CC BY
7
процес господарськоТ дтльност рацюнальне використання земель. У зв'язку з цим таке управлЫня земельним фондом е невщ'емною ланкою загальноТ системи державного управляя земельним фондом УкраТни.
Список використаних джерел
1. Конституцт УкраТни // Вщомост Верховно)" Ради. - 1996 -№30. - 126 с.
2. Управлння земельними ресурсами за редакцию професора А.М. Третяка. Навч. посВник. - Внниця: Нова Книга, 2006 - С. 180-210.
3. Афанасенко К.В. Участь делегацп Державного комтету люово-го господарства УкраТни в 4-й м^стерсьюй конференци ¡з захисту лгав у 6вроп¡ у м. Вщень (Австр¡я) // Причорноморський еколопч-ний бюлетень. - 2004. - №1(11). - С. 163-166.
4. Лазаренко Я.М. Становлення законодавчих систем в УкраТ-н¡. Розвиток люового законодавства УкраТни. - К.: Право УкраТни. -2003. - №3. - С. 23-27.
5. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Менеджмент охоронних лов УкраТни. -К.: Фтосоцюцентр, 2003. - 299 с.
6. Малишева Н.Р., Олещенко В.1. та ¡н. Правов¡ засади впрова-дження в УкраТн Конвенцп про б¡ор¡зноман¡тт"я. - К.: Хшджест. -2003. - 176 с.
7. МордвЫов О.Г. Управл¡ння аграрним природокористуванням в умовах ринковоТ трансформаций монограф¡я / О.Г. МордвЫов. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 344 с.
8. Земельний кодекс УкраТни // В¡домост¡ ВерховноТ Ради. -2002. - №3-4. - С. 27-78.
9. Лазор О.Я. Державне управляя у сфер¡ реалкзацп еколопч-ноТ пол¡тики в УкраТнл: орган¡зац¡йно-правов¡ засади: монограф¡я / О.Я. Лазор; [передмова ¡ заг. наук. ред. проф. М.Д. Лесечка]. - Л.: Лг га-Прес, 2003. - С. 253-260.
10. Третяк А. Стан та шляхи розвитку земельних вщносин ¡ системи землекористування в аграрному комплекс УкраТни / А. Третяк // Землевпорядний вюник. - 2008. - №6. - С. 4-14.
А.О. КОШЕЛЬ,
к.е.н., Наи/ональний университет бюресурав i природокористування Украни
Особливост оцшки земель шд сшьськогосподарськими упддями з використанням масових метод1в оцшювання
У статт пpoаналiзoванi ocнoвнi аспекти ои/нки земель альськогосподарського призначення niä альськогосподар-ськими упддями. Запропоновано класиф'жаи/ю особливостей оинки земель п>д сшьськогосподарськими упддями та наведенi перспективи використання масовоi оинки земель альськогосподарського призначення.
Ключов1 слова: о^нка земель, альськогосподарськ упддя, масова оинка, родючсть, Грунти.
АА. КОШЕЛЬ,
к.э.н., Наииональный университет биоресурсов и природопользования Украины
Особенности оценки земель под сельскохозяйственными угодьями с использованием массовых методов оценки
В статье проанализированы основные аспекты оиенки земель сельскохозяйственного назначения под сельскохозяйственными угодьями. Предложена классификация особенностей оиенки земельпод сельскохозяйственными угодьями и приведены перспективы использования массовой оиенки земель сельскохозяйственного назначения.
Ключевые слова: оиенка земель, сельскохозяйственные угодья, массовая оиенка, плодородие, почвы.
A. KOSHEL,
Ph.D. in еоопот 'юз, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
Features land evaluation for agricultural land using a weight assessment methods
In this article the main aspects of evaluation of agricultural land for agricultural purposes is analyzed. The classification of the features of land evaluation for agricultural land is proposed and the prospects of using mass appraisal of agricultural land is cited.
Keywords: valuation of land, agricultural land, mass appraisal, fertility of the soil.
Постановка проблемы. На сьогодн в УкраТнл йде процес формування ринку земель стьськогосподарського призначення. В умовах вщсутност прозорост земельного ринку у господарюючих суб'ектв ¡снуе об'ективна потреба в досто-в^шй вартюшй оцЫцк Питання оцЫки земл¡ для УкраТни е вщносно новими, тому що земля тривалий час була виклю-чена з¡ сфери економнних вщносин. Тому гостро стоТть питання щодо розробки вщповщного стану ринку тдходу до анал^у всього комплексу доступноТ ¡нформацп, який мг би використовуватися ¡ в подальшому по мр становлення ринку земель стьськогосподарських земель.
Чинна методична база оцЫки земл¡ не мютить вичерпноТ вщповр на питання, як необхщно визначати ринкову вартють
земель стьськогосподарського призначення. Враховуючи ситуацю яка склалася, на сьогодн виникае необхщнють розробки яюсно'Т, ринково орюнтовано'Т системи оцЫки земель.
Анал1з дослщжень та публкащй з проблемы. Питан-ням оцЫки земель стьськогосподарського призначення пщ стьськогосподарськими упддями займаються ряд вгтчизня-них вчених, таких як С.Н. Волков, Р. Вессели, Ю.Ф. Дехтяренко, Джозеф К. Еккерт, В.М. Заяць, О.П. Канаш, Ю.М. Манцевич, А.Г. Мартин, Ю.М. Палеха, А.П. Ромм, А. Смгт, Г. Харюон [4], проте питання масовоТ оцЫки земель стьськогосподарського призначення е порвняно новим ¡ малодослщжуваним.
Метою статт'1 е анал¡з основних аспекта оц¡нки земель с¡льськогосподарського призначення пщ стьськогосподар-
16 Формування ринкових вщносин в УкраТн № 12 (163)/2014
© АО. КОШЕЛЬ, 2014
ськими упддями, а також розробка класифкацп особливос-тей оцЫки земель пщ стьськогосподарськими упддями та приведения перспектив використання масовоУ оцЫки земель стьськогосподарського призначення.
Виклад основного матерюлу. В умовах формуван-ня ринку земель, його непрозороси недостатньоУ ¡нформа-цп щодо продажу земельних д¡лянок найбтьшою значимос-т¡ набувае масова оцЫка. Масова оц¡нка в¡др¡зняeться в¡д ¡ндивщуальноУ оц¡нки за ц¡лями, завданнями ¡ техн¡ц¡ оц¡нки одних ¡ тих же показниюв.
Обидва види оцЫки, використовуючи одн¡ ¡ т¡ ж методи, вщрвняються техн¡кою оц¡нки: глибиною аналву ¡ способами обробки, використовувано' для оц¡нки ¡нформаци.
1ндивщуальна оц¡нка - метод отримання оцЫок ринкових варт¡сних показник¡в одного або дектькох об'eкт¡в, при яко-му для досягнення отриманого результату анал^уеться вся можлива сукупнють фактор¡в.
Масова оцЫка - метод отримання оцЫок ринкових вар-т¡сних показник¡в групи однорщних об'eкт¡в з використанням статистично' обробки реально' ринково' ¡нформаци.
Розвиток методв масово' оц¡нки першою чергою визна-чаеться власне розвитком ринку. Як правило, результат, який отримуеться за допомогою масово' оц¡нки, може слу-жити доброю базою для уточнення оцЫюваного показника за допомогою ¡ндивщуальноУ оц¡нки.
Необх¡дно п¡дкреслити, що ¡ндивщуальна ¡ масова оц¡нки не е взаeмозам¡нними. Кожна з них мае свою область за-стосування. Масова оцЫка - для одночасно' оц¡нки велико' однор¡дноí групи об'ектв для оподаткування або оренди, а ¡н-див¡дуальна - для оцЫки ринково'' вартост¡ окремих об'eкт¡в при передач¡ 'х у власн¡сть юридичних чи фвичних ос¡б. Оби-
дв¡ оц¡нки можуть лише доповнювати одна одну в необхщних для цього випадках.
I масова оцЫка, ¡ ¡ндив¡дуальна оц¡нка е систематичними видами оц¡нки, призначен¡ для моделювання ринюв, у тому чи^ ринку земель, заснован¡ на одних ¡ тих же принципах, включаючи принцип найб¡льш ефективного використання, але вщрвняються масштабами моделювання, способами вим^у, ц¡ноутворюючих характеристик об'eкт¡в ¡ алгоритмами обробки ринково' ¡нформаци.
В умовах формування ринку масова оцЫка земель стьськогосподарського призначення стае особливо актуальною, осюльки дозволяе сформувати пщхщ до анал¡зу всього комплексу доступно'' ¡нформаци.
Необх¡дно вщзначити, що предметом визначення вартост¡ земельно' дтянки с¡льськогосподарського призначення е не сама по соб¡ земельна дтянка, а варт¡сть правочин¡в, що ви-пливають ¡з р¡зних прав на земельну дтянку, та дають мож-лив¡сть отримувати певн¡ вигоди ¡ корисност¡.
При оц¡нц¡ ринково'' вартост земельних д¡лянок стьсько-господарського призначення предметом оцЫки е ринкова вартють права власност¡ на земельну дтянку.
ОцЫка земельних д¡лянок п¡д стьськогосподарськими упддями повинна провадитися виходячи з 'х дозволеного, невиснажувального ¡ найбтьш ефективного використання з урахуванням особливостей природно-стьськогосподар-ського районування територ¡й.
У мр становлення ринкових в¡дносини в Укра'У земля поступово стае товаром - об'ектом господарського обороту. Як будь-який товар, земля мае споживчу ¡ ринкову вар-тють. Споживча варт¡сть в¡дображаe варт¡сть земл^ призна-чено' для конкретного користувача. Пщ ринковою варт¡стю
Класифшащя особливостей оцшки земель пщ стьськогосподарськими упддями
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 12 (163)/2014 "|7
земельно' дтянки с¡льськогосподарського призначення ро-зум¡eться найбтьш ймов¡рна ц¡на продажу д¡лянки на конкурентному ¡ в¡дкритому ринку при усвщомлених ¡ рац¡ональних дтх в ¡нтересах покупця ¡ продавця, як добре по¡нформован¡ ¡ не вщчувають тиску надзвичайних обставин.
Фактори, через як¡ проявляються особливост¡ оцЫки земельних д¡лянок п¡д стьськогосподарськими упддями, умов-но можуть бути роздтен на дв¡ групи: 1 група - особливос-т¡ земельних дтянок п¡д с¡льськогосподарськими упддями як об'екта оц¡нки в частин¡ природно'' складово''; 2 група - особли-вост¡ земельних д¡лянок п¡д стьськогосподарськими упддями як об'екта оцЫки в частин економнно'' складово'' (див. рис.).
Природна складова включае так¡ основы компоненти: ро-дюч¡сть Грунту, розподт земельних д¡лянок за рельефом ¡ конф¡гурац¡eю, кл¡матичн¡ умови. Те чи ¡нше поеднання да-них чинниюв може мати прямо протилежний вплив на ре-зультативн¡ показники стьського господарства. Так, родюч¡ земл¡ можуть розташовуватися в несприятливих клматич-них умовах або бути незручними для використання стьсько-господарсько'' техн¡ки через складний рельеф або др^но-контуршсть пол¡в тощо.
Родюч¡сть впливае на врожайнють с¡льськогосподарських культур ¡ продуктивнють земельних д¡лянок. Розр¡зняють природну, штучну ¡ економ¡чну родюч¡сть земель. «Природна родючють» - властив¡сть, дана природою, яка визначаеть-ся '' ф^ико-х^чними властивостями. «Штучна» - створю-еться в результат¡ розвитку продуктивних сил сусптьства. «Економ¡чна» - являе собою синтез природно'' та штучно'' родючоси характеризуючи р¡вень продуктивност¡ прац^ здатност¡ землеробства реально використовувати природну родючють Грунту.
1. Особливост¡, пов'язан! з Грунтом
Грунти виконують числены еколопчн ¡ господарськ¡ функци. 3 точки зору виконання еколопчних функц¡й вони визначають нормальний режим бюсфери, як¡сть ¡ чистоту води ¡ пов¡тря.
3 точки зору виконання господарських функцм продук-тивн земельн¡ д¡лянки забезпечують отримання рвнома-н¡тних продукт¡в харчування рослинного ¡ тваринного похо-дження, основно'' маси сировини для легко' промисловоси велико'' ктькост буд¡вельних матер¡ал¡в, матер¡ал¡в, що ви-користовуються як джерела енерги тощо.
1.1. Яюсть Грунлв. 1снуе певний наб¡р Грунтових фактор¡в, як позитивно впливають на еколог¡чн¡ ¡ господарськ¡ функ-цп земель, ¡ в ц¡лому - на рвы 'х потенц¡йноí продуктивност¡.
1.2. Ероз1я Грунлв: Ерозт Грунт¡в призводить до безпосе-реднього пошкодження рослинного покриву, особливо ко-ренево'' системи, до виносу ¡ загибел¡ нас¡ння рослин. Таким чином, негативний вплив процесс ерози повинен врахову-ватись при оцЫц продуктивност¡ земель.
1.3. Засолення Грунлв. Токсичн сол¡ в Грунтах роблять прямий негативний вплив на рослини, що призводить до по-рушення 'х живлення та обмЫу речовин, послабленню про-цесу фотосинтезу. Крм того, при висок¡й концентрацп солей у Грунтовому розчин¡ пщвищуеться його осмотичний тиск ¡ в зв'язку з цим порушуеться постачання рослин вологою. Все це знижуе рвень родючост¡ Грунт¡в, що, своею чергою, зни-жуе величину земельно' ренти, ¡ як насл¡док знижуе вартють земельно' д¡лянки.
1.4. Солонцюват'сть Грунтв. Дан Грунти мають пщвище-ну щшьшсть, недостатню пористють, невеликий д1апазон ак-тивност вологи, слабку водопроникнють, як правило, вони вщр1зняються i пщвищеною лужнютю. Солонцюватють зна-чно знижуе продуктивнiсть земель.
1.5. Переущльнення Грунлв. Збтьшення щiльностi негативно позначаеться на багатьох и властивостях, в першу чер-гу - водно-фiзичних. У таких Грунтах попршуеться структура та знижуеться водопроникнють. При високих ступенях ущть-нення Грунт стае слабопроникним для кореневих систем. Продуктивнють переущтьнених земель значно знижуеться.
1.7. Кам'янист'ють Грунлв спричиняе в цтому вплив, який збтьшуе витрати на обробку Грунту, знижуе земельну ренту.
2. Кл'матичнi особливостi
Клiматичний фактор обумовлюе сезоннiсть виробництва. Сезоннiсть впливае насамперед на вщтворення основного капiталу, що обумовлено вщносним нетривалим часом за-стосування окремих знарядь працi.
3. Умови рельефу. Умови рельефу впливають на яюсть i продуктивнiсть Грун^в як безпосередньо, так i побiчно.
Безпосереднiй вплив умов рельефу проявляеться в тому, що ц умови, насамперед крутизна схилiв, обмежують можливий набiр рослин, якi вирощуються, особливо сть-ськогосподарських культур [6]. При достатньо крутих ухилах поверхн використання Грун^в пiд угiддя з масованим ан-тропогенним впливом (розорювання, зрошення тощо) стае неможливим. Використання таких Грун^в пiд менш продук-тивну природну рослиннiсть знижуе загальну оцЫку 'х потен-цiально' продуктивность
4. Iншi особливост!, що впливають на яюсть i потен^йну продуктивность Грунлв
Серед Ыших особливостей, що впливають на яюсть i по-тенцiйну продуктивнiсть Грунтiв можна видтити наступнi: пiдтоплення Грунтiв внаслiдок нерацюнального зрошення, створення водосховищ, ставкiв i водойм, надлишкова на-вантаження при випасанн худоби в сухому степу та ряд Ы-ших факторiв. Вплив даних особливостей на рiвень потен-цiйно' продуктивностi земель необхщно враховувати для кожно' земельно' дтянки Ыдивщуально.
5. Технолопчнi властивост земель
При оцЫц сiльськогосподарських упдь необхiдно враховувати технологiчнi властивоси так як даний фактор впливае на врожайнють сiльськогосподарських культур i продук-тивнiсть земельних дтянок.
Технолопчно властивостi впливають на можливост ба-гатоцiльового цiльового використання земельно' дтянки i тим самим на собiвартiсть одиницi сiльськогосподарсько' продукци. До технолопчних властивостей земельно' дiлянки вщносяться розмiри i конфiгурацiя земельно' дтянки, сту-пiнь розчленованостi рельефу, наявнють на дiлянцi насипiв, ви'мок, великих камеыв та iнших об'eктiв, що ускладнюють ефективне використання земельно' дтянки, склад i власти-востi Грун^в i багато iнших особливостей природного i антропогенного характеру.
Особливост земельних дiлянок пiд стьськогосподарськи-ми упддями як об'екта оцЫки в частин економiчно'' складово' проявляються в наступному.
1. Юридичы особливостi
18 Формування ринкових вщносин в Укра'н № 12 (163)/2014
Пpи oцiнцi ciльcькoгocпoдapcькиx yгiдь нeoбxiднo вpaxo-вyвaти жopcткe зaкoнoдaвчe oбмeжeння нa дoзвoлeнe ви-кopиcтaння. Пpи цьoмy гoлoвнoю yмoвoю pинкoвoï oцiнки зaлишaeтьcя пpинцип нaйкpaщoгo i нaйбiльш eфeктивнoгo ви-кopиcтaння, пpи peaлiзaцiï якoгo, кpiм oбмeжeння нa дoзвoлeнe викopиcтaння, пoвиннi 6УТИ вpaxoвaнi ocoбливocтi пpиpoднo-ciльcькoгocпoдapcькoгo paйoнyвaння тepитopiï Укpaïни.
2. Heoбxiднicть визнaчeння нaйкpaщoгo i нaйбiльш eфeк-тивнoгo викopиcтaння нa ocнoвi ^m^pirci нeвиcнaжливoгo ви-кopиcтaння тa мaкcимaльнoгo дoxoдy. якнaйкpaщe i нaйбiльш eфeктивнe викopиcтaння ciльcькoгocпoдapcькиx yгiдь c^na-дaeтьcя з poзpoбки для ньoгo oптимaльнoï cтpyктypи пociвниx плoщ, зoкpeмa, cиcтeми ciвoзмiн, зacтocyвaння eфeктивнoï cиcтeми дoбpив, cиcтeми oбpoбки фунту, зaxиcтy pocлин вiд шкiдникiв i xвopoб ciльcькoгocпoдapcькиx кyльтyp, oптимaль-нoгo peжимy зpoшeння, мexaнiзaцiï eлeмeнтiв oбpoбiткy аль-cькoгocпoдapcькoï кyльтypи. Для peaлiзaцiï дaнoгo фaктopy пpиpoднa cклaдoвa вимaгae peтeльнoгo oпpaцювaння.
3. Ocoбливocтi визнaчeння витpaт. Heoбxiднo вiдзнaчи-ти тoй фaкт, |щэ витpaти нa виpoщyвaння ciльcькoгocпoдap-^^x кyльтyp вiдoбpaжaють peaльнi oб'eми пpaцi, пaливнo-мacтильниx тa iншиx мaтepiaлiв, вiдpaxyвaнь нa aмopтизaцiю i тexнiчнe oбcлyгoвyвaння ciльcькoгocпoдapcькoï тexнiки, щo визнaчaютьcя нopмaтивaми i cтpyктypoю витpaт, зoнaльниx тexнoлoгiй виpoщyвaння тa збиpaння ciльcькoгocпoдapcькиx кyльтyp, cпpямoвaниx, як пpaвилo, нa мaкcимaльнe викopиc-тaння пoтeнцiaльнoï poдючocтi зeмeль. Пpи oцiнцi ciльcькoгoc-пoдapcькиx yгiдь нeoбxiднo вpaxoвyвaти витpaти, щщэ вiдoбpa-жaють пpиpoднi yмoви ciльcькoгocпoдapcькoгo виpoбництвa тa мoжливocтi cyчacниx iнтeнcивниx тexнoлoгiй виpoщyвaн-ня ciльcькoгocпoдapcькиx кyльтyp, щo зaбeзпeчyють нe тiльки дocягнeння oптимaльнoгo piвня вpoжaïв ciльcькoгocпoдap-^^x кyльтyp, aлe й збepeжeння poдючocтi фун^в [б].
4. Oблiк фaктopy мicця poзтaшyвaння. Heoбxiднo вiдзнaчити, n(o мicцe poзтaшyвaння е oб'eктивнoю кaтeгopieю peнтниx yмoв.
Пiд мicцeпoлoжeнням poзyмieтьcя poзтaшyвaння зeмeль-ниx дiлянoк пo вiднoшeнню дo pинкiв збуту aбo пyнктaм pe-aлiзaцiï виpoблeнoï ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï; бaзaм пocтaчaння пpoмиcлoвими мaтepiaльнo-тexнiчними зa-coбaми, нeoбxiдними для вeдeння ciльcькoгocпoдapcькo-гo виpoбництвa; мicтaм, !o впливae нa cтaн виpoбничoï тa coцiaльнoï iнфpacтpyктypи, a тaкoж щшьнють (чиceльнicть) нaceлeння в зoнax впливу pинкiв збуту ciльcькoгocпoдap-пpoдyкцiï, дo якиx тяжiють гocпoдapcтвa. Bci вищeпepe-paxoвaнi кoмпoнeнти мicця poзтaшyвaння cтвopюють вплив нa eфeктивнicть викopиcтaння зeмeль тa ciльcькoгocпoдap-cькoгo виpoбництвa в цiлoмy.
б. Пpи oцiнцi зeмeльниx дiлянoк пiд ciльcькoгocпoдap-^кими yгiддями нeoбxiднo вpaxoвyвaти тaкi ocнoвнi ocoбли-вocтi зeмлi як зacoбy виpoбництвa:
- aбcoлютнa нeмoбiльнicть зeмлi як виpoбничoгo фaктo-pa. To6to зeмeльнy дiлянкy нe мoжнa пepeмicтити в пpocтopi i викopиcтoвyвaти в ^ix^x цiляx;
- нeoднopiднicть oкpeмиx зeмeльниx дiлянoк зa poдючicтю. Г^и цьoмy нa poдючicть зeмeль впливae як пpиpoднe «влacнa poдючicть зeмeль», тaк i oб'eктивнi клiмaтичнi чинники (кть-кicть oпaдiв, тpивaлicть вeгeтaцiйнoгo пepioдy тoщo);
- oбмeжeнicть зeмлi. Hiякими зacoбaми збiльшити poз-мip зeмeльнoгo дiлянки нeмoжливo. Змeншeння ж мoжe бути тiльки yмoвним - зa paxyнoк нeвикopиcтaння aбo нepaцi-oнaльнoгo викopиcтaння чacтини зeмлi;
- вiчнicть фaктopa. Ця ocoбливicть пoлягae в тoмy, щo poзмip зeмeльнoï дiлянки нeзмiнний як в пpocтopi, тaк i в чaci.
Для пpaктичнoï peaлiзaцiï мacoвoï oцiнки зeмeль c^^ra-гocпoдapcькoгo пpизнaчeння нeoбxiднo пpoвecти нayкoвi дocлiджeння тa pяд eкcпepимeнтaльниx poзpaxyнкiв. Зoкpe-мa, ц дocлiджeння зa дoпoмoгoю poзpoблeнoгo мoдeльнo-гo зaбeзпeчeння мacoвoï oцiнки зeмeль мoжyть дoзвoлити визнaчити poзмipи фicкaльниx пapaмeтpiв мaйнoвoгo oпo-дaткyвaння в зaгaльнiй cиcтeмi oпoдaткyвaння в тepитopi-aльнoмy poзpiзi i oбrpyнтyвaти дифepeнцiювaння пoдaткo-виx cтaвoк нa зeмeльнi дiлянки в зaлeжнocтi вiд цiльoвoгo iï викopиcтaння i piвня блaгoпoлyччя плaтникiв пoдaткy. Oco-бливe мicцe в циx дocлiджeнняx пoвиннa зaйняти «pecypcнa» нepyxoмicть (ciльcькoгocпoдapcькi тa лicoвi yгiддя, peкpea-цiйнi pecypcи, poдoвищa кopиcниx кoпaлин тoщo), щo дoзвo-лить cфopмyлювaти пpoпoзицiï щoдo вcтaнoвлeння eфeк-тивниx (з пoзицiï влacникa i кopиcтyвaчa пpиpoдниx pecypciв) cтaвoк peнтнoгo oпoдaткyвaння.
Bиcнoвки
Aнaлiз cyчacнoгo cтaнy oцiнки зeмeль ciльcькoгocпoдap-пpизнaчeння пiд ciльcькoгocпoдapcькими yгiддями дoзвoлив зpoбити виcнoвoк пpo тe, !o нa cьoгoднi вiдcyтня мeтoдикa oцiнки ciльcькoгocпoдapcькиx yгiдь, якa вiдпoвiдae вимoгaм фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Укpaïнi.
Зaпpoпoнoвaнa клacифiкaцiя ocoбливocтeй oцiнки зeмeль пiд ciльcькoгocпoдapcькими yгiддями дoзвoляe ч^га iдeнти-фiкyвaти цiльoвi гpyпи ciльcькoгocпoдapcькиx yгiдь для пpo-вeдeння ïx мacoвoï oцiнки.
Bикopиcтaння мacoвиx мeтoдiв oцiнювaння pинкoвoï вap-тocтi зeмeль ciльcькoгocпoдapcькoгo пpизнaчeння пiд ciль-cькoгocпoдapcькими yгiддями, дoзвoлить aнaлiзyвaти вecь кoмплeкc дocтyпнoï iнфopмaцiï тa aктивiзyвaти пpoцec пepe-xoдy дo poзвинeнoгo pинкy зeмлi.
Cпиcoк викopиcтaниx джepeл
1. Зaкoн Укpaïни «Пpo oцiнкy зeмeль» вiд 11.12.2OO3 №137B-IV // Bfloivioc-n Bepxoвнoï Paди Укpaïни (BBP), 2OO4, №1б, ст. 229.
2. «Opгaнизaция oцeнки и нaлoгooблoжeния coбcтвeннocти» (пiд зaгaльнoю peдaкцieю Дж.K. E^epia). - nep. з ahm., M.: «Kpacнaя Гo-pa», 1997.
3. ^линини H. Maccoвaя oцehкa heдвижимocти [Элeктpoh. pe-cypc] / H. ^линини [и дp.] // wvvw.ma-ss.est.ru (Oфициaльhый caйт pыhкoв heдвижимocти).
4. Meтoдичhi ochoви гpoшoвoï oцihки зeмeль в Укpaïhi / [Ю.Ф. Дex-тяpehкo, M.Г. Лиxoгpyд, Ю.M. Mahцeвич, Ю.M. Пaлexa]. - K.: Пpoфi, 2OO7. - б24 c.
б. Meдвeдeвa O.E. Oцehкa cтoимocти зeмeль ceльcкoxoзяйcтвeh-hoгo haзhaчehия и инюго ceльcкoxoзяйcтвehhoгo имyщecтвa. Пpи-лoжehиe к жyphaлy «Имyщecтвehhыe oтhoшehия в Poccийcкoй Фe-дepaции». - M., 2OO4.
б. Oцehкa npиpoдhыx pecypcoв. №д peдaкциeй Ahтohoвa B.П., Лoйкo П.Ф. - M., 2OO2.
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 12 (163)/2014 1Q
