.1 343.3 B1.1 432.6 3.1 3.3 43B.9 1321.1 1.2B 13.19 219.0 136.2
110 290.0 21.1 3B.1 4.1 332.B B9.6 442.4 3.3 3.4 449.1 16B2.3 0.B1 13.3B 224.0 B09.9
120 292.2 22.3 61.3 4.1 331.6 91.B 449.4 3.6 3.3 436.4 1B34.3 0.64 13.16 221.1 BB2.3
130 292.3 22.B 63.9 4.1 360.6 94.0 434.6 3.B 3.3 461.9 19B3.3 0.4B 13.03 230.4 933.B
140 291.6 23.2 66.6 4.2 362.4 96.2 43B.3 3.9 3.6 466.0 2133.4 0.3B 13.01 232.3 1023.0
I боштет
10 B.4 0.B 3.0 1.3 12.B 3.9 1B.1 0.2 1.2 20.0 42.3 3.6B 6.64 9.9 20.6
20 39.1 3.1 10.4 2.3 31.9 1B.1 10.6 0.3 1.1 12.1 130.2 6.23 12.26 36.1 12.B
30 B1.1 6.1 19.1 3.1 103.9 32. B 136.1 0.B 2.1 139.3 296.1 6. B0 13.3B 69.3 143.6
40 124.3 9.2 21.6 3.3 133.6 43.6 201.2 1.2 2.4 204. B 460.B 6.19 16. B0 102.1 223.3
30 161.4 12.0 33.2 3.1 200.3 36.6 236.9 1.6 2.B 261.2 632.6 3.16 11.2B 130.2 306.3
60 190.B 14.2 41.1 3.B 233.1 64.4 300.2 2.0 3.0 303.1 B03.0 3.90 16.91 132.2 3BB.4
10 212.B 13.9 46.1 3.B 262.1 10.3 333.2 2.4 3.2 33B.B 910.1 2.93 16.39 16B.9 46B.1
BO 22B.4 11.3 30.2 3.B 2B2.3 13.4 331.B 2.B 3.4 363.9 1133.2 2.19 16.19 1B1.3 346.B
90 23B.9 1B.4 33.9 3.B 296.6 19.4 316.0 3.1 3.3 3B2.6 1292.6 1.62 13.B3 190.B 623.0
100 243.4 19.3 31.3 3.B 306.3 B2.9 3B9.3 3.4 3.1 396.4 1449.3 1.21 13.60 191.1 691.B
110 249.4 20.0 60.1 3.B 313.2 B3.2 39B.4 3.1 3.B 403.9 1602.3 0.B2 13.26 202.4 110.1
120 231.2 20.3 62. B 3.B 311.B B1.3 403.1 4.0 3.B 412.9 1134.0 0.62 13.11 203.9 B42.1
130 231.3 20.9 63.4 3.9 320.B B9.4 410.2 4.2 3.9 41B.3 1904.6 0.4B 13.03 20B.6 914.2
140 230.1 21.4 6B.2 3.9 322. B 91.3 414.2 4.4 4.0 422.6 2033.1 0.39 13.06 210.1 9B3.6
II боштет
10 6.1 0.6 2.B 1.3 10.1 3.2 13.9 0.2 1.3 11.3 31.3 3.11 3.B3 B.3 1B.0
20 32.0 2.1 9.B 2.2 44.1 16.6 60.1 0.3 l.B 63.0 133.4 3.44 10.99 31.3 64.6
30 61.6 3.4 1B.3 2.B BB.1 29.3 11B.2 0.9 2.2 121.3 263.3 3.94 13.91 60.4 12B.6
40 103.1 B.l 26.3 3.1 133.4 41.2 114.3 1.3 2.6 11B.3 416.2 3.43 13.43 BB.9 201.4
30 134.9 10.6 33.9 3.3 112.2 31.2 223.3 l.B 3.0 22B.0 313.0 4.34 16.02 113.6 21B.1
60 139.9 12.3 39.1 3.4 203.0 3B.4 261.4 2.2 3.2 266.B 134.3 3.43 13.90 133.0 334.1
10 11B.3 14.1 44.6 3.4 226.3 64.1 290.6 2.6 3.4 296.1 B92.0 2.63 13.10 141.9 430.4
BO 191.1 13.3 4B.1 3.4 243.B 6B.1 312.3 3.0 3.6 319.2 1041.2 1.91 13.43 139.1 304.1
90 200.3 16.3 32.4 3.4 236.3 12.3 32B.B 3.4 3.B 336.0 1200.2 1.41 13.24 161.3 311.9
100 206.0 11.2 33.1 3.3 263.1 13.B 340.9 3.B 4.0 34B.1 1331.1 1.11 13.12 113.B 630.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
110 209,3 17,8 58,5 3,5 271,2 78,0 349,3 4,1 4,1 357,5 1500,9 0,77 14,89 178,2 721,1
120 210,8 18,2 61,2 3,5 275,4 80,1 355,6 4,4 4,2 364,1 1649,3 0,60 14,82 181,5 791,7
130 211,0 18,7 63,9 3,5 278,3 82,2 360,5 4,7 4,3 369,4 1797,5 0,48 14,83 184,1 862,0
140 210,2 19,1 66,6 3,6 280,4 84,2 364,6 4,9 4,3 373,8 1946,2 0,41 14,90 186,3 932,6
III бoнiтeт
10 S,2 0,5 2,5 1,0 8,7 4,3 13,1 0,2 1,4 14,6 32,3 2,65 5,01 7,2 15,6
20 25,5 2,2 8,9 1,9 36,2 14,2 50,4 0,6 2,0 52,9 115,7 4,57 9,57 26,2 55,9
30 54,2 4,5 16,7 2,4 73,2 25,4 98,6 1,0 2,4 102,0 231,8 5,02 12,33 50,7 112,0
40 83,5 6,8 24,3 2,7 110,5 35,7 146,1 1,4 2,8 150,4 365,9 4,60 13,78 74,9 176,8
S0 108,9 9,0 31,1 2,9 142,9 44,5 187,4 1,9 3,2 192,5 508,9 3,86 14,47 95,9 245,7
60 129,3 10,6 36,5 2,9 168,7 50,9 219,6 2,4 3,5 225,5 654,0 2,94 14,53 112,3 315,4
70 144,5 12,0 41,0 3,0 188,5 55,9 244,4 2,9 3,7 251,0 799,0 2,25 14,48 125,0 385,0
80 155,3 13,0 44,9 3,0 203,1 59,9 263,1 3,3 3,9 270,3 943,1 1,69 14,38 134,7 453,9
90 162,5 13,9 48,2 3,0 213,7 63,3 277,0 3,7 4,1 284,8 1086,4 1,28 14,30 141,9 522,3
100 167,0 14,6 51,3 3,0 221,3 66,2 287,5 4,1 4,3 295,9 1229,2 0,98 14,28 147,4 590,4
110 169,7 15,1 54,0 3,0 226,6 68,3 294,9 4,5 4,4 303,8 1371,1 0,70 14,18 151,4 657,9
120 170,9 15,6 56,5 3,0 230,4 70,2 300,6 4,8 4,5 309,9 1513,0 0,55 14,20 154,4 725,3
130 171,0 16,0 59,0 3,0 233,1 72,1 305,2 5,1 4,6 314,9 1655,4 0,46 14,27 156,9 793,0
140 170,4 16,3 61,6 3,1 235,1 74,1 309,1 5,3 4,7 319,2 1799,0 0,40 14,39 159,0 861,1
IV бoнiтeт
10 3,9 0,4 2,1 0,8 6,8 3,5 10,2 0,2 1,5 11,9 27,3 2,11 4,17 5,8 13,1
20 19,2 1,8 7,5 1,5 28,2 11,5 39,7 0,6 2,1 42,4 96,8 3,63 7,99 21,0 46,6
30 41,3 3,6 14,1 1,9 57,3 20,6 77,9 1,1 2,6 81,5 194,5 4,00 10,41 40,5 93,8
40 63,8 5,4 20,6 2,2 86,6 29,0 115,6 1,5 3,0 120,1 308,7 3,68 11,77 59,7 148,8
S0 83,5 7,1 26,5 2,3 112,3 36,1 148,4 2,1 3,4 153,8 431,9 3,10 12,51 76,6 208,1
60 99,3 8,5 31,2 2,4 132,8 41,5 174,3 2,6 3,7 180,6 558,8 2,39 12,76 89,9 268,9
70 111,0 9,6 35,2 2,4 148,6 45,8 194,4 3,1 4,0 201,4 687,3 1,84 12,88 100,3 330,4
80 119,3 10,5 38,6 2,4 160,4 49,2 209,6 3,6 4,2 217,3 816,6 1,41 12,95 108,2 392,2
90 124,9 11,2 41,7 2,4 169,0 52,2 221,1 4,0 4,4 229,5 946,7 1,08 13,03 114,3 454,3
100 128,3 11,8 44,4 2,4 175,2 54,8 229,9 4,4 4,7 239,0 1077,8 0,85 13,14 119,0 516,7
110 130,4 12,2 46,7 2,5 179,5 56,5 236,1 4,8 4,8 245,7 1208,8 0,59 13,12 122,3 578,9
120 131,3 12,6 48,9 2,5 182,7 58,2 240,9 5,2 4,9 250,9 1340,6 0,48 13,21 124,9 641,5
130 131,4 12,9 51,1 2,5 185,0 59,8 244,8 5,5 5,0 255,3 1473,5 0,40 13,33 127,1 704,5
140 130,9 13,2 53,4 2,5 186,8 61,4 248,2 5,8 5,1 259,1 1607,9 0,36 13,48 128,9 768,2
Висновки. Cyчаcний cтан нopмативнo-iнфopмацiйнoгo забeзпeчeння пoтpeбye значнoгo дoпoвнeння y вигл_вд нopмативiв для oцiнювання oкpeмиx eкoлoгiчниx фyнкцiй лiciв. У цьoмy ram^cri, запpoпoнoванi в po6oïï нopма-тивнo-дoвiдкoвi таблицi динашки бioпpoдyктивнocтi мoдальниx бyкoвиx наcа-джeнь мoжyть 6УТИ iнcтpyмeнтаpieм пiд чаc здiйcнeння eкoлoгiчнoгo пpoгнoзy-вання та мoнiтopингy лicoвиx eкocиcтeм Kаpпатcькoгo period Укpаïни. Boни такoж e базoвoю ocнoвoю для poзpoблeння таблиць киcнeпpoдyктивнocтi та eнepгoпpoдyктивнocтi дocлiджyваниx дepeвocтанiв.
Лiтepaтypa
1. Bаcилишин Р.Д. Хвд pocry штyчниx мoдальниx бyкoвиx дepeвocтанiв в yмoваx Укpаïнcькиx Kаpпат / Р.Д. Bаcилишин, А.Ю. Tepeнтьeв, О.П. Бала, О.М. Bаcилишин // Наyкoвий вюник НЛTУ Укpаïни : зб. ray^^ex^ пpаць. - Льв1в : PBB НЛTУ Укpаïни. - 2013. - Bип. 23.10. - С. 14-20.
2. Лакида n.I. Фiтoмаcа лгав У^аши : мoнoгpафiя / n.I. Лакида - Tepнoпiль : Bид-вo "Збpyч", 2002. - 2S6 c.
3. Швидeн А.З. Tаблицы и мoдeли xoда pocта и ^o^ora^cra наcаждeний ocrammix лecooбpазyющиx пopoд Ceвepнoй Евpазии : нopмат.-cпpав. матep. / А.З. Швидeнкo,
18
36ipHHK нayково-тexнiчниx праць
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.11
Д.Г. Щепащенко, С. Нильсон, Ю.И. Булуй. - М. : Изд-во ОАО "Московская типография № 6", 2008. - 887 с.
4. Matthews G. The Carbon Contents of Trees / G. Matthews // Forestry Commission. Tech. Paper 4. - Edinburgh. 1993. - 21 p.
5. Carbon, Climate and Managed Land in Ukraine: Integrated Data and Models of Land Use for NEESPI (Forest Sector) / А. Shvidenko, P. Lakyda, I. McCallum, S. Nilsson, D. Schepaschenko, R. Vasylyshyn // Reports on work of the International Institute for Applied Systems Analysis, Laxenburg, Austria. - 2008. - Pp. 77-79.
Василишин Р.Д., Домашовец Г.С., Василишин О.Н. Биопродуктивность и депонированный углерод искусственных модальных буковых дре-востоев Украинских Карпат
Приведены результаты моделировaния дитмики конверсионных коэффициентов Tarax компонентов фитомaссы искусственных модaльных древостоев буга лесного, гак ствол в коре, кор^ ветки и листья. Ha основе тaблиц xодa роста исследуемых древостоев рaзрaботaны нормaтивы дитамики их биопродуктивности и количественной оценки объемов депонировaнного в нaдземной фитомaссе углеродa.
Ключевые слова: биопродуктивность, буковые древостои, фитомaссa, углерод, моделировaние, Укрaинские Кaрпaты.
Vasylyshyn R.D., Domashovets G.S., Vasylyshyn О.М. Bioproductivity and sequestered carbon of modal planted beech stands of Ukrainian Carpathians
The results of modeling of conversional coefficients of main biomass components of modal planted beech stands (stem with bark, bark, branches, and needles) are presented. The normatives of bioproductivity dynamic and quantify assessment the amounts deposited carbon in the aboveground phytomass of beech stands based on growth tables were developed.
Keywords: bioproductivity, beech stands, phytomass, carbon, modeling, Ukrainian Carpathians.
УДК 630.231 Здобувач I. Ф. Коляджин - НЛТУ Украши, м. Льв1в
ДИНАМ1КА ПРИРОДНОГО ПОНОВЛЕННЯ НА ЗРУБАХ У БУКОВО-ЯЛИНОВО-ЯЛИЦЕВИХ Л1САХ ПЕРЕДКАРПАТТЯ
Дослщжено динамжу усшшност природного поновлення на зрубах у буково-яли-ново-ялицевих люах Передкарпаття. Внаслщок суцшьно! рубки змшюються еколопчш умови на зруб^ зростае вмют вологи у Грунту що до певно! мiри гальмуе процес природного поновлення. В умовах волого! буково-смереково! суяличини на зрубах Передкарпаття коливання густоти шдросту у перший рж шсля проведення рубки становить вщ 5,5 до 32,1 тис. шт/га, через чотири роки на цих же дшянках - вщ 7,6 до 34,7 тис. шт/га. Найусшшшше природне поновлення - на мющ природних деревосташв: пере-важно тут домшуе 10-15-рiчний пщрют складу 6-8Яц2Бк2Ял. Природне поновлення на зрубах мае тенденщю до зростання густоти вже на п'ятий рж пiсля рубки i загалом е за-довiльним або добрим. В окремих випадках вiдзначено недостатню кшькють у складi пiдросту ялицi, особливо на мющ вирубки культур.
Ключовг слова: природне поновлення, буково-смереково-ялицевi люи, Передкар-паття.
Вступ. Природне поновлення люу становить найважлив1шу ланку л1со-утворювального процесу 1 визначаеться багатьма чинниками, серед яких найбшьш важливими е вж, структура 1 повнота насаджень, стан тдлюку 1 живого надГрунтового покриву, режими светла, тепла, вологи, Грунту й ш. Для його оцшки використовують багато показниюв, серед яких основними е загальна
